З любов’ю до матусі

Related posts:

1. Казкова новорічна ніч …Мені три роки. Я намагаюся приборкати свій триколісний велосипед, але він чомусь не дуже мене слухається. Та мені все одно весело, бо мама й тато поруч, вони посміхаються, і я не просто сміюся, я заливаюся сміхом, мені так просторо й затишно. …Мені чотири роки. Тата чомусь немає. Мені хочеться плакати. Мама поруч зі мною, але в неї засмучені очі. Мені невесело. …Мені п’ять років. Тата все ще чомусь немає. І […]...
2. Твір-нарис “Моя мама – найкраща” У мене найкраща мама в світі. Ми з моїм братом Михайлом дуже її любимо. Моя мама – енергійна та сучасна жінка. Їй тридцять п’ять років. Вона добре виглядає та займається спортом. Мама ходить в басейн, любить грати в теніс та бадмінтон. Працює мама в транспортній фірмі, в офісі. Вона організовує перевезення різних вантажів. Мама працює багато. Через це у неї мало часу, щоб готувати вдома їжу, прати та прибирати. Тому […]...
3. Людина, на яку я хочу бути схожим Твір-роздум Людина, на яку я хочу бути схожим Твір-роздум Людина, на яку я хочу бути схожим,- це моя мама. Вона завжди добра, ласкава. Моя мама дає мені хороші поради. І якщо мами немає вдома і ні з ким поділитися своїм горем чи радістю, в мене ніби камінь на душі. Але, коли прийде мама, то горе, розділене з нею, – півгоря, а радість – подвійна радість. Інколи мама накричить на мене за […]...
4. Мама – мій найкращий друг Щодо дружби так багато говорять. А що це значить? Я довго цього не розумів, доки не стався зі мною досить дивний випадок. Того дня все йшло не так. Ні, я не запізнювався до школи. Будильник задзвенів вчасно. Мама мене, як завжди, нагодувала. Тато, як завжди, провів мене до зупинки. Та й погода була чудова. А що ж було поганого? Спочатку я з’ясував, що забув удома щоденник. І щоуроку мене за […]...
5. Твір “Вчинок, яким я пишаюся” З дитинства мама і тато вчать мене робити хороші, добрі справи. Ці гарні вчинки повинні приносити користь не тільки мені самому, але іншим теж. Одного разу я зробив особливий вчинок, який тепер згадую з гордістю. Тоді я зустрів навпроти супермаркету маленьку дівчинку чотирьох років. Вона стояла біля пішохідного переходу та плакала. Я запитав її, в чому справа. Вона відповіла, що хоче додому, але боїться перейти дорогу. Я здивувався, чому вона […]...
6. Сімейний звичай Сімейний звичай У нашій сім’ї існує давній звичай: кожна жінка повинна вишити рушник своїм дітям. Я часто милуюся вишиванками, що залишилися від моїх прабабусь. Для мене мама теж вишивала рушник. А я, затамувавши подих, спостерігала за цим дійством. Голка швидко миготіла в матусиних руках. А до різнокольорових ниток, які ненька вміло вплітала у візерунок, додавалися ще й промінчики сонця, що заглядало у вікно, біля якого зазвичай майструвала мама. Край рушничка […]...
7. Моя улюблена пісня. Твір-міркування в художньому стилі Я дуже люблю як сучасну, так і класичну музику, люблю співати пісні. Навіть важко представити своє життя без них. Я довго думала, яку ж з пісень назвати самої улюбленої? І дійшла висновку, що це “Колискова” Моцарта. Так, саме цей добуток я люблю найбільше. Ця пісня знайома мені дуже давно, так ще коли я була в колибельке, її ніжно співала мама. І потім, коли я вже початку підростати й пішла в […]...
8. Ян я навчилася читати Коли я була зовсім маленькою і не вміла читати, мені читала мама. Я дізна­лася про доброго доктора Айболита, Червону Шапочку і трьох поросят, про дядь­ка Стьопу і розсіяного з вулиці Басейної, про дружбу лева і собачки, Мама чи­тала мені вірші, казки, оповідання. Ми розглядали в книгах малюнки, і мені не дуже подобалося, коли книга закінчувалася. Одного разу мама сказала: “Я роз­повім тобі казку про букви і звуки”. Вона дістала великі […]...
9. Любов до батьків Немає рідніших на землі людей, ніж батьки. З самого нашого народження вони піклуються про нас, люблять більше за все на світі. Вони ладні зробити все, аби ми були здорові та щасливі. І ми маємо бути вдячними за це. У нас велика і дружна родина. Мама, тато, дідусі й бабусі, я, два мої брати і сестра. Змалку в нас навіть думки не виникало, що можна ставитися до батьків інакше, ніж із […]...
10. Найдорожча людина Найдорожча людина Найдорожчою людиною для мене є мати. Вона найкраща в світі! Навіть не уявляю нашої сім’ї без неї, без тепла її рук, лагідного погляду карих очей. її щирість та доброта відчуваються на кожному кроці. Мама працює в лікарні медичною сестрою. Невеличка на зріст, тендітна на вигляд. А скільки встигає зробити за день! За привітність та щирість матусю шанують люди. Я думаю, що саме тому й обрала вона таку благородну […]...
11. Моє улюблене свято Свята бувають загальні і особисті. Я люблю загальні свята: Новий рік, Різдво, 8 Березня. Але найулюбленішим для мене є особисте свято – мій день народження. Це дуже веселий для мене день. Чому? Це відомо всім. Тебе всі вітають: і мама з татом, і дідусі з бабусями, і сестри з братами, і друзі. Всі розповідають тобі, як ти народився, який був день чудовий і особливий. Я приймаю подарунки, вислуховую побажання і […]...
12. Не хочу, щоб старіла мама Их улыбка – счастья добрый вестник, Солона слеза их и горька… И воспеты не случайно в песнях Отчий дом и матери рука. В. Сосюра Переді мною фотографія. На ній молода дівчина. Пишне волосся, широко розкриті очі. Поворот голови, уся поза виражають наснагу, бажання щось сказати. Очевидно, перервана цікава розмова або вона побачила щось значне. Мені хочеться повторити поетичне: “Остановись, мгновенье, ты прекрасно!” – тому що на фотографії моя мама. їй […]...
13. Моя мама шиє У нашому місті був оголошений конкурс швачок “Золота голка”. Умови конкурсу надрукували в газеті, оголосили по місцевому каналу телебачення. Вранці мама сказала: “Я теж буду брати участь у цьому конкурсі”. Моя мама працює на швейній фабриці. Вона шиє одяг і дорослим, і дітям. Мама любить свою роботу, і на фабриці її хвалять. Нещодавно її призначили бригадиром швачок-мотористок. Шиє мама і вдома. Я люблю спостерігати, як вона це робить. У неї […]...
14. Стосунки між батьками і дітьми Вранці, збираючись в школу, я вмикаю магнітофон і слухаю записи своїх улюблених виконавців. їхні пісні супроводжують мене й дорогою до школи: я беру із собою плейер. А ще в нашому будинку є відеомагнітофон. З його допомогою я дивлюся і слухаю виступи моїх улюблених груп: “Руки вгору”, “Любе” й інших. Ми часто купуємо відео – і аудіокасети, у нас зібралася велика фонотека. Одного разу касети безладно лежали на підвіконні, на письмовому […]...
15. День звільнення Харкова Я йду алеєю з трьома червоними гвоздиками в руках. Повз мене проходять люди, молоді і старі, веселі і смутні, й усі вони несуть квіти. Алея довга, з боків її вишикувалися високі дерева. Мені здається, що я потрапила у великий коридор із блакитною стелею – небом. І все це якесь урочисте: і небо, і сонце, і дерева. І люди. Що сталося? Я обертаюся – позаду йдуть мої батьки, вони жваво про […]...
16. Зрозумійте мене Ось уже другий рік поспіль я займаюся у міському танцювальному клубі “Юність”. Не всі мої близькі задоволені цим. Мама говорить, що у мене залишається мало часу для навчання і домашніх справ, а подружка дорікає, що майже не приділяю їй уваги. Чому вони не хотять зрозуміти мене? Адже мені подобаються танці, це цікаво і корисно. Я розвиваю свої фізичні можливості: координацію рухів, витривалість. До того ж навчилася сприймати і розуміти музику. […]...
17. Моя сім’я Моя сім’я Моя сім’я – це тато, мама, брат Андрій і бабуся. Мама і тато багато працюють, і тому я дуже ціную години, коли ми буваємо разом. Вони намагаються виділити час, щоб поспілкуватися зі мною і Андрієм. Тоді ми йдемо до лісу або в парк, а влітку – до річки або водосховища. Найбільш мені подобається, коли ми їдемо на кілька днів порибалити. Я, брат і тато рибалимо, а мама готує […]...
18. На сонці тепло, а біля матері добре Чи є почуття більш світле й ніжне, ніж любов до матері? Чи є в людини друг, вірніший та відданіший за рідну матір? Мама завжди, з самого дитинства, поруч, добра, ласкава, привітна. Це вона годує й пестить немовля, піклується про нього ще до його народження, потім вчить дитину розмовляти, читати, писати. Це вона більше за всіх хвилюється, коли дитина йде до школи – чи все буде добре, чи даватимуться науки, чи […]...
19. Мій друг цуценя Петяша Якось ми з Сашком, моїм другом і однокласником, йшли з тренування. Ми захоплюємося футболом і займаємося у спортивному клубі для підлітків. Як завжди, у тій частині ринку, де продають тварин, було багатолюдно. Кого тільки не було! І хом’яки, і морські свинки, і собаки, і кішки. Один із немолодих продавців, помітивши нас, покликав до себе. Коли ми підійшли до нього, звернули увагу на цуценя, яке мирно дрімало у коробці біля ніг […]...
20. Сімейна реліквія На п’ятнадцятиріччя мама подарувала мені потьмянілий від часу срібний перстень з великим прозоро-блакитним каменем. “Красивий, – подумала я, – але явно не новий. По-моєму, таких зараз не роблять. Цікаво, чий він?” Немов угадавши мої думки, мама сказала: “Раніше його носила твоя бабуся – зробили на замовлення. Потім вона мені його подарувала. А я дарую тобі. Не загуби, він для нас із бабусею дуже коштовний”. Так я довідалася, що в моїй […]...
21. Друзі У нашого сусіда дідуся Миколи є чудовий песик. Невеличкий, кудлатий, з хвостом-бубликом і кмітливими карими очима. Дідусь зве його Дружком. Вони справжні друзі. Завжди разом. Дружок такий розумний собака – всіх у нашому дворі знає, ніколи на своїх не гавкає. Одного разу жінка дідуся Миколи поїхала до онуків, вони в іншому місті живуть. І треба ж дідусеві саме на той час захворіти! Ще й як захворіти – встати з ліжка […]...
22. Найдорожча в світі людина Найдорожча в світі людина – це мама. Вона завжди поруч своєї дитини. Хто знає, скільки болю і любові може умістити в себе материнське серце! Адже коли дитина захворіє, мама завжди співчуває і лікує, і навіть хворіє разом з нею. А коли діти виростають, то усі їхні болі дорослого життя мати ділить з ними. Матері супроводжують нас усе своє життя. Сила материнської любові перемагає будь-яку відстань. І де б ми не […]...
23. Мама Є така народна оповідка: одного разу маленька дівчинка загубилася на ярмарку і стала розшукувати свою маму. Люди почали розпитувати дівча, яка ж у неї мама, яка в неї зовнішність, щоб допомогти дівчинці. І з’ясувалося, що її мама – найкраща у світі: руки в неї найніжніші, очі – найдобріші, лице – найкрасивіше, голос – найкращий, наймиліший. І взагалі, її мама – найкраща у світі. Яким же було здивування людей, коли мама […]...
24. Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе – IІ варіант II варіант Мама каже мені, що кожна людина – це особистість, думки якої треба поважати. А ще мама вчить мене поважати самого себе, адже недарма є таке прислів’я: “Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе”. Воно відбиває думку народу щодо людини у суспільстві. Чи звертали ви коли-небудь увагу на те, як формується думка про людину? Ми дивимось на її зовнішність: чи охайна людина, слухаємо, як воно розмовляє. Ніколи не слід […]...
25. Твір про себе, про свій характер Мене звуть Кирило, мені 13 років, вчуся у восьмому класі. Я живу разом зі своєю родиною. Це тато, мама та брат Бориско, який старший від мене на чотири роки. У мене темне волосся, карі очі. Я середнього зросту, худорлявий, цілком симпатичний зовні, хоча й не красень. Вчуся я в школі добре, з предметів найбільше люблю математику та географію. У мене є власне хобі: я обожнюю різноманітні настільні ігри: з фігурами, […]...
26. Будильник Сказати правду, будильник я ненавиджу з раннього дитинства. Зовсім малень­ким я прокидався найчастіше, коли мене будила мама словами: “Уставай, будиль­ник уже дзвонив”. Одного разу я спробував відмовитися і сказав мамі, що дзво­ника не чув. Тоді вона взяла огидний маленький прилад, підкрутила щось, і він иронизливо задзеленчав. Мені цей дзенькіт не сподобався. Я вирішив, що, коли будильник не дзвонитиме, мене не будуть будити, може, і вихідний улаштують. Адже у вихідні про […]...
27. Рибалка – Випадок із життя Мій тато-завзятий рибалка! Він їздить на річку з вудочками по неділях в будь-яку пору року. Але сумує, що ми з мамою не завжди їдемо з ним. І от якось влітку ми всією сім’єю поїхали на рибалку. Поки ми з татом розбирали снасті, мама збирала поблизу хворост для вогнища-тато ж обіцяв юшку! Поки тато розставив вудки, ми з мамою розвели вогнище біля річки на галявині. Навкруги було дуже гарно, бо світанок […]...
28. Краще маленька справа, ніж велике ледарство Краще маленька справа, ніж велике ледарство Як на мене, то це прислів’я дуже справедливе. Спробую довести. Цього року я став учнем середньої школи. А раніше навчався у початковій школі. Так от, у 5 класі мені стало важко навчатися. Стільки нових предметів, стільки домашніх завдань! І я вирішив, що все одно не зможу виконати все, тому краще взагалі нічого не робити! Мої батьки цілий день на роботі. Я приходив зі школи, […]...
29. Я люблю моделювати одяг Коли я була ще зовсім маленькою дівчинкою, то мала багато ляльок. Усі вони були різного розміру та різні на вигляд. Вони були такі рідні мені, гарнесенькі, я їх любила сильно-сильно. Але був у них один недолік: всі вони мали лише по одній сукні. Деякі були вдягнені у спідницю та блузку, але теж не мали одягу на переміну. Це мене засмучувало, і тому я вирішила допомогти їм: власноруч створити для них […]...
30. Твір на тему: “Що для мене рідна мати!” “Рідна мати моя, ти ночей не доспала І водила мене у поля край села, I в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя, на дою дала”. У кожного з нас є особисті моральні цінності, найсвятіші поняття і речі. Обов’язково однією з таких цінностей у кожної людини повинна бути любов до матері. І недаремно про рідну матір пишуть письменники і поети, її оспівують музиканти і зображують […]...
31. Портрет опис моєї мами Найдорожча людина для мене – це моя мама. Моя матуся привітна, добра, ніжна, ласкава, життєрадісна. Вона вміє підтримати у важку хвилину і дати ділову пораду. Моя мама середнього зросту, струнка, як берізка, і дуже жіночна. У неї прекрасні кучеряве волосся, що нагадують золоте колосистої поле. Очі моєї мами блакитні, як волошки. Вони завжди ясні, випромінюючі доброзичливість. Губи її яскраво – червоного кольору, наче стиглі вишні. Обличчя її завжди осяяне ласкавою […]...
32. Дитинство – запорука майбутнього Я ще не маю уявлення про те, як буду в майбутньому ставитися до свого дитинства і що воно для мене означатиме на відстані років. Можливо, це тому, що ще не зовсім розлучився з ним, воно ще десь поруч зі мною, блукає десь, зазирає незвіданими казками уві сні, бентежить душу тим, що я дорослішаю, й дитячі казки вже не викликають у мене якогось неймовірного захоплення, як це було в дитинстві. Але […]...
33. Улюблена пісня моєї мами Моя мама народилася в селі, але зараз живе в місті. Коли вона була маленькою дівчинкою, то часто слухала пісні, які співала її мама, моя бабуся. І багато з них пам’ятає й досі. Наприклад, коли у мами сумний настрій, вона співає пісню: “Зоре моя вечірняя” Зоре моя вечірняя, Зійди над горою, Поговорим тихесенько В неволі з тобою. Розкажи, як за горою Сонечко сідає, Як у Дніпра веселочка Воду позичає. Як широка […]...
34. Моє улюблене свято – ІІІ варіант ІІІ варіант Свята бувають загальні і особисті. Я люблю загальні свята: Новий рік, Різдво, 8 Березня. Але найулюбленішим для мене є особисте свято – мій день народження. Це дуже веселий для мене день. Чому? Це відомо всім. Тебе всі вітають: і мама з татом, і дідусі з бабусями, і сестри з братами, і друзі. Всі розповідають тобі, як ти народився, який був день чудовий і особливий. Я приймаю подарунки, вислуховую […]...
35. Чому треба дотримуватися режиму дня? Хочу поділитися своїми думками щодо режиму дня. Я ніколи не замислювалась над цим. А тепер упевнена, що режим дня – найкращий засіб, щоб не марнувати час і все встигати. Раніше я не розуміла цього і не дотримувалася ніякого режиму. Жила собі як доведеться. Що ж виходило? Я могла за гарної погоди цілісінький день кататися на ковзанах, увечері години зо дві просидіти перед телевізором і лише потім узятися за уроки. Доводилося […]...
36. Моя киця Малявка Моя мрія – мати кошенятко – здійснилася минулого літа. А сталося це так… Відпочивала я у бабусі, недалеко від Полтави. У сусідів, з дівчинкою яких я товаришувала, кішка привела кошенят: дві кішечки і котика. В листі до мами я дуже просила дозволити взяти кошенятко. Надії було мало, бо після того, як від нас утік котик Тимко, мама говорила: “Жодної тварини!” Та відповідь я одержала, на диво, з дозволом. Як же […]...
37. Твір “День народження” Я люблю відзначати всякі свята. Здається, ніби це якісь незвичайні дні, коли обов’язково відбувається що-небудь цікаве. Взагалі, моє улюблене свято – Новий рік, тому що його відзначають всі люди, повсюди святкова атмосфера. А день народження – індивідуальне свято, в якому беруть участь тільки іменинник та його близькі. Раніше, коли я був маленьким, організацією мого дня народження займалася мама. Вона запрошувала моїх хрещених, бабусь і дідусів, братів і сестер, готувала святковий […]...
38. Кому я довірю потаємні думки Мабуть, у кожної людини є проблема: кому довірити свої потаємні думки? З ким поділитися і найбільшою радістю, і найбільшою тугою, порадитися щодо найскладніших запитань, на які самотужки не можеш знайти відповіді? Мені дуже пощастило, що поруч є такі люди. Насамперед це, звичайно, головна людина в моєму житті – мама. Я можу розповісти їй геть усе, довіритися в усьому. Адже мама – це мій найвірніший друг, вона ніколи не зрадить і […]...
39. Я пишаюся своїми батьками Вранці ми з татом займаємося на спортмайданчику. Одного разу ми поверталися після чергового тренування. У безлюдному місці в трансформаторній будці ми побачили собаку породи колі, так звану шотландську вівчарку. У неї була довга руда шерсть з білими цятками. З усього було видно, що хазяї з якоїсь причини кинули її. Завезли в безлюдне місце й поїхали. Рано-вранці людей поблизу не було. Ми зрозуміли, що собака голодна, вона тремтіла, жалібно дивилася нам […]...
40. Як печуть паски У всі часи народ дуже любив свята. Але з якоюсь особливою надією, трепетом і любов’ю люди чекали Великдень. Саме у ці дні починається справжня весна, з її буйними фарбами і пахощами. До цього свята у всіх будинках бабусі і мами печуть паски, роблять сирні паски і фарбують яйця. З дитинства я завжди чекаю з нетерпінням Різдво і Великдень, як найголовніші, більші свята. Мені подобається спостерігати, як народжується свято, як печуть […]...