Якщо, як ми бачили, у сенсі специфіки казки як жанру історія наша наука досягнуто деякі успіхи, хоча питання створення та неспроможна ще вважатися дозволеним остаточно, то іншої галузі, приміром у галузі вивчення складу казкового епосу та її розподілу нічого істотного з часів Афанасьєва було зроблено. І це зрозуміло за загального нерозробленості казковою поетики. Не знайдено той основна ознака, який міг би дати початок діленню, і більше неможливо знайти нині є фіксовані ті ознаки, виходячи з яких можна було здійснювати подальше підрозділ.
Тож якщо класифікувати казку за діючими персонажам, можна виділити казки людей, демонічних істот, мерців, тварин, стихіях, предметах тощо.
Буд. Розподіл за соціальною ознакою призвело б до встановленню казок селянських, солдатських, бурлацких, міщанських тощо. буд.
, за ознакою стилю – фантастичних, реалістичних, жартівливих тощо. буд. Таких класифікацій можна дуже багато; справа, проте, в тому, щоб дати більш-менш струнке розподіл за всіма правилами логіки, суть у тому, щоб розподіл мало реальне значення, т. е. щоб він відбивало справжнє стан справ.
Можна стверджувати, що справді науковим було б розподіл однієї зі ознак власне казковою поетики, саме по внутрішньої структурі, чи, простіше, композиційно. Проте, поки композиція казки не вивчена, може бути вирішене питання, чи справді така класифікація виявиться за можливу корисною. У системі кожної науки питання класифікації – одне з найважливіших і по певної міри вирішальний розуміння складу й правничого характеру матеріалу. Класифікація мусить бути результатом ретельного попереднього вивчення, вона повинна переважно випливати з матеріалу, а чи не вноситися до нього ззовні.
У нашій науці це попереднє вивчення є ще на стадії розвитку.
Звідси випливає, що предпринимавшиеся спроби було неможливо дати успіху, де вони пов’язані одне з одним, не випливають одне з інший не дають стрункої лінії розвитку. Проте питання представляє історіографічний інтерес, відбиваючи ступінь і характеру розуміння казки у різні епохи. Перша спроба класифікації належить ми І. І.
Срезневскому. Романтик і ентузіаст народної літератури, перший зрозумів народність пісні й казок, спробував внести систему у вже що накопичився матеріал. У статті “Погляд на пам’ятники українського народного словесності” він бачить казки за рівнем поширенні й стійкості.
Окремі, “висловлюючи улюблені ідеї народу і нагадуючи про події та обличчях, дорогоцінних А\Я пам’яті, стали спільним багатством народу, інші відомі лише у певних місцях; ці надважливими для історії” . З положень цих слів можна було зрозуміти, що Срезневський ділить казки на казки, з міжнародними сюжетами й історичні перекази чи сказання, мають зазвичай лише обмежений ходіння. Але розділяє казки також із характеру змісту.
Ось він встановлює три розряду: міфічні, куди він відносить розповіді про нечисту силу, знахарях, змій та інші “марновірствах” ; казки про особу, про події історичних і приватного життя ; казки “фантастико-юмористические”, яких Срезневський відносить однакові засадах й казок про тварин, і такі суто реалістичні, і фантастичні.
Related posts:
- Проблема подібності казок Проблема подібності казок вирішується як і, як проблема подібності мов, т. е. твердженням про наявність певної прабатьківщини європейських мов, у якій жив єдиний пранарод, котра розмовляла однією мовою. Шляхом поступового розселення і осідання утворилися окремі народи, говорили кожен вже в своєю муркотливою мовою, що зберігає, проте, риси колишнього кревності мов. Індоєвропейська теорія вчасно розквіту діяльності братів Грімм представлялася очевидною, що ні вимагала особливих доказів. Ось і брати Грімм ніколи їх […]...
- “Казка” – “Анекдот” Анекдот. Але не зовсім ясним з першого погляду представляється ставлення казки до анекдоту. Сутність анекдоту зводиться до несподіваного дотепному кінцю стислого розповіді. Структура анекдотів зовсім на суперечить жанровим ознаками казки. Аарне включив анекдоти у своїй покажчику казок в особливу рубрику, й у разі принципово він мав рацію. Він виділяє такі рубрики, як анекдоти про пошехонцах, про жінок, про жінках і дівчат, про хитрецах, про попах тощо. буд. Тоді як Аарне […]...
- Проблема стадіального розвитку Після Жовтневої революції почалася корінна перебудова методів вивчення у гуманітарних науках. Тут не потрібно викладати основи діалектичного та історичного матеріалізму. Нам слід говорити про застосування їх до вивчення казки. Академіком Марром було висунуто принцип стадіального вивчення розвитку мов. Правильно зрозумілий і застосований, Україні цього принципу є додаток диалек-тико-материалистического методу явищ духовної культури, зокрема і до фольклору. Під принципом стадіального вивчення ми розуміємо вивчення розвитку суспільства по стадіям, определяемым-совокупностью матеріальної, соціальної […]...
- “Пісня про Роланда” зразок французького героїчного епосу Король наш Карл, великий імператор, Сім довгих літ в Іспанії провів. Гористий край здобув він аж до моря, – Нема вже замка, щоб йому не здався, В руїнах всі міста і їхні мури, Крім Сарагоси на верху гори. Король Марсилій править там невірний, Мухмеду служить, Аполліна молить, – Та не минуть йому за те біди. “Пісня про Роланда” є класичним зразком давнього французького епосу. Первинно цей текст виконувався на зразок […]...
- Дайте характеристику гомерівського епосу як енциклопедії життя стародавніх греків Легендарний античний поет Гомер створив дві поеми – “Іліаду” та “Одисею”. Ці твори є не тільки взірцями героїчного міфологічного епосу, в них також присутня картина життя античних греків. Епос Гомера давно став одним з джерел вивчення історії, побуту та традицій Стародавньої Греції. В “Іліаді” та “Одисеї” згадуються побутові заняття греків: праця вівчарів, женців на полях, виноградарів, що збирають щедрий врожай на родючий південній землі. Також згадуються ремісники: чинбарі, ковалі та […]...
- Повість – прозаїчний жанр епосу У теоретичній літературі існує розуміння терміну “повість” як середньої форми епічної прози. З цієї точки зору повість зіставляється з романом та новелою чи оповіданням. Якщо у романі у центрі знаходиться дія в цілому, фактичний і психологічний розвиток сюжету, то у повісті увага нерідко зосереджується на статичних компонентах твору – положеннях, душевному стані, пейзажах, описах тощо. Дійові моменти набувають у ній скульптурного характеру, застигають у момент найвищого напруження, епізоди часто йдуть […]...
- Питання походження чарівної казки Питання походження чарівної казки загалом поставлене монографії У. Я. Проппа “Історичне коріння чарівної казки”. Відмінність цих робіт від англійських у тому, що подібність казок пояснюється не єдністю людської психіки, та її закономірною зв’язком із формами матеріального виробництва, які ведуть до однаковим чи подібним формам соціального життя і ідеології. Один із труднощів стадіального вивчення у тому, що ми маємо чіткої й загальновизнаною періодизації стадій розвитку людського суспільства. Фундамент на таку періодизації […]...
- Примітивні уявлення Безсонова про російської історії держави та історичності казки і билини Вже маю збірник Афанасьєва, сам Бессонов мав під руками прекрасне збори билин Киреєвского, т. е. створено були умови для справді наукового вивчення як казки, і билини. Проте такого наукового вивчення ми працях Безсонова ще знаходимо. Він казковий Іван – представник язичницької Русі, що доводиться цілком фантастичними способами, далі цей російський Іван входить у новий період свого життя – билинний. Бессонов ототожнює цього збірного російського Івана з Микулой Селяниновичем, з Іллею […]...
- Вивчення морфології казки У російській науці поступово складається ідея, що специфіка жанру лежать у формі. Цілком незалежно друг від друга два дослідника А. І. Никіфоров і У. Я. Пропп дійшли думки, що вивчення казки має будуватися не так на вивченні персонажів як, але в вивченні їх дій, чи функцій, тому що ці функції є стійким елементом казки і однакові дії можуть підписуватися різним персонажам. Никіфоров присвятив цьому невелику замітку “До питання морфологічному вивченні […]...
- Гуманізм гомерового епосу Антична культура вражає довершеністю форм, красою і гармонією, тобто вона естетична за своїм характером. Такими ж красивими є й герої міфів та літературні персонажі, створені на основі цих образів. Глибокий естетизм та гуманізм – характерні риси гомерового епосу. Його герої не просто красиві зовні, а й наділені внутрішньою красою, що виражається у їхніх вчинках та авторських характеристиках. Кожен з персонажів наділений рисами епічного героя й викликає захоплення у читача завдяки […]...
- “Рамаяна” як зразок давнього героїчного епосу У “Рамаяні” розповідається про сина царя Айодг’ї – Раму, його героїчні подвиги та шляхетні вчинки. В образі Рами давні індійці втілили свої уявлення про справедливість, сили кохання й добра. Рама з юності вирізнявся красою, мудрістю, силою і хоробрістю. Його дружиною стала прекрасна царівна Сіта. Рама здобув право одружитися з Сітою, коли переміг у змаганні інших царевичів і царів – тільки йому вдалося зігнути міцний і величезний лук батька Сіти – […]...
- Розподіл казок Аарне Казки діляться Аарне втричі великих розряду: 1) казки про тварин, 2) власне казки, 3) анекдоти. Ця номенклатура ні вдала, оскільки тут казки про тварин начебто не зізнаються власне казками. Казки про тварин діляться за тваринам. Неправильність і незручності такий класифікації розкриваються лише за детального ознайомлення із нею. Так, казка “Сонце, мороз і” потрапляє у рубрику “інших тварин і звинувачують предметах”. У рубрику “про людину і тварин” потрапляють такі казки, які […]...
- Класифікації казок після Афанасьєва У російській видавничої практиці питання класифікації після Афанасьєва будь-коли вставав, оскільки казки розподілялися по виконавцям. Однак у українських і білоруських виданнях була спроба класифікацій, котрі піддавалися критики на російської науці. Так, М. П. Драгоманов у “Малорусских народних переказах і розповідях” встановлює для зібраного їм різноманітного матеріалу тринадцять рубрик. Веселовський рецензії на збірник різко обрушується на розподіл Драгоманова, картаючи його у цьому, що не витримує оголошеного їм принципу: минуле – самобутнє, […]...
- Лэнг Ендрю Прямим продовжувачем Тэйлора був Ендрю Лэнг. Лэнг більшою мірою цікавився фольклором, ніж Тейлор, та її праці мають нам першочергового значення. Його основні роботи: “Звичай і міф”, “Міф, обряд і релігія”, “Сучасна міфологія”, “Становлення релігії”, “Магія і релігія”, “Соціальні витоки”, “Таємниця тотема”. Лэнг перевів англійською мовою “Одіссею”, видав англійською казки Ш. Перро й казок братів Грімм і спорядив їх передмовами. Для “Британської енциклопедії” він зробив статтю “Міфологія” . На цьому переліку […]...
- “Пісня про Роланда” як зразок середньовічного героїчного епосу Художні досягнення культури Середньовіччя відбилися в героїчному епосі різних народів. Кожен народ мав свій епос, який грунтувався на творах усної творчості і відображав інтереси народностей, які формувалися у цей час. Боротьба проти іноземців та іновірців за батьківщину – провідна тема і французького епосу “Пісня про Роланда”, і німецького “Пісня про Нібелунгів”, і іспанського “Пісня про мого Сіда”, і слов’янського “Слово о полку Ігоревім”. У “Пісні про Роланда” розповідається про похід […]...
- Героїчні подвиги та шляхетні вчинки Рами з народного епосу “Рамаяна” 1. Про що розповідає створена у ІV ст. до н. е. давньоіндійська поема “Рамаяна”? . 2. Хто такий Рама? . 3. Які подвиги здійснив Рама? . 4. У чому виявилась шляхетність Рами? . 5. Героєм яких народів є Рама? ....
- О. Н. Веселовський Надзвичайний поглиблення питання поетичних формах, зокрема і формах казки, дістала в А. М. Веселовського. Геніальна простота думки Веселовського у тому, що “форма” і “ідея” їм будь-коли роз’єднуються і протиставляються. Навпаки, сама форма є вираз ідеї. Історична поетика “вчить нас, – писав Веселовський, – що у успадкованих нами формах поезії є щось закономірне, вироблена общественно-психологическим процесом, що поезію слова не визначити духовним поняттям краси, і її вічно коїться в народному поєднанні […]...
- Ф. М. Миллер – особливу увагу серед російських послідовників пізнього бенфеизма Міллер присвячує себе переважно вивченню героїчного епосу. Його “Екскурси до області російського народного епосу”, та ще раніше його “Осетинські етюди” є даниною новому напрямку. Міллер був однією з наших найбільших кавказоведов. Звідси особливий ухил його найкращих робіт. Чудово знаючи кавказькі матеріали, він вводить в орбіту наукового спостереження та підкреслює їх значення в міжнародному фольклорному обміні. Але в Міллера є низка надзвичайно значних робіт і казці. У ранніх роботах і ще […]...
- Перлина українського народного епосу – дума “Маруся Богуславка” 8 КЛАС ІСТОРИЧНІ ПІСНІ Перлина українського народного епосу – дума “Маруся Богуславка” Дума про Марусю Богуславку заснована на реальних історичних подіях. Вона відтворює ті часи, коли український народ боровся проти турецьких і татарських загарбників, які спустошували міста й села, гнали в неволю наш народ. Це була тяжка доба для України. Маруся Богуславка – легендарна українська героїня XVI-XVII сторіч. Це об раз жінки, у якому втілені високі патріотичні почуття. Маруся – […]...
- Коментарі до російської казкам Афанасьєв вважав ці казки різними, в покажчику Аарне-Андреева вони також показані як різні. Однак спробувати логічно визначити, чому піддається дівчина, можна дійти висновку, що дії ці завжди однакові: її піддають випробуванню, котрого супроводжує нагородження, якщо випробування витримана, покарання, якщо вона витримана. Випробування, нагородження покарання – повторні, постійні елементи цих казок. Решта не може змінюватися. Дійові особи різні. У наших прикладах це довбня-яга, Морозка, ведмідь. Різні і форми їх дій: довбня-яга […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – “ОХ”, “ЛЕТЮЧИЙ КОРАБЕЛЬ” 5 КЛАС НАРОДНІ КАЗКИ “ОХ”, “ЛЕТЮЧИЙ КОРАБЕЛЬ” КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Народні казки” 1.Що називається казкою? Це фольклорний розповідний твір про вигадані, а часто й фантастичні події. 2.Назвіть основні особливості народної казки. Фантастика ; різке протиставлення добра злу; своєрідність побудови ; невелика кількість дійових осіб ; мова. 3.Якими рисами характеру народ наділяє головного героя казки “Летючий корабель” – дурня? 4.Які епізоди казки “Летючий корабель” є фантастичними? Яку […]...
- Проблема всесвітнього єдності. Антропологічна юкола Споглядаючи розвитком науки про казці, бачимо, що з основних проблем, займали її достатньо протягом низки десятиліть, була проблема подібності. Вирішення проблеми зрештою зводиться до двох: подібність оголошується результатом колись що відбувся єдності народів чи її пояснюється запозиченням. Перша школа дала одночасно вчення про генезисі, друга цієї в основному не вирішувала. Міфологічна школа оперувала матеріалом індоєвропейських народів, школа запозичень у її орієнталістському варіанті – матеріалом Азії, середземноморських і тяжіють до них […]...
- Гуманізм гомеровського епосу Антична культура вражає довершеністю форм, красою і гармонією, тобто вона естетична за своїм характером. Такими ж красивими є й герої міфів та літературні персонажі, створені на основі цих образів. Глибокий естетизм та гуманізм – характерні риси гомерового епосу. Його герої не просто красиві зовні, а й наділені внутрішньою красою, що виражається у їхніх вчинках та авторських характеристиках. Кожен з персонажів наділений рисами епічного героя й викликає захоплення у читача завдяки […]...
- “Покажчик типів і мотивів фінських міфологічних сказань” У 1961 року вийшов чудовий покажчик, складений фінським ученим Лаурі Симонсуури, під назвою “Покажчик типів і мотивів фінських міфологічних сказань”. Це якраз і логічно чудово систематизований покажчик те, що ми називаємо быличками, чи, за висловом Симонсуури, “міфологічних сказань”. В Україні цьому жанрові як збирачі, і дослідники приділяють обмаль уваги. У Західної Європі цей жанр посилено вивчається і проблеми вивчення обговорюються на міжнародних конгресах. У Фінляндії зібрано кілька тисяч текстів. Останніми […]...
- Формалістичні роботи. Веселовський Ідеї, висловлені Веселовським, було неможливо отримати розвитку ні з російської, ні з західноєвропейської науці як оскільки його роботи, містять цих ідей, були опубліковані, але й бо мельчавшей, переживавшей занепад науки кінця XІX і міст початку ХХ століття вони за суті були незрозумілі цілісністю концепції, й одночасно обережністю її. Форма і специфіка казки залишаються незрозумілими. Чільну увагу звернуто не так на ціле, як в Веселовського, але в частковості. У європейській науці […]...
- “Слов’янські казки” “Слов’янські сказки”-это ряд які пов’язані друг з одним нарисів чи етюдів, наділених коротким теоретичним запровадженням. Казками Буслаев дорожить саме тому, чому дорожить і епосом: “Це її старовина й перекази, у тому числі склалися перші основи його моральної физиономии”180. Буслаев вперше визначає казку як справжню народну поезію. “Поетичне творчість цілих мас чи поколінь, і творчість окремої особистості зливаються у тому усеохоплюючому широкому потоці народну поезію” , – говорить він про стосовно […]...
- Росіяни ориенталисты Критика Бедье знайшла багатосторонній й різноманітні відгук. Але був табір, стан, куди ця критика мало проникала: що це ориенталисты. Психологічно це цілком зрозуміла. Дослідник, все своє життя присвятив вивченню східних матеріалів, завжди схильний приписувати цих матеріалів пріоритет проти матеріалами західними, що їх буде вважати вторинними. У розвитку миграционизма можна простежити дві основні лінії або двоє течії. Одне – власне ориенталистское по приурочению сюжетів залежно від спеціальності автора: індійському, іранському, монгольскому […]...
- Проблема історичної долі Росії Проблема історичної долі Росії “Вся Росія – наш сад”. Ось так у комедії Чехова розкрито символічний зміст великого родинного маєтку, де зібралися ще поки не колишні і ще поки не майбутні господарі. “Вся Росія – наш сад”, і наприкінці літа вирішуватиметься доля саду, доля Росії. Проте вже на початку п’єси нам ця доля відома: саду не буде. Очевидне банкрутство “старих” господарів вишневого саду: Гаєв і Раневська хай би і хотіли […]...
- Класифікація казок о 19-й столітті Свого часу класифікація Срезневського була кроком вперед, оскільки вона вже не включав в казки билини і авантюрні романи, але включав тваринний епос. Нині вона має вже тільки історичний інтерес. Питання класифікації не вставав ми до 1960-х років ХІХ століття, коли поява афанасьевского збірника оживило інтерес до казці і озвалося на науковому її вивченні. Проте представники так званої школи “офіційної народності” ще розуміли значення афанасьевского збірника як справді народного. І. М. […]...
- Проблема щастя у п’єсі А. Чехова “Вишневий сад” Про п’єси Чехова говорять, що їх проймає якесь відчуття постійного неблагополуччя. Здається, усі герої по-своєму хороші люди, але всі по-своєму нещасливі. Чому? Що таке щастя і чи можливе воно для них? Відповіді на ці питання читач одержує, спостерігаючи за розвитком характерів героїв. Ось Любов Андріївна Раневська приїжджає з Парижа до свого маєтку, стомлена нещасливим коханням, зрадою. Вона приїхала лікувати душу туди, звідки п’ять років тому втекла знову ж таки від […]...
- Іван Франко “Фарбований лис” – Дитинство письменника Любов до казки Іван Франко виніс ще з раннього дитинства. Мов зачарований, слухав малий Івась цікаві казки про тварин, які розповідала йому мама. Згодом багато казок доводилося йому чути від сільських оповідачів – дідусів та бабусь. Чарівний світ казок з роками все більше і більше приваблював чутливого й допитливого хлопчика. З дев’яти років, навчаючись у третьому класі, Франко уже старанно записував народні казки від своїх шкільних товаришів, які знали їх […]...
- Буслаев і росіяни казки З 40-х років ХІХ століття починається діяльність Ф. І. Буслаєва. Діяльність ця охоплювала всі сфери народної творчості та об’єднувала їх єдиним науковим світоглядом. Казка, слід сказати, може бути вихоплена із усієї його системи та розглядатися окремо. Ми обмежимося короткої характеристикою цією системою, без упину на діяльності Буслаєва загалом. Буслаев з перших кроків виступив не як дилетант, бо як ученый-профессионал, включившись в конструктивне русло сучасної йому європейської науки. Наука це була […]...
- Наукова класифікація казок Наукова класифікація казок не створена досі. Факт очевидний хоча би за тим спробам, які роблять у наших підручниках по фольклору. Приміром, класифікація Ю. М. Соколова переважно зводиться до виділення наступних категорій казок: чарівні, казки про тварин, кумулятивні, реалістичні, сказки-легенды, сказки-былички, історичні легенди й перекази, релігійні легенди. Всі ці жанри введено до складу казок. Помилки класифікації Ю. М. Соколова досить очевидні. Це крок тому за порівнянню з класифікацією Афанасьєва, який розрізняв […]...
- “Казка” у визначенні Никифорова Визначення, дане Никифоровым, говорить: “Казки – це усні розповіді, існуючі у народі із єдиною метою розваги, мають змістом незвичні у побутовій сенсі події і відмінні спеціальним композиционно-стилистическим побудовою”. Цю ухвалу не втратила свого наукового значення досі. Воно й має лягти основою нашого розуміння казки і допомогти нам відмежувати його від інших, родинних їй утворень. Цю ухвалу є результатом наукового розуміння казки, виражений в найкоротшою формулі. Тут дано всі це основна […]...
- Андрєєв історію фольклору Нині необхідність стадиально-исторического вивчення фольклору можна вважати ми загальновизнаною. Вона як прибічниками й учнями Марра, і вченими, які залишилися поза полем впливу його вчення. До останніх і М. П. Андрєєв. Йому належить перша спроба встановлення принципів такого історичного побудови. Однак це перша спроба ще можна назвати вдалою. Специфіка фольклору народного творчості їм тоді не була зрозуміла. Андрєєв схильний припускати, що творча роль належала панівним класам, а й народ лише сприймав […]...
- Дума про Марусю Богуславку: вічна проблема вибору Кожна людина прагне внутрішньої гармонії. Але навряд чи така гармонія досяжна. Часто трапляються ситуації, коли всередині особи точаться суперечки. Я розумом та серцем, між любов’ю до себе і альтруїзмом, між обов’язком перед Батьківщиною й особистими інтересами. На жаль, не так часто люди виходять гідно з цієї ситуації. Проблема вибору в найширшому розумінні – проблема насправді вічна і дивно, що навіть у найдавніших текстах народного епосу ця проблема такі освітлена. Народні […]...
- Розвиток поглядів на казці в XVІІІ і на початку ХІХ століття Історія вивчення казки викладалася у російській науці неодноразово. У працях А. М. Пипіна, М. М. Сперанського, З. У. Савченка, Ю. М. Соколова та інших історія вивчення казки викладається за напрямами та його представникам. Це дає можливість, не повторюючи вже сказаного, сконцентрувати виклад нашої науки навколо окремих центральних проблем. Кожна епоха, кожне протягом десятиліть і окремі вчені висували нові проблеми, які підхоплювалися у розвитку науки. Переказ нашої науки з проблем зрештою […]...
- “Казка” – “Байка” Байка, билина, бувальщина. Розповіді релігійного змісту зверталися до недавньому минулому у народі, причому досить велику кількість і фруктів різного типу. У Західної Європи вони по сьогодні. Чи такі розповіді міфами? Можливо, їх слід вважати казками? З того критерію, який дали вище, казками обчислювати не можна, оскільки вони видаються за дійсність, й у дійсності бувають переконані цілком твердо. Їх вважати й міфами, оскільки не про божествах, шанування яких споруджено на культ […]...
- Проблема батьків та дітей у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Однією з вічних проблем, що постійно піднімається в художній літературі, є проблема взаємовідносин батьків та дітей. Звичайно, в різний час по-різному розглядається це питання. Проте є й багато спільного, адже почуття людей не піддаються плину часу. Сьогодні, як і тисячу років назад, люди люблять та ненавидять, поважають і зневажають…. Змінні лише соціальні умови життя. В повісті “Кайдашева сім’я” розповідається про типову селянську родину часів переходу від кріпацтва до феодалізму. Тоді […]...
- “Слово про похід Ігорів” і проблема авторства Будь-яка по-справжньому значима подія в літературі чи історії завжди породжує навколо себе безліч дискусій та наукових суперечок. “Слово про похід Ігорів” не стало винятком. Досі точаться дискусії не тільки щодо авторства, а й навіть щодо автентичності твору. Існують науковці, що висловлюють скептичну точку зору щодо виникнення Слова…” За їхніми версіями ця пам’ятка літератури була написано з пізнішою містифікацією, створеною у XVІІІ сторіччі. Насправді ж оригінального рукопису “Слова…” не збереглося, але […]...
- Перлина українського народного епосу – дума “Маруся Богуславка”
- “Усвідомлена любов до свого народу не поєднувана з ненавистю до інших”
Categories: Твори з літератури