Проблематика казки “Дикий поміщик”

Related posts:

1. Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Дикий поміщик” Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Дикий поміщик” Казка, лише один з жанрів щедрінської творчості, органічно близька художньому методу сатирика. Для сатири Щедріна властиве використання художнього перебільшення, фантастики, гротеску, езопівської мови та зіставлення соціальних явищ дійсності з явищами тваринного світу, казкової фантастики, у своєму розвиткові призвели до появи у творчості Щедріна окремих казкових епізодів та вміщення казок у прозові твори, далі – до перших казок. Казка “Дикий поміщик” має на меті виявити […]...
2. Проблематика казки “Премудрий піскар” У казці “Премудрий піскар” Щедрін виставив на осудовище малодушність тієї частини інтелігенції, яка в роки політичної реакції піддалася настрою ганебної паніки. Автор зобразив жалюгідну долю героя, який збожеволів від страху, на все життя замурував себе у темну нору, Сатирик з презирством ставився до тих, хто, підкорившись інстинкту самозбереження, занурився у вузький світ власних потреб замість активної суспільної боротьби. Батьки піскаря жили тихо і мирно, не втручалися у життя суспільства, тому […]...
3. Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Премудрий піскар” Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Премудрий піскар” У складному змісті казок Щедріна, малих за об’ємом та великих за своїм ідейним змістом, можна виділити наступні теми: сатира на самодержавний уряд та на експлуататорські класи, зображення життя народу в царській Росії, викриття поведінки та психології по-обивательськи настроєних прошарків інтелігенції, розкриття індивідуальної моралі та пропаганди соціалістичного ідеалу та нової моральності. У казці “Премудрий піскар” Щедрін виставив на осуд малодушність тієї частини інтелігенції, яка в […]...
4. Казки М. Є. Салтикова-Щедріна як політична сатира Салтиков-Щедрін – один з найбільших сатириків світу. Все своє життя він присвятив боротьбі за звільнення російського народу, критикуючи у своїх добутках самодержавство і кріпосництво, а після реформи 1861 року – пережитки кріпосного права, що залишилися в побуті і психології людей. Сатирик критикував не тільки деспотизм і егоїзм гнобителів, але і покірність гноблених, їх довготерпіння, рабську психологію. Розуміючи, що революцію може зробити тільки народ, Салтиков-Щедрін намагається розбудити самосвідомість народу, кличе його […]...
5. Особливості жанру казки у М. Є. Салтикова-Щедріна Казку як жанр використали у своїй творчості багато письменників і поетів. З її допомогою автор виявляв той або інший порок людства або суспільства. Казки М. Е. Салтикова-Щедріна різко індивідуальні і не схожі на казки інших авторів. Сатира у формі казки була зброєю Салтикова-Щедріна як письменника і громадянина. У ту пору через строгу цензуру автор не міг до кінця оголити пороки суспільства, показати всю неспроможність російського управлінського апарата. І все ж […]...
6. Жанр казки у творчості М. Є. Салтикова-Щедріна Казки Салтикова-Щедріна звичайно визначають як підсумок творчості великого сатирика. І такий висновок якоюсь мірою виправданий. Казки хронологічно завершують властиво сатиричні добутки письменника. Як жанр Щедрінская казка поступово визрівала у творчості письменника з фантастичних і образних елементів його сатири. Чимало в них і фольклорних заставок, починаючи від використання форми давно минулого часу і закінчуючи рясною кількістю прислів’їв і приказок, що приводяться у казках. У казках письменник торкається безлічі проблем: соціальних, політичних […]...
7. Проблематика й художня своєрідність казок М. Е. Салтикова-Щедріна Його переслідують огуди: Він ловить звуки одобренья Не в солодкому ремстві хвали, А в диких лементах озлобленья. І вірячи й не вірячи знову Мрії високого покликання, Він проповідує любов Ворожим словом отрицанья… Н. А. Некрасов Тема циклу казок М. Е. Салтикова-Щедріна – алегоричне зображення сучасної авторові російської дійсності. Ідея циклу, з одного боку, викриття всієї державної системи самодержавства й показ неспроможності головних основ суспільства – сім’ї, власності, офіційним народностям, а […]...
8. “Історія одного міста” – сатирична енциклопедія російського Центральною темою “Історії одного міста” Салтикова-Щедріна є стосунки влади і народу. В образі Глупова сатирик змалював Російську державу з її злигоднями й потворністю, з її самодержавними правителями та приголомшеними деспотією обивателями. Казармений Угрюм-Бурчеєв поєднує у собі яскраві прикмети реакційних політичних режимів різних країн і епох. Сміх поступається місцем гіркоті та обуренню, коли йдеться про злиденну долю глупівців, які страждають під ярмом градоначальництва. Кожен градоначальник накладає свій відбиток на житті міста […]...
9. Народні казки у творчості М. Є. Салтикова Щедріна Казки Салтикова-Щедріна називають байками в прозі, у них чітко простежуються фольклорна й російська сатирична літературна традиції. У його казках правдиво розкриваються проблеми народу. Сатирик зло викриває самодержавство, лібералізм і панівний клас, явно підкреслює тупість, лінь, нездатність правлячої верхівки мислити й працювати. У казках Салтикова-Щедріна відсутній позитивний герой, навіть в “Повісті про те, як один чоловік двох генералів прогодував” чоловік, що вміє працювати, проявляє кмітливість, ніяка ситуація не може поставити його […]...
10. Переказ казки Комора сонця Пришвіна М. М План переказу 1. Сироти Настя й Митраша самі господарюють. 2. Діти відправляються за журавлиною на Блудово болото. 3. Хлопці сперечаються про те, яку дорогу вибрати, і відправляються кожний по своїй. 4. Оповідання про вовків, що жили в цьому лісі й загинули від рук людини. Вижив тільки вовк Сірий поміщик. 5. Митраша грузне в Сліпій єлані. 6. Настя, вийшовши на заповітну “палестинку”, набирає багато журавлини. Згадавши про брата, вона кричить на […]...
11. Елементи сатири у казках М. Є. Салтикова-Щедріна Казка – неправда, так у ній натяк… О. С. Пушкіню У казках Салтикова-Щедріна відображені основні соціальні, політичні, ідеологічні і моральні проблеми, якими характеризувалося російське життя другої половини XІX століття. У казках показані всі основні класи суспільства – дворянство, буржуазія, інтелігенція, трудовий народ. Сатира, що бичує урядові верхи самодержавства, найбільше гостро виділяється в трьох казках: “Ведмідь на воєводстві”, “Орел-меценат” і “Богатир”. У казці “Ведмідь на воєводстві” Салтиков-Щедрін малює трьох Топтигіних. Вони […]...
12. Хороший пан Якось Шевченко, ще в перший побит свій на Україні, навідав поміщика Скоропадського. Поміщик вихвалявся перед поетом, як добре живуть у нього кріпаки. Діло було перед обідом. – Я їм,- каже,- те, я їм і друге. Живуть вони в мене, як у Бога за пазухою. Тут один з лакеїв зробив якусь шкоду. Поміщик стрибнув з-за столу і побіг у лакейську. Прибіг і лясь-лясь лакея по лиці, а дверей і не зачинив […]...
13. Особливості казок Салтикова-Щедріна Жанр казки у творчості М. Є. Салтикова-Щедріна становить особливий пласт, що з’явився своєрідним підсумком творчості сатирика. Засновані на західноєвропейських і національних російських літературних традиціях, казки Салтикова-Щедріна є самобутніми і не схожі ні на які інші. У них сплітається воєдино фантастичне і реальне, комічне і трагічне, широко використовується гротеск, гіпербола, іронія, дивно проявляється мистецтво езопової мови, фольклорні традиції: виявляє себе істинно народне світобачення, виражене в авторських уявленнях про добро і зло, […]...
14. Проблема батьків і дітей у п’єсі “Дикий ангел” Мабуть, проблема батьків і дітей почала існувати ще тоді, відколи виникло саме людство. У п’єсі талановитого драматурга О. Коломійця “Дикий Ангел” чітко просліджується насамперед батьківська позиція: батьки повинні відповідати за своїх дітей, за честь роду. Головний герой твору Платон Микитович говорить своєму старшому синові: “З віку сина мого не вийдеш ніколи! Тебе називають не Петько, а Петро Платонович! І Платон за тебе, за твої діла відповідає. І совість роду свого […]...
15. Образ мужика у казці Михайла Салтикова-Щедріна “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” Образ мужика у казці Михайла Салтикова-Щедріна “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” Посеред класиків російського реалізму XІX століття Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін займає місце неперевершеного митця слова у галузі соціально-політичної сатири. Він завжди був палким захисни ком інтересів пригніченого люду і викривачем капіталістів. Упродовж 1850-1880-х років голос геніального сатирика, “прокурора російського суспільного життя”, як його величали сучасники, гучно і гнівно звучав по всій країні, і надихав кращих людей […]...
16. Проблема сім’ї у драмі “Дикий Ангел” Проста робітнича сім’я Ангелів живе в добротному, збудованому своїми руками будинку. Усі тут “скажені” до роботи, а щодо батька, то ніхто не бачив, щоб він відпочивав. Ангели бережуть копійку, намагаючись жити економно, але не бідно. Людина виховується в праці – такий непорушний селянський закон Ангела. Очевидно, тому серед його дітей немає ледарів. їх не лякають майбутні життєві труднощі, Крячкового сина, який після закінчення десятирічки два роки ніде не працює, Ангел […]...
17. Дикий Ангел – Олексій Федотович Коломієць Олексій Федотович Коломієць “Дикий Ангел” Тема та сюжет твору Підзаголовок п’єси чітко вказує на її тему – “Повість про сім’ю”. Для людини все починається з родини – виховання, пізнання моральних основ людської особистості, добробут. У центрі п’єси – родина Ангелів, головою якої є Платон Микитович Ангел. Ця людина все життя працює не покладаючи рук, навіть на пенсії підробляє, як може. На перший погляд, це скупа та черства людина, яка тероризує […]...
18. Образ мужика у казці “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” Каральний сміх Щедріна не залишав у спокої представників масового хижацтва – дворянство та буржуазію, які діяли під заступництвом правлячої політичної верхівки. Так, у казці “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” засобами казкової фантастики Щедрін показав, що джерелом не тільки матеріального благополуччя, а й дворянської культури є праця мужика. Генерали-паразити, які звикли жити за рахунок чужої праці, опинившись на безлюдному острові, почали виявляти звички деяких голодних тварин, ладних […]...
19. Виховний потенціал драми “Дикий ангел” Г. Дущак Особливістю нинішньої програми в середній школі є те, що багато письменників у різні роки були вилучені з літературного процесу. До них належить й Олексій Коломієць, творчість якого була найпліднішою в 60-80 роки. Оскільки з життям письменника не всі знайомі, я хочу привести деякі біографічні відомості. Олексій Федотович Коломієць, 1919 року народження, – виходець з Полтавщини. Навчався на робітфаку Харківського інституту торгівлі, а потім у Харківському університеті. Фронтовик. У […]...
20. Художня майстерність Коломійця і новаторство п’єси “Дикий ангел” П’єса О. Коломійця “Дикий Ангел” із тих, що завдяки художній майстерності і новаторству цікавить уже не одне покоління. Адже йдеться про найдорожче – сім’ю, батьків і дітей, працю, честь роду і його совість, спадкоємність поколінь. І справа не лише у виборі теми, порушенні актуальних проблем, а в тому, як це робиться. Отже, спочатку про майстерність автора п’єси “Дикий Ангел”. Вона полягає, по-перше, в тому, що драматурга можна назвати новатором із […]...
21. О. КОЛОМІЄЦЬ. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “ДИКИЙ АНГЕЛ” Тема. О. КОЛОМІЄЦЬ. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “ДИКИЙ АНГЕЛ” Варіант 1 1. Батьківщиною для О. Коломійця, як і для Г. Сковороди, І. Котляревського, М. Гоголя, Є. Гребінки, О. Гончара є благословен­на… А Миколаївщина. Б Сумщина. В Харківщина. Г Полтавщина. 2. “Він традиційний лише в одному – безмежній любові до свого народу і театру”,- так про О. Коломійця зазначив… А А. Малишко. Б Д. Павличко. В М. Зарудний. Г О. Гончар. […]...
22. Чого вчать нас казки? Я дуже люблю читати казки. В них розповідається про цікаві події та пригоди, діють фантастичні істоти, звірі набувають людських рис, використовуються магічні предмети. Щоб поринути у казковий світ, треба мати багату уяву. Тож казки розвивають нашу фантазію. Без неї не уявиш ані чарівну жар-птицю, ані багатоголового Змія-Горинича, ані Бабу Ягу, що літає у ступі. У казці завжди відбувається боротьба добра і зла. Добрі казкові герої обов’язково виходять переможцями, які б […]...
23. Проблеми виховання людини-трудівника в п’єсі “Дикий Ангел” Єдність особистого і громадського, чесна й сумлінна праця кожного члена суспільства, відповідальність перед майбутніми поколіннями за те, що ти зробив у житті – такі визначальні принципи головного героя твору Платона Микитовича Ангела, який вважає їх обов’язковими для всіх. На перший погляд, Ангел – “куркуляка”, “за копійкою не те, що нахилиться, а ляже”. Та й сам Платон Микитович відверто зізнається, що не байдужий до грошей. Правда, він їх не любить, а […]...
24. Проблематика повісті “Тіні забутих предків” Повість “Тіні забутих предків” датована 1911 роком. В одному з останніх творів М. Коцюбинський урочисто проголосив: “Поезія жити не може на смітнику, а без неї життя – злочин”. Ці слова можна поставити епіграфом до всієї його творчості, особливо для таких мистецьких шедеврів, як “Intermezzo”, “Сон”, “Тіні забутих предків”. Жадання добра, краси, почуття людяності відтворені у цьому останньому творі. Разом із тим у “Тінях забутих предків” виявився погляд автора на нерозривний […]...
25. Основна проблематика комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Головна проблема, на якій побудовано сюжет “Мііцанина-шляхтича”, відобра­жає певний історичний етап розвитку буржуазії у Франції. Новоспечені буржуа, які накопичили чимало грошей, зароблених різними шляхами, почувалися рівни­ми дворянам. Саме тому вони намагалися наслідувати дворянські манери, зовніш­ній стиль поведінки, одяг, спосіб життя. Саме про одного з таких буржуа – пана Журдена – розповів Мольєр у сво­їй комедії. Для міщанина Журдена вже саме дворянське ім’я є гарантією найви­щих моральних цінностей, тому він беззастережно […]...
26. У чому правдивість казки “Пані Метелиця”? Мені дуже сподобалася казка “Пані Метелиця”, і все в ній здається правдивим. Спочатку мені було жаль пасербицю, бо вона багато працювала, й ніхто її не жалів. Потім, у кінці казки, жаль рідну доньку вдови. Рідна донька була гидка й ледаща, а потім ще й облита смолою. Тепер вона ніколи не відмиється. У казці є багато правдивого. Наприклад, якщо людина працює, то її люблять, поважають, і вона має багатство. А якщо […]...
27. Казки і життя Василь Симоненко народився в 1935 році в селі Віївцях на Полтавщині в селянській родині. І ще з дитинства був зачарований казками своєї бабусі. Звичайно, казки обожнюють усі – дорослі чи діти. Бо саме вони вселяють у наші душі дихання чарів та магії, відчуття, що добро завжди перемагає зло. Казки живуть поряд із нашими мріями, вони розповсюджують тепло і поліпшують настрій. Вони вчать нас розпізнавати гарних людей, стерегтись поганих, прививавають нам […]...
28. Проблематика роману “Лебедина зграя” Василь Сидорович Вацик залишив невелику спадщину: декілька повістей та роман “Лебедина зграя”. Роман належить до так званої химерної прози, жанру, в якому були написані “Козацькому роду нема переводу” О. Ільченка. “Левине серце” П. Загребельного, “Позичений чоловік” Є. Гуцала та інші. Романи такого типу мають свої характерні риси: показ характерів в соціально-історичній конкретності, погляд на життя людину з позицій світової концепції, загальнолюдської моралі. Головний герой роману “Лебедина зграя” селянин Яв тушок […]...
29. Літературні казки з народу Брати Вільгельм та Якоб Грімм вирішили підтримати німецьку культуру, “дати молоді та народові здорову поживу, від якої ніхто не відмовиться” – вони записували народні німецькі казки з уст різних оповідачів – чиновників, селян, дворян, підготували й видали кілька збірок народних казок. Брати Грімм були німецькими вченими, філологами, які досліджували фольклор та вивчали мову рідного народу. Брати Грімм почали створювати “Словник німецької мови” і своєю працею підтримували національний дух та рідну […]...
30. Проблематика і образи творів Тесленка Архип Тесленко прийшов у літературу напередодні революції 1905 року. Захоплення театром лишило слід у ранній творчості письменника. У 1903 р. Тесленко написав велику драму “Не стоїть жить”. Але цей твір цікавий лише як свідчення творчої еволюції Тесленка. Починає окреслюватись своєрідна творча індивідуальність: “як думаєш, так і пишеш”. У 1904-1905 роках з’являються його перші реалістичні оповідання – “Хуторяночка”, “За пашпортом”, “Маруся”, “Мати”. Склавши з цих оповідань рукописну збірочку 1905 року, Тесленко […]...
31. Народ і добродії в казках М. Е. Салтикова-Щедріна “Сатири сміливий владар”… Ці слова були сказані О. С. Пушкіним про Фонвізіна, одному із зачинателів російської сатири. Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін також гідн подобного визначення Твору Щедріна при всьому їхньому жанровому різноманітті – романи, хроніки, повісті, оповідання, нариси, п’єси – зливаються в одне величезне художнє полотно, що відбило цілий історичний час, подібно “Божественної комедії” Данте й “Людської комедії” Бальзака. Але погляд сатирика зосереджений на темних сторонах життя, критикуемих і, що заперечуються […]...
32. Аналіз казки Комора сонця Пришвіна М. М “Комора сонця” – казка-минуле. Цілком реальні діти відправляються в цілком реальну подорож – за журавлиною. Але їм доводиться зіштовхуватися з одушевленими силами природи – як прихильно настроєними, так і ворожими. Пришвін – великий знавець і аматор природи. Він поетично описує пробудження весняної природи, голосу птахів і звірів, що зливаються в єдиний чарівний хор Природа – теж діюча особа в казці-минулому. Пришвін дуже уважний до дітей. Він з м’яким гумором і […]...
33. Проблематика роману “Портрет Доріана Грея” Англійський письменник, поет, драматург Оскар Вайльд прожив недовге і трагічне життя. Його творчість найбільш повно й талановито відбиває художньо-філософську течію – естетизм, яка виникла в Англії в 70- 90 роках XIX століття. Поборники естетизму відстоювали принципи “мистецтва для мистецтва” і вважали, що література не повинна виконувати моральну місію, вчити добру, справедливості, що вона байдужа до проблем добра і зла. Мистецтво має служити красі, яка є вищою за життя. Теоретичні принципи […]...
34. Поет – головний герой “Давньої казки” Поему “Давня казка” Леся Українка написала в 1893 році. Основною темою твору є утвердження ролі поета й поезії в суспільному житті. Яким же постає в творчій уяві славнозвісної письменниці провідник народних прагнень, талановитий провісник майбуття? Зовнішність головного героя твору звичайнісінька: На обличчі у поета Не цвіла урода гожа, Хоч не був він теж поганий,- От собі – людина Божа! Таким чином авторка підкреслює, що талановита людина зовнішньо може й не […]...
35. Проблематика та художні особливості комедії “Міщанин-шляхтич” Незважаючи на класицистичні правила, дотримання яких було обов’язковим у драматургії того часу, Мольєр епюри в художньо досконалі комедії з напруженим сюжетом і цікавими характерами. В основі сюжетів його комедій лежить конфлікт, відомий класицистам, – протистояння пристрастей здоровому глузду. Комізм – у невідповідності реальних подій тому, як вони сприймаються персонажами. Цю загальну комічну настанову Мольєр насичує історично достовірними персонажами, розкриває найбільш типові характери. Талант Мольєра полягає в тому, що, розважаючи глядача, […]...
36. Життєвий і творчий шлях Гете. Проблематика твору “Фауст Творчий дух Фауста лине до нас із загадкових і химерних віків Середньовіччя і Відродження, коли людина пройнялася вірою у свою всемогутність, озброївшись силами таємничої науки алхімії, шукала філософський камінь, за допомогою якого збиралася перетворити будь-який метал на золото, шукала “еліксир життя”, щоб повернути собі молодість. У цей час з’являються перекази про магів і чорнокнижників, які продавали душу дияволу, щоб той допоміг осягнути таємницю буття. Одна з найпопулярніших легенд Середньовіччя – […]...
37. НАЦІОНАЛЬНА ПРОБЛЕМАТИКА У ТВОРЧОСТІ Т. ШЕВЧЕНКА ПЕРІОДУ “ТРЬОХ ЛІТ”. “КАВКАЗ” 1. Період творчості Т. Шевченка, до якого належить поема “Кавказ”. А Ранньої. Б “Трьох літ”. В Останніх років. Г “У казематі”. 2. Описуючи гори Кавказу, поет звертає увагу читача на те, що вони… А Надто високі. Б Засіяні горем. В Дуже старі. Г Дивують своєю красою. 3. З питанням “Коли вона прокинеться?” письменник звертається… А До справедливості. Б Долі людської. В Свідомості кавказців. Г Совісті гнобителів. 4. Народ уславлюватиме Бога […]...
38. Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” вражає глибокою правдивістю, живими, виразними образами героїв, поєднаними з глибинним реалістичним відтворенням селянського життя в часи після скасування кріпацтва. Бажання мати землю якомога більше перетворює молоде покоління Кайдашів на сварливих, егоїстичних і обмежених людей, якими були і їхні батьки. Дійові особи повісті – це надзвичайно обмежені люди, які, крім своїх суперечок, не бачать нічого іншого в житті. Обмеженість Кайдашів і […]...
39. Мої роздуми щодо назви п’єси О. Коломійця “Дикий Ангел” Ще не почавши читати п’єсу Олексія Коломійця “Дикий Ангел”, я була заінтригована її назвою. Адже як може ангел – посланець Бога – бути диким? І тільки дочитавши твір до кінця, я зрозуміла таємницю назви п’єси. Ангел у драмі Коломійця – це прізвище головного героя – Платона Микитовича – батька чотирьох дітей, чесної, справедливої людини, для якої життєвим кредо була правда, а мірилом людей – праця. Платон Микитович – скромна людина, […]...
40. Морально-філософський зміст казки “Маленький принц” Читаючи твори А. де Сент-Екзюпері, гостріше відчуваєш красу світу й силу людського потягу до братерства. Письменник і пілот загинув за три тижні до визволення рідної Франції – він не повернувся на базу з бойового завдання, але його книги продовжують допомагати нам краще розуміти себе й навколишній світ. Філософська казка “Маленький принц” була написана Екзюпері незадовго до загибелі. Мудрість її натяків не завжди можна передати формулами й словами. Півтони і відтінки […]...