3.1. Виразне читання та переказування найвагоміших епізодів твору.
3.2. Тема: Розповідь про життя людей сучасного колгоспного села, їх турботи й прагнення у перші повоєнні роки.
3.3. Ідея: Возвеличення молодої людини, яка перемагає в боротьбі з міщанськими пережитками.
3.4. Основна думка: В житті кожної людини є вічне і швидкоплинне.
3.5. Жанр: Весела, іронічно-химерна повість. Ця повість поетична й сатирична, вона весела й подекуди сумна.
3.6. Особливості твору:
А) письменник кладе в основу твору не казку, не легенду, тради
Ційний – всесвітньо знаний український гумор, власне, один
Його найдавніший і найменш нині розширених жанрів – не
Билицю, нісенітницю.
Б) В. Дрозд сміливо з’єднує химернії давньої народної небилиці із
Не менш щедрим внутрішнім світом нашого сучасного підлітка.
3.7. Сюжет.
У творі переконливо замальовується становлення характеру підлітка на початку п’ятдесятих років. Оптимістичний пафос її – в боротьбі найчесніших громадян, трудівників повоєнної відбудованої пори з силами, що прагнули нажитися на тимчасових труднощах, на горі народному, вдовольняючи свої куці обивательські інстинкти. Ідейно-художня концепція повісті саме в тому і полягає, що підліток Михайло Решето, який втратив на війні батька, живе на материні нелегкі трудодні, усім єством своєї чистої душі воює за людяність, за добро й красу, за те, що ми називаємо високими ідеалами, воює супроти потвор, породжених міщанством.
У цій боротьбі М. Решето не самостійний. На його боці – правда нашого нового життя, правда наших ідей, глибоко, з молоком матері,
З першим друкованим словом, з першим напутнім словом учителя засвоєна підлітком. На його боці – народжені нашим прекрасним часом нові люди сучасної епохи Паровозники. Образ Паравозників, батька і сина, образ який мов променем проймає увесь твір, надаючи йому особливої суспільної ваги. Образ Паровозника западає в душу, запам’ятовується. “Ступав він повільно, натруджено, трохи розвалькувато, наче пакульські чоловіки, коли вертали з косовиці, а мене не полишало відчуття, що це не Паравозник іде, а самі Соснові, Піщані, Рибальські, Зелені, Радульські, Пакульські вулиці й вулички пливуть навстріч йому і розступаються, як вода перед кораблем…” Виразно і точно сказано.
Місію оновлення суспільства, формування Людини взяло на себе наше славне робітництво.
Головний герой повісті – Михайло Решето належить до тих хлопчаків, які горобця можуть назвати дрофичем, а курку – страусом їхня уява щедра від природи Від колискової.
Герой народних нісенітниць, людина весела і вдатлива, яка нагадує дечим барона Мюнхаузена, уміє витягти себе за чуба з болота, спуститися з неба, доточуючи вірьовку, на якій висить, уривками тої ж таки вірьовки, він спромагається на багато див, матір’ю яких є напрочуд плідна, розкута народна фантазія.
3.8. Композиція.
Твір складається з восьми частин:
– “Зелена корова Манька”;
– “Вечірня прогулянка по Ирію”;
– “Солом’янини”;
– “Винарія дядька Дениса”;
– “Чудище Собанеревої гори”;
– “Любовна драма Михайла Решета”;
– “Перелітні птахи”;
– “Наукова експедиція на Кукуріківщину”.
Експозиція: Знайомство з головним героєм твору Михайлом Реше-тилом; його матір’ю, родичами.
Зав’язка: “відліт” Михайла в Ирій.
Кульмінація: Рішення хлопця вирушити в експедицію аби не відступати перед труднощами, довести собі, що він – людина; виконати наказ матері – знайти справжню батьківську могилу.
Розв’язка: Вирушення експедиції у подорож на Кукуріківщину.
3.9. Особливості назви твору.
Пакульський хлопець Михайло Решетило відлітає в Ирій.
Пакуль – місце, звідки бере початок і де завершується містерія людського життя Дроздового героя.
3.10. Опрацювання ідейно-художнього змісту твору. Фронтальне опитування.
3.10.1. “Зелена корова Манька”.
– Яким у творі зображений дядько Денис?
– Що було характерним для матері Михайла
– Про що вона мріяла? Поясніть висловлювання жінки. – За що мати Михайла дорікала тітці Дорі?
– Яким чином дядько Денис допомагав матері героя повісті?
– Як реагувала тітка Дора на плітки матері Михайла стосовно себе?
– Що подобалося Михайлу в тітці Дорі?
– Чим був Пакуль для героя твору?
– Яким вважав життя Михайло у свої юнацькі роки?
– Як сприйняла інформацію Параска про те, що її син буде навчатися у місті?
– Опишіть зовнішність директора сільської школи, застосовуючи текст твору. Про що вона свідчить?
– Чим пояснив хлопець директору школи про свій від’їзд до Ирію?
– Чому найперше для Михайла театр, а не література? ,
– Чого мав набути хлопець у майбутньому у театральній діяльності?
– Про що мріяв Решето, коли потрапив у місто? Майдан перед театром запруджено людом, поклонники і поклонниці з квітами, відчай в очах тих, кому не поталанило з квитком…”)
– Чим пояснити, що найяскравіші дитячі спогади хлопця пов’язані з Ирієм?
– У чому виявлялися гуманні прагнення Михайла стосовно зароблених ним грошей у театральній діяльності?
– Чим була стурбована Параска щодо свого сина?
– Як дядько Денис ставився до тих, хто пише вірш?
– Чому для Михайла Пакуль – це названа минувшина, вчорашній день?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Робота над твором В. Дрозда “Ирій”
Categories: Твори з літератури