Янка Купала “Тарасова доля”

Мета цього уроку – ознайомити учнів з творчістю найвидатнішого поета Білорусії, зокрема з поемою “Тарасова доля”, в якій автор передає свою щиру любов до братнього українського народу і до його великого сина – Т. Г. Шевченка. Оскільки в поемі подаються відомі учням факти з життя Т. Шевченка, на уроці слід основну увагу акцентувати на художньому образі великого Кобзаря, на висловленні пошани і любові до нього білоруського поета. До цього уроку учні готуються заздалегідь і насамперед ті, хто повинен буде брати в ньому найактивнішу участь.

Один

із них буде ведучим, інші готують художнє читання уривків з поеми та окремих віршів.

Учитель у своєму вступному слові, розповівши про розквіт національних культур і літератур народів нашої країни після Жовтневої революції, підкреслює історичну близькість українського і білоруського народів, їх культури та художньої літератури. Далі підготовлений учень коротко розповідає про життя і творчість народного поета. – Янка Купала – найвизначніший співець Білорусії, про якого його сподвижник поет Якуб Колас писав: “Поезія Купали – це квітучий і запашний сад, де зібрано аромат білоруської землі. Його вірші дуже співучі, музикальні.

В них багато внутрішніх рим, алітерацій, поетичних повторів, що зближує пісні Купали з піснями Беранже. В них почувається теплота, лагідність та щирість Тараса Шевченка, якого Купала дуже любив, над перекладами якого білоруською мовою він багато працював. У них є й елементи громадянської лірики Некрасова та співучість віршів Кольцова, але всі ці мотиви пройшли крізь призму купалівського поетичного сприйняття і оповиті своєрідністю його чарівного таланту”

Народився Янка Купала 8 липня 1882 р. Батько його весь час працював на орендованій землі, змушений був переходити від одного поміщика до іншого. Вчився майбутній поет спочатку у мандрівних учителів, а потім у народній школі в Сенниці, недалеко від Мінська. Шістнадцятирічним юнаком закінчив Біло-рецьку народну школу.

Юнацькі роки поета пройшли за працею на чужій землі. Пережив велике горе: померли батьки, брат і дві сестри. Юнака дуже вразив безсоромний торг ксьондза за похорони, і цей торг, за свідченням самого поета, остаточно вибив з нього всі рештки віри в бога.

Потім працював на винокурні чорноробом, потрапив у Вільно, де працював у бібліотеці і газеті, чотири роки навчався в Петрограді на загальноосвітніх курсах. Доля кидає його по різних містах Білорусії і Росії.

Друкуватися почав у 1905 р., але тому, що білоруська мова, як і українська, тоді переслідувалась, перша збірка поета, “Жалейка” , була в 1908 році конфіскована. У цій та в наступних збірках поет-революціонер, розповідаючи про важке, безпросвітне життя рідного народу, виступає за людську гідність трудівника, кличе до боротьби проти царського самодержавства. Ці ідеї висловлено, зокрема, у вірші “А хто ж там іде?” , появу якого радо привітав Максим Горький.

Після Великого Жовтня розквітнув талант Янки Купали. У своїх творах “Олеся”, “Сини”, “Хлопчик і льотчик”, “Дві сестри” та інших поет показує нову Білорусію, культурне й духовне зростання білоруського народу.

Чимало творів поет присвячує великій дружбі братніх народів, зокрема українського і білоруського. Образ великого Кобзаря, його життєвий подвиг та полум’яне слово не раз приваблювали білоруського поета. Одним із найбільш відомих його творів про Тараса, безперечно, є поема “Тарасова доля”, написана до 125-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка. Бесіду про поему спочатку краще проводити у формі літературно-художнього монтажу, за участю ведучого і підготовлених читців.

Ведучий. У першому розділі поет відтворює радісні почуття трудящих з нагоди 125-річчя з дня народження Т. Шевченка. . Ведучий. Тяжким і безрадісним було дитинство великого Кобзаря.

Послухайте, як про нього розповідає Янка Купала в ІІ і ІІІ розділах поеми. . Ведучий. Описуючи дитячі роки Шевченка, поет згадує і своє важке дитинство: Я так само народився Скутий ланцюгами.

Геть спалив би ті літа я, Коли б міг – вогнями! Особливо Янка Купала зворушливо розповідає про перебування молодого Тараса на білоруській землі, де вразливий юнак спостерігав таке ж підневільне становище народу, як і на Україні.

.

Ведучий. Полум’яне слово Тараса западало глибоко в душу покріпачених мас, піднімало їх на боротьбу, наводило жах на вельмож і самого царя. З невимовним болем у серці пише Янка Купала про жорстоку кару, якої завдали українському поетові царські сатрапи, про далеку, каторжну, витоптану горем дорогу, политу морем сліз та засіяну людськими костями, про нестерпне життя у солдатах.

Нескореним Прометеєм повернувся Тарас із заслання. “Караюсь, мучуся… але не каюсь!” – таким залишився до останніх днів свого життя великий Кобзар. Про останні дні Шевченка та вшанування його пам’яті розповідає поет у XІV і XV невеличких розділах. .

Після цього можна продовжити розмову за таким планом: 1. Що спільного в творчості Тараса Шевченка і Янки Купали? . 2. Яким постає перед нами образ великого Кобзаря за поемою “Тарасова доля”? 3. Як Янка Купала оспівує в поемі вільну Радянську Україну?

4. Розкажіть про вшанування в усьому світі геніального українського поета-борця? Щоб у семикласників створилося повніше уявлення про найталановитішого поета Білорусії, слід спинитися на останньому періоді його громадської і літературної діяльності.

У роки Великої Вітчизняної війни великий син Білорусії виступав із своїми полум’яними творами, закликав до нещадної боротьби з фашистами. Його вірші перекладалися на багато мов як народів Радянського Союзу, так і зарубіжних країн, особливо популярною була поезія “Білоруським партизанам”. .

Поет глибоко вірив у перемогу над фашизмом, та смерть у 1942 році не дала йому змоги побачити радість розквітлого життя рідного краю після війни. Щоб діти краще ознайомилися з білоруською мовою і музикальною культурою, варто прослухати в грамзаписі білоруські пісні: “Лявониха” або “Бульба” , “Люблю тебе, мій краю рідний” композитора Подельського.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Янка Купала “Тарасова доля”

Categories: Твори з літератури