Фантастичне та реальне в баладі “Вільшаний король”

Здавна люди схилялися перед явищами природи, відчували забобонний страх перед ворожими її виявами. Балада Й. В. Гете “Вільшаний король” написана в романтичному стилі за мотивами народної пісні.

Батько везе хворого сина через ліс, а тому вважається, що дитину кличе Вільшаний король, або Лісовий король. Хлопчик марить, і туман йому видається страшним бороданем, який пропонує піти з ним на узбережжя в сади погратися. Шепіт листя нагадує хворому вмовляння підступного короля, а верби “в імлі нічній” – королівнами, що “до пісні

й танцю в полі зійшлись”.

Хвороба мучить малого, тисне, а йому здається, що то “лісовий” демон “хапає і мучить, злий!”

Балада, відповідно до жанру, закінчується трагічно. Батько приїхав додому, але “син покинув навіки світ”.

Вітер, туман, ніч, вільха та верба символізують у творі ворожі до людини сили, а діалог між батьком і сином роблять його напруженим, драматичним. На жаль, людина не всесильна і не може інколи допомогти своєму ближньому, тому викликає глибоке співчуття.

Так фантастичні уявлення переплелися з реальними подіями та уявою поета і втілилися у чудовій баладі.





Фантастичне та реальне в баладі “Вільшаний король”

Categories: Твори на різні теми