“Інститутка” – це перша в українській літературі соціальна повість, глибоко реалістичний твір про взаємовідносини між кріпаками та панами. Письменниця показала нестерпне становище селян, що є наслідком жорстокості і бездушності кріпосників, зобразила наростання народного гніву, мораль панів і трудового народу, стан тодішньої освіти.
У повісті Марко Вовчок протиставила образи дівчини-кріпачки Устини і молодої пані. Назва твору наштовхує нас на думку, що головний герой – освічена поміщиця. “І що ж то за хороша з лиця була! Здається, і не змалювати такої краси!” – це враження від зовнішності панночки. Але яке її внутрішнє обличчя?
Це егоїстична людина, що відчувається, наприклад, у сцені відбору інституткою наймички. Цим контрастом між зовнішнім і внутрішнім виглядом панночки авторка зобразила суперечність між охайністю, зовнішньою культурою переважної більшості дворян та їхнім мерзенним нутром.
Сюжет повісті звів інститутку та Устину. Розповідь про події в повісті веде Устина. Це проста селянська дівчина. “Я весела”, – каже вона про себе. За вдачею вона лагідна і життєрадісна.
Дівчина всім бажає добра і щастя. її душа відкрита до всього прекрасного. Устина любить сонце, квіти. їй хочеться вирватись з неволі: “Весело бачити степ, поля красні… Любо на волі дихнути! Коли б воля, заспівав би…” Але Устина тільки мріє про свободу, вона покірна панам, терпляче зносить знущання вередливої інститутки.
Навіть після того, як панночка її побила, вона не тримає зла на неї, а тільки дивується. Добра дівчина все прощає.
Устина від природи розумна, спостережлива і працьовита. Вона близько до серця бере страждання друзів і намагається їм допомогти.
Ця неписьменна селянка тонко сприймає навколишню природу: “Вітрець шелесне та принесе у віконце мені пахучий бузок…” Устина дуже любить дітей. Вона щиро та глибоко кохає парубка Прокопа. Хоч подружнє життя в тих умовах їй повного щастя не принесло, але стало легше: “Зійдешся з ним – весело й любо; усе лихо забуду…”
Інститутка – морально обмежена людина. Вона вважає, що, крім французької мови, музики і танців, нічого не потрібно у світському товаристві. Всі інші предмети називає дурницею, а навчання – мукою. Вона майже пишається своїм неуцтвом.
Цікаво, як ця дівчина збирається жити з пустою головою і холодним серцем?
Підлещуючись до бабусі, панночка випрошує “по новій моді убрань хороших”, умовляє влаштовувати бенкети і запрошувати багатих паничів. Вона мріє вигідно вийти заміж, мати свій маєток і бути повновладною хазяйкою.
Раптом інститутка закохалася в полкового лікаря. Але це “кохання” було примхливим з самого початку. Молода поміщиця виявила сухий й точний розрахунок в почуттях. На хуторі вона показала себе жорстоким, свавільним і лютим експлуататором.
Необмеженість влади над кріпаками підігрівала її деспотизм, а жадібність переходила у зажерливість.
Психологічну характеристику інститутки доповнює її мова, яка буває грубою і лайливою при звертанні до кріпаків: “Чого сунешься?” А до багатих вона “ляскотить по-пташиному”. Мова ж Устини завжди лагідна до всіх.
Типовий образ – це художнє узагальнення, подане у вигляді конкретної особи. Устина – це типовий образ кріпачки, тому що її індивідуальні якості поєднані з рисами, характерними для більшості кріпаків: покірність, доброта, моральна чистота. Інститутка є типовим образом кріпосниці. Майже всі кріпосники були жорстокими, свавільними, бездушними і ненажерливими.
Марко Вовчок доводить, що навіть освічений кріпосник залишається експлуататором.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Порівняльна характеристика Устини і панночки – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ “Інститутка” – це перша в українській літературі соціальна повість, глибоко реалістичний твір, що змальовує відносини між кріпаками та панами. Письменниця показала нестерпне становище селян, яке є наслідком жорстокості і бездушності кріпосників, зобразила наростання народного гніву. Жінка-письменниця створила правдиві образи молодих дівчат, – представниць протилежних соціальних верств, що існували в Україні того часу – панів і кріпаків. У повісті Марко Вовчок протиставляє образи дівчини-кріпачки Устини […]...
- Порівняльна характеристика Устини і Панночки “Інститутка” – це перша в українській літературі соціальна повість, глибоко реалістичний твір про відносини між панами та кріпаками. Письменниця з великою правдивістю змалювала тяжке становище кріпаків і викрила та засудила паразитичний спосіб життя тогочасного панства. Найкраще це показано на образах Устини і панночки. Селянська дівчина Устина, від особи якої ведеться розповідь, не лише свідок подій, але й їх учасниця, головна героїня повісті. Ще з дитинства вона залишилася сиротою і виховувалась […]...
- Моє ставлення до панночки з повісті Марка Вовчка “Інститутка” Марко Вовчок зображувала у своїх творах непросте життя селян часів кріпацтва. Окреме місце у її оповіданнях та повістях посідає тема жіночої долі, бо жінки чи не найбільше потерпали від несправедливості і жорстокості оточуючого світу. Героїні оповідань Марка Вовчка постають перед нами багатостраждальними, чутливими і часто зажуреними, проте завжди щирими і чуйними, сильними духом. Письменниця майстерно проникає у саму сутність душі людини, вказуючи нам на ті часто жахливі перетворення, які відбуваються […]...
- Твір за повістю Марка Вовчка “Інститутка” Наприклад, чи знаєте ви, чого вчать в інститутах? Якщо вам цікаво про це дізнатися, читайте. Марко Вовчок – це псевдонім Марії Олександрівни Вілінської. Коли вона вийшла заміж, то “отримала” прізвище Маркович. Саме від прізвища Маркевич і з’явився на світ славнозвісний псевдонім Марко Вовчок. Гадаю, тепер ви вже не скажете: “Марко Вовчок написав повість “Інститутка”. Але зараз звернемося-таки до цієї повісті. Чому вчили в інститутах кріпацької Росії? Знущатися з людей, нещадно […]...
- Образи жінок-кріпачок у творі Марка Вовчка “Інститутка” Марко Вовчок у багатьох своїх творах показала тяжке підневільне життя жінок-кріпачок. Не стала винятком і повість “Інститутка”, де письменниця змалювала правдиві образи Устини, Катрі, бабусі. Життєрадісною вдачею, волелюбністю й оптимізмом приваблює Устина. Вона рано залишилася сиротою, росла в чужих людей. В десять років її забрали до панського двору та примусили працювати нарівні з дорослими. Важко їй було у старої пані, і зовсім нестерпним стало життя при панночці. “Прийду було її […]...
- Порівняльна характеристика образів простої сільської дівчини Устини та освіченої панночки Порівняльна характеристика образів простої сільської дівчини Устини та освіченої панночки І. Життєві ідеали кріпачки та панночки. ІІ. Основні риси характеру. 1. Повага Устини до простих людей і зневажливе ставлення панночки до бідних. 2. Доброзичливість Устини й безсердечність та жорстокість панночки. 3. Природний розум Устини й обмеженість панночки. 4. Глибина й щирість почуттів Устини й вередливість панночки. 5. Ввічливість Устини та грубість панночки. ІІІ. Мова й портрет персонажів як засіб характеристики. […]...
- “Інститутка” Марка Вовчка: волелюбна романтика героїв, прагнення до особистої свободи Марко Вовчок – визначна українська письменниця середини XIX століття, яка своєю творчістю заклала підвалини для подальшого розвитку оповідних жанрів в українській літературі. Однією з повістей, які правдиво й переконливо висвітлюють умови життя селян в Україні за часів кріпацтва, є соціально-побутова повість “Інститутка”. Тема повісті є звичною для творів першої половини XIX століття: соціальні протиріччя між селянами-кріпаками й поміщиками, умови життя кріпаків у панському маєтку, негативний вплив на людину дореформених реалій. […]...
- Антикріпосницька спрямованість повісті Марка Вовчка “Інститутка” Пеpегоpнута остання стоpінка повісті “Інститутка” Маpка Вовчка. Кpитики ствеpджують, і ми не можемо з ними не погодиться, що це найкpащий твіp pаннього пеpіоду твоpчості письменниці. Це була пеpша в укpаїнській літеpатуpі соціально-психологічна повість, у якій огидні кpіпосницькі відносини показано в усій їхній чоpній непpивабливості. Сила твоpу, на мою думку, полягає в тому, що до життя своїх геpоїв-кpіпаків вона пpидивляється не з ганку двоpянського маєтку, адже була за походження поміщицею, а […]...
- Інститутка Марка Вовчка перша українська реалістична повість Повість Марка Вовчка “Інститутка” була першим великим твором, у якому показано антагонізм між кріпаками і кріпосниками, стихійний протест проти жорстокості та сваволі панства, засуджувалося кріпацтво як велике соціальне зло. Розпочала письменниця роботу над повістю в Немирові на основі спостережень життя у панських маєтках. Змалювала вона повновладну поміщицю і повністю залежних від її волі кріпаків. Марко Вовчок правдиво показала їхнє життя, їхнє підневільне, безправне становище. “Сидимо було день при дні у […]...
- Тема Добра і Зла в повісті Марка Вовчка “Інститутка” Можна, звичайно, розглядати образи твору традиційно, даючи їм вичерпну характеристику та поділяючи на позитивних і негативних. Але хотілося б розглянути ці образи як проблему боротьби Добра і Зла в людському житті. Звернімо увагу на такий факт: у повісті “Інститутка” немає жодного образу, який би можна було характеризувати як такий, що дає підстави стверджувати, наскільки складна людина, що в ній самій відбувається якась боротьба між добрим і злим. Усі герої із […]...
- Образи кріпаків-протестантів у творі Марка Вовчка “Інститутка” Образи кріпаків-протестантів у творі Марка Вовчка “Інститутка” І. “Інститутка” – реалістична повість про боротьбу кріпаків за своє визволення. ІІ. Спільні риси селян-кріпаків. 1. Прагнення до волі. 2. Сміливість, рішучість, здатність до протесту. 3. Чесність, щирість, почуття власної гідності Назара та Прокопа. ІІІ. Відмінні риси селян-кріпаків. 1. Звільнення від кріпацтва шляхом боротьби проти гнобителів. 2. “Мандрівочка – рідна тіточка” для Назара. 3. Похмурість і мовчазність Прокопа та жартівливість Назара....
- “Інститутка’ Марка Вовчка: волелюбна романтична вдача героїв, прагнення до особистої свободи “Інститутка” Марка Вовчка: волелюбна романтична вдача героїв, прагнення до особистої свободи Марко Вовчок – визначна українська письменниця середини XІX століття, яка своєю творчістю заклала підвалини для подальшого розвитку оповідних жанрів в українській літературі. Однією з повістей, які правдиво й переконливо висвітлюють умови життя селян в Україні за часів кріпацтва, є соціально-побутова повість “Інститутка”. Тема повісті є звичною для творів першої половини XІX століття: соціальні протиріччя між селянами-кріпаками й поміщиками, умови […]...
- Образ Устини в повісті “Інститутка” Марко Вовчок Устина мала важке дитинство: “Ватька-матері не зазнаю: сиротою зросла я при чужині, у людях”. Відколи у десятирічному вщі йі взяли до панського двору, вона нічого окрім цілоденної, праці й не бачила. Особливо нестерпним життя Устини стало після приїзду панночки-інститутки, до якої її приставили покоївкою. Устина зазнала багатьох знущань і від старої поміщиці, і від молодої, але це не зломило її життєлюбності і веселої вдачі: “Було мене й б’ють – не […]...
- Образ Устями за повістю “Інститутка” Моя ти зоренько святая! Моя ти сило молодая! Світи на мене і огрій, і оживи моє повите Убоге серце, неукрите… Такі задушевні, теплі слова Тарас Шевченко звертає до української письменниці Марко Вовчок, яка показала в “Народних оповіданнях”, у повісті “інститутка” бездонний смуток життя кріпаків. “Інститутка” – найкращий твір Марка Вовчка, це, мабуть, перша повість, яка торкнулася серйозних соціальних проблем. Тяжким було дитинство дівчини-кріпачки, від імені якої ведеться розповідь. Багато знущань […]...
- Антикріпосницька спрямованість повісті М. Вовчка “Інститутка” Повість М. Вовчка “Інститутка” була першим великим полотном у дожовтневій українській прозі, де з позицій революційної демократії показано антагонізм між кріпаками і кріносниками, стихійний протест проти сваволі гнобителів, засуджувалося кріпацтво як велике соціальне зло. У повісті Марко Вовчок протиставила образи дівчини-кріпачки Устини і молодої пані. Головна героїня – освічена поміщиця. Вона була вихованкою Інституту благородних дівиць, де їх вчили, як поводитись у вищому світі, співати, танцювати та говорити по-французьки. Про […]...
- Головні образи повісті Марна Вовчка “Інститутка”: порівняльний аналіз Повість “Інститутка” Марка Вовчка, як і більшість її творів, присвячена темі життя кріпаків. Важливо, що у цьому творі письменниця майстерно змальовує не тільки життя та психологію кріпаків, але й психологію поміщиків. Усі персонажі умовно поділяються на дві групи – кріпосників та кріпаків. До першої групи належать панночка, стара пані та лікар, чоловік панночки, а до другої – Устина, Прокіп, Катря, Назар і стара бабуся. Спробувавши порівняти ці образи, я звернув […]...
- Твір Антикpіпосницька спpямованість повісті Маpка Вовчка Інститутка Антикpіпосницька спpямованість повісті Маpка Вовчка “Інститутка” Пеpегоpнута остання стоpінка повісті “Інститутка” Маpка Вовчка. Кpитики ствеpджують, і ми не можемо з ними не погодиться, що це найкpащий твіp pаннього пеpіоду твоpчості письменниці. Це була пеpша в укpаїнській літеpатуpі соціально-психологічна повість, у якій огидні кpіпосницькі відносини показано в усій їхній чоpній непpивабливості. Сила твоpу, на мою думку, полягає в тому, що до життя своїх геpоїв-кpіпаків вона пpидивляється не з ганку двоpянського маєтку, […]...
- Образ панночки-інститутки Марко Вовчок – таке ім’я з’явилося в українській літературі в 1857 році, коли вийшли “Народні оповідання”. Великий Кобзар одразу ж звернув увагу на авторку цих творів і навіть назвав її своєю “донею”. Так за чотири роки до смерті Тараса Григоровича з’явилася людина, яка спромоглася прийняти з Кобзаревих рук прапор дємократично-гуманістичної традиції у вітчизняній літературі. Повість “Інститутка” вважається найкращим твором Марка Вовчка. У той час цінувалися передусім серйозна соціальна проблематика й […]...
- Твір на тему – Антикріпосницька спрямованість повісті М. Вовчка “Інститутка” В історії українського народу було чимало сторінок, згадувати які не можна без болю в серці, одна з них – кріпацтво, тому не дивно, що ця тема хвилювала багатьох українських письменників. Не була чужою вона й для Марка Вовчка. Цікавою в цьому плані є повість “Інститутка”, в якій широко та яскраво показно суперечності між кріпаками та поміщиками, чітко й колоритно розкрито образи поневолених селян і панів-гнобителів. Авторка намагалася максимально показати абсурдність […]...
- Образи жінок-кріпачок у повісті “Інститутка” – ІІ варіант – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант У повісті М. Вовчка “Інститутка” зображене життя українських селян за часів кріпаччини. До кріпаків пани ставилися гірше, ніж до худоби. Кріпака могли покарати ні за що, а то й вбити, програти в карти, подарувати, немов це не людина, а якась річ. Не всіп ани були однаковими, але у повісті “Інститутка” молода панночка по відношенню до своїх людей є справжнім катом. Оповідь у […]...
- Провідна тема творів Марка Вовчка Марія Олександрівна Вілінська народилася 10 грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Орловської губернії у дворянській сім’ї. Навчалась у приватному пансіоні в Харкові, жила в Орлі у своєї тітки як вихователька її дітей. Узявши шлюб з українським фольклористом та етнографом О. Марковичем, жила в Чернігові, Києві, Немирові. Незабаром виїхала до Франції, оселилась у Парижі. Повернувшись до Росії, жила в Петербурзі, співробітничала в журналі “Отечественные записки”. Пізніше разом з другим чоловіком М. […]...
- Зображення під’яремного становища кріпаків та їх волелюбних прагнень у творах Марка Вовчка – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Багато українських письменників і поетів змальовували у своїх творах одну з найтрагічніших сторінок історії нашого народу – кріпацтво. Серед них такі видатні творці, як Тарас Шевченко, Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний та інші. У своїх творах життя селянства за часів панщини правдиво зображувала і видатна українська письменниця Марко Вовчок. Читаючи її твори, дізнаєшся про страшне злиденне життя селян-кріпаків, про їхню виснажливу щоденну працю, про свавілля […]...
- “Інститутка” Марка Вовка: прагнення героїв до особистої свободи Питання свободи з давніх давен не переставало турбувати людину. З плином часу це філософське питання частково модифікувалося, частково змінювалося під впливом нових ідей, прагнень та уподобань, але завжди залишалося актуальним. Не втратило воно новизни і в наш час, але уже в трансформованому вигляді: питання особистої свободи розглядається як необмежена можливість утілювати в життя всі свої наміри та прагнення, у чому і закладений парадокс, адже ідеальної особистої свободи не може існувати, […]...
- Актуальність образу Устини тоді і нині Марко Вовчок увійшла в українську літературу зі збіркою під назвою “Народні оповідання”. Уже сама назва говорить про себе: народне життя само підказало їй тему, створило образи, характери. Найчастіше її перо торкалося болючої проблеми селян – їхньої неволі, кріпосної залежності від поміщиків. Шляхетна натура письменниці, яка була вихована в повазі до людської особистості, не мирилася з тим, що одна людина – зі своїми почуттями, думками, мріями, зі своїм бажанням жити і […]...
- Характеристика бібліотеки Марка Вовчка У ці роки Богдан Опанасович жив на Північному Кавказі, спочатку в Майкопі, до по диплому дружини Є. І. КорнільвВОЇ мав приватну школу, в якій вони обоє викладали, потім – у Ростові-на-Дону. Тут він остаточно пориває з Лізою, і вона з чотирма дітьми їде до батьків у Калузьку губернію. Після цього він знову з головою порипає у підпільну роботу – цього разу в ростовській групі “Народної волі”. Порівняно невелика відстань дозволяє […]...
- Антикріпосницька спрямованість повісті “Інститутка” – І варіант – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Повість М. Вовчка “Інститутка” була першим великим полотном у дожовтневій українській прозі, де з позицій революційної демократії показано антагонізм між кріпаками і кріпосниками, стихійний протест проти сваволі гнобителів, засуджено кріпацтво як велике соціальне зло. У повісті Марко Вовчок протиставила образи дівчини-кріпачки Устини і молодої пані. Головна героїня – освічена поміщиця. Вона була вихованкою Інституту благородних дівиць, де їх вчили, як поводитись у […]...
- “ІНСТИТУТКА” Переказ твору “ІНСТИТУТКА”, що висувається на ЗНО української мови та літератури. Ще раз наголошую, що твори треба читати повністю. Кріпачка Устина живе у старої пані. Та ось повернулася додому онука пані, що навчалася в Києві в інституті шляхетних дівиць. До послуг собі панночка вибрала Устину. І з того часу зла й вередлива інститутка майже щодня знущалася з дівчини, била її, одного разу трохи не задушила за те, що не догодила […]...
- Зображення під’яремного становища кріпаків та їх волелюбних прагнень у творах Марка Вовчка І. Творчість Марка Вовчка у колі письменників антикріпосницького напряму. ІІ. Тема боротьби проти гнобителів у творчості Марка Вовчка. 1. Динамізм образів кріпаків. 2. Образ жінки-кріпачки – центральна постать “народних оповідань” . 3. Повість “Інститутка” – зображення наростання народного гніву. ІІІ. Твори Марка Вовчка – її внесок в антикріпосницьку боротьбу українського народу....
- Народність творів письменниці Марка Вовчка Народність творів письменниці Марка Вовчка І. Марко Вовчок – видатна українська письменниця другої половини XІX століття. ІІ. Життя селянства за часів панщини у творах Марка Вовчка. 1. Популярність творів Марка Вовчка. 2. Динаміка образу кріпака-селянина в творах Марка Вовчка. 3. “Народні оповідання” – перша книга письменниці – велика подія в літературному житті. 4. Оповідання “Ледащиця” – новий етап у творчості письменниці. 5. Повість “Інститутка” – “найкраща перлина української літератури” ; […]...
- Образи кріпаків у творчості Тараса Шевченка і Марка Вовчка Через усю творчість Тараса Шевченка червоною ниткою проходить тема страждання покріпаченої України, уярмленого, поневоленого рідного народу. Безпосередньо тему кріпацтва Кобзар уперше порушує у поемі “Сліпа”, в якій гостро засуджує поміщицьку мораль і показує повну залежність кріпаків від сваволі пана. Як правило, герої з народу шевченкових соціально-побутових та історично-побутових поем наділені рисами ідеальності. В образах Ганни, удови, Степана, Ярини та її батька поет втілив свій ідеал життя “по правді”. Його селянам […]...
- Антикріпосницька спрямованість повісті “Інститутка” – ІІ варіант – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант У роки кріпосницького лихоліття почала свою літературну діяльність Марія Олександрівна Вілінська, яка ввійшла в літературу під псевдонімом Марко Вовчок. Це видатна письменниця другої половини XIX століття, яку І. Я. Франко назвав борцем за волю і людські права трудового народу. Марко Вовчок глибоко вивчила життя покріпаченого люду, його усну народну творчість. Шевченків “Кобзар”, “Записки мисливця” Тургенева, “Мертві душі” Гоголя були основними джерелами творчої […]...
- Контрастне зображення трудівників і гнобителів у повісті “Інститутка” – ІІ варіант – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Марко Вовчок вперше в українській літературі змалювала образи кріпаків. Вона зобразила кріпаччину як справжнє зло. Читаючи її твори, ми бачимо, що кріпаки багато в чому кращі за тих панів, що збиткуються з них. Устина розповідає про своє життя у панів досить об’єктивно. Вона визнає, що панночка її зовні дуже гарна і мила, але насправді дуже жорстока людина. “Таке молоде, а таке немилосердне, […]...
- Образ інститути в повісті “Інститутка” Марко Вовчок Продовжуючи лінію викриття паразитичного існування поміщиків, розпочату. Фонвізіним і розгорнуту Шевченком, письменниця у сатиричному плані розкриває образ панночки. Марко Вовчок показує духовну і розумову убогість інститутки. З неприхованою огидою розповідає Устина про свою панночку, наголошуючи на її жорстокості та деспотичності. При першій зустрічі з панночкою дівчат-кріпачок дуже вразила її краса: “І що ж то за хороша з лиця була! І в кого вона така вродилася! Здається, і не змалювати такої […]...
- Мова повісті “Інститутка” Марко Вовчок Мова повісті “Інститутка” близька до народної розмовної мови: багата на епітети, порівняння, прислів’я, приказки. Характеризуючи панів, письменниця вдається до народно-розмовних епітетів і порівнянь бурлескного стилю. Письменниця вдається до знижувальної лексики, характеризуючи панівний клас, до зневажливої форми середнього роду, також поширеної в народі У повісті “Інститутка” письменниця скористалась прийомом контрастного зіставлення. Вона показала, що за гарною зовнішністю панночки може ховатися хижа натура, яка “…дивиться так, що аж молоко кисне”. Руки в […]...
- Особливості характеротворення в оповіданні Марка Вовчка “Максим Гримач” Марко Вовчок – видатна українська письменниця, хоча її можна назвати й видатною російською та французькою письменницею. Найповніше розкриття її таланту, оригінальності та самобутності відбулося у творах, присвячених життю України. Це народні оповідання з їх панорамною, багатобарвною різноманітністю й водночас типовістю людських характерів, доль, ситуацій. Серед них виділяється оповідання “Максим Гримач”, позначене виразною романтичною спрямованістю та майстерністю характе-ротворення. Оповідь ведеться від імені народного оповідача. Тому й зовнішність героїв змальована у фольклорному […]...
- “Народні оповідання” Марка Вовчка – гірка правда шиття тих часів Дві книжки оповідань Марка Вовчка мали назву “Народні оповідання”, яка промовляє сама за себе. У своїх творах письменниця зобразила життя народу, не прикрашуючи його, вона показала те, що бачила сама, те, що чула від людей. Тому, можливо, ці твори і сприймаються так: сповненими щирості, справжніх почуттів, горя та радості. На жаль, на тому історичному етапі у житті селян горя було набагато більше, ніж радостей… Сама письменниця народилася в Орловській губернії, […]...
- Чим подобається мені оповідання Марка Вовчка Найвизначнішим співцем знедоленого нарду, виразником його мрій і сподівань був Т. Г. Шевченко. Продовжувачем традицій Кобзаря стала Марко Вовчок. У 1857 році з’являються її “Народні оповідання”, в яких виразно зазвучав голос борця проти неправди, сміливого викривача сваволі кріпосників. Росіянка за походженням, Марко Вовчок любила, добре знала українську мову і писала нею свої твори. Т. Г. Шевченко прочитав “Народні оповідання”, коли повертався із заслання. Він високо оцінив їх, а молоду письменницю […]...
- Романтичність оповідання “Максим Гримач” Марка Вовчка Марко Вовчок – жінка в літературі. Жінка, що ховається за чоловічим прізвищем. Одне це вже саме по собі незвичайне. А ще до того красуня, за якою страждав не один із найосвіченіших, найпривабливіших чоловіків тодішньої Європи. Росіянка за національністю, вона стала українською народною письменницею. Дворянка за походженням, яка ненавиділа всім серцем кріпацтво. Саме з цієї ненависті, із спостережень за життям у батьківському домі, потім в Україні виникли “народні оповідання” Марка Вовчка, […]...
- Характеристика образу Мирослави за повістю І. Франка “Захар Беркут” Із великою любов’ю змальовує І. Франко образ дівчини Мирослави у повісті “Захар Беркут”. Мирослава – молода вродлива дівчина, рано втративши матір, знала лише любов і турботу батька. Для неї головне – бути вірною собі, діяти так, як підказують сумління і серце. Тому вона і виступає проти батька на боці народу, стає справжньою патріоткою своєї вітчизни. Зрозумівши, на чиєму боці правда, дізнавшись про зрадництво свого батька, Мирослава пориває з ним і […]...
- Романтичність оповідання Марка Вовчка “Максим Тримач” Творчістю Марка Вовчка розпочинається якісно новий, вищий етап розвитку української прози – утвердження в ній методу критичного реалізму. Однак, як і її великий попередник і вчитель Т. Г. Шевченко, вона поєднала у своїй творчості методи реалізму й романтизму. Саме в романтичному плані написане її оповідання “Максим Тримач”, які увійшло до другої групи творів збірки “Народні оповідання”. За жанром – це трагедійне соціально-проблемне оповідання. Майстерно романтизовано змальовані персонажі твору. Максим Тримач […]...
Categories: Шкільні твори