Світове значення візантійської культури та її вплив на культуру Київської Русі

Світове значення візантійської культури важко переоцінити. Саме Візантія зберегла протягом Середньовіччя греко-римську культурну основу і вже цим підготувала розвиток гуманізму епохи Ренесансу. І хоча в ХІ ст. християнська церква розпалася на західну – римсько-католицьку і Східну – греко-православну, і Візантія належала до Східної зони, саме візантійська культура мала великий вплив не тільки на східну культуру і країни православні, але й на західні культури.

Вплив же Візантії на культуру Київської, а потім і Московської держави виявлявся в багатьох напрямах.

Ще в ІХ ст. поширюються активні контакти Київської Русі з Візантією по знаменитому шляху “з варягів у греки”.

Наступним кроком стає похід князя Аскольда на Царгород у 860 р., який фактично започаткував хрещення Русі. Потім, у середині Х ст., – поїздка княгині Ольги до імператора Константина Багрянородного, і як наслідок – посилення торговельно-економічних зв’язків між двома державами та поширення християнства на Русі.

А шлюб сестри візантійського імператора Василія ІІ – Анни – з київським

князем Володимиром завершує перетворення християнства на державну релігію Київської Русі, хрещення якої відбулося, як відомо, в 988 р.

Київська Русь сприйняла не тільки церковну доктрину, але і християнську концепцію богообраності імператорської влади. Церква в Київській Русі також була залучена до коронації київських князів, символізуючи, як і у Візантії, божественне освячення їх влади.

Саме з Візантії у великій кількості прибували богослужебні книги і предмети християнського культу, там же був запозичений церковний спів.

Не менш відомим був вплив Візантії на мистецтво Київської Русі:

Тринадцятикупольна Софія Київська була створена візантійськими зодчими;

Мозаїка і фрески Софії Київської відобразили й участь у їх створенні візантійських митців, і продовження візантійської традиції давньоруськими майстрами;

У Володимирі під час розпису Дмитріївського собору місцеві майстри працювали над фресками вже на рівних з художниками, запрошеними з Константинополя.

Після падіння Константинополя Московська держава сприймалася у світі як пряма спадкоємниця Візантійської імперії. Це відобразилося у відомій державно-політичній формулі: “Москва – третій Рим”, що означала: “Два Рима впало, третій – стоїть, а четвертому – не бувати!” Московська держава запозичила й герб Візантії – орел з двома головами, а її князі перейняли титул царів.

Російський іконопис розвивався за візантійськими канонами і в створенні школи російського іконопису визначну роль відіграв виходець з Візантії Феофан Грек, у якого навчався і з яким полемізував славнозвісний Андрій Рубльов.

Візантійські традиції відчуваються і в архітектурі, і в книжковому видавництві, і в літературі, і в політичних концепціях аж до ХVІІ ст.

На українських братських школах ХVІ – ХVІІ ст., на діяльності Острозької та Києво-Могилянської академій, на самій системі навчання позначився вплив візантійської культури та богослов’я.

Мотиви візантійської філософії відчуваються у творчості видатного українського мислителя Григорія Сковороди.

Контрольні запитання

Визначте основні періоди розвитку культури Середньовіччя. Чому християнська віра і церква відігравали провідну роль у житті середньовічного суспільства? Як уявляла світ середньовічна людина? Назвіть головні риси культури Середніх віків.

Де і коли виникає візантійська культура? Що було центральним епізодом класичного періоду розвитку культури Візантії? Моделлю чого був хрестово-купольний храм? Як світогляд обумовив рішення внутрішнього простору візантійського храму? Що таке абстрактна і реальна символіка в образотворчому мистецтві Візантії?

Що ви знаєте про візантійську теорію образу? Назвіть напрями впливу візантійської культури на культуру Київської Русі.





Світове значення візантійської культури та її вплив на культуру Київської Русі

Categories: Твори з літератури