Київська Русь
Розвиток культури
Першими книгами, що писалися від руки на пергаменті, були Євангеліє та Псалтир. Найдавніша книга, яка дійшла до наших часів, – це “Остромировае Євангеліє” . Це Євангеліє було написане уставом: кожна буква промальовувалася пензлем окремо від іншої спеціальною фарбою; початкові букви на сторінках були намальовані особливо великими і яскравими, а сторінки оздоблювалися орнаментом. З XIV століття перейшли на півустав, а з XV – на скоропис, письмо, що нагадує сучасне. Книги прикрашалися мініатюрами.
Найдавніші мініатюри прикрашали “Остромирове Євангеліє” та “Ізборнік” князя Святослава. Переписування церковних книг – це було одне з найповажніших занять у Київській Русі. Іноді кропітке переписування однієї книги займало кілька років.
З XI по XIV століття до наших часів дійшли лише 33 книги з сотень тисяч тих, що існували у бібліотеках Русі.
Також у Київській Русі була розвинена музична культура: уже в той час існували професійні співаки й музиканти. Музика обов’язково супроводжувала кожне свято при дворі князя чи іншої знаті. При дружинах князя існували спеціальні окремі оркестри, до яких входило від 40 до 60 сурм, бубнів та литавр.
Ці оркестри були призначені підносити бойовий дух дружини під час походів.
Швидкого розвитку у Київській Русі зазнали ремесла: архітектура, живопис і декоративне мистецтво, за межами давньоруської держави великим попитом користувалися ювелірні, гончарні вироби, зброя. Усього налічувалося понад 60 видів ремесел.
На сьогодні збереглися такі величні пам’ятки архітектури Київської Русі, як Софійський собор, Золоті ворота, Десятинна церква, Михайлівський собор у Києві, собор Спаса у Чернігові.
У давній українській літературі розрізняють усну народну творчість та книжне письменство. Фольклорні твори передавалися в усній формі з покоління у покоління в родині, від лірників до їх учнів. Це були історичні, патріотичні, обрядові пісні, думи, плачі-голосіння, легенди, казки, прислів’я, приказки.
Розвиток давнього книжного письменства розподіляється на три етапи:
1) Х-ХІІ століття;
2) кінець XIII – початок XVII століття;
3) початок XVII століття – кінець XVIII століття. ?





Related posts:
- Розвиток культури Київської Русі Суспільним ладом східних слов’ян був общинно-родовий лад, який уже в VІ-VIII століттях почав трансформуватися у феодальні відносини. У IX столітті новий суспільний лад стає панівним, до того ж постійна боротьба з Візантією і кочівниками вимагала формування сильної об’єднаної держави, яка б могла протистояти загарбникам. У цих умовах у другій половині IX – на початку X століття з’являється велика давньоруська держава – Київська Русь. її територія простягалась від Карпат до Волги […]...
- Давньоукраїнська держава – Київська Русь У глибину віків сягає історія могутньої слов’янської держави Київської Русі. Займаючи величезну територію від Карпат до Волги, від Прибалтики до чорноморських степів, уже в кінці X століття вона була найбільшою державою середньовічної Європи. її столицею був Київ, названий літописцем Нестором матір’ю міст руських. Це найстародавніше слов’янське місто поклало початок розпиткові цивілізації і культури народів, внесло вагомий вклад у розвиток світової культури. Київська Русь, велика й могутня держава, мала найтісніші зв’язки […]...
- Київська Русь Київська Русь Суспільним ладом східних слов’ян був общинно-родовий лад, який уже в VI-VIII століттях почав трансформуватися у феодальні відносини. У IX столітті новий суспільний лад стає панівним, до того ж постійна боротьба з Візантією і кочівниками вимагала формування сильної об’єднаної держави, яка б могла протистояти загарбникам. У цих умовах у другій половині IX – на початку X століття з’являється велика давньоруська держава – Київська Русь. Її територія простягалась від Карпат […]...
- Розвиток культури XIV-XVI століть Розвиток культури XIV-XVI століть Незважаючи на те, що історичні умови згубно впливали на стан і розвиток української культури, мистецтво та наука продовжували набирати силу. У живописі поряд з релігійними дедалі більше стають помітними світські мотиви й образи, розвивається архітектура: будуються дерев’яні і кам’яні ратуші, замки і розбудовуються міста. Певного розвитку Україна досягла і в науці. Видатною подією для українського мовознавства XVI-XVII століть стає перша граматика Івана Ужевича – “Граматика словенська”. […]...
- Розвиток української культури у XVІ-XVІІI ст У першій половині XV століття на західноукраїнських землях починають з’являтися братства – церковно-освітні товариства міщан, які потім поширилися на всю Україну. Найактивнішими були братства, засновані у Львові, Луцьку, Острозі та Києві. Діяльність братств включала організацію освітніх закладів, народних книгозбірень, книгодрукування. Також братства розшукували старі літописи і займалися зберіганням пам’яток історії та культури, викупом українських бранців з татарсько-турецького полону. Але основне своє завдання братства вбачали у протистоянні полонізації та покатоличенню українського […]...
- Розвиток української культури та літератури у XIV-XVI ст Незважаючи на те, що історичні умови згубно впливали на стан і розвиток української культури, мистецтво та наука продовжували набирати силу. У живописі поряд з релігійними дедалі більше стають помітними світські мотиви й образи, розвивається архітектура: будуються дерев’яні і кам’яні ратуші, замки і розбудовуються міста. Певного розвитку Україна досягла і в науці. Видатною подією для українського мовознавства ХVІ-ХVII століть стає перша граматика Івана Ужевича – “Граматика словенська”. У 1447 році талановитий […]...
- Софія Київська – символ духовного надбання українського народу Де шукати витоки духовності? В історії свого роду, в його прадавніх коренях. Десять століть тому було збудовано Софіївський собор у Києві, а його куполи ще й досі радо вітають сонце. Софія Київська – велич українського народу, втілення його мудрості й сили, таланту й слави, символ духовного єднання нації. Величний образ собору, цього незвичайного дива, “що ніколи не кінчається і не переводиться”, змальовано у романі П. Загребельного “Диво”. Софія Київська схвилювала […]...
- Пам’ятки історії та архітектури. Софія Київська Україна неймовірно багата на пам’ятки, які належать до прадавніх часів. Ці пам’ятки є свідками формування української нації. Наші обдаровані предки споруджували їх, щоб утілити народні мистецькі ідеали. Наприклад, у XІ столітті за ініціативою Ярослава Мудрого було споруджено головний храм Київської Русі – Софійський собор. Саме тут відбувалися урочистості, пов’язані з посадженням князів на Київський престол або з прийомами іноземних дипломатів. Прямокутну споруду Софії Київської за сивої давнини оточували два ряди […]...
- Софія Київська Софія Київська Мені пощастило побувати в Києві, чудовому й багатому на пам’ятники культури місті. Але незабутнє враження справила на мене перлина світової архітектури – Софія Київська. Збудована в XI ст. з ініціативи князя Ярослава Мудрого, вона є втіленням культурної та історичної спадщини народу. Це прямокутна споруда, яку вінчають тринадцять бань, що поступово піднімаються від крайніх малих до центральної великої. Всередині собор оздоблений фресками та мозаїкою, серед яких чудово зберігся груповий […]...
- Софія Київська – пам’ятка історії та архітектури 8 клас Україна неймовірно багата на пам’ятки, які належать до прадавніх часів. Ці пам’ятки є свідками формування української нації. Наші обдаровані предки споруджували їх, щоб утілити народні мистецькі ідеали. Наприклад, у XI столітті за ініціативою Ярослава Мудрого було споруджено головний храм Київської Русі – Софійський собор. Саме тут відбувалися урочистості, пов’язані з посадженням князів на Київський престол або з прийомами іноземних дипломатів. Прямокутну споруду Софії Київської за сивої давнини оточували […]...
- Вплив творчості Шевченка на розвиток української літератури, мистецтва, духовної культури Великий український письменник, людина з незвичайною, тяжкою долею, з світовою славою поета-правдолюбця – це Тарас Шевченко. Його думки зрозумілі усім пригнобленим, усім тим, хто хоче вільного, радісного і щасливого життя. Чому ж поезія Шевченка має не тільки національне, але і світове значення? Творчість поета-демократа у великій мірі вирішила подальший розвиток української літератури, бо не було жодного відомого письменника другої половини XІX – початку XX ст., який би не відчув впливу […]...
- Розвиток читацької культури учнів школи на уроках позакласного читання Вивчення художньої літератури в основній школі, як зазначено у Державних Стандартах базової і повної середньої освіти з літератури, спрямоване на досягнення багатьох завдань, серед яких: читання і аналіз художніх творів; виявлення у них конкретноісторичного і загальнолюдського змісту; розвиток пізнавальних інтересів, інтелектуальних і творчих здібностей учнів: потреба у самостійному читанні художньої літератури. Розвиток читацької культури особистості в рамках основних і позакласних уроків є важливим завданням, яке вирішується під час аналізу художніх […]...
- Софія Київська – символ незнищенності людського духу Майже тисячу років стоїть у Києві, пройшовши крізь усі лихоліття, Софійський собор і чарує своєю неповторною красою. Саме це архітектурне диво надихнуло українського письменника Павла Загребельного створити роман і в ньому спробувати осмислити проблеми історичної пам’яті, морально – етичний досвід минулого. Роман починається словами Бертольда Брехта, що звеличують безіменних народних творців; Хто звів семибрамні Фіви? В книгах стоять імена королів. А хіба королі лупали скелі й тягали каміння? Ці рядки […]...
- Розкажіть про вплив української культури на розвиток творчості Миколи Гоголя як українського і російського письменника Микола Гоголь народився та виріс в Україні. Дитинство його минуло у мальовничих місцях, овіяних козацьким минулим, давньої історією, народними легендами. Змалку Микола бачив колоритних людей з народу навколо себе: козаків, чумаків, торговців на базарі, хитрих циган-“лошадників”, заможних та бідних селян, гострих на язик дівчат та веселих завзятих парубків. Також він слухав народні перекази, в тому числі і страшні: про відьом, про русалок-водяниць, про квітку папороті, що цвіте на Івана Купала […]...
- Світове значення візантійської культури та її вплив на культуру Київської Русі Світове значення візантійської культури важко переоцінити. Саме Візантія зберегла протягом Середньовіччя греко-римську культурну основу і вже цим підготувала розвиток гуманізму епохи Ренесансу. І хоча в ХІ ст. християнська церква розпалася на західну – римсько-католицьку і Східну – греко-православну, і Візантія належала до Східної зони, саме візантійська культура мала великий вплив не тільки на східну культуру і країни православні, але й на західні культури. Вплив же Візантії на культуру Київської, а […]...
- Роль Кирила і Мефодія в історії української культури Роль Кирила і Мефодія в історії української культури Творці слов’янської азбуки народилися в македонському місті Солуні. Їхній батько був болгарин, мати – гречанка. У сім’ї росло семеро дітей. Костянтин був наймолодшим, пізніше прийняв ім’я Кирило. Михаїл – у чернецтві Мефодій. Брати отримали блискучу освіту. Князь Ростислав, що очолював Велико-Моравське князівство, звернувся до візантійського імператора Михаїла з проханням: прислати вчителів, які знають слов’янську мову, щоб його народові переклали Святе Письмо. З […]...
- І поки жив, стояти я клянусь за руську правду і єдину Русь І поки жив, стояти я клянусь за руську правду і єдину Русь Сонце котилося за дніпрові кручі, стомлене і припале пилом за день. Давня Софія… Дивишся і не можеш надивитися на цю пам’ятку, збудовану у ті далекі неспокійні часи, коли на Руську землю набігали печеніги, половці. Тоді вставали всі, кому дорога була рідна земля і могутній красень над Дніпром – Київ. Вставали з мечами до бою на чолі зі своїм […]...
- Розвиток драматургії Розвиток драматургії Перші драми XVII століття з’являються у школах, їх авторами були викладачі, а виконавцями – студенти. Тематика таких драм була історичною або соціальною. Наприклад, драма “Володимир” Феофана Прокоповича, “Милість Божа” невідомого автора, “Воскресіння мертвих” Георгія Кониського. У драмі “Володимир” розповідається про життя й діяльність князя Володимира Великого, у “Милості Божій” прославляється Богдан Хмельницький, а у “Воскресінні мертвих” звучать соціальні мотиви – загарбання козацькою старшиною селянських земель та насильство чиновників. […]...
- Образ собору у романі В. Гюго “Собор Паризької Богоматері” І. “Собор Паризької Богоматері” – один із найкращих історичних романів XІX століття. ІІ. Собор Паризької Богоматері – рівноправний герой твору. 1. Символічність назви собору. 2. Опис собору – привід для натхненної поеми в прозі про французьку національну архітектуру. 3. Собор – притулок для народних героїв Гюго. 4. Символіка епізоду штурму собору. ІІІ. Мої враження від книги В. Гюго....
- Біблія – унікальна пам’ятка світової культури і літератури Біблія – це унікальна пам’ятка світової культури і літератури. Назва “Біблія” в перекладі з грецької означає книга. Тривалий час Біблія сприймалася лише як сукупність релігійно-повчальних текстів, але насправді вона є унікальним збірником творів, написаних упродовж XII ст. до н. є. – II ст. н. є. у країнах Близького Сходу та Середземномор’я. У біблійних творах відтворені основи вчення про будову Всесвіту, міфологічні, морально-етичні, історичні та культурні уявлення людства, що і сьогодні […]...
- Селянська Русь у зображенні H. А. Некрасова 1. Основний зміст поеми. 2. Селянство в поемі. 3. Тяжка частка й простої щастя російського народу. 4. Матрена Тимофіївна як символ російської жінки. 5. Гриша Добре клонів – ідеал інтелігенції для Некрасова. Поема “Кому на Русі жити добре? ” є для Н. А. Некрасова програмним добутком. Створюючи його багато років, автор вкладав особисті подання про мораль, про долю народу й про поняття народного щастя У цьому добутку – думи про […]...
- Культура Київської Русі Корені українського народу сягають часів, які передували добі Київської Русі. Своїми витоками наш народ тісно пов’язаний з історією слов’ян. У далекому минулому постала усна народна творчість доби Київської Русі. Відтоді до нас дійшли легенди й перекази, дружинні, святкові, весільні пісні, билини, колядки, прислів’я, приповідки. Чудовими пам’ятками давньоруської народної творчості є билини. Вони оспівують мужність і хоробрість богатирів, котрі самовіддано боронили рідну землю від ворогів. Твори усної народної творчості у всіх […]...
- “Слово о полку Ігоревім” – велична пам’ятка культури нашого народу В історії загальнолюдської культури є пам’ятки, що відображають найкращі риси, властиві народові. У них виражені найзановітніші людські сподівання, особливості світосприймання, у них звучить жива історія. До таких шедеврів світового мистецтва належить і “Слово о полку Ігоревім” – найвидатніша пам’ятка культури Київської Русі. Темою “Слова…” у вузькому розумінні є зображення невдалого походу князя Ігоря Святославича проти половців 1185 року. Але ця тема для автора є прелюдією і складовою частиною значно ширшої, […]...
- Вплив Біблії на розвиток української літератури – Біблія Вплив Біблії на розвиток української літератури Для розвитку української літератури Біблія має надзвичайно важливе значення, адже давньоруська рукописна книжна література починається з Остромирового Євангелія, а з Острозької Біблії та “Апостола” – розвиток українського друкарства. Біблія стала стимулом морально-етичних та ідейних шукань для багатьох митців у різних галузях світової літератури в різні часи, наприклад: Данте ” Божественна комедія “, Д, Мільтон ” Втрачений рай “, “Поверненні в рай”, М. Булгаков “Майстер […]...
- І безвинна корчилася Русь Показати б тобі, насмішниці І улюблениці всіх друзів, Царськосельській веселою грішниці, Що трапиться з життям твоєї… А. Ахматова Неповторну і щиру поезію залишила після себе Ганна Андріївна Ахматова. Емоційний щоденник і правдиву літопис часу представляє її краща поема “Реквієм”. Читаючи великі сторінки, дивуєшся мужності і стійкості жінки, що зуміла не тільки все це гідно пережити, але і переплавити свої та людські страждання у вірші. Здіймався, як до обідні ранньої, По […]...
- “Ой ты Русь, моя родина кроткая, Лишь к тебе я любовь берегу” Мелколесье. Степь и дали. Свет луны во все концы. Вот опять вдруг зарыдали Разливные бубенцы. Тот, кто видел хоть однажды Этот край и эту гладь, Тот почти березке каждой Ножку рад поцеловать. С. Єсенін Як навчитися розпізнавати істинну поезію від підробок, що підряджаються під неї? У поезії справжній завжди є якась несподіванка, поетичне відкриття, самобутнє, неповторне світовідчуття живої шукаючої душі. Така поезія завжди зближує, об’єднує людей, і кожен із нас, […]...
- Ой ты Русь, моя родина кроткая, Лишь к тебе я любовь берегу СЕРГІЙ ЄСЕНІН 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ СЕРГІЙ ЄСЕНІН “Ой ты Русь, моя родина кроткая, Лишь к тебе я любовь берегу” Мелколесье. Степь и дали. Свет луны во все концы. Вот опять вдруг зарыдали Разливные бубенцы. Тот, кто видел хоть однажды Этот край и эту гладь, Тот почти березке каждой Ножку рад поцеловать. С. Єсенін Як навчитися розпізнавати істинну поезію від підробок, що підряджаються під неї? У поезії справжній завжди є […]...
- Розвиток віршованої літератури Розвиток віршованої літератури Поряд із численними творами полемічної літератури починає зароджуватися віршована література і драматургія. Спроби застосувати до української мови метричну систему віршування, побудовану на чергуванні коротких і довгих складів слова, виявилися невдалими, тому віршування починається під впливом усної народної творчості, вірші пишуться нерівноскладові, і від прози відрізняються лише заримованими закінченнями окремих рядків. Найдавнішими з таких творів вважають вірші Герасима Смотрицького, прикладені до “Острозької Біблії”. На розвиток віршування, безперечно, вплинули […]...
- Розвиток української літератури у 19 ст. “Руська трійця” На соціально-політичному і культурному тлі у 30-х роках XIX століття з’явився гурток, заснований українською прогресивною інтелігенцією, – “Руська трійця”. Ініціаторами створення гуртка стали три студенти філософського факультету Львівського університету – Маркіян Шашкевич, Яків Головацький та Іван Вагилевич. Усі троє були дітьми сільських священиків. “Руська трійця” гуртувалася навколо Маркіяна Шашкевича, який особливо виділявся організаторськими здібностями та умінням переконувати, і складалася переважно з його друзів та співчуваючих – Маркелла Кульчицького, Івана Борецького; […]...
- Твір за картиною Васильківського “Київська старовина” “Київська старовина” переносить нас на Україну, на берег Сіверського Дінця. Літня спекотна пора. Небо синє-синє, на ньому ані хмаринки, ані пташки; все, здається, завмерло. Та опустіть ваш погляд з неба на землю, і ви побачите чарівний куточок з усіма красотами м’якої прохолоди влітку. На всю довжину полотна розлилась красуня річка, яка звивається поміж широкими луками й горою; зліва – гористий берег наполовину заріс лісом, що вдалині стоїть над водою суцільною […]...
- Народні балади – один із цінних здобутків культури нашого народу Українські народні балади – найулюбленіший вид словесної творчості нашого народу. Цей фольклорний жанр став активно поширюватися в Україні з початку XІX століття. Уперше балади виникли й існували як пісні до танцю. Слово “балада” походить від грецького “рухатися”. З часом словесний текст разом з мелодією відокремлювалися від танцю. Так балада стала одним із видів народних пісень, де зображувалися героїчні або незвичайні фантастичні події переважно трагічного характеру, через які відтворювались гострі переживання […]...
- Поява та розвиток віршованої літератури та драматургії Поряд із численними творами полемічної літератури починає зароджуватися віршована література і драматургія. Спроби застосувати до української мови метричну систему віршування, побудовану на чергуванні коротких і довгих складів слова, виявилися невдалими, тому віршування починається під впливом усної народної творчості, вірші пишуться нерівноскладові, і від прози відрізняються лише заримованими закінченнями окремих рядків. Найдавнішими з таких творів вважають вірші Герасима Смотрицького, прикладені до “Острозької Біблії”. На розвиток віршування, безперечно, вплинули братські школи, одним […]...
- Перша бібліотека на Русі Серед пам’яток минулого у стародавньому Києві – знаменитий архітектурний комплекс XІ-XVІІІ сторіч – Софія Київська. Його центральна споруда – Софійський собор, закладений у XІ сторіччі за наказом Ярослава Мудрого на честь його перемоги над печенігами. Відтоді Софія стає важливим культурним центром східнослов’янської держави. Тут було створено першу відому нам бібліотеку. У своєрідних майстернях – скрипторіях – працювали переписувачі книг. Скрипторії зазвичай обладнували при княжому дворі, при монастирях. А там, де […]...
- Розвиток української літератури і мистецтва Друга половина 50-х рр. стала поворотним пунктом у новітній історії літератури, кіно, живопису, інших видів мистецтва. Розриваючи сталінські ідеологічні пута, митці поверталися до осмислення і відображення загальнолюдських цінностей та ідеалів, до реальної людини з її багатогранними інтересами, запитами. Можливість мати власну, а не сформульовану в кабінетах чиновників від культури думку сприяла духовному розкріпаченню митців. Саме у цей час починається “новітнє українське” відродження. У літературу і мистецтво приходить блискуче, талановите покоління […]...
- Внесок Нечуя-Левицького в розвиток української літератури Визначне місце в історії української літератури займає творчість І. Нечуя-Левицького. За своє довге життя він написав понад п’ятдесят романів, повістей, оповідань, комедій та історичних драм. Своїми творами він прокладав нові шляхи розвитку української прози. Письменник одним з перших в українській літературі відійшов від традиційної селянської тематики і змалював майже всі верстви населення тогочасної України. Він викрив і різко засудив панську сваволю, в’їдливо осміяв сільську старшину, батюшок, ченців, які вели сите, […]...
- Історичні передумови виникнення української культури Давня слов’янська культура формувалася протягом багатьох віків. На жаль, ми з вами не можемо детально розглянути це питання і проблеми, пов’язані з тим часом, навколо яких точаться дискусії вчених. По-перше, це проблема етногенезу українського і російського періодів, що є частиною проблеми етногенезу слов’ян. Існують дві теорії. 1.Побудована на визнанні руху як керівної засади етнографічного процесу: слов’янство, згідно з цією теорією, виникло в Прибалтиці, що й була першою батьківщиною слов’ян, а […]...
- Розвиток сприйняття творчості Н. М. Рубцова У наш час у школярів спостерігається спад інтересу до історії культури, до читання класичних добутків. Знайомство учнів із творчістю Миколи Рубцова, на наш погляд, може стати грунтом для загальної активізації читання російської класичної літератури. Сам нравственно-естетический пафос, розжарення почуттів його творчості близький отрочному і юнацькому світовідчуванню У даній статті пропоную варіант планування поетапного розвитку сприйняття творчості Н. М. Рубцова. З метою органічного входження в художній мир поета доцільно використовувати для […]...
- Використання засобів народної сміхової культури в поемі “Енеїда” “Енеїда” І. Котляревського – перша друкована книга – стала визначною подією в розвитку українського письменства. Написана живою українською мовою високохудожня поема в 1798 році засвідчила генетичну єдність нової української літератури з кращими зразками європейської бурлескно-травестійної поезії. “Енеїда” багатьма своїми якостями близька до творчості Ф. Браччоліні, Лаллі, Скаррона, А. Блюмауєра, М. Осипова. Але на відміну від перелічених вище авторів І. Котляревський наснажив сміх злободенними суспільно-політичними тенденціями. Письменник намагався засобами гумору та […]...
- Продовження, розвиток і трансформація традицій символізму в ліриці XX століття Народившись у Франції в ІІ половині XІX століття, символізм на початку XX століття поширився на інші літератури: німецьку, норвезьку, бельгійську, російську, українську та ін. Він приніс нові нетрадиційні засоби вираження в мистецтві, нові форми художнього мислення, в центрі якого стояв символ – художній образ, внутрішня сутність його безмежно глибока і невичерпна. Російський символізм, орієнтуючись на французьких символістів та їх попередників, активно розвивався протягом двох десятиліть. Російські символісти вступили в літературу […]...
- Піднесення культури, літератури, науки в епоху ренессансу й барокко Період Ренесансу – Відродження – охоплює XІV-XVІ століття. Поняття ренесансу виникло в процесі розвитку світової цивілізації, який поділяв історію на 3 доби: античність, середньовіччя та ренесанс – повернення до античності. Тогочасні гуманісти намагалися звільнити культуру від середньовічної стереотипності, наблизити її до античних ідеалів прекрасного. Для цього перш за все потрібно було знання стародавніх мов, адже тільки так можна було знайомитися із античними зразками писемності. Отже, велика увага приділялася гуманітарній освіті, […]...
Categories: Твори на різні теми