У третій дії комедії М. В. Гоголя “Ревізор” читач зіштовхується з несподіваним і потужним потоком брехні, що виходить із вуст одного із центральних персонажів – Івана Олександровича Хлестакова. Не знаючи майже нічого про теперішню біографію заїжджого парубка, ми спочатку приймаємо його слова за чисту монету. Однак незабаром розуміємо, що бурхливий словесний потік є не чим іншим, байкою, що складає як на ході, казочкою для провінціалів-роззяв.
Розуміємо багато в чому завдяки застереженням, які час від часу дозволяє собі робити сам горі-“автор”.
Хлестаков боїться, що міські влада викинуть його з готелю як злісного неплатника або, ще гірше, посадять у в’язницю. Настільки похмура перспектива, розпач, викликаний постійним недоїданням, крайньої потрібної і необхідністю зустрічі з батьком, змушує легковажного Хлестакова в момент зустрічі з городничим виявити несподівану сміливість, що переходить у нахабність.
Як не дивно, саме таке поводження очікується від нього з боку городничего і його “сподвижників”, які приймають злиденного й погрязшего в боргах мандрівника за ревізора. Нічого не розуміючи, Хлестаков проте не втрачає цілковитого самовладання й властивої йому тямущості й “спритності”. Він швидко міркує, що раз його ситно годують, створюють для нього самі комфортні умови, оточують увагою й турботою, виходить, так і повинне бути
Після того як голод і страх за власну долю безвісти зникають, у героя виникає бажання “поспілкуватися”, благо що слухачів навколо цілком достатньо, і серед них – дві більш-менш привабливі жінки, місцеві законодавиці мод і розповсюджувачки всіх пліток. Поступово “світська бесіда” з дамами переходить у захоплений монолог, що представляє собою суміш наївної вигадки, явного брехні з відвертою нісенітницею. З нього ми довідаємося, що Іван Олександрович Хлестаков дружний з Пушкіним, майже не уступає йому в популярності й популярності ; що в нього “перший у Петербурзі будинок”, куди він з радістю запрошує потерявших дарунок мовлення городничего, дам, Бобчинского з Добчинским, Землянику й т. д.; що “суп у каструльці” з Парижа й “у сімсот рублів кавун” становлять для нього звичне меню й багато інших цікавих фактів з фантастичного життя невдачливого “ревізора”.
Захоплений вихром фантазії, Хлестаков непомітно для себе, як, втім, і для навколишніх, проговорюється. Проговорюється про те, що насправді він всього-на-всього дрібний петербурзький чиновник, переписувач, “отакий пацюк”, що кожний може сказати: “Це от так, це от так”. Ми розуміємо, що живе він зовсім не в бельетажі, а чи ледве не на горищі, постійно має потребу в грошах і навкруги повинен.
Однак жалюгідний у своєму прагненні бути богаче, значніше, именитее Хлестаков не перестає мріяти про краще життя. Звідси його патологічна облудність; його віра у власну неправду
Як це ні соромно й ні сумно, але хлестаковское початок є в кожному з нас. Чи не всі ми схильні небагато прибрехати, коли мовлення заходить про наш престиж, авторитет. Отже, актуальність зображеного Гоголем у комедії “Ревізор” характеру залишається неминущої в усі часи.





Related posts:
- Життя Єсеніна роман без брехні У житті Єсеніна в першій половині 1924 року відбувалися події – одне нерадісніше іншого. Скандальна популярність персонажа “справи чотирьох поетів” повзла по площах, вулицям і самим затишним завулкам. Поетичний образ хулігана намертво сросся в поданні багатьох з перекрученою інформацією а скандалі в кафі обростив самими фантастичними деталями й став свого роду мішенню для можливих провокацій з боку людей, що жадають “помститися антисемітові”, особливо на очах публіки, що насолоджується безкоштовним спектаклем. […]...
- Звідки міг з’явиться образ Хлестакова? Доходи говорять про відсутність у місті якого-небудь виробництва, про вбогий масштаб торгівлі й всієї його хозяйственной життя. Самі значні витрати міста йшли на богоугодні заклади й на зміст поліції В архівних документах відбивається й боротьба, що постійно велася між поліцмейстером і міським головою: поліцмейстер і підлеглі йому особи – приватний приставши, доглядач острогу та інші службовці в поліції – всіма правдами й неправдами прагнули захопити ті засоби, якими розпоряджалася міська […]...
- Печорін і Грушницкий в сцені дуелі Головною дійовою особою роману М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу” є Печорін. Події, описані в творі, відбуваються на Кавказі. І це, ймовірно, не є випадковістю, тому що в той час сюди відправлялися люди, що переслідуються урядом. До їх числа належав і Печорін, засланий на Кавказ за якусь гучну в Петербурзі історію. Тут він побачився з Грушницким, прибулим на води заліковувати рани. Печорін і Грушницкий разом служили в чинному загоні і […]...
- Найголовніший твір Сент-Екзюпері – його життя Його повне ім’я Антуан Жан-Батист Марі Роже де Сент-Екзюпері. У дитинстві батьки звали його Тоніо. Коли виріс, товариші називали його Сент-Екс. Антуан ріс у спокійній атмосфері любові, затишку, доброзичливості. Він полюбляв бавитися серед зелені парків, залазити на віковічні дерева, грати в розбійників під стінами: старовинних замків. Дорослі не силували його займатися чимось одним, давали можливість вільно розвиватися. Хлопчик ріс фантазером і забіякою. Його енергії вистачало на всілякі пустощі, але разом […]...
- Давні прислів’я брехні не містять “Не плутай Божий дар з яєчнею”, – часто говорить мені бабуся, коли я щось не так кажу. А коли я перебільшую, мені вдома кажуть: “Не роби з мухи слона”. Я звик до того, що мої рідні використовують народну мудрість. А дідусь говорить так, як сказав Гном у нашому підручнику: “Мова без прислів’їв, як та страва без солі”. Я і сам їх став використовувати у своїй мові. Наприклад, як тільки справлюсь […]...
- “Поет-це слово. Це його життя” Уже перша збірка поезій М. Вінграновського засвідчила його непересічний талант і викликала відверте захоплення читачів. Поет охопив своєю увагою Космос, людство, землю, народ, добу, Україну. Саме в цих глобальних вимірах жив його ліричний герой. Поет був непересічною особистістю. Усе, до чого він прикладав свою творчу силу й енергію, розцвітало, розкривалося новими гранями людських можливостей. Результатом режисерської роботи М. Вінграновського на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка стали десять художніх […]...
- Персоніфікація образів Печорина й Грушницкого в сцені дуелі Головною діючою особою роману М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу” є Печорин. Події, описані в добутку, відбуваються на Кавказі. І це, імовірно, не є випадковістю, тому що в той час сюди відправлялися люди, переслідувані урядом. До їхнього числа належав і Печорин, засланий на Кавказ за якусь нашумілу в Петербурзі історію. Тут він побачився із Грушницким, що прибили на води заліковувати рани. Печорин і Грушницкий разом служили в діючому загоні й […]...
- Варіант роботи над епізодом під назвою “На сцені з’являється пан Тибурцій” Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая Застосовуючи прийом евристичної бесіди, учитель ставить такі запитання: – Чому змінюються стосунки між Васею і Тибурцієм? – Прочитайте фрагмент тексту, в якому йдеться про те, як вечеряпи діти. Які ваші враження від прочитаного? – Знайдітьу тексті епітети, до яких вдається автор, описуючи зустріч Басі та батька. З якою метою їх використано? – Поміркуйте над двома вистелюваннями Тибурція: “Може, це й добре, що твоя […]...
- Яків Бронза та його життя. Твір за оповіданням А. Чехова “Скрипка Ротшильда” Чимало творів написано про сенс життя, про високі пориви і благородних мріях людства. Тим не менш, щоденне життя людини часто далека від високих мрій і героїчних випадків. А часом воно і поготів ввижається нудним і буденним. Саме ці думки виникають, коли читаєш розповідь А. Чехова “Скрипка Ротшильда”. Життя трунаря Якова Бронзи, жителя маленького містечка, який іноді грає на скрипці в єврейському оркестрі, виникає на диво нудним життям. Сам Яків вічно […]...
- Фантастичне й реальне в поемі “Рамаяна” Давньоіндійська епічна поема “Рамаяна” створювалася в далекій давнині, близько двох тисяч років тому. І ті, хто протягом століть складав її поетичні рядки, навряд чи могли відокремити в ній реальність від фантазії народу. Так само, як і нинішні індуси, які свято вірують у переселення душ і продовження життя, не відокремлюють героїв поеми від свого реального життя, а навпаки, своїми земними справами намагаються зблизитися з ними, хоча б у наступному житті. “Рамаяна” […]...
- Фантастичне і реальне в баладі “Причинна” Т. Г. Шевченко розпочинав свій творчий шлях як поет-романтик. Для періоду романтизму в українській літературі характерним було звертання до надбань усної народної творчості. У цей час спостерігається така тенденція, як запозичення мотивів, образів фольклору, навіть переспів окремих народних жанрів. Так, в епоху романтизму почесне місце серед жанрів посідала балада. Тому, мабуть, одним із перших творів Тараса Шевченка є балада “Причинна”. Розпочинається твір зображенням буряної ночі на Дніпрі. Пейзаж тут виконує […]...
- “Життя – це складне і важке ремесло, і треба докласти чимало зусиль, щоб навчитися його” Чого хотіли б навчитися ви? Перший варіант Важко не погодитися з цією закінченою думкою великого француза Бальзака, але в кожному ремеслі є свої ази, без розуміння яких щось більш серйозне просто не відкриється. Прочитавши роман Стендаля “Червоне і чорне”, у мене склалося враження, що Жульєн Сорель намагається опанувати ремесло життя, починаючи не з азів, а звідкись із середини. Він поставив мету в житті і почав рухатися до неї. Це говорить про його цілеспрямованість, і це, […]...
- Реальне і фантастичне в баладі Т. Шевченка “Тополя” У літературній спадщині Т. Шевченка чимало прекрасних поетичних творів. А творчість свою молодий поет починав із балад, використавши в них багатющий матеріал з усної народної творчості. Уже в перше видання “Кобзаря” увійшла одна з найкращих його балад “Тополя”. Вона побудована за мотивами народної творчості і стародавніх уявлень народу. Тут розповідається про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим. Милий її пішов та, мабуть, і загинув. Без милого скрізь могила… А серденько […]...
- Думи та народні пісні – це соціальна пам’ять народу, його бачення життя та історії Творцями та зберігачами народного епосу були кобзарі. Джерела свідчать, що за часів Київської Русі існували співці, які виконували твори на історичні теми, “співали славу” воїнам-князям. Кобзарі, нащадки легендарного Бояна, й були охоронцями бойової слави народу. Багатьох із них віддавали у навчання до старих кобзарів ще хлопцями. Засвоївши науку, вони перебували на Січі як звичайні козаки. У вільний час вони співали для своїх побратимів. Дехто приходив до кобзи, підірвавши здоров’я, а […]...
- Фантастичне і реальне у баладі Т. Шевченка “Причинна” Балада як жанр розвинулася з усної народної творчості, пройшла довгий шлях розвитку, змінюючи свою форму і зміст. Баладу “Причинна” Тарас Шевченко написав 1837 року, тобто тоді, коли поет був ще кріпаком. Вона багато в чому продовжує традиції української та літератур інших народів: початкова картина буремної ночі, загадкові події, різкі контрасти, смерть героя. Сюжет твору Шевченко цілком узяв із народних пісень, які він міг чути у дитинстві на Україні чи прочитати […]...
- Реальне й фантастичне в баладі Т. Шевченка “Тополя” Здавна в Україні тополя була втіленням дівочої та жіночої краси, стрункості, гнучкості, смутку, самотності. Відомі народні порівняння дівчини, жінки з тополею: “Струнка, як тополя”, “Висока, як тополя”, “Тонка, як тополя”, “Гнучка, як тополя”, “Самотня, як тополя”. За народними, повір’ями, виникнення цього дерева є результатом міфічного перетворення дівчини, жінки в дерево. Саме такий переказ Т. Шевченко поклав в основу своєї балади “Тополя”. Як відомо, балада – жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного […]...
- Реальне і фантастичне в поемі І. Драча “Чорнобильська Мадонна” У поемі “Чорнобильська Мадонна” І. Драч розповідає про найстрашнішу трагедію другої половини XX століття – аварію на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року та її наслідки. Поет із пекучим болем розповідає про те, як зелені луки, величні гаї, чисті ріки – все стало мертвим. Аварія призвела до небаченого забруднення атмосфери, до радіоактивного опромінення тисяч людей. Переплітаючи у поемі правдиве з казковим, реальне з містичним, поет прагне викликати у читачів почуття […]...
- Його душа – мов Тронка у степах, Його душа – Собор надій високих “Його душа – мов Тронка у степах, Його душа – Собор надій високих”. Коли цвітіння настає пора, Коли весна смичком струмка заграє, Тоді ми з днем народження вітаєм Славетного Олеся Гончара! / Д. Кононенко / Скільки б не пройшло весен і зим без Олеся Терентійовича Гончара, час не зітре пам’яті про великого сина великої родини, вірного правнука Кобзаря, про улюбленця українського народу. Тепер тільки з портрета дивляться на нас вишневою […]...
- МАРКО ВОВЧОК. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МАКСИМ ТРИМАЧ”. РОМАНТИЧНІСТЬ ТВОРУ, ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО СЮЖЕТУ, ХАРАКТЕРОТВОРЕННЯ Тема. МАРКО ВОВЧОК. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МАКСИМ ТРИМАЧ”. РОМАНТИЧНІСТЬ ТВОРУ, ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО СЮЖЕТУ, ХАРАКТЕРОТВОРЕННЯ 1. Події у творі відбуваються… А Напередодні Першої світової війни. Б Під час революції 1918 року. В Наприкінці XVII – початку XVIII ст. Г Коли на Україні панувала Польща і Московщина. 2. Неподалік від якого міста жив Максим Тримач? А Києва. Б Одеси. В Черкас. Г Ужгорода. 3. Характеризуючи героя свого твору, Марко Вовчок зазначила, що […]...
- Чи можна його назвати моїм другом? Поруч із людиною завжди її друзі. Друзів мають і діти, і дорослі. Є подруга у моєї молодшої сестри, є друзі у моїх батьків, є друзі у моїх бабусі і дідуся. Дружба може тривати кілька місяців, а може й ціле життя. Моя сестра познайомилася із своєю подругою минулого року, а бабуся досі дружить із своєю однокласницею. Я вважав, що є друг і у мене. Мишко прийшов вчитися до нашого класу цього […]...
- Фантастичне та реальне в баладі “Вільшаний король” Здавна люди схилялися перед явищами природи, відчували забобонний страх перед ворожими її виявами. Балада Й. В. Гете “Вільшаний король” написана в романтичному стилі за мотивами народної пісні. Батько везе хворого сина через ліс, а тому вважається, що дитину кличе Вільшаний король, або Лісовий король. Хлопчик марить, і туман йому видається страшним бороданем, який пропонує піти з ним на узбережжя в сади погратися. Шепіт листя нагадує хворому вмовляння підступного короля, а […]...
- Фантастичне і реальне в баладі “Причинна” – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант “Причинна” – це перший твір, написаний найвідомішим і найталановитішим українським поетом – Т. Г. Шевченком. Балада написана в романтичному дусі, що виразилося у змалюванні незвичайних обставин, в яких відбувалася дія, і у незвичайності самої дії. Темної, вітряної ночі з ріки виходять “нехрещені” погрітися під місячним промінням, потанцювати, пожартувати. За народними повір’ями, незаконні малі дітки, яких, тільки-но народжених і нехрещених, матері втопили в […]...
- Фантастичне і реальне в баладі “Причинна” – ІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІІ варіант Т. Г. Шевченко розпочинав свій творчий шлях як поет-романтик. Для періоду романтизму в українській літературі характерним було звертання до надбань усної народної творчості. У цей час спостерігається така тенденція, як запозичення мотивів, образів фольклору, навіть переспів окремих народних жанрів. Так, в епоху романтизму почесне місце серед жанрів посідала балада. Тому, мабуть, одним із перших творів Тараса Шевченка є балада “Причинна”. Розпочинається твір […]...
- Хто такий все ж Хлєстаков в комедії Гоголя “Ревізор” Хлестаков – зовсім не пурхають з квітки на квітку метелик. Вже в першій зустрічі з батьком міста він, по-дитячому безпорадний, одночасно суворий, непохитний і іронічно проникливий. У всьому хоче бачити він задню думку. Йому маряться пастки, каверзи, а то і замаху на нього. Хлестаков засвоїв тон, моральний голос століття, який “простує шляхом своїм залізним”. Цей дорослий немовля по-справжньому страшний: рівний, спокійний, холодний, насторожено підозрілий; причому всіма цими властивостями володіє не […]...
- Переказ добутку Ревізор Гоголя Н. В План переказу 1. Городничий повідомляє про швидкий приїзд ревізора. 2. Добчинский і Бобчинский повідомляють про приїзд ревізора. 3. Скрутний стан Хлестакова. Приїзд городничего до нього. 4. Городничий дає “ревізорові” гроші й відвозить у свій будинок. 5. Дружина й дочка городничего спілкуються із Хлестаковим, що натхненно бреше про своє високе положення в суспільстві. 6. Чиновники клопочуться про виконання своїх прохань. Хлестаков бере в них гроші. 7. Хлестаков пише лист своєму приятелеві […]...
- Самійло Величко та його літопис Ця видатна людина полишила чимало загадок для істориків, оскільки з його біографії багато що залишилося нез’ясованим. Хоча із самого літопису виразно помітно, що Величко був надзвичайно освіченою людиною. Тому висловлюються припущення, що до початку своєї служби він навчався в Київській академії. На користь цього свідчить і те, що його було висунуто до військової канцелярії, а туди, як відомо, брали тільки тих, хто пройшов курс наук у найавторитетнішому тоді закладі, яким […]...
- Моє ставлення до Родіона Раснольнинова та його “теорії” Родіон Раскольников був надто чуйною людиною, аж до самозречення. Ми знаємо це, бо на його суді були свідки, які це засвідчили, наводячи конкретні приклади. Я не хочу їх тут переказувати. Однак це не перешкодило Родіонові вчи нити саме так, як він вчинив. Бо у нього була теорія, яку він вважав за правильну і хотів довести. А звідси і його експеримент. Родіон Раскольников до того ж мав нові ідеї у суспільних […]...
- Сон Мцири і його тлумачення в однойменній поемі Лєрмонтова М. Ю Поема М. Ю. Лєрмонтова “Мцири” побудована у формі сповіді героя про три дні, проведених їм на волі. Крім того, композиція добутку містить у собі передісторію героя і його сон, що він бачить, коли, збившись зі шляхи, голодний і вмираючий, знову виходить до монастиря. Упавши в безсиллі біля святої обителі, Мцири бачить сон, у якому в символічних, яскравих образах передаються його страждання, гіркий жаль про невдалу втечу, поривши до волі. Герой […]...
- Жульєн Сорель, його характер і доля Роман “Червоне і чорне” – правдива оповідь про суспільство епохи Реставрації у Франції. Це соціально-психологічний роман, в основі якого лежить конфлікт особистості із суспільством. Шлях головного героя Жульєна Сореля наштовхує на думку, що в епоху Наполеона він міг би стати героєм, а в епоху Реставрації змушений або пристосуватися, або загинути. Жульєн Сорель – представник покоління початку 20-х років XІX століття. Йому властиві риси романтичного героя: незалежність, почуття власної гідності, бажання […]...
- “Народе мій! До тебе я ще верну і в смерті обернуся до життя”. Життя й доля Василя Стуса Василь Стус по праву вважається одним із найвизначніших поетів двадцятого століття. У першій половині 60-х років він пише твори, багато друкується, працює редактором газети, вступає до аспірантури Інституту літератури. З початком періоду застою все змінилося і в житті країни, і в долі В. Стуса. Погляди письменника не збігалися з офіційними, тому з роботи був звільнений, з аспірантури виключений, твори його не друкувалися. А потім мордовські табори і вироки, які приголомшують […]...
- Пейзаж і його функції у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” У романах Достоєвського ми найчастіше зустрічаємо урбаністичний пейзаж. “Достоєвський розуміє поезію міста. У шумі столиці він знаходить таку ж принадність і таємницю, як інші поети в рокоті океану; вони тікають від людей в “широкошумние діброви” – він бродить, самотній, по вулицях великого міста… У лісах, на березі океану, під відкритим небом усі бачили таємницю, усі почували безодні природи, але в наших сумовитих прозаїчних містах ніхто, крім Достоєвського, не почував так […]...
- Тарас Бульба і його сподвижники “Добрі були козаки!” Повість М. Гоголя “Тарас Бульба” вийшла у світ 1842 року. У ній відображена боротьба українського народу за своє національне звільнення. Це стало центральною темою твору. Головний герой повісті – Тарас Бульба. Це надзвичайна, яскрава особистість. У ній утілені кращі риси всього козацтва. Усе своє життя він присвятив боротьбі за звільнення України від гнобителів. Це могутня людина – залізної волі, справді народної мудрості, щедрої душі, надзвичайної простоти, видатної […]...
- Аристофан та його творчість Комедії Арістофана – найдавніші зразки комедійного жанру в літературах Європи. Багато тем, зачеплених цім незрівнянним художником слова, залишаються і в наші дні актуальними. Чи не перебільшення це? Невже й справді дві тисячі з лишком років не провели між Арістофаном і нами непрохідної межі, не перетворили його творчість на музейну цінність? З усіх видів драматургії комедія найщільніше зв’язана зі злободенністю. Навіть сатиричні стріли Мольєра протягом трьох століть встигли притупитися, і половина […]...
- Пізній романтизм в літературі та його кращі представники Наприкінці XVІІІ – початку XІX ст. в літературі і мистецтві розвивався літературний напрям – романтизм. Письменник повинен був простежити всі сфери духовності людини, розкрити причини незвичності її поведінки у певних ситуаціях. У романтичних творах ми бачимо іноді і фантастичні події, ситуації, виняткових людей. Автори використовували народну фантастику, жахливі картини кріпосницької дійсності, страждання простих людей, їх загибель; показували протест бідняків проти гноблення, сваволі поміщиків. Так у романтичних творах Т. Шевченка “Причинна”, […]...
- Казки нашого життя Казки нашого життя Казки обожнюють усі – будь то дорослі чи діти. Бо саме вони вселяють у наші душі дихання чарів та магії, відчуття, що добро завжди перемагає зло. Казки живуть поряд із нашими мріями, вони розповсюджують тепло і поліпшують настрій. Вони вчать нас розпізнавати хороших людей, стерегтись поганих, прививавають нам якості людяної натури. Під виразне читання казок нашими матерями ми засинали, а у снах бачили Івасика-Телесика, жар-птицю, доброго та […]...
- У чому сенс життя? По оповіданню Д. Лондона “Любов до життя” Джек Лондон займався літературною творчістю біля двадцяти із сорока прожитих їм років, успіхи письменника разючі. Сучасники стежили за зльотом і долею Джека Лондона з радістю й неприкритим інтересом. З письменника намагалися зробити живу рекламу “суспільства рівних можливостей”, тобто Америки. Мол, от втілення ідей про теперішнє суспільство: пасинок фермера, хлопець-роботяга, що не зміг одержати вищого утворення, але однаково зумів досягти своєї мрії: став популярнейшим письменником. Але в дійсності все було не […]...
- Оцінки творчості Чехова його сучасниками Шлях Чехова до світового визнання, до справжнього розуміння його величі, художнього новаторства, своєрідності стилю, глибини психологізму, гуманістичної наснаги його творів був непростим. Сучасники і співвітчизники спочатку вважали його гумористом, одним з популярних в 70 – 80-х роках численних авторів веселих оповіданнячок, анекдотичних сценок, замальовок з типовими кумедними постатями російських обивателів, яких легко впізнати, посміятись над ними й забути. Попервах так воно і було. Гуморист-початківець вигадав собі багато псевдонімів – смішних, […]...
- Пейзаж і його функції у романі Л. Н. Толстого “Війна й мир” Основна особливість зображення природи в романах Толстого – зображення її в нерозривній єдності з людиною, його почуттями. Сприйняття природи, уміння злитися з нею – один з основних особистісних критеріїв для толстовських героїв. Саме ці властивості визначають у письменника гармонійність розвитку особистості, моральне здоров’я людини, його життєву силу, сенс існування. Пейзаж у Толстого завжди реалістичний, чіткий, дуже конкретний. Замість тургеневских півтонів, відтінків красокздесь ми зустрічаємо чіткі, певні лінії, обриси предметів, увага […]...
- Автор і його герої. Твір по роману “Розгром” Події у романі ставляться до періоду Громадянської війни на Далекому Сході, у якій брав активну участь сам Фадєєв. Однак на перший план автор висуває не історичні проблеми, а соціально-психологічні дослідження. Війна, бій, партизанське життя – все це лише тло для зображення внутрішнього світу героїв, їхньої психології, взаємин із суспільством, внутрішніх конфліктів. Проблеми “Розгрому” перегукуються із сучасними проблемами гуманізму, відношенням до людини, взаємодіями людини й людства. Сюжет роману дуже нескладний внаслідок […]...
- Щасливий день мого життя Эй, кошка, без тебя мне все не мило! В моей душе останешься навеки. Ты пробуждаешь нежность в человеке. Парвин Этесами У дитинстві я мріяла мати домашню тварину, але батьки щоразу заперечували. І щасливим днем мого життя став той, коли я нарешті умовила їх узяти маленьку пухнату істоту. Цей день, напевно, я не забуду ніколи! Як я готувалася, як чекала прибуття в будинок нового члена родини! А коли побачила це створіння, […]...
- Тема та ідея, художні особливості поеми “Слово о полку Ігоревім”
- Образ Грицька Чупруненка в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного
Categories: Твори з літератури