Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Дикий поміщик”
Казка, лише один з жанрів щедрінської творчості, органічно близька художньому методу сатирика. Для сатири Щедріна властиве використання художнього перебільшення, фантастики, гротеску, езопівської мови та зіставлення соціальних явищ дійсності з явищами тваринного світу, казкової фантастики, у своєму розвиткові призвели до появи у творчості Щедріна окремих казкових епізодів та вміщення казок у прозові твори, далі – до перших казок. Казка “Дикий поміщик” має на меті виявити вади тогочасної правлячої верхівки, до складу якої входять дворянство та буржуазія.
Гротеском зображує автор озвіріння поміщика, його прохання у Бога позбавити його мужика. Характеристику поміщикові Салтиков-Щедрін дає ще на початку твору: “І був той поміщик дурний, читав газету “Вість” і тіло мав м’яке, біле та крихке”. У нього всього було вдосталь і життя його було дуже нудне, тому він і подумав щось у ньому змінити. Але Господь його прохання не прийняв, а реалізував тільки прохання мужика.
Салтиков-Щедрін намагався довести народові, що Господь на його боці, а не на боці поміщиків, які керують ним. Тому що помічник сам не знає, чого хоче. Він сам нічого не робить, тільки мріє про збільшення багатства, вищу посаду, про машину, яка фрукти з дерев збиратиме і до рота йому кидатиме. Але, опинившись один на один зі своїм господарством, поміщик не знає що робити. Він нічого не їсть, не вмивається, а тільки дихає свіжим повітрям і загартовує волю.
Сатира Салтикова-Щедріна надто влучна у відтворенні беззмістовності життя багатіїв, вони не здатні прогодувати самих себе, навіть маючи гроші. Без мужика вони голодні, а з ним – все гаразд. Тільки те, що мають, не цінують і вважають, що все буде робитися саме собою, треба тільки побажати. Всі ці абсурдні думки одразу відкидає Салтиков-Щедрін.
Тверезо оцінюючи становище поміщика без мужика, він перетворює його на дикого звіра, якому він дає інстинкт самозбереження і здатність панувати. Не зважаючи на те, що люди його кола називають поміщика дурнем, він не звертає уваги на це. Він все ще вважає себе мудрішим за всіх. Тільки коли приїздить капітан і каже, що не тільки собі він зробив погано, а й усім навкруги, поміщик на мить замислюється над своєю поведінкою, але тільки на мить.
Взагалі, Салтиков-Щедрін порівнював життя поміщика із життям тварини в зоопарку. Там теж тільки годують, миють та чешуть, а весь інший час воно бродить своїм володінням. А на природі всі ці тварини дикі. Так і життя поміщика безглузде та нікчемне. Своєю казкою Салтиков-Щедрін намагався розкрити очі поміщикам на їхнє життя і подивитися на нього з боку.
Жити треба вчитись у мужика, який у будь-якій ситуації не пропаде, не загине з голоду навіть на безлюдному острові.





Related posts:
- Проблематика казки “Дикий поміщик” Казка “Дикий поміщик” викриває вади тогочасної правлячої верхівки – дворянства та буржуазії. Гротескно зображує автор озвіріння поміщика, його прохання до Бога забрати мужика. Салтиков-Щедрін дає поміщикові таку характеристику: “І був той поміщик дурний, чигав газету “Вість” і тіло мав м’яке, біле та крихке”. У нього всього було вдосталь, і життя його було дуже нудне. Тому він і подумав щось у ньому змінити. Але Господь його прохання не прийнявша виконав тільки […]...
- Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Премудрий піскар” Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Премудрий піскар” У складному змісті казок Щедріна, малих за об’ємом та великих за своїм ідейним змістом, можна виділити наступні теми: сатира на самодержавний уряд та на експлуататорські класи, зображення життя народу в царській Росії, викриття поведінки та психології по-обивательськи настроєних прошарків інтелігенції, розкриття індивідуальної моралі та пропаганди соціалістичного ідеалу та нової моральності. У казці “Премудрий піскар” Щедрін виставив на осуд малодушність тієї частини інтелігенції, яка в […]...
- Казки М. Є. Салтикова-Щедріна як політична сатира Салтиков-Щедрін – один з найбільших сатириків світу. Все своє життя він присвятив боротьбі за звільнення російського народу, критикуючи у своїх добутках самодержавство і кріпосництво, а після реформи 1861 року – пережитки кріпосного права, що залишилися в побуті і психології людей. Сатирик критикував не тільки деспотизм і егоїзм гнобителів, але і покірність гноблених, їх довготерпіння, рабську психологію. Розуміючи, що революцію може зробити тільки народ, Салтиков-Щедрін намагається розбудити самосвідомість народу, кличе його […]...
- Особливості жанру казки у М. Є. Салтикова-Щедріна Казку як жанр використали у своїй творчості багато письменників і поетів. З її допомогою автор виявляв той або інший порок людства або суспільства. Казки М. Е. Салтикова-Щедріна різко індивідуальні і не схожі на казки інших авторів. Сатира у формі казки була зброєю Салтикова-Щедріна як письменника і громадянина. У ту пору через строгу цензуру автор не міг до кінця оголити пороки суспільства, показати всю неспроможність російського управлінського апарата. І все ж […]...
- Жанр казки у творчості М. Є. Салтикова-Щедріна Казки Салтикова-Щедріна звичайно визначають як підсумок творчості великого сатирика. І такий висновок якоюсь мірою виправданий. Казки хронологічно завершують властиво сатиричні добутки письменника. Як жанр Щедрінская казка поступово визрівала у творчості письменника з фантастичних і образних елементів його сатири. Чимало в них і фольклорних заставок, починаючи від використання форми давно минулого часу і закінчуючи рясною кількістю прислів’їв і приказок, що приводяться у казках. У казках письменник торкається безлічі проблем: соціальних, політичних […]...
- Образ мужика у казці Михайла Салтикова-Щедріна “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” Образ мужика у казці Михайла Салтикова-Щедріна “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” Посеред класиків російського реалізму XІX століття Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін займає місце неперевершеного митця слова у галузі соціально-політичної сатири. Він завжди був палким захисни ком інтересів пригніченого люду і викривачем капіталістів. Упродовж 1850-1880-х років голос геніального сатирика, “прокурора російського суспільного життя”, як його величали сучасники, гучно і гнівно звучав по всій країні, і надихав кращих людей […]...
- Проблематика й художня своєрідність казок М. Е. Салтикова-Щедріна Його переслідують огуди: Він ловить звуки одобренья Не в солодкому ремстві хвали, А в диких лементах озлобленья. І вірячи й не вірячи знову Мрії високого покликання, Він проповідує любов Ворожим словом отрицанья… Н. А. Некрасов Тема циклу казок М. Е. Салтикова-Щедріна – алегоричне зображення сучасної авторові російської дійсності. Ідея циклу, з одного боку, викриття всієї державної системи самодержавства й показ неспроможності головних основ суспільства – сім’ї, власності, офіційним народностям, а […]...
- Народні казки у творчості М. Є. Салтикова Щедріна Казки Салтикова-Щедріна називають байками в прозі, у них чітко простежуються фольклорна й російська сатирична літературна традиції. У його казках правдиво розкриваються проблеми народу. Сатирик зло викриває самодержавство, лібералізм і панівний клас, явно підкреслює тупість, лінь, нездатність правлячої верхівки мислити й працювати. У казках Салтикова-Щедріна відсутній позитивний герой, навіть в “Повісті про те, як один чоловік двох генералів прогодував” чоловік, що вміє працювати, проявляє кмітливість, ніяка ситуація не може поставити його […]...
- Особливості казок Салтикова-Щедріна Жанр казки у творчості М. Є. Салтикова-Щедріна становить особливий пласт, що з’явився своєрідним підсумком творчості сатирика. Засновані на західноєвропейських і національних російських літературних традиціях, казки Салтикова-Щедріна є самобутніми і не схожі ні на які інші. У них сплітається воєдино фантастичне і реальне, комічне і трагічне, широко використовується гротеск, гіпербола, іронія, дивно проявляється мистецтво езопової мови, фольклорні традиції: виявляє себе істинно народне світобачення, виражене в авторських уявленнях про добро і зло, […]...
- Елементи сатири у казках М. Є. Салтикова-Щедріна Казка – неправда, так у ній натяк… О. С. Пушкіню У казках Салтикова-Щедріна відображені основні соціальні, політичні, ідеологічні і моральні проблеми, якими характеризувалося російське життя другої половини XІX століття. У казках показані всі основні класи суспільства – дворянство, буржуазія, інтелігенція, трудовий народ. Сатира, що бичує урядові верхи самодержавства, найбільше гостро виділяється в трьох казках: “Ведмідь на воєводстві”, “Орел-меценат” і “Богатир”. У казці “Ведмідь на воєводстві” Салтиков-Щедрін малює трьох Топтигіних. Вони […]...
- Народ і добродії в казках М. Е. Салтикова-Щедріна “Сатири сміливий владар”… Ці слова були сказані О. С. Пушкіним про Фонвізіна, одному із зачинателів російської сатири. Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін також гідн подобного визначення Твору Щедріна при всьому їхньому жанровому різноманітті – романи, хроніки, повісті, оповідання, нариси, п’єси – зливаються в одне величезне художнє полотно, що відбило цілий історичний час, подібно “Божественної комедії” Данте й “Людської комедії” Бальзака. Але погляд сатирика зосереджений на темних сторонах життя, критикуемих і, що заперечуються […]...
- Сатира в казках Салтикова-Щедріна Казки Салтикова-Щедріна пов’язані з фольклором наявністю певних усно-поетичних деталей і образів, що істотно впливають на поетичний склад. У них відбивається народне Світосприйняття, висловлене в авторських уявленнях про добро і зло, злидні й багатство, суд правий і неправий і; разом з тим про неминуче торжество розуму й справедливості. Навіть там, де зло здобуває перевагу над беззахисністю, нерішучістю, пасивністю, автор вершить над ним суд. Гідна жалю доля “премудрих піскарів”. Крок за кроком […]...
- Сатира на людські пороки в добутках М. Е. Салтикова-Щедріна Багато письменників і поети використали казку у своїй творчості. З її допомогою автор висміював той або інший порок людини й усього суспільства. Казки Салтикова-Щедрин різко індивідуальні й відмінні одна від іншої. Сатира була зброєю письменника. У середині XІX століття через існуючу строгу цензуру автор не могло до кінця оголити пороки суспільства, показати всю неспроможність російського управлінського апарата. За допомогою казок “для дітей неабиякого віку” автор зміг донести до своїх сучасників […]...
- Що таке “езопова мова” у казках М. Е. Салтикова-Щедріна? Казка може бути створенням високим, коли служить алегоричним одягом, що наділяє високу духовну істину, коли виявляє ощутительно й очевидно навіть простолюдинові справа, доступна тільки мудрецеві. М. В. Гоголь Саме Салтиков-Щедрін увів у російський літературний побут поняття “езопова мова”, під яким мав на увазі художнє іносказання, або алеГорею. Письменник, як відомо, учився в Царскосельском ліцеї, де одержав прекрасне класичне утворення, тому ім’я стародавнього грека езопа було відомо йому дуже добре: ліцеїсти […]...
- Погляди на реалізм Салтикова-Щедріна Реалізм з’явився вищим досягненням в історії розвитку російської літератури XІX в., передовим творчим методом і художнім напрямком, у якому найбільше повно виражені закони мистецтва. Великий внесок у розробку принципів реалізму і їхнє обгрунтування вніс М. Е. Салтиков-Щедрін, 185-летие від дня народження якого здійснилося 27 січня 2011 г. Однієї із суспільних, характерних рис реалізму Салтиков-Щедрін уважав типізацію. “…Усяке явище, – писав він, – варто розглядати переважно в його типових рисах, а […]...
- Баєчний початок у казках М. Е. Салтикова-Щедріна Казки Салтикова-Щедріна називають байками в прозі, у них чітко простежуються фольклорна й російська сатирична літературна традиції. У його казках правдиво розкриваються проблеми народу. Сатирик зло викриває самодержавство, лібералізм і панівний клас, явно підкреслює тупість, лінь, нездатність правлячої верхівки мислити й працювати. У казках Салтикова-Щедріна відсутній позитивний герой, навіть в “Повісті про те, як один чоловік двох генералів прогодував” чоловік, що вміє працювати, проявляє кмітливість, ніяка ситуація не може поставити його […]...
- Аналіз добутку Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е Автор “Історії…” пародіює літописний стиль, видаючи свої добутки за рукопис XVІІІ століття. “Історія одного міста” здається сверхкарикатурной, неймовірної до нісенітниці. Стиль її дуже сучасний – сатирична фантастика, гротеск, що доходить до абсурду. Сучасно й зміст – у багатьох особах ми довідаємося антигероїв нашого часу. Скажемо, Похмурий-Бурчеев – хіба це не Сталін? Сучасні й образи хабарників, і безгосподарних правителів. Геніальність передбачень Салтикова-Щедріна безсумнівна. І. С. Тургенєв писав, що “Історія одного міста” […]...
- Осмислення фольклорних образів і сюжетів у творчості Салтикова-Щедріна “Нещасливий піскар” не був тільки результатом саморозвитку й синтезу звичних образних асоціацій. У драматичній сцені суду над піскарем Іваном Хворовим сатирик зобразив розправу самодержавства над революціонерами-народовольцями після першого березня 1881 р. Політична гострота теми вимагала складного художнього маскування, винаходу особливої форми, що і була підказана сатирикові вже застосовувалися їм раніше асоціаціями й збагачена деякими новими досягненнями творчої фантазії, що додали добутку яскрава й неповторна своєрідність. Ця своєрідність виражається в тім, […]...
- Сатира М. Е. Салтикова-Щедріна у романі “Добродії Головлеви” На уроках російської літератури вивчається творчість Михайла Євграфовича Салтикова-Щедріна. Прочитавши його огляд-огляд-роман-огляд “Історія одного міста” і казки цього автора, ми дивуємося сміливості й дотепності, з якими. поет показує безсовісне пограбування народу; критикує ліберальних діячів і письменників, що плазують перед владою. Знайомлячи із творами Салтикова-Щедріна, хочеться більше довідатися про його творчість. Велике враження робить роман “Добродії Головлеви”. З історії цього добутку ми довідаємося, що в його основу лягли кілька оповідань про […]...
- Проблематика казки “Премудрий піскар” У казці “Премудрий піскар” Щедрін виставив на осудовище малодушність тієї частини інтелігенції, яка в роки політичної реакції піддалася настрою ганебної паніки. Автор зобразив жалюгідну долю героя, який збожеволів від страху, на все життя замурував себе у темну нору, Сатирик з презирством ставився до тих, хто, підкорившись інстинкту самозбереження, занурився у вузький світ власних потреб замість активної суспільної боротьби. Батьки піскаря жили тихо і мирно, не втручалися у життя суспільства, тому […]...
- Сатиричне зображення правлячих кіл у казках Салтикова Щедріна Було б несправедливо обмежити всю проблематику казок Салтикова Щедріна описом протистояння селян і поміщиків і бездіяльності інтелігенції. Перебуваючи на державній службі, автор мав можливість ближче познайомитися з так званими господарями життя, образи яких знайшли своє місце в його казках. Прикладами таких є “Бідний вовк”, “Казка про щуку зубастою” та ін У них присутні дві сторони – ті, кого пригнічують і гноблять, і ті, хто пригнічує і гнобить. Ми звикли до […]...
- Тема сім’ї й роду в Салтикова-Щедріна У другому розділі “Панів Головлевих”, що носить заголовок “По-родинному”, центральними подіями стають смерть брата Павла, захоплення Иудушкой його маєтку й капіталу. Павло вмирає на самоті, більше інших не бажаючи бачити Иудушку. Але “кровопивец” з’явиться перед ним і буквально наблизить його смерть Характерний контекст явища зрадника перед Павлом: “Покуда це відбувалося, Павло Владимирич перебував у неописаній тривозі. Він лежав на антресолях зовсім один і в той же час чув, що в […]...
- Блискуча сатира Михайла Євграфовича Салтикова-Щедрина Творчість Салтикова-Щедрина, демократа, для якого самодержавно-кріпосницький лад, що панує в Росії, був абсолютно неприйнятний, мало сатиричну спрямованість. Письменника обурювало російське суспільство рабів і панів, бешкетування поміщиків, покірність народу, і у всіх своїх добутках він викривав виразки суспільства, жорстоко висміював його пороки й недосконалості Так, починаючи писати Історію одного міста, Салтиков-Щедрин поставив перед собою ціль викрити каліцтво, неможливість існування самодержавства з його суспільними пороками, законами, вдачами, висміяти всі його реалії Таким […]...
- Переказ роману Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е План переказу 1. Літописець знайомить читача з метою своєї праці й історією походження глуповцев. 2. Характерні риси 22 правителів міста Глупова. 3. Життя градоначальника Брудастого, що мало в голові органчик. 4. Боротьба за владу в Глупове. 5. Правління Двоекурова. 6. Спокійні роки й голод при градоначальнике Фердищенко. 7. “Прогресивна” діяльність Василіска Семеновича Бородавкина. 8. Безліч різних правителів міста, внесших зміни в його життєвий уклад. 9. Розбещення вдач міста. 10. Похмурий-бурчеев. […]...
- Проблематика повісті “Тіні забутих предків’ Михайла Коцюбинського Вершиною мистецької майстерності Михайла Коцюбинського, окрасою всієї української літератури стала повість “Тіні забутих предків” . Твір написано під враженням краси Карпат, під впливом багатої поезії життя гуцулів, шо їх спостерігав письменник, перебуваючи у Криворівні. Про Гуцульщину він писав до Євгена Чикаленка: “Якби Ви знали, яка тут велична природа, який цікавий народ гуцули, з багатою, своєрідною психікою, з буйною фантазією, дивними звичаями і мовою”. Отже, М. Коцюбинський. як і Ю. Федькович, […]...
- “Історія одного міста” – сатирична енциклопедія російського Центральною темою “Історії одного міста” Салтикова-Щедріна є стосунки влади і народу. В образі Глупова сатирик змалював Російську державу з її злигоднями й потворністю, з її самодержавними правителями та приголомшеними деспотією обивателями. Казармений Угрюм-Бурчеєв поєднує у собі яскраві прикмети реакційних політичних режимів різних країн і епох. Сміх поступається місцем гіркоті та обуренню, коли йдеться про злиденну долю глупівців, які страждають під ярмом градоначальництва. Кожен градоначальник накладає свій відбиток на житті міста […]...
- Чудовий роман М. Е. Салтикова-Щедрина “Добродії Головлеви” Чудовий роман М. Е. Салтикова-Щедрина Добродії Головлеви коштує в ряді кращих добутків російських письменників, таких, як Гоголь, Гончарів, Тургенєв, що зображували життя дворянства. У романі з величезною викривальною силою розкриті всі пороки суспільства, породжені в Росії пануванням поміщиків. У своєму суворому вироку кріпосництву Салтиков-Щедрин викрив розбещуючий вплив власності й паразитизму на людський характер, показав неминучість морального й фізичного руйнування паразитичної особистості Письменник зобразив історію морального опошлення й вимирання сімейства поміщиків […]...
- Сімейні підсумки у романі М. Е. Салтикова-Щедрина “Добродії Головлеви” Коли намагаєшся охопити думкою вся нескінченна кількість сатиричних персонажів, що встають перед нами зі сторінок творів М. Е. Щедріна, те спочатку навіть губишся: така їхня безліч і настільки вони різноманітні. Один з найвідоміших сатиричних персонажів Щедріна Иудушка Головлев, головний герой роману “Добродії Головлеви”. Чим же привернув загальну увагу Порфирій Володимирович Головлев благовидна людина з м’якими, вкрадливими манерами і єлейної-ласкавої речьючто являє собою цей сатиричний образ, відразу ж після опублікування роману […]...
- Історія сім’ї у романі М. Е. Салтикова-Щедрина “Добродії Головлеви” Щедрін назвав роман Добродії Головлеви епізодами з життя однієї сім’ї. Кожна глава являє собою закінчене оповідання про яку-небудь сімейну подію. І в пресі вони з’являлися поступово, як самостійні нариси. Задум єдиного роману виник не відразу. Проте цей цілісний добуток, в основі якого оповідання про катастрофу сім’ї й загибелі всіх її членів. Щедрін називає три характеристичні риси: ледарство, непридатність до якому б те не було справі й запій. Перші дві приводили […]...
- Образ мужика у казці “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” Каральний сміх Щедріна не залишав у спокої представників масового хижацтва – дворянство та буржуазію, які діяли під заступництвом правлячої політичної верхівки. Так, у казці “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” засобами казкової фантастики Щедрін показав, що джерелом не тільки матеріального благополуччя, а й дворянської культури є праця мужика. Генерали-паразити, які звикли жити за рахунок чужої праці, опинившись на безлюдному острові, почали виявляти звички деяких голодних тварин, ладних […]...
- Історія “виморочной сімейки” у романі М. Е. Салтикова-Щедрина “Добродії Головлеви” Щедрін назвав роман Добродії Головлеви епізодами з життя однієї сім’ї. Кожна глава являє собою закінчене оповідання про яку-небудь сімейну подію. І в пресі вони з’являлися поступово, як самостійні нариси. Задум єдиного роману виник не відразу. Проте цей цілісний добуток, в основі якого оповідання про катастрофу сім’ї й загибелі всіх її членів. У кожній главі розповідається про смерті кого-небудь із представників головлевского роду, про умертвии, тому що, по суті справи, на […]...
- Переказ казки Комора сонця Пришвіна М. М План переказу 1. Сироти Настя й Митраша самі господарюють. 2. Діти відправляються за журавлиною на Блудово болото. 3. Хлопці сперечаються про те, яку дорогу вибрати, і відправляються кожний по своїй. 4. Оповідання про вовків, що жили в цьому лісі й загинули від рук людини. Вижив тільки вовк Сірий поміщик. 5. Митраша грузне в Сліпій єлані. 6. Настя, вийшовши на заповітну “палестинку”, набирає багато журавлини. Згадавши про брата, вона кричить на […]...
- Хороший пан Якось Шевченко, ще в перший побит свій на Україні, навідав поміщика Скоропадського. Поміщик вихвалявся перед поетом, як добре живуть у нього кріпаки. Діло було перед обідом. – Я їм,- каже,- те, я їм і друге. Живуть вони в мене, як у Бога за пазухою. Тут один з лакеїв зробив якусь шкоду. Поміщик стрибнув з-за столу і побіг у лакейську. Прибіг і лясь-лясь лакея по лиці, а дверей і не зачинив […]...
- Жанрова і стильова неповторність новел Михайла Коцюбинського “Іntermezzo” І. Найсуттєвіші ознаки новели нового типу у творчості М. Коцюбинського. ІІ. Твір “Іntermezzo” – один із найяскравіших зразків новелістичного новаторства письменника. 1. Організуючий стрижень твору. 2. Опис пейзажу в новелі”Іntermezzo. 3. Новела “Іntermezzo” – пейзажно-лірична новела. 4. Особливість романтичного героя новели. ІІІ. Глибокий філософський і політичний висновок новели....
- Проблематика повести Платонова “Котлован” Андрій Платонов став відомий широкому колу читачів тільки останнім часом, хоча самий активний період його творчості довівся на двадцяті роки нашого століття. Платонов, як і безліч інших письменників, що протиставили свою точку зору офіційної позиції радянського уряду, довго був заборонений. Серед самих значних його робіт можна виділити роман “Чевенгур”, повести “Взапас” і “Усомнившийся Макар”. Я б хотів зупинити свою увагу на повісті “Котлован”. У цьому добутку автор ставить кілька проблем. […]...
- Аналітична проблематика в книзі Дмитра Галковского “Нескінченний тупик” Галковский Дмитро Євгенович – філософ, письменник, публіцист. Закінчив філософський факультет МГУ. Автор книги “Нескінченний тупик” , п’єси “Каша із сокири” і статей, опублікованих у періодиці в 90-і рр. З 1996 р. видає журнал “Розбитий компас”. Представник третього покоління росіян постмодернистов. Сама значна фігура серед постмодернистов нового покоління – Дмитро Галковский, автор книги “Нескінченний тупик” . У книги Галковского й нещаслива, і щаслива літературна доля. Нещаслива тому, що в повному обсязі […]...
- Відтворення долі покоління сучасників у поезії Михайла Лєрмонтова Російський співає, у творчості якого відбились тенденції романтичного й реалістичного напряму. У віршах, поемах, романі “Герой нашого години” відчутна зосередженість автора на внутрішньому світі ліричного героя, у центрі – проблема особистості. “Герой нашого години” – морально-психологічний роман про частку молодих людей після розгрому декабризму. Печорін – тип байронічного героя – постійно в пошуках ідеалу, у протиріччі з “сірою буденністю”, з якою прагне вирватись, алі не може. Літературні критики визначають вплив […]...
- Виховний потенціал драми О. Коломійця Дикий ангел” Таю живу я, як умію,- і згораю, і зорію. Мудре бачу у простому, а. велике – у малому… Г. Дущак Особливістю нинішньої програми в середній школі с те, що багато письменників у різні роки були вилучені з літературного процесу. До них належить ІІ Олексій Коломієць, творчість якого була найпліднішою 60-80 роки. Оскільки з життям письменника не всі знайомі, я хочу привести деякі біографічні відомості. Олексій Федотович Коломієць, 1919 року народження, […]...
- Філософська проблематика поезії Бориса Пастернака Філософська проблематика поезії Бориса Пастернака Філософська спрямованість лірики Пастернака багато в чому обумовлена біографічними факторами. Музика, живопис і література визначали атмосферу дитинства поета. Його батько був відомим художником, мати – обдарованою піаністкою; вдома бували Серов, Скрябін, Рахманінов, Лев Толстой, Врубель. Майбутній поет напружено усотує в себе все нове, осягає загальну природу всього мистецтва і, взагалі, усякої духовності. Усі прояви людського духу мають своїм наслідком узагальнюючу філософську систему поглядів; для її […]...
- Значення образу пенсіонера Крячка у п’єсі “Дикий Ангел” Одну з найталановитіших своїх п’єс “Дикий Ангел” О. Коломієць назвав “Повість про сім’ю”. П’єса поліфонічна за проблематикою: її пронизує тривога за родину як основу, як осередок суспільства, як вияв нерозривної єдності інтересів сім’ї та держави. Автор наголошує на тому, як відповідальність за виховання дітей справжніми громадянами лягає на батьків, як мають розвиватися взаємини між батьками та дітьми й тоді, коли вони стануть дорослими людьми, коли вмітимуть лічити гроші і берегти […]...
Categories: Твори з літератури