Існує загадка, ще й досі ніким не розгадана, яка й зараз не дає спокою багатьом: “Як же так, росли діти в одній родині, виховувалися однаково – один на радість, другий на горе й ганьбу?” Саме так сталося в сім’ї полковника Тараса Бульби. Виросли хлопці дужі й здорові, навчені, як тоді годилося. На Січ поїхали, там себе показали як добрі козаки. А прожили недовгий свій вік і загинули, як нерідні…
Але тема твору вимагає розповісти про схожість братів, а не про їх відмінності. То й почнемо з того, що вони подібні до свого батька. В своїх дужих синах він впізнає самого себе – такого, яким був колись.
Ні, вони батька не осоромлять. Вони Дніпро перепливають, вершники добрі, стрільці з кращих, на шаблях битися вміють. Все як Тарас, коли сам вперше на Січ прийшов. Добрі козаки, в батька.
Сказано ж: яблучко від яблуні далеко не падає. На війні теж не осоромили старого полковника. Старший, Остап, виявив талант полководця, розважливість отамана. От уже із батьком полковником нарівні: курінний отаман у Січі те саме, що полковник на Гетьманщині.
Менший – теж добрий вояка. Любить “чарівну музику” бою і відважний до нестями. Весь у батька, який на війні шукає не прибутків, а слави. Обидва сини смерті не бояться, не з полохливих.
У сутичці завжди ворога перемагають, хоч по-різному досягають цього. Тепер треба зазначити, що схожі вони на батька в усьому. Остап не бачив у науках сенсу, то й не вчився в академії. “Все це казна-що!” – то ж Тарасові слова. А так, слава Богу, розуму не позичати, всього навчилися. І батько все знає, тільки придурюється, старий чорт.
Схожість на батька в Андрієві проявилася в історії з панночкою. Батько вдома посуд бив, сп’янілий від споминів та горілки, а молодший присягу зневажає, сп’янілий від кохання. Усі вони і смерть зустрічають однаково, згадують найдорожче. Молодший шепоче ім’я прекрасної полячки, Остап кличе батька, а батько побивається за синами.
Які люди були! Нехай дикі, нехай нецивілізовані, як кажуть… Та ж які люди!





Related posts:
- Порівняння характеристик синів Тараса Бульби в повісті М. В. Гоголя Повість М. В. Гоголя “Тарас Бульба” – епічне оповідання про славне героїчне минуле українського козацтва, його боротьбі проти польської шляхти. Це смутна історія про Тараса Бульбе, його синах Остапові й Андрие, про багатьох інших козаках, що покинули свої рідні будинки й створили Запорізьку Січ – потужний військовий табір У Тараса Бульби було два сини. Головне для батька – щоб сини хоробро воювали, завжди захищали свою честь, стояли за віру Христову, […]...
- Брати Остап і Андрій Повість М. В. Гоголя “Тарас Бульба” присвячена тим часам, коли починалася боротьба вільного козацтва з польськими панами, що гнітили його. Вартовим постом України, опорою козацької вільності стала Запорозька Січ. Це було, як говорить Гоголь, гніздо “гордих і міцних, як леви” борців, звідки “воля й козацтво” розливалися на всю Україну. Головними героями повісті є славний запорожець Тарас Бульба і його сини – Остап і Андрій. Уперше ми бачимо їх, коли брати […]...
- Характеристика образу Тараса Бульби за повістю М. Гоголя “Тарас Бульба” Повість Миколи Гоголя “Тарас Бульба” із захопленням сприймається читацькою аудиторією. Часто виникають палкі дискусії щодо головних проблем у творі. Письменник розповідає про страшні історичні події, загострюючи їх особистою драмою головних героїв. Тарас Бульба – головний герой твору, справжній козак, що дослужився до полковника. Читач вперше з ним зустрічається у мирний час, коли до нього приїжджають сини з бурси. Але приймає він їх досить своєрідно: не обнімає та цілує, а починає […]...
- Духовні цінності Тараса Бульби та його синів З того часу, як М. В. Гоголь написав повість “Тарас Бульба”, минуло понад сто шістдесят років. Промайнули роки, відшуміли. Скільки поколінь пройшло скільки війн було, і скільки людей полягло – і зрадників, і безстрашних героїв! Якими вони були? Що цікавило, турбувало їх? Про що молилися вони святому Миколаю? Мабуть, всі хотіли того ж самого: щастя родині, життя без війни любові, світлого дня і спокійної ночі, тобто справжнього життя. Старовинними звичаями […]...
- Втілення в образі Тараса Бульби найкращих рис запорізького козака Микола Васильович Гоголь народився в Україні. Усе, що оточувало хлопчика в дитинстві, було овіяне романтикою: краса українських пейзажів, чарівність народних легенд та героїка історичних переказів. В один з періодів свого життя Гоголь надзвичайно захопився історією. Особливу його увагу привертала всесвітня історія та минуле рідної України. З-під пера письменника вийшла повість “Тарас Бульба”, яка описує одну з найбільш яскравих сторінок української історії – епоху козацтва. У творі М. Гоголь першочерговим завданням […]...
- Образ Тараса Бульби втілення ратного духу запорожців Твір по повісті М. В. Гоголя “Тарас Бульба”. Микола Васильович Гоголь багато займався вивченням історії. Особливо велику увагу письменника звернула Запорізька Січ – перше в Європі демократична “держава”. Зображенню складного й суперечливого періоду української історії й присвячена повість Гоголя “Тарас Бульба”. Ми знайомимо з Тарасом Бульбою у мирній домашній обстановці, під час невеликого перепочинку головного героя між ратними подвигами. Гордість у Бульби викликають сини Остап і Андрій, що приїхали додому […]...
- Брати Остап та Андрій у повісті М. В. Гоголя “Тарас Бульба” І. Вступ. “Ось вона, Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі оті горді й міцні, як леви. Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну!” ІІ. Головна частина. Сини Тараса Бульби Остап і Андрій. 1. Навчання й виховання в бурсі, формування особистості: А) наполегливість і упертість Остапа, вміння підкоряти себе головній меті та легке ставлення Андрія до усього, життя сьогоденними турботами; Б) товариськість, вірність принципам колективізму Остапа та спритність […]...
- Історизм “Тараса Бульби” Характерно, що Тарас єдиний із полковників гетьмана Остряниці не складає зброї, тому що не вірить подоланим шляхтичам на чолі з їхнім коронним гетьманом Потоцьким, розуміючи, що шляхта, за котру заступилось православне духовенство, віроломна, зламає присягу, знову плюндруватиме православні храми, знищуватиме селянство, саджатиме на палі козаків. Тарас дивився наче в воду. Незабаром були страчений гетьман і його найближчі сподвижники. Історизм гоголівської повісті незаперечний, незважаючи на доцільне оперування автором достовірністю подій і […]...
- Ідейний пафос “Тараса Бульби” Ідейний пафос “Тараса Бульби” – у безмежному злитті особистих інтересів людини з інтересом загальнонародним. Лише один образ Андрия різко відособлений у повісті. Він протистоїть народному характеру і як би виламується з головної її теми. Ганебна загибель Андрия, що є необхідною моральною відплатою за його відступництво й зраду народній справі, ще більше підкреслює велич центральної ідеї повести. Духовне й тілесне в повесте “Тарас Бульба” як вираження поетики М. В. Гоголя. За […]...
- Цитати “Тараса Бульби” Хоч ти мені й батько, а як будеш сміятися, то, їй-Богу, поколоброджу! Вітчизна є те, що шукає душа наша, що миліше для неї всього. Вітчизна моя – ти. Батьку! де ти! чуєш ти все це? – Чую! Що, синку, допомогли тобі твої ляхи? Я тебе породив, я тебе і вб’ю! А повернись-но, синку! Якою ти смішний який! Є ще порох у порохівницях?! Немає уз святіше товариства! Терпи, козаче, – отаман […]...
- Втілення в образі Тараса Бульби кращих рис запорозького козака Повість М. Гоголя “Тарас Бульба” цікава для нас, українців, тим, що яскраво змальовує нам картину найславетнішої сторінки нашої історії – життя Запорозької Січі. Легендарна Запорозька Січ існувала в XVI-XVIII століттях за Дніпровими порогами і являла собою серйозну військову силу. Потрапити в запорозьке військо було не дуже складно. Одна з головних умов для новоприбулих – сповідання православної віри. А вже на Січі навчалися військового мистецтва й “січового лицарства”. Козаки охороняли південні […]...
- Творча історія створення “Тараса Бульби” “Тарас Бульба” має більшу й складну творчу історію. Він був уперше надрукований в 1835 році в збірнику “Миргород”. В 1842 році в другому томі своїх “Творів” Гоголь помістив “Тараса Бульбу” у нової, докорінно переробленої редакції. Робота над цим добутком тривала з перервами дев’ять років: з 1833-го року до 1842. Між першою й другою редакціями “Тараса Бульби” був написаний ряд проміжних редакцій деяких глав. Написавши й навіть надрукувавши свій добуток, Гоголь […]...
- Цитатна характеристика до образу Тараса Бульби Опис зовнішності: ” … Бульба скочив на свого Чорта, що скажено рвонувся у бік, почувши на собі двадцятипудову ваготу – Тарас був надзвичайно важкий і дебелий…”; “… посивілою в козацьких справах головою”. Порівняння: “і бабахнувся він, як підрубаний дуб, на землю”. У скруті: “…і заплакав старий кремезний козак”. Запальний: “старий Бульба потрошку розпалювався, розпалювався, нарешті й зовсім розсердився”. Переваги: “Все давало йому перевагу над іншими: і його літа, і бувалість, […]...
- Два сини – дві долі Є в історії українського народу могутній і прекрасний період: це – запорозьке козацтво. Про нього написано чимало цікавих творів, і один з найкращих – повість М. В. Гоголя “Тарас Бульба”, над якою письменник працював майже десять років. Змальовуючи героїчну боротьбу українців за своє національне визволення, автор показує долі героїв у єдності з народним рухом. Це були кращі люди свого часу і вірні сини України, міцні духом, багаті розумом і глибоким […]...
- Остап Бульба зразок мужності і безстрашності Повість М. В. Гоголя переносить читача у ті далекі часи, коли український народ вів невпинну боротьбу за свою незалежність, за щастя, за право жити вільно виховувати дітей, вирощувати хліб. Але всі чоловіки вважали, що саме вони мають принести мир і радість у свої оселі, а тому змалку привчали синів, що це доля – обороняти, захищати свою землю від ворогів. Так думав і старий козак Тарас Бульба, виховуючи своїх сипів. Тільки […]...
- Остап Вишня – видатний український гуморист ОСТАП ВИШНЯ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОСТАП ВИШНЯ О. Вишня – видатний український гуморист Лагідна усмішка, мудрі очі – це портрет представника української сатирично-гумористичної літератури Остапа Вишні. Свій народ, свою землю любив Павло Михайлович понад усе. У щоденнику Остап Вишня з великою гордістю пише, що він завжди відчував себе слугою народним – і з того був щасливий, бо все своє життя хотів зробити народові щось хороше. Можливо, звідси і бере […]...
- Остап Вишня – майстер гумору Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури. Письменник, який у 20-х роках минулого століття заохотив мільйонні маси до читання, якого в той час називали “королем українського тиражу”, якого сьогодні по праву вважають найяскравішою постаттю національного відродження 20-х рр. Остап Вишня – майстер гумору, чародій сміху, який за особливостями природи свого рідкісного обдаровання тонко відчував комічне і вмів одягнути це комічне в поетичну форму, не загубивши […]...
- Остап Вишня про гумор 1. “Все життя гумористом. Господи! Збожеволіти можна…” . 2. Сміх – виховна сила. 3. “Ловіть, спостерігайте контрасти – і буде сміх!” . 4. Остап Вишня – улюбленець народу. 5. Життєлюбність творчості Остапа Вишні. 6. Особливість вдачі Остапа Вишні. 7. Спрямованість сміху Остапа Вишні. 8. Гумор і український народ. 9. Творче кредо Остапа Вишні....
- Остап Вишня – письменник-новатор Сатира і гумор – прадавні жанри літератури, що висміюють хиби людей, суспільства, держави тощо. Як правило, гумор асоціюється з висміюванням рис людини, а сатира – держави та суспільного ладу. В час, коли творив Остап Вишня, навіть гумористичні твори мали утверджувати більшовизм. Але ж це розходилося з сутністю сатири. Тому Остап Вишня, справжній сатирик за природою свого рідкісного обдаровання, був, можна сказати, єдиним письменником, що працював у жанрі сатири і гумору. […]...
- Остап Вишня – чарівник сміху – І варіант ОСТАП ВИШНЯ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОСТАП ВИШНЯ Остап Вишня – “чарівник сміху” І варіант Мені здається, немає в світі такої людини, яка б ніколи в житті не сміялась. Як відомо, сміх – дуже корисна річ, яка може навіть вилікувати деякі хвороби. Тому в той час, коли суспільство дуже хворе, з’являється якнайбільше гумористів. Певна річ, що Остап Вишня народився не випадково. Він, мабуть, відчував, що його сміх допоможе людям вижити […]...
- Остап Вишня – чарівник сміху – ІІ варіант ОСТАП ВИШНЯ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОСТАП ВИШНЯ Остап Вишня – “чарівник сміху” II варіант Чому людям так подобається смішне? Я думаю, тому, що це покращує настрій, допомагає забути про власні проблеми. А якщо автор до того ж намагається об’єднати у своїх творах ліризм, гумор та сатиру, то знайомитися з його творчістю – велике задоволення. Саме таке почуття у мене викликають гуморески Остапа Вишні, цього незвичайного “чарівника сміху”. 3 насолодою […]...
- Відповіді до теми: “Великий правдолюб Остап Вишня” /. Під яким псевдонімом вперше з “явився в українській літературі Остап Вишня? У літературу Остап Вишня ввійшов під псевдонімом Павло Грунський, яким підписав свій перший сатиричний твір “Демократичні реформи Денікіна”, що був опублікований 2 листопада 1919 року в кам’янець-подільській газеті “Народна воля”. Загалом же за осінні місяці 1919 року гумористом було опубліковано понад 20 фейлетонів і гуморесок. 2. У чому новизна усмішок Остапа Вишні? Своєрідність усмішок видатного гумориста полягала в […]...
- Протиставлення життєвого вибору в долі синів Тараса У повісті М. Гоголя “Тарас Бульба” перед нами постає героїчний світ запорозьких козаків. Волелюбні, горді, мужні і сильні духом, козаки, як билинні богатирі, стають на захист Батьківщини і православної віри. Немає нічого цінніше для них, ніж “узи товариства” і обов’язок честі перед Вітчизною. Трагічна історія життя і смерті Тараса та його синів, Остапа й Андрія, зображена Гоголем на тлі боротьби запорожців із поляками. Наша перша зустріч з синами Тараса відбувається […]...
- Остап Вишня Остап Вишня – видатний український письменник-сатирик і гуморист. Павло Михайлович Губенко народився 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва Охтирського району Сумської області в багатодітній родині управителя панського маєтку. 1907 року закінчив Київську військово-фельдшерську школу. З 1917 року навчався в Київському університеті, який через події революції 1917 р. та громадянської війни так і не закінчив. Друкуватися почав у Кам’янці-Подільському, який у 1919-1920 рр. був тимчасовою столицею Української Народної Республіки. З […]...
- Мій друг Андрій Ми з Андрієм – друзі. Сидимо за однією партою з першого класу. Іноді разом робимо уроки, гуляємо. Це не означає, що ми з ним ніколи не сваримося, але ми навчилися швидко забувати образи. Мені цікаво бувати в Андрія в гостях. Його батько – художник. Це відчувається вже у вітальні: тут на стінах висять ескізи до картин. Є й одна готова. На ній зображено двір, куди виходять вікна квартири Андрія. У […]...
- Остап Вишня про роль гумору в житті суспільства Творче кредо письменника-гумориста – “писати щось “веселе”. Проте у своєму щоденникові Остап Вишня занотовує: “Все життя гумористом! Господи! Збожеволіти можна від суму!” Чи не парадоксальні ці твердження? Ні, бо автор вишнівськнх усмішок підмітив природу сміху, що часто виростає з контрасту, зокрема веселого і сумного. Така й творча натура гумориста: пильно підмічати в житті всі негаразди, вади, болі, пропускати їх крізь своє серце, а потім шукати дотепне, влучне слово, щоб дошкульно […]...
- Остап Вишня про негативні риси українського характеру в гуморесці “Чухраїнці” Великі надії покладав Остап Вишня на культурне відродження 20-х років, українізацію. І 1926 року він видав збірку “Українізуємось”. Відчувається стурбованість гумориста щодо проблем розвитку української мови. Він розмірковує про збереження н чистоти, розширення сфер вживання, про шляхи досягнення грамотності. В гуморесці “Чухраїнці” з сумною іронічною посмішкою говорить Остап Вишня про менталітет українця, ного негативні національні риси. Скільки в ній пркорості, болю через егоїзм, інертність думки й дії рідного народу. Для […]...
- Образ Хоми і Назара в драмі Тараса Шевченка “Назар Стодоля” У своїй творчості Тарас Шевченко раз по раз звертався до історичного минулого свого народу, шукав там відповіді на гострі проблеми сучасності. Особливе захоплення в митця викликала доба козаччини своєю героїкою, волелюбними настроями. Тому і показував її часто у своїх творах як взірець життя, гідного людини, утверджуючи необхідність боротьби проти самодержавно-кріпосницької системи, яка принижувала національну гідність, калічила особистість. Драма “Назар Стодоля” уявно переносить читача в Україну XVІІ століття. У ставленні героїв […]...
- “Сини мої, гайдамаки…” В основу найбільшого історичного твору Шевченка – поеми “Гайдамаки” лягли події 1768 року, відомі в історії під назвою Коліївщини. Це була боротьба проти соціального, національного і релігійного гноблення на Правобережній Україні, де в той час панувала польська шляхта. Створені конфедерації виступили проти всіх, хто не визнавав Унії. А конфедерати знущалися з народу, грабували його, руйнували православні церкви. Повстання гайдамаків було відповіддю на нелюдську жорстокість конфедератів. Для написання поеми Т. Шевченко […]...
- ОСТАП ВИШНЯ – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ОСТАП ВИШНЯ Справжнє ім’я – Павло Михайлович Губенко. Народився на хуторі Чечві, що на Полтавщині, помер у м. Києві. Письменник-гуморист, засновник в українській літературі жанру “усмішка”. Найвідоміші твори: збірки “Вишневі усмішки “, “Вишневі усмішки кримські”, “Українізуємось”, “Вишневі усмішки закордонні”, “Мисливські усмішки”, гумореска “Моя автобіографія”....
- “Сини мої, гайдамаки…” Т. ШЕВЧЕНКО 9 КЛАС УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ Т. ШЕВЧЕНКО “Сини мої, гайдамаки…” Події 1768 року знайшли палкий відгук у серці Кобзаря. Сміливі гайдамаки, їхнє жадання волі і палка любов до поневоленої бідноти – все цебуло близьким Шевченкові, саме тому в його поетичній душі народилася найбільша за обсягом серед його поем – “Гайдамаки”. В основу поеми лягли реальні події, що мали місце на Правобережжі й уві йшли в історію під назвою […]...
- В. СТЕФАНИК. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “КАМІННИЙ ХРЕСТ”, “СИНИ” Варіант 1 1. В. Стефаник – неперевершений майстер… А Соціально-психологічної новели. Б Соціально-побутової повісті. В Філософського роману. Г Драматичного твору. 2. Уміння спостерігати і глибоко переживати бачене й почуте надало творам В. Стефаника того болю, що гримів, як музика… А П. Майбороди. Б М. Лисенка. В Л. Бетховена. Г К. Стеценка. 3. До кого звертається Максим, кажучи: “Ти дала Сина одного, а я двох”? А До України. Б Жебрачки. В […]...
- Творчий шлях – Остап Вишня Остап Вишня Творчий шлях “…Спасибі тобі, народе, що я єсть я! Хай буде благословенне твоє ім’я!.. Я маю честь велику, чудесну, незрівнянну І неповторну, честь належати До свого народу”. Остап Вишня Остап Вишня здобув визнання самобутнього майстра української сатири і гумору. Літературна спадщина Остапа Вишні – це тисячі гуморесок-усмішок у пресі на злободенні теми дня. На вимоги читачів значна частина газетних “усмішок” Вишні видавалась окремими збірками великими тиражами і по […]...
- Остап Вишня. “Моя автобіографія”, “Сом” Остап Вишня – український сатирик та гуморист, перекладач, журналіст. Увів у літературу жанр “усмішка”. “Мені нове життя усміхається. І я йому усміхаюсь! Через те й усмішка!” . Остап Вишня – автор усмішок, гуморесок, фейлетонів, політичних памфлетів, літературно-мистецьких нарисів, рецензій. За життя письменника було видано більше 100 збірок та ін.), деякі з яких перевидавалися. Його називали “королем українського тиражу”, бо своїми творами захоплював широке коло читачів. Особливості творчого стилю Остапа Вишні: […]...
- Остап Вишня письменник, рибалка і мисливець ВИШНЯ ОСТАП Справжнє ім’я – Павло Михайлович Губенко. Народився на хуторі Чечва на Полтавщині в багатодітній селянській родині. Навчався в Київській військово-фельдшерській школі. Працював у лікарні фельдшером. У 1917 р. екстерном склав іспити в приватній гімназії і вступив на історико-філологічний факультет Київського університету, але не закінчив його. Під час визвольних змагань перебував у війську Центральної Ради, а потім Директорії, був заарештований ЧК. Після громадянської війни працює в газеті, починає публікувати […]...
- Про що розмовляли козаки, згадуючи свого отамана Тараса Бульбу Тільки-но закінчилась шалена погоня. Коні, мов птиці, знесли їх із кручі до рятівних човнів. Сильними ривками врізалися у хвилі весла. Піт заливав обличчя, впікався у вічі. Важко дихали груди. Здавалось би, які там розмови! Але голови самі оберталися туди, де вогняним стовпом і білим димом скінчилось його життя, туди, звідки ще кілька хвилин тому лунали слова його останньої команди… – Звичайно повернемось, батьку! Погуляємо й помстимося за тебе! …Човни винесло […]...
- Остап Вишня – “чарівник сміху” Чому людям так подобається смішне? Я думаю, тому, що це покращує настрій, допомагає забути про власні проблеми. А якщо автор до того ж намагається об’єднати у своїх творах ліризм, гумор та сатиру, то знайомитися з його творчістю – велике задоволення. Саме таке почуття у мене викликають гуморески Остапа Вишні, цього незвичайного “чарівника сміху”. 3 насолодою перегортаю сторінки “Мисливських усмішок”. Бачу усміхнене обличчя автора, який розкриває переді мною свою душу. З […]...
- ПЛАН – В. САМІЙЛЕНКО, О. ЧОРНОГУЗ, ОСТАП ВИШНЯ 8 КЛАС УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОР ТА САТИРА В. САМІЙЛЕНКО, О. ЧОРНОГУЗ, ОСТАП ВИШНЯ ПЛАН Зразок нового гумористичного жанру – “Мисливські усмішки” Остапа Вишні I. Остап Вишня – творець нового жанру – усмішки. . Провідна тема всієї творчості письменника – розвінчання недоліків людини і суспільства.) II. Мисливські усмішки” Остапа Вишні. 1.Історія створення “Усмішок”. , щоб щось убити! І як радісно буде, що я нічого не вб’ю”. Дивно? Нічого дивного: любов Остапа Вишні […]...
- ОСТАП ВИШНЯ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МОЯ АВТОБІОГРАФІЯ”, “МИСЛИВСЬКІ УСМІШКИ” Тема. ОСТАП ВИШНЯ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МОЯ АВТОБІОГРАФІЯ”, “МИСЛИВСЬКІ УСМІШКИ” Варіант 1 1. Остап Вишня намагається “усім своїм єством” не лакействувати, а служити народові… А Чудесному. Б Розумному. В Багатому. Г Щедрому й у всьому обізнаному. 2. Улюбленим заняттям майбутнього письменника в дитинстві було… А Випасати худобу. Б Грати в шахи. В Читати книжки. Г Майструвати шпаківні. 3. Остап Вишня – це псевдонім… А Остапа Івановича Балаша. Б Павла Михайловича […]...
- Тема патріотизму в новелі “Сини” Минуло багато десятиліть, відтоді як писав свої новели Василь Семенович Стефаник. Уже й часи ніби інші, і життя інше, але його твори досі хвилюють читача. Та що там хвилюють! Кожна новела проймає голову пекучою, як вогонь, думкою, і нема жодної такої, яка б не краяла серце. Примарами минулого встають герої Стефаника, але ніколи не стане минулим те, що захоплює в новелах,- прониклива щирість, людяність кожного твору. Новела “Сини” розповідає про […]...
Categories: Твори з літератури