Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Премудрий піскар”
У складному змісті казок Щедріна, малих за об’ємом та великих за своїм ідейним змістом, можна виділити наступні теми: сатира на самодержавний уряд та на експлуататорські класи, зображення життя народу в царській Росії, викриття поведінки та психології по-обивательськи настроєних прошарків інтелігенції, розкриття індивідуальної моралі та пропаганди соціалістичного ідеалу та нової моральності. У казці “Премудрий піскар” Щедрін виставив на осуд малодушність
Батьки піскаря жили тихо і мирно, не втручалися у життя суспільства, тому і вмерли своєю смертю. І наказали вони синові дивитись обома, захищаючи себе. Синок їх був розумний і сприйняв слова батьків буквально. Він оберігав себе не тільки від великих риб, а й від раків та водяних бліх.
Хоча вони були менші за нього, але шкоду могли принести велику, на його думку. Він зовсім оскаженів від страху і навіть боявся завести дружину та дітей. Висміяв Щедрін і роздуми піскаря про людину, тобто про уряд. Скільки він різних засобів придумав, щоб піскарів, тобто народ, знищити, а вони, знаючи усі ці дурні засоби, все одно їх ковтають. “Хоч і це найдурніше знаряддя, але з нами, піскарями, чим дурніше, тим вірніше”, – так міркує старий піскар про життя народу, який ніяк не хоче вчитися навіть на своїх помилках. Не жив той піскар, а тільки те й робив, що тремтів і радів, що живий.
Навіть щуки почали його хвалити, сподіваючись, що він вийде з нори. А він – ні. Понад сто років просидів і думав, що найрозумніший. Але Салтиков-Щедрін каже про невірний хід міркувань піскаря тому, що не ті піскарі стають гіршими громадянами, які у норах сидять, тремтять та тому даремно їдять. Яка користь суспільству від їх існування?
Ніякої. Тому воно і розумним не вважало піскаря, а тільки дурнем і величало. Своєрідність художньої майстерності Щедріна виявилася у великій могутності його сміху, у мистецтві використання гумору, гіперболи, гротеску та фантастики для реалістичного зображення дійсності та оцінення її з прогресивних суспільних позицій.
У його казках гинуть ті, хто намагався сховатися від ворога, уникнути суспільної боротьби, жити власними потребами. Він намагався виховати в читача почуття суспільного обов’язку, навчити його жити суспільним життям, суспільними потребами. Тільки за цих умов людину можна назвати розумною і премудрою.
Related posts:
- Проблематика казки “Премудрий піскар” У казці “Премудрий піскар” Щедрін виставив на осудовище малодушність тієї частини інтелігенції, яка в роки політичної реакції піддалася настрою ганебної паніки. Автор зобразив жалюгідну долю героя, який збожеволів від страху, на все життя замурував себе у темну нору, Сатирик з презирством ставився до тих, хто, підкорившись інстинкту самозбереження, занурився у вузький світ власних потреб замість активної суспільної боротьби. Батьки піскаря жили тихо і мирно, не втручалися у життя суспільства, тому […]...
- Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Дикий поміщик” Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Дикий поміщик” Казка, лише один з жанрів щедрінської творчості, органічно близька художньому методу сатирика. Для сатири Щедріна властиве використання художнього перебільшення, фантастики, гротеску, езопівської мови та зіставлення соціальних явищ дійсності з явищами тваринного світу, казкової фантастики, у своєму розвиткові призвели до появи у творчості Щедріна окремих казкових епізодів та вміщення казок у прозові твори, далі – до перших казок. Казка “Дикий поміщик” має на меті виявити […]...
- Народні казки у творчості М. Є. Салтикова Щедріна Казки Салтикова-Щедріна називають байками в прозі, у них чітко простежуються фольклорна й російська сатирична літературна традиції. У його казках правдиво розкриваються проблеми народу. Сатирик зло викриває самодержавство, лібералізм і панівний клас, явно підкреслює тупість, лінь, нездатність правлячої верхівки мислити й працювати. У казках Салтикова-Щедріна відсутній позитивний герой, навіть в “Повісті про те, як один чоловік двох генералів прогодував” чоловік, що вміє працювати, проявляє кмітливість, ніяка ситуація не може поставити його […]...
- Особливості жанру казки у М. Є. Салтикова-Щедріна Казку як жанр використали у своїй творчості багато письменників і поетів. З її допомогою автор виявляв той або інший порок людства або суспільства. Казки М. Е. Салтикова-Щедріна різко індивідуальні і не схожі на казки інших авторів. Сатира у формі казки була зброєю Салтикова-Щедріна як письменника і громадянина. У ту пору через строгу цензуру автор не міг до кінця оголити пороки суспільства, показати всю неспроможність російського управлінського апарата. І все ж […]...
- Казки М. Є. Салтикова-Щедріна як політична сатира Салтиков-Щедрін – один з найбільших сатириків світу. Все своє життя він присвятив боротьбі за звільнення російського народу, критикуючи у своїх добутках самодержавство і кріпосництво, а після реформи 1861 року – пережитки кріпосного права, що залишилися в побуті і психології людей. Сатирик критикував не тільки деспотизм і егоїзм гнобителів, але і покірність гноблених, їх довготерпіння, рабську психологію. Розуміючи, що революцію може зробити тільки народ, Салтиков-Щедрін намагається розбудити самосвідомість народу, кличе його […]...
- Проблематика й художня своєрідність казок М. Е. Салтикова-Щедріна Його переслідують огуди: Він ловить звуки одобренья Не в солодкому ремстві хвали, А в диких лементах озлобленья. І вірячи й не вірячи знову Мрії високого покликання, Він проповідує любов Ворожим словом отрицанья… Н. А. Некрасов Тема циклу казок М. Е. Салтикова-Щедріна – алегоричне зображення сучасної авторові російської дійсності. Ідея циклу, з одного боку, викриття всієї державної системи самодержавства й показ неспроможності головних основ суспільства – сім’ї, власності, офіційним народностям, а […]...
- Жанр казки у творчості М. Є. Салтикова-Щедріна Казки Салтикова-Щедріна звичайно визначають як підсумок творчості великого сатирика. І такий висновок якоюсь мірою виправданий. Казки хронологічно завершують властиво сатиричні добутки письменника. Як жанр Щедрінская казка поступово визрівала у творчості письменника з фантастичних і образних елементів його сатири. Чимало в них і фольклорних заставок, починаючи від використання форми давно минулого часу і закінчуючи рясною кількістю прислів’їв і приказок, що приводяться у казках. У казках письменник торкається безлічі проблем: соціальних, політичних […]...
- Образ мужика у казці Михайла Салтикова-Щедріна “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” Образ мужика у казці Михайла Салтикова-Щедріна “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” Посеред класиків російського реалізму XІX століття Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін займає місце неперевершеного митця слова у галузі соціально-політичної сатири. Він завжди був палким захисни ком інтересів пригніченого люду і викривачем капіталістів. Упродовж 1850-1880-х років голос геніального сатирика, “прокурора російського суспільного життя”, як його величали сучасники, гучно і гнівно звучав по всій країні, і надихав кращих людей […]...
- Баєчний початок у казках М. Е. Салтикова-Щедріна Казки Салтикова-Щедріна називають байками в прозі, у них чітко простежуються фольклорна й російська сатирична літературна традиції. У його казках правдиво розкриваються проблеми народу. Сатирик зло викриває самодержавство, лібералізм і панівний клас, явно підкреслює тупість, лінь, нездатність правлячої верхівки мислити й працювати. У казках Салтикова-Щедріна відсутній позитивний герой, навіть в “Повісті про те, як один чоловік двох генералів прогодував” чоловік, що вміє працювати, проявляє кмітливість, ніяка ситуація не може поставити його […]...
- Осмислення фольклорних образів і сюжетів у творчості Салтикова-Щедріна “Нещасливий піскар” не був тільки результатом саморозвитку й синтезу звичних образних асоціацій. У драматичній сцені суду над піскарем Іваном Хворовим сатирик зобразив розправу самодержавства над революціонерами-народовольцями після першого березня 1881 р. Політична гострота теми вимагала складного художнього маскування, винаходу особливої форми, що і була підказана сатирикові вже застосовувалися їм раніше асоціаціями й збагачена деякими новими досягненнями творчої фантазії, що додали добутку яскрава й неповторна своєрідність. Ця своєрідність виражається в тім, […]...
- Сатира на людські пороки в добутках М. Е. Салтикова-Щедріна Багато письменників і поети використали казку у своїй творчості. З її допомогою автор висміював той або інший порок людини й усього суспільства. Казки Салтикова-Щедрин різко індивідуальні й відмінні одна від іншої. Сатира була зброєю письменника. У середині XІX століття через існуючу строгу цензуру автор не могло до кінця оголити пороки суспільства, показати всю неспроможність російського управлінського апарата. За допомогою казок “для дітей неабиякого віку” автор зміг донести до своїх сучасників […]...
- Особливості казок Салтикова-Щедріна Жанр казки у творчості М. Є. Салтикова-Щедріна становить особливий пласт, що з’явився своєрідним підсумком творчості сатирика. Засновані на західноєвропейських і національних російських літературних традиціях, казки Салтикова-Щедріна є самобутніми і не схожі ні на які інші. У них сплітається воєдино фантастичне і реальне, комічне і трагічне, широко використовується гротеск, гіпербола, іронія, дивно проявляється мистецтво езопової мови, фольклорні традиції: виявляє себе істинно народне світобачення, виражене в авторських уявленнях про добро і зло, […]...
- Сатира в казках Салтикова-Щедріна Казки Салтикова-Щедріна пов’язані з фольклором наявністю певних усно-поетичних деталей і образів, що істотно впливають на поетичний склад. У них відбивається народне Світосприйняття, висловлене в авторських уявленнях про добро і зло, злидні й багатство, суд правий і неправий і; разом з тим про неминуче торжество розуму й справедливості. Навіть там, де зло здобуває перевагу над беззахисністю, нерішучістю, пасивністю, автор вершить над ним суд. Гідна жалю доля “премудрих піскарів”. Крок за кроком […]...
- Що таке “езопова мова” у казках М. Е. Салтикова-Щедріна? Казка може бути створенням високим, коли служить алегоричним одягом, що наділяє високу духовну істину, коли виявляє ощутительно й очевидно навіть простолюдинові справа, доступна тільки мудрецеві. М. В. Гоголь Саме Салтиков-Щедрін увів у російський літературний побут поняття “езопова мова”, під яким мав на увазі художнє іносказання, або алеГорею. Письменник, як відомо, учився в Царскосельском ліцеї, де одержав прекрасне класичне утворення, тому ім’я стародавнього грека езопа було відомо йому дуже добре: ліцеїсти […]...
- Народ і добродії в казках М. Е. Салтикова-Щедріна “Сатири сміливий владар”… Ці слова були сказані О. С. Пушкіним про Фонвізіна, одному із зачинателів російської сатири. Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін також гідн подобного визначення Твору Щедріна при всьому їхньому жанровому різноманітті – романи, хроніки, повісті, оповідання, нариси, п’єси – зливаються в одне величезне художнє полотно, що відбило цілий історичний час, подібно “Божественної комедії” Данте й “Людської комедії” Бальзака. Але погляд сатирика зосереджений на темних сторонах життя, критикуемих і, що заперечуються […]...
- Елементи сатири у казках М. Є. Салтикова-Щедріна Казка – неправда, так у ній натяк… О. С. Пушкіню У казках Салтикова-Щедріна відображені основні соціальні, політичні, ідеологічні і моральні проблеми, якими характеризувалося російське життя другої половини XІX століття. У казках показані всі основні класи суспільства – дворянство, буржуазія, інтелігенція, трудовий народ. Сатира, що бичує урядові верхи самодержавства, найбільше гостро виділяється в трьох казках: “Ведмідь на воєводстві”, “Орел-меценат” і “Богатир”. У казці “Ведмідь на воєводстві” Салтиков-Щедрін малює трьох Топтигіних. Вони […]...
- Погляди на реалізм Салтикова-Щедріна Реалізм з’явився вищим досягненням в історії розвитку російської літератури XІX в., передовим творчим методом і художнім напрямком, у якому найбільше повно виражені закони мистецтва. Великий внесок у розробку принципів реалізму і їхнє обгрунтування вніс М. Е. Салтиков-Щедрін, 185-летие від дня народження якого здійснилося 27 січня 2011 г. Однієї із суспільних, характерних рис реалізму Салтиков-Щедрін уважав типізацію. “…Усяке явище, – писав він, – варто розглядати переважно в його типових рисах, а […]...
- Сатира М. Е. Салтикова-Щедріна у романі “Добродії Головлеви” На уроках російської літератури вивчається творчість Михайла Євграфовича Салтикова-Щедріна. Прочитавши його огляд-огляд-роман-огляд “Історія одного міста” і казки цього автора, ми дивуємося сміливості й дотепності, з якими. поет показує безсовісне пограбування народу; критикує ліберальних діячів і письменників, що плазують перед владою. Знайомлячи із творами Салтикова-Щедріна, хочеться більше довідатися про його творчість. Велике враження робить роман “Добродії Головлеви”. З історії цього добутку ми довідаємося, що в його основу лягли кілька оповідань про […]...
- Сатиричне зображення правлячих кіл у казках Салтикова Щедріна Було б несправедливо обмежити всю проблематику казок Салтикова Щедріна описом протистояння селян і поміщиків і бездіяльності інтелігенції. Перебуваючи на державній службі, автор мав можливість ближче познайомитися з так званими господарями життя, образи яких знайшли своє місце в його казках. Прикладами таких є “Бідний вовк”, “Казка про щуку зубастою” та ін У них присутні дві сторони – ті, кого пригнічують і гноблять, і ті, хто пригнічує і гнобить. Ми звикли до […]...
- Тема сім’ї й роду в Салтикова-Щедріна У другому розділі “Панів Головлевих”, що носить заголовок “По-родинному”, центральними подіями стають смерть брата Павла, захоплення Иудушкой його маєтку й капіталу. Павло вмирає на самоті, більше інших не бажаючи бачити Иудушку. Але “кровопивец” з’явиться перед ним і буквально наблизить його смерть Характерний контекст явища зрадника перед Павлом: “Покуда це відбувалося, Павло Владимирич перебував у неописаній тривозі. Він лежав на антресолях зовсім один і в той же час чув, що в […]...
- Аналіз добутку Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е Автор “Історії…” пародіює літописний стиль, видаючи свої добутки за рукопис XVІІІ століття. “Історія одного міста” здається сверхкарикатурной, неймовірної до нісенітниці. Стиль її дуже сучасний – сатирична фантастика, гротеск, що доходить до абсурду. Сучасно й зміст – у багатьох особах ми довідаємося антигероїв нашого часу. Скажемо, Похмурий-Бурчеев – хіба це не Сталін? Сучасні й образи хабарників, і безгосподарних правителів. Геніальність передбачень Салтикова-Щедріна безсумнівна. І. С. Тургенєв писав, що “Історія одного міста” […]...
- Переказ роману Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е План переказу 1. Літописець знайомить читача з метою своєї праці й історією походження глуповцев. 2. Характерні риси 22 правителів міста Глупова. 3. Життя градоначальника Брудастого, що мало в голові органчик. 4. Боротьба за владу в Глупове. 5. Правління Двоекурова. 6. Спокійні роки й голод при градоначальнике Фердищенко. 7. “Прогресивна” діяльність Василіска Семеновича Бородавкина. 8. Безліч різних правителів міста, внесших зміни в його життєвий уклад. 9. Розбещення вдач міста. 10. Похмурий-бурчеев. […]...
- Проблематика казки “Дикий поміщик” Казка “Дикий поміщик” викриває вади тогочасної правлячої верхівки – дворянства та буржуазії. Гротескно зображує автор озвіріння поміщика, його прохання до Бога забрати мужика. Салтиков-Щедрін дає поміщикові таку характеристику: “І був той поміщик дурний, чигав газету “Вість” і тіло мав м’яке, біле та крихке”. У нього всього було вдосталь, і життя його було дуже нудне. Тому він і подумав щось у ньому змінити. Але Господь його прохання не прийнявша виконав тільки […]...
- Блискуча сатира Михайла Євграфовича Салтикова-Щедрина Творчість Салтикова-Щедрина, демократа, для якого самодержавно-кріпосницький лад, що панує в Росії, був абсолютно неприйнятний, мало сатиричну спрямованість. Письменника обурювало російське суспільство рабів і панів, бешкетування поміщиків, покірність народу, і у всіх своїх добутках він викривав виразки суспільства, жорстоко висміював його пороки й недосконалості Так, починаючи писати Історію одного міста, Салтиков-Щедрин поставив перед собою ціль викрити каліцтво, неможливість існування самодержавства з його суспільними пороками, законами, вдачами, висміяти всі його реалії Таким […]...
- Проблематика повісті “Тіні забутих предків’ Михайла Коцюбинського Вершиною мистецької майстерності Михайла Коцюбинського, окрасою всієї української літератури стала повість “Тіні забутих предків” . Твір написано під враженням краси Карпат, під впливом багатої поезії життя гуцулів, шо їх спостерігав письменник, перебуваючи у Криворівні. Про Гуцульщину він писав до Євгена Чикаленка: “Якби Ви знали, яка тут велична природа, який цікавий народ гуцули, з багатою, своєрідною психікою, з буйною фантазією, дивними звичаями і мовою”. Отже, М. Коцюбинський. як і Ю. Федькович, […]...
- Конфлікт між ідеалом та дійсністю – центральна проблема роману Мігеля Сервантеса де Сааведра “Премудрий гідальго Дон Кіхот Ламанчський” Найкращий із романів іспанського письменника Мігеля Сервантеса де Сааведра, що звіковічив його ім’я в літературі “Премудрий гідальго Дон Кіхот Ламанчський” був задуманий як пародія на середньовічні лицарські романи, але дуже швидко переріс вихідне завдання автора, який піднісся до рівня спроби вирішення “вічних” філософських питань і складних морально-етичних проблем. Але й первісне завдання вже містило в собі зародки майбутнього “перетворення”: бажання написати пародію було викликане величезним розривом між тематикою й зображенням […]...
- Сімейні підсумки у романі М. Е. Салтикова-Щедрина “Добродії Головлеви” Коли намагаєшся охопити думкою вся нескінченна кількість сатиричних персонажів, що встають перед нами зі сторінок творів М. Е. Щедріна, те спочатку навіть губишся: така їхня безліч і настільки вони різноманітні. Один з найвідоміших сатиричних персонажів Щедріна Иудушка Головлев, головний герой роману “Добродії Головлеви”. Чим же привернув загальну увагу Порфирій Володимирович Головлев благовидна людина з м’якими, вкрадливими манерами і єлейної-ласкавої речьючто являє собою цей сатиричний образ, відразу ж після опублікування роману […]...
- Проблематика драми Лесі Українки “Бояриня” Я вважаю, що головна проблема драми “Бояриня” – це проблема громадянської свідомості українців. Саме через те, що вони не усвідомлювали сбе як народ, у нашій історії дуже багато складних та неприємних моментів. Один із них – період Руїни, який настав після смерті Богдана Хмельницького. Це була людина, котра розбудила в українцях їхню національну та громадянську свідомість. Тому після його смерті почалася криза, що вилилась у цілий період нещасть та проблем […]...
- Історія сім’ї у романі М. Е. Салтикова-Щедрина “Добродії Головлеви” Щедрін назвав роман Добродії Головлеви епізодами з життя однієї сім’ї. Кожна глава являє собою закінчене оповідання про яку-небудь сімейну подію. І в пресі вони з’являлися поступово, як самостійні нариси. Задум єдиного роману виник не відразу. Проте цей цілісний добуток, в основі якого оповідання про катастрофу сім’ї й загибелі всіх її членів. Щедрін називає три характеристичні риси: ледарство, непридатність до якому б те не було справі й запій. Перші дві приводили […]...
- Чудовий роман М. Е. Салтикова-Щедрина “Добродії Головлеви” Чудовий роман М. Е. Салтикова-Щедрина Добродії Головлеви коштує в ряді кращих добутків російських письменників, таких, як Гоголь, Гончарів, Тургенєв, що зображували життя дворянства. У романі з величезною викривальною силою розкриті всі пороки суспільства, породжені в Росії пануванням поміщиків. У своєму суворому вироку кріпосництву Салтиков-Щедрин викрив розбещуючий вплив власності й паразитизму на людський характер, показав неминучість морального й фізичного руйнування паразитичної особистості Письменник зобразив історію морального опошлення й вимирання сімейства поміщиків […]...
- Історія “виморочной сімейки” у романі М. Е. Салтикова-Щедрина “Добродії Головлеви” Щедрін назвав роман Добродії Головлеви епізодами з життя однієї сім’ї. Кожна глава являє собою закінчене оповідання про яку-небудь сімейну подію. І в пресі вони з’являлися поступово, як самостійні нариси. Задум єдиного роману виник не відразу. Проте цей цілісний добуток, в основі якого оповідання про катастрофу сім’ї й загибелі всіх її членів. У кожній главі розповідається про смерті кого-небудь із представників головлевского роду, про умертвии, тому що, по суті справи, на […]...
- Філософсько-етична проблематика роману М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Роман М. Булгакова “Майстер і Маргарита” настільки незвичний за формою, що навіть про жанр було чимало суперечок. Але очевидно одне: письменнику вдалося органічно передати існування трьох світів – реальності, міфу й фантасмагорії. Принаймні так вважають критики. Але придивімось до того, що називають міфом. Це ж знайомий євангельський текст, хай і переосмислений по-своєму. Роман у романі про Єшуа та Понтія Пілата зовсім не сприймається як міф. Це священна історія людства, яка […]...
- Проблематика роману І. А. Гончарова “Обломів” Гончарів назвав роман “Обломів” “романом-монографією”. Він мав на увазі свій задум написати історію життя однієї людини, представити глибоке психологічне дослідження однієї біографії: “У мене був один артистичний ідеал: це – зображення чесної й доброї симпатичної натури, найвищою мірою ідеаліста, все життя що бореться, шукаючої правди, що зустрічає неправду на кожному кроці, що обманюється й упадає в апатію й безсилля”. У першій частині роману нерухомість життя, дрімота, замкнуте існування – це […]...
- Література українська Казки З давніх-давен популярністю у дітей користується казка. Казка – це прозовий жанр усної народної поезії, у якому реальна дійсність, народні мрії та прагнення зображені з допомогою вигадки, фантастики. Термін “казка” походить від слова “казати”. Дійсно, у казках народ “розказав”, розповів про своє життя, боротьбу проти гнобителів, про людську працю, споконвічні мрії, створив образи, які є втіленням народних ідеалів. Важко, навіть, уявити скільки оповідачів переказували, здавалося б, один і той же […]...
- Особливості російської казки Ставленням до фольклору римської комедії пізніше займався академік М. М. Покровський. У пропонованих дореволюційних роботах принцип стадиальною вивчення казки ще усвідомлений. Тільки радянської науці Україні цього принципу отримав повне розвиток. Російська класична філологія нашого часу технічно нескладне собою “філології” у вузькому значенні цього терміну. Народної творчості вивчається як із основ древньої літератури. Фольклор стоїть у наші дні важливого значення у науці про античної культурі. Сучасний фольклор на що свідчить бачити […]...
- До творчості Михайла Коцюбинського М. Коцюбинський працював у різних літературних стилях. Його повість “Дорогою ціною” поєднує елементи романтизму та реалізму, але письменника вважають одним із засновників модернізму в українській літературі. Як і модернізм є не просто стилем чи літературним напрямом, а й цілим світоглядом, який втілювався у безлічі мистецьких відгалужень. Так, М. Коцюбинський створив виразно імпресіоністичний твір “Інтермеццо”, звертався письменник і до експресіонізму, – зокрема, у творі “Цвіт яблуні”. Розкажіть про історичну ситуацію, яка […]...
- Почуття і переживання ліричного героя новели “Іntermezzo” Михайла Коцюбинського Новела “Іntermezzo” – один із кращих творів М. Коцюбинського. Його можна вважати ліричним монологом самого автора. Задум написати такий твір виник у письменника під час відпочинку в селі Кононівка на Полтавщині. Приводом до написання і темою твору послужили події 1905 року. Художньо висвітлюючи тему революції та її поразки, М. Коцюбинський висловив своє ідейно-естетичне кредо: література – явище естетики, але вона покликана до зображення “вірного малюнку різних сторін життя” і його […]...
- Проблематика та система образів роману Г. Г. Маркеса “Сто років самотності” Роман “Сто років самотності” надруковано 1967 року в Буенос-Айресі. Успіх був приголомшливий, за три з половиною роки наклад склав понад півмільйона примірників, що для Латинської Америки було сенсацією. Саме у відгуках про роман прозвучав термін “магічний реалізм”. Рисами “магічного реалізму” стало звернення до міфологічних традицій, причому цього разу це був не біблійний або античний, а місцевий індіанський міф. Разом із міфом у сучасну латиноамериканську прозу прийшли й спроби осмислення етноісторії, […]...
- Казки нашого життя Казки нашого життя Казки обожнюють усі – будь то дорослі чи діти. Бо саме вони вселяють у наші душі дихання чарів та магії, відчуття, що добро завжди перемагає зло. Казки живуть поряд із нашими мріями, вони розповсюджують тепло і поліпшують настрій. Вони вчать нас розпізнавати хороших людей, стерегтись поганих, прививавають нам якості людяної натури. Під виразне читання казок нашими матерями ми засинали, а у снах бачили Івасика-Телесика, жар-птицю, доброго та […]...
- Мої улюблені казки Андерсена Я дуже люблю вигадувати всілякі чарівні історії. Я й досі вірю, що казка живе поруч, треба тільки вміти впізнавати чарівне у звичайнісінькому, не проходити повз нього. Я дуже зраділа, коли прочитала, що саме так створював свої казки та історії великий данський письменник Ганс Крістіан Андерсен. Здається, він саме так, як я зараз, дивився навколо, а речі, що оточували його, раптом вголос починали розмовляти. Кольорова парасолька вже належала всюдисущому Оле-Лукойє і […]...
Categories: Твори з літератури