Поет своєї епохи

Related posts:

1. Поет своєї епохи – “Біографія”, Є. Маланюк Ось такий нелегкий тягар обрав собі Євген Маланюк – відданий син багатостраждальної матері-України. Навіть на перший погляд поезія Маланюка відрізняється від поезій його сучасників глибиною, значним психологічним навантаженням та вимагає від читача неабияких знань з історії, філософії, психології та культурології. Хоч Євген Маланюк і вважав своїм духовним батьком Павла Тичину, вірші якого наскрізно просякнуті безнадією та розпачем, неможливістю знайти вихід, але це не зовсім влаштовувало Маланюка, бо він не хотів […]...
2. Євгеній Онєгін – син своєї епохи У романі “Євгеній Онєгін” О. С. Пушкін відтворює російське життя 20-х років XІX століття. Поет показує пробудження громадських інтересів у передових Людей свого часу, їхнє бажання до активної дії. Особиста драма Євгенія Онєгіна відобразила духовну драму прогресивного дворянства 20-х років XІX століття. Євгеній Онєгін різко виділяється серед інших героїв роману. Він не “позитивний герой”, але і не “негативний герой”. І це змушує нас активніше, без підказування автора, самим розібратися в […]...
3. Володька Лобода – типовий представник своєї епохи І. Тематика “багатостраждального” роману. ІІ. Складне і загадкове явище в літературі. 1. “Лобода – це виплід тоталітарно-бюрократичної системи…” 2. Ставлення до батька. 3. Володька і собор. ІІІ. Актуальність образу....
4. Відповіді до теми: творчість Євгена Маланюка Яку роль у житті Євгена Маланюка відіграло Єлисаветградське училище, де чіп навчався? На початку XX століття у місті Єлисаветграді було близько 80 тисяч жителів Та невелике містечко мало таке училище, якому могли б позаздрити і значно біль ші міста. У різні роки його закінчили письменники: А. Тарновський, Я. Івашке вич, Дон-Амінадо, М. Станіславський; художники: П. Покар жевський, О. Фойницький, О. Осмьоркін; композитор К. Шимаковський, піанісі Г. Нейгауз, актор Г. Юра, […]...
5. Знаменитий вірш Некрасова “Поет і громадянин” Значущість і декларативність характеру вірші підкреслювалися й особливим шрифтом, яким воно було надруковано. Це один з найглибших добутків російської поезії про співвідношення гражданственности й мистецтва. За образом громадянина вгадувалися вчителі й друзі поета, великі громадяни Росії – Бєлінський, Чернишевський. Але це не просто повчання. У суперечці, що ведуть поет і громадянин, розставлені не всі крапки над “і”. Поет Н. А. Некрасов висловив багато болісних і гірких сумнівів, у яких, безперечно, […]...
6. Україна – центральний образ лірики Є. Маланюка І. З Україною в серці. ІІ. Україна в мріях і в творчості Євгена Маланюка. 1. Болісне почуття розлуки з рідним краєм – головний мотив творчості поета-мислителя в еміграції. 2. Маланюкова концепція України. 3. Аналіз триптиху “Батьківщина”. Є. Маланюку болить втрата державності, втрата тієї еллінської краси і сили, які були притаманні Україні княжої доби. Є. Маланюк був впевнений, що Україна зуміє вибороти собі незалежність, бо має це місце в історії. 4. […]...
7. Що таке самоутвердження, як ви йдете до своєї мети Важко доповнювати когось – легше самому сказати щось вагоме й серйозне, а може, інколи, й помилкове. Але своє. Та все ж таки прийдеться. Окрім того – тема цікава й на часі, бо стоїмо на шляху самоутвердження, формування власного “я”. Але не по головах інших, принижуючи їх людську гідність, а в мирі та злагоді з усіма. Не за рахунок когось, а спираючись на власні знання і сили. Не на шкоду чи […]...
8. Народний поет Великий російський поет, дивно музичний, народний у самому щирому значенні цього слова, Сергій Єсенін, як ніхто інший, вплинув на російську культуру. Він прожив усього тридцять років, але зроблене ним навіть важко оцінити. Уродженець села Константінова, Сергій Єсенін з дитинства чув безліч народних пісень і частівок, знавцем яких був його дід. Безліч пісень і сказань знала і його матір. Рідні місця, народна поезія сформували його як поета. Його ранні вірші насичені […]...
9. Тодось Осмачка – поет “розстріляного Відродження” Література української діаспори стала відомою для широкого кола українського читача в період розбудови незалежності нашої країни. В українську літературу повернулись імена письменників, яких в 20-30-ті роки доля закинула кого в табори, кого в інші країни. До таких митців належить і поет Тодось Осмачка. Народившись в кінці XІX століття, Тодось Осмачка став свідком нашої буремної історії. Перша світова війна, революція 1905-1907 pp., буржуазна і жовтнева революції 1917 року, Громадянська війна. Бачачи […]...
10. Тарас Шевченко – національний поет Кожна національна література має свою, скажімо так, центральну постать. Звісно, протягом сторіч чи навіть тисячоліть існування літератури в кожній країні народилося багато видатних поетів і прозаїків, драматургів та філософів, творчість яких є національним та світовим здобутком, які залишаються в житті народу на­завжди, а їхні твори цитуються і перечитуються ще багато віків. Але серед цих ви­датних мислителів та літераторів завжди виділяється постать, велич таланту якої виходить за межі мистецтва: ця людина […]...
11. “Ти не загинеш, мій народе…” Як дивно складалося в Україні розуміння патріотизму. Ми й досі соромимося його, хоч увесь світ давно визнав патріотизм одним із природніх і високих почут­тів громадянина будь-якої країни. Може, так сталося тому, що український па­тріотизм дуже часто заміняли словосполученням “буржуазний націоналізм”? Саме так картали поета Євгена Маланюка за те, що він просто любив Україну і не тіль­ки мріяв, а й діяльно прагнув відновлення її державності. Саме тому його поетич­не слово, часом […]...
12. “Поет – насамперед людина, повна добра і любові” Перш ніж почнемо говорити про поезію Василя Стуса з точки зору її людяної інтелектуальності, безмежної любові поета до людей, згадаємо слова самого митця: “І думка така: поет повинен бути людиною. Такою, що повна любові, долає природне почуття зненависті, звільнюється від неї, як од скверни. Поет – це людина. Насамперед. А людина – це, насамперед, добродій. Якби було краще жити, я б віршів не писав, а робив би коло землі”. Людяність […]...
13. Поет, народ і Батьківщина Щоб зрозуміти основну думку твору, треба знати, у який період творчості письменника він був написаний. Це роки Великої Вітчизняної війни. Поет живе в столиці Башкирі! – Уфі, багато працює. Він дуже хвилюється за долю своєї Батьківщини, за Україну. Тому гнів і ненависть, ніжність і ліричність, філософська заглибленість у проблеми життя і смерті – це головні ознаки творчості Тичини цього періоду. Все це присутнє і у вірші “Я утверждаюсь”, написаному 1943 […]...
14. Трагедія поета-вигнанця в ліриці Євгена Маланюка Життя Євгена Маланюка – приклад того трагічного існування викинутого за межі рідної землі українського поета, свідомого громадянина, що не потрібний виявився Батьківщині саме тоді, коли потребував віддати всю свою долю їй. Тому лірика поета – болючий монолог емігранта-вигнанця, закоріненого в рідній землі. Портрет емігранта накреслює Євген Маланюк в “Сонетах про Орлика” – керівника козацької еміграції мазепинських часів. Місце дії твору – чуже місто чужої країни: В вікні сльота і листопад. […]...
15. Мій улюблений сучасний поет Емма Андієвська. Це ім’я майже незнайоме нам, українським любителям поезії. І це не дивно. Вона дуне дивна поетеса. Сюрреалістка, з надзвичайно тонким світовідчуттям, з вільними асоціаціями, вона зрозуміла не всім. Але ось я прочитала статтю в “Молоді України” її дивний вірш “Нічне” і увійшла в цей новий, незбагненний світ: Душа дедалі з усе довших ліній, Які – над містом – петлі – уночі. На дні галактик спалахнув смичок, Щоб – […]...
16. Загальна тема віршів “Смерть поета”, “Поет” і “Пророк” Вірш починається скорботою, безвихідністю, нічого не можна змінити, нічим не можна допомогти, Убитий!… до чого тепер риданья, Скорбота поступово переростає в гнів, а потім знову вертається сум, горе від втрати. В епіграфі поет вимагає правосуддя, звертається до государя з вимогою помститися, покарати винних. У самому вірш же ми бачимо почуття поета – скорбота й гнів Поет самотній. Його оточують бездумні, дурні, жадібні, заздрі люди. Вони не розуміють і не приймають […]...
17. Поет гармонії і краси Поезія Тютчева – одне з найдорожчих надбань російської класичної літератури. Поезія Тютчева сповнена думки, але він був насамперед художником. Він палко любив життя. Радісним прийняттям життя наповнені вірші “Я помню время золотое”, “Нет моего к тебе пристрастья”, “Еще земли печален вид…”, “Весна”, “Весенние воды”, “Весенняя гроза”. І в той же час саме природа, на думку поета, – вище блаженство людини. Тютчев володів рідкісно живим і безпосереднім почуттям природи. Поет охоче […]...
18. Особливості міфологічного мислення людини античної епохи “Міф” у перекладі з грецької означає “слово”, “переказ”, “промова”, “розповідь”, “байка”, “оповідання”. Це вид усної народної творчості, розповідь про богів, духів, героїв, надприродні сили, що брали участь у створенні світу. Міф є колективним витвором народу, в якому відображено уявлення про навколишній світ, намагання людини античної епохи зрозуміти й пояснити його. В античні часи міфологія була формою мислення, світосприйняття й тлумачення світу давніми людьми, виражала їхнє прагнення зрозуміти природу й вистояти […]...
19. Велич своєї душі не розгубіть з роками Кожна людина народжується з кришталево чистою душею, яку щедро наповнюють добром, турботою і любов’ю її батьки. Вони діляться своїми знаннями і намагаються передати свій досвід так, щоб дитинка тягнулася до добра, як квітка до сонечка, і з кожним днем все більше розквітала. Але минає час, дитина зростає і збільшується коло її спілкування. В її життя приходять нові люди, які несуть за собою як позитивне, так і негативне. І в цей […]...
20. Зображення епохи у романі М. А. Булгакова “Біла гвардія” 1. Зміст епіграфів до роману. 2. Лиховісна атмосфера добутку. 3. Міркування героїв про життя й смерть 4. Велич героїв роману. У кожної історичної епохи своє власне поняття про велич. М. Хайдеггер Роман М. А. Булгакова “Біла гвардія” був створений в 1925 році. Це добуток не може залишити байдужим читачів, тому що в ньому надзвичайно правдоподібно зображена епоха, у якій довелось жити самому письменникові. Величезний інтерес представляють епіграфи до роману. Вони […]...
21. Мотив туги за Батьківщиною у творчості Є. Маланюка Представник абсолютно нової генерації, поет-воїн, незрадливий лицар-патріот, Є. Маланюк увійшов в історію української літератури XX століття особливою силою слова, пристрасністю почуттів, сміливістю зображення навколишньої дійсності. Видатного поета читає не одне покоління, і кожне розуміє його по-своєму, визначає те, що найбільше хвилює у свій час. Це можна сказати і про Євгена Филимоновича Маланюка. Та вічно новим, безмежно хвилюючим кожного читача безвідносно до віку залишається мотив пекучої туги за втраченою Батьківщиною. Еміграція… […]...
22. Своєрідність творчості Євгена Маланюка Поезію Євгена Маланюка можна назвати автобіографічною, адже у ній митець передавав своє світовідчуття, своє розуміння подій, свідком яких він був. Воїн УПА, після поразки визвольних змагань він повинен був разом зі своїми товаришами назавжди покинути Батьківщину, стати вигнанцем. Опинившись в еміграції, він, як і багато інших, гостро переживав свою відірваність від України, мріяв повернутися на рідну землю. Сором, біль пекли його серце, і десь з темного куточка зраненої душі піднімалася […]...
23. Тургенєв і Бунін покоління однієї епохи Поезія Івана Олексійовича Буніна, одного з найбільш видатних майстрів літератури XX століття, являє приклад руху російської лірики до освоєння нових художніх стилів. Для творчості Івана Буніна характерно те, що він ніколи не поривав внутрішніх зв’язків з Росією, жив і затворів з любов’ю до неї. Дитинство і юність Буніна пройшли на природі, що позначилося на формуванні в майбутньому поеті й прозаїку творчих якостей. Першою публікацією Буніна був вірш “Над могилою Надсона”, […]...
24. Соціально-економічні передумови культури Відродження. Загальна характеристика епохи Відродження – культурна епоха кардинальної зміни світогляду і форм життя людини. Це перехідна епоха від Середньовіччя до Нового часу. Термін “Ренесанс” запропонували італійські гуманісти ХVІ ст., а саме художник та архітектор Джорджо Вазарі, маючи на увазі повернення до естетичних ідеалів античності, їх відродження в італійському живописі Нового часу. Але значення терміна потім розширюється: ренесанс – це не тільки відродження греко-римської культури, а й емансипація науки та мистецтва від богослов’я, від […]...
25. Ігор Житель півночі, поет срібного століття російської поезії Як поет, Житель півночі знаходить себе в 1907 році, коли визначив своє місце в житті: “Не змінюй наміченої стежки, і помни: хто, навіщо й де ти”. Проходять роки, відбуваються великі події, через які з’являються нові, прекрасні рядки. Коли йде перша світова війна, поет почуває потрясіння, що наближаються: “Чим далі, усе гірше й гірше. Всі тягостней, всі больней. І, на щастя, стежка вже, і жах уже на ній”. Перші публікації не […]...
26. Ш. Бодлер геніальний відкривач нової епохи європейської поезії Квіти – прекрасне творіння природи, символ краси та досконалості світу, радості). Звичайно, свої “Квіти” Ш. Бодлер також ототожнював із чимось прекрасним, адже, пригадаймо, поет ставив перед собою завдання “видобувати Красу зі Зла”. “Квіти” Ш. Бодлера символізували не лише прекрасний Ідеал. “Квітами” можна вважати поезії Бодлера. Проте ставлення до них було далеко не однозначним. Сторінки тогочасних французьких газет рясніли численними публікаціями, в яких поет звинувачувався у бездарності, порушенні етичних та естетичних […]...
27. “Виконання своєї роботи’ – гідний спосіб кинути виклик смерті Роман Альбера Камю “Чума” – це хроніка одного тяжкого року у звичайному місті Орані, французькій префектурі на алжирському узбережжі. У цьому місті, як і в інших містах світу, люди багато працюють, але в житті їх цікавить тільки комерція, гроші. Втіхи, розваги, кохання, спілкування з друзями вони відкладають на суботу і навіть не здогадуються, що десь є зовсім інше життя. Серед людського натовпу в Орані особистість почуває себе одинокою, хворий чи […]...
28. Вирішення проблеми “Поет і суспільство’ в поезії Ш. Бодлера “Альбатрос” Найвідоміша збірка поезій Ш. Бодлера “Квіти зла” містить різні за тематикою твори. З-поміж цих творів виділяється вірш “Альбатрос”, у якому порушується одвічна тема – місце поета у суспільстві, його стосунки із навколишнім світом. З давніх часів поетичне мистецтво розглядалося як відображення якогось іншого непізнаного світу. Лише обрані могли почути голос далеких небесних сфер і втілити його у словах. Творчістю поета насолоджувались, захоплювались, самого поета обожнювали прихильники його таланту. Але кожна […]...
29. Твір тему Владимир Висоцький Мій улюблений поет ВОлОдимир Висоцький – феномен сімдесятих років, його творчість самобутньо й багатогранно. Він написав більше 600 віршів і пісень, зіграв більше 20 ролей у спектаклях і більше 20 ролей у кінокартинах і телефільмах. Але соціальна й моральна позиція Висоцького знайшла найбільш яскраве вираження в “авторській пісні” . У своїх віршах-піснях поет відгукувався “на злість дня” і звертався до історичного минулого нашої батьківщини; писав і співав про людські переживання й одушевляв природу; […]...
30. Олег Ольжич поет національного героїзму Олег Ольжич – поет національного героїзму Нам дано відрізнити зле й добре, мале і велике І прославити вірність, повинність і жертву героя. О. Ольжич Поезія Ольжича насичена героїчною тематикою. Героїзм у поезії Ольжича – вільно обраний і вільний усякого розрахунку, всякої думки про духовну чи іншу нагороду: він сам – своя найвища й, чесно кажучи, єдина гідна нагорода, що вища навіть за славу. Ольжич належав до групи письменників-націоналістів, що визначали […]...
31. Маяковський – поет великого суспільного, соціального темпераменту Перше знайомство із творчістю Володимира Маяковського завжди проходить бурхливо, з виникненням безлічі питань, з якимось обуренням навіть. Чому? Важко знайти відповідь на це питання. Страждаючим і самотнім прийшов у російську поезію Володимир Маяковський. Активна позиція борця, зайнята поетом, вступає в непримиренне протиріччя з відчуженням людської особистості в умовах суспільства. Вільна, розкута людина виступає в поезії Маяковського як вище мірило прекрасного на землі. Поема “Хмара в штанах” являє яскравий приклад вираження […]...
32. Вольовий характер ліричного героя творів Є. Маланюка – І варіант ЄВГЕН МАЛАНЮК 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЄВГЕН МАЛАНЮК Вольовий характер ліричного героя творів Є. Маланюка І варіант Творчість Євгена Маланюка-це виклик тим українцям, хто забув про свої вільні корені, хто не хоче знову відчути свободу. Поет не дуже багато часу провів на рідній землі. Хоч і народився в Україні, хоч і намагався у рядах армії УНР боротися за рідну державу, проте з 1920 року він подався в еміграцію. Та це […]...
33. Чим близький мені поет Василь Стус Творчість Василя Стуса, як і саме життя, схоже на короткий, але яскравий спалах. Своєрідність і сила мистецького таланту, оригінальність і самобутність поета зачаровують, його поезії западають глибоко в душу. У Стуса ліричний герой сам на сам зі своїми болями, переживаннями, печалями й радощами. Поет прагне наблизити людей до ідеалів добра і справедливості. Він ніби відкриває основний закон людського існування у його найвищих виявах, роздумує над вічними проблемами буття: Не здайся […]...
34. Поет і воля у “Кримських сонетах” А. Міцкевича “О ЛиТво, вітчизно моя!…” – колись написав видатний польський поет – романтик Адам Міцкевич. Поет-вигнанець, як і композитори Шопен та Огін – ський, він змушений був жити в краях, далеких від рідної Польщі. До неї він звер­тав свої поетичні рядки, до неї линули його думки. Перебуваючи у Росії, Міцкевич бував у Петербурзі і Москві, бачив Одесу і Крим. Прекрасні, аче чужі міста мало надихали поета на творчість, аж поки у […]...
35. Поет і час У бурхливе море революційних подій П. Тичина увійшов справжнім поетичним шедевром – історико-філософською поемою “Золотий гомін”, що сповнена пафосом національного відродження. Її назва закарбувалась у свідомість України символом волі й пробудження нації. Мені вона здається своєрідною ораторією, яка проголошує ідею вічності українського народу, його духовної міці. У кожному рядку відчувається гордість автора за свій народ і його історію; душу сповнює урочистість і святковий настрій, бо українська революція 1917 року вселяла […]...
36. Значення творчості Пушкіна для сучасників тієї епохи Вірші поетів, що сплітали свій – поетичний вінок до підніжжя пам’ятника, цікаві й тим, що відбивають відношення до пушкінської творчості, і тим, як описують самі торжества. У віршах чимало цікавих деталей на цей рахунок. А. Иваницкий, маловідомий поет, описував ранній ранок дня, коли в столиці, при шумі й хвилюванні юрб народу зібралися на ушановування Пушкіна Вельможа й мандрівник убогий, И фін, і селянин у своєму сіряку, И гість-чужоземець, пришлец здалеку, […]...
37. Жарти епохи Добрий жартівник – мертвий жартівник. Думка, тоталітарного режиму часів Сталіна, коли звичайний анекдот із політичним ухилом міг призвести до розстрілу, а “шуткувати” про владу було проявом невиправдано ризикованої мужності. Зараз подібні жарти лунають на кожному кроці. А що ж було в часи, коли творив талановитий український сатирик Євген Дудар? Щось середнє між часом “сталінізму” і сьогоденням. Тобто з радянської дійсності глузували, але дуже обережно й завуальовано, приховуючи свої дотепи за […]...
38. “Поет-це слово. Це його життя” Уже перша збірка поезій М. Вінграновського засвідчила його непересічний талант і викликала відверте захоплення читачів. Поет охопив своєю увагою Космос, людство, землю, народ, добу, Україну. Саме в цих глобальних вимірах жив його ліричний герой. Поет був непересічною особистістю. Усе, до чого він прикладав свою творчу силу й енергію, розцвітало, розкривалося новими гранями людських можливостей. Результатом режисерської роботи М. Вінграновського на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка стали десять художніх […]...
39. Найвидатніші здобутки епохи Просвітництва Просвітництвом вважають етап розвитку європейської культури кінця XVІІ – початку XІX століття. Раціоналізм, розум, наука – ці три поняття виходять на перший план. Основою ідеології Просвітництва стає віра в людину. Вісімнадцяте століття – це час великих надій людини на себе та свої можливості, час віри в людський розум і високе призначення людини. На початку цього століття в Європі не було романів – їх не існувало в нашому, сучасному розумінні цього […]...
40. Ігор Житель півночі незвичайний поет Ігор Житель півночі незвичайний поет, творчість якого сполучило “класичну банальність і мелодійну музикальність”. Його вірші, насичені музикою, запалювали вогник щастя в серцях читачів. Як поет, Житель півночі знаходить себе в 1907 році, коли визначив своє місце в житті: “Не змінюй наміченої стежки, і помни: хто, навіщо й де ти”. Проходять роки, відбуваються великі події, через які з’являються нові, прекрасні рядки. Коли йде перша світова війна, поет почуває потрясіння, що наближаються: […]...