Загальнолюдські цінності в повісті В. Дрозда “Ирій” М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД

8 КЛАС

З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ

М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД

Загальнолюдські цінності в повісті В. Дрозда “Ирій”

Духовний світ героя-підлітка у повісті сформований за моделями “пакульського” світобачення. Михайло Решето вихований у дусі народної моралі: любов до праці, повага до старших, захоплення рідним краєм. Мама, проста селянська жінка, яка працює з ранку до ночі, прищепила синові найкращі людські якості: людина багата духовно цінується вище, ніж матеріальні статки. Тому світобачення Михайла та тітки Дори, для

якої матеріальне – на першому місці, різко контрастують.

Символічне повернення додому Михайла стає уособленням духовного очищення.

Незважаючи на химерність та фантастику зображуваного в повісті, крізь обрані нереальні проступають прикмети сучасного письменникові світу, в якому живе і його герой.

Підліток Михайло Решето, який втратив на війні батька, живе на материні нелегкі трудодні, які були формою оплати праці колгоспників у Радянському Союзі. А визначення “нелегкі” говорить само за себе: тут і натяк на експлуатацію селян, своєрідне радянське рабство, і несправедливість роботи за “палички”.

Про себе герой говорить так: “Я, Михайло Решето, майбутній великий актор, будівничий, космонавт, поет, радіоконструктор, геолог, журналіст, – лише вузлики на неосяжним корені неосяжного, гінкого й крислатого дерева…”. У переліку професій відчувається відгук радянської пропаганди: усі підлітки Радянського Союзу мріяли бути космонавтами, радіоконструкторами та геологами. Але прагнення отримати професію і досягти в ній успіху є цінністю вічною.

Усім єством своєї чистої душі підліток воює за людяність, за добро й красу, за те, що ми називаємо високими ідеалами, воює супроти міщанства, яке було також прикметою часу. Суспільство, однією з ознак якого був тотальний дефіцит, породило цілий суспільний прошарок тих, хто людську цінність вимірював кількістю килимів, золота та кришталевих ваз у квартирі. Михайло не належить до їх числа, адже золото, яке він мріє заробити, планує віддати на потреби людей. Проте його дядько, охоплений бажанням мати машину – ще одна заповітна мрія радянської людини, – вдався для досягнення своєї мети до комерції, яка мала задовольнити тодішню моду на шапки з нутрії.

Через те і конфліктує хлопець з родичами, у яких зовсім інші уявлення про життя.

Прагнення вирватися з села в місто – також реалія Радянського Союзу. Попри заяву про швидке зближення міста і села, останнє залишалося місцем, позбавленим найменших ознак комфорту, і пропонувало своїм мешканцям лише важку фізичну працю без відпусток та вихідних. Ось і мріяла молодь про краще, легше життя у місті. Та й батьки цієї молоді також мріяли про кращу долю для дітей: мати Михайла не хоче, щоб син “крутив волам хвости”.

Ця фраза – ще одна прикмета радянських часів.

Можна навести ще багато прикладів сучасності у творі. Але всі вони об’єднуються негативним ставленням письменника до реалій сучасного йому життя, у якому зазвичай гинуть чисті души на зразок Михайла. Але у Михайла і Пакуль, повернення до якого час від часу очищує його душу, зберігаючи ті духовні цінності, які закладені в ньому батьками та природою.





Загальнолюдські цінності в повісті В. Дрозда “Ирій” М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД

Categories: Шкільні твори