Основа повісті Миколи Гоголя “Вечір проти Івана Купала”

Related posts:

1. Твір на тему: “Характеристика образів Басаврюка, Петруся та Коржа за повістю Миколи Гоголя “Вечір проти Івана Купала” Відома повість Миколи Гоголя “Вечір проти Івана Купала” розкриває перед читачами не тільки цікавий сюжет, повний незвіданого і цікавого, у зв’язку з участю в сюжеті нечистої сили, а й кілька цікавих образів. Аналізувати ці образу теж цікаво, адже кожен з них відігравав неповторну і унікальну по-своєму роль і визначав подальший розвиток повісті та її закінчення. Найпростіше аналізувати і простежувати розвиток образу Петруся. Цей молодий хлопець був схожий на багатьох в […]...
2. М. ГОГОЛЬ. ЛІТЕРАТУРНА ДІЯЛЬНІСТЬ. РОМАНТИЧНА УМОВНІСТЬ ОПОВІДАННЯ “ВЕЧІР ПРОТИ ІВАНА КУПАЛА” Тема. М. ГОГОЛЬ. ЛІТЕРАТУРНА ДІЯЛЬНІСТЬ. РОМАНТИЧНА УМОВНІСТЬ ОПОВІДАННЯ “ВЕЧІР ПРОТИ ІВАНА КУПАЛА” 1. М. Гоголь свій твір “Вечір проти…” називає… А Незвичайною подією. Б Напівлегендою. В Видуманою пригодою. Г Бувальщиною. 2. Хома Григорович не любив… А Бідних людей. Б Будь-яких лестощів. В Переповідати одне й те ж. Г Тих, хто його критикував і висміював. 3. Кому було адресовано незадоволення оповідача історії: “Плюйте ж на голову тому, хто це надрукував”? А […]...
3. М. Гоголь. “вечір проти Івана купала” Мета: продовжити опрацьовувати ідейний зміст програмового твору М. Гоголя, розкрити його зв’язок з етичними уявленнями українського народу; розвивати логічне й абстрактне мислення, пам’ять, уміння грамотно висловлювати власні думки й судження, порівнювати, робити відповідний коментар; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати повагу до народних традицій українців, переконання, що чистота душі, остереження гріха – божий і людський заповіти. Тип уроку: комбінований. Обладнання: портрет М. Гоголя, бібліотечка його творів, ілюстрації до народного свята Івана […]...
4. М. ГОГОЛЬ. “ВЕЧІР ПРОТИ ІВАНА КУПАЛА”. ЗВ’ЯЗОК З “НЕЧИСТОЮ СИЛОЮ” ЯК МЕТАФОРА ЗЛОДІЯННЯ 1. Що вирішує зробити Петро задля того, аби одружитися на Пидорці? А Сльозно просити Коржа, щоб той дав згоду на весілля. Б Викрасти красуню в батька. В На війні здобути золота і з ним приїхати до своєї красуні. Г Звернутися по допомогу до отця Афанасія. 2. Народне свято, під час якого домовились зустрітися Петрусь і Басаврюк. А Івана Купала. Б Різдво. В Покрова. Г Благовіщення. 3. Через що знайшли порозуміння […]...
5. Оповідання “вечір проти івана купала” 1. Вступне слово вчителя М. Гоголь – геніальний, всесвітньо відомий письменник-мис-литель. Він суттєво збагатив не лише вітчизняну, а й російську культуру, переніс у неї сковородинівську філософію – екзистен-ційну традицію, підготував духовний грунт для появи титанічної постаті Ф. Достоєвського. Завдяки М. Гоголю Україна стала відома й популярна практично на всій планеті. І в долі, й у творчості письменник яскраво виявив характерне для романтизму бачення світу як клубка трагічних суперечностей. Помічаючи насамперед […]...
6. Що я знаю про свято Івана Купала Свято Івана Купала – одне з найвидатніших дохрис­тиянських свят. Ще кілька десятиліть тому воно було досить популярним на території України. І сьогодні в сільській місцевості можна віднайти певні залишки дав­нього свята. Власне свято Івана Купала пов’язане з поклонінням божествам природи, культ яких був досить розповсюдже­ним у дохристиянські часи. Про давність цього свята го­ворять обряди та дійства, пов’язані з ним: вогнища, через які стрибали юнаки і дівчата, колеса, які підпалювали і […]...
7. Як в Україні відбувається свято Івана Купала 5 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Як в Україні відбувається свято Івана Купала Здавна на Україні відзначають не лише релігійні свята, а й ті, що пов’язані з язичницькими віруваннями. Таким є свято Івана Купала, яке належить до літнього циклу. До Івана Купала люди, готуються заздалегідь. Хлопці приносять з лісу молоде дерево, яке встановлюють на майдані посеред села чи на галявині. Дівчата прикрашають дерево яскравими стрічками, а для себе плетуть розкішні вінки з […]...
8. Свято Івана Купала Жодному з язичницьких свят не випала така пильна увага і довге життя, як святові Купала. День Купала, який припадає на 7 липня, збігається з літнім сонцеворотом. У давніх слов’ян Дажбог – бог Сонця – був найшанованішим серед інших міфологічних божеств. Це і зрозуміло, бо від сонця залежав урожай, а отже, і життя землеробів, якими споконвіку були українці. Наші пращури вважали, що саме сонце подарувало життя усьому на землі. Тому річний […]...
9. “Із скарбів народних свят Івана Купала” Про що свідчить дата з 6 на 7 липня щороку? Хто такий Купала? Яка характерна риса притаманна цьому святу? Яким чином відбувалося свято? Що є обов’язковим його атрибутом? Історія написання твору. 1830 року з’являється в журналі “Отечественные записки” повість “Басаврюк” . Нею М. Гоголь започаткував двотомний цикл повістей та оповідань “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”. Обидві книги викликали захоплення читачів, а критики одностайно визнали молодого Гоголя першорядним майстром слова. Переважно […]...
10. Розкажіть про вплив української культури на розвиток творчості Миколи Гоголя як українського і російського письменника Микола Гоголь народився та виріс в Україні. Дитинство його минуло у мальовничих місцях, овіяних козацьким минулим, давньої історією, народними легендами. Змалку Микола бачив колоритних людей з народу навколо себе: козаків, чумаків, торговців на базарі, хитрих циган-“лошадників”, заможних та бідних селян, гострих на язик дівчат та веселих завзятих парубків. Також він слухав народні перекази, в тому числі і страшні: про відьом, про русалок-водяниць, про квітку папороті, що цвіте на Івана Купала […]...
11. Відображення в повісті Івана Франка “Захар Беркут’ героїчної боротьби народу Русі в XІІІ столітті проти татаро-монгольських нападників Іван Франко був визнаним істориком, цікавився історичним минулим своєї батьківщини, написав багато художніх творів і наукових праць. Найвідомішим художнім твором Івана Франка на історичну тему є повість “Захар Беркут”, написана на конкурс, оголошений редакцією журналу “Зоря” , і надрукована в цьому ж журналі 1883 року. У повісті зображено боротьбу наших пращурів проти монголо-татарської навали на Карпатську Русь 1241 р. У відтворенні історичного минулого письменникові допомогли художня вигадка та народна творчість, […]...
12. Образ Миколи Джері в однойменній повісті Івана Нечуя-Левицького Найбільшим творчим досягненням І. Нечуя-Левицького є повість “Микола Джеря”. У ній письменник дає зразок антикріпосницької соціально-побутової повісті й разом з тим створює широкі картини поневірянь заробітчан, що стають найманими робітниками на фабриках та в артілях. Нечуй-Левицький показує такі похмурі явища суспільного життя, які почасти стали надбанням історії: ворожість, навіть ненависть, що проймала всі стосунки панів і селян; деспотизм панів, які усвідомлюють свою силу і владу, і беззахисне становище селян. Найповніше […]...
13. Розкажіть про долю “маленької людини” та загальне значення цього визначення у повісті Миколи Гоголя “Шинель” У повісті “Шинель” Гоголь розповів про долю “маленької людини”, тобто незначущої у суспільстві особистості, яка виглядає мізерною, бо не має ані влади, ані грошей, ані слави. Але “маленька людина” насправді не є мізерною – це така ж людина, яка здатна відчувати, страждати, іі почуття, біди та радощі не менш важливі, аніж в героя чи аристократа. Гоголь змалював образ чиновника нижчого рангу – Акакія Акакієвіча Башмачкіна Він проживає у бідності, його […]...
14. Михайлик – головний герой повісті “Щедрий вечір” У повісті “Щедрий вечір” Михайло Стельмах розповідає про своє дитинство, яке припало на роки революції та громадянської війни. З героями цього твору ми познайомилися, коли читали повість “Гуси-лебеді летять” і дивилися на навколишній світ дитячими очима головних її героїв – Михайлика і Люби. У повісті “Щедрий вечір” вони вже трохи старші. Найголовніше для обох дітей тепер – навчання. Звичайно, їм хочеться у вільний час побігати, покататися на саморобних ковзанах. Михайлик […]...
15. Купала – свято літнього сонцестояння Здавна на Україні Сонце вважалося найвищим і найсвітлішим божеством. Його називали лагідно Даждьбо-гом, тобто богом, що дає життя, богом світла і добра, перед лицем якого розбігаються всі темні і злі сили. Тобто, стародавні слов’яни вірили, що вони внуки сонця. І автор “Слова о полку Ігоревім” також називає народ Даждьбожими внуками. Стародавні українці, як і інші народи світу, були сонцепоклонниками. Вони співали гімни сонцю, творили легенди про нього, приносили в жертву […]...
16. Історична основа літописної повісті “Похід князя Ігоря Святославича на половців у 1185 році” Найдавнішими пам’ятками літератури часів Київської Русі є літописи – хронологічні описи важливих історичних подій, очевидцем яких був сам літописець або про які чув від очевидців. Літописи – це своєрідні жанри літератури. Формально вони не належать до художньої літератури, це жанр історичної, наукової літератури, але є в них вставні оповідання – старовинні перекази, легенди, історичні пісні, а вони співзвучні з художньою літературою. Історичною основою літописної “Повісті про похід князя Ігоря Святославича […]...
17. Зображення тяжкого і беззахисного існування галицького селянства в повісті Івана Франка “Перехресні стежки” І. Вся творчість письменника – це відчуття обов’язку перед своїм народом. ІІ. Життя Галичини у повісті Івана Франка “Перехресні стежки”. 1. Жорстокість і насильство влади щодо народу, нещадне гноблення чиновників і панів, несправедливість суду. 2. Протиставлення стану багатих та бідних у повісті. 3. Безправ’я галицьких селян в умовах Австро-Угорської імперії. ІІІ. Герої повісті “Перехресні стежки”. 1. Головний герой повісті – адвокат Євгеній Рафалович. 2. Шнадельський – сільський пан. 3. Граф […]...
18. Український колорит у “Вечорах на хуторі біля Диканьки” Миколи Гоголя Із “Вечорів на хуторі біля Диканьки” розпочалося справжнє визнання таланту Миколи Васильовича Гоголя. Ця книга здіймала високі хвилі здивування, захоплення читачів і шанувальників творчості письменника, заздрості талановитих і успішних колег. Усі очікували нових естетичних чудес від цього настирного і честолюбного українця. Читачі захоплювалися грандіозним міфологічним світом “Вечорів на хуторі…”, “Тараса Бульби”, ірреальне і реальне, уявне і фактичне, історичне минуле і сучасність творили індивідуальний світ письменника. У творчості Миколи Гоголя Україна, […]...
19. Образ України у творчості Миколи Гоголя Микола Гоголь – геніальний російський письменник. Але витоки його творчості – в українській культурі. Українець за походженням, він з дитинства добре знав українські казки, пісні, бувальщини. Саме вони насичували його уяву, що створила прекрасні “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”, “Миргород”. Образ України можна легко уявити собі, читаючи твори М. Гоголя. Як справжній дослідник, він знайомить читача з мовою, якою говорять “поблизу Диканьки”, навіть подає словничок найбільш уживаних слів. Описує природу, […]...
20. Патріотичний пафос повісті М. Гоголя “Тарас Бульба” “Думаєте, є що-небудь на світі, чого б побоявся козак?” М. Гоголь Не знайшовши у своєму оточенні позитивних характерів, здатних стати зразками для наслідування, Гоголь звернувся до минулого, до XVІ-XVІІ століть. Майже дев’ять років він писав свою історичну повість “Тарас Бульба”, що вийшла 1842 року. У цьому творі відбито епоху героїчної боротьби українського народу за своє національне звільнення. Центром визвольного руху стала Запорозька Січ, організація волелюбного українського козацтва, що знаходилася в […]...
21. Запорозька Січ у зображенні Миколи Гоголя Кожен народ із давніх-давен прагнув до поетичного осмислення власної історії – минулого і сучасного, зазирнути у майбутнє. Це осмислення і відтворила усна народна творчість, що зберегла для нащадків дух і події далеких епох. Її краса і художня довершеність захоплює і дивує, викликає повагу і гордість за український народ, його славетну історію. Не можна без хвилювання читати народні балади, легенди, перекази, поринати у світ казок, слухати героїчні думи та чарівні пісні. […]...
22. Комічні образи у творах Миколи Гоголя Комічні образи закодованого реалізму Гоголя, зокрема у “Мертвих душах”, є і страшними в своїй основі. “Соотечественники! Страшно!” – робив висновки письменник зі своєї художньої правди, з відтворених уявою суворих реалій дійсності, з пророчих передбачень причин апокаліптичних часів. Цікавий аспект пророцтва великого класика! Предметом торгів і спекуляцій з метою утвердження в багатстві і владній перспективі та силі стають виморені голодом та соціальними утисками люди. Чи міг якоюсь надсвідомістю своїх пророчих візій […]...
23. Основа сюжету повісті “За ситуаціями” В основі сюжету повісті “За ситуаціями” лежить конфлікт талановитого митця з буржуазним суспільством, яке прирікає талант на загибель. В повісті в основному діють три персонажі. Вони утворюють своєрідний трикутник, в основу якого покладена не тільки любовна інтрига. Три персонажі виступають носіями поглядів, моралі трьох різних суспільних верств. Дія в повісті розвивається по одній головній лінії, зміст якої складає розвиток взаємин Аглаї-Феліцітас Федоренко з Чорнаєм і котра тісно переплітається з історією […]...
24. Тема вірності та зради в повісті М. Гоголя “Тарас Бульба” Вступ, історія написання повісті. Головна тема повісті – героїчна боротьба українського народу за своє націо­нальне звільнення. Образи борців за волю. Образ Тараса Бульби. Образ Остапа. Сподвижники Тараса. Образ Андрія. Висновок....
25. Мажор і мінор у повісті Миколи Хвильового “Іван Іванович” Сатирична повість “Іван Іванович” з’явилася вперше в журналі “Літературний ярмарок” у 1929 році. Епіграфом до твору послужили слова Миколи Гоголя, де йдеться про прагнення митців “викопувати” для своїх творів персонажів із глухих, нічим не примітних місць, зображувати бідність і недосконалість життя. І ось Микола Хвильовий знайшов ту “глуш” і той “закуток”, які, на його думку, можуть стати предметом зображення у повісті. Головний герой твору був виграний за “вольтер’янство” з третього […]...
26. Мій улюблений твір Миколи Васильовича Гоголя “Мертві душі” Майже в кожного письменника є добуток, що є справою всього його життя, утвором, у якому він втілив свої шукання й таємні думи. Для Гоголя це, без сумніву, “Мертві душі”. Читаючи книгу вперше, я мало звертав увагу на ліричні міркування автора про Росію й російський народ. Ці прекрасні місця навіть здавалися недоречними в сатиричній поемі. Перечитавши недавно “Мертві душі”, я раптом відкрив Гоголя як великого патріота, переконався, як важливий для всього […]...
27. Образ Андрія в повісті Гоголя “Тарас Бульба” Деякі важливі зміни перетерплює й образ Андрия. Він здобуває відчутно більшу психологічну визначеність. Гоголеві вдається перебороти колись властивому образу Андрия відому схематичність і однолінійність. Внутрішній мир його переживань стає більше ємним, складним. Його любов до полячки тепер не тільки глибше мотивується, але й одержує більше яскраве емоційне, ліричне фарбування. Словом, у другій редакції повість перетворюється в широке лірико-епічне полотно, що стало, по вираженню Бєлінського, “нескінченно прекрасніше”. Саме в другій редакції […]...
28. Проблема честі і зради в повісті Івана Нечуя-Левицького “Князь Ієремія Вишневецький” Творчі зацікавлення Івана Семеновича Нечуя-Левицького надзвичайно широкі: письменника хвилювали проблеми українського селянства, життя української інтелігенції, давно відшумілі події рідної історії. Повість “Князь Ієремія Вишневецький” переносить читача у вируюче XVІІ століття, його першу половину, коли точилася жорстока боротьба українців проти панування польської шляхти. Але в центрі уваги митця – не героїка боротьби, а спроба осмислити, як став не тільки зрадником, а навіть катом рідного народу князь Ієремія Вишневецький, нащадок славного українського […]...
29. Доля Миколи Гоголя: приклад загострених протиріч Вона єднає протилежне: щире захоплення та не менш щире нерозуміння, аж до абсолютного неприйняття того, що він у самому собі й власній творчості вважав найважливішим, найдорогоціннішим. Якби ці розбіжні оцінні комплекси відображували лише протиріччя читацької та дослідницької рецепції, то підстав вести мову про щось над звичайне, мабуть, не було б. Хто з великих такого уникнув? Хто з класиків світового красного письменства не постраждав від глухоти й сліпоти сучасників і нащадків […]...
30. Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – ІІІ варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ III варіант Видатний письменник своєї епохи І. С. Нечуй-Левицький всю свою творчість присвятив зображенню складного життя українського покріпаченого селянства. В багатьох творах він описував боротьбу людей з панським гнітом. У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” зображено життя кріпаків з села Вербівка. На фоні прекрасної природи розгораються усі події. “Дивишся й не надивишся” на ці білі хатки, що світяться через густий рядок верб, “ніби зумисне посаджених на вулицях […]...
31. Типи і символи у творах Миколи Гоголя “Мертві душі” Гоголя – це художня енциклопедія життя Росії, власне цілої християнської православної цивілізації, яка у протистоянні добра і зла опиняється на роздоріжжі: духовно спустошене суспільство, капітулюючи перед споживацькохижацькою стихією, наближається до апокаліптичної катастрофи – у тенета князя темряви попадають омертвілі душі. Купівля “мертвих” душ авантюристом Чичиковим носить теж метафоричний характер, що часто є визначальним у закодованому реалізмі автора – великого майстра соціального типажу, трансформованого в образисимволи. Побут і смаки […]...
32. Особливості жанру й композиції поеми Миколи Гоголя “Мертві душі” Поема М. Гоголя “Мертві душі” – твір складний, в ньому переплітаються і нещадна сатира, і філософські роздуми про долю Росії, і тонкий ліризм. До свого шедевру письменник ішов усе своє життя, написавши такі самобутні, оригінальні твори, як, наприклад, “Вечо-; ри на хуторі біля Диканьки”, “Миргород”, “Ревізор”. Щоб краще зрозуміти особливості жанру “Мертвих душ”, варто зіставити цей твір із “Божественною комедією” Данте, поета епохи Відродження, вплив якого добре відчувається в поемі […]...
33. Свідчення багатогранності таланту Миколи Гоголя В основі багатьох сюжетів Гоголя, як правило, лежить анекдотична ситуація, безглуздий випадок чи якась неординарна подія, осмислення яких у творах письменника стає не тільки майстерною інтерпретацією типових картин життя з типовими характерами, котрі набувають і символічного значення, а й містичного, прихованого змісту: гоголівський реалізм виходить далеко за межі соціального критицизму. Авантюризм Чичикова Павла Івановича не був чимось винятковим у державнокріпосницькій системі Росії, як і різного виду шахрайства в епоху капіталізму. […]...
34. Україна і народ у повісті Гоголя “Тарас Бульба” Видатний російський письменник Микола Гоголь був родом з України. Він любив свій край, цікавився його історією, звичаями і обрядами, захоплювався мужнім та волелюбним українським народом, прославив його у своїх творах. Із незвичайною художньою силою і повнотою М. Гоголь відобразив “дух минулого віку”, “історію народу… в ясній величі” у повісті “Тарас Бульба”. Із замилуванням письменник змальовує безмежний український степ, могутній Дніпро. Та мета його розповіді – описати Запорізьку Січ – колиску […]...
35. Філософський повчальний зміст повісті Гоголя “Страшна помста” Микола Васильович Гоголь – видатний письменник XІX ст., який народився та виріс в Україні, а жив та писав у Росії. Більшість своїх творів він присвятив рідній українській землі, її мужньому та веселому народові. Один з таких творів – повість “Страшна помста”. Нашу увагу привертає вже сама назва. Але це не просто опис подій, у творі наявна повчальна філософія. Після прочитання повісті постають питання: чому страждає Катерина; чому Іван – вершник […]...
36. Янка Купала “Тарасова доля” Мета цього уроку – ознайомити учнів з творчістю найвидатнішого поета Білорусії, зокрема з поемою “Тарасова доля”, в якій автор передає свою щиру любов до братнього українського народу і до його великого сина – Т. Г. Шевченка. Оскільки в поемі подаються відомі учням факти з життя Т. Шевченка, на уроці слід основну увагу акцентувати на художньому образі великого Кобзаря, на висловленні пошани і любові до нього білоруського поета. До цього уроку […]...
37. Анотація до вивчення твору Миколи Гоголя “Мертві душі” Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая Анотація до вивчення твору спрямовує вчителя на застосування шляху аналізу “слідом за автором”. Саме уважно читаючи і аналізуючи визначені вчителем ключові епізоди, можна ефективно домогтися розуміння зазначених в анотації положень: “Соціально-історичний та філософсько-етичний аспект аналізу російського життя. Критика кріпосництва, галерея поміщицьких типів Сутність авантюри Чичикова, функції його образу в розвитк сюжету. Жанр і композиція твору. Ліричні відступи, особливою гоголівського сміху, роль портрета, інтер’єра, […]...
38. Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” вражає глибокою правдивістю, живими, виразними образами героїв, поєднаними з глибинним реалістичним відтворенням селянського життя в часи після скасування кріпацтва. Бажання мати землю якомога більше перетворює молоде покоління Кайдашів на сварливих, егоїстичних і обмежених людей, якими були і їхні батьки. Дійові особи повісті – це надзвичайно обмежені люди, які, крім своїх суперечок, не бачать нічого іншого в житті. Обмеженість Кайдашів і […]...
39. Порівняння характеристик синів Тараса Бульби в повісті М. В. Гоголя Повість М. В. Гоголя “Тарас Бульба” – епічне оповідання про славне героїчне минуле українського козацтва, його боротьбі проти польської шляхти. Це смутна історія про Тараса Бульбе, його синах Остапові й Андрие, про багатьох інших козаках, що покинули свої рідні будинки й створили Запорізьку Січ – потужний військовий табір У Тараса Бульби було два сини. Головне для батька – щоб сини хоробро воювали, завжди захищали свою честь, стояли за віру Христову, […]...
40. Образи Богдана Хмельницького та Івана Богуна в “Думі про Івана Богуна” – ІІ варіант II варіант Український народ в усі часи захоплювався героїзмом захисників рідної землі, засуджував підступність зрадників. Народних героїв оспівували у думах та історичних піснях. У “Думі про Івана Богуна” зображена оборона Вінниці від поляків і турків під керівництвом Івана Богуна. Богун б’ється мужньо: Силу він ляхів, турків стріляв, І шабельниками рубав, На аркан забирав, В річку Буг їх утопляв. Однак чисельна перевага на боці вражого війська. Польський король і турецький паша […]...