Чіпка Варениченко – бунтар, борець проти соціальної неправди

Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні” мав ще одну назву – “Пропаща сила”. Ця назва цілком виражала авторську ідею. “У ній – роздуми художника про нереалізовану, “пропащу силу” людини, яка народжена була для справ, можливо, значних і прекрасних, але яка так і не розкрилася…”, – писав О. Гончар. Ще до виходу роману Панас Мирний говорив про прототип головного героя, що він – безталанна дитина свого віку, скалічений виводок свого побиту.

Чіпка Варениченко – головний персонаж роману. Дитинство його минуло

в холоді, недоїданні, злиднях. Жив він з матір’ю, яка непосильною працею заробляла на прожиття, та бабою Оришкою, яка була єдиною відрадою у його нелегкому житті. Рано почав наймитувати.

Ще в дитячому віці познайомився з бідою, з людською несправедливістю. Він мав добру пам’ять і гнів на прояви несправедливості, він ніколи не прощав зла: “І росло лихо в його серці – і виросло до гарячої відплати, котра не знала ні впливу, ні заборони…”

Була в його житті радість. Від далекого родича дісталась земля. Як весело йому працювалося, припадав до того поля і в будень, і в свята. На полі і з дівчиною зустрівся, що видалася йому польовою царівною.

Та недовгим було щастя. У Чіпки забирають землю, і для нього все зникло: надії, сподівання, кохання. Щоб заглушити біль, подався він у шинок. А там – горілка, друзі-злодії, крадіжки. Вів розпутне життя, хоча і робилося воно йому противним.

У Чіпки вистачило сили волі покінчити з компанією та розбоями і стати до праці, до нормального життя. Праця, одруження, вибори до управи. Він збирався громаді служити, добро робити, а його виводять з управи. Це було останньою краплею, яка засліпила Чіпку образою й вивела на шлях розбою. Він, ставши ватажком розбійницької ватаги, грабує всіх підряд.

Чіпка стає стихійним месником, він хоче помститися за неправду і несправедливість, за знущання і наругу. Та скоро він втрачає свою мету, сходиться із злодіями, стає кривавим убивцею.

Чіпка – невтомний шукач правди, готовий виступати проти будь-якої соціальної кривди, сердечний і гуманний. ї якщо “йому не раз доведеться блукати і спотикатися, знемагати і падати, інколи – дуже низько, то виною цьому не його вроджені якості, а насамперед і головним чином нестерпні, протиприродні умови соціального буття”, – зазначав у статті М. Є. Сиваченко. Справді, перейнятий духом бунтарства, Чіпка врешті-решт стає жертвою згубного середовища, суспільства, серед якого жив.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Чіпка Варениченко – бунтар, борець проти соціальної неправди

Categories: Шкільні твори