Розвиток драматургії

Related posts:

1. Поява та розвиток віршованої літератури та драматургії Поряд із численними творами полемічної літератури починає зароджуватися віршована література і драматургія. Спроби застосувати до української мови метричну систему віршування, побудовану на чергуванні коротких і довгих складів слова, виявилися невдалими, тому віршування починається під впливом усної народної творчості, вірші пишуться нерівноскладові, і від прози відрізняються лише заримованими закінченнями окремих рядків. Найдавнішими з таких творів вважають вірші Герасима Смотрицького, прикладені до “Острозької Біблії”. На розвиток віршування, безперечно, вплинули братські школи, одним […]...
2. Тема 14. Розвиток української драматургії другої половини XIX ст. – Літературний процес 70 – 90-х років XIX ст 10 клас III. Нова українська література Літературний процес 70 – 90-х років XIX ст. Тема 14. Розвиток української драматургії другої половини XIX ст. Постійні переслідування українства не сприяли розвитку драматургії, адже, крім аматорських театральних труп, упродовж багатьох десятиріч Україна не мала професійного національного театру. Певне пожвавлення в розвитку сценічного мистецтва розпочинається з кінця 50-х років XIX ст., коли в різних регіонах України у Немирові, Кам’янці-Подільському, Чернігові, Єлисаветграді, Кременчуці, Києві, Одесі […]...
3. Відповіді на білет № 1 з української літератури 1. Зробіть загальний огляд давньоукраїнської драматургії. Давньоукраїнська драматургія бере початок у 17-му столітті зі шкільних драм. Вони називалися так, тому що виходили зі стін вищих шкіл. Їхніми авторами були викладачі, духовенство, а виконували спудеї, тобто студенти. Ці драми мали форму віршованого діалогу. Яскравий приклад – “Володимир” Феофана Прокоповича, про життя князя Володимир Великого. У тому ж столітті з’явилися інтермедії. Це побутові гумористичні сценки. Вони базувалися на фольклорі, народних переказах та […]...
4. Основні тенденції розвитку драматургії XІX століття Величезний вплив на світову драматургію мала творчість відомого норвезького драматурга Генріка Ібсена, творця нової соціально-психологічної драми. Своєрідність його новаторського методу криється не в захоплюючому сюжеті і не в ефектних сценах. У своїх кращих драмах він дає стримано реалістичні картини повсякденного життя і прагне до максимальної простоти. Дія у нього розгортається в одній і тій же кімнаті, протягом однієї доби. Звичайно ж, це не свідчить про те, що Ібсен був класицистом: […]...
5. ДРАМАТУРГІЯ. ШКІЛЬНА ДРАМА “ВЛАДИМИР” Ф. ПРОКОПОВИЧА. ВЕРТЕП ЯК ВИД ЛЯЛЬКОВОГО ТЕАТРАЛЬНОГО ДІЙСТВА 1. Драматичний твір, у якому найбільше збережено структуру мо­раліте. А Ф. Прокопович “Володимир”. Б Г. Кониський “Воскресеніє мертвих”. В “Милість Божа” невідомого автора. Г М. Довгалевський “Комическое дєйствіє”. 2. Жанр драматургії давньої української літератури, у творі якого інсценізувалося народження, смерть і воскресіння Христа. А Історична драма. Б Міракль. В Містерія. Г Мораліте. 3. Для міракля як жанру шкільної драми характерно… А Розповіді про “чуда”, здійснені Богородицею, про життя святих. Б […]...
6. Інтелектуальний характер драматургії Б. Шоу 1. Б. Шоу – драматург-новатор. ІІ Особливості драматургії Б. Шоу. 1. Особливе світовідчуття. 2. Конфлікт ідеологій. 3. “Філологічний конфлікт” у п’єсі “Пігмаліон”. . За звичайною фабульною колізією ховається серйозніший кон­флікт, ідеологічний: Б. Шоу наголошує на тому, що мова характеризує люди­ну не менше, ніж походження, визначаючи її соціальну приналежність.) 4. Художні прийоми. ІІІ. Місце творчості Б. Шоу у драматургії XX століття....
7. Значення творчості Івана Кочерги в українській драматургії І. Творча спадщина І. Кочерги. ІІ. П’єси І. Кочерги – золотий фонд української драматургії XX століття. 1. Актуальність творів драматурга. 2. Твори І. Кочерги на історичну тему. 3. Драматична поема – улюблений жанр митця. ІІІ. Драматичні твори І. Кочерги – класика української драматургії....
8. Мартин Боруля – Мій улюблений драматичний твір української драматургії другої половини XIX століття Театр… В Україні завжди любили веселі, жартівливі сцени з народного життя. Вертеп, інтермедії на побутові теми були оригінальними першими виставами. “Наталка Полтавка” та “Москаль-чарівник” І. Котляревського, “Назар Стодоля” Т. Шевченка – це вершини драматургії першої половини XIX століття. Друга половина XIX століття була більш плідна на театральні вистави і драматургів, бо вже існували не лише аматорські гуртки, а з’явились і професійні театри. М. Кропивницький, М. Старицький, І. Карпенко-Карий – корифеї […]...
9. Новаторство драматургії Ібсена Кінець ХІХ – початок ХХ століття характеризується цікавими творчими пошуками у світовій літературі. Ці пошуки обумовили виникнення нових жанрів і форм творів. Драматургія не була винятком. Норвезький драматург Генрік Ібсен не тільки посідав одне з перших місць у літературі нашого століття. І справа не тільки в тому, що він поставив питання, які хвилювали його сучасників. Талант і новаторство Ібсена-драматурга полягали в тому, що глядач змушений був шукати відповіді на ці […]...
10. Сутність чеховського перевороту в драматургії Тематика “нової драми” А. Чехова. ІІ. Конфлікт у п’єсах Чехова. Особливості поетики “нової драми”. Дія у п’єсах. Герой. Характер. Особливості діалогу. Мовлення. Жанрова своєрідність....
11. Новаторство драматургії Г. Ібсена Генрік Ібсен – великий норвезький драматург, творець нової соціально-психологічної драми. Перші його п’єси були написані в національно-романтичному дусі. Головною темою була боротьба Норвегії за незалежність і уславлення її героїчного минулого. Та згодом Ібсен відходить від героїчних оповідей і звертається в більшості своїх п’єс до сучасності, її проблем, її Характерів. Так з’явилася драма “Ляльковий дім” – один з найкращих його творів, який ще не є реалістичним, він ніби завершує романтичний період […]...
12. Ефект відчуження в драматургії Бертольда Брехта Постать Бертольда Брехта викликала й викликає жвавий інтерес та дискусії. За життя він зазнав, що таке гоніння й переслідування; й зараз не існує однозначного погляду на його творчість. Брехт був конфліктною особистістю й конфліктним митцем: він не боявся йти проти загально прийнятих норм моралі чи загально визнаних принципів у мистецтві. Це вплинуло певним чином і на його творчість. Писати він розпочав рано: вже в 1914р. вірші й ессе шістнадцятирічного гімназиста […]...
13. Г. Ібсен – зачинатель “нової” європейської драматургії Тоді, коли в історії світової літератури повною мірою заявила про себе “нова драма” Ібсена, XIX сторіччя тихо конало… На зміну йому приходили нові відносини, що не передбачали спокійного життя. Людина на зламі епох опинилася у вирі соціальних драм і трагедій. Що ж могло допомогти їй витримати? І чи був у неї якийсь захист від ударів жорстокої долі? Ці та інші питання надзвичайно цікавили Генріка Ібсена, якому судилося стати творцем “нової […]...
14. У чому полягає новаторство драматургії Генріка Ібсена? Видатний норвезький письменник ХІХ ст., славетний реформатор театру Генрік Ібсен у своїх творах ставив питання, які хвилювали його сучасників. Ібсен радикально реформує традиційну драматургію. Він використовує аналітичну композицію. В ній важливу роль відіграє таємниця, події, що відбувалися задовго до тих, що розгортаються на сцені. Але саме вони спричинили ситуації, в яких опинилися герої. Ця композиція була відома ще в Стародавній Греції і використовувалась, щоб створити сюжетне напруження. Аналітичність у Ібсена […]...
15. Розвиток віршованої літератури Розвиток віршованої літератури Поряд із численними творами полемічної літератури починає зароджуватися віршована література і драматургія. Спроби застосувати до української мови метричну систему віршування, побудовану на чергуванні коротких і довгих складів слова, виявилися невдалими, тому віршування починається під впливом усної народної творчості, вірші пишуться нерівноскладові, і від прози відрізняються лише заримованими закінченнями окремих рядків. Найдавнішими з таких творів вважають вірші Герасима Смотрицького, прикладені до “Острозької Біблії”. На розвиток віршування, безперечно, вплинули […]...
16. Внесок Нечуя-Левицького в розвиток української літератури Визначне місце в історії української літератури займає творчість І. Нечуя-Левицького. За своє довге життя він написав понад п’ятдесят романів, повістей, оповідань, комедій та історичних драм. Своїми творами він прокладав нові шляхи розвитку української прози. Письменник одним з перших в українській літературі відійшов від традиційної селянської тематики і змалював майже всі верстви населення тогочасної України. Він викрив і різко засудив панську сваволю, в’їдливо осміяв сільську старшину, батюшок, ченців, які вели сите, […]...
17. Характеристика драматургії української еміграції повоєнного періоду Друга світова війна спричинила великі переміщення українців по світу. У 1930-х роках у Радянському Союзі було знищено сотні українських письменників. Після Другої світової війни багато емігрантів виїхали на Захід. Серед них було чимало письменників. З концентраційних таборів багато з них потрапило до таборів “переміщених осіб” у Німеччині чи Австрії, а тоді на американський континент. Як і письменники другої хвилі еміграції, які осіли у Західній Європі, емігранти третьої хвилі десятиліттями мріяли […]...
18. Драма-феєрія “Лісова пісня” Виняткове місце у творчості Лесі Українки, як і в усій українській літературі початку XX століття, посідає “Лісова пісня”. Порушивши у драмі-феєрії проблему невідповідності високого покликання людини принизливим умовам її повсякденного життя, письменниця піднялася на вищий щабель над старою школою української драматургії. “Лісова пісня”,- як відзначав відомий літературознавець О. Бабишкін,- запалила не тільки акторів і режисерів драматичних театрів прагненням оживити її на сцені, вона надихнула композиторів на сюїти і балети, на […]...
19. Сторінка: Трагедокомедія Феофана Прокоповича “Володимир’ як зразок шкільної драми Трагедокомедія Феофана Прокоповича “Володимир” як зразок шкільної драми Шкільна драма була поширеною на Україні в барокову добу XVІІ-XVІІІ століття. Писали ці твори викладачі риторики Києво-Могилянської академії. У шкільній драмі розігрувались сюжети, як правило, релігійного характеру. Так, драма Феофана Прокоповича присвячена засновнику християнства на Русі Володимиру Великому. Шкільна драма мала мати кілька типів, в залежності від тематики: великодні, різдвяні, драми про святих православної церкви та історичні драми. До останнього типу драми […]...
20. Традиції та новаторство драматургії Марка Кропивницького Марко Кропивницький увійшов в історію українського мистецтва як великий актор і талановитий режисер, драматург, автор популярних пісень. Він сам при нагоді створював декорації до спектаклів, захоплюючись живописом. Та особливо глибоко розкрився його талант у драматургії. Він автор десятків п’єс. Інколи вони писалися поспіхом, гарячково, щоб задовольнити репертуарний голод, і тому часто після прем’єри драматург знову правив, змінював, викреслював. Але, незважаючи на це, і сьогодні його п’єси становлять окрасу репертуарів багатьох […]...
21. Мольєр – класик французької драматургії Мольєр – – класик французької драматургії, що створив “блискучі” комедії “Тартюф”, “Дон Жуан”, “Мізантроп”, “Скупий”, “Міщанин-шляхтич”, “Удаваний хворий” і спеціальну школу театрального мистецтва Франції епохи класицизму. Герої його творів, будучи носіями людських пороків, повно і точно відображали епоху, у якій жив і творив Мольєр. Святенництво, лицемірство, підозрілість, тупість, легкодумство, чванство, дворянська пиха і жадібність буржуа – все це і багато чого іншого стало предметом критики, іронічної і гіркої, завжди глибокої […]...
22. “Хазяїн” – видатне досягнення української драматургії XIX століття “Чим він був для України, дня розвою її громадського та духовного життя, се відчуває кожний, хто знає, то він був з батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література”, – так оцінив значення спадщини і діяльності видатного письменника Івана Карпенка-Карого геніальний Франко. Комедію “Хазяїн” недаремно вважають одним з вершинних досягнень української драматургії XIX століття. У цьому творі знайшли своє подальше відображення […]...
23. Трагікомедія Феофана Прокоповича “Володимир” як зразок шкільної драми Шкільна драма була поширеною на Україні в барокову добу XVII-XVIII століття. Писали ці твори викладачі риторики Києво-Могилянської академії. У шкільній драмі розігрувались сюжети, як правило, релігійного характеру. Так, драма Феофана Прокоповича присвячена засновнику християнства на Русі Володимиру Великому. Шкільна драма мала мати кілька типів, залежно від тематики: великодні, різдвяні, драми про святих православної церкви та історичні драми. До останнього типу драми належить п’єса “Володимир”. За жанровою формою у творі наявні […]...
24. П’єса “Хазяїн” – видатне досягнення української драматургії XIX століття – І варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Іван Карпенко-Карий-одна з визначних постатей в українській дожовтневій літературі, українській драматургії. Продовжуючи традиції Г. Квітки-Основ’яненка, І. Котляревського, Т. Шевченка, він з великою викривальною силою показує типові явища доби розвитку капіталізму в Україні, викриває хижацьку суть сільської буржуазії. В основу п’єси “Хазяїн” покладені реальні факти капіталістичної дійсності. І. Карпенко-Карий показав хижацьке обличчя українського капіталіста-землевласника, його нестримну жадобу до наживи, що робить з людини […]...
25. “Хазяїн” І. К. Карпенка-Карого – видатне досягнення української драматургії XIX століття Драматична творчість І. К. Карпенка-Карого – найбільше досягнення української літератури XIX ст. В українській драматургії п’єса “Хазяїн” вважається найкращою реалістичною сатиричною комедією. Автор підкреслював, що його “Хазяїн” – це “зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної іншої мети. Проблему “стяжання для стяжання!” Карпенко-Карий розробляє на основі глибокого вивчення тих соціальних процесів, що відбувалися на Україні в часи бурхливого розвитку капіталізму. Карпенко-Карий використав могутню силу сміху не для того, […]...
26. Розвиток культури XIV-XVI століть Розвиток культури XIV-XVI століть Незважаючи на те, що історичні умови згубно впливали на стан і розвиток української культури, мистецтво та наука продовжували набирати силу. У живописі поряд з релігійними дедалі більше стають помітними світські мотиви й образи, розвивається архітектура: будуються дерев’яні і кам’яні ратуші, замки і розбудовуються міста. Певного розвитку Україна досягла і в науці. Видатною подією для українського мовознавства XVI-XVII століть стає перша граматика Івана Ужевича – “Граматика словенська”. […]...
27. Поняття про драму як жанр літератури Драма – рід літератури, один із трьох, поряд з епосом і лірикою. Основою драми, як на це вказує початкова суть слова, є дія. В цьому драма близька до епосу: в обох випадках – об’єктивне зображення життя – через події, вчинки, зіткнення героїв, боротьбу, тобто через явища, які складають зовнішній світ. Але те, про що в епосі розповідається як про подію, що відбулася, в драмі подається як жива, що розгортається в […]...
28. Драма Володимира Винниченка “Пророк” – це вершина світового модерну в жанрі соціально-психологічної драматургії – Твір-відгук Можна жить, а можна існувати. Можна думать – можна повторять. Та не можуть душу зігрівати Ті, що не палають, не горять! Люди всі по-своєму уперті: Народившись, помирає кожна. А живуть століття після смерті Ті, що роблять те, чого “не можна”. В. Симоненко Письменника, творчість якого спричинила розвиток нового напрямку в українській літературі, слава якого гриміла на рідній землі майже три десятиліття, було грубо, безжально викинуто зі скарбниці національної культури, його […]...
29. Художня своєрідність драматургії А. П. Чехова Що потрібно драматичному письменникові? Філософію, безпристрасність, державні думки історика, догадливість, жвавість уяви, ніякого забобону улюбленої думки. Воля. А. З. Пушкін Ставлячи п’єси А. П. Чехова на сцені Московського Художнього театру, К. С. Станіславський розробив нову театральну систему, що дотепер називається “системою Станіславського”. Однак ця оригінальна театральна система з’явилася завдяки новим драматургічним принципам, втіленим у п’єсах Чехова. Недарма на завісі Мхата намальована чайка, що нагадує про першу п’єсу драматурга-новатора Головним принципом […]...
30. “Хазяїн” І. Карпенка-Карого – видатне досягнення української драматургії XІX століття Іван Карпенко-Карий – видатний діяч українського відродження кінця XІX – початку XX століття, один із засновників українського національного театру. Завдяки тематиці й новаторству художньої форми його п’єси стали найвищим здобутком тогочасної драматургії. Іван Франко не бачив рівного йому драматурга в українській літературі, у творах якого яскраво втілився патріотизм письменника і народницькі ідеали. Драматична спадщина Карпенка-Карого складається з вісімнадцяти п’єс. Однією з кращих є п’єса “Хазяїн”. Досить часто Карпенко-Карий у своїй […]...
31. “Хазяїн” І. Карпенка-Карого – видатне досягнення української драматургії XIX століття Іван Карпенко-Карий – видатний діяч українського відродження кінця XIX – початку XX століття, один із засновників українського національного театру. Завдяки тематиці й новаторству художньої форми його п’єси стали найвищим здобутком тогочасної драматургії. Іван Франко не бачив рівного йому драматурга в українській літературі, у творах якого яскраво втілився патріотизм письменника і народницькі ідеали. Драматична спадщина Карпенка-Карого складається з вісімнадцяти п’єс. Однією з кращих є п’єса “Хазяїн”. Досить часто Карпенко-Карий у своїй […]...
32. Розвиток української літератури на початку 20 ст Кінець XIX – початок XX ст. – один із найскладніших періодів не лише в суспільному житті, а й у мистецтві. Передреволюційні роки, Перша світова війна були роками, в які, за словами Винниченка, настала “ніби повна смерть нації”. Суспільство втрачає духовні орієнтири, не знає, у що вірити та куди йти. На роздоріжжі стояла й література. Не задовольняючись формами критичного реалізму, вона теж не знала, у якому напрямку розвиватись. Своєрідність літературного процесу […]...
33. “Хазяїн” Івана Карпенка-Карого – зразок української драматургії XIX ст. – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина “Хазяїн” Івана Карпенка-Карого – зразок української драматургії XIX ст. Наприкінці XIX ст. в Україні відбувалися великі зміни, починали свій розвиток капіталістичні відносини, які дуже впливали на життя селян, на зміну дрібним власникам приходили великі капіталісти-землевласники, які нещадно експлуатували селян заради своєї наживи. Ці нові явища привернули увагу І. Карпенка-Карого, бо він бачив їхню руйнівну дію, тому в багатьох своїх творах […]...
34. Феофан Прокопович та його драма “Володимир” І. Феофан Прокопович – один із яскравих представників стилю бароко в українській та світовій літературі. ІІ. Трагікомедія “Володимир” Феофана Прокоповича – перша історична драма на вітчизняному матеріалі. 1. Історія написання твору. 2. Будова п’єси. 3. Політична спрямованість драми. ІІІ. Значення п’єси “Володимир” Ф. Прокоповича....
35. Розвиток культури Київська Русь Київська Русь Розвиток культури Першими книгами, що писалися від руки на пергаменті, були Євангеліє та Псалтир. Найдавніша книга, яка дійшла до наших часів, – це “Остромировае Євангеліє” . Це Євангеліє було написане уставом: кожна буква промальовувалася пензлем окремо від іншої спеціальною фарбою; початкові букви на сторінках були намальовані особливо великими і яскравими, а сторінки оздоблювалися орнаментом. З XIV століття перейшли на півустав, а з XV – на скоропис, письмо, що […]...
36. Розвиток української літератури і мистецтва Друга половина 50-х рр. стала поворотним пунктом у новітній історії літератури, кіно, живопису, інших видів мистецтва. Розриваючи сталінські ідеологічні пута, митці поверталися до осмислення і відображення загальнолюдських цінностей та ідеалів, до реальної людини з її багатогранними інтересами, запитами. Можливість мати власну, а не сформульовану в кабінетах чиновників від культури думку сприяла духовному розкріпаченню митців. Саме у цей час починається “новітнє українське” відродження. У літературу і мистецтво приходить блискуче, талановите покоління […]...
37. Характеристика драматургії політичної еміграції міжвоєнного періоду Дещо відмінною групою були ті українці, які емігрували з України після визвольних змагань і проживали у Центральній Європі чи в Західній Європі. Це були високоосвічені люди, вважали себе тимчасовими емігрантами і чекали повернення в Україну. Серед них були й драматурги: Єлисей Карпенко, Володимир Винниченко, Олександр Олесь, Юрій Липа, Леонід Мосендз, Фотій Мелешко, Спиридон Черкасенко. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ виїхав з України з дипломатичною місією УНР; спочатку жив у Будапешті, Відні, а від […]...
38. Вплив Біблії на розвиток української літератури – Біблія Вплив Біблії на розвиток української літератури Для розвитку української літератури Біблія має надзвичайно важливе значення, адже давньоруська рукописна книжна література починається з Остромирового Євангелія, а з Острозької Біблії та “Апостола” – розвиток українського друкарства. Біблія стала стимулом морально-етичних та ідейних шукань для багатьох митців у різних галузях світової літератури в різні часи, наприклад: Данте ” Божественна комедія “, Д, Мільтон ” Втрачений рай “, “Поверненні в рай”, М. Булгаков “Майстер […]...
39. “Хазяїн” X. К. Карпенка-Карого – видатне досягнення української драматургії XIX століття І. Карпенко-Карий – корифей української драматургії, його ідеї не вмерли, “вони живуть поміж людьми і, намагаючись втілитись у живі форми, прибрати реального змісту, нагадують їм про того, хто їх витворив, кому вони завдячують своєю появою на світ…” . І. Я. Франко назвав І. Карпенка-Карого першим майстром на ниві української драматичної літератури. Межі об’єктів творчості драматурга – українське село, бідне, обшарпане, з тисячами злиднів, що визирають з кожної хати. Чорні духи […]...
40. Комедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” – одна з кращих сатиричних комедій в українській драматургії “Сто тисяч” – перша п’єса, написана І. Карпенком-Карим. Цей твір започаткував появу комедіографа-сатирика, який розвінчував сільських глитаїв, висміював їхню жадобу до збагачення. П’єса написана на реальних фактах. Узявши за основу відомості про шахраїв, які у Єлисаветграді продавали фальшиві гроші, І. Карпенко-Карий намалював типовий образ “стяжателя”, глибоко розкрив його характер. Центральний персонаж – Герасим Калитка, сільський багатій, найбільше бажання якого – збагачення. Заради цього він недосипає і недоїдає, сам тяжко працює […]...