Пушкін свій для всіх епох

Related posts:

1. “Кохає серце всіх, всіх в світі та без втрат…” Ці слова, що винесені у назву твору, належать найпарадоксальнішому, найне – передбачуваному і наймолодшому поетові Франції Аргюру Рембо. Він буквально увірвався в поезію, відкинув вікові традиції французького ліризму, пронісся, наче яскравий метеорит і – зник якось зненацька. У короткому житті Рембо було кіль­ка років, коли він писав вірші, в яких можна побачити глибоку душевну драму обдарованої людини. Саме поетичний геній вів Рембо в усіх його поневіряннях і несамовитостях. З невеликого […]...
2. Пушкін і казка У історії російської художньої культури Пушкін був людиною, що від простий селянки став записувати казки, з повним розумінням всієї краси народної казки. На погляд, ці записи уявити не можуть нічого особливого. З погляду сучасних вимог, те, що ми сьогодні називаємо конспективної записом. Збережено стрижень сюжету і пояснюються деякі висловлювання. І, тим щонайменше записи Пушкіна знаменують перелом у ставленні до усним народним творчості. Прийнято думати, й дуже зазвичай пишуть, що Пушкін […]...
3. Мій Пушкін 26 травня 2003 року Пушкіну виконаєся 204 року, а мені 26 травня – четирнадцать. Для мене це подвійне свято. Ми з Пушкіним народилися в один день у Пушкінських Горах, на святій землі, і з перших днів свого життя я дихав тим же повітрям, що й великий русявоский поета. Мене возили в колясці по тимі ж доріжкам, по яких колись ходив сам Олександр Сергійович. У кожного своя дорога до великого поета. […]...
4. Твір: Пушкін О. С.: Пісня про віщого Олега У старих російських літописах згадується, що в Києві правил Олег. Він зробив удалі походи на Царьград, убік Каспійського моря, звільнивши землі від набігів хазар, а для російських купців уклав з Візантією вигідний торговельний договір Про князя Олегові було складено багато пісень, легенд і переказів. Народ оспівував його мудрість, уміння пророкувати майбутнє, його талант чудового воєначальника, розумного, безстрашного й спритного. Наприклад, коли греки перекрили ланцюгами Босфорська протока, Олег поставив тури на […]...
5. Олександр Пушкін, життя і творчий шлях Олександр Сергійович Пушкін – великий російський національний поет, прозаїк, драматург. Його творчість стала втіленням волелюбства, патріотизму і могутніх творчих сил російського народу. Геній Пушкіна стоїть біля джерел російської літератури XІX століття. Його творче життя починається у роки національно-патріотичного піднесення, викликаного війною 1812 року. Уже в ліцеї, у якому поет навчався з 1811 по 1817 р., він веде активне літературне життя. Ліцейська поезія Пушкіна вражає перш за все своєю життєрадісністю, прославленням […]...
6. Література Давнього Риму у мистецтві наступних культурноісторичних епох Антична грекоримська література перестала розвиватися в V ст. н. е. з падінням Римської імперії, однак мертвою в повному розумінні слова вона не стала ніколи, навіть у найтяжчі часи середніх віків, коли у горнилі “великого переселення народів” зароджувалася нова європейська література. М. Борецький зазначає, що “у час великого перелому, коли античний цивілізований і християнський світ зіткнувся з примітивним, варварським, язичницьким, християнська церква зберегла свою силу, організаційну структуру; вплив на людей. Врятувавши […]...
7. Пушкін у творчості Ганни Ахматової Творчість Пушкіна, його геній були одним із джерел натхнення великої поетеси “срібного століття” Ганни Ахматової. Кращі поети “срібного століття” сформувалися під впливом музи великого російського поета, увібрали в себе усе краще, що привніс у російську поетичну традицію Олександр Сергійович Пушкін. Вплив його творчості на Ганну Ахматову особливо сильний не тільки в силу обставин, але й той величезної любові, чку відчувала поетеса до Пушкіна. Які ж були названі вище обставини? Справа […]...
8. Пушкін і мода Читаючи пушкінський роман у віршах “Євгеній Онєгін”, мимоволі захоплюєшся вмінням поета милуватися красою, бачити її в усьому. Тут і краса непокірної природи Росії, і краса Петербурга, і краса старовинної дворянської садиби. Сцени театральної зали і дійства, що у ній відбувається, краса людей, їхнього одягу рухів і внутрішнього світу. Це якась дивна гармонія, яку відчувають усі, хточитає пушкінські рядки. Вже перший погляд, який кидає автор на свого героя, має пояснити читачу, […]...
9. Пушкін: жанрова своєрідність і образ ліричного героя Культ дружби зародився в Пушкіна ще в Ліцеї. Протягом життя поета подання про це почуття мінялося, розвивалося, доповнювалося. У вірші “Бенкетуючі студенти” дружба для Пушкіна – щасливий сполучник вільності, радості. Друзів поєднує безтурботний настрій. Вірш відбив уміння поета життєрадісно сприймати мир, радуватися життю, тобто в ньому відбилися “анакриотические мотиви”. Але, крім того, у вірші дуже сильні філософські мотиви, рішення теми життя й смерті Пізніше поет дуже важко переживав невдачу повстання […]...
10. Конфлікт Базарова і Кірсанова – конфлікт двох епох І. С. Тургенєв відобразив у своєму романі “Батьки і діти” конфлікт, що виник між двома соціально-політичними таборами в Росії 60-х років XІX століття. Виразником ідей демократів-різночинців став Євгеній Базаров. Йому у романі протипоставлене ліберальне дворянство, найбільш яскравим представником якого є Павло Петрович Кірсанов. Для того щоб відбити конфлікт переломного в житті Росії часу в усій його повноті, Тургенєв зіштовхує цих двох героїв. “Хто є Базаров?” – запитують Кірсанови у Аркадія […]...
11. О. С. Пушкін в дитячій літературі Хоча О. С. Пушкін нічого і не писав спеціально для дітей, його твори вже за життя поета були популярними серед малих читачів. О. С. Пушкін був вихователем юнацтва. “Є завжди щось особливо благородне, лагідне, ніжне, благоухание й граціозне в усякому почутті Пушкіна”,- писав В. Г. Бєлін-ський. Поезія О. С. Пушкіна “допомагає чудовим образом виховувати в собі людину”. Такого ж великого значення поезії Пушкіна надавав і М. Г. Чернишевський. Він вважав, […]...
12. Як Пушкін зобразив типовий характер Онєгіна Доречно нагадати про одну помилку, дуже давнє і дуже стійкому. Деякі читачі ототожнюють ліричного оповідача роману з самим Пушкіним. А чому б і ні? Адже той поет, і Пушкін поет. І багато що в їх симпатії і антипатії зв’язує їх. Обидва щиро захоплені театром, знають актрис, розрізняють таланти, насолоджуються поезією, вміють у природі побачити прекрасне, обоє потрапили в “цех затятий” – у середу професійних літераторів. І все ж є істотна […]...
13. Міцкевич і Пушкін: на перехресті доль Літературна історія будь-якої країни має чимало поетичних імен, які на слуху, яких знають, цитують, шанують, у творчості яких вбачають витоки важливих літературних традицій, невичерпне джерело сюжетів та образів для творчого наслідування. Але навіть серед цих, славетних, є особливі поетичні імена – ті, що уособлюють для нас ту неперевершену красу поетичного слова і ту нездоланну велич людського духу, яка під силу хіба що справжнім титанам, в якій є щось майже містичне, […]...
14. Чому для втілення твору “Пісня про віщого Олега” Пушкін обрав саме жанр балади? О. С. Пушкін був сучасником Карамзіна. Великий шанувальник історії свого народу, він, як відомо, був досить добре обізнаний з роботою Карамзіна і виявляв неабияку зацікавленість спільним минулим слов’янських народів – російського і українського. Ця зацікавленість посилилася після відвідин поетом Києва, де завжди особливо вшановувалася легенда про київського князя Олега. Пушкін побував на могилі князя, що знаходилася на горі Щекавиці. Це і стало безпосереднім поштовхом для реалізації поетом свого художнього задуму. […]...
15. Міцкевич і Пушкін дві долі, дві біографії Дві величні постаті, дві долі, дві біографії, такі різні і водночас такі схожі. Спільники і суперники, друзі і вороги, однодумці і антиподи. Палкі прихильники свободи, вони рішуче виступали проти тиранії у будьяких її виявах, обидва симпатизували національновизвольним рухам європейських народів, підтримували цю боротьбу словом і ділом і зрештою… опинились по різні боки барикад. Восени 1826 року Міцкевич познайомився з Пушкіним. Пушкін, який зазвичай був у центрі уваги російських літераторів, у […]...
16. І щастя всіх прийде по наших аж кістках Іван Франко – новатор у галицькій літературі. Не тільки у формі, літературній манері, а й у своєму ставленні до фактів життя, які він змальовує. Його цікавлять соціальні й економічні сторони сільського життя, гніт, страждання і всяка кривда. Наскрізь гуманний, людяний, Франко віддає своє серце і всі свої симпатії тим, хто “в поті чола” добуває хліб не тільки собі, але й іншим, тим, що самі не працюють… Разом з вірою в […]...
17. Міцкевич і Пушкін: життєві шляхи Міцкевич і Пушкін… їхні життєві шляхи зійшлись, щоб розійтись і водночас замкнутися в колі якогось дивного магнетичного взаємотяжіння і взємовідштовхування, трагічний віблиск якого позначився на долі кожного з них. Взимку 1825 року Міцкевич був призначений на викладацьку роботу в Рішельєвський ліцей Одеси, до якої із Петербурга він добирався саньми майже три тижні. Але після приїзду з’ясувалося, що вакансій в ліцеї немає. В очікуванні на нове призначення поет активно занурюється у […]...
18. Біблія всіх слов’ян 1581 рІК: князь Костянтин Острозький. Серед європейських народів саме українцям належить ідея першого повного видання Біблії церковнослов’янською мовою. Успішно втілити цю ідею, незважаючи на колосальні труднощі, судилося великому українському князю Костянтину Острозькому та зачинателю постійного друкарства в Україні Івану Федоровичу. Щоб скласти надзвичайно точний текст Святого Писання, яким би могли користуватися не лише українці, але й сусідні слов’янські народи, князь розіслав гінців до найближчих сусідів – у Чехію, Польщу, Росію. […]...
19. Всіх з Різдвом Христа У місті Назареті, що у Галілеї, проживала молода дівчина Марія, дочка Якова й Анни. Побожні батьки ще дитиною присвятили її службі Богові. З чотирьохлітнього віку Марія виховувалась при Єрусалимському храмі, а коли вона стала дорослою, заручили її з теслею Йосипом із Назарета. Багато годин кожного дня Марія проводила у щирий молитві, благаючи, щоб Господь здійснив свою обітницю й дав людям Месію, який визволить народ з тяжкої неволі. Аж раз серед […]...
20. Мова “всіх в єдине нас злива” Мені подобаються вірші Олександра Олеся. Вони хвилюють, викликають радість, сум, примушують переживати якісь події разом із автором. Саме так було з віршем “Рідна мова в рідній школі”. Одразу я відчула радісні нотки, бо для Олеся викладання української мови в школі – це велика радість, найдорожче в важкі часи для України. Перші слова матері, перша пісня, почута малюком, повинні бути рідною мовою. Тоді дитина навчиться її любити та цінувати. Для автора […]...
21. Протест героя драми проти всіх несправедливостей соціального світу Герой п’єси Карл Моор читає Руссо, захоплюється героями Плутарха. Йому не подобається його епоха, де немає нічого героїчного, в якому життя нудне, як болотна грязюка, що все затопила. “Людці мудрять, наче щури, які скребуть по палиці Геркулеса… Французький абат пресерйозно доводить, що Олександр був боягузом; хирлявий професор, що при кожному слові нюхає нашатирний спирт, читає лекцію про силу. Пани, які від кожної дрібниці непритомніють, критикують тактику Ганнібала. Хай же він […]...
22. Чичиков – історія життя у всіх деталях М. В. Гоголь належить до числа найбільших діячів російської класичної літератури. Вершиною творчості письменника є поема “Мертві душі” один з видатних добутків світової літератури, по визначенню Бєлінського, “утвір, вихоплений зі схованки народного життя”. У поемі знайшли своє вираження всі основні особливості таланта автора Чичиков центральний герой поеми, довкола нього відбуваються всі дії, з ним зв’язані всі діючі особи. Сам Гоголь писав: “Тому що що не говори, не прийди в голову […]...
23. Шлях у край свій Історична пам’ять – це святиня народного духу, велич, доблесть і міць держави, надійний гарант єдності, наступності і спадкоємності поколінь, згуртування нації, атрибут шляхетності національної вдачі, запорука щасливої долі. Цю істину прекрасно розумів Микола Кіндратович Вороний – видатний діяч української культури, творчість якого припадає на злам ХІХ-ХХ стст. Поезія М. Вороного глибоко патріотична. Вірш “Краю мій рідний”, датований 1908 роком, нагадує вірш Б. Грінченка “Смутні картини” . Створені різними поетами в […]...
24. Ще 1845 року Шевченко написав свій невмирущий “Заповіт” Нарешті, наприкінці травня 1859 року, Шевченко дістає дозвіл на відвідини України на п’ять місяців. По дорозі він відвідує своїх знайомих, зустрічається з лікарем Козачковським, пише нові вірші, малює краєвиди, плаває з рибалкою на “дубі”, ловить рибу, захоплюється красою України. Хвилюючими моментами для Тараса Шевченка під час цієї подорожі були відвідини рідних сіл. Відвідав Корсунь, Моринці, Кйрилівку та інші. Як розповідають у спогадах, до Кирилівки Тарас Григорович прибув у жнива, у […]...
25. О. С. Пушкін і С. А. Єсенін – співаки російської природи Кінець XX століття – це пора жорстоких випробувань для людини й людства. Ми бранці сучасної цивілізації. Наше життя протікає в гігантських містах серед бетонних будинків, асфальту й диму. Ми засипаємо й прокидаємося під ревіння автомобілів. Сучасна дитина з подивом розглядає пташку, а квіти бачить лише вартими у святковій вазі. Тим важливіше для нас сьогодні російська класична поезія. Вона формує в людині любов до рідної природи, повага до рідної домівки Росіянами […]...
26. М. Лєрмонтов і О. Пушкін І. Історичні умови формування. ІІ. Подібність і відмінність поглядів і настроїв поетів. 1. Тема поета у творчості Лєрмонтова в порівнянні з лірикою Пушкіна. 2. Пушкінські мотиви у творчості Лєрмонтова. 3. Російська історія в уяві художників. ІІІ. Вірші Лєрмонтова, присвячені Пушкіну....
27. Чому О. С. Пушкін так докладно описує дитинство й виховання своїх героїв – Євгенія Онєгіна й Петра Гринева? Розум, коли він тільки що розум, сама дрібниця. Пряму ціну йому дає доброзвичайність. Д. І. Фонвізін Євгеній Онєгін і Петро Гринев – головні герої романів “Євгеній Онєгін” і “Капітанська дочка”. Обоє добутки написані для того, щоб розкрити суспільні і моральні проблеми, пов’язані із цими героями “Євгеній Онєгін” і “Капітанська дочка” – реалістичні добутки. У творчості Пушкіна реалістичний період прийнятий уважати із часу виходу у світло першого розділу “Євгенія Онєгіна” . […]...
28. “І мертвим, і живим, і ненарожденним…”- звертання до всіх українців Важко сказати, які вітри віяли взимку 14 грудня 1845 року в містечку В’юнища, але в цей день народився один з найвидатніших віршів української літератури. Повна назва цього твору “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє носланіє”. Адресатом послання є “земляки” по­ета, які знущаються та “шкуру деруть” “з братів незрящих, гречкосіїв”, запрягають людей у ярма та “орють лихо”. Хто ж вони, ці […]...
29. У кожного свій смак Кажуть, у кожного свій смак. Особисто мені не дуже подобаються “програмні” твори. Я полюбляю “легке чтиво”. Мене цілком задовольняють романи та фільми про Джеймса Бонда. Герой Яна Флемінга навряд чи потребує докладних коментарів. Ім’я Джеймса Бонда сьогодні стало загальною назвою, хоча часто його вимовляють з іронічним відтінком. Англійський розвідник Бонд і його колега Алманова повинні зірвати акцію “ворога”, яка може стати початком третьої світової війни. Обоє потрапляють у запаморочливі ситуації. […]...
30. Я люблю свій старий сад Моя родина пишається нашим фруктовим садом. Його садили кілька поколінь нашого роду. Сад упритул підступає до будинку – теж дуже старого. У вікна заглядають вишневі дерева. Можна дотягтися рукою з вікна і нарвати жменьку вишень. В інше вікно скребеться яблунька. Є в нашому саду грушеві, абрикосові, сливові дерева. Коли вони цвітуть, у кімнату ллється не тільки аромат, але й світло. У саду привілля бджолам, метеликам, не кажучи вже про птахів. […]...
31. За що я люблю свій ліцей Хвилювання… Квіти… Новий портфель… Нові друзі. З цього розпочався мій довгий шлях навчання у ліцеї. Були, звичайно, тривоги: як приймуть, що скажуть, але тепер вже все позаду. Я, тримаючи батьків за руки і весело перестрибуючи калюжі, наближаюся до ліцею. Я вважаю, що Перше вересня – це обличчя школи. Почалося все так: оголосили переможців олімпіад та відмінників навчання попереднього року, потім дуже красиво танцювали вальс старшокласники, а потім ми, новачки, приймали […]...
32. Що я знаю про свій родовід Роде мій красний, роде мій прекрасний! Ось уже майже, двісті років ти пишеш свій мудрий літопис життя. І я вдячна вам, отим першим невідомим поселенцям, які дали життя моєму родоводу. Що вас привело у цей чудовий степовий край, я не знаю. Можливо, ви мандрували до Азовського моря по харчі, сіль, рибу, а можливо переховувалися від ворогів, від їхньої несправедливості та наруги… І прийшли ви саме сюди, бо чули, що цей […]...
33. Як же Пушкін поєднує романний простір з простором реальним? Загальний нарис онегинской топографії також існує. Це “Коментар”, написаний Ю. М. Лотманом, де йдеться про те, наскільки значне місце у романі посідає навколишнє героїв простір, який є одночасно і географічно точним і несе метафоричні ознаки їх культурної, ідеологічної, етичної характеристики”. Жанр коментаря дозволяє автору, коротко зупинившись на принципах зображення Пушкіним простору в “Онєгіні”, показати, як змальовані Петербург, Москва і поміщицька садиба. Простір “Онєгіна” з боку емпірії дано тому хоча й […]...
34. Я спробую дати вам свій зразок твору: Що таке подвиг? Кожна людина сама вибирає для себе шлях у житті. Хтось може усе життя ховатися, боятися сказати слово вголос. А хтось зовсім іншої вдачі. Саме з таких людей, на мій погляд, і народжуються герої, які здатні на подвиг. Так що ж таке подвиг? Подвиг… Одне це слово, і я бачу перед собою запорозьких козаків, які йдуть на татар чи ляхів. Йдуть з шаблями та пістолями, щоб здобути волю рідній Україні. Багато […]...
35. Як я організую свій робочий день Як я організую свій робочий день Свій робочий день я намагаюся вкрай заповнити. Я не люблю, коли хоч одна хвилина прожита даремно. Змалку мене привчили батьки жити наповнено, цікаво і корисно. Корисно не лише для себе, а й для інших. Іноді друзі дивуються: невже не хочеться відпочити – просто полежати, “поплювати у стелю”? Для мене відпочинок – це дія. Я вважаю, що слід прожити день так, щоб увечері я мав […]...
36. Твір про себе, про свій характер Мене звуть Кирило, мені 13 років, вчуся у восьмому класі. Я живу разом зі своєю родиною. Це тато, мама та брат Бориско, який старший від мене на чотири роки. У мене темне волосся, карі очі. Я середнього зросту, худорлявий, цілком симпатичний зовні, хоча й не красень. Вчуся я в школі добре, з предметів найбільше люблю математику та географію. У мене є власне хобі: я обожнюю різноманітні настільні ігри: з фігурами, […]...
37. Віра у свій талант В історії української літератури Степану Васильченку відведено одне з почесних місць. Виходець з народу, письменник кінця XIX – початку XX століття Васильченко вважав за свій громадянський обов’язок боротися художнім словом за глибоку любов до людини-трудівника. Духовний світ і світогляд письменника формувався серед розкішної природи у великій убогій, але дружній і мирній родині бідного ремісника-шевця Василя Панасенка – батька письменника. А також в семінарії, коли Васильченко разом із іншими студентами таємно […]...
38. Любов до батьків – основа всіх чеснот ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Любов до батьків – основа всіх чеснот Я повністю погоджуюся із словами древнього мислителя Цицерона про те, що любов до батьків визначає, чого людина варта. Я впевнений, що поганий син ніколи не стане хорошим чоловіком і батьком, адже якщо він не вміє, любити людей, які дали йому життя, то не буде по – справжньому любити і дружину, і власних дітей. Кожна доросла людина береже пам’ять про […]...
39. Бажаю так скінчити я свій шлях, Як починала: з співом на устах! Безсмертна спадщина Лесі Українки є дорогоцінним внеском у культурну спадщину не лише нашого народу, а всього прогресивного людства. Вона була спадкоємницею й продовжувачкою традицій національного генія українського народу Т. Шевченка, вогненного слова І. Франка. Відомий український поет М. Рильський називав Лесю Українку “не тільки найбільшою жінкою-письменницею в світі, а й одним з найоригінальніших світових поетів”. Перші кроки в чарівний світ мистецтва письменниці були подібні весняному пробудженню після довгого зимового сну. […]...
40. Твір до ЗНО “Що відбувається з людиною, яка забуває свій народ” Варіант 1 На жаль, в останні роки з України виїхало багато її дочок та синів. Тепер вони живуть у інших країнах, можливо, не всі сюди вже повернуться. Хтось з них, залишивши Україну, знайшов кращі умови життя і тепер зневажає свою Батьківщину. Що ж відбувається з тим, хто забуває свій народ? Тобто своїх близьких, рідну мову, культуру, традиції? Я не засуджую таких людей, просто вважаю, що вони багато втрачають. Зв’язки з […]...