Сон Мцири і його тлумачення в однойменній поемі Лєрмонтова М. Ю

Поема М. Ю. Лєрмонтова “Мцири” побудована у формі сповіді героя про три дні, проведених їм на волі. Крім того, композиція добутку містить у собі передісторію героя і його сон, що він бачить, коли, збившись зі шляхи, голодний і вмираючий, знову виходить до монастиря. Упавши в безсиллі біля святої обителі, Мцири бачить сон, у якому в символічних, яскравих образах передаються його страждання, гіркий жаль про невдалу втечу, поривши до волі.

Герой бачить себе на дні глибокої чистої ріки.

Довкола нього в’ються “рибок строкаті череди”,

одна з них, із золотою лускою, “сребристим голоском” починає шепотіти йому “дивні мовлення”, умовляючи залишитися – “у воді привільне життя”. По-перше, сон цей є наслідком марних зусиль Мцири, його важких скитаний. Він відбиває, насамперед, фізичний стан героя: його фізичне безсилля, хвороба й утома.

Мучимий спрагою, голодом і страшною жарою, герой мріє про відпочинок, прохолодь: Здавалося мені, Що я лежу на вологому дні Глибокої річки – і була Навкруги таємнича імла.

І, спрагу вічну напуваючи, Як лід холодний струмінь, Дзюрчачи вливалася мені в груди… І я боявся лише заснути, – Так було солодко, любо мені… Однак зміст цього сну набагато глибше. Ріка ця, на дні якої перебуває герой, на наш погляд, асоціюється в його свідомості з монастирем, рибка – із ченцем, що був найбільш близький до Мцири.

Життєвий простір Мцири обмежено монастирем точно так само, як ріка обмежує життєвий простір своїх мешканців. Череди рибок нагадують йому про ченців, братів, що жили разом з ним в обителі. Перегукуються із цією асоціацією й “дивні мовлення” золотої рибки: Я скличу своїх сестер: Ми танцем кругової Розвеселимо мрячний погляд И дух втомлений твій. “Сестри” тут нагадують про “братів”, тобто ченцях, що живуть у монастирі.

Рибка із золотою лускою намагається вмовити Мцири залишитися на дні, де “привільне життя”, “холод і спокій”, м’яка постіль, де “непомітно пройдуть роки” “під говір дивовижних снів”. Так само тихо й неспішно тече життя й у монастирі, так само, імовірно, умовляв Мцири його чернець, що притулив, бачачи біль і страждання дитини. В обителі Мцири фактично не має ніяких прав, він не може їх відстоювати ^ Асоціативно тут приходить на розум приказка: “ньому, як риба”. У метафоричній формі сон цей відбиває розчарування героя від його невдалої втечі, його жаль.

Має своє пояснення й умиротворений, радісний стан героя. Відомо, що почуття й емоції, випробовувані людиною в сні стосовно чого-небудь, передають його діаметрально протилежні почуття, випробовувані їм наяву стосовно того ж самого предмета. Спокій і радість героя тут не що інше, як його занепокоєння, безпросвітна нудьга, що він випробовує в монастирі. Характерно, що сон цей не був логічно завершений: Мцири знепритомнів, і “Боже світло” в очах його згас.

Так, ми можемо допустити, що герой залишився на “вологому дні глибокої річки” . Таким чином, сон Мцири ще й випереджає майбутні події – у фіналі поеми, знайдений ченцем, він знову виявляється в монастирі. Однак у критику ми знаходимо й інше тлумачення даного епізоду.

На думку Д. Максимова, сон Мцири вводить у поему мотив забуття, відходу від свого ідеалу в мир мрії, чарівного сну. Рибка начебто пропонує змученому життям героєві альтернативний варіант – піти від життя “у мрійливу безвільність”, капітулювати перед нею й тим самим фактично примиритися з життям у монастирі. ” Рибка-Русалка” – другий жіночий образ поеми.

Епізод з рибкою по своєму композиційному значенню аналогічний деяким іншим повторним темам добутку, наприклад, темам дня й ночі: на зовсім новій основі в ньому повторюється епізод із грузинкою. Образ грузинської дівчини й вид її саклі бентежить юнака думкою про насолоду любові й відпочинку. Рибка-Сирена вабить Мцири космічною безтурботністю й бездонним спокоєм повного розчинення в природі… “, – зауважує дослідник.

Сон героя має саме безпосереднє відношення до романтичної теми русалки, лісової діви, любов якої незмінно несе для героя загибель.

Розвиток подібної теми ми знаходимо в Гете, у Гейне, у Жуковського. Однак герої цих добутків спокушаються “принадами краси й таємниці”, піддаються чарам лісових дівши й гинуть. Мцири ж не піддається спокусі, вона залишається вірним своїй земній мрії, мрії про волю, про батьківщину. Сон, таким чином, відбиває філософський зміст основної ідеї добутку і яскраво характеризує Мцири.

Композиційно й стилістично даний епізод виділяється із всієї поеми, ритм якої дуже чіткий і динамічний, інтонації емоційні й експансивні. Епізод же сну Мцири відрізняється плавністю й споглядальністю, спокійним, заколисуючим ритмом. Наспівність і мелодійність мовлення підсилюють алітерації, епітети-визначення, анафора. Таким чином, функції даного епізоду в поемі різні: розкриваючи основну ідею добутку – безкомпромісність людського ідеалу, – сон яскраво характеризує Мцири, передає його почуття й думки про власну долю, випереджає майбутні події





Сон Мцири і його тлумачення в однойменній поемі Лєрмонтова М. Ю

Categories: Твори з літератури