Писанки
Автор описує процес традиційного для українців виготовлення писанки:
Виводить мама дивним писачком,
По білому яйці воскові взори.
Мандрує писанка по мисочках,
Із цибулиним золотим узваром,
З настоями на травах і корі,
На веснянім і на осіннім зіллі –
І писанка оранжева горить
У філіграннім сплеті ліній.
За допомогою виразних метафор з використанням солярної символіки, наприклад, “згусток сонця”, “ясні сонця котилися у мамині долоні”, тавтології:
“буяють буйно”, гри слів: “мереживом мерехтить” поет створює образ “дивовижного світу” космацьких орнаментів.
То вже вона, як дивовижний світ,
То вже дзвенить, як згусток сонця,
Буяють буйно квіти у росі,
Олені бродять в березневім соці.
І стилізовані сплітаються сади
У маєві густих обрамлень,
Мереживом найтоншим мерехтить
Геометричний космацький орнамент.
І я поплив у світ дитячих мрій
На білі колискові оболоні…
Котились писанками із гори
Ясні сонця у мамині долоні.





Related posts:
- Тема: Українські писанки. Основна думка твору: писанки – давнє українське обрядове мистецтво Знамениті у всьому світі українські писанки беруть свій початок від прадавніх вірувань нашого народу. Найперше яйце – за легендою – мало всередині не жовток з ділком, а зародок цілого світу. Розмальовані яйця-писанки присвячувалися сонцеві й весні, а розписували їх напередодні свята Пасхи. 8 тієї хвилини, коли на яйце наносився орнамент, воно переставало вути простим яйцем, а ставало свитою писанкою. Бо ж були ці орнаменти не простими малюнками, а таємничими знаками, […]...
- Які почуття викликала в мене поезія “Писанка’ І. Калинця Поезія Ігоря Калинця надзвичайно яскрава і самобутня. У ній пульсує і промениться національний дух, вона випоєна живлющими соками рідної землі. Душа просто не може залишатися байдужою, коли до неї торкаються вірші цього поета. У них – пам’ять нашої історії та роду, українська духовна спадщина. У них живуть воєдино злиті язичництво і християнство. Коли я читала поезію І. Калинця “Писанка”, то неначе гойдалась у якомусь казковому промінні. Було таке відчуття, що […]...
- Берегиня-писанка берегиня-мати “Берегинею” називається писанка, на якій зображено жіночу постать зі зведеними догори руками. Так прадавні українці зображували велику Матір усього живого – відому слов’янську богиню життя і радості. її називали Мокошею і Ладою, але найчастіше – Берегинею. Матір, хранительку дому – також часто називають Берегинею. Здавна так повелося в Україні, що кожна родина готувала до Великодня писанки. У чистому охайному домі мати малювала писанки і навчала дітей розуміти узори, які на […]...
- Променистий національний дух Український поет Ігор Калинець народився 1939 року на Львівщині. Він навчався у Львівському університеті, складав вірші, і переслідувався радянською владою “за антирадянську агітацію і пропаганду”. Тому відбував покарання на Уралі та в Забайкаллі. Повернувся до Львова він тільки у 1981 році. Його перша книжка віршів “Вогонь Купала” з’явилася друком у 1966 році, наступні твори письменника тривалий час були відомі із “самвидаву” і тільки У 1991 році видані за кордоном удвох […]...
- Українська писанка. Твір з народознавства На Великдень українці печуть паски та роблять писанки та крашанки. Крашанка – це яйце, яке опускають в спеціальний розчин, після чого воно змінює свій колір і стає червоним, синім, зеленим тощо. Писанка – це яйце, на якому намальований якийсь орнамент. Моя бабуся казала, що орнаменти – це не прості малюнки. Це таємничі знаки, зв’язані з магічними обрядами, присвяченими святу Весни. Зараз люди вже забули зміст цих орнаментів, розучились читати їх […]...
- Пасха Історія писанки сягає сивої давнини, вона пов’язана з поклонінням родючості землі, з величанням весняного відродження життя. Яйце символізує сонце і відродження. Наші предки вірили, що писанка має магічну силу – приносить добро, щастя, захищає від усього злого. Зараз ми поєднуємо писанку з Великоднем. Малюнки на писанці мають символічне значення: зірка і хрест – символи сонця, рослини – юності, краси, здоров’я, колосся – врожаю. Яйця, пофарбовані в один колір, називають крашанками. […]...
- Дивосвіт І. Калинець Дивосвіт Вірші І. Калинця вирізняються серед вивчених раніше творів специфічним синтаксисом і, відповідно, пунктуацією. Відсутність розділових знаків, своєрідний поділ на строфи створюють індивідуально-авторський, неповторний ритм цієї поезії. Стежечка Ходім зі мною Стежечко Обережно Не зачепися за камінець Переступи соломку І під спориш не ховайся Все одно бачу а там За городом Ого як ти виросла Сама біжиш Через струмок перескакуєш Батіжком по пилюці цвяхуєш За суницею збочуєш Топчеш горох при […]...
- Писанка Писанка На Гуцульщині є незвичайний музей, де зібрані писанки. За давніми народними повір’ями, писанка – символ весняного пробудження природи, сприяє добробуту, багатому врожаю. Писанкарство – один з найдавніших і найцікавіших видів творчості українського народу. В експозиції музею “Писанка” є роботи талановитої художниці Марії Боледзюк. На писанках майстрині – чудо-олені, казкові птахи, риби, квітне свячена верба. Все зображено найрізноманітнішими фарбами: червоною, жовтою, зеленою. Кожен штрих точно передає почуття любові до рідної […]...
- Хлопчик-Фігурка, який задоволений собою І. Калинець Хлопчик-Фігурка, який задоволений собою Трохи казка Пізньої осені Ганнуся поверталася додому трамваєм. На запотілих вікнах дівчинка намалювала фігурку людини в окулярах: вийшов Хлопчик-Фігурка. Виходячи з трамвая, Ганнуся почула, як її попросили подати руку, озирнувшись, побачила, що Хлопчик-Фігурка стоїть поруч. Дівчинка посадила Ха-еФа у ранець, в альбом. “Яка дивна пригода трапилася зі мною, – думала дівчинка, – ніколи б не сказала, що нарисована людинка може ожити”. Удома перед сном Ганнуся пригадала […]...
- На луках Це квіти зробили луки такими розмаїтими й запашними, бо їх було надзвичайно багато – синіх, червоних, білих, жовтогарячих. Дивишся – і очі розбігаються. Кожна бджілка, кожна комашка летить до якоїсь квітки, як до знайомої. Ось ромашка з білими рясними пелюстками й золотою серединкою. На неї сів метелик із барвистими й легкими, мов пелюстки, крильцями. А он дзвіночок хитає раз у раз голівкою та ніби кличе: день-дзень, я тут! Глядь – […]...
- Народження українських писанок Мені пощастило завітати в гості до справжньої художниці. В її гостинній оселі я побачила багато цікавого. Мою увагу привернула і навіть здивувала чимала колекція неймовірно гарних і різноманітних писанок. Я наважилася поцікавитися, як роблять ці прекрасні писанки. І художниця почала захоплюючу розповідь. Мистецтво виготовлення писанок називається писанкарством. Писанки розписують воском, який наноситься на поверхню виробу за допомогою залізного наконечника – писачка. Чим меншим є отвір, з якого витікає розтоплений віск, […]...
- Народні обряди Народні обряди В українських обрядах та традиціях бринить душа народу. Важко уявити Різдво без куті, Великдень – без писанки, Святу Трійцю – без клечання. Кутя – символ урожаю, писанка – народження весняного сонця. Зеленим гіллям наші предки охороняли своє житло від нечистих духів. Ці ритуали виникли на зорі людства, були тісно пов’язані з міфологією, трудовою діяльністю людини. Існували спеціальні обряди, пов’язані із землеробством, мисливством, рибальством. Усі вони супроводжувалися піснями, танцями, […]...
- Легенда Пекун У Гуцульському краю серед зелених гір є чимало долин і ущелин. Можна зустріти тут такі місця, де майже ніколи не потрапляє сонячне проміння. В одному такому яру з давніх-давен жив злий дух Пекун. За своє життя він ні разу не бачив сонця і не був далі свого яру. Спочатку Пекун гуляв по землі і творив лихі справи. Дуже радів злий дух, якщо йому вдавалось переманити людську душу на свій бік. […]...
- З любов’ю до матусі Я хочу написати про любов. Про любов особливу, яка у кожної людини, наче життя, єдина і неповторна. Вона жила в мені ще до моєї появи на світ, тому що її у мене, ще ненароджену, вливала моя мама. Ця любов допомогла мені народити ся, тому що на мене мама чекала. Вона росла в мені і разом зі мною, тому що поруч була мама, і їй я дарувала цю любов. Та чим […]...
- Прапор моєї країни У світі так улаштовано, що кожна країна має свій прапор, свій герб і свій гімн. У моєї країни прапор жовто-блакитний. Мені здається, що це дуже красиво й скромно. Може, я так вважаю, тому що це мої улюблені кольори. Я люблю жовтий колір за те, що це колір сонця, кульбаби, соняшника. Жовтий колір полів, коли на них виростає пшениця. Жовтий і чистий пісок на пляжі. І взагалі все яскраве, мені здається, […]...
- Літній день – Твір-опис Схід сонця влітку ранній. Від дотику сонячних променів прокидається природа: весело щебечуть птахи, листя розгортає до сонця свої долоні, радісно пурхають яскраві метелики, починають роботу мурашки, жучки. Плоди покриваються рум’янцем від зіткнення з теплими і ласкавими променями. І трави, харчуючись земними соками, набирають силу, піднімаються до сонця. До середини дня сонце зависає в зеніті, повітря розжарюється, тому краще грати в тіні або ж купатися у водоймищі. До вечора жара спадає. […]...
- Традиції і звичаї – духовна спадщина українського народу І. Завдання нашого часу – формування духовно багатого покоління людей. ІІ. Звичаї і традиції – основа духовної культури українців. 1. К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський про необхідність відродження народних звичаїв, традицій. 2. Роль звичаїв у об’єднанні людей в націю. 3. Поєднання в народній культурі українців староукраїнської, дохристиянської та християнської культур ; символічне значення куті, писанки, зеленого гілля, Дідуха; українські календарні традиції, звичаї, обряди підпорядковувалися сільськогосподарським роботам і формують ментальність […]...
- Краса по-українському XVІІ столітті чоловіки-українці почали стригтися “під макітру”. Щоб стрижка виходила рівною і красивою, на голову тому, кого стригли, справді надягали макітру і навколо неї обстригали волосся. На Київщині й у гуцулів була також широко поширена стрижка “під ворота” . Знаменитий козацький “оселедець” веде свій родовід від зачісок древніх тюркських воїнів, які голили голови, залишаючи недоторканим одне пишне пасмо на тімені. Довге волосся, іноді заплетене в одну-дві коси, карпатські бойки носили […]...
- Промінний день Олена Теліга Промінний день День прозорий мерехтить, мов пломінь, І душа моя горить сьогодні. Хочу жити, але життя не зломить, Рватись вгору чи летіть в безодню. Хоч людей багато, ніхто не зрушить, почувши слові “Україна”, хочеться кликати на допомогу. Хай мій клич зірветься у високість І, мов прапор в сонці, затріпоче, Хай кружляє, мов невтомний сокіл, І зриває рідних і охочих! Все чекаю на гарячий подих, – Геній людський чи лише випадок, […]...
- Рослинний світ України Для кожного з нас краса природи пов’язана перш за все з пейзажами рідного краю – того куточка землі, де народився, де мамина колискова закарбовується назавжди у пам’яті, серці, душі незабутніми спогадами. Неодмінною часткою таких спогадів стає рослинний світ рідного краю. Для одних це білокорі стрункі берізки чи тремтливі тендітні тополі, для інших – барвисто уквітчані килими вологих луків чи смарагдове полотно гірських полонин. Рослинний світ України вражає багатством і розмаїттям. […]...
- Алегоричні образи сонця і соняшника у творі І. Драча “Балада про соняшник” І. Пошук митцем нових форм у поезії. ІІ. “Балада про соняшник” – натхненний гімн сонцю як початку і джерелу всього сущого. 1. Алегоричні образи соняшника і сонця у баладі і. Драча. 2. Образ сонця. 3. Образ соняшника. ІІІ. Поезія 1. Драча “Балада про соняшник” – органічне поєднання естетичних здобутків людства з прадавніми фольклорними джерелами....
- Подих осіни. Твір-опис Непомітно промайнуло безтурботне пекуче літо, і вересень став повноправним хазяїном у лісах, полях, на річках і озерах. Раннім ранком уже дуже холодно, а вдень сонечко ще пригріває, нагадуючи про літо. Відпочивають після тривалої важкої роботи поля. Віддали хазяям свій щедрий урожай сади. У всьому відчувається холодний подих осіні. Сіре небо всі частіше затягують хмари, і накрапає дрібний докучливий дощ. Немов про щось задумавшись, коштує смутний і мовчазний ліс. Незабаром дерева […]...
- Праця дає втіху Щоранку пасербиця вислуховувала докори за виконану роботу. Мачусі не подобалося, як пасербиця справлялася з хатньою роботою. Дівчина мовчки слухала її, а потім ішла до криниці й пряла. За роботою вона забувала про всі негаразди. До роботи вона звикла, виконувала все старанно, сумлінно. Коли мачуха звеліла їй стрибати в криницю за починком, пасербиця була у відчаї. Що станеться з нею, якщо повернеться додому без починка? Мачуха її з’їсть. Але вона потрапила […]...
- Дивовижний світ казок О. Пушкіна Дивовижний світ казок О. Пушкіна Зимовий вечір, за вікном завірюха, а в кімнаті затишно. Мені п’ять років, я ще не вмію читати. Мама якось таємниче каже; “Сьогодні я почитаю тобі Пушкіна”. І з перших же рядків: Три девицы под окном Пряли поздно вечерком Починається диво. Мама промовляє такі прості слова, та звучать вони, мов музика. В синем небе звезды блещут, В синем море волны хлещут. І в усьому світі немає […]...
- Народна поетика – живлюще джерело інтимної лірики Франка Зіркою незрівнянної яскравості сяє на небосхилі української національної культури ім’я Івана Франка. Світ його поезії сучасний автор Петро Скунць назвав “Країна Франкіана”. Це чарівний край ніжності й мудрості, мужності й звитяги чесності й гідності, високої духовності й щирості, кохання і вірності… Жовкне сонце. Не журись, кохана. Що береться осінню чоло. Є така країна – Франкіана, Де зів’яле листя ожило… У Франка воно дійсно ожило, це зів’яле листя, і “листочок кожен, […]...
- Пісні Марусі Чурай 6-9 класи УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Пісні Марусі Чурай ВІЮТЬ ВІТРИ, ВІЮТЬ БУЙНІ Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться; Ой, як болить моє серце, А сльози не ллються. Трачу літа в лютім горі І кінця не бачу, Тільки мені легше стане, Як трошки поплачу! Не поможуть сльози щастю, Серцю легше буде, Хто щаслив був хоч з часочок, Повік не забуде. Єсть же люди, що і моїй Завидують долі; Чи ж […]...
- Хліб – батько, вода – мати Україна – благословенний край. Буяють тут зелені сади, наповнюють груди вільним повітрям безмежні степи, пливуть із минулого в майбутнє могутні ріки, зливаються з горизонтом золоті хлібні поля. Хліб… Здавна в Україні вирощували його, шанували, називали святим. Хліб на столі – символ добробуту й гостинності. У народі завжди казали: “Хліб – усьому голова”. Український народ споконвіку вирощував на своїй землі хліб. Важкою була праця хлібороба, але й почесною. Посіяний, вирощений, скошений, […]...
- Все тягнеться до сонця, до весни Скільки прекрасних полотен створено художниками, в яких вони передали свою захопленість красою рідної землі! “Золота осінь” і “Березень” І. Левітана, “Ставок, що заріс” В. Полєнова, “Українська ніч” П. Куїнджі, “Корабельний гай” і. Шишкіна… Усе це – шедеври, те, без чого людина побіднішає. Художник ніби нагадує нам: “Люди, зачекайте! Озирніться навкруги – світ дивовижний та неповторний. У кожній квітці, в кожній гілочці, росинці, у кожнім світанку та надвечір’ї – невпинна робота […]...
- Ліричний герой Бальмонта Поет серйозно збагачує семантику улюбленого образа. На перший план виступає “мінливість” Місяця: “цариця пишна” те “бліда”, те “ясна”, те “безпристрасна”, те “полум’яно-жагуча”, вона те “лякає безмежною тишею”, те “здіймає безмежність океанів”. “Сибилла й чаклунка”, Місяць ниспосилает своїми “променями” творчі “сни”, однак ці ж “промені” “як змії до нас сковзають… у них вкрадлива невловима отрута” “Місячний” мир у романтичній традиції найчастіше є лише відбиттям “сонячного”, тому бальмонтовская “цариця” мерехтить над водою, […]...
- Чи врятує світ краса? Є вічні шедеври образотворчого мистецтва, над якими не владний час, метушня політиків, коли “минає славне і гучне”. До таких творів належить неперевершена “Джоконда” Леонардо да Вінчі, незрівнянне втілення гуманістичного ідеалу жіночої краси. Посмішка Джоконди стала “героєм” новели Рея Бредбері. Восени 2061 року уцілілі після атомних бомбардувань жителі великого міста відзначають свято – досить дивним, на наш погляд, способом: ламають і трощать усе, що дивом збереглося після катастрофи. Свідком цих “святкових” […]...
- Різдво Б.-І. Антонич Бог народжується не в яслах, а на санях. Замість волхвів приходять лемки, приносячи з собою місяць. Відтворюючи лемківський колорит, автор вживає діалектизми: Народився бог на санях В лемківськім містечку Дуклі. Прийшли лемки у крисанях І принесли місяць круглий. Глибоко символічний образ лемківської Марії, що тримає в долонях золотий горіх місяця: Ніч у сніговій завії Крутиться довкола стріх. У долоні у Марії Місяць – золотий горіх. Батьківщина – центр усіх внутрішніх […]...
- Шкільна бібліотека Шкільна бібліотека Я тихенько відчиняю двері та відразу ж потрапляю у справжнє “книжкове місто” з вулицями та площами, палацами й будинками. Це наша шкільна бібліотека. Є тут і свої мешканці – звичайні книги. Вони живуть на своїх полицях, кожна на певному місці, й чекають читачів. Тихо в бібліотеці, мовчать книжки, про щось розмірковують. Але я знаю: як тільки візьмеш книжку в руки, відкриєш першу сторінку – і почне вона розповідати. […]...
- РІЗДВО – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ РІЗДВО Народився Бог на санях В лемківськім містечку Дуклі. Прийшли лемки у крисанях Принесли місяць круглий. Ніч у сніговій завії Крутиться довкола стріх. У долоні у Марії Місяць – золотий горіх....
- Народна пісня – душа народу Українська мова дуже співоча, в ній багато лагідних і яскравих слів. А хто вчить нас першим словам? Звичайно, наші мами. Вони – найдорожчі люди у житті кожного з нас. Навіть коли, ми стаємо дорослими, ми завжди пам’ятаємо мамин голос, мамині руки, мамині очі. І слова маминої колискової: Ой, біжи, біжи, досадо, Не вертай до хати. Не пущу тебе колиску Синову гойдати. Припливайте до колиски, Лебеді, як мрії, Опустіться, тихі зорі, […]...
- Велич і ніжність юнацького почуття в поезії В. Сосюри “Так ніхто не кохав” У світовій плеяді поетів та письменників, які присвятили свої твори найчистішому, найглибшому почуттю – коханню, – яскравою зіркою сяє геній відомого українського поета Володимира Сосюри. Він знаний як людина високих почувань, як митець, що не міг таїти в собі сердечні поривання, а щедро ділився скарбами своєї душі, утілюючи їх у слові. Вершиною інтимної лірики Володимира Сосюри вважають вірш “Так ніхто не кохав”. Зустрівши свою любов, юнак не відвертається від неї, […]...
- Дивовижний світ пташиного життя в оповіданні М. Вінграновського “Гусенятко” Микола Вінграновський – відомий український поет, прозаїк, кіномитець. У своїх творах він відтворює художній світ, законом якого є краса. Один із літературознавців писав: “Сюжети його рухаються перебігом почуттів, якими щедро наділяються звірі, птахи, рослини і води…” В оповіданні “Гусенятко” автор розповів про химерний і дивовижний світ пташиного життя, схожого на людське. Він показав радощі і тривоги, смуток і печаль гусиної родини. Гуска і гусак – люблячі батьки, які самовіддано турбуються […]...
- Уявлення давніх слов’ян про природні стихії І. Відображення в міфах уявлень первісної людини про навколишній світ. ІІ. Головні боги, яким поклонялися давні слов’яни. ІІІ. Портрет славетного Дажбога – родоначальника русів-українців. ІV. Кінь Дажбога. V. Півень – божий вісник. VІ. Значення Дажбога у житті слов’ян. VІІ. Покарання за провини або недостатню повагу до бога Сонця. VІІІ. Пошанування давніми слов’янами Дажбога....
- Мій улюблений вірш Максима Рильського Максим Рильський починав своє творче життя у складний час. Поразка першої російської революції, економічні труднощі в країні, глибоке соціальне розшарування, назрівання нових політичних потрясінь – все це викликало до життя нігілізм і зневіру у світлі поривання, любов, дружбу. Митці включалися в літературну боротьбу, і молодому поетові важко було розібратися в політичних подіях і уникнути різних ідейних впливів. Він зробив єдине, що міг зробити у тій ситуації: поринув у світ краси, […]...
- Лицарі Величезні скарби таїть у собі усна народна творчість. І найбільшою окрасою її є народні пісні. Як коштовні самоцвіти виграють розмаїттям кольорів, так і народна лірика виблискує багатством найрізноманітніших тем і мотивів. У народі будуть вічно жити героїчні захисники рідної землі, оспівані в піснях. Завжди будуть хвилювати і зворушувати пісні про кохання, про людські взаємини. Немеркнучими будуть іскорки дотепів, веселощів жартівливих пісень. У цих невеличких за розміром перлинах вмістилася вся велич […]...
- Національна спрямованість поезії Франка Несподіваним і парадоксальним може здатися на перший погляд те, що Іван Франко, один з найбільших геніїв, патріотів України, який усе своє життя присвятив рідному народові, назвав його у вступі до поеми “Мойсей” безпорадним, розгубленим. Сумно читати ці рядки: Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздоріжжі, Людським презирством, ніби струпом вкритий! Це згусток пекучого болю поета за свій пригноблений народ, згусток великої синівської любові до знедоленої матері – України. […]...
Categories: Твори з літератури