Розподіл казок Аарне

Related posts:

1. Розподіл героїв казок Народне свідомість ділить всіх героїв лише з позитивних і негативних – хибних. Ніякої середини немає. Негативний герой карається, позитивний нагороджується. Втім, трапляються випадки, коли реакція героя спочатку негативна, і потім позитивна, т. е. Коли герой показує свої позитивні властивості не відразу. Такі випадки вже начебто порушують закони казковою поетики, але ці навряд чи так. Вони надають образам героїв життєву правдивість. Наведемо приклад. Селянський син зголосився виконати доручення бездітного короля: “Хто […]...
2. Недоліки покажчика Аарне Поруч із ними покажчик має багатьма дуже істотними вадами. За роки фольклористика значно прогресувала, і покажчик цей процес вже не задовольняє сучасним вимогам. Вони змушені користуватися через брак кращого. Я тут говорити про докладну критику покажчика, зазначу тільки найважливіші недоліки. Аарне ніде не визначив, що розуміється під типом. З одного боку, Аарне під типом розумів ряд казок, об’єднаних спільністю характеру діюча особа. Так, тип 1525 озаглавлено “Спритний злодій”. Під цей […]...
3. Наукова класифікація казок Наукова класифікація казок не створена досі. Факт очевидний хоча би за тим спробам, які роблять у наших підручниках по фольклору. Приміром, класифікація Ю. М. Соколова переважно зводиться до виділення наступних категорій казок: чарівні, казки про тварин, кумулятивні, реалістичні, сказки-легенды, сказки-былички, історичні легенди й перекази, релігійні легенди. Всі ці жанри введено до складу казок. Помилки класифікації Ю. М. Соколова досить очевидні. Це крок тому за порівнянню з класифікацією Афанасьєва, який розрізняв […]...
4. Класифікація казок о 19-й столітті Свого часу класифікація Срезневського була кроком вперед, оскільки вона вже не включав в казки билини і авантюрні романи, але включав тваринний епос. Нині вона має вже тільки історичний інтерес. Питання класифікації не вставав ми до 1960-х років ХІХ століття, коли поява афанасьевского збірника оживило інтерес до казці і озвалося на науковому її вивченні. Проте представники так званої школи “офіційної народності” ще розуміли значення афанасьевского збірника як справді народного. І. М. […]...
5. Класифікації казок після Афанасьєва У російській видавничої практиці питання класифікації після Афанасьєва будь-коли вставав, оскільки казки розподілялися по виконавцям. Однак у українських і білоруських виданнях була спроба класифікацій, котрі піддавалися критики на російської науці. Так, М. П. Драгоманов у “Малорусских народних переказах і розповідях” встановлює для зібраного їм різноманітного матеріалу тринадцять рубрик. Веселовський рецензії на збірник різко обрушується на розподіл Драгоманова, картаючи його у цьому, що не витримує оголошеного їм принципу: минуле – самобутнє, […]...
6. Чарівний світ українських казок Українські народні казки надзвичайно різноманітні. Є казки про тварин, у яких звірі вміють говорити, думати, відчувати. Є казки, у яких діють люди або історичні особи. Є казки фантастичні, у яких розповідається про неіснуючих казкових істот. Але в усіх казках є дещо спільне. По-перше, всі казки мають велике повчальне значення. Добро у них перемагає, і саме цим мені також подобаються казки: після них ти віриш, що все буде добре, що світ […]...
7. Підхід Пушкіна до казок Що ж виходить? З семи написаних Пушкіним казок дві сягають Орині Родионовне, дві – до збірки братів Грімм, одна – до збірки Чулкова, одна – до У. Ирвингу, джерело однієї залишається загадкою. Чотири записі від Орини Родіонівни зовсім не від було використано Пушкіним, і засвідчені два випадку, коли Пушкін усно розповідав казки, не записані їм. Ці дані неможливо підтверджують думка, ніби Пушкін записував казки, щоб використовувати їх. Багато записів не […]...
8. Сюжети казок у Європі Поступово, проте, виявилася потреба у більш дробової класифікації, у розподілі на пологи, види, різновиду тощо. буд. Принаймні того як у Європі накопичувався казковий матеріал, стало дедалі більше з’ясовуватися, що його сюжетів порівняно невелика, що чимало сюжети інтернаціональні, а нові матеріали є здебільшого варіанти вже і описаних сюжетів. Постало питання: за які ж сюжети взагалі відомі європейської казці? Саме це питання створення та відповів фінський учений. Він взяв кілька великих європейських […]...
9. Загальна характеристика чарівних казок Переходимо до вивчення чарівної казки. Це, мабуть, найбільш прекрасний вигляд народної художньої прози. Вона пронизана високими ідеалами, прагненням чогось піднесеному. Та перш ніж казати про художніх чеснотах чарівної казки, треба домовитися у тому, що треба думати під чарівної казкою. Стабільні і які змінюються елементи чарівної казки. Чарівна казка має яскраво вираженим характером, вона так уже й від інших видів казки, що вони Афанасьєв майже безпомилково виділив її. Перше, але це […]...
10. Проблема подібності казок Проблема подібності казок вирішується як і, як проблема подібності мов, т. е. твердженням про наявність певної прабатьківщини європейських мов, у якій жив єдиний пранарод, котра розмовляла однією мовою. Шляхом поступового розселення і осідання утворилися окремі народи, говорили кожен вже в своєю муркотливою мовою, що зберігає, проте, риси колишнього кревності мов. Індоєвропейська теорія вчасно розквіту діяльності братів Грімм представлялася очевидною, що ні вимагала особливих доказів. Ось і брати Грімм ніколи їх […]...
11. Моя улюблена казка Чарівний світ казки відкрила для мене моя бабуся. Коли я був маленький, бабуся часто читала і розповідала мені казки. Я захоплювався мужніми героями цих творів, незвичайними фантастичними подіями, а особливо мені подобався щасливий кінець казок. Я дуже люблю казку “Рукавичка”. У мене є ця казка з красивими кольоровими ілюстраціями до неї. Казка мені подобається за те, що в ній іде мова про дружбу тварин. А я дуже люблю тваринок. Від […]...
12. Дивовижний світ казок О. Пушкіна Дивовижний світ казок О. Пушкіна Зимовий вечір, за вікном завірюха, а в кімнаті затишно. Мені п’ять років, я ще не вмію читати. Мама якось таємниче каже; “Сьогодні я почитаю тобі Пушкіна”. І з перших же рядків: Три девицы под окном Пряли поздно вечерком Починається диво. Мама промовляє такі прості слова, та звучать вони, мов музика. В синем небе звезды блещут, В синем море волны хлещут. І в усьому світі немає […]...
13. Казки про тварин – один із найдавніших різновидів казок. Конспект уроку Мета: засвоїти поняття про казку як жанр фольклору та її різновиди; розвивати навички переказу прочитаного, усного зв”язного мовлення; виховувати у школярів інтерес до читання. Обладнання; виставка казок народів світу. Тип уроку: комбінований Хід уроку Епіграфи Говорячи ніби про звірів, вона одною бровою Підморгує на людей… Ів. Франко. Тисячі речей у житті забудете, а тих хвиль, коли вам люба Мама чи бабуся оповідала Байки, не забудете до смерті Ів. Франко І. […]...
14. Особливості казок Салтикова-Щедріна Жанр казки у творчості М. Є. Салтикова-Щедріна становить особливий пласт, що з’явився своєрідним підсумком творчості сатирика. Засновані на західноєвропейських і національних російських літературних традиціях, казки Салтикова-Щедріна є самобутніми і не схожі ні на які інші. У них сплітається воєдино фантастичне і реальне, комічне і трагічне, широко використовується гротеск, гіпербола, іронія, дивно проявляється мистецтво езопової мови, фольклорні традиції: виявляє себе істинно народне світобачення, виражене в авторських уявленнях про добро і зло, […]...
15. Позиція Буслаєва щодо казок Прозаїчна форма казки є пізніша форма епосу. Але, ступивши на шлях прозового розвитку, казка втрачає свої міфічні сліди; вона набуває “нового вигляду”, “з міфічного епізоду перетворюється на кумедну новелу” . Отже, погляд Буслаєва далекий до однобічності. Він бачить у казці і його літературний характер. Таку казку вважає пізнішої. Буслаев бачить, і запозичення, і мандрування сюжетів ще до його того, як у це звернув увагу Бенфей. “Тому пізніша казка бере собі […]...
16. Досягнуте розуміння характеру народної казки до 40-му рр 19 століття У 1821 року з’являється “Словник давньої і нову поезію” М. Осголопова, щось на кшталт літературної енциклопедії – тут міститься стаття і казці. У ній вперше робиться спроба відмежувати казку з інших жанрів: від роману, поеми і притчі, т. е. Саме з тих жанрів, із якими її, як ми бачили, об’єднували. Бовдурів дає вже й визначення казки, де на кількох першому плані висувається неправдоподібність. “Казка є розповідь вигаданого події. Вона можливо, […]...
17. Проблематика й художня своєрідність казок М. Е. Салтикова-Щедріна Його переслідують огуди: Він ловить звуки одобренья Не в солодкому ремстві хвали, А в диких лементах озлобленья. І вірячи й не вірячи знову Мрії високого покликання, Він проповідує любов Ворожим словом отрицанья… Н. А. Некрасов Тема циклу казок М. Е. Салтикова-Щедріна – алегоричне зображення сучасної авторові російської дійсності. Ідея циклу, з одного боку, викриття всієї державної системи самодержавства й показ неспроможності головних основ суспільства – сім’ї, власності, офіційним народностям, а […]...
18. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – “ОХ”, “ЛЕТЮЧИЙ КОРАБЕЛЬ” 5 КЛАС НАРОДНІ КАЗКИ “ОХ”, “ЛЕТЮЧИЙ КОРАБЕЛЬ” КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Народні казки” 1.Що називається казкою? Це фольклорний розповідний твір про вигадані, а часто й фантастичні події. 2.Назвіть основні особливості народної казки. Фантастика ; різке протиставлення добра злу; своєрідність побудови ; невелика кількість дійових осіб ; мова. 3.Якими рисами характеру народ наділяє головного героя казки “Летючий корабель” – дурня? 4.Які епізоди казки “Летючий корабель” є фантастичними? Яку […]...
19. Відповіді до теми: “Усна народна творчість. Народна казка” Чим прислів “я відрізняється від приказки? У яскравій художній формі прислів’я виражають закінчене судження переваж­но повчального характеру. Приказка побудована як незакінчена думка. Вона міс – шть натяк на висновок. Сі. Що таке казка? Які типи фольклорних казок вам відомі? Чарівні казки розповідають про фантастичні пригоди або перетворення; казки про тварин, де головні герої – тварини, які наділені людськими якостями; побу – гові казки розповідають про кумедні, іноді несподівані життєві ситуації, […]...
20. “Казка” – “Анекдот” Анекдот. Але не зовсім ясним з першого погляду представляється ставлення казки до анекдоту. Сутність анекдоту зводиться до несподіваного дотепному кінцю стислого розповіді. Структура анекдотів зовсім на суперечить жанровим ознаками казки. Аарне включив анекдоти у своїй покажчику казок в особливу рубрику, й у разі принципово він мав рацію. Він виділяє такі рубрики, як анекдоти про пошехонцах, про жінок, про жінках і дівчат, про хитрецах, про попах тощо. буд. Тоді як Аарне […]...
21. “Казка” у визначенні Никифорова Визначення, дане Никифоровым, говорить: “Казки – це усні розповіді, існуючі у народі із єдиною метою розваги, мають змістом незвичні у побутовій сенсі події і відмінні спеціальним композиционно-стилистическим побудовою”. Цю ухвалу не втратила свого наукового значення досі. Воно й має лягти основою нашого розуміння казки і допомогти нам відмежувати його від інших, родинних їй утворень. Цю ухвалу є результатом наукового розуміння казки, виражений в найкоротшою формулі. Тут дано всі це основна […]...
22. Проблема складу казкового епосу Якщо, як ми бачили, у сенсі специфіки казки як жанру історія наша наука досягнуто деякі успіхи, хоча питання створення та неспроможна ще вважатися дозволеним остаточно, то іншої галузі, приміром у галузі вивчення складу казкового епосу та її розподілу нічого істотного з часів Афанасьєва було зроблено. І це зрозуміло за загального нерозробленості казковою поетики. Не знайдено той основна ознака, який міг би дати початок діленню, і більше неможливо знайти нині є […]...
23. Романтика українських казок і легенд у творчості М. В. Гоголя Твір по книзі “Вечора на хуторі біля Диканьки”. “Вітаю публіку з істинно веселою книгою” – такими словами О. С. Пушкін зустрів “Записки пасічника Рудого Панька”, видані М. В. Гоголем. Книга зачарувала читачів українським шахраюватим гумором, незвичайної : поетичністю й красою народних переказів. Теперішній герой книги – народ, його характер, що проявляється в казках і легендах. Українські казки – страшні й заворожливі одночасно, у них не завжди добро винагороджується явно, але […]...
24. Пушкін і казка У історії російської художньої культури Пушкін був людиною, що від простий селянки став записувати казки, з повним розумінням всієї краси народної казки. На погляд, ці записи уявити не можуть нічого особливого. З погляду сучасних вимог, те, що ми сьогодні називаємо конспективної записом. Збережено стрижень сюжету і пояснюються деякі висловлювання. І, тим щонайменше записи Пушкіна знаменують перелом у ставленні до усним народним творчості. Прийнято думати, й дуже зазвичай пишуть, що Пушкін […]...
25. Іван Франко “Фарбований лис” – Дитинство письменника Любов до казки Іван Франко виніс ще з раннього дитинства. Мов зачарований, слухав малий Івась цікаві казки про тварин, які розповідала йому мама. Згодом багато казок доводилося йому чути від сільських оповідачів – дідусів та бабусь. Чарівний світ казок з роками все більше і більше приваблював чутливого й допитливого хлопчика. З дев’яти років, навчаючись у третьому класі, Франко уже старанно записував народні казки від своїх шкільних товаришів, які знали їх […]...
26. Перемога добра у казці “Пані Метелиця” братів Грімм Серед німецьких народних казок, зібраних і оброблених братами Грімм, є чудова казка “Пані Метелиця”. У своєму “великому” горі головна героїня сподівалася знайти підтримку в мачухи, але була розчарована. Замість того, щоб пожаліти дівчинку, мачуха її вилаяла й примусила дістати починок з криниці. Дівчинка не могла не послухатися злої жінки і скочила в криницю. Але відбулося фантастичне перетворення: героїня опинилася на чудових луках серед тисячі чудових квітів. За законами композиції казки […]...
27. Чим казка “Крихітка Цахес на прізвисько Цинкобер” відрізняється від інших казок? У “Крихітці Цахес” присутні традиційні казкові елементи і мотиви. Це чудеса, зіткнення добра і зла, чарівні предмети й амулети. Гофман використовує традиційний казковий мотив зачарованої і викраденої нареченої та випробування героїв золотом. Але письменник порушив чистоту казкового жанру. Поєднання реального з фантастичним, дійсного з вигаданим, переплетіння реальності та нестриманої фантазії – особливість поетики Гофмана. Фантастичні казкові моменти втрачають свою самоцінність і відіграють другорядну роль. Хоча дії в “Крихітці Цахесі” розгортаються […]...
28. Сучасність Перерахувати всі чи тільки найважливіші видання взагалі неможливо, й у цьому тож немає потреби. Тому мені обмежуся характеристикою основних напрямів, ілюструючи їх показовими прикладами. Об’єднавча робота перед революцією трималася на особистої ініціативи й особистому ентузіазмі окремих великих учених, які, не жаліючи своїх сил, долали великі труднощі, щоб зібрати дорогоцінні перлини народної творчості. Після революції справа збирання перейшло до рук наукових закладів, які були продумані плани і державні кошти і відправляли […]...
29. Андрєєв історію фольклору Нині необхідність стадиально-исторического вивчення фольклору можна вважати ми загальновизнаною. Вона як прибічниками й учнями Марра, і вченими, які залишилися поза полем впливу його вчення. До останніх і М. П. Андрєєв. Йому належить перша спроба встановлення принципів такого історичного побудови. Однак це перша спроба ще можна назвати вдалою. Специфіка фольклору народного творчості їм тоді не була зрозуміла. Андрєєв схильний припускати, що творча роль належала панівним класам, а й народ лише сприймав […]...
30. Вплив казок на дітей У літературному процесі останньої третини ХХ ст. одне з центральних місць посідає так звана таборова проза. Основною проблемою творів цього літературного напрямку є проблема людини. В українській літературі вона представлена у романах І. Багряного, Т. Осьмачки, в російській – у творах В. Шаламова, О. Солженіцина, О. Волкова, А. Жигуліна, Ю. Домбровського. У 90-х рр. з’являється друком роман Р. Самбука “Тайна вечеря”. З виходом цього роману таборова тема і проблема людини, […]...
31. Визначення поняття “казка” Вище повідомляв, що багато учених обходилося без визначення поняття “казка”. Однак і такі, які це поняття визначали. Наукове розуміння терміна “казка” має власну досить цікаву історію, тоді ми зупинимося нижче, а поки наведемо два-три ухвали і спробуємо дати раду них. Щоб вивчити казку, ми повинен мати хоча б попереднє уявлення неї. Один із визначень, заведених у Європі, дали Вольті і Поливання. Зміст його зводиться ось до чого: під казкою з […]...
32. Чим сподобалася мені німецька народна казка “Пані Метелиця” І. Якоб та Вільгельм Грімм – збирачі німецького фольклору. ІІ. Герої казки “Пані Метелиця”. ІІІ. Пасербиця – найпривабливіша героїня казки. ІV. Справедливість пані Метелиці. V. Чого навчає нас ця казка....
33. “Покажчик типів і мотивів фінських міфологічних сказань” У 1961 року вийшов чудовий покажчик, складений фінським ученим Лаурі Симонсуури, під назвою “Покажчик типів і мотивів фінських міфологічних сказань”. Це якраз і логічно чудово систематизований покажчик те, що ми називаємо быличками, чи, за висловом Симонсуури, “міфологічних сказань”. В Україні цьому жанрові як збирачі, і дослідники приділяють обмаль уваги. У Західної Європі цей жанр посилено вивчається і проблеми вивчення обговорюються на міжнародних конгресах. У Фінляндії зібрано кілька тисяч текстів. Останніми […]...
34. Вивчення морфології казки У російській науці поступово складається ідея, що специфіка жанру лежать у формі. Цілком незалежно друг від друга два дослідника А. І. Никіфоров і У. Я. Пропп дійшли думки, що вивчення казки має будуватися не так на вивченні персонажів як, але в вивченні їх дій, чи функцій, тому що ці функції є стійким елементом казки і однакові дії можуть підписуватися різним персонажам. Никіфоров присвятив цьому невелику замітку “До питання морфологічному вивченні […]...
35. ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ. МОЯ УЛЮБЛЕНА УКРАЇНСЬКА НАРОДНА КАЗКА МЕТА: поповнити знання учнів про тематику народних казок, виявити вміння учнів читати і Переказувати зміст казок, дотримуючись особливостей їх стилю; розвивати творче Мислення; виховувати інтерес до народної творчості. ХІД УРОКУ: І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ. Оголошення теми, мети, завдань уроку. ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ. 1.Слово вчителя. Кожен народ створив багато чудових казок. У них відображення життя народу, його мрії і Сподівання на кращу долю, на перемогу добра і справедливості над […]...
36. Казка і суміжні жанри Казка і лиир. Щоб відмежувати казку від родинних їй жанрів, треба мати який-небудь ознака, яким це отграничение виробляється. Як такого ознаки ми обираємо той, який був уловлений вже в початку наукового розгляду казки, саме її “нездійсненність”, а тому й невіру респондентів у дійсність які розповідаються у ній подій. Не зовнішній, не випадковий, а глибоко внутрішній, органічний ознака її. Відповідно вся область народної прози можна розділити великих розділу: розповіді, у яких […]...
37. У фольклорному садку Мені було дуже цікаво вивчати перший розділ нашого підручника. Разом із Сашком, Софійкою та Мудрим Папугою ми мандрували по чарівному Саду Зарубіжної Літератури. Спочатку ми потрапили в куточок “Перлини народної мудрості”. Чого тут тільки не було! І прислів’я, і приказки, і забавки, і дражнилки. Мудрий Папуга пояснював, що фольклор у перекладі з англійської означає “народна мудрість”. Ми із Софійкою думали, що всі люди зібралися колись разом і склали пісню, казку, […]...
38. Бєлінський і Даль у ставленні до казкам Проте думка про необхідність видання справжніх казок пробивала собі шлях надто повільно. Бєлінський був, можна сказати, самотній, як у рецензії на збірник Ваненко писав у тому, що казки, створені народом, слід записати як і вірніше під диктовку народу, а чи не підробляти і переробляти. Бєлінський стверджував також, що російська казка сповнене свого змісту, але у такому вигляді, як створила її народна фантазія; перероблена і прикрашенная вона має жодного сенсу. Але […]...
39. Сказковедение в 40-ві – 60-ті роки ХІХ століття До 40-х років основним питанням сказковедения, з якого працювала громадська думку, було питання сутності казки як такої. З 40-х років центр тяжкості вивчення казки переноситься на вивчення її минулого. Казка не співвідноситься ні з якою суміжним чи родинним жанром, її специфічні ознаки, її форма перестають цікавити. Висуваються нові проблеми історичного порядку. У цьому вся, безсумнівно, великий крок уперед. Проте задля рішення історичних проблем, станом науки на той час, були ще […]...
40. Перемога добра в казці “Пані Метелиця” Серед німецьких народних казок, зібраних і оброблених братами Грімм, є чудова казка “Пані Метелиця”. У своєму “великому” горі головна героїня сподівалася знайти підтримку в мачухи, але була розчарована. Замість того, щоб пожаліти дівчинку, мачуха її вилаяла й примусила дістати починок з криниці. Дівчинка не могла не послухатися злої жінки і скочила в криницю. Але відбулося фантастичне перетворення: героїня опинилася на чудових луках серед тисячі чудових квітів. За законами композиції казки […]...