Посвячення в школярі

Related posts:

1. Весільний коровай Весільний коровай Одним із найпоширеніших весільних обрядів, який символізує освячення громадою новоствореної родини, є випікання короваю. Коровай виготовляли, дотримуючись певного сценарію. Випікали його у п’ятницю або в суботу у домі молодої, у родичів або ж в обох молодих. Нерідко у цьому ритуалі брали участь родичі з обох боків, символізуючи поріднення сімей. Спільність дій під час випікання короваю мала символізувати єдність майбутньої сім’ї. Для цього коровайниць зав’язували рушником і вони мусили […]...
2. Коровай хліба Про хліб ми знаємо з раннього дитинства. Напевно, “хліб” – одне з перших слів, що вимовляє дитина. А скільки прислів’їв і приказок присвячено хлібу! Хліб у житті людини має величезне значення. По-перше, просто без хліба багато страв несмачні. По-друге, хліб – це і бублик, і калач, і батон, і булочка. Свіжі, апетитні, вони іноді ніби запрошують: “Спробуй мене!” Із дитинства дорослі привчають дитину дбайливо ставитися до хліба: його не можна […]...
3. Сімейний бюджет Часто на перерві можна побачити такі розваги: школярі беруть чийсь пенал і починають кидати один одному. І господар пенала бере участь у цій безглуздій грі. “Ой, порвався! Ну нічого, мама новий купить”. І не думають про те, чи є в мами гроші на новий пенал, ручку. У нашій сім’ї все інакше, можливо, тому мені важко зрозуміти своїх друзів. Батьки розмовляють зі мною як з дорослим про наш сімейний бюджет. І […]...
4. Ким я хотіла б стати і чому? Я вирішила стати учителькою. Дехто може запитати чому? Скажу відверто: мені здається, що це дуже гарна професія, а ще тому, що я дуже люблю свою учительку. Учителька завжди в оточенні дітей, її діти люблять, вона для них як рідна мати. Учителька завжди допоможе в навчанні, турбується про нас, наше здоров’я. Вона разом з нами і радіє, і переживає. Мені здається, що учителем може бути тільки добра людина, яка любить дітей […]...
5. Берегти природу – обов’язок кожного – ІІ варіант ІІ варіант Люди живуть на планеті більше двох тисяч років. За цей час не завжди до природи ставилися обережно, особливо у період бурхливого розвитку прогресу. Від цього самого прогресу висохли моря й річки, через винищення лісів порушилась гармонія у рослинному та тваринному світах, через бруд, який потрапив у воду, загинула риба у річках. Тому ми, діти, повинні допомагати дорослим не тільки берегти природу, але й відновлювати її. Вирощувати квіти, годувати […]...
6. “З усіх утрат втрата часу найтяжча” Час минає. Секунда за секундою складаються у дні, дні переходять у роки. Діти підростають, дорослішають, потім старіють. У них підростають уже свої діти та онуки. За мірками історії Всесвіту лише хвилина відділяє нас від трипільського гончара, що робив перші глиняні глечики. Глечики і досі роблять такими, та хто згадає того гончара? Історія пам’ятає правителів і воїнів, поетів і музикантів. Інколи лишаються на її сторінках імена простих людей, що здійснили щось […]...
7. “Ми бідні не тим, що нічого не маємо, а тим, що нічого не знаємо” Одного осіннього ранку малюк уперше йде до школи, мріючи, що тепер “стане дорослим і розумним, все пізнає”, як кажуть батьки, на що старші школярі лише поблажливо всміхаються. Мовляв, недовго радітимеш, ще набридне. Таке різне ставлення до знань… Насправді знання – то справжнє золото в житті людини. Чи здатні лінькуваті невігласи оцінити всю красу самоцвіту знань, роздивитись кожну його іскристу блискучу грань, що їх усіх ніколи не перелічити найрозумнішому? Ці наші […]...
8. Проблема молоді в романі “Жовтий князь” Молодь – майбутнє нації. Ідеологи тоталітарного режиму добре це розуміли і почали її обробку відповідно до своїх потреб. У романі В. Барки ми читаємо, що в школі дітей вчать сміятися з віри і церкви, навіть зі своїх темних та “забобонних” батьків. Комсомольців посилали для руйнування храмів. “Наближається комісія, і з нею комсомольці, яких люди знають з обличчя і прізвища, а від цього дня будуть пам’ятати з приладдя розору, несеного до […]...
9. День, що я не забуду Я хочу розповісти не про свій незабутній день. Цю розповідь я почув від своєї бабусі, яка тоді навчалася в другому класі. Але мені дуже сподобалося і запам’яталося все, про що вона розказала. Цього дня вона хвилювалася, тому що готувалася до контрольної роботи. Зібралася до школи, як завжди: портфель, чорнильниця-непроливайка і якась їжа із собою. Школа знаходилася далеко – чотири трамвайні зупинки треба було пройти пішки, трамваї наприкінці війни ще не […]...
10. За що я люблю свою школу Майже кожного ранку я прокидаюся в чудовому настрої, бо скоро вже йти до школи. Збиратися мені недовго – умитися, причесатися, одягтися швиденько, прибрати постіль та поснідати – ось я і готовий! Добре, що матуся привчила мене з вечора збирати портфель та готувати на стільці чистий одяг на завтра, це дуже економить час. Поки снідаю на кухні, поглядаю у вікно: там видно стежку, якою дітлахи поспішають до школи. Отже, й мені […]...
11. Як я розумію щасливе сімейне життя Кожна людина хоче бути щасливою. І кожна людина прагне щасливого сімейного життя. Проте щасливе сімейне життя кожен розуміє по-своєму. Мені здається, що обов’язковою умовою повинно бути взаєморозуміння між членами сім’ї. Якщо батьки розуміють, по-перше, один одного і разом – інтереси дітей, а діти розуміють інтереси батьків, то така сім’я обов’язково відшукає шляхи до щастя. Зразком для мене є моя сім’я. Ми з сестрою вважаємо своїх батьків старшими друзями. Нам цікаво […]...
12. Спорт сьогодні Заняття спортом сьогодні викликає багато суперечок. Причина дуже проста: єдине, що нині доступно всім дітям без винятку, це уроки фізкультури в школі. За все інше треба платити, і часто батьки відмовляються віддавати своїх дітей до якоїсь секції, бо сімейний бюджет цього не може витримати. Мене дивує, як багато представники влади, депутати та політики говорять, що треба піклуватися про підростаюче покоління. Кажуть, що для вирішення всіх спортивних питань навіть міністерство створили. […]...
13. Мої сімейні обов’язки Звичайно, у кожного є свої обов’язки в сім’ї. Наприклад, тато в сім’ї найчастіше заробляє гроші, майже завжди важкою працею. Мами зазвичай пораються по господарству: готують їжу, прибирають у домі. Діти мають простіші обов’язки: помити посуд за собою, витерти пил з меблів. У мене обов’язків не дуже багато, але я дорослішаю – і їх стає дедалі більше. Вранці я мушу застелити після себе ліжко. Якщо нікого немає вдома, то треба самому […]...
14. “Вічна мужність простої людини в паляниці звичайній живе” За всі часи і у всіх народів найбільшою святинею вважався хліб. Коли його не ставало – приходило лихо. Недаремно людина, творячи щоденну молитву, просить Бога: “Хліб наш насущний дай нам сьогодні”. Згадаймо Малайку – героїню повісті М. М. Коцюбинського “Fata Morgana”. Свою долю вона пов’язує з землею, яка дає хліб. Найзаповітніше її бажання – мати свою ниву. Ота святість, пошана до хліба передавалися з покоління в покоління. Батьки влаштовували навіть […]...
15. Твір за картиною Кузя “Україна” Художня фотографія є різновидом образотворчого мистецтва. Чудовий взірець такої фотографії – натюрморт “Україна”. Чому саме так назвав автор свою композицію? Мабуть, тому, що на ній відображено предмети, які дорогі серцю кожного українця, бо символізують нашу Батьківщину. На столі лежить вишитий рушник. Вишивані рушники: все життя супроводжують українця: їх дарують новонародженому, подають сватам, на рушник стають молодята, коли беруть шлюб. На рушнику стоїть портрет великого Кобзаря – Тараса Шевченка і лежить […]...
16. До свята Великодня До свята Великодня Крашанка – необхідний атрибут Великодня, символ відродження життя. Здавна щороку великодньої п’ятниці господині готували крашанки: червоні, жовті, зелені. Вони прикрашали святковий стіл. А звідки ж господині брали фарби? По-перше, відвар цибулинного лушпиння, що збиралося протягом тривалого часу, фарбував яйце у приємний червоний і світло-брунатний кольори. Відвар з листя медуниці забарвлював їх у зелене, а з вільхових шишечок – у жовте; звичайна синька, яку вживали, коли мастили хату, […]...
17. Професія вчителя Учитель відіграє велику роль у розвитку суспільства, бо він – носій знань, які повинен передати наступним поколінням. Наші перші вчителі – Це наші батьки. Вони дають нам найважливіші життєві уроки добра, порядності, чесності, мужності, любові до своєї землі, своєї Батьківщини. Саме цього навчали мене мої батьки. Але головне, що я одержала від них, – це бажання навчатися далі, бо саме знання, як вони казали, будуть основою мого професійного успіху, особистого […]...
18. Чистота – запорука здоров’я чи предмет суперечок? Щовесни, тільки-но сходить сніг, вулиці і парки нашого міста набувають жахливого вигляду: за зиму там накопичилася велика кількість сміття. Влада, як завжди, оголошує двохмісячник “Зелена весна”, і починається боротьба за… так-так, за чистоту. Звучать заклики до населення взяти участь у цій благородній справі. Хтось з ентузіазмом береться за мітлу чи граблі і має від цього задоволення. Хтось скептично або навіть грубо відмахується, вважаючи, що це справа двірників. Дехто по-своєму реагує […]...
19. Елементи язичницьких вірувань у весільних дійствах – І варіант 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант А п ‘ятниця – зачинальниця, А субота – коровайниця, А неділя – вінчальниця А в понеділок – напивальниця, А в вівторок – похмільниця, А в четвер – порядок чинити, А в п ‘ятницю – по обіду Та й додому поїду. З народної пісні Слово “весілля” завжди сприймалося як символ радощів та веселощів. Цілий тиждень наші пращури могли святкувати весілля! Природна музикальність, нахил […]...
20. Шкільна виставка Минулої п’ятниці в нашій школі відбулася виставка-розпродаж. Ми, всі школярі, від першого до одинадцятого класу, самі виготовляли для неї товари – пекли якісь ласощі, вишивали серветки, майстрували щось на уроках трудового навчання, робили цікаві оригінальні сувеніри. Наймолодшим, звичайно, допомагали батьки. На виставці ми переходили від однієї вітрини до іншої, смакували всілякими пиріжками й тістечками, що “їх приготували дівчатка, купували подарунки друзям та рідним. Було дуже багато цікавого. Олена Григорович вишила […]...
21. Весілля – Народна драма Усна народна творчість Народна драма Весілля Весілля – одна з найвеличніших форм народної драми, в якій відбилися мораль і світогляд, родинні та суспільні стосунки українського народу на кожному етапі його розвитку, його поетичні уявлення та артистичні здібності. Весілля справляли восени, після закінчення польових робіт, але традиційно тільки до середини жовтня – до православного свята Покрови Пресвятої Богородиці. У народі навіть з’явилося прислів’я: “Іде Покрова, реве дівка, як корова”. Це означало, […]...
22. Кому потрібні казки: дітям чи дорослим? О. СТОРОЖЕНКО, Б. ЛЕПКИЙ, Л. КОСТЕНКО, Б. ХАРЧУК, Е. ГУЦАЛО, Л. ПОНОМАРЕНКО – ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ ЛЮДИНА?” 7 КЛАС “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ ЛЮДИНА?” О. СТОРОЖЕНКО, Б. ЛЕПКИЙ, Л. КОСТЕНКО, Б. ХАРЧУК, Е. ГУЦАЛО, Л. ПОНОМАРЕНКО Кому потрібні казки: дітям чи дорослим? Чомусь завжди вважають, що казки цікаві лише дітям. Може, тому що в них багато вигадки і дорослі впевнені, що дітям цього досить. Але як часто вони загупають слова російського класика О. Пушкіна: “Сказка – ложь, да в ней намек, добрым молодцам урок”. Тож, на мою […]...
23. Петро Сагайдачний Петро Сагайдачний Славний гетьман України Петро Конашевич-Сагайдачний народився в Галичині, у Самбірському повіті. Його батько був заможним шляхтичем, тому хотів дати синові найкращу освіту в Острозькій школі. Вчився там Петро 8 років. І, мабуть, там дістав прізвище Сагайдачний за хорошу стрільбу з лука. У 1614 році Петро разом із кількома товаришами потрапив до Січі. А у 1616 році за сміливість, освіченість, розум козаки обрали його кошовим Січі й гетьманом. Прославився […]...
24. З ювілеєм Тебе, Школо! З неймовірного хвилювання і пишного букету квітів, з нового портфеля і нових щирих друзів почалося моє шкільне життя. Усміхнені обличчя вчителів, відчуття, що я – маленька частинка одного великого цілого і хочу залишатися цією часточкою якомога довше. Школа – важливий етап життя кожної дорослої людини. Точніше сказати, саме в школі і починається оте справжнє суспільне життя учня. Адже кожна дитина – це маленька насінинка, яку необхідно посадити у добрий грунт. […]...
25. Чому Том і Гек протиставляють себе світові дорослих? Це дуже просте питання. Тому що дорослі живуть не справжнім, а вигаданим життям. Тому що дорослі понад усе ставлять Гроші. Ось чому. Справді, весь Санкт-Петербург живе не так, як хоче. Начебто театр, і у кожного своя роль. Містечко назвали ім’ям великої столиці. Така собі скромність. І не лише вони: десь поблизу є крихітне місто з гучною назвою Кейро, тобто Каїр. І люди з цих міст ретельно виконують свої ролі. Дорослі […]...
26. Про улюблену казку На день народження тато подарував мені книгу українських казок. Що вже то було за задоволення! Я читав із захопленням, і перша казка була – “Про Мишенят Круть і Верть і Півника Голосисте Горлечко”. У ній розказується про те, як Півник знайшов колосок. Але ні Круть, ні Верть, не захотіли йому допомагати. Коли Півник пропонував їм чи то змолотили колосок, чи то відвезти зерно до млина, вони відмовлялися. “Не я”,- одказував […]...
27. Моя вчителька Рідна школа. Перша вчителька. Добру пам’ять про них зберігає людина все життя. Саме перша вчителька введе маленьку дитину в казковий світ знань, вона навчить не тільки навчить читати і писати, а й бути доброю, чуйною, чесною і розуміти, що це таке – бути справжньою людиною. Теплотою і ніжністю оповитий образ учительки в поезії О. С. Малишка “Вчителька”. Все життя вона віддала школі, учням. Новий рік починався для неї у вересні, […]...
28. Лесь Курбас: філософія театру У сприйнятті найбільшого українського режисера, театр – це окрема держава. Замість слова “театр” він уживав термін “театральна комуна”. По-перше, це зібрання здатних на екстатичні почуття. По-друге, це об’єднання однодумців на основі довіри. Використовував світовий досвід театрознавства; своїми вчителями вважав українця Григорія Сковороду, німця Бертольда Брехта, австрійців Рейнхарда і Віктора Обюртера, француза Антонена Арто, митців німецького експресіонізму 1910-х років. Принципами театру Курбаса були: посвячення на служіння театру, ідея мистецтва як відбиття […]...
29. Поети “Празької школи” Поети “Празької школи” Поети “Празької школи ” – це наші співвітчизники, які або були безпосередніми учасниками боротьби за УНР, або дітьми її діячів. Ці поети несли з собою ідею української державності, тому їх творчість перегукується з творчістю представників стрілецької поезії в Галичині. Поети-емігранти друкували свої твори в галицькій періодиці, видаючи свої збірки у Львові. Тому дослідники вважають українською еміграційною літературою тільки ту, яка з’явилася після Другої світової війни, зокрема в […]...
30. Гарно того вчити, хто хоче все знати Щойно народжена дитина не знає геть нічого. Батьки навчають її розмовляти, задовольняти свої потреби, і дитина швидко вчиться, бо її мозок прагне знань, щоб жити. Пізніше малюк питає батьків про те, що йому цікаво: чому небо блакитне, чому поїхала машина, чому яблуко таке солодке. І вони відповідають на безліч таких запитань. Під час навчання в школі найуспішнішими виявляються ті, хто цікавиться навчанням, кому подобається дізнаватися нові речі. Звичайно, комусь більше […]...
31. Допомога батькам У світі є дуже багато різних родин та батьків. Є, на жаль, батьки, яким не подобаються їхні діти, і вони їх виганяють на вулицю. Але більшість добрі, вони життя можуть віддати заради своєї дитини. У мене теж є батьки, і вони добрі. Вони працюють, не покладаючи рук. Мама прибирає квартиру, готує різні страви, виконує дуже багато іншої роботи. Недарма кажуть: “Жіноча робота ніколи не скінчиться”. Це, звісно, правильна думка. Тато […]...
32. Добро, любов, взаємна турбота батьків і дітей Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько. Прислів’я Особливе місце у творчості С. Васильченка посідають твори для дітей. Його оповідання виховують такі сімейні цінності, як добро, любов, взаємна турбота батьків і дітей. Ось, приміром, його оповідання “Свекор”. Це ціла енциклопедія народного життя. Багато з традицій української родини актуальні й нині. Наприклад: дітей змалку привчали до праці, голова сім’ї – батько, батькам завжди слід дякувати. В оповіданні “Бусурмен” С. […]...
33. Стійкість духу виховуй з дитинства Я І СВІТ 6 КЛАС Я І СВІТ Стійкість духу виховуй з дитинства Дуже давно на Україні жила дівчинка. Вдома усі називали її Лесею. Була вона мрійлива і слухняна, з дитинства писала вірші. Дівчина була мужньою та хоробро боролася із страшною хворобою – туберкульозом кісток. Це маленька майбутня поетеса Леся Українка, яка боролася зі своєю хворобою усе життя, загартовуючи дух і тіло. Треба завжди посміхатись, не показувати, як тобі важко, адже це прояв […]...
34. Якою я уявляю школу майбутнього – I варіант I варіант Я дуже люблю свою школу, але все ж таки вважаю, що її не завадило б удосконалити. Мені подобається, як наші учителі викладають уроки, та я вніс би в навчальний процес, а також в організацію роботи школярів деякі зміни. Було б дуже добре, якби в майбутньому у кожного учня в школі був свій комп’ютер, на якому він міг би виконувати завдання вчителя, а вчитель за своїм комп”ютером перевіряв би […]...
35. Краще маленька справа, ніж велике ледарство Краще маленька справа, ніж велике ледарство Як на мене, то це прислів’я дуже справедливе. Спробую довести. Цього року я став учнем середньої школи. А раніше навчався у початковій школі. Так от, у 5 класі мені стало важко навчатися. Стільки нових предметів, стільки домашніх завдань! І я вирішив, що все одно не зможу виконати все, тому краще взагалі нічого не робити! Мої батьки цілий день на роботі. Я приходив зі школи, […]...
36. Мої враження від вірша Т. Шевченка “На панщині пшеницю жала…” Вірш “На панщині пшеницю жала…” має ще другу назву – “Сон”. У ньому Шевченко розповідає про долю селянки, яка уві сні бачить свого малого сина вже дорослим, щасливим, бо він уже вільний, одружений, має діточок. Мати від усього серця радіє за сина, але саме ця радість примушує її прокинутись, повернутися у сьогодення. Але уже нема з чого радіти. Тут мале дитя на руках, якого треба годувати, треба відробляти панщину на […]...
37. Книга приповістей Соломонових Книга приповістей Соломонових Книга приповістей Соломонових – це твір, у якому викладені основні моральні засади людства. У приповістях Соломонових йдеться про зв’язок між батьками і дітьми: батьки передають свій життєвий досвід дитині, і це допомагає їй знайти власний життєвий шлях. Тому основою нормального розвитку людського роду має бути повага дітей до батьків. Ще одним положенням, викладеним у Книзі, є положення про необхідність робити добро і допомагати тим, хто потребує допомоги, […]...
38. Твір на тему “Дитинство – запорука майбутнього” Дитинство – найважливіша пора нашого життя, цієї пори формується наш характер, уподобання, моральні переконання. Важливо, щоб воно було нормальним і щасливим. Любов і турбота батьків – це запорука того, що дитина у майбутньому буде почувати себе впевнено, комфортно у будь-яких ситуаціях. Але часто в дитини може бути все, крім батьківської уваги і доброго слова. Адже часто батьки весь час працюють, прагнуть забезпечити матеріальне благополуччя дитини, купити іграшки тощо. Не у […]...
39. Чому бабуся стала для Альоші найріднішою людиною Повість Максима Горького “Дитинство” є автобіографічною. В ній він розповів про свої дитячі роки, проведені в сім’ї свого дідуся і бабусі. Найближчою та найріднішою людиною стала для Альоші бабуся Акуліна Іванівна. З того дня, коли поховали батька Альоші, бабуся завжди була поруч з ним. Запам’ятав хлопчик і те, як бабуся милувалася Волгою, відкриваючи для онука красу землі, талановитість людей. Під час сварки між дядьками Альоша бачив, що бабуся дуже засмучується, […]...
40. Маленька господарка Дитячі оповідання Бориса Грінченка мають велику пізнавальну та виховну цінність. Як І. Франко та Панас Мирний, Б. Грінченко акцентує увагу на глибокій порядності дітей із селянських родин, показує, що навіть найсуворіші життєві обставини не можуть зруйнувати тих високостей душі, які успадковані від народу, прищеплені одвічними традиціями, щоденною працею. Дуже цікавим психологічним дослідженням дитячої душі виявилось оповідання Б. Грінченка “Сестриця Галя”. Залишившись напівси ротою, дванадцятирічна Галя стає меншим діткам за матір. […]...