З того часу, як М. В. Гоголь написав повість “Тарас Бульба”, минуло понад сто шістдесят років. Промайнули роки, відшуміли. Скільки поколінь пройшло скільки війн було, і скільки людей полягло – і зрадників, і безстрашних героїв! Якими вони були? Що цікавило, турбувало їх?
Про що молилися вони святому Миколаю? Мабуть, всі хотіли того ж самого: щастя родині, життя без війни любові, світлого дня і спокійної ночі, тобто справжнього життя. Старовинними звичаями жила родина Бульби.
Жінка підкорялася чоловіко ростила дітей. Чи була вона щасливою?
Йому якомога швидше познайомити Остапа й Андрія зі справжньою чоловічою римою – захищати свою землю. Тараса довго не були у рідному гнізді, не спілкувалися з матір’ю. Сумно почувалися, коли батько звелів їм збиратися на Січ.
Проте вони погодилися не кваплячись, рушили з ним у Запорозьку Січ.
Остап був щасливий: він починав нове життя. Твердо знав: якщо доведеться воювати, він готовий віддати власне молоде життя, свою молоду силу. Так жили йього діди, так жив його батько, вбачаючи в цьому своє щастя. У Січі Остапові стало якось легко. У ньому відчувалася сила лева.
Він роздумував. Товариші бачили в Остапові доброго козака. Коли не стало їхнього Бородатого, тільки Остап міг очолити військо. Сильний духом, сміливий. Примиренний до ворогів, Остап був чуйною людиною.
Андрій теж був добрим. Але міцно засіла в його серці красуня-полячка, білолиця панночка. Лише молодіВ думками юнак. Щастя своє він бачив разом з нею. Але ті, хто прийшов у Січ, мали були жити за законами запорозького братерства, і в будь-яку мить бути готовими виступити у похід і, якщо треба, загинути.
Андрій, на відміну, не розумів, чому він мусить підкорятися законам Січі. Він стає на шлях і приймає смерть від батька як позбавлення від ганьби. Андрій зрікається його, що пов’язувало його з матір’ю, братом, батьком, і навіть того, від чого не відмовитися, бо людина сильна тільки біля своїх джерел.
Від рідної землі одержує і силу духу, і молодецтво, і безсмертну душу.
Жахливий кінець був уготований Тарасові. Про що думав він, прикутий ногами до дерева, відчувши перші подихи вогню. Не про себе, не про вогнище яким збиралися спалити його, – думав козак про своїх товаришів, в останню мить намагаючись допомогти їм втекти від погоні.
Що ж с головним для людини в усі часи? Зв’язок із батьківщиною, із землею батьків, зі своїми джерелами, які невичерпні, тому що беруть початок від дальних пращурів. Якщо людина відчуває цей зв’язок, “не буде у світі сили, яка б не підкорилася їй!..” Якщо тільки сама людина не порушить узи, що пов’язують її з родом.
Related posts:
- Порівняння характеристик синів Тараса Бульби в повісті М. В. Гоголя Повість М. В. Гоголя “Тарас Бульба” – епічне оповідання про славне героїчне минуле українського козацтва, його боротьбі проти польської шляхти. Це смутна історія про Тараса Бульбе, його синах Остапові й Андрие, про багатьох інших козаках, що покинули свої рідні будинки й створили Запорізьку Січ – потужний військовий табір У Тараса Бульби було два сини. Головне для батька – щоб сини хоробро воювали, завжди захищали свою честь, стояли за віру Христову, […]...
- Протиставлення життєвого вибору в долі синів Тараса У повісті М. Гоголя “Тарас Бульба” перед нами постає героїчний світ запорозьких козаків. Волелюбні, горді, мужні і сильні духом, козаки, як билинні богатирі, стають на захист Батьківщини і православної віри. Немає нічого цінніше для них, ніж “узи товариства” і обов’язок честі перед Вітчизною. Трагічна історія життя і смерті Тараса та його синів, Остапа й Андрія, зображена Гоголем на тлі боротьби запорожців із поляками. Наша перша зустріч з синами Тараса відбувається […]...
- Остап та Андрій сини Тараса Бульби Існує загадка, ще й досі ніким не розгадана, яка й зараз не дає спокою багатьом: “Як же так, росли діти в одній родині, виховувалися однаково – один на радість, другий на горе й ганьбу?” Саме так сталося в сім’ї полковника Тараса Бульби. Виросли хлопці дужі й здорові, навчені, як тоді годилося. На Січ поїхали, там себе показали як добрі козаки. А прожили недовгий свій вік і загинули, як нерідні… Але […]...
- Ідейний пафос “Тараса Бульби” Ідейний пафос “Тараса Бульби” – у безмежному злитті особистих інтересів людини з інтересом загальнонародним. Лише один образ Андрия різко відособлений у повісті. Він протистоїть народному характеру і як би виламується з головної її теми. Ганебна загибель Андрия, що є необхідною моральною відплатою за його відступництво й зраду народній справі, ще більше підкреслює велич центральної ідеї повести. Духовне й тілесне в повесте “Тарас Бульба” як вираження поетики М. В. Гоголя. За […]...
- Історизм “Тараса Бульби” Характерно, що Тарас єдиний із полковників гетьмана Остряниці не складає зброї, тому що не вірить подоланим шляхтичам на чолі з їхнім коронним гетьманом Потоцьким, розуміючи, що шляхта, за котру заступилось православне духовенство, віроломна, зламає присягу, знову плюндруватиме православні храми, знищуватиме селянство, саджатиме на палі козаків. Тарас дивився наче в воду. Незабаром були страчений гетьман і його найближчі сподвижники. Історизм гоголівської повісті незаперечний, незважаючи на доцільне оперування автором достовірністю подій і […]...
- Творча історія створення “Тараса Бульби” “Тарас Бульба” має більшу й складну творчу історію. Він був уперше надрукований в 1835 році в збірнику “Миргород”. В 1842 році в другому томі своїх “Творів” Гоголь помістив “Тараса Бульбу” у нової, докорінно переробленої редакції. Робота над цим добутком тривала з перервами дев’ять років: з 1833-го року до 1842. Між першою й другою редакціями “Тараса Бульби” був написаний ряд проміжних редакцій деяких глав. Написавши й навіть надрукувавши свій добуток, Гоголь […]...
- Духовні цінності в поезії Ліни Костенко Вже перші збірки поезій Ліни Костенко, що були надруковані в кінці п’ятдесятих років, провістили прихід Дужої і своєрідної творчої індивідуальності і її велике майбутнє в літературі. “Мій перший вірш написаний в окопі”,- згадує поетеса. Враз відступило дитинство. Дитячу душу струснула велика трагедія війни: О перший біль тих недитячих вражень, Який він слід на серці полиша! Як невимовне віршами не скажеш, Чи не німою зробиться душа?! Відтоді у своїх віршах Ліна […]...
- Образ Тараса Бульби втілення ратного духу запорожців Твір по повісті М. В. Гоголя “Тарас Бульба”. Микола Васильович Гоголь багато займався вивченням історії. Особливо велику увагу письменника звернула Запорізька Січ – перше в Європі демократична “держава”. Зображенню складного й суперечливого періоду української історії й присвячена повість Гоголя “Тарас Бульба”. Ми знайомимо з Тарасом Бульбою у мирній домашній обстановці, під час невеликого перепочинку головного героя між ратними подвигами. Гордість у Бульби викликають сини Остап і Андрій, що приїхали додому […]...
- Цитати “Тараса Бульби” Хоч ти мені й батько, а як будеш сміятися, то, їй-Богу, поколоброджу! Вітчизна є те, що шукає душа наша, що миліше для неї всього. Вітчизна моя – ти. Батьку! де ти! чуєш ти все це? – Чую! Що, синку, допомогли тобі твої ляхи? Я тебе породив, я тебе і вб’ю! А повернись-но, синку! Якою ти смішний який! Є ще порох у порохівницях?! Немає уз святіше товариства! Терпи, козаче, – отаман […]...
- Духовні цінності людини в поезії Ліни Костенко Духовні цінності людини своїм корінням сягають глибокої давнини, коли ідеалами була щира та чесна праця, турбота за її успіхи, коли життя приводилось у відповідність до законів Бога і природи. На жаль, наш прагматичний вік наклав свої корективи на духовність людини. Поставити свого сучасника обличчям до норм, що їх виробляло людство впродовж століть, задуматися над сутністю власного життя, зосередитися на усвідомленні себе сином української землі взяла на себе обов’язок поетеса Ліна […]...
- Цитатна характеристика до образу Тараса Бульби Опис зовнішності: ” … Бульба скочив на свого Чорта, що скажено рвонувся у бік, почувши на собі двадцятипудову ваготу – Тарас був надзвичайно важкий і дебелий…”; “… посивілою в козацьких справах головою”. Порівняння: “і бабахнувся він, як підрубаний дуб, на землю”. У скруті: “…і заплакав старий кремезний козак”. Запальний: “старий Бульба потрошку розпалювався, розпалювався, нарешті й зовсім розсердився”. Переваги: “Все давало йому перевагу над іншими: і його літа, і бувалість, […]...
- Характеристика образу Тараса Бульби за повістю М. Гоголя “Тарас Бульба” Повість Миколи Гоголя “Тарас Бульба” із захопленням сприймається читацькою аудиторією. Часто виникають палкі дискусії щодо головних проблем у творі. Письменник розповідає про страшні історичні події, загострюючи їх особистою драмою головних героїв. Тарас Бульба – головний герой твору, справжній козак, що дослужився до полковника. Читач вперше з ним зустрічається у мирний час, коли до нього приїжджають сини з бурси. Але приймає він їх досить своєрідно: не обнімає та цілує, а починає […]...
- Втілення в образі Тараса Бульби найкращих рис запорізького козака Микола Васильович Гоголь народився в Україні. Усе, що оточувало хлопчика в дитинстві, було овіяне романтикою: краса українських пейзажів, чарівність народних легенд та героїка історичних переказів. В один з періодів свого життя Гоголь надзвичайно захопився історією. Особливу його увагу привертала всесвітня історія та минуле рідної України. З-під пера письменника вийшла повість “Тарас Бульба”, яка описує одну з найбільш яскравих сторінок української історії – епоху козацтва. У творі М. Гоголь першочерговим завданням […]...
- Втілення в образі Тараса Бульби кращих рис запорозького козака Повість М. Гоголя “Тарас Бульба” цікава для нас, українців, тим, що яскраво змальовує нам картину найславетнішої сторінки нашої історії – життя Запорозької Січі. Легендарна Запорозька Січ існувала в XVI-XVIII століттях за Дніпровими порогами і являла собою серйозну військову силу. Потрапити в запорозьке військо було не дуже складно. Одна з головних умов для новоприбулих – сповідання православної віри. А вже на Січі навчалися військового мистецтва й “січового лицарства”. Козаки охороняли південні […]...
- “Заповіт” Тараса Шевченка. Чи виконуємо ми його? Зі свого власного, нехай поки що незначного життєвого досвіду я зрозумів, що всі люди справді дуже різні. І це не банальна фраза, а правда життя. Кожна людина прагне різного, має свої заповітні мрії, таємні сподівання та бажання. І не так вже легко розібратися в них комусь сторонньому, майже неможливо збагнути людську душу. Часом – навіть свою. Ще складніше з людьми творчими, бо люди з мистецьким талантом, з природним обдаруванням ніби […]...
- Герой-оповідач новели “В житах” – один із “блудних синів” України в нетрях громадянської війни І. “Сліпе село лютує, а Україна кров’ю харка…” ІІ. “Блудні сини” України в пошуках істини на шляхах громадянської війни. 1. Лірично-іронічна розповідь героя про своє становище дезертира. , а просто собі левадами, благо, шо неділя сьогодні – сплять, в жита”.) 2. Кохання – як складова внутрішньої гармонії героя новели “В житах”. “Дзвони, степе! Я довго лежу і слухаю, як дзвонить у такт дзвонів степу моє серце. Лізе божа корівка, беру […]...
- Духовні шукання і відкриття князя Андрія Волконського Герої Л. М. Толстого дуже важко піддаються однозначному визначенню. Вони не діляться на гарних і поганих, добрих і лютих, розумних і дурних, вони просто живуть, шукають, часто помиляючись у своїх пошуках. Князь Андрій Волконський – одна із найяскравіших і найтрагічніших фігур роману “Війна і мир”. З першої своєї появи на сторінках твору і до смерті від ран у домі Ростових життя Волконського підпорядковане своїй внутрішній логіці. І у військовій службі, […]...
- Духовні пошуки головних героїв роману Толстого “Війна і мир” Смисл духовних пошуків героїв роману “Війна і мир” полягає в тому, що герої здатні до духовної еволюції, що, за Толстим, є важливішим критерієм моральної оцінки особистості. Герої шукають сенс життя, духовні зв’язки з іншими людьми, особисте щастя. Толстой показує цей процес в діалектичному протиріччі. Головне, що об’єднує героїв Толстого в їх духовних пошуках, це те, що вони наближаються до народу. На початку роману князь Андрій орієнтується на ідеї Наполеона й […]...
- Його душа – мов Тронка у степах, Його душа – Собор надій високих “Його душа – мов Тронка у степах, Його душа – Собор надій високих”. Коли цвітіння настає пора, Коли весна смичком струмка заграє, Тоді ми з днем народження вітаєм Славетного Олеся Гончара! / Д. Кононенко / Скільки б не пройшло весен і зим без Олеся Терентійовича Гончара, час не зітре пам’яті про великого сина великої родини, вірного правнука Кобзаря, про улюбленця українського народу. Тепер тільки з портрета дивляться на нас вишневою […]...
- Духовні пошуки Андрія Болконського у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Епопея “Війна і мир” виросла із задуму Толстого написати роман “Декабристи”. Толстой починав писати свій добуток, залишав його, знову вертався до нього, поки в центрі його уваги не виявилася Велика французька революція, тема якої звучить із перших сторінок роману, і Вітчизняна війна 1812 року. Задум написання книги про декабриста поглинувся більш широким задумом – Толстой прийнявся писати про мир, вражений війною. Так вийшов роман-епопея, де в історичному масштабі показаний подвиг […]...
- Духовні пошуки смислу життя Андрія Волконського Кожний з нас рано чи пізно задає собі питання: навіщо я живу? Яке моє призначення? Іноді цілого життя не вистачає, щоб знайти відповідь. Багато великих письменників шукали відповіді на ці складні питання у своїх творах. І Лев Миколайович Толстой – не виняток. Сьогодні ми спробуємо простежити шлях життєвих пошуків Андрія Волконського, героя роману “Війна та мир”, та з’ясувати, як у долі і характері цього героя знайшла віддзеркалення життєва позиція письменника. […]...
- Загальнолюдські цінності в образі Прометея Людство. Як багато вміщає в себе це слово. Уміщає епохи, цивілізації, усе, що з ними зв’язане, усе, що в них відбувалося. А головне – вони створювалися людиною, ці епохи й цивілізації. І руйнувалися теж людиною… Так що воістину мудро й великий людина, як і безрозсудний і небезпечний на цій землі. Але жодна епоха не проповідувала, на мій погляд, руйнування. Принаймні, не прагнула повалити в безодню небуття все створене. Серед тих, […]...
- Родинні цінності у романі Л. Толстого “Анна Кареніна” “Усі щасливі родини схожі одна на одну, кожна нещаслива родина нещаслива по-своєму…” Так починається роман Л. М. Толстого “Анна Кареніна”. Тож це роман про сім’ю, про маленьке людське коло рідних людей, яке живе у великому світі, спілкується з цим світом, але взагалі творить своє, відмінне від нього середовище. Толстой немов заглядає у шпаринку: що там робиться, у цьому маленькому колі? Адже ніхто своє родинне життя не оприлюднює: ось, дивіться, моя […]...
- Наші духовні провідники Наші духовні провідники Я не пам’ятаю своєї першої книги; здається, вони завжди були поруч зі мною. І коли я, ще не вміючи читати, розмальовувала їх сторінки, і коли по декілька разів на день бігала у сусідню дитячу бібліотеку. Я трепетно люблю книги: нові, що пахнуть друкарською фарбою; старі, зачитані і клеєні-переклеєні, які бережуть тепло долонь своїх читачів. Книги – морська глибина: Хто в них пірне аж до дна. Той, хоч […]...
- Життєвий успіх. Як я його розумію Над тим, що таке життєвий успіх, ламали голову багато поколінь. Але до єдиного розуміння цього питання так і не прийшли. Адже скільки людей, стільки й думок. І всі вони різні. Це залежить від виховання, від рівня знань, навіть від особистих якостей людини. Для одних людей життєвий успіх полягає насамперед у матеріальному благополуччі. Для інших – зовсім в іншому. Їм далекі грошові проблеми. Вони захоплені своєю роботою й знаходять щиросердечний спокій […]...
- Болісні, духовні пошуки О. Блока Олександр Блок увійшов в історію літератури як видатний поет-лірик. Почавши поетичний шлях книгою містичних віршів про Прекрасну Даму, Блок завершив свою двадцятилітню творчість у російській літературі прокльоном старому світу у дивній поемі “Дванадцять”. Блок пройшов складний творчий шлях від поета-символіста, від марної романтичної мрії до реальної дійсності, до революції, прийнятої і не зрозумілої ним. Багато колишніх “друзів” Блока, утікши від революції в інші країни, кричали в паризьких газетах, що Блок […]...
- Моральні цінності, або Як написати твір за творчістю Григорія Косинки Ім’я Григорія Косинки тільки недавно виринуло з небуття. Григорій Косинка народився у 1899 році в селі Щербанівці на Київщині в селянській родині. Погуляти йому в дитинстві не довелося, бо треба було заробляти гроші. Спочатку працював Григорій у панській економії, на чужих ланах, а потім – на цукроварні. Родина жила дуже бідно, навіть землі власної не було. Проте серед цих поневірянь родина не розгубила своєї духовності та краси. Дуже любили читати, […]...
- Моє ставлення до Родіона Раснольнинова та його “теорії” Родіон Раскольников був надто чуйною людиною, аж до самозречення. Ми знаємо це, бо на його суді були свідки, які це засвідчили, наводячи конкретні приклади. Я не хочу їх тут переказувати. Однак це не перешкодило Родіонові вчи нити саме так, як він вчинив. Бо у нього була теорія, яку він вважав за правильну і хотів довести. А звідси і його експеримент. Родіон Раскольников до того ж мав нові ідеї у суспільних […]...
- Моє розуміння “Заповіту” Тараса Шевченка Читаючи вірш “Заповіт”, який був написаний великим Кобзарем, починаєш розуміти, як поет ставився до своєї батьківщини, як переживав за її сучасне і сподівався на краще майбутнє. Саме такий твір міг з’явитися тоді, коли поет відчував себе смертельно хворим. Кожна людина, яка проходить шлях через очищення хворобою або навіть смертю, ставить перед собою питання: що залишиться після мене? Як будуть згадувати нащадки моє надбання, чи знадобляться мої думки, мрії поколінню прийдешньому? […]...
- Утвердження цінності людського життя в баладі Шіллера “Рукавичка” Йоган Крістоф Фрідріх Шіллер народився в Німеччині в той час, коли країна була поділена на дрібні герцогства. У кожному мало місце беззаконня герцогів. У творах Шіллера, який потерпав від подібного свавілля, порушувалась проблема деспотизму, залежності однієї людини від волі іншої, викривався цинізм тиранів. Темі людської гідності присвячено баладу “Рукавичка”. Героїня твору юна Кунігунда заради примхи ладна була пожертвувати життям лицаря Делоржа, який палко її кохав. Самозакохана дівчина навмисно кинула на […]...
- Моральні цінності у драмі І. Кочерги “Ярослав Мудрий” Неможливо собі уявити Київську Русь без могутньої постаті Ярослава Мудрого, який ніби є втіленням моральних цінностей та ідеалів наших предків. Цікава й складна, дуже суперечлива постать. Жорстокий войовник і мудрий книголюб – творець першого зведення руських законів – “Руської правди” – і князь, що залізною рукою скарав в усобній боротьбі навіть найближчих родичів; лукавий політик і натхненний будівничий. Доля усіх героїв, їхні думки, надії та прагнення, їхні ідеали та моральні […]...
- Духовні пошуки головних героїв роману “Війна і мир” Головними героями роману-епопеї великого російського письменника Л. М. Толстого “Війна і мир” є Андрій Болконський і П’єр Безухов. В їхніх образах геніальний митець відтворив риси тієї нечисленної групи дворянської інтелігенції, яка представляла собою духовний і моральний прогрес російського суспільства на початку ХІХ століття. Це люди, чий розум і серце перебували в постійному пошуку, у прагненні осягнути сенс людського буття. Автор роману багато уваги приділив аналізу психології цих двох героїв. Андрій […]...
- Інтимна лірика Тараса Шевченка Всі ми знаємо, що Тарас Григорович Шевченко присвятив усе своє життя служінню рідній Україні та боротьбі з її пригноблювачами. Він постає для усіх насамперед поетом-борцем. За блискучим зображенням героїчного минулого та страждань поневоленого безправного народу часом можна не помітити “іншого Шевченка” – тонкого лірика, якому не чуже усе людське, у тому числі й кохання. Тарас Шевченко мав свій ідеал жінки, він кохав і був коханий. І хай інтимна лірика за […]...
- Відображення в поезіях Б. Олійника народних уявлень про головні життєві цінності Відображення в поезіях Б. Олійника народних уявлень про головні життєві цінності Коли вже народився ти поетом, – За все відповідай у цім житті. Б. Олійник Поезія Б. Олійника – це віддзеркалення історії українського народу, його моралі, національних традицій. Як і Великий Кобзар, Б. Олійник закликає стояти на сторожі щастя людини і людства словом і життям своїм. І що б не писав поет, основними в його творах є проблеми життя і […]...
- Проблема співвідношення лицарського кодексу честі та загальнолюдської цінності життя у творі Ф. Шіллера “Рукавичка” Німці вважають Фрідріха Шіллера великим поетом і драматургом, і нам залишається тільки погодитись. Адже, мабуть, ніхто з нас не прочитає його твори у оригіналі, а тільки в перекладі. А там багато що залежить від таланту перекладача, та й взагалі, ще не доведено, що поезію можна перекласти іншою мовою. Але якщо Шіллер справді великий автор, то у його творах відбилося життя не лише німецького народу, а й всього людства. Поет народився […]...
- Наші духовні провідники – Твір-нарис Кожен з нас шукає вій ідеал. Це може бути людина, твір мистецтва, витвір художнього слова, літературний герой. Обраний ідеал стає провідником і особливо, тоді, коли він духовно багата людина. Для мене ідеалом є Київський князь Володимир Мономах, який сів на великокняжий київській стіл 1113 року. Його дії як князя були спрямовані на зміцнення Київської Русі: він зумів об’єднати навколо Києва близько трьох чвертей усіх руських земель і припинити на деякий […]...
- Духовні орієнтири в повісті “Земля” 1901 року Ольга Кобилянська завершує роботу над повістю “Земля”, що стала вершиною творчості письменниці, викликала захоплення як в Україні, так і за кордоном. У ній гармонійно переплелося суспільне й особисте, вічні проблеми любові й страждання, добра і зла. Відчуваєш, з якою емоційністю і теплотою О. Кобилянська переймається долею кожного героя, разом з ним страждає і сподівається. Думаю, що саме тому в читачів виникає глибока довіра до всього, що так майстерно […]...
- Іду душею до Тараса Іду душею до Тараса Учителю, стою перед тобою, Малий, вчарований до німоти. Хто ще умів любити так, як ти, Хто кликати умів ще так до бою, Кого ще так боялися кати! Так звучить вірш Дмитра Павличка “До Франка”, але ці слова відтворюють і моє ставлення до Т. Г. Шевченка. Справді, як можна не захоплюватися ним, не схилятися перед його стражданнями і його мужністю! Він був сонцем нашої поезії, символом високого […]...
- Відображення в поемі Данте “Божественна комедія’ нового гуманістичного погляду на людину та її цінності Вершиною творчості Данте є “Божественна комедія”. Поема написана як мандрівка поета загробним світом. Провідником Данте в цій подорожі є поет, автор “Енеїди”, Вергілій. У творі це символ розуму, що направляє людей до земного щастя. Вергілій пояснює автору все, що бачить. Данте спускається з ним до Пекла, потім піднімається на гору Чистилища, очищається від гріхів і підноситься до Раю. “Божественна комедія” складається з трьох частин – “Пекло”, “Чистилище” і “Рай”. Вона […]...
- Уявні та справжні життєві цінності “Художник, – стверджує Бальзак, – це людина, що звикла робити зі своєї душі дзеркало, в якому весь світ відіб’ється”. Навіть у невеликій новелі Бальзаку вдалось показати реалістичну картину сучасної йому Франції, розкрити головну рушійну силу цього суспільства – матеріальну зацікавленість, гроші. Письменник створив яскраві характери, що втілили типові риси епохи. Події в сім’ї де Ресто стали причиною для розповіді про лихваря, показали згубний для людства “особистий інтерес”. Так, пиха, похапливість, […]...
- Життя Грегора-людини
- Відображення в повісті Івана Франка “Захар Беркут’ героїчної боротьби народу Русі в XІІІ столітті проти татаро-монгольських нападників
Categories: Твори з літератури