Коцюбинський Михайло Михайлович

Народився Михайло Михайлович Коцюбинський 17 вересня 1864 р. у Вінниці. З раннього дитинства, як згадує сам письменник, він чув українську мову тільки від челяді. А в дев’ять років, захворі­вши на запалення легенів, раптом в гарячці почав говорити по-украї­нськи. З того часу він почав писати українською мовою вірші на зразок народних.

Пізніше познайомився з творчістю українських пись­менників.

Перше своє оповідання “Андрій Соловейко, або Вченіє світ, а невченіє – тьма” молодий письменник віддав до журналу “Киевская старина”.

Оповідання повернули із побажанням не займатися більше цією справою. Добре, що Коцюбинський не послухався цієї поради.

Вчився Коцюбинський у Шаргородському духовному училищі, яке закінчив 1880 р. Потім наймався приватним учителем до пансь­ких дітей, а в 1891 р. склав іспит на звання народного вчителя.

У 1892-1897 рр. був призначений членом урядової комісії, що вела боротьбу з філоксерою. Це дало пись­менникові змогу познайомитися ближче з життям селян, перейня­тися їхніми турботами та переживаннями. Роботу комісії він зобра­зив в оповіданні “Для загального добра”.

Наступні два роки М. Коцюбинський присвятив роботі у відділі хроніки газети “Волинь”. Потім став дрібним чиновником у Чернігівській земській управі.

Популярність М. Коцюбинському принесли перш за все його ди­тячі оповідання “Харитя”, “Ялинка”, “Маленький грішник”.

Наступні твори “На віру” та “П’ятизлотник” утвердили за ним славу українського письменника.

Дослідники поділяють творчість М. Коцюбинського на два періо­ди. Перший період характеризують як етнографічно-реалістичний із помітним впливом Панаса Мирного та І. Нечуя-Левицького.

Уже в перший період своєї творчості письменник шукає засобів для розкриття багатогранної психології героїв, їхньої неодномірності.

Другий період яскраво відображає різноманітні мистецькі пошу­ки, до яких вдавався український письменник. Про зрілість його таланту можна говорити тоді, коли він почав писати в імпресіоні­стичній манері. Поворотом у його творчості дослідники вважають написаний у 1902 р. “Цвіт яблуні”.

Найосновніше в прозі М. Коцюбинського – це його особливий самобутній характер імпресіонізму, у якому поєднуються два проти­лежних полюси: народницький стиль та вишуканий естетизм зображення.

Письменник дуже тонко змальовує психологізм характерів своїх героїв, вдаючись до різноманітних засобів передачі почуттів. Повісті “Fata morgana” та “Тіні забутих предків” стали справжніми шедев­рами української прози.

Помер М. Коцюбинський 25 квітня 1913 р. в Чернігові.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Коцюбинський Михайло Михайлович

Categories: Шкільні твори