Частки з різними частинами мови пишуться окремо, разом і через дефіс. 1. Окремо від інших слів пишуться частки, що надають цілим реченням якихось смислових чи емоційних відтінків, ніби, мов тощо): От ждуть вони, стоять ; – Що ж, брате, будемо робити, – Ще й не таке нам вдіє Вовк! ; Я би тобі сказав щось, та хай собі каже хтось ; Аж до діброви чути ваші розмови ; Вона ніби вперше бачила цю леваду. 2. Разом пишуться словотворчі частки аби-, де-, – ся, що-, чи-: абихто, абиде, дещо, деякі, десь, щось, щороку, чимдуж, чимало. 3. Разом пишуться частки би, же, якщо вони входять до складу сполучників: щоб, якби, абищо, атож, ніби, нібито, мовби, мовбито, немовбито, начеб, начебто. 4. Частки – небудь, казна-, хтозна – із займенниками і прислівниками пишуться через дефіс: будь-який, будь-де, хто-небудь, як-небудь, казна-хто, казна-де, хтозна-що.
5. Через дефіс з різними частинами мови пишуться частки – бо, – но, – таки, – то: розкажіть-бо, розкажи-но, як-от, тому-то, все-таки, але есе ж таки, коли ж то, знайшов би таки.





Related posts:
- Правопис прислівників 1. Прислівники, утворені від прикметників, у яких пишеться два “н”, подвоєння букв зберігають: натхненно, невпинно, незрівнянно; також з двома н пишуться прислівники зрання, навмання, попідтинню, попідвіконню, спросоння. 2. Після [г], [к], [х] у кінці прислівників пишеться “и”: навкруги, трохи, звідки, звідти, навшпиньки, наввипередки. 3. Частка “ні” з прислівниками пишеться разом: ніде, нізвідки, нізвідкіля, ніколи, ніскільки, нітрохи, ніяк. 4. Частка “не” з прислівниками пишеться разом, якщо вони у сполученні з нею […]...
- Правопис часток НЕ і НІ 1. Частка “не” пишеться з різними частинами мови разом у таких випадках: А) з усіма словами, які без частки “не” не вживаються : ненависть, негода, неук ; негайний, нещасний, непорушний ; неволити, незчутися, нехтувати ; ненавидячи, нехтуючи ; невпинно, незабаром, непорушно, несказанно. 2. У префіксі недо-, який вказує на неповну ознаку або дао: недорід, недолік, недостача, недоконаний, недоспілий, недорозвинений, недобачати, недочувати, недоплатити, але: не до вподоби, не до ладу, не […]...
- Правопис великої літери З великої літери пишуться всі слова: 1. Усі слова в прізвищах, іменах та по-батькові та прізвиська людей, назвах міфологічних істот, казкових персонажів, кличках тварин: Іваненко Сергій Степанович, Людвіг Ван Бетховен, Ярослав Мудрий, Перун, Зевс, Червона Шапочка, Білий Бім Чорне Вухо. 2. Назви найвищих державних установ та міжнародних організацій: Верховна Рада України, ООН, Неофіційні назви закордонних законодавчих органів пишуться з маленької літери: парламент, національні збори. 3. Назви держав, автономних адміністративних одиниць […]...
- Правопис власних назв І. Власні імена З великої літери пишуться: 1. Індивідуальні імена людей, по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська, назви дійових осіб у казках, байках, драматичних творах, клички тварин, власні імена міфічних істот: Микола Якович Олійник, Леся Українка, Нечуй-Левицький, Мавка, Тополя, Венера, Дід Мороз, корова Зірка. 2. Прізвища людей, уживані в загальному значенні, якщо вони не перетворилися в загальні назви, тобто не втратили свого індивідуального значення: Там слава й труд і мудрість троєкрата […]...
- Вживання великої літери Пошукова робота на тему: Уживання великої літери З великої літери пишуться: 1. Перше слово, яким починається речення після крапки, трьох крапок, знака оклику, знака питання, що стоять у кінці попереднього речення: Ой яка чудова українська мова! Де береться все це, звідкіля і як? Є в ній ліс – лісок – лісочок, пуща, гай, діброва, Бір, перелісок, чорноліс, Є ще і байрак. Шопена вальс… Ну хто його не грав і хто […]...
- Правопис апострофа Апостроф ставиться Тільки після приголосного у словах перед я, ю, є, ї, що позначають два звуки [йа], [йу], [йе], [йі]. При цьому попередній приголосний залишається твердим. Апостроф пишеться: 1) після приголосного звука перед ї завжди пишеться апостроф! 2) після б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншого приголосного, який не належить до кореня, крім р: здоров’я, пов’язати, торф’яний, м’ясо, п’єса, в’ється, п’ять, верф’ю; черв’як, арф’яр, верб’я. 3) після […]...
- Правопис м’якого знака Якщо в українській літературній вимові приголосний звучить твердо, то м’який знак не ставиться. Якщо ж приголосний вимовляється м’яко перед іншим приголосним, то м’який знак може писатися чи ні. М’який знак пишеться: 1) на позначення приголосних д, т, з, с, ц, л, н, дз в кінці слова: знань, сердець, мазь, молодь, горить, голись, олівець, біль; 2) на позначення м’якості приголосного л у середині слова перед приголосним: сільський, Данильченко, дальній, їдальня, крильце; […]...
- Як частини мови обирали собі царя 7 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Як частини мови обирали собі царя У світі існує багато царств, та найбільшим і найсильнішим вважається царство Мови із столицею Морфологією. Тисячоліттями жителі цього царства жили дружно, підтримували одне одного: звуки складалися в слова, слова об’єднувалися в сім’ї – частини мови і складали словосполучення, речення, тексти; службові частини мови вірно служили самостійним. Та одного дня між частинами мови виникла суперечка, хто в царстві Мови […]...
- Як багато цікавого у світі Світ, у якому ми живемо, можна назвати майже безмежним. Звичайно, порівняно з окремо взятою людиною, адже з уроків географії ми знаємо, що земля являє собою планету – замкнуте коло. І стільки на цій планеті цікавого, що, здається, та сама людина ніколи не дізнається про все. Різні куточки землі приховують у собі різноманіття рослин, тварин, людей, їхніх культур, звичок, традицій, і все збільшується, якщо ми намагаємося дослідити історію окремо взятого куточка. […]...
- Українські фразеологізми на літеру “Я” Щоб я [так] з носом був – уживається як клятва запевнення в чому-небудь, підтвердження або констатація чогось; Яблуко розбрату – причина ворожнечі, суперечок, незгод між ким-небудь; Одного поля ягода – подібний до кого-небудь своїми поглядами, думками, соціальним становищем, характером, поведінкою ; з одного тіста; одного гніздечка птиці; один одного вартий; один від одного недалеко відбіг; два чоботи – пара; однієї масті; антонім: не з нашої парафії); В яєчню побити – […]...
- Цікаві люди Життя така цікава річ – як не крути! Тож раджу, не крути. І світ такий чудовий, люди такі інколи приємні і добрі. Але це інколи, поки з них не зняли їх намордники. Так сказати, до першої зупинки. А ти спробуй цим “добрим” в лапках людям, щось заперечити. Та ви що – з’їдять, і що саме образливе – навіть не подавляться. А от так і живем, та це ще не все. […]...
- Чому слід берегти рідну мову і від кого її захищати? Історія повідомляє, що були часи, коли знання рідної мови вважалося не модним, не престижним. Коли навіть малограмотні люди намагалися віддати своїх дітей до шкіл із російським навчанням, думаючи, що тоді їх діти стануть розумнішими, культурнішими. Зверніть увагу, як розмовляють у нашому місті. Більшість просто “емігранти” власної мови, що користуються суржиком і позиченою папівскаліченою російською мовою. І як тут не згадати талановитого письменника М. В. Гоголя і його повість “Тарас Бульба”: […]...
- Українські фразеологізми на літеру “Щ” Щасти доле кому – усталена форма прощання з побажанням щастя, успіхів у житті, праці; Хай вам щастить – усталена форма побажання успіхів у чому-небудь; На щастя чиє, кого – дуже добре для кого-небудь; щоб був успіх, удача, щоб повезло в чому-небудь; Щастя твоє – кому-небудь повезло, дуже добре для кого-небудь; Щастя ще десь завалялося чиє – у кого-небудь несподівана радість, непередбачений успіх у чому-небудь; А ще [й] – уживається для […]...
- Твір на тему “Спосіб життя моєї родини” Моя сім’я складається з чотирьох осіб – батьки, старша сестра та я. Ще у нас є бабусі, дідусі, дядьки й тітки. Чесно кажучи, ми іноді ведемо безладний спосіб життя, якщо можна так сказати. Часом у нас в квартирі справжній хаос. Речі не на своїх місцях, посуд немитий, підлоги брудні. Часто таке відбувається після великих свят або наших спільних мандрівок куди-небудь на природу. Мені здається, що головний член нашої родини – […]...
- Інопланетяни у кабінеті російської мови Інопланетяни у кабінеті російської мови Порожній клас. На вікнах – сучасні штори зі світлих пластинок, котрі називаються жалюзі. Над дошкою – транспарант: “Мова Пушкіна, Тургенєва, Толстого – велика й могутня”. На стінах – портрети цих та інших російських письменників. За всіма ознаками – кабінет російської мови та літератури. Раптом кімната спалахує дивним синім світлом. Чути гул, шум, свист. Звуки посилюються, наростають, розчиняється вікно. На підвіконні у сріблястому костюмі, що облягає […]...
- В лиху годину упізнаєш вірну людину Коли в житті будь-якої людини трапляється щось погане, світ навколо неї ніби починає ламатися. Це такий момент, коли кожен із нас потребує підтримки, і не тільки рідних, адже їм вона в цей момент також необхідна. Скрутне становище – це час, коли найбільшою підтримкою для кожного стає присутність поруч друзів. У кожного з нас є досить велика кількість знайомих людей, яких ми можемо назвати приятелями, тільки деяких із них – друзями. […]...
- Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови в поезії Дмитра Павличка І все ж таки: в началі було – Слово. І все ж таки: начальний дух – Любов! Євген Маланюк Скільки прекрасних віршів присвячено нашій рідній мові! Різні за настроєністю і тональністю, за тематикою і способом її розкриття, за метою і манерою написання, вони поєднані наскрізною ідеєю любові до української мови, любові, що її випромінює кожен рядок цих поезій. Співцем рідної мови, рідного слова можна назвати Дмитра Павличка. У збірці “Правда […]...
- Найрідніша людина – І варіант І варіант Ми живемо разом з мамою. Вона моя найрідніша людина. Наш день проходить так: мама будить мене вранці, готує сніданок і проводжає до школи, а сама іде на роботу. Ввечері ми знов зустрічаємося вдома і за вечерею обговорюємо, як пройшов день, ділимося новинами, спілкуємося. Потім мама перевіряє, як я виконала домашні завдання. І ми лягаємо спати. А вранці все починається знов. У вихідні дні ми прибираємо квартиру, дивимося телевізор […]...
- Спілкування – основа стосунків між людьми Можливість спілкування – величезна цінність, якою наділені люди. Мало хто про це замислюється, але навіть уявити неможливо, що стане зі світом, якщо водночас всі люди втратять можливість спілкуватися один з одним. Навіть маленькі діти, які не вміють нормально розмовляти, обмінюються нерозбірливими звуками, різними рухами, поглядами і спілкуються таким чином. Зростаючи, діти вчаться розмовляти і вже незабаром використовують для спілкування переважно свою мову. Їх життя продовжується в суспільстві, де вкрай часто […]...
- Біда людей єднає Коли в житті якоїсь людини раптом трапляється щось погане, на допомогу їй приходять друзі. Кожен із них робить те, що в його силах, щоб якось полегшити становище друга. У цей час усі підтримують одного, наче ті мушкетери в романі А. Дюма. І якщо доведеться комусь іншому з цих друзів потрапити в скрутне становище, решта так само буде допомагати йому. На жаль, погані речі трапляються не тільки в житті окремо взятої […]...
- Як розвивалась українська мова Багатовікова історія української мови була непростою. Наші предки докладали чимало зусиль для того, щоб зберегти цей найдорогоцінніший скарб. Початковий етап розвитку нашої мови відбувався ще за доісторичних часів. Саме тоді зароджувалося те живе створіння, яке згодом набуде всіх ознак добре організованої і багатої мови. Словниковий запас української мови почав формуватися ще тоді. У мову наших предків увійшли слова, спільні для всіх слов’ян: “сонце”, “вода”, назви рослин, тварин тощо. Пізніше українці […]...
- Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” – ІІ варіант – ПАВЛО ТИЧИНА 6 клас II варіант На початку свого творчого шляху Павло Григорович Тичина писав багато віршів, присвячених природі, її красі. Природа для поета, наче близький друг. У вірші “Гаї шумлять…” Тичина змальовує ніби звичайні речі, щоденні картини. Але ці картини автор опоетизовує, овіює глибокими відчуттями краси. Природа ніби вторить душевному стану поета, співпереживає йому. Читаємо вірш і ніби бачимо перед собою широкі ниви, що стеляться “приливами від легкого вітру, вслухаємося в […]...
- Мово моя українська! І. Рідна мова – найдорожчий скарб народу. ІІ. Українська мова – дорогоцінна спадщина, що дісталася нам від минулих століть. 1. Роль мови у суспільстві. 2. Рідкісна краса української мови. 3. Життєздатність української мови. 4. Збереження і розвиток мови талановитими митцями. 5. Необхідність відродження мови. ІІІ. Українська мова – це золотий запас душі народу....
- Передача настрою людини засобами поетичної мови, єднання людини та природи – ПАВЛО ТИЧИНА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Передача настрою людини засобами поетичної мови, єднання людини та природи Відомий український поет Павло Григорович Тичина дуже любив рідну природу. У багатьох його творах можна знайти зображення полів, лісів, річок. Але в поезії Тичини природа є не тільки фоном, на якому відбуваються події. Поет робить природу рівноправним учасником, а інколи й головним героєм своєї чудової лірики. Важливо, що Павло Тичина вміє показати, якого єднання […]...
- Українські фразеологізми на літеру “В” – тлумачення, переклад Валити звалити з ніг – змушувати кого-небудь лягти, впасти ; позбавляти кого-небудь можливості триматися на ногах; призводити до великого виснаження, хвороби; змучувати кого-небудь; Валити все докупи – змішувати, сплутувати що-небудь або кого-небудь, незважаючи на відмінності, різнорідність тощо; Валити з хворої голови на здорову – перекладати вину з винного на невинного; звинувачувати невинного; Валити через пень колоду – робити що-небудь недбало, незграбно, без належного старання та вміння; Як вареник у маслі […]...
- Фразеологізми на літеру Ф Фіглі робити ; фігля викинути. Витівати щось, утяти щось несподіване, жартувати, Ютурна фіглі їм робила, Шпаками кібця затравила, І заєць вовка йокусав. . Ми у гімназії раз у раз вигадували які-небудь фіглі, щоб посміятись. Вася в думці лаяв Марка, бо був певний, що цей шибеник викинув якогось фігля. Зазнав він і двобоїв І різні фіглі молодечі строїв, Що аж тепер, лише на згад про них З-під уса прискає нестримний сміх. […]...
- Вчинок, за який мені соромно Одного разу ми з Дмитриком Копиловим, з яким навчаємося в одному класі й навіть сидимо за однією партою, поїхали у вихідний на риболовлю. Стояв травень, вода була холодна, і ще ніхто не купався. Нам повезло: ми піймали трохи риби. На містку, з якого ми ловили рибу, хтозна звідки з’явилося щеня. Воно тихенько скиглило, видно, було голодне. Шерсть на ньому звалялася, так що не можна було визначити, якого вона кольору. Цуцик […]...
- Жанрове розмаїття прози Нечуя-Левицького Літературна спадщина Нечуя-Левицького досить велика і жанрово різноманітна: романи, повісті, оповідання, нариси, новели, гуморески, драми, казки тощо. Спадкоємець Т. Шевченка і Марка Вовчка, І. Нечуй-Левицький збагатив реалізм, який під його пером перетворився на універсальний напрямок національної літератури. Перемогою реалізму Левицького було зображення героя соціально диференційованим. Реаліст-психолог, Нечуй-Левицький використовує глибокий аналіз, зображує особистість у соціальному типі і відтворює неповторне “я” героя. Найбільшого розквіту творчість Нечуя-Левицького досягає наприкінці 70-х – на початку […]...
- Мої літні канікули Мої літні канікули Після важкого навчального року розпочалися літні канікули. Я був щасливий, коли закінчився важкий навчальний рік і розпочалися канікули. Я став планувати багато чудових речей, якими можна займатися під час літніх канікул. Я мріяв про відвідування далеких південних країн, завжди хотів їх відвідати. Наприклад, я мріяв з’їздити на острови Греції або пляжі Іспанії. але я повинен був їхати на Азовське море з моїми батьками. Вода! Як я провела […]...
- Для чого ми вивчаємо українську мову Ніби червневий сад, буяє й квітне мова нашого народу. Нарешті ми зрозуміли, що мова – то жива душа рідної України. Відтепер кожна людина має приділяти якнайбільшу увагу вдосконаленню своєї грамотності. Звичайно, це стосується й школярів. То для чого ж ми вивчаємо українську мову, таку співучу, чарівну, живу? Для чого наші вчителі так багато працюють з нами, недоспавши ночей, перевіряють наші зошити, не завжди охайні? Мабуть, для того, щоб продовжувалась у […]...
- Особливості лексики творів І. Вишенського Іван Вишенський – палкий захисник церковнослов’янської мови. Її він сприймав як мову виключно культову, однак і в церкві допускав уживання також “простої мови”. У власній творчості І. Вишенський на теми богословсько-догматичні писав церковнослов’янською мовою. Цією лексикою пересипано тексти усіх творів І. Вишенського: “Писание до кн. Василия”, “Писание до всьх обще…”, “Писание к утькшим…”, “Пзвещение краткое”, “О єретиках”. “Послання львовскому братству”, “Позорище мьісленному” , “детиноигральский” та ін. Особливо широко послуговувався письменник […]...
- Українські фразеологізми на літеру “І” Іти / піти в діло – знаходити застосування, використовуватися ким-небудь; Іти / піти в заклад – сперечатися на гроші, на яку-небудь річ і т. ін; Іти / піти війною на когось – агресивно нападати, сперечатися з ким-небудь; Іти / піти в народ – вести просвітительську діяльність; Іти / піти в хід – використовуватися, застосовуватися; Іти / піти далі – не зупинятися на чому-небудь, не обмежуватися чим-небудь; Іти / піти до […]...
- Українські фразеологізми на літеру “Ї” ЇВ: як три дні [хліба] не їв – дуже мляво, повільно; тихо, неголосно; Не ївши, не пивши – голодний; Їда не береться – у кого-небудь пропав апетит, не стало аппетиту; Їздити на горбі чиємусь – повністю підкоряти кого-небудь своїй волі, владі; За сім верст киселю їсти – витрачати багато зусиль на справу, яка не має суттєвого значення; Їсти біду – жити в нужді, в неволі; терпіти будь-які утиски; Їсти / […]...
- Чи є відмінність між людським життям і існуванням? Нерідко від людей можна почути тезу про розмежування понять “життя людини” і “існування людини”. Це розділення стало досить популярним, але єдиної думки про зміст двох цих категорій немає. Більш того, єдиної думки щодо цього не може існувати, адже кожен вкладає різний зміст у ці поняття. Слід зазначити, що думка про різницю між життям та існуванням людини виникла недавно за історичними мірками. Її виникнення слід пов’язувати з тим, що суспільство і […]...
- Лірична новела “Intermezzo” – “поема душі” 1908 рік – час найбільшого розгулу реакції. Щоденні сумні звістки разом із тяжкою працею і матеріальними нестатками підривали здоров’я М. Коцюбинського. “Тепер ледве волочу ноги, нерви зіпсовані вкрай”, – скаржився він у багатьох листах. Письменник прагнув самотності і відпочинку. Все це він знайшов у маєтку давнього знайомого Євгена Чикаленка, який запросив митця. Спочатку природа викликає у нього майже відразу, бо дуже вже стомився письменник. Він бореться з цією утомою, щоб […]...
- “Ой, яка чудова українська мова!” – I варіант 6 клас I варіант Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, бо вона не що інше, як жива скарбниця людського духу. У мові віддзеркалюється весь народ, його культура, традиції. Коли зникає народна мова, – народу нема більше! Мова – це найдорожчий скарб, переданий нам сотнями й сотнями попередніх поколінь, злелеяний у піснях, переказах. Мабуть, не було жодного видатного письменника, який би від усього свого серця не […]...
- Людина і природа – друзі чи вороги? Не можна, мабуть, сказати, що це друзі чи вороги. Це ніби єдина цілісна система. Оповідання “Лось” талановитого письменника Євгена Гуцала – гарний тому приклад. Прочитавши цей чудовий твір, розумієш, що людина не може уявити своє життя без природи. А природа в свою чергу потребує догляду та уваги людини. Оповідання пройняте такою щирою любов’ю до природи, що відчуваєш себе її частинкою. Знайти на це питання відповідь не так уже й легко, […]...
- Аналіз фейлетону “Усипка, утечка, усушка й утруска” Остапа Вишні Свою творчість Остап Вишня почав з політичних памфлетів та фейлетонів і написав іх кілька сотень. Фейлетон “Усипка, утечка, усушка й утруска” вперше надрукований 24 грудня 1922 року в газеті “Вісті ВУЦВК” і спрямований проти розкрадачів народного добра. Взагалі, фейлетон, як і всякий газетний жанр, – річ недовговічна: відгукнувся “на злобу дня”, висміяв конкретні факти, виконав свою функцію – і в архів. Але з даним фейлетоном Вишні трапилося по-іншому. І через […]...
- Моє розуміння змісту новели “Intermezzo” та її назви Я завжди з великим задоволенням читаю твори М. Коцюбинського. Це письменник незвичайний. Письменник-патріот, вдумливий і тонкий дослідник, істинно неперевершений майстер художнього слова, творець соціально-психологічної новели. Одна із найбільш відомих його новел – “Intermezzo”. Це твір не для розваги. І зрозуміти його, не прочитавши вдумливо й уважно, глибоко не осмисливши кожну частину, неможливо. Але зрозумівши, відразу відчуваєш велику насолоду і натхнення, які дає цей твір. Заголовок новели походить від назви музичного […]...
- Не зраджуй тих, кого приручив Як багато вже сказано про наших домашніх улюбленців – котів, собак, птахів і хом’яків, та все марно. Бо кожного разу, зустрічаючись із випадками людської зради і жорстокості, відчуваєш: про це не можна мовчати. Людина завжди прагнула до спілкування із живою природою, адже так мало для цього залишилося можливостей у місті. Тому іі заводимо собі щось живе. Хай радує пас, коли приходимо додому, знервовані, стомлені тривогами і ритмами сучасного міста. Справді, […]...
Categories: Шкільні твори