Розвиток української культури та літератури у XIV-XVI ст

Незважаючи на те, що історичні умови згубно впливали на стан і розвиток української культури, мистецтво та наука продовжували набирати силу. У живописі поряд з релігійними дедалі більше стають помітними світські мотиви й образи, розвивається архітектура: будуються дерев’яні і кам’яні ратуші, замки і розбудовуються міста. Певного розвитку Україна досягла і в науці. Видатною подією для українського мовознавства ХVІ-ХVII століть стає перша граматика Івана Ужевича – “Граматика словенська”. У 1447 році талановитий український математик, доктор філософських наук Мартин із Журавиці написав перший посібник з геометрії та трактат “Нове зіставлення лічби дробів”. Він викладав в університетах Падуї, Болоньї, Праги та Липська.

На жаль, жодна із праць цього вченого так і не була надрукована. 1483 року у Римі побачила світ перша книга українського вченого Юрія Дрогобича “Прогностичні міркування”, написана латиною. Відомо, що Юрій Дрогобич закінчив Краківський університет, викладав медицину й астрономію у Болонському університеті, де згодом став ректором. Переламним моментом у розвитку української культури стала поява книгодрукування.

1491 року у Кракові українцем Святопол-ком Фіолем були надруковані кириличним шрифтом перші книжки. Також на Україні розповсюджувались книжки, видані білоруським першодрукарем Франциском Скориною, що заснував власну друкарню у Вільно. На розвиток українського книгодрукування великий вплив мала прогресивна діяльність Івана Федорова, У 1574 році у Львові він випустив “Апостол”, а згодом в Острозі – Біблію. Незважаючи на те, що Київ втратив своє політичне значення, він залишився великим торговим центром, і торгові зв’язки були налагоджені з Молдовою, Сербією, Чехією та Болгарією. Тому в Україні з’являються перекладні твори, перекладають з сербської, болгарської та грецької мов. Розвивається й оригінальна українська література: виникають нові редакції “Києво-Печерського патерика”, поширюються списки “Хожденія” Данила Паломника.

На жаль, до нашого часу дійшло надзвичайно мало тогочасних пам’яток, бо більшість їх було знищено під час татаро-монголвської навали. У розвитку літератури ХІV-ХVІ століть залишається провідним літописання. До наших часів дійшов ” Литовський літопис”, у якому ведеться оповідь про часи перебування України у складі Литовського князівства.

В цьому літописі привертають увагу вставні оповідання та повісті, найцікавішою з яких є “Повість про Подільську землю”. Ще один літопис тих часів – ” Короткий Київський літопис “, який описує події, що відбувалися на українських землях у ХІУ-ХУ століттях, та возвеличує просвітницьку діяльність князя Острозького. У цей період в усній народній творчості починається зародження української літературної мови.

Книжною мовою була старослов’янська з домішками польської мови, латини тощо, але народна мова дедалі більше проникала і в книжну писемність. У XVI столітті на основі народних говірок зародилася “руська мова”, що стала державною на території України у часи панування Литовського князівства. Руська мова стала підгрунтям для подальшого формування української літературної мови.





Розвиток української культури та літератури у XIV-XVI ст

Categories: Шкільні твори