Риси до портрета П. Тичини

Related posts:

1. Скорботна нота “Сонячних кларнетів’ Павла Тичини І. Ставлення М. Коцюбинського до творчості П. Тичини. ІІ. Тичина – поет, яким пишається Україна. ІІІ. Найкраща книжка поета “Сонячні кларнети” : 1. Народження скорботної ноти “Сонячних кларнетів” . 2. Невпевненість ліричного героя у завтрашньому дні. 3. Відображення моральної пустоти суспільства. 4. Значення риторичного запитання у вірші. 5. Трагічний оптимізм у вірші “Пам’яті тридцяти” , 6. Нещадна критика суспільства у вірші “До кого говорить” . ІV. Жорстокий терор на українській […]...
2. Ліричний герой збірки поезій Павла Тичини “Сонячні кларнети” Іноді дивуєшся, як щедро природа наділяє деяких людей своїми дарами. Не поскупилася вона на них, коли наділяла мистецькими здібностями сина сільського дяка з-під Чернігова Павла Тичину. Співочий талант поєднався з винятковими музичними здібностями, а його захоплення живописом поступилося лише перед поетичним даром. Так на літературному небосхилі України спалахнула зірка, що за силою і красою свого сяяння стала гордістю української літератури. У її історії постать співця “Сонячних кларнетів” не має собі […]...
3. Драматизм творчої біографії Павла Тичини Василь Стус, який досліджував творчість Павла Тичини, писав: “Доля Тичини воістину трагічна. В історії світової літератури, мабуть, не найдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину – нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням”. Так, творча біографія Павла Григоровича Тичини позначена драматизмом, хоча починалася вона досить спокійно і впевнено, не передбачаючи ніяких трагедій. Павло Тичина вперше надрукувався двадцятирічним юнаком. Його перша збірка “Сонячні кларнети” […]...
4. Зміст і романтична спрямованість збірки П. Тичини “Сонячні кларнети” ПАВЛО ТИЧИНА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Зміст і романтична спрямованість збірки П. Тичини “Сонячні кларнети” Перша збірка віршів П. Тичини “Сонячні кларнети” вийшла в 1918 році. До неї ввійшли твори, написані в 1910-1917 роках. Усі вони об’єднані спільним настроєм, темою та ідеалом. Пристрасна любов до природи, пильне вдивляння в людські душі, відчуття гармонійного зв’язку між душею поета та Всесвітом – цим сповнені вірші “Сонячних кларнетів”. Якщо порівняти цю […]...
5. Мотиви ранньої лірики П. Тичини Ранні твори Павла Григоровича Тичини були народжені на Чернігівщині у чарівному куточку України, де поет народився, де минуло його дитинство і юність. Перша збірка творів “Сонячні кларнети” вийшла 1918 року й одразу стала визначною подією в українській літературі. Вона засвідчила прихід великого таланту, ніжного лірика зі своїм неповторним поетичним голосом. Тичина з ніжністю пише про природу рідного краю, схвильовано і щиро співає про неповторну красу і силу першого кохання. Він […]...
6. Гармонія людини і природи в творчості Павла Тичини Творчість Павла Григоровича Тичини – це гімн життю, весні, природі і людині. Він увійшов у літературу передзвоном своїх “Сонячних кларнетів”, музику яких не почути було неможливо. Перша збірка поета ввібрала в себе найоптимістичніші настрої молодої людини, життя якої тільки починається; ввібрала музику серця і музику Всесвіту, космосу, природи, що злилися в ній в унісон, як зливається життя людини і природи. Саме через образи природи відтворював Тичина в своїх поезіях настрої […]...
7. Оптимістична тональність поезій збірки “Сонячні кларнети’ П. Тичини За природою свого таланту Павло Тичина належав європейському символізму з його прагненням до найтіснішого зв’язку поезії з музикою. Збагативши філософсько-естетичні основи цього символізму дивосвітом українського фольклору, він став одним з найяскравіших представників слов’янського модернізму. Сп’яніння від життя, універсальність і глибина мислення, розмах і динаміка національного піднесення – усе це притаманне поезіям збірки “Сонячні кларнети”, яка вийшла у світ 1918 року. Виразно символічний образ її назви відтворює радісні тони природи, “омузичені” […]...
8. Проблема національного відродження українського народу в ранній творчості П. Тичини Музика весняної пори, що символізувала початок нового життя на початку двадцятого століття, зазвучала у “Сонячних кларнетах” – збірці поезій молодого поета, що поспішав назустріч не тільки власній долі, а й змінам у суспільстві, поета, чий голос зазвучав на всю Україну, збуджуючи її від зимового сну, Висловлюючи її думки і почуття, поета, якого буде названо “співцем української національної революції” – Павла Тичини. Павло Тичина вийшов на творчий шлях поетом-оптимістом, поетом-сонцелюбом, його […]...
9. Інтимна лірика Тичини Павло Григорович Тичина – класик українського письменства. Звучання дивовижних сонячних кларнетів, поривання вітру з України – усе це органічно входить у наше життя. Художнє, довершене слово поета, сповнене філософського змісту, бринить сталлю і ніжністю. Він розкриває духовний світ людини, показує її життя в гармонії з природою і власними почуттями. Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі? Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі. Кохана спить… Ці […]...
10. Музичність поетичних образів Тичини Однією з головних особливостей чудової поезії П. Г. Тичини було його світосприймання через музику. Коли читаєш його твори, здається, що музика супроводжує кожен рядок поезій, а потім ще довго живе в душі, хвилює і радує. Про те, як поет був закоханий у музичні теми, як володів майстерністю перекладати красу людей, велич часу, красномовно свідчать його твори: поема – симфонія “Сковорода”, фуга “Шуми, епоха наша!”, реквієм “Похорон друга”, “Дума про трьох […]...
11. Мотиви ранньої лірики Тичини Для ранньої лірики Павла Тичини характерні музикальність, ліризм, емоційність. У віршах поета звучать частіше запитання, ніж відповіді: Що місяцю зіроньки кажуть ясненькі? Що шепчуть квітки уночі над рікою? Про що зітха вітер? Що чують тумани. Коли гай зелений цілують-милують? Автор проймається задумою зірок, трави, дерев, струмочку, бо для нього вони неначе живі істоти. І в кожної є своя душа. Вражають і порівняння, які використовує поет. Він знаходить такі слова, які […]...
12. Музичність поетичних образів Павла Тичини Однією з головних особливостей чудової поезії II. Г. Тичини було його світосприймання через музику. Коли читаєш його твори, здається, що музика супроводжує кожен рядок поезій, а потім ще довго живе в душі, хвилює і радує. Про те, як поет був закоханий у музичні теми, як володів майстерністю перекладати красу людей, велич часу, красномовно свідчать його твори: поема – симфонія “Сковорода”, фуга “Шуми, епоха наша!”, реквієм “Похорон друга”, “Дума про трьох […]...
13. Відтворення настроїв людини через образи природи у збірці “Сонячні кларнети’ Павла Тичини Збірка “Сонячні кларнети” стала етапною подією в українській літературі. Л. Новиченко назвав її одним із наймузикальніших творінь у світовій поезії. Світ “Сонячних кларнетів” сповнений і дзвінких, і пастельних барв та звуків. Світлові і звукові барви творять світлову музику сонячних кларнетів, які, за визначенням одного із дослідників П. Тичини А. Ніковського, нагадують “щось подібне до довгих блискучих трембіт в руках янголів… Кларнети – це сурми світла, космічного ритму, трембіти, зіткані з […]...
14. Чим близька нам лірика Тичини? Тичина – один з найкращих ліриків в українській літературі. Він зробив величезний внесок в ліричну творчість України. Один із кращих його творів – ліричний вірш “Матері забуть не можу”. Не один, а два голоси, два тони розвиваються у вірші – голос матері-України, що озивається до сина, і голос сина, що кличе матір: І кричу я: Україно! Потім стану й прислухаюсь. Чути… Здалеку: – Тримаюсь! Хмарко! Ластівко! Калино! – І в […]...
15. Мелодійність та музичність поезій П. Тичини Кожен письменник має свій особливий стиль. Кожен поет по-своєму сприймає навколишній світ і по-своєму передає побачене та пережите у своїх поезіях. в літературі, кожен з нас створює собі певний образ козака. Якими я уявляю собі запорожців? Спробую відповісти на це питання. Творчість Павла Тичини – чи не найкраще підтвердження цієї закономірності. Його поезії важко сплутати з творами інших митців. Знайомлячись із творами П. Тичини, я помітив, що особливе значення в […]...
16. Майстерність зображення настроїв людини у збірці Тичини “Сонячні кларнети” Павло Тичина – видатний український поет, публіцист, перекладач, учений. Враження дитинства, яке пройшло серед народу, наснажували першу пісню поета співчуттям до людини, що працею здобуває свій хліб. Уже в перших творах Тичини, які виявляють пристрасну любов поета до людини і природи бачимо глибоко оптимістичне відчуття життя і його оспівування. Перша збірка віршів П. Тичини “Сонячні кларнети” вийшла друком 1918 року. До неї ввійшли кращі з ранніх творів, а також написані […]...
17. Поєднання протилежних оцінок революції в поезії Тичини “Одчиняйте двері” Тичина – найвеличніший український поет 1920-х. Поряд із Франком. Бажаном і Гончаром висувався на Нобелівську премію. На думку відомого вченого Дмитра Степовика, у психіці Тичини переважає протистояння двох основних потуг: ролей поетичного діяча й самітника. Така людина усвідомлює, що живе неправильно, але змінити нічого не може. Тичина – доглибинно роздвоєний тип. Він говорить протилежне не тому, що пристосовується, а тому, що інакше не може. Його існування визначає розірваність, непристосованість до […]...
18. Скорботна нота “Сонячних кларнетів” Тичини Ідеал Тичини – гармонія природи і людини, інтелекту й духовності, почуття обов’язку, національного і загальнолюдського, землі і космосу. Про це свідчать ранні поезії і найкраща книжка поета – “Сонячні кларнети”. Вона сповнена передчуття сподіваного щастя, яке так і не справдилося. Надію поета на українську революцію, що мала принести волю, установити справедливість, зробити світ кращим, гармонійним, було потоплено в крові і горі. Так народилася скорботна нога “Сонячних кларнетів”. Поет приймав революцію, […]...
19. Релігійний елемент ранньої творчості Тичини Одним із найвищих естетичних досягнень української літератури XX століття є поява специфічного художнього стилю – кларнетизму. Найповніший розвиток цей стиль отримав у творчості Павла Тичини. До нього належать збірки “Сонячні кларнети”, “Замість сонетів і октав”, також декотрі з поезій, що ввійшли в збірку “Плуг”, і перші фрагменти драматичної поеми “Сковорода”. Образи сонячних кларнетів, небесного оркестру, ритму всесвіту – це музика гармонії, якої шукає молодий поет серед хаосу війни, революції, інтервенцій […]...
20. Романтичний ідеал національного визволення в ранній ліриці Павла Тичини Його називали великим співцем нової ери, поетом “руху мас”. І нерідко дорікали за ідейну незрілість ранніх творів. Та саме в ранній ліриці Павло Тичина був чесним, щирим і по-справжньому талановитим. Тепер поета іноді звинувачують у конформізмі, втраті творчого “я”. Та хто може судити людину, не знаючи обставин її життя? Так, творчий шлях Тичини позначений художніми вершинами і невдачами. Не завжди він мав змогу писати так, як відчував і мислив, були […]...
21. Створення узагальненого портрета та проблеми історичної пам’яті у поемі “Реквієм” Усі часи мають своїх літописців. Добре, якщо їх багато – тоді у читачів їхніх творів виникає можливість поглянути на події з різних боків. А ще краще, коли ці літописці мають великий талант, здатний передати не лише фактографію, а внутрішні шари того, що відбувається: філософський, етичний, психологічний, емоційний тощо. Саме таким поетом-літописцем була Анна Ахматова. Нелегким було її життя. На долю “музи плачу” припали революція і громадянська війна, репресії сталінських часів […]...
22. Багатство поезій П. Тичини Павло Тичина, на мою думку, поет геніальний і водночас суперечливий. Поет, якого називали справжнім генієм і втраченим генієм. Поет, про якого О. Гончар писав: “Тичина – це музика й барви, це чистота душі”, а Є. Маланюк назвав “поетом однієї книжки”. Поет, про якого доводилося чути: “А Тичина пише вірші, та все довші, та все гірші”. То який же він, справжній Тичина? Вважаю, що однією з вершин української поезії XX століття […]...
23. Сила поезії Тичини Скільки поколінь юних читачів учить ці рядки на пам’ять! Тичина не відразу став улюбленим поетом молоді. Поет був майстром лірики політичної, цивільної, філософської. А поруч із політичними віршами з’являлися вірші про любов: Не дивися так радо Яблоневоцветно. Стогнуть зорі, як пшениця: Буду я журитися Найвидатнішим явищем ранньої поезії Тичини була поява в 1918 році першої книжки “Сонячний кларнет”. “Ніколи не забуду, – згадував М. Бажан, – тої безсонної ночі, коли […]...
24. Риси символізму в поезіях Ш. Бодлера Творчість Ш. Бодлера стала джерелом, у якому поети-символісти знайшли свої головні принципи. Символізм як напрямок вибудував власну теорію, за якою поезія має залишити дійсний світ, світ природи, щоб знайти наддійсне, надреальне. Без символу літератури взагалі не існує. Цей висновок витікає насамперед із визначення поняття “символ”. Отже, символ у перекладі з грецької мови означає умовний знак, натяк. Символ має філософську смислову наповненість, тісно пов’язаний із наукою, міфом, вірою, поезією, але не […]...
25. Мотиви ранньої лірики Павла Тичини Творчий шлях П. Тичини позначений болісними роздумами, тривожними передчуттями, художніми вершинами і невдачами. Однак в історії української літератури постать співця “Сонячних кларнетів” не має собі рівних – за глибиною осягнення гармонії світу і його дисонансів, за емоційністю, символічною наповненістю подій та оригінальністю віршованих інтонацій. Перша збірка П. Тичини написана ніби на одному подиху, стільки в ній енергії, бадьорості, життєдайної снаги і захоплення світом, його гармонією. Передусім це характерно для пейзажних […]...
26. Головні риси української літератури XX століття На зламі віків відбулися певні зміни особистості й її внутрішнього світу. За Юрієм Липою, дух XІX століття передає літера “П”: позитивізм, посада, прагматизм. На думку Миколи Хвильового, символ XX століття – літера “М”: мисль, м’ятеж, Марія. Для цього часу характерне торжество інтуїції, підсвідомого начала в творчості. Митці XX століття – це люди-бунтарі, ідеалісти, інтуїтивісти. Вони заперечували природне, реальне, прагнули підйому над реальним досвідом, специфічного осмислення реальної дійсності, відмову від констатації […]...
27. Тема України і революції в поезіях П. Тичини Події 1917 року сколихнули всі верстви суспільства. Невизначена, тривожна ситуація сповнювала серце Павла Тичини, хвилювала душу молодого поета, збуджувала порив до творчості. Павло Тичина щиро вірив у національне й соціальне визволення рідної України. Тому у важкі часи народження української державності і незалежності був з трудящим людом, жив його надіями і сподіваннями. Віра в перемогу, щира любов до України, готовність вірно їй служити звучить у багатьох віршах поета. У ранніх поезіях […]...
28. Основні риси первісної культури По-перше, первісна культура гомогенна тобто вона – соціально однорідна, виражає інтереси всіх соціальних груп. Для порівняння: сучасні європейські системи гетерогенні, їм притаманні аксіологічний плюралізм та існування численних соціальних груп з диференційованими, суто антагоністичними інтересами. Між цими двома типами культур – гомогенною та гетерогенною, характерною для європейського кола культур, знаходиться невелика група проміжних соціокультурних систем, ілюстрацією котрих є Стародавня Греція та імператорський Китай, де, з одного боку, існують різні соціальні групи […]...
29. Різноманітна поетика П. Тичини періоду Вітчизняної війни Події Вітчизняної війни – фашистський розбій на рідній землі, доблесні подвиги воїнів, героїка народу, незламність Батьківщини, дружба народів, міжнародне значення Вітчизняної війни – вимагали відповідних художніх форм втілення. Поезія П. Тичини відзначається жанровою різноманітністю: бойові пісні, гімни на честь Батьківщини, Червоної Армії, сумні роздумирозповіді про страждання Вітчизниматері, яка стогне в пазурах загарбників, реалістичні розповіді про героїв боротьби з фашизмом, сатиричні куплети типу частушки й гнівні викривальні вірші, які бичують мерзенність […]...
30. Творчість Тичини Творчість Павла Тичини органічно злита з історією України. Велика любов до своєї України надихала співця на працю, на творчість. Вірш “Блакить мою душу обвіяла” – один з найніжніших ліричних творів раннього Тичини. Вірш демонструє зрілість, силу й творчу снагу шістнадцятирічного юнака, який вітався з великим, цікавим, але так мало ще знаним світом. Блакить мою душу обвіяла, Душа моя сонця намріяла, Душа причастилася кротості трав – Добридень! – я світу сказав. […]...
31. Образ України у творчості Тичини Мабуть, не помилюся, коли скажу, що все життя Павла Тичини, вся його творчість були присвячені рідній землі і рідному народові. Вони надихали поета на нові досягнення. Перші звертання до України, сповнені любові й відданості, прозвучали у вірші Тичини-підлітка. Він висловлює свої почуття, милуючись природою рідного краю: Струмок серед гаю як стрічечка. На квітці метелик мов свічечка. Хвилюють, малюють, квітують поля – Добридень тобі, Україно моя! Поет народився в часи занепаду […]...
32. Пейзажна лірика Павла Тичини Розглядаючи творчість Павла Тичини, неможливо обминути пейзажної лірики поета. Його вірші “А я у гай ходила”, “Гаї шумлять”, “Квітчастий луг”, “Арфами, арфами” зачаровують весняною свіжістю, легкокрилою радістю, молодечим завзяттям. “Усе в нього співає і звучить, – писав про творчість поета критик О. Білецький, – земля – орган, співає стежка в городі, і весь город – суцільний зелений гімн, ріка тремтить, як музика…” Читаючи поезію “Гаї шумлять”, чуєш звуки замріяних гаїв, […]...
33. Збірка П. Тичини “Сонячні кларнети” – гімн життю, пісня ніжності, радості й суму Збірка П. Тичини “Сонячні кларнети” відкрила низку “світлоносних книг”. Образ сонячних кларнетів – це і символ вічно юної природи, і втілення прагнень до всього сонячного, радісного, життєдайного. Павло Тичина у творах висловлює мрію про щасливе життя. І навіть бачачи людське лихо, не сумував, не впадав у розпач, бо ніколи не покидала його віра в перемогу світлого, прекрасного. До збірки “Сонячні кларнети” ввійшло 44 поезії, які умовно можна поділити на три […]...
34. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – П. ТИЧИНА – ЕСТЕТИЧHE НОВАТОРСТВО ПОЕЗІЇ 20-Х РОКІВ XX СТОЛІТТЯ 11 КЛАС ЕСТЕТИЧHE НОВАТОРСТВО ПОЕЗІЇ 20-Х РОКІВ XX СТОЛІТТЯ П. ТИЧИНА КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Злети і падіння Тичини, зумовлені часом” 1. Яка збірка П. Тичини принесла йому славу геніального поета? Після виходу в світ дебютної збірки поезій П. Тичини “Сонячні кларнети” його почали називати князем поетів. Книга вразила сучасників письменника незвичайним небесним звучанням, неповторною ритмікою і оригінальною образністю. Кожен рядок збірки стверджував, що в українську літературу […]...
35. Риси “магічного реалізму” в романі “Сто років самотності” Напружене життя XX ст. з атмосферою сірості, одноманітності, напруження наштовхнуло митців на пошуки нових джерел, як б могли дати людині розуміння її сутності. Для цього письменники зверталися до жанрових традицій минулого. Нетлінні цінності, як пройшли крізь плин часу, були знайдені у міфах, легендах, казках Твори Габріеля Гарсіа Маркеса належать саме до типу “міфологічної літератури, який стає частиною так званого латиноамериканського магічного реалізм”. І найяскравішим прикладом цього є роман “Сто років […]...
36. Риси реалістичної повісті у творі Бальзака “Гобсек” Ідея написання “Гобсека”. Риси реалістичної повісті у творі Бальзака “Гобсек”. 1. Реалістичне зображення суспільства. 2. Змалювання образів. 3. Художні прийоми реалістичної прози. 4. Риси романтичного. – також романтичні риси в образі Гобсека. Проте реалістичне у повісті значно переважає над романтичним.) Значення повісті “Гобсек”....
37. Проблема національного відродження українського народу у творчості Павла Тичини У червні 1917р. внаслідок лютневих подій у Росії було проголошено відновлення державності України. Це загальнонародне піднесення з приводу проголошення волі України П. Тичина передає у поемі-ораторії “Золотий гомін”. Розкута, без видимої сюжетної лінії, поема націлена на створення єдиного мажорного символу – образу української волі. Міфологічні та філософські символи поєднані в ній з новітніми національними символами. Цей складний поетичний твір документально свідчить про те, що найширші маси українства побачили в проголошенні […]...
38. Вірші П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри – шедеври світової лірики Якщо говорити про українську лірику XX століття, то в першу чергу треба згадати трьох наших славних земляків, поетів світового масштабу – Павла Тичину, Максима Рильського, Володимира Сосюру. їхню творчість не можна поєднувати чи зіставляти, адже вони абсолютно оригінальні, не схожі між собою. Та їх об’єднує велика любов до народу, до рідної землі, трепетне й уважне ставлення до слова і уміння кохати. Це найсильніше, найромантичніше людське почуття виливалося в прекрасні вірші, […]...
39. Твір Романтичний ідеал національного визволення та свободи в pанній ліpиці Павла Тичини Романтичний ідеал національного визволення та свободи в pанній ліpиці Павла Тичини Твоpчість П. Тичини в pізні часи спpиймалась і оцінювалась по-pізному. Та й сам він, на мою думку, був pізний. Hіжний натхненно-pадісний, коли в нього квітувала “веселка дум”. Сумний і тpивожний, коли по сеpцю вдаpяло людське гоpе. Однак, хочеш-не хочеш, а бував і нещиpим, себе неваpтим, коли вимушено “поцілував пантофлю” сталінізму, ставши його фальшивим оспівувачем, але оминемо те кволе твоpиво […]...
40. Які почуття викликають у мене вірші Тичини про природу, радість життя? Народився в с. Пісках на Чернігівщині у родині сільського дяка. Навчався в бурсі, Чернігівській духовній семінарії, Київському комерційному інституті. Захоплювався малюванням, музикою, співав у церковному хорі. Працював статистиком у Чернігівському земстві, помічником хормейстера в театрі М. Садовського, у харківському журналі “Червоний шлях”, був директором Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, Міністром освіти. Поет, автор багатьох збірок, серед яких найбільш якісними вважають “Сонячні кларнети”, “Замість сонетів і октав”, “Плуг”, […]...