Кожна людина в світі є представником своєї нації, свого народу, а тому проблема історичної пам’яті народу, Яку порушив М. Вороний у поемі “Євшан-зілля”, актуальна і на початку XX століття, і сьогодні, на початку XXI століття. А я так думаю, що й надалі її патріотичний пафос буде актуально звучати, бо без минулого не буде теперішнього, а без теперішнього не буде майбутнього.
Поема письменника має літописну основу – і в цьому теж зв’язок поколінь і пам’яті народу про своє коріння. За літописною легендою, київський князь Володимир Мономах взяв у полон малого сина половецького хана. Вирісши серед русичів, хлопчик забув свій народ, його традиції, мову.
Оточений любов’ю людей, які були поруч з ним, хлопець жив, не сумуючи за своєю батьківщиною. Але батько не може забути, що десь у далекому краї живе його син, не знаючи, якого він роду-племені. Хан послав посланця з метою знайти сина і повернути на батьківщину.
Така літописна легенда, однак поема М. Вороного має глибокий сучасний філософський і соціальний зміст. Так сталося, що нас, українців, розкидала доля по всій землі. Дехто з нас живе в інших країнах, шануючи їх закони і традиції, забуваючи власні.
Тому піднята поетом проблема вірності людини рідному краєві, своєму народові і в кінці XX – на початку XXI століть є актуальною.
Звертаючись до сучасників, поет застерігає їх не занедбувати свій край, не бути безбатченками, пам’ятати, чиїми діти: Певну віру в ідеали Тим, котрі вже край свій рідний Зацурали, занедбали.
Сам поет теж жив в еміграції, але жити без свого народу не зміг. Знаючи життя емігрантів, поет звертається до тих українців, які відцуралися рідної мови, а в традиціях свого народу бачать щось принизливе: Де ж того євшану взяти,
Того зілля-привороту, Щоб на певний шлях натрапить, – Шлях у край свій повороту?! Далекоглядність поета в тому, що він прагне знайти шляхи, які б повернули синів до Матері-Вітчизни: Ні, про інше щось говорить
Те старе оповідання. Між рядками слів таїться В нім якесь пророкування. І дійсно, до нас в кінці XX століття повернулась і спадщина В. Винниченка, і О. Олеся, і М. Вороного, і У. Самчука, і Т. Осьмачки. Ці вірні Україні люди ніколи не забували її мови, свого краю, були вірними її синами.
Доля іноді буває безжалісною, але це не дає людині права забувати своє коріння, свою Батьківщину, свою мову.





Related posts:
- Проблема історичної пам’яті народу в поемі М. Вороного “Євшан-зілля” Микола Вороний – своєрідна, складна і суперечлива постать в історії української літератури початку XX століття. Поет, перекладач, артист, режисер та історик українського театру, мистецтвознавець, він був багатогранною творчою особистістю. Поетична спадщина Вороного виразно відбиває суспільні, естетичні погляди поета, який гаряче любив свою Україну. У циклі “З хвиль боротьби” поет щиро вболіває за долю рідного краю і тих, хто його відцурався. Особливо виразно ця тема звучить у поемі Вороного “Євшан-зілля”. Твір […]...
- Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Ім’я Миколи Вороного назавжди вписане в історію нової української літератури. Він своєю плідною діяльністю розширив обрії творчості та поетичних злетів. На жаль, тридцять років твори М. Вороного не видавалися. Видатного майстра поетичного слова віднесли до “новочасної українізованої дрібнобуржуазної інтелігенції”. Був він неповторним, постійно різним: то холодним, як лід, то жагучим, як полум’я, А головне – він перебував у постійному пошуку, бо мав на меті вивести українську літературу з провінційного кола […]...
- Проблема історичної пам’яті народу в поемі “Євшан – зілля” Ім’я Миколи Вороного назавжди ввійшло в українську літературу. Але тридцять років твори його не могли зустрітися з читачем. Творчість М. Вороного не вписувалась у прокрустове ложе літератури того часу. Його хотіли бачити прямим і однозначним, рівним і однотипним. Але він був різнобарвним, багатотемним, непостійним, неповторним, то сумним, то життєрадісним. Він хотів, як і Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Леся Українка, вивести українську літературу на європейський і світовий рівень. Поезія М. Вороного […]...
- Твір Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Не раз закликали митці не відриватися від рідної землі, не забувати, “яких батьків ми діти”. Здавна проблема збереження історичної пам’яті бентежила серця – про це свідчать старовинні легенди. Людина не може не належати до певного народу з його традиціями, а втративши їх, залишатися повноцінною людиною.. Про це йдеться у поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля”, в основі якої лежить стара легенда. Вперше цю […]...
- Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного “Евшан-зілля” Батьківщину не обирають, вона, як мати, завжди одна. Це наша Вітчизна сповнює душу дивними піснями, напоює чар-зіллям широких степів та буйних лісів, полонить цілющими пахощами рідної землі. І все це живе в нас змалечку, успадковане від далеких пращурів. Часом людина відривається від рідного коріння, мандрує в далекі світи, переймає чужі звичаї, заглушуючи в собі голос родової пам’яті. А чужина ловить душу у свої тенета, відлучає від рідної матері, а потім […]...
- Проблеми історичної пам’яті народу в поемі М. Вороного “Євшан-зілля” Навчи мене, навчи, о Чигирине! Колодязь твій глибокий не змілів. Усе святе, усе неповториме, Усе чекає невимовних слів… Л. Костенко Народ живий, доки живе його історична пам’ять. Це незаперечна істина, яка примушувала не одне покоління українських письменників знову і знову повертатися до славних чи ганебних сторінок минувшини. Щоб з мовчазної згоди своїх байдужих дітей не стала Україна країною без минулого і майбутнього. Як полум’яний патріот Вітчизни Микола Вороний – своєрідна, […]...
- Проблема історичної пам’яті в поемі “Євшан-зілля” Поему “Євшан-зілля” написав талановитий письменник Микола Вороний. Для його поезії характерні глибокі філософські роздуми, гаряче бажання щастя рідному народу. У поемі “Євшан-зілля” автор розкриває проблему вірності людини рідному краєві, своєму народові. На мою думку, це найголовніше, бо треба любити, поважати і ніколи не забувати рідний край. У своїй поемі М. Вороний звертається до людей, які відмовилися від своєї Батьківщини, які потрапили на чужу землю і забули рідну мову. Я думаю, […]...
- Проблеми історичної пам’яті народу в поемі “Євшан-зілля” Народ живий, доки живе його історична пам’ять. Це незаперечна істина, яка примушувала не одне покоління українських письменників знову і знову повертатися до славних чи ганебних сторінок минувшини. Щоб з мовчазної згоди своїх байдужих дітей не стала Україна країною без минулого і майбутнього. Як полум’яний патріот Вітчизни Микола Вороний – своєрідна, складна й суперечлива постать в історії української літератури початку XX століття – завжди намагався “іти за віком”. Поет вболівав за […]...
- Пишемо твір: Проблема історичної пам’яті в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” В давніх літописах наших Єсть одно оповідання… Я читаю ці рядки, і перед моїми очима постає Україна – зкривавлена, розбита. Я бачу її рятівників – гетьманів “батька” Богдана, Петра Дорошенка, які намагалися підняти її з руїн, але марно. Про історичну минувшину нашої країни є немало історичних дум, пісень. Драматичної історії торкнувся і Микола Вороний у своїй поемі “Євшан-зілля”. Цілющим та чарівним зіллям у народі привертали хлопця до дівчини або навпаки, […]...
- Проблема історичної та художньої правди в романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – У мене жодних претензій нема до Долі – моєї обраниці. Ліна Костенко Про Марусю Чурай, дівчину з легенди, створено перекази, написано нариси, розвідки, художні твори. До образу її життя і творчості зверталися Г. Квітка-Основ”яненко, М. Старицький, В. Самійленко, С. Руданський та інші. Проте безперечним є те, що про цю постать історія не залишила нам жодного свідчення. Інша річ […]...
- Проблема історичної долі Росії Проблема історичної долі Росії “Вся Росія – наш сад”. Ось так у комедії Чехова розкрито символічний зміст великого родинного маєтку, де зібралися ще поки не колишні і ще поки не майбутні господарі. “Вся Росія – наш сад”, і наприкінці літа вирішуватиметься доля саду, доля Росії. Проте вже на початку п’єси нам ця доля відома: саду не буде. Очевидне банкрутство “старих” господарів вишневого саду: Гаєв і Раневська хай би і хотіли […]...
- Складність історичної долі українського народу, боротьба за визволення У ранній період творчості поета важливе місце посідає тема історичного минулого України. Шевченко вибирає в минулому ті події, які могли б пробудити приспану національну свідомість сучасників, нагадати їм про славні традиції предків. Цій темі присвячені поеми “Гайдамаки”, “Гамалія”, “Тарасова ніч” та інші твори. Особливо цікавила Тараса Шевченка Гайдамаччина. Він виріс у тій місцевості, по якій прокотився гайдамацький рух, збереглися спогади старших людей про Коліївщину та її славних ватажків Івана Гонту […]...
- Проблема історичної та художньої правди у романі “Маруся Чурай” Про легендарну Марусю Чурай написано немало творів. До осмислення феномену її життя і творчості зверталися Г. Квітка-Основ’яненко, М. Старицький, В. Самійленко, С. Руданський та інші. Ім’я Марусі Чурай відобразилося також у безлічі легенд, одна з яких і стала основою твору Ліни Костенко. Сюжет роману можна розглядати у двох аспектах: зображення контексту епохи, тобто широкого суспільно-політичного тла України XVІІ століття, і життя Марусі Чурай, історія її нещасливого кохання. Використовуючи відомий сюжет, […]...
- Проблема історичної пам’яті у романі “Плаха” Як і в попередньому романі “І понад вік триває день”, у “Пласі” письменник порушує проблему історичної пам’яті, руйнування якої принесе непоправні біди і катастрофи – духовні, моральні, екологічні. Осмислюючи подвиг Христа, причини його зради Іудою, пілатівський вибір “умивання рук”, Авдій Калістратов, який у власному “богошуканні”, намаганні ствердити благо терпить поразку за поразкою, приходить до висновку, що у плинності віків добро і зло як вічні антиподи переходять із покоління в покоління […]...
- Проблема національного відродження українського народу в ранній творчості П. Тичини Музика весняної пори, що символізувала початок нового життя на початку двадцятого століття, зазвучала у “Сонячних кларнетах” – збірці поезій молодого поета, що поспішав назустріч не тільки власній долі, а й змінам у суспільстві, поета, чий голос зазвучав на всю Україну, збуджуючи її від зимового сну, Висловлюючи її думки і почуття, поета, якого буде названо “співцем української національної революції” – Павла Тичини. Павло Тичина вийшов на творчий шлях поетом-оптимістом, поетом-сонцелюбом, його […]...
- Твір на тему – Проблема вождя й народу в поемі І. Я. Франка “Мойсей” Відомо, що в критичні хвилини народ титанічним зусиллям волі здобувається на самозахист і народжує оборонця честі, гідності та взагалі майбутнього. Так було з Шевченком і дещо – з І. Франком, який далі, після Великого Кобзаря, прокладав шлях до майбутнього свого народу, хоча його прагнення не були належно оцінені сучасниками. Підсумком його глибинних роздумів над проблемою пророка й народу, тривожних переживань поета за долю народу, його громадсько-політичний і духовний поступ стала […]...
- Проблема історичної та художньої правди в романі “Маруся Чурай” Про Марусю Чурай є багато переказів, написано нариси, розвідки, художні твори. До осмислення феномену її життя і творчості зверталися Г. Квітка-Основ’яненко, М. Старицький, В. Самійленко, С. Руданський та інші. Про цю особистість історія не залишила нам жодного свідчення. За легендою, дівчина мала чудовий голос, написала такі популярні пісні, як “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”, “Засвіт встали козаченьки”, “Грицю, Грицю, до роботи”. Усього їх понад двадцять. Дівчина була […]...
- Проблема вождя і народу в поемі Івана Франка “Мойсей” Лебединою піснею великого Івана Франка, пройнятою високою патетикою почуттів, сповненою складних і глибоких роздумів поета про долю свого народу, про роль пророка і вождя, про своє життя і слово, посіяне в душах людей, стала поема “Мойсей”. Народе мій, засмучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу, Людським презирством, ніби струпом вкритий. Це ж про нас, про наш народ і Україну віщує великий пророк. Він ставить перед нами болючі правдиві запитання: Невже […]...
- Проблема історичної пам’яті в повісті Бикова “Знак біди” Образ Кураж – пророча метафора майбутнього Німеччини До теми війни у ХХ сторіччі зверталося багато письменників. Серед тих, хто засуджував війну у своїй творчості, є чимало знаменитих імен, але у Бертольта Брехта антивоєнні мотиви посідають особливе місце. З його біографії відомо, що до антивоєнної тематики він звернувся… ще коли навчався в гімназії. Одним з перших творів, що приніс йому слави, була написана 1918 року сатирична “Легенда про мертвого солдата”, за […]...
- Осмислення історичної долі українського народу в період голодомору 1932-1933 рр Більшу частину свідомого життя В. Барка прожив в Америці, але кожною часточкою своєї душі належав Україні. За неї від уболіває, для неї пише. Письменник мріє про вільну та суверенну державу, в якій би утвердилася справжня демократія, де кожна окрема людина була б найвищою цінністю. Знаючи, що в Україні не могли не тільки писати, а й навіть згадувати про деякі трагічні сторінки історії свого народу, В. Барка пише роман “Жовтий князь”. […]...
- ШЕВЧЕНКО “ГАЙДАМАКИ”. СКЛАДНІСТЬ ІСТОРИЧНОЇ ДОЛІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. ПОВСТАЛИЙ НАРОД ЯК ГЕРОЙ ПОЕМИ Тема. Т. ШЕВЧЕНКО “ГАЙДАМАКИ”. СКЛАДНІСТЬ ІСТОРИЧНОЇ ДОЛІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. ПОВСТАЛИЙ НАРОД ЯК ГЕРОЙ ПОЕМИ Варіант 1 1. Стародавнє місто, яке згадує Т. Шевченко, розпочинаючи поему. А Єгипет. Б Стамбул. В Вавілон. Г Кафа. 2. Ліричний герой поеми буде “Білолицему”… А Розповідати цікаві пригоди з власного життя. Б Сповідувати власні гріхи. В Писати твори про героїчне минуле. Г Співати думу. 3. Звертаючись до гайдамаків, поет пропонує їм… А Вирушити на пошуки […]...
- Проблема вождя і народу в поемі “Мойсей” ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Біблійна основа поеми Франка дала можливість поетові прив’язати питання конкретного історичного часу й особисті думки та сумніви до вічних образів. Святе Письмо є основою творів багатьох митців, і це один з величезних парадоксів: книга історій та легенд невеличкого народу містить ніби пуп’янки розвитку всієї людської історії, конфліктів та питань, які постають перед народом та окремою людиною. У 1905 році Іван Франко, оглядаючи життєвий шлях, […]...
- Твір Проблема взаємозв’язку вождя і народу в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” Проблема взаємозв’язку вождя і народу в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” Роль вождя, провідника в народному поступі – одна з, так званих, вічних тем у світовій літературі. П. Куліш, видатний український письменник і культурний діяч, також звернувся до цієї проблеми у своїй “Чорній раді” – першому українському історичному романі. Ця спроба – одна з перших у новій українській літературі. Пізніше тема буде по-своєму розроблена І. Франком, Л. Українкою та ін. […]...
- Проблема вождя і народу в поемі “Мойсей” Лебединою піснею великого Івана Франка, пройнятою високою патетикою почуттів, сповненою складних і глибоких роздумів поета про долю свого народу, про роль пророка і вождя, про своє життя і слово, посіяне в душах людей, стала поема “Мойсей”. Народе мій, засмучений, розбитий, Мов паралітик той на роздоріжжі, Людським презирством, ніби струпом вкритий. Це ж про нас, про пані народ і Україну віщує великий пророк. Він ставить перед нами болючі правдиві запитання: Невже […]...
- Проблема національного відродження українського народу у творчості Павла Тичини У червні 1917р. внаслідок лютневих подій у Росії було проголошено відновлення державності України. Це загальнонародне піднесення з приводу проголошення волі України П. Тичина передає у поемі-ораторії “Золотий гомін”. Розкута, без видимої сюжетної лінії, поема націлена на створення єдиного мажорного символу – образу української волі. Міфологічні та філософські символи поєднані в ній з новітніми національними символами. Цей складний поетичний твір документально свідчить про те, що найширші маси українства побачили в проголошенні […]...
- Твір на тему – Осмислення історичної долі козацтва у творчості Тараса Шевченка Доба козаччини – це героїчні сторінки в історії України, славні сторінки подвигів і слави, героїв-лицарів, величі й краси козацької звитяги. Героїчне минуле нашого народу завжди захоплювало Тараса Шевченка, бо він був справжнім сином України, поет говорить про “старину”, як про диво, що відійшло навіки. Все йде, все минає – і краю немає, Куди ж воно ділось? Відкіля взялось? – Ставить він питання в поемі “Гайдамаки”, порівнюючи героїзм козаків із рабською […]...
- Проблема розпаду роду як трагедія народу Юрій Яновський – письменник з романтичною душею, неординарним світобаченням і оригінальним творчим почерком. У своїх новелах він прагнув показати глибокі картини свого часу, мріяв про час істинний, ідеальний. “Життя є молодість, труд і любов. Дайте мені посмакувати цих напоїв”, – пише він у своїй ранній новелі “Байгород”. Яновського, як і Хвильового, хвилювали питання про співвідношення трагізму: гуманізму в революційному житті країни, про міру самозречення в ім’я вищої ідеї, про цінність […]...
- Осміслення історичної длі козацтва у творчості Т. Шевченка Часи козаччини – це героїчні сторінки в історії України, славні сторінки подвигів і слави, героїв-лицарів, величі і краси козацької звитяги. Героїчне минуле нашого народу завжди захоплювало Тараса Шевченка, бо він був справжнім сином України. Поет говорить про “старину”, як про “диво”, що відійшло навіки. Все йде, все минає – і краю немає, Куди ж воно ділось? відкіля взялось? – Ставить він питання в поемі “Гайдамаки”, порівнюючи героїзм козаків із рабською […]...
- Співець із народу і для народу – за поезією С. О. Єсеніна СЕРГІЙ ЄСЕНІН 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ СЕРГІЙ ЄСЕНІН Співець із народу і для народу Кожне прізвище яскравих російських поетичних дарувань асоціюється з якими-небудь явищами, предметами, викликає певний настрій. Прізвище Єсеніна для мене – це любов, природа, пісня, це сила і ніжність, це дзеркальний відбиток нашої слов’янської душі, це суть нашого життя. Дуже рано пішов із життя співець “страны березового ситца”, а вірші його усе звучать. То світлі і чисті, як […]...
- Тема збереження історичної пам’яті в поемі “Євшан-зілля” Для кожної людини надзвичайно важливо знати й відчувати, що вона не сама в цьому світі, що в неї є рідні, що на неї завжди чекають і їй є куди повернутися. Де б ми не були, які б дива не бачили, але справжній затишок можна знайти лише вдома, у рідній країні. Тільки тут радість буде справжньою, а горе розділять близькі по духу й крові люди. Любов до рідного краю є необхідною […]...
- Твір Зображення нескореності українського народу в поемі А. Малишка “Прометей” Зображення нескореності українського народу в поемі А. Малишка “Прометей” Один з визначніших своїх творів Андрій Малишко назвав ім’ям героя старогрецької міфології. Прометей – це вічний символ незламності духу. На фронтах Великої Вітчизняної війни поет побачив багато таких нескорених людей. їм, а також невмирущому народові, присвятив свою поему Андрій Малишко. В образі простого юнака зі Смоленщини поет зображує тих людей, які героїчно захищали рідну землю й свій народ від загарбників. Трагічна […]...
- Аналіз історичної поеми “Гайдамаки” Т. Г. Шевченка “Гайдамаки” – вершина ранньої творчості Т. Г. Шевченка. Ця поема знаменує перехідний період у творчості Кобзаря: від маленьких ліричних творів до великого ліро-епічного полотна, у якому поет по-новому осмислює дійсність. Історичною основою поеми є події народного повстання, спричинені жахливими соціальними та національно-релігійними умот вами. Польські поміщики ставились до кріпаків як до нижчої раси, у деяких районах панщина складала 5-6 днів на тиждень, до того ж селянин мав сплачувати податки. Українці […]...
- Проблема вірності людини рідному краю, відданості своїй нації у поемі “Євшан-зілля” Талановитий український поет, перекладач, критик та історик вітчизняної літератури, пропагандист української культури Микола Вороний довгий час був невідомий нам, бо його ім’я і творчість були заборонені. А поет лише намагався вивести українську літературу на європейський рівень. Для поезії М. Вороного характерні глибокі філософські роздуми, патріотизм і гаряче бажання бачити щасливим рідний народ, рідну Україну. У поемі “Євшан-зілля” М. Вороний порушує проблему вірності людини рідному краєві, своєму народові. Використавши легенду про […]...
- Відображення прагнення народу до національної самостійності, до волі в поемі Івана Франка “Мойсей” Поема “Мойсей” – один з найкращих творів І. Я. Франка. За жанром – це філософська поема. Вона була написана у 1905 році, на початку революції в Росії. Письменник сподівався, що революційні зміни принесуть визволення й українцям. Він хотів, щоб широкі маси очолила така політична сила, яка б добула самостійність для свого народу. Для втілення своїх ідей Франко обрав біблійний сюжет про те, як пророк Мойсей вивів єврейський народ з єгипетської […]...
- Звеличення історичної постаті Богдана Хмельницького у фольклорних та літературних творах Богдан Хмельницький – гетьман України, видатний державний діяч і полководець. Хмельницький доклав багато зусиль для організації українського війська, встановлення дипломатичних зв’язків з іншими країнами, вів непримиренну боротьбу з польською шляхтою. Про Богдана Хмельницького дуже багато написано у нашій літературі. Це один із найколоритніших образів в історії України, який зробив багато для того, щоб країна була вільною і сильною, бо у ті часи кримські татари забирали у полон багато українців. Більша […]...
- Поняття та характерні ознаки історичної пісні Історичні пісні – це твори героїчного епосу, які розповідають про конкретні, типові для певної історичної епохи події, про дії відомих в історії осіб, що виступають під власним або вигаданим ім’ям. В історичних піснях нерідко йдеться і про безіменних героїв, які, проте, пов’язані з характерними подіями того чи іншого періоду суспільного життя, з подіями, конкретність яких з бігом часу стерлась і набрала узагальнення. Героїко-патріотичним характером народні історичні пісні близькі до дум, […]...
- Аналіз історичної пісні “Чи не той то хміль” 8 КЛАС ІСТОРИЧНІ ПІСНІ Аналіз історичної пісні “Чи не той то хміль” Вивчати історію за підручниками дуже складно: їх часто переписують через зміну ідеологічних засад. А народні пісні з правдою про історичні події живуть століттями, прориваючись у майбутнє через заборони і замовчування, спроби знищення та спотвореного тлумачення. Знати їх повинен кожен громадянин країни, яка дивиться в майбутнє, позбавлене іноземного впливу, щасливе й незалежне. Історія нашої країни – це історія боротьби […]...
- Відтворення історичної долі України в роки Руїни в історичному романі “Чорна рада” Один із корифеїв української літератури, видатний письменник, ім’я якого несправедливо було виключене з історії української літератури, в своєму історичному романі “Чорна рада” показав нам два протилежних образи: Сомка і Брюховецького. Ними автор розкриває головний конфлікт, через який бачимо основну думку твору. Ці персонажі – українські гетьмани, які стоять по різні боки історичного моменту. Сомкові автор симпатизує, милується ним, бо “Сомко був воїн уроди, возраста і красота зіло дивної” ; був […]...
- Осмислення історичної долі козацтва у творчості Т. Шевченка Часи козаччини – це героїчні сторінки в історії України, славні сторінки подвигів і слави, героїв-лицарів, величі і краси козацької звитяги. Героїчне минуле нашого народу завжди захоплювало Тараса Шевченка, бо він був справжнім сином України. Поет говорить про “старину”, як про “диво”, що відійшло навіки. Все йде, все минає – і краю немає, Куди ж воно ділось? відкіля взялось? – Ставить він питання в поєні “Гайдамаки”, порівнюючи героїзм козаків із рабською […]...
- Аналіз історичної пісні “За Сибіром сонце сходить” 8 КЛАС ІСТОРИЧНІ ПІСНІ Аналіз історичної пісні “За Сибіром сонце сходить” Існує близько сорока варіантів пісні про Устима Кармалюка – легендарного ватажка селянських загонів, які боролися проти панського гніту. Знущання з кріпаків були такі, що терпіти не вистачало сил, тому багато селян тікали від пати, Устим Кармалюк теж утік, зібрав загін “славних хлопців” і став відновлюватисправедливість – у багатих забирати, а бідним віддавати. “Отак гроші поділивши, я гріхів не маю”, […]...
Categories: Шкільні твори