Поєднання “сенсаційних ефектів’ і тонкого ліризму в поезіях В. Маяковського

Related posts:

1. Своєрідність сатири В. В. Маяковського Маяковському належить фраза, що дозволяє зрозуміти особливості його творчості: “У наш час той – поет, той – письменник, хто корисний”. А бути корисним суспільству – це значить брати активну участь у тій боротьбі, що суспільство веде зі своїми внутрішніми й зовнішніми ворогами. Грізною зброєю цієї боротьби поет уважала сатиру. От чому саме цей жанр займає винятково важливе місце у творчості Маяковського У дореволюційний період творчості поета основною метою його сатири […]...
2. Образ ліричного героя у вірші В. Маяковського “Лілечко!” Десятиліття про Володимира Маяковського говорили як про національного письменника – трибуна, бунтаря, агітатора, горлана. Маяковський – лірик? Та цього не може бути! Чому ж так довго замовчувалася інтимна лірика митця? Сталін через п’ять років після загадкового самогубства поета проголосив Маяковського “найталановитішим поетом нашої епохи”, що й призвело до канонізації його постаті. У струнку схему нових життєписів Володимира Маяковського не вміщалося велике гріховне почуття великого поета до чужої дружини Лілії Брік, […]...
3. Сюжети, герої, тематика творів Маяковського Сатиричні добутки В. Маяковський створював на всіх етапах своєї творчості. Відомо, що в ранні роки він співробітничав у журналах “Сатирикон” і “Новий сатирикон”, а у своїй автобіографії “Я сам” під датою “1928”, тобто за два роки до смерті, написав: “Пишу поему “Погано” на противагу поемі 1927 року “Добре”. Правда, “Погано” поет так і не написав, але сатирі віддавав данину й у віршах, і в п’єсах. Її теми, образи, спрямованість, вихідний […]...
4. Ліричний герой ранньої лірики Маяковського Минулий XX століття було століттям колосальних суспільних протиріч і потрясінь. Кожне століття має потребу у власному поеті, що зробив би “біль часів своею собственною болем”. Таким поетом свого часу був Маяковський; з його потужної, що владно ввійшла в нашу свідомість і літературу поезією зв’язана дуже багато чого. Він перший, використовуючи свій незвичайний ритм, з’єднав політику й лірику. Вся його любов до людини вилилася в потужний струмінь нового мистецтва. У поемі […]...
5. Навіки любов’ю поранений з творчісті В. Маяковського Одна з вічних тем у літературі – тема любові – проходить через всю творчість В. Маяковського. “Любов – це серце всього. Якщо воно припинить роботу, все інше відмирає, робиться зайвим, непотрібним. Але якщо серце працює, воно не може не проявлятися у всім”, – уважав поет. Життя Маяковського з усіма її радостями й прикростями, болем, розпачем – вся в його віршах. Добутку поета розповідають і про його любов, і про те, […]...
6. Тема любові у творчості В. Маяковського Мне ни один не радостен звон, Кроме звона твоего любимого имени. В. Маяковський. “Лілічка” В. Маяковського вважають поетом політичним. Він ставив перед собою одне завдання: сприяти поетичним словом революційній перебудові життя. “Я хочу, чтоб к штыку приравняли перо”, – писав поет. Але він ніколи не цурався ліричної теми кохання. У всіх віршах Маяковський страждає, благає про кохання. Але вже в поемі “Облако в штанах” вічна тема любові виражається затято, пристрасно: […]...
7. Тема поета й поезії у творчості Маяковського В. В Твоя праця переживе тебе, поет, Переживуть творця його створіння, Живого не втратить вираженья З тебе колись списаний портрет. І. А. Бунін В. В. Маяковський успадкував з літературної традиції відповідальне відношення до поетичної творчості. Серйозний поет завжди прагне осмислити своє життєве призначення Це прагнення особливо характерно для російських поетів, тому що літературна творчість у Росії завжди розцінювалася не як приємна розвага, а як високе служіння батьківщині, народу, істині. Кожний російський поет […]...
8. Я вам расскажу о времени и о себе – за творчістю В. В. Маяковського ВОЛОДИМИР МАЯКОВСЬКИЙ 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВОЛОДИМИР МАЯКОВСЬКИЙ “Я вам расскажу о времени и о себе” Я всю свою звонкую силу поэта Тебе отдаю, атакующий класс. В. Маяковський Володимир Маяковський… Ще в ранньому дитинстві він входить у нашу читацьку свідомість. Перші свої самостійні кроки ми робимо, звіряючись з вічним: “Что такое хорошо и что такое плохо?”. Тоді це було для мене чимось величезним, незрозумілим і недоладним. На наступне сприйняття поезії […]...
9. Переказ оповідання Товстого й тонкого Чехова А. П План переказу 1. Зустріч двох приятелів на вокзалі. 2. Шкільні товариші мило розмовляють. 3. Зміна поводження Тонкого після того, як він довідався про службове становище Толстого. 4. Розсерджений Товстий іде. Сім’я Тонкого приємно здивована цією зустріччю. Переказ На залізничному вокзалі зустрілися два давніх приятелі: “один товстий, інший тонкий”. Товстий робив враження людини, що превстигло в житті Тонкий виглядав трохи скромніше. Приятелі бурхливо радувалися зустрічі, “триразово поцілувалися й спрямували один на […]...
10. Масштабність любовних почуттів ліричного героя В. Маяковського Коли ведуть розмову про любовну лірику XX століття, Маяковського або не згадують зовсім, або згадують в останню чергу. Навіть іноді дивуються: як це, Маяковський – агітатор, горлач, ватажок і раптом кохання! Якось “не вписується” у деяких це поняття в образ… Я дещо заздрю тим, хто вперше відкриє для себе сторінки його ранніх, “непрограмних” колись віршів і поем, тобто відкриє для себе нового Маяковського, великого і в боротьбі, і у ненависті, […]...
11. Оповідання Товстого й тонкого Чехова А. П На вокзалі Миколаївської залізниці зустрілися два приятелі: один товстий, інший тонкий. Товстий тільки що пообідав на вокзалі й губи його, затягнуті маслом, лисніли, як спілі вишні. Пахнуло від нього хересом і флердоранжем. Тонкий же тільки що вийшов з вагона й був навьючен валізами, вузлами й картонками… Через його спину визирала худенька жінка – його дружина й високий, із прищуленим оком син. – Порфирій!.. – викликнув товстий. – Ти чи це? […]...
12. Навеки любовью ранен – за поезією В. В. Маяковського ВОЛОДИМИР МАЯКОВСЬКИЙ 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВОЛОДИМИР МАЯКОВСЬКИЙ “Навеки любовью ранен” Одна з вічних тем у літературі – тема кохання – проходить крізь всю творчість В. Маяковського. “Кохання – це серце усього. Якщо воно припинить роботу, все інше відмирає, робиться зайвим, непотрібним. Але якщо серце працює, воно не може не виявлятися у всьому”, – вважав поет. Життя Маяковського з усіма його радощами і прикростями, болем, розпачем – все в його […]...
13. Любов до рідної України в поезіях Т. Шевченка Багатостраждальна моя Україно! Мученицька доля випала тобі протягом багатьох століть. Палили тебе, топтали вороги-чужинці. Боліло твоє тіло, та більше боліла душа від того, що серед твоїх кривдників були і твої власні діти, яких ти виносила в своєму лоні, вигодувала, підняла на ноги, а вони зневажили тебе, відмовились, відцурались твоєї мови, відцурались свого роду. І все ж попри всі незгоди була ти щасливою, бо не всі твої діти покірно сприйняли образливе […]...
14. “Я хочу бути зрозумілий моєю країною” – По ліриці В. В. Маяковського Травень Поет не “пройшов стороною над рідною країною”. Він міцно стоїть на центральній площі столиці РФ, він на книжкових полках майже кожної квартири, він у наших серцях Хоча чомусь не збираються в його пам’ятника, як раніше, божевільні російські поети. Але це година винувато. Перекручене година в країні, що програла війну з капіталізмом без бою Великий, безглуздий, ніжний, неотесаный: Не чоловік, а “хмара в штанях”. Весь одне велике серце. Яке боліло, […]...
15. Твір: Поєднання реального і фантастичного в повісті “Конотопська відьма” Чого тільки не дарує нам наша уява! І чудові пейзажі, і чарівні країни, і навіть якесь страхіття. А поряд йде звичайнісіньке життя із звичайнісінькими турботами, життя, в якому немає місця для фантастики. Та тільки не в повісті Г. Квітки-Основ’я-ненка “Конотопська відьма”. Тут настільки переплітаються реальність та фантастика, що важко відрізнити їх одне від одного! Автор малює нам славний Конотоп, у якому вирує життя. Тут постає перед нами і сотник Микита […]...
16. Добрий стосунок до коней Маяковського В. В Били копита. Співали начебто: – Гриб. Грабуй. Труна. Грубий. – Вітром опиту, Льодом взута, Вулиця сковзала. Кінь на круп Гримнулася, И відразу За зевакой зевака, Штани пришедшие Кузнецьким Клешить, Скупчилися, Сміх задзвенів і задзвякав: – Кінь упала! – Упав кінь! – Сміявся Кузнецький. Лише один я Голос свій не вмішував у виття йому. Підійшов И бачу Ока кінські… Вулиця перекинулася, Тече по-своєму… Підійшов і бачу – За каплищей каплища По […]...
17. Поетичне “я’ поезій В. Маяковського Про поезію Маяковського найчастіше сперечаються, тому що непросто прийняти його вірші й зрозуміти – надто вже вони незвичайні. Але це – справжня поезія, тому що вона сповнена виразних і естетично переконливих художніх образів, які передають мінливість і багатство навколишнього світу. Яке ж поетичне “я” цього поета? Перш за все воно яскраво виражене, як годилося футуристові. Він ставить своє “я” врівень з цілим світом, тому й звертається до Землі: Земле! Ты! […]...
18. Поетичний образ України у поезіях П. Грабовського “Крик болю і туги за рідною Україною” – такими словами охарактеризував поезію Павла Грабовського Іван Франко. Відірваний на довгі роки від рідної землі, від рідної культури, Грабовський пам’ятав свій край, вболівав за його долю. “Коли я опинився в іркутській тюрмі з перспективою каторги або вічного поселення в Сибіру, – згадував Грабовський, – тяжкий сум за Україною стис моє серце; вона являлась перед мене в якомусь надзвичайно принадному світлі, панувала моїми […]...
19. Народно-релігійні свята й обряди у поезіях Б.-І. Антонича Богдан-Ігор Антонич любив природу, рідний край, він знав і шанував народні звичаї і традиції народу. Все це поет передавав у своїх світлих і життєрадісних віршах. У поезії “Різдво” автор переосмислює біблійну легенду народження Ісуса Христа і говорить, що Бог народився у його краї: Народився Бог на санях в лемківськім містечку Дуклі. А лемки, що здавна живуть у Карпатах, принесли в дарунок круглий місяць, який у долоні Марії мов золотий горіх. […]...
20. Активно-творче ставлення до життя в поезіях Гійома Аполлінера Гійом Аполлінер називав своє мистецтво “новим реалізмом”, “надреалізмом”, “сюрреалізмом”. Цей термін вперше прозвучав з уст поета у 1917 році й визначив появу нової модерністської течії. Сюрреалізм прагнув “створити видимість надреальної дійсності, яка поєднує риси яви й сну”, перебуває поза логікою, доводами розуму, традиційними естетичними та моральними нормами”. У сюрреалістичних творах, як правило, присутнє строкате зібрання власних страхів і наслань, незрозумілих явищ – мани чи мари, без пластичної цілісності композиції, але […]...
21. Поєднання протилежних оцінок революції в поезії Тичини “Одчиняйте двері” Тичина – найвеличніший український поет 1920-х. Поряд із Франком. Бажаном і Гончаром висувався на Нобелівську премію. На думку відомого вченого Дмитра Степовика, у психіці Тичини переважає протистояння двох основних потуг: ролей поетичного діяча й самітника. Така людина усвідомлює, що живе неправильно, але змінити нічого не може. Тичина – доглибинно роздвоєний тип. Він говорить протилежне не тому, що пристосовується, а тому, що інакше не може. Його існування визначає розірваність, непристосованість до […]...
22. Символістичні образи в поезіях Поль Верлен – неперевершений поет-лірик, який з непересічною майстерністю розкриває у своїх творах найінтимніші переживання людини. Його поезії властива сповідальність і свіжість почуттів, гра напівтонів, відтінків барв і почуттів, нюансів вражень та емоцій. У середині 60-х років ХІХ ст. Верлен разом з поетами Рембо і Малларме став засновником поетичної групи “Парнас” – могутньої течії французького символізму. Він мав ще одного літературного вчителя – Шарля Бодлера, чиї “Квіти зла” також відзначили […]...
23. Поєднання громадських та інтимних моментів у ліриці О. Олеся Вже одна з перших збірок “З журбою радість обнялась…” принесла визнання О. Олесю завдяки життєрадісним акордам особистої й громадянської лірики. Хоча й з боку деяких критиків звучали закиди, що в його ранніх творах “бракує широкого різностороннього світогляду і філософічної глибини”, на мій погляд, ці докори не зовсім виправдані. Є глибина щирого людського серця, є глибина почуттів, які нікого з читачів не залишають байдужими. Здоровий дух сильної людини прагне життя попри […]...
24. Ностальгія за втраченою гармонією людини зі світом у поезіях Р. М. Рільке P. M. Рільке – поет, що все життя шукав духовну батьківщину, шукав джерело натхнення і втрачену з невідомих причин людьми гармонію. Творчість кожного митця, незалежно від його власного бажання, відображає тією чи іншою мірою духовні пошуки, особисті переживання, страждання. Справедливим це твердження буде і по відношенню до творчості P. M. Рільке. Дебютна збірка “Життя і пісні” належала двадцятирічному юнакові без літературної освіти, належної поетичної школи і будь-якого знання життя, яке […]...
25. Трагічна забарвленість теми кохання в поезіях Ф. Тютчева У поезії кохання – завжди трагедія, бо щасливе кохання спонукає автора звертатися до самого себе, тобто людина любить, і це і є на той час її творчість. Інша річ, коли перед коханням поета стають різноманітні перешкоди. То можуть бути непереборні відстані у просторі або суспільних станах закоханих. То може бути смерть коханої чи кохання. То може бути зрада. То може бути час… Тепер відкриємо збірку поезій Тютчева і зануримось у […]...
26. Протест проти рабської моралі українців у поезіях Степана Руданського Літературна діяльність Степана Руданського охоплює двадцятиріччя – від початку 50-х до 70-х років XІX ст.. її можна умовно поділити на три періоди: кам’янець-подільський, петербурзький і ялтинський. Творчий розквіт поета припадає на другий, петербурзький, період. Саме тоді провідними у нього стають громадянські мотиви. Саме тоді були написані твори високого громадянського звучання, в яких поет підносить ідею стійкості, мужності, висловлює надію на те, що прийдуть “дивні роки”, коли Зерно поспіє І заколосяться […]...
27. Поєднання трагічного і комічного у творчості Шолом-Алейхема С. Міхоелс, відзначаючи поєднання трагічного і комічного у творчості класика єврейської літератури, писав:”… Шолом-Алейхем не міг не бачити трагедійних елементів у навколишній дійсності, вони лише переломлювались у його творчості в явища трагікомічного типу. Шолом-Алейхем гостро відчував трагізм свого народу. Але він не впадав у песимістичне споглядання сучасної йому дійсності. Його глибоко народний гумор був лише най-сильнішим засобом самозахисту. У смутній насмішці автора прочитуються не тільки печаль природного кінця людського життя, […]...
28. Поєднання реального і фантастичного у повісті “Конотопська відьма” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час її національного ‘ відродження. Твори письменника нікого не залишали байдужим. Простих людей ці твори захоплювали до сліз, бо оповідали про їхнє життя, розказані до […]...
29. Образ ліричного героя в поезіях збірки “Зів’яле листя’ І. Я. Франка В українській літературі постать Івана Яковича Франка є однією з найпомітніших. Він – успішний письменник, поет, драматург, критик, громадський діяч. Але в особистому житті Франкові не пощастило: тричі він любив, і тричі його кохання відкидали. Перша любов – Ольга Рожкевич, якій батько заборонив зустрічатися з політичним в’язнем, друга – Юзефа Дзвонковська, що відмовила Франкові й іншим претендентам, бо відчувала смертельну хворобу, третя – Целіна Журовська, яку Франко кохав платонічною і […]...
30. Поєднання фольклору й поетики модернізму у творах Федеріко Гарсіа Лорка Федеріко Гарсіа Лорка народився у невеличкому андалузькому селищі Фуенте Вакерос, тому дитинство провів на лоні природи. Пізніше він згадував: “Моє дитинство – це село і поле. Пастухи, небо і безлюддя”. Скільки юнацьких витівок народжувалося в цій голові: вистава для дітей, музичне свято у Гранаді, фольклорна експедиція, фестиваль андалузької народної пісні – канте хондо, мандрівний театр тощо. І, звісно, поетична творчість. Ми не випадково навели деякі факти із життя поета. Стихія […]...
31. Тема любові до вітчизни в поезіях М. Рильського М. Зеров так формулював поетичне кредо М. Рильського: він “досить витончений і складний поет, щоби так легко було його умостити в елементарні формули, як ” геть від сучасності!” або ” солодкий світ “. І живе він разом із своїм часом, напружено й уважно в околишнє життя вдивляється, уміє помічати останній вираз його обличчя…Уміє пізнавати в його глибині струю вічно людського, близького всім часам і народам”. Поет за своїм покликанням завжди […]...
32. Поєднання наукових методів і художніх засобів у романі Е. Золя “Кар’єра Ругонів” В історії французької літератури творчість Е. Золя стала важливим і змістовним етапом. Історичні зміни, що відбувалися у французькому суспільстві другої половини XІX ст., знайшли найповніше відображення у його творах, зокрема, у великій соціальній епопеї “Ругон-Маккари”. Письменник заснував та розвинув нову теорію художнього відображення дійсності, відповідно до якої митець перетворювався на вченого та експериментатора. У такому випадку художник повинен був орієнтуватися не на життя, а на задану формулу. Між тим Золя, […]...
33. Поєднання язичницької віри та християнства в календарно-обрядовій пісні Серед жанрів усної народної творчості найпопулярнішим і найулюбленішим є пісня. Завжди лунає – в свята, в будні, в години праці… Українська душа невіддільна від пісні. Багато хто своє зачарування українською піснею перетворив на професію. У пісні відбита не лише висока духовність народу, його лексичне багатство, а й хронікальний розвиток цього жанру. З давніх часів до нас дійшли різні народні свята, які супроводжуються різноманітними обрядами і піснями. Окрему групу народних пісень […]...
34. Риси символізму в поезіях Ш. Бодлера Творчість Ш. Бодлера стала джерелом, у якому поети-символісти знайшли свої головні принципи. Символізм як напрямок вибудував власну теорію, за якою поезія має залишити дійсний світ, світ природи, щоб знайти наддійсне, надреальне. Без символу літератури взагалі не існує. Цей висновок витікає насамперед із визначення поняття “символ”. Отже, символ у перекладі з грецької мови означає умовний знак, натяк. Символ має філософську смислову наповненість, тісно пов’язаний із наукою, міфом, вірою, поезією, але не […]...
35. Поєднання pеального і фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Квітка-Основ’яненко був видатним укpаїнським пpозаїком і дpаматуpгом дошевченківської доби. З-під його пеpа впеpше в укpаїнській літеpатуpі з’явилися повісті і оповідання. Квітка звеличив в очах суспільства пpостого селянина-тpудівника, шиpоко відкpивши двеpі в літеpатуpу позитивним пеpсонажам з наpоду і показав моpальну здpібнілість панівної веpхівки. Своїми кpащими твоpами письменник утвеpджував pеалістичний напpям у літеpатуpі. Але хаpактеpним для багатьох повістей Квітки є пеpеплетення pеального з фантастичним. Показовою в цьому плані є “Конотопська відьма”. Ця […]...
36. Поєднання в жанрі танки картин реального буття та особистих асоціацій поета Японський поет кінця XІX-початку XX ст. Ісікава Такубоку. Я відкриваю цю маленьку збірочку навмання. Я нічого не шукаю спеціально – просто читаю кілька коротеньких віршів і чимраз замислююсь: як можна так написати? Цей жанр японської поезії зветься танка. У вірші всього п’ять рядків, нема та не може бути докладної розповіді, але поет зміг сказати так багато, що більше нічого додати, та й не треба: На песчаном белом берегу Островка В […]...
37. Духовність у поезіях про родинні стосунки Найдорожче, що є в кожного з нас, – це родина. А найкращі, найрідніші люди – батьки. Навіть виростаючи, дорослому сину чи доньці так хочеться батьківської теплоти, материнської ласки. Надзвичайно турботливо, зворушливо, з тремтливою обережністю змальовує родинні почуття в своїх поезіях Станіслав Чернілевський. Щирою, непідробною любов’ю до матері, до рідного дому пройнята поезія “Теплота родинного інтиму”. Ліричниії герой уже виріс, але його почуття до найдорожчої людини все такі ж сильні. Це […]...
38. Створення нового міфу в поезіях Б. І. Антонича Богдан-Ігор Антонич – поет дуже своєрідного мистецько-філософського світогляду, в основі якого лежить уявлення про гармонійну єдність людини й природи. Спочатку – захоплений романтик, співець лемківських краєвидів, поет, що дуже важко народжувався, пізніше – новітній міфотворець і пантеїст, геніальний поет-мислитель, містик у своїй творчості. Можливо, природа нагородила свого сина таким сильним талантом слова, бо знала, що доля відмірила йому зовсім коротке життя – 28 років. Написані вже більше півстоліття тому твори […]...
39. Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО “КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА”. ПОЄДНАННЯ РЕАЛІЗМУ І ФАНТАСТИКИ 1. Під час весільного обряду П. Пістряк у М. Забрьохи виконував роль… А Старшого боярина. Б Піддружного. В Старости. Г Цигана. 2. За що пан сотник критикував писаря, збираючись на весілля? Що той: А Був надто повільним. Б Незрозуміло висловлювався. В Напередодні багато випив вишнівки. Г Не склав вірша, присвяченого Олені. 3. Що розшукував М. Забрьоха і П. Пістряк у хаті напередодні ве­сілля? А Каганець. Б Весільні рушники. В Двері. […]...
40. Людина і природа у поезіях Рильського М. Рильський понад 50 років працював у літературі і залишив нам велику і цікаву спадщину. Його творчість зросла на міцній основі класичної літератури та фольклору, і на цьому грунті розгорнувся оригінальний, самобутній голос поета. Багатий художній доробок митця позначений роздумами про місце людини в житті, духовні цінності нашої епохи, пронизаний мотивами любові до усього сущого. Його поезії сповнені щирістю, одвертістю і, разом з тим, розмисленістю, інколи легкою іронічною усмішкою. М. […]...