Повість Б. Грінченка “Сонячний промінь” зацікавлює відтворенням взаємин української інтелігенції із селянством, показом перших кроків до зближення представників українського національно-культурного руху кінця 80-х років з народом. Головний герой твору Марко Кравченко вважає, що єдиний спосіб допомогти народові – це просвіта, а найдоцільніший політичний лад – парламентаризм. Здійснювана Кравченком праця має суто просвітницький характер. Про це свідчать конкретні форми його діяльності: він веде бесіди із селянами, учить їх грамоти, читає їм українські книжки. Син чоботаря-п’яниці, що рано залишився сиротою, Марко Кравченко, уже як студент останнього курсу історико-філологічного факультету одного з університетів, приїздить на запрошення поміщика Городинського у його маєток для репетиторської праці.
Тут, у степовому, зшахтаризованому селі і намагається він власним прикладом зреалізувати заповідну ідею, якою пройнявся, – зближення народолюбного інтелігента з простим людом. В основу сюжету твору покладено також кохання Марка до поміщицької доньки Катерини. Юнакові довелося докласти величезних зусиль, щоб ця пройнята зверхністю до “мужицтва”, а тим більше до його мови панночка засвоїла як свою його життєву програму. З часом виникає конфлікт героя не лише із сильними світу цього, а інколи і з товаришами по ідеї: замість зосередження на спільній роботі для народу культурники багато часу витрачали на непотрібні дискусії та зведення дрібних рахунків між собою. “Української інтелігенції немає, існують тільки українські інтелігенти. Кожен з них виробив свої погляди самостійно, якщо здатний був на те, або підлягав чиємусь впливові.
Тому кожен і різнить поглядами з іншими…” – такий один із висновків, до якого приходить герой повісті. Потреба зосередити увагу на праці серед народу випливає з переконань письменника. Він спостерігав ту просвітницьку роботу в українському селі і на власні очі бачив усе, що там відбувалося. Більше того, Б. Грінченко сам брав активну участь у цьому процесі.
Безвихідь, яку насаджує поміщик, піп, урядник, шинкар, навіть учитель – і недосяжний для трудящих “сонячний промінь” знань, освіти, що допоміг би їм зрозуміти, хто вони і які в цьому світі, – так позначені полюси художнього конфлікту твору. Просвітницька діяльність Кравченка серед народу є безперспективною. Надії головного героя прислужитися рідному народові зазнали краху: до його культурницьких дій насторожено ставляться самі селяни, хоч, зрештою, й уподобали влаштовані ним читання. Від важкої вчительської праці гине невдовзі і “сонячний промінь” у житті Кравченка – його кохана і дружина Катерина, яка таки зреклася панського середовища заради єднання з народом.
На завершення повісті відчувається, що попереду у діяльності Кравченка – саме повна безперспективність, і це є найцінніший результат здійсненого письменником дослідження важливої суспільної проблеми.





Related posts:
- Реалізм і народність художньої прози Б. Грінченка Я не скажу, щоб розумом, я жив, Я не скажу, щоб серце в мене спало. Але його я тяжко пригнітив. Повинність я над все ушанував. Віддав себе я праці без вагання; Я йшов туди, де розум посилав… Б. Грінченко Борис Дмитрович Грінченко – видатне явище в українській літературі.. Він – людина феноменальної працездатності, талановитий письменник-про-заїк, неповторний поет-лірик, фольклорист і етнограф, мовознавець, критик, публіцист, автор першого “Словаря української мови”. Свого часу […]...
- Євген Рафалович – представник нового покоління української інтелігенції ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Іван Якович Франко, відомий поет та прозаїк, написав соціально-психологічну повість “Перехресні стежки”. У ній автор змалював життя селян на зламі XIX-XX століть. Серед того безправ’я та “гнилого супокою” з’являється нова людина, що є зовсім іншою. Він з іншої формації, його погляди на життя, спосіб жити не відповідають тому життю, яке ведуть пани цього містечка. Євген був сиротою. Його опікуном був сільський священик, а репетитором […]...
- Щирий промінь благодійності Щирий промінь благодійності Є люди з надзвичайними душами. Ці душі страждають, захлинаючись співчуттям до людей, що потерпають від страшного лиха і смертельної хвороби, голоду, природних катастроф тощо. Саме ці душевні страждання надають таким людям сил, щоб допомагати нещасним, підтримати їх у найважчу годину життя. Вони не шкодують ні своїх сил, ні свого часу, ні коштів, бо ступають на шлях благодійності за велінням власного серця. Інакше жити вони не вміють, не […]...
- Доля сільського вчителя в творах Б. Грінченка Борис Грінченко – письменник, громадський діяч, упорядник першого “Словника української мови”. Ним зроблений також важливий внесок у скарбницю української літератури. Над його творчою спадщиною в сталінську добу був вчинений брутальний поглум. Піднесений у перші роки по своїй смерті та в першій половині 20-х років українськими діячами на недосяжну висоту, він був перетворений у нікчемність і, по суті, перестав існувати як явище української літератури. Вчорашній “учитель життя”, “пророк”, “апостол” трактувався злим […]...
- Сонячний світ дитинства в повісті Марка Твена “Пригоди Тома Сойєра” Всі ми родом із дитинства. Ця істина проста, як і все геніальне. Дитинство – це цілий світ: яскравий, різноманітний, сповнений таємниць і загадок. У ньому завжди знайдеться місце для пустощів і розваг, для подвигів і безглуздих вчинків, для першого кохання і для перших зрад та розчарувань. Але найголовніше, що дитинство – це невичерпне джерело знань, з якими до людини приходить досвід. Є люди, які на все життя в душі залишаються […]...
- Тема денаціоналізації української інтелігенції Тема денаціоналізації української інтелігенції входить до повісті з образом Йоганнеса Шварца. Його образ виписаний рельєфно, розкритий різнобічно. При першому знайомстві з “чужим йоганнесом” людям здавалося, що це дуже витончена, культурна й цікава людина. І коректною поведінкою, і розмовами на різні теми, і гарною зовнішністю він міг заімпонувати будь-кому. Аглаї йоганнес багато чим нагадує Чорная. “Між обома ніби схожість”, що проявлялася в рухах, “якомусь спільному ритмі”. “А відтак ще в очах, […]...
- Портрет Михайлика з повісті “Гуси-лебеді летять” Стельмаха Головним героєм повісті “Гуси-лебеді летять” є дев’ятирічний хлопчик Михайлик. Автор майже не дає нам опису його зовнішності. Можна лише припустити, що це худорлявий, бідно одягнений хлопчик, що не має чобіт. Проте внутрішній світ, думки та характер свого героя письменник змалював детально та надзвичайно вдало, не в останню чергу через те, що малював усе з самого себе. Михайлик – добрий, чемний та чуйний хлопчик. Він росте в бідній, проте дуже гарній, […]...
- Сонячний зайчик Навіть дорослі люблять пустувати і, узявши дзеркальце, змушують танцювати на стіні сонячних зайчиків. Наш клас зранку залитий сонцем. Навіть якщо не брати в руки дзеркала, сонячні зайчики все рівно будуть стрибати по стінах класу. Вони відбиваються від стекол портретів, що висять на стіні, книжкових шаф та просто від різних блискучих предметів. Одного разу ми вирішили використати сонячний зайчик у своїх інтересах. Мала бути контрольна з математики. Ми з хлопцями домовилися […]...
- У чому зміст заголовка оповідання Сонячний удар? …назва поетичного добутку завжди важливо, тому що воно завжди вказує ними на головне з його діючих осіб, у якому втілюється думка твору, або прямо на цю думку. В. Г. Бєлінський Тема “Солнечною удару” – зображення любові, що охоплює людину раптово й залишається в його душі ярчайшим спогадом на все життя. Ідея оповідання в тім своеобичном розумінні любові, що пов’язане з філософськими поглядами письменника на людину і його життя. Любов, з […]...
- Проблема ідейних пошуків інтелігенції у творах 90-х років Основними героями повістей та оповідань Чехова в 90-і роки стають звичайні російські люди, сучасники письменника, з усіма їхніми проблемами та пошуками. “Будинок з мезоніном” по праву вважається одним із найбільш зворушливих ліричних оповідань Чехова. Чудовий пейзаж, “милий старий будинок”, що раптово виник перед художником, неждана зустріч із симпатичними людьми, несподіване кохання – несміливе, трепетне, якому так і не судилося зміцніти, – все це визначає неповторну поетичну чарівність оповідання. Разом з […]...
- Про перехресні стежки інтелігенції Про перехресні стежки інтелігенції 1900 року І. Франко опублікував повість “Перехресні стежки”. Саме в ці роки він розгорнув боротьбу за реалістичну і народну літературу, за реалізацію її мети – служіння інтересам народу. Література повинна порвати із схоластичністю і шукати нових доріг, більш природних і відповідних самому життю. Саме таким новатором і став І. Франко в ідейному змісті твору. Він не ідеалізує сільське життя, а показує страждання, голод, нові форми експлуатації […]...
- Сонячний світ дитинства в романі М. Твена “Пригоди Тома Сойєра” Видатний американський письменник М&;рк Твен написав багато книжок, якими зачитується вже багато поколінь людей. І найулюбленіший серед них – роман “Пригоди Тома Сойєра”. Головний герой цього твору – Том. Він – безтурботний школяр, неслухняний, інколи навіть грубий. У голові в нього завжди повно всяких дурних вигадок та капостей. Том може прогуляти заняття в школі, граючись у лісі та уявляючи себе то піратом, то знаменитим розбійником Робіном Гудом. Він навіть тікає […]...
- Різнобарвний талант Бориса Грінченка Борис Грінченко – видатний український літератор, учений; громадський діяч. Його долю можна вважати типовою. Усе життя Грінченко віддавав розвиткові української мови та літератури, піднесенню національного духа співвітчизників. Великий інтерес становить і творчий доробок Грінченка-поета. Автор бачить сучасну йому дійсність дуже різнобічно. Громадянський пафос і тонке художнє сприймання світу однаково притаманні Борису Грінченку. Як приклади різнобічності таланту поета можна навести вірші “Доки?”, “До праці” та “Під вербами”. “Доки?” – так називається […]...
- Твір Мотиви громадянської лірики Бориса Грінченка Мотиви громадянської лірики Бориса Грінченка Щоб визначити важливість внеску Б. Грінченка в українську поезію, варто співвіднести його доробок з тими невідкладними завданнями, які: постали перед поезією у період розквіту критичного реалізму. Це – боротьба за подолання “псевдошевченківських шаблонів”, орієнтація поетичного слова на пряме “втручання” у суспільне життя, що спонукало до наростання у поезії “енергійної дикції”, заснованій на “живій крові і нервах” автора, на його відвертому, беззастережному служінні визвольним прагненням трудящих. […]...
- Портрет бабусі в повісті М. Горького “Дитинство” У повісті “Дитинство” М. Горький розповів про свої дитячі роки, у яких чи не головне місце займала його бабуся. Чудна, дуже повна, з великою головою, з величезними очима, пухким червонуватим носом. У житті хлопчика бабуся з’явилася, коли вмер його батько, і до кінця своїх днів вона завжди була поруч. Хлопчик бачить і розуміє, що внутрішньо бабуся красивa, вона м’яка, ласкава, добра, що намагається зрозуміти й допомогти в будь-якій ситуації. При […]...
- Проблема служіння інтелігенції народові у романі Івана Франка “Перехресні стежки” Здобувши освіту, Рафалович стає адвокатом у глухому провінційному місті, в якому “у однім кінці чхнеш, у другім чути”. Юнак вважав своїм обов’язком віддати всі сили боротьбі за кращу долю свого поневоленого народу. Як і Франко, “вихований, вигодуваний хлібом, працею і потом сього народу, він, повинен своєю працею, своєю інтелігенцією відплатитися йому”. Віддаючись служінню своєму народові, він розгортає програму захисту селян від експлуататорів, викриває злочини шляхти і інших хижаків. Рафалович у […]...
- Проблема служіння інтелігенції народові в романі Франка “Перехресні стежки” Здобувши освіту, Рафалович стає адвокатом у глухому провінційному місті, в якому “у однім кінці чхнеш, у другім чути”. Юнак вважав своїм обов’язком віддати всі сили боротьбі за кращу долю свого поневоленого народу. Як і Франко, “вихований, вигодуваний хлібом, працею і потом сього народу, він повинен своєю працею, своєю інтелігенцією відплатитися йому”. Віддаючись служінню своєму народові, він розгортає програму захисту селян від експлуататорів, викриває злочини шляхти і інших хижаків. Рафалович у […]...
- Філософія любові в оповіданнях Сонячний удар, Чистий понеділок Буніна І. А Життя без ілюзій – от рецепт щастя. А. Франс У творчості Буніна можна виділити трохи головних тим, які особливо хвилювали письменника й, можна сказати, поміняли один одного. Перший період творчості Буніна був присвячений головним чином зображенню російського села, жебрачці й убогої. Всі симпатії автора в сільських оповіданнях були на боці бедних, виснажених безнадійним нестатком і голодом селян Кращим твором Буніна про село вважається повість “Село”. Перша російська революція глибоко потрясла […]...
- Сонячний світ дитинства в романі “Пригоди Тома Сойєра” Видатний американський письменник Марк Твен написав багато книжок, якими зачитується вже багато поколінь людей. І найулюбленіший серед них – роман “Пригоди Тома Сойєра”. Головний герой цього твору – Том. Він – безтурботний школяр, неслухняний, інколи навіть грубий. У голові в нього завжди повно всяких дурних вигадок та капостей. Том може прогуляти заняття в школі, граючись у лісі та уявляючи себе то піратом, то знаменитим розбійником Робіном Гудом. Він навіть тікає […]...
- Твір Доля сільського вчителя у творах Бориса Грінченка Доля сільського вчителя у творах Бориса Грінченка Борис Дмитрович прожив неповні 47 років і залишив прекрасні твори із життя українського народу. Його спадщина – це поезія, драматичні твори, переклади, фольклорні та етнографічні твори, збірки, історико – педагогічні теоретичні праці про школу та виховання. Взагалі, все, що стосувалося життя дітей, вчителів, було близьким письменникові. Працюючи на ниві народної освіти, він віддавав свої сили її розвиткові. Багато молодих, освічених людей того часу […]...
- Мотиви громадянської лірики Б. Грінченка Про характер власної поетичної творчості Б. Грінченко писав: “Я ніколи не належав до тих поетів, що ввесь свій час можуть оддавати пісні… Моя пісня – то мій робітницький одпочинок і моя робітницька молитва – надія”. У ранніх поетичних творах Б. Грінченка на передньому плані – соціальні мотиви. Він пише про тих, хто живе “…у лютій недолі, не знаючи щастя”, розповідає про трагедію рідного краю, про становище в рідних селах. Із […]...
- Герой Буніна на прикладі добутку “Сонячний удар” Бунинский герой по-іншому, ніж чеховський, бачиться й зображується автором відповідно до трьох сфер, у яких перебуває людина – внутрішньої, зовнішньої і буттєвої. У бунинском оповіданні об’єктивується буттєве чуттєво-жагуче бачення миру й людини У бунинском оповіданні об’єктивується метафоричне буттєве чуттєво-жагуче бачення миру й людини в їхній природно-предметній виразності. Ці й багато інших деталей часом майже буквально переходять із оповідання в оповідання протягом усього творчості письменника. Обов’язково бунинский герой буде переміщатися з […]...
- Морально-етичні проблеми, пов’язані з життям творчої інтелігенції М. П. Старицький – талановитий поет, прозаїк, драматург, перекладач, визначний культурно-громадський діяч, сучасник і друг М. Лисенка, Лесі Українки, І. Франка. Особливою сторінкою в славетній книзі творчості цього художника слова є драматургія. Творчість М. Старицького-драматурга стоїть в одному ряду з творчістю корифеїв українського театрального мистецтва – І. Карпенка-Карого, М. Л. Кропивницького, М Заньковецької, М. Садовського, П. Саксаганського. Свою театральну діяльність М. Старицький розпочав тоді, коли українська драматургія, за даними відомого […]...
- Проблема інтелігенції у прозі Франка Загальна проблема інтелігенції була актуальна для української літератури і для творчості І. Франка зокрема. І. Франко покладав на українських інтелектуалів великі надії. Він вважав, що інтелігенція повинна була очолити визвольний рух в Україні, але вона була інертною, не виконувала покладених на неї сподівань. У своїй прозовій творчості І. Франко подає три типи інтелігенції: прогресивно-демократична інтелігенція показана на прикладі образу головного героя повісті “Перехресні стежки” Євгенія Рафаловича, який, ставши адвокатом, вирішив […]...
- Картини української природи в повісті М. Гоголя “Тарас Бульба” Бербер любить пустелю Сахара. Казахам тоскно у наших невеличких гаях. І не лише тому, що вони звикли до своїх краєвидів. Просто вода річок або колодязів цієї місцини з дідів-прадідів ввійшла до крові народу, а очі призвичаїлися бачити або гори, або розлогі степи, або нескінченні заполярні низини. Адже Батьківщина – не місце проживання, а наша душа й тіло. Так само, як ми – її жива і часом мисляча частка. Із цього […]...
- Буденні проблеми великої української родини в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький любив рідний народ, бажав служити його культурі” берегти й розвивати його мову. З цим були пов’язані численні життєві складності письменника: поліцейський нагляд, неприхильність начальства, злидні, самотність. У 1885 р. він вийшов у відставку і цілком присвятив життя літературній діяльності. З урахуванням того, що тоді продовжував діяти Емський указ, який обмежував права української мови і літератури, можемо уявити, наскільки складно було цій великій людині долати життєві труднощі. Між тим […]...
- Чи можна вважати книгу “Портрет Доріана Грея” аморальною? Оскар Уайльд – відомий письменник, який порушує у своїх творах досить складні філософсько-етичні і моральні проблеми. Одним з найвідоміших його творів є роман “Портрет Доріана Грея”, написаний у 1890 році. Цю книгу деякі люди вважають аморальною, а інші навпаки. Це ще раз доводить всю парадоксальність твору і дає читачу можливість самостійно обрати для себе те, що він почерпне з прочитаного. Після виходу роману друком, навколо нього розгорнулась велика дискусія. Критики […]...
- Базаров – представник різночинської інтелігенції Твір по роману І. С. Тургенєва “Батьки і діти”. Роман І. С. Тургенєва “Батьки і діти” відобразив суспільну атмосферу, що склалася напередодні селянської реформи 1861 року, коли в Росії з’явилася різночинська інтелігенція. Це були люди, що вийшли з небагатих шарів суспільства: лікарі, священики, дрібні чиновники. Це покоління “дітей” було налаштовано надзвичайно критично до досвіду й соціальної діяльності дворян-лібералів 40-х років, яких умовно можна віднести до табору “батьків”. В 50-х роках […]...
- Відображення побуту старої інтелігенції після перевороту 1917 року – за комедією Мина Мазайло – І варіант МИКОЛА КУЛІШ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИКОЛА КУЛІШ Відображення побуту старої інтелігенції після перевороту 1917 року І варіант Після перевороту 1917 року змінилося життя людей. Хтось швидко освоївся в новому для усіх світі, а хтось ніяк не міг звикнути до непростих змін. Важко було тим людям. їх наче викинули з життя, залишивши тільки спогади і мрії. Вони, здається, не вірять у те, що переворот принесе щастя людям, що нові зміни […]...
- Твір Світ дитинства в оповіданні Бориса Грінченка “Каторжна” Світ дитинства в оповіданні Бориса Грінченка “Каторжна” Перу Бориса Грінченка належить чимало творів для дітей і про дітей. Орієнтуючись, насамперед, на творчість Л. Толстого та І. Франка, знавець дитячої психології написав ряд оповідань, серед яких і “Каторжна”, в яких відображено духовний світ селянської дитини. Тема природного, нічим не скутого розвитку особистості належить до тих, якими постійно цікавився Борис Грінченко. У своєму оповіданні “Каторжна” письменник розкриває беззахистність та вразливість людської душі: […]...
- Твір: Реалізм і народність художньої прози Б. Грінченка ТвІр за повістями “Серед темної ночі” і “Під тихими вербами”. Дикою, темною силою віє від селянського життя. Здавалося б, що може бути краще: біленькі хати, вишневі садочки, земля. Але у цих біленьких хатах відбувається трагедія за трагедією, які гублять родини. А найстрашніше, що неможливо знайти виходу із цього становища. Жахлива, але реальна правда життя народу, яку не можна сховати за вишневими садочками. Тому так страждає разом зі своїми героями автор […]...
- Світ дитини у малій прозі Б. Грінченка Перу Б. Грінченка належить чимало творів для дітей і про дітей. Глибокий знавець дитячої психології, Грінченко написав ряд оповідань, в яких відображено духовний світ селянської дитини. Ідучи від конкретних життєвих прикладів, Б. Грінченко майстерно узагальнював їх, а довголітня вчительська праця допомагала йому розкривати поведінку дітей у найрізноманітніших ситуаціях. Він дбав, насамперед, про виховну роль своїх творів, прагнув піднести високі гуманістичні ідеали, вчити юних читачів добру. Виховання з дитини особистості було […]...
- ЗОБРАЖЕННЯ ЖИТТЯ ДІТЕЙ У ТВОРАХ Б. ГРІНЧЕНКА У шостому класі ми ознайомилися з творами Бориса Грінченка про дітей: “Украла”, “Грицько”, “Дзвоник”. Герої Б. Грінченка здебільшого проходять суворі випробування, живуть у голоді і холоді, але завжди діти бідняків намагаються жити чесно, не впасти в очах старших, прийти на допомогу іншим. В оповіданні “Украла” йдеться про голодну школярку, що взяла без дозволу шматок хліба у товаришки. Автор намагається прищепити нам почуття співпереживання, засуджує бездушність і черствість. Зі смутком і […]...
- Доля сільського вчителя у творах Бориса Грінченка Борис Грінченко належить до тих діячів культури, що підносили роль освіти. Перебуваючи в жорстоких умовах дійсності XIX століття, він на мізерні кошти брався видавати книжки для народного читання. Склавши іспит на народного вчителя, деякий час викладав у селах Харківщини. Але дійсність безжально топтала всі його поривання: одні школи земство закривало, бо вони були непридатні для занять, з інших його звільняли через доноси. У темряві пригнобленого життя добре слово лякало прислужників […]...
- Доля сільського вчителя у творах Грінченка Борис Грінченко – людина, яка сама добру половину життя віддала освіті, як ніхто інший знав про долю сільського земського вчителя у кінці XIX століття. Його власний педагогічний досвід дав письменнику багатий матеріал для створення оповідань про школу, учнів, вчителів того часу. Ось перед нами молодий вчитель, що не гордує бідними, дбає про школу і учнів. Але він в очах влади – “непокірний”, бо вступає у суперечки з волосним старшиною, урядником, […]...
- Відображення побуту старої інтелігенції після перевороту 1917 року – за комедією Мина Мазайло – ІІІ варіант МИКОЛА КУЛІШ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИКОЛА КУЛІШ Відображення побуту старої інтелігенції після перевороту 1917 року III варіант Микола Куліш у своїй комедії “Мина Мазайло” намагався зобразити побут старої інтелігенції, якої залишилося не так вже багато серед представників його сучасності. Багатьох знищило суспільство, яке вважало їх за зайвих людей, багатьох вбили революція і війна. Тому дуже важливо прислухатися до їхніх думок, сподівань, спостережень, незважаючи навіть на деяку кумедність їхніх зауважень. […]...
- Засоби комічного в оповіданні Б. Грінченка “Сам собі пан” Головний герой оповідання Бориса Грінченка “Сам собі пан” – селянин Данило, який спробував “панського права добути”. Для цього Данило поїхав до міста залізницею у вагоні першого класу замість більш звичного для людей його достатку третього класу. А в місті пішов на концерт у “Дворянське собраніє”, купивши “панський” квиток. Розповідь про події ведеться від імені головного героя Данила. Кумедність твору полягає в самій незвичній ситуації – у спробі селянина побути деякий […]...
- Портрет суспільства у “новорічній казці’ І. Драча “Крила” Поезію Івана Драча “Крила” не можна сприймати як іронічну “новорічну казку” – настільки глибинний підтекст криється за її зовні простим казковим сюжетом. Якщо замислитися над прочитаним, то зрозумієш, наскільки влучно викриває алегорія казки характер нашого суспільства. Поет окреслив його дуже своєрідно, показавши під образами-символами бажані новорічні подарунки, різноманіття матеріальних запитів наших сучасників: Новий рік дарує й “шапку смушеву”, і “люльку дешеву”, і “модерні кастети”, і “фотонні ракети”, і “солі до […]...
- Відображення побуту старої інтелігенції після перевороту 1917 року – за комедією Мина Мазайло – ІІ варіант МИКОЛА КУЛІШ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИКОЛА КУЛІШ Відображення побуту старої інтелігенції після перевороту 1917 року ІІ варіант З плином років змінюється наше життя, змінюються наші погляди на нього, наші звички. І як би ми не намагатися затриматися на місці, побути ще хоч трохи у минулому, нам неодмінно доведеться визнати, що ми трохи запізнилися, і тепер потрібно наздоганяти згаяний час. Саме так сталося з дядьком Тарасом з комедії Миколи Куліша […]...
- Твір Утвердження милосердя в оповіданні Б. Грінченка “Украла” Утвердження милосердя в оповіданні Б. Грінченка “Украла” Усі теми для оповідань про дітей відомий український письменник Б. Грінченко брав з життя. З великою задушевністю і теплотою зображував прозаїк маленьких героїв, яким, на жаль, судилася нелегка доля. В оповіданні “Украла” Грінченко відтворив один з епізодів тодішнього шкільного життя: дівчинка Олександра вкрала у подруги шматок хліба. Діти бачили, як був здійснений цей “злочин”, згодом привели дівчинку до вчителя. Учитель Василь Митрович досить […]...
Categories: Шкільні твори