Математика дається мені важко. Тато сміється і каже, що це в нас спадкоємне. Проте він став інженером, тому що був старанним.
Я намагався сам вирішувати задачі, але марно, та й списував собі у сусіда по парті Петрика. Перед уроками я брав у нього зошит з алгебри або геометрії, йшов до підвіконня в коридорі і списував домашню роботу.
На контрольній я зрозумів, що половину завдань не виконаю. Учителька попередила нас, що задачі нелегкі, але ті, хто сумлінно виконує домашні завдання, з ними справляться.
Я не помітив, як пролетів урок, і дзвоник, що продзвенів так зненацька, нагадав, що треба здати роботу. А в ній немає трьох завдань. Що робити?
Я вирішив: була не була! Замість зошита для контрольних робіт я здав учительці робочий зошит. Вирішив так: скажу, що ненавмисно переплутав, і відразу вручу вчительці зошит із сьогоднішньою контрольною. Поки вона розбереться, я встигну закінчити контрольну за допомогою Петрика.
Сказано – зроблено. Після уроків я заглянув до кабінету математики. Учительки не було, чергові прибирали клас, а на столі лежала купка зошитів з нашими контрольними.
Я швидко підмінив зошити.
На наступному уроці математичка оголосила результати контрольної. Яке ж було здивування хлопців, коли вони довідалися, що в мене серед деяких учнів найвищий бал. Хлопці вже знали про мою витівку.
Як кажуть, чутка йде по всьому світу. Як говориться, земля слухами повниться. Вони кидали на мене глузливі погляди.
І раптом мені стало соромно. “Нічого, – подумав я, – зараз я вас здивую”. Я піднявся з місця. “Ти що, Дмитрику?” – здивувалася математичка. І отут я одним духом виклав усю правду. У класі запанувала тиша. Хлопці вже й не посміхалися, так це й не мало для мене ніякого значення. Я поважав себе.
Я зрозумів, що готовий відповідати за свої вчинки.





Related posts:
- Одного разу увечері Одного разу увечері до нас у квартиру подзвонили. Я кинувся до дверей, а за мною кіт Маркіз. У дверях стояла тітка Валя, мамина сестра, – вона приїхала до нас у гості з Полтави. Мама відразу заклопоталася на кухні, щоб пригостити гостю. Тато став розпитувати тітку Валю про новини, а я сів з ногами в крісло, на руки до мене стрибнув Маркіз. “І для чого ви кота в квартирі тримаєте? – […]...
- Одного разу влітку Одного разу влітку я гостював у свого дядька-лісника. Він ішов із дому рано, повертався пізно. На мої питання, що він робить цілий день у лісі, дядько відповідав: “Роботи вистачає і влітку, й узимку. Охороняю ліс від браконьєрів, беру участь у санітарних вирубках сухих дерев, доглядаю за молодими деревцями. Та чи мало роботи в лісі!” Одного разу дядько повернувся додому раніше звичайного. Він приніс поранене совеня. Я вперше побачив цього птаха […]...
- Одного разу у гідропарку Наш гідропарк розташований на острові, що з усіх боків оточений водою. Його оперізують мала річка і канал. Уздовж берегів у гідропарку ростуть верби. Це старі, розлогі дерева із широкими стовбурами. Під ними завжди багато сучків. Поруч лежать старі дерева, що впали від часу, або їхні масивні гілки, що, немов човни, повстромлялися у прибережний мул. От на цих напівзанурених у воду стовбурах люблять відпочивати качки. їх у нашому гідропарку багато. Вони […]...
- Один раз на контрольній Контрольна робота… Р-р-Р! Навіть щучит неприємно! А якщо ця контрольна зараз, так ще й по математиці, – тоді )го просто жах! Але й у контрольній роботі іноді бувають приємні моменти. Ви не вірите? Отож послухайте, що трапилося на контрольній по математиці. Марья Петрівна роздала завдання по варіантах і села очікувати кінця уроку. І ми сидимо. Очікуємо – коли притупиться її пильність. Як тільки цей момент наступив, у хід пішли підручники, […]...
- Один раз на контрольній по географії Учителька географії Наталя Вікторівна зайшла в кабінет і сказала: Ну що, 7-Б, я сподіваюся, усе підготувалися до контрольної роботи? Клас відповів смутним мовчанням, хтось горестно зітхнув. Наталя Вікторівна початку писати завдання на дошці. Хтось став судорожно перегортати підручник, сподіваючись знайти відповідь, поки вчителька коштує спиною до класу. Хтось мріяв, щоб почався землетрус, якого в цих краях отродясь не бувало, і всіх терміново евакуювали. Хтось, зовсім не думаючи про контрольний, щось […]...
- “Запахи – Історія одного вбивці” Книга друга В той час, коли Лора Ріші разом зі своїм батьком полишали Грас, Гренуй перебував в іншому кінці міста, мацеруючи жонкіль у майстерні пані Арнульфі. Він був сам і в доброму гуморі. Його перебування в Грасі доходило кінця. День тріумфу був попереду. В повітці, в оббитій ватином скриньці, лежало двадцять чотири малесенькі пляшечки з краплинами аури двадцяти чотирьох дівчат – найцінніші есенції, здобуті Гренуєм минулого року методом холодного жирового анфлеражу тіла, […]...
- Хроніка одного життя О. Теліга Олена Теліга… Що ми знаємо про неї сьогодні? У свій час батько дівчини був відомим гідрографом, професором політехнічного інституту в Петербурзі. Виходець з Харківщини, Іван Шовгенів після революції 1917 року повернувся в Україну, розпочав роботу в Київському політехнічному інституті У роки визвольних змагань перебував при уряді Української Народної Республіки. Разом з урядом блукав з Києва до Вінниці, Рівного, Кам’янця на Поділлі, Стаяіславова, Тарнова. У 1922 році був запрошений ректором Української […]...
- Переказ роману Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е План переказу 1. Літописець знайомить читача з метою своєї праці й історією походження глуповцев. 2. Характерні риси 22 правителів міста Глупова. 3. Життя градоначальника Брудастого, що мало в голові органчик. 4. Боротьба за владу в Глупове. 5. Правління Двоекурова. 6. Спокійні роки й голод при градоначальнике Фердищенко. 7. “Прогресивна” діяльність Василіска Семеновича Бородавкина. 8. Безліч різних правителів міста, внесших зміни в його життєвий уклад. 9. Розбещення вдач міста. 10. Похмурий-бурчеев. […]...
- Тріумф і поразка Гренуя за романам П. Зюскіида “Запахи. Історія одного вбивці”) Світову славу одному з найпопулярніших шедеврів західноєвропейської літератури П. Зюскіиду приніс роман “Запахи. Історія одного вбивці” . Цей твір, перекладенно 33 мовами, понад 10 років утримував позицію бестселера. В Парижі автор отримав премію Гутенберга за найкращий іноземний роман. У центрі цього твору – парфумер Жан-Батіст Гренуй. Перший крик немовляти не викликав у його матері радості й замилування, навпаки, вона покинула його помирати “між роєм мух, між тельбухами та риб’ячими головами”. […]...
- Твір по повісті “Історія одного міста” У творчості Салтикова-Щедрина “Історія одного міста” займає одне із центральних місць. Це яскравий зразок політичної сатири, у якій зазнають безкомпромісної критики самі основи самодержавства, викриваються будь-які форми деспотизму, виражений рішучий протест проти ідеології смиренності, покірності й пасивності. У сатиричній “Історії одного міста” сполучаються елементи побутове й фантастичні, своєрідно зіставлений минуле й сьогодення. Категорія художнього часу стає одним з найважливіших факторів, що визначають структуру всі книги Зовні оповідання, здавалося б, охоплює […]...
- Історія одного міста Дана повість – “справжня” літопис міста Глупова, “глуповський Літописець”, обіймаються період часу з 1731 по 1825 р., яку “спадкоємно складали” чотири глуповський архіваріуса. У розділі “Від видавця” автор особливо наполягає на автентичності “Літописця” і пропонує читачеві “вловити фізіономію міста і встежити, як в його історії відбивалися різноманітні зміни, одночасно відбувалися у вищих сферах”. “Літописець” відкривається “Зверненням до читача від останнього архіваріуса-літописця”. Архіваріус бачить завдання літописця в тому, щоб “бути изобразителен” […]...
- Любов у житті одного з героїв М. А. Шолохова 1. Ксенія – єдина пристрасть у житті Мелехова. 2. Початок відносин героїв. 3. “Любов – це завжди не просто”. Любов у романах Шолохова з’являється сильної й слабкої, що творить і руйнує одночасно. По Шолохову в любові й чоловік, і жінка рівні. У деяких ситуаціях саме жінка виявляється сильніше чоловіка. Ніжна й ласкава, голубка із ГриГореєм, Ксенія стає шулікою, коли хто-небудь намагається розлучити її з улюбленим. Жорстока й непохитна, вона не […]...
- Історія одного міста характеристика образа Глуповцов ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Глуповци – мешканці міста, образ якого вперше з’явився на початку 1860-х рр. у нарисах письменника “Глупов і глуповци” і “Глуповское розпуста”, заборонених цензурою. Глуповци, як пояснив Щедрін у полеміці із критиками книги, – це “народ історичний”, тобто реальний, не ідеалізований, “люди, як і всі інші, з тою тільки оговоркою, що природні їхні властивості обростили масою наносних атомів… Тому про дійсні “властивостях” і мовлення ні, а є… тільки […]...
- Роман У. Самчука “Марія”: хроніка одного життя Роман Уласа Самчука “Марія” має підзаголовок “Хроніка одного життя”. Уважно прочитавши роман, читач одразу розуміє, що мав на увазі автор, коли давав назву своєму творові. По-перше, твір має певну схожість з так званою агіографічною літературою, тобто з “Житіями святих”. У таких творах оповідається про увесь життєвий шлях святого, так і у романі автор зображує все життя Марії, від народження до смерті. Композиційно роман складається з трьох частин: “Книга про народження […]...
- Оповідання про творчість одного з поетів срібного століття У ранній ліриці О. Э. Мандельштама основна тема – відчуття самітності незрілої психіки в період дорослішання. І никну, ніким не замічений, У холодний і топкий притулок… Життя рівняється з “виром”, “злим і грузлим”. Переважає настрій неясної туги, “невимовного суму”. Але головним мотивом стає пошук цілісності, життєвості, бажання осягнути “усього живого не непорули связь, що,”. “Солодкі ліки” – радості буття: Небагато червоного вина, Небагато сонячного травня И, тоненький бісквіт ламаючи, Найтонших […]...
- Історія одного міста характеристика образа Брудастого Дементия Варламовича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Брудастий Дементий Варламович – глуповский градоначальник. При першій же появі “перетнув безліч ямщиков” і приголомшив чиновників, що представлялися йому, вигуком: “Не потерплю!” Обмежуючись і надалі повторенням цієї єдиної фрази, він повалив усіх у жах. Загадковість поводження Б. знайшла несподіване пояснення: у нього в голові був органчик, здатний виконувати “неважкі музичні п’єси” – “Раззорю! ” і “Не потерплю! “. Відповідаючи на докори в “перебільшенні”, Щедрін писав: “Адже не […]...
- Історія одного міста характеристика образа Фердищенка Петра Петровича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Фердищенко Петро Петрович – бригадир, що був денщик князя Потьомкіна. Спочатку глуповци при його правлінні “світло узрили”, оскільки Ф. по своїй простоті цілих шість років “ні в що не втручався”. Однак потім “зробився діяльний” і дібрав смаку, безсоромно вгамовуючи свої жадібність і любострас-тие. З невдоволенням же глуповцев, викликаним голодом і пожежами, “справлявся”, випрошуючи в начальства замість хліба військову команду. Його подорожі від краю до краю по міському […]...
- Історія одного міста характеристика образа Грустилова ераста Андрійовича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Грустилов ераст Андрійович – глуповский градоначальник, статський радник. “Друг Карамзина” . “Ніжність і чутливість серця” не заважала йому “досить невимушено розпоряджатися казенною власністю” під час служби провіантмейстером. При цьому, дивлячись на солдатів, евших черствий хліб, Г. проливав рясні сльози. Не соромився він і задовольняти своє сластолюбство. В описі того, як їм потім опановує покаянний настрій, багато в чому фальшиве й роблене, є певну подібність із біографією Олександра […]...
- Історія одного міста характеристика образа Беневоленского Феофилакта Иринарховича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Беневоленский Феофилакт Иринархович – градоначальник, що перемінив князя Микаладзе. При ньому “благополуччя глу-повцев… не тільки не порушилося, але одержало лише більше твердження”, тому що Б. фактично усунувся від справ. Однак на відміну від Микаладзе він “почував непреоборимую похилість до законодавства” і, незважаючи на начальницьку заборону, тайкома видавав закони, втім не занадто обтяжні для глуповцев і навіть носили комічний характер. Подумував навіть про твір конституції, хоча при цьому […]...
- Історія одного міста характеристика образа Бородавкина Василіска Семеновича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Бородавкин Василіск Семенович – тип градоначальника, “у якого ноги повсякчас готові були бігти неведомо куди”. “Уміщав… у собі” багато лементу. У його творі “Думки про градоначальническом однодумність, а також про градо-начальническом єдиновладдя й про іншому” відбилися не стільки навіть його “ідеали”, скільки повсякденний побут його спілкування з обивателями, кожний з яких, за його переконанням, “завжди в чому-небудь винуватий”: “Мовлення повинна бути уривчаста, погляд обещающий подальші розпорядження, хода […]...
- Дослідження образа головного героя у романі П. Зюскінда “Запахи. Історія одного вбивці” Розміщено від Tvіr в Понедельник 24 мая Образ Гренуя контрастує з образом Квазімодо з роману В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”. Мабуть, кожен з нас, пізнаючи життя, нерідко замислювався про те, що людина, фізично довершена, навіть прекрасна, далеко не завжди має красиву та щиру душу. У народі здавна кажуть: “З лиця води не пити”, бо все ж таки найголовніше в людині її душевні якості. Про це розповідає роман відомого французького письменника […]...
- Хроніка одного життя Заметемо вогнем любови межі О. Теліга Олена Теліга… Що ми знаємо про неї сьогодні? У свій час батько дівчини був відомим гідрографом, професором політехнічного інституту в Петербурзі. Виходець з Харківщини, Іван Шовгенів після революції 1917 року повернувся в Україну, розпочав роботу в Київському політехнічному інституті У роки визвольних змагань перебував при уряді Української Народної Республіки. Разом з урядом блукав з Києва до Вінниці, Рівного, Кам’янця на Поділлі, Станіславова, Тарнова. У […]...
- Біблійний контекст одного вірша О. С. Пушкіна Мірошник В. І. Коментар Б. В. Томашевского до вірша О. С. Пушкіна “До Гнєдича” 1832 на сьогоднішній день залишається основним. З пушкінського десятитомника він перекочував в інші видання, наприклад, у тритомне зібрання творів поета, що видавалося у видавництві “Правда” в 1980-х рр. і др. Тим часом відоме прагнення “читати між рядків”, настільки характерне для історико-літературної науки радянських часів, здається, послужило підставою пересічної, цілком з’ясовної, але проте прикрої помилки в коментарі […]...
- “Історія одного міста” – сатирична енциклопедія російського Центральною темою “Історії одного міста” Салтикова-Щедріна є стосунки влади і народу. В образі Глупова сатирик змалював Російську державу з її злигоднями й потворністю, з її самодержавними правителями та приголомшеними деспотією обивателями. Казармений Угрюм-Бурчеєв поєднує у собі яскраві прикмети реакційних політичних режимів різних країн і епох. Сміх поступається місцем гіркоті та обуренню, коли йдеться про злиденну долю глупівців, які страждають під ярмом градоначальництва. Кожен градоначальник накладає свій відбиток на житті міста […]...
- Аналіз добутку Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е Автор “Історії…” пародіює літописний стиль, видаючи свої добутки за рукопис XVІІІ століття. “Історія одного міста” здається сверхкарикатурной, неймовірної до нісенітниці. Стиль її дуже сучасний – сатирична фантастика, гротеск, що доходить до абсурду. Сучасно й зміст – у багатьох особах ми довідаємося антигероїв нашого часу. Скажемо, Похмурий-Бурчеев – хіба це не Сталін? Сучасні й образи хабарників, і безгосподарних правителів. Геніальність передбачень Салтикова-Щедріна безсумнівна. І. С. Тургенєв писав, що “Історія одного міста” […]...
- Продовження твору на 2 сторінки: Одного літнього дня ми з товаришем гуляли берегом моря раптом десь з далека почувся протяжний крик Ми вирішили перевірити, що це. Сергій почув, що звук був зі сторони лісу. Коли ми прибігли, то побачили, що поряд з трасою, яка йшла до лісу, стояв перевернутий кошик. Ми з товаришем підбігли до кошика. – Цікаво, що там? – спитав я. – Давай перевіримо. – Зачекай, а раптом там щось небезпечне? – Візьми палитцю, якщо боїшся, але по звуку, я не думаю, що так шось жахливе. Я взяв палицю, […]...
- Оспівування кохання – одного з найкращих почуттів людини у творах П. Тичини П. ТИЧИНА – ЕСТЕТИЧHE НОВАТОРСТВО ПОЕЗІЇ 20-Х РОКІВ XX СТОЛІТТЯ 11 КЛАС ЕСТЕТИЧHE НОВАТОРСТВО ПОЕЗІЇ 20-Х РОКІВ XX СТОЛІТТЯ П. ТИЧИНА Оспівування кохання – одного з найкращих почуттів людини у творах П. Тичини Літературознавці стверджують, що поети розквітають раз на віку. Якщо це справді так, то розквітом Тичини є збірка “Сонячні кларнети”, яка назавжди увійшла до золотого фонду української літератури. У ній – жагуче захоплення красою і музикою світу, вона передає настрій закоханого в життя письменника, насичена загальнолюдськими мотивами. А […]...
- Краще маленька справа, ніж велике ледарство Краще маленька справа, ніж велике ледарство Як на мене, то це прислів’я дуже справедливе. Спробую довести. Цього року я став учнем середньої школи. А раніше навчався у початковій школі. Так от, у 5 класі мені стало важко навчатися. Стільки нових предметів, стільки домашніх завдань! І я вирішив, що все одно не зможу виконати все, тому краще взагалі нічого не робити! Мої батьки цілий день на роботі. Я приходив зі школи, […]...
- Не питай старого, а бувалого Буває так, що, коли необхідно зробити щось, виникають труднощі й сам не знаєш, як із ними впоратись. Тоді треба просити когось про допомогу. Але справді допомогти може тільки той, хто знає, як побороти саме таку проблему. Маленькими ми часто питаємо поради в батьків, дідуся чи бабусі. Вони завжди знають, що саме треба зробити, коли розв’язався шнурок, відірвався гудзик або зламалася іграшкова машинка. І знають вони не тому, що старші за […]...
- Кульбаба Кульбаба – звичайна жовта квітка, що навесні росте всюди, де є хоч клаптик землі і світить сонечко. Зовсім маленьким я часто дивився на ці квіти, бачив, як вони “сивіють” і стають пухнатими білими парасольками. Мені це здавалося незвичайним, адже з іншими квітами нічого подібного не відбувалося. “Сиві” кульбаби я чомусь ніколи не зривав, якось не доводилося. А одного разу зірвав і вирішив понюхати, ніжні, пухнаті, вони тріпотіли в моїй руці, […]...
- Що прикрашає людину? У нашому класі з’явився новенький. Звати його Микита. Поки він не знайшов собі в класі друга. Він придивлявся до нас, а ми – до нього. Одного разу Микита приніс до класу вербові гілочки і поставив їх у банку з водою. З усього було видно, що вони стояли в нього вдома: на гілочках подекуди вже з’явилися зелені листочки. “Ой, як красиво! – зраділи дівчатка. – Начебто весна прийшла”. “Це тобі вчителька […]...
- Добре жіноче серце Я вважав, що всі дівчата – вередливі та пихаті. Тепер моя думка щодо них змінилася. А сталося іде так. До свята 8 Березня хлопчики нашого класу вирішили поставити сценку, щоб було цікавіше вітати дівчат. Дісталась невеличка роль і мені. Я дуже старався, але, мабуть, у мене нічого не виходило, бо наш “неформальний лідер” Павло відсторонив мене від участі у виставі. Лише мене. Зробилося якось дуже боляче. Настрій украй погіршився, коли, […]...
- Опис: Сосна – символ дитинства Висока сосна на окраїні села завжди вабила відчайдушних хлопчиків. А після того, як Павлусь Крапин почав залазити на це дерево, розповідати про те, що бачить, герой добутку Ю. Збанацького вирішив теж підкорити це дерево. Він довго ходив навколо сосни, придивлявся, збирав сили. І от один раз, коли хлопців не було поблизу, хлопчик вирішив забратися на саму вершину. Важко було добратися до перших галузей, страшно стало, коли треба було перебратися з […]...
- Сосна – символ дитинства Висока сосна на околиці села завжди манила відчайдушних хлопчаків. А після того, як Павлусь Крупин почав залазити на це дерево, розповідати про те, що бачить, герой твору Ю. Збанацького вирішив теж підкорити це дерево. Він довго ходив навколо сосни, придивлявся, збирав сили. І ось одного разу, коли хлопців не було поблизу, хлопчик вирішив забратися на самісіньку вершину. Важко було добратися до перших гілок, страшно стало, коли треба було перебратися з […]...
- Моя мама шиє У нашому місті був оголошений конкурс швачок “Золота голка”. Умови конкурсу надрукували в газеті, оголосили по місцевому каналу телебачення. Вранці мама сказала: “Я теж буду брати участь у цьому конкурсі”. Моя мама працює на швейній фабриці. Вона шиє одяг і дорослим, і дітям. Мама любить свою роботу, і на фабриці її хвалять. Нещодавно її призначили бригадиром швачок-мотористок. Шиє мама і вдома. Я люблю спостерігати, як вона це робить. У неї […]...
- Чи легко бути другом? Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Останнім часом батько Олега Радченко помітив, що його сину не телефонують друзі, ввечері до нього ніхто не приходить; і син не виходить з дому. Він днями сидить за комп’ютером, щось читає або тупо дивиться у телевізор. Те, що хлопець читає, добре, – відзначив батько. Комп’ютер і телевізор – речі потрібні. Але чому так раптово змінилася поведінка сина? Колись телефон не замовкав, Олег був […]...
- Головні риси характеру Скруджа У творі Чарльза Діккенса “Різдвяна пісня у прозі” ми познайомилися з головним персонажем Скруджем. Це непривабливий тип людини. “Скрудж був справжній жмикрут: він умів міцно схопити людину, як кліщами, придушити, скрутити, згребти”. Він був жадібний, твердий і гострий, як камінь, потайний і схожий на слимака. Погляд у Скруджа був такий холодний, що від нього можна було замерзнути. Чи страшні для нас сніг, град, ураган? Так. Але й вони часом змінюються, […]...
- Друг – це той, хто входить у твої двері, коли весь світ виходить з них “Друг – це той, хто входить у твої двері, коли весь світ виходить з них”. Беззаперечна істина для багатьох із нас, але саме вона, ця істина, викликає безліч питань, дискусів, обговорень. Одного разу ти зустрінеш найближчу тобі людину за думками, мріями, спільними інтересами. Дуже важко одразу зрозуміти, кого ти зустрів – справжнього друга чи просто приятеля. Яким же повинен бути справжній друг, як його виявити серед багатьох знайомих, із якими […]...
- Мій портфель 6 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Мій портфель Портфель – великий мій друг і працьовитий помічник. Правда, у вихідні і на канікулах він вилежується в моїй кімнаті, та в робочі дні він завжди зі мною. Як тільки кінчається літо, з першого вересня портфель сідає мені на плечі чи бере за руку і веде в школу. Щоб було легше вчитися, мій вірний товариш тримає в собі підручники, зошити, пенал з потрібним начинням. Олівці, […]...
- Мій чотириногий друг Вона примружує очі, ліниво потягується, а потім несподівано плигає прямо мені на зошит. Сидить і виразно дивиться на мене, неначе про щось хоче сказати. Я вже знаю, про що, тому кладу ручку і покірливо йду на кухню, щоб нагодувати мою маленьку чотириногу подругу. Не встигаю озирнутися – вона вже сидить біля своєї миски і дзвінко муркотить. її звуть Орися, і це ім’я було придумане мною ще задовго до появи маленького […]...
Categories: Твори з літератури