ПЛАНИ – М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД

8 КЛАС

З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ

М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД

ПЛАНИ

Художні особливості повісті М. Коцюбинського “Дорогою ціною”

I. Інтерес М. Коцюбинського до історії України.

II. Художні особливості повісті М. Коцюбинського “Дорогою ціною”.

1.Історична основа повісті М. Коцюбинського “Дорогою ціною”.

2.Посилення боротьби уряду проти селян-втікачів.

3.Пригодницький сюжет повісті. Невелика експозиція, в якій окреслюється історична атмосфера часу.

2)Динамічність розгортання подій.

3)Велика

кількість пригод, несподіваних поворотів сюжету.

4)Прийом перевдягання.

5)Пригоди і несподіванки під час подорожі: переховування біля переправи через Дунай, у плавнях, зустріч пораненого Остапа із вовком, екзотична сім’я циган.

6)Несподівана кінцівка: загибель Соломії і виживання Остапа, незважаючи на його поранення і пізніші випробування, про що дізнаємося з епілогу.)

4.Риси романтичного сюжету.

Риси романтичного сюжету такі:

1)Боротьба за своє кохання – основний мотив поведінки Соломії.

2)Жіночність і мужність, винахідливість і рішучість головної героїні.

3)Пейзаж як засіб відтворення переживань героїв.

4)Зображення внутрішнього стану героя під час двобою Остапа із вовком )

5.Художні засоби, використані у творі, та їх функції. , яке надає трагізму події, характеризуй її невідворотність: могутня течія Дунаю “бере її в свої обійми, а чорна глибочінь тягне за ноги”.)

6.Мова твору.

, асонансу тощо.

У тексті твору багато приказок, прислів’їв, особливо у мові Івана.)

7.Композиція твору.

– палке слово автора про героїчну історію народу, про його нескорений вільнолюбивий дух.

Iчастина – втеча Остапа і Соломії від пана. Це зав’язка сюжету.

IIчастина – переправа через Прут і поранення головного героя.

IIIчастина – перебування Остапа у плавнях, пошуки Соломією порятунку. Поєдинок юнака з вовком.

IVчастина – головні герої у циган, арешт Остапа.

Vчастина. Кульмінацією повісті є спроба Соломії визволити коханого з-під турецької варти.

Розв’язка твору – загибель головної героїні.

Епілог – старий Остап живе самотньо і чекає зустрічі у вічності з коханою )

8.Тематика твору. – вічність і незнищенність кохання.)

9.Жанр твору.

І. Висновки.

Історія XVІ століття – сюжетна основа повісті О. Назарука “Роксоляна”

Могутня султанша Роксолана – реальна історична особа.

І. Історичні події в повісті О. Назарука “Роксоляна”.

1.Історичні події XVI століття, які лягли в основу повісті “Роксоляна”. , вплинула на долю цілих народів та держав.

Як писав О. Назарук, можливо, “на знак того, що в українському народові все ще криються великі здібності, Божа воля видвигнула в тім часі одну жінку як найбільшу жіночу постать світової історії тієї епохи. Османська імперія була багатою державою”.

В основу повісті Осипа Назарука “Роксоляна” лягли історичні події першої половини XVI століття, пов’язані з діяльністю Сулеймана II Великого-Пишного, одного з наймогутніших правителів Османської імперії, та української дівчини Насті Лісовської з Рогатина, яка, потрапивши у 1520 році в полон до татар, стала дружиною турецького султана. Настя відома у всьому світі як Роксолана – жінка з Русі. Протягом сорока років вона брала активну участь у політичному житті Османської імперії, прагнула захистити український народ.)

2.Наявність історичних осіб серед героїв повісті. .)

3. Використання історичних фактів історії XVI століття в повісті.

4. Згадки про Пам’ятки історії та їх описи.

5.Вживання реальних географічних назв.

III. Висновки.

Повість “Ирій” Володимира Дрозда – зразон химерної прози

I. Химерна проза В. Дрозда.

II. Повість “Ирій” Володимира Дрозда як зразок химерної прози.

1.Художній світ повісті “Ирій”. й “Лісової пісні” Лесі Українки).

Як зазначав Микола Жудинський, “У художньому світі Володимира Дрозда все можна віднайти і відкрити: і веселу фантастику, і життєву, не рідко сувору, безжальну правду, і невичерпно багату поетичну фантазію”.

Основним предметом дослідження В. Дрозда стає екологія душі, її існування в умовах хворого радянського суспільства, її порятунок.)

2.Витоки твору. трактувалося так: вирій – назва раю, де росте світове Дерево життя, у верхів’ї якого живуть птахи й душі померлих. У вирії Сонце ходить близько від землі. Ця країна животворної благодаті лежить далеко на сході біля самого моря; туди прилітають зимувати птахи й комахи і звідти повертаються навесні.

Молдавський критик Іон Чокалу сказав про повість “Ирій”: “Одразу й не помічаєш, що химерні ситуації є природним продовженням ситуацій реалістичних. Елемент фантастичний доводиться до такого рівня, що його сприймаєш як реальність”.

Письменник Микола Рудь про особливості “химерної” прози Володимира Дрозда писав так: “Ми зустрічаємося тут з барвистим, часом парадок сальним, алогічним, як на перший погляд, світом казкових образів. Протецього разу письменник кладе в основу твору не казку, не легенду, а традиційний всесвітньо відомий український гумор, власне, один з його найдавніших і найменш нині поширених жанрів – небилицю, нісенітницю. Для прикладу чи не найтиповіша, я б сказав – класична, “нісенітна” фраза: “Добре жилося мені, доки я був молодий, а дід мій ще не родився…”.

У народній нісенітниці усе можливе – і карколомні зміщення в часі, і груші на вербі, і зуби на полиці, і сонячне світло в решеті… В повісті “Ирій” Володимир Дрозд сміливо з’єднує химери давньої народної небилиці із не менш щедрим внутрішнім світом нашого сучасника-підлітка”.)

3.Ознаки химерної повісті у творі. ; часово-просторові зміщення ; метаморфози ; гротеск ; емоційність ; фантастичні елементи, поєднані з містикою.)

II. Висновки.

Художні особливості повісті В. Дрозда “Ирій”

І. “Химерна” повість про неповторний світ юності.

ІІ. Художні особливості повісті В. Дрозда “Ирій”.

1.Двосвіття повісті.

2.Ознаки “химерної” повісті в творі. ;

Фантастика переплітається з містикою.

Так, коли Михайло прийшов до актора Кузьми Перебенді, то побачив його у незвичайному вигляді: “в чорній парі і білосніжній сорочці, з темним метеликом на шиї, але ще без обличчя. Там, де мало бути лице Перебенді, сіріло обрамлене густим, хоч і припорошеним сивизною волоссям, схоже на вимок у полі порожнє місце”.)

3.Художні особливості, які надають твору особливого звучання та своєрідності. .

Фразеологізми, які перекручуються Михайлом і набувають нового змісту: згадка про рака,, який, коли свисне, за Михайлом прийде дядько й забере його в омріяний край.

Використовуються метафори, які є назвами глав: “Зелена корова Манька”, “Вознесіння святого Кіндрата”.

Своєрідний опис школи в повісті: “білий повітряний замок, що міняється, наче марево в степу спечного дня”.

Фантастика переплітається з містикою.

Синоніми, перелічення: “…це божевілля, безглуздя, безум, шаленство, дурість – жертвувати літом, відпусткою, канікулами…”.

Використання алегорії.

Засоби комічного: іронія, гумор, сатира

4.Поєднання реального та фантастичного світу в повісті. і міста. Люди з їхніми буденними проблемами і мріями.

Прикмети радянських часів у творі.

Фантастичний світ – міфічні картини: казкова країна Ирій, космос, ріка, яка ламається навпіл, “Воно”, страховисько тощо.

Ідея: оспівування людини, яка є носієм вічних моральних цінностей і перемагає в боротьбі з швидкоплинним – міщанськими пережитками.)

5.Композиція повісті.

6.Особливості назви твору. . Пакульський хлопець Михайло Решето “відлітає” в Ирій – місто, яке у мріях йому здається казковою країною.)

III. Висновки.





ПЛАНИ – М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД

Categories: Шкільні твори