10 клас
ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
II варіант
Як ми знаємо з історії і народознавства, українці споконвіку займалися хліборобством. Тому коли ми говоримо про народ, найчастіше маємо на увазі саме селян. Але наприкінці XIX сторіччя нові умови життя породили іншу верству суспільства – робітників.
У п’єсі “Хазяїн” народом і є численна маса незаможних, а часом і безземельних селян, що поступово перетворюються у робітників. Вони вже менше прив’язані до своєї землі, навіть до рідного села, і постійно мандрують з місця на місце, шукаючи заробітку.
Як ми дізнаємося з комедії І. Карпенка-Карого, основною причиною перетворення селян на робітників може бути неврожай, тобто голод. Але і самі експлуататори, наймачі цієї дешевої робочої сили, робили все, щоб позбавити селян землі. Обдурюючи, вмовляючи, вони змушували неграмотних мужиків віддавати землю в оренду, а потім і робили з них, що хотіли.
Цим, зокрема, займався Ліхтаренко за наказом Пузиря в Мануйлівці.
Хазяї ставилися до робітників гірше, ніж до тварини, бо знали, що на місце не задоволених прийдуть інші. Про це говорять навіть самі робітники: “Ми не собаки – собак краще годують!” – кричать вони попід вікнами Пузиря, сподіваючись, що хазяїн може й не знає, яку їжу вони отримують. Вони усвідомлюють свою безсилість, бо знають: якщо покинуть роботу, їх ніхто не прийме, а можуть навіть і посадити. І врешті – решт вони самі залишаться ні з чим, бо прогайнують літо і не зароблять грошей.
Сподіваючись на підтримку хазяїна, вони не усвідомлюють, що все те робиться з його мовчазного до
Зволу. “Коли хазяїн нічого не зробе, поїдем до начальства. Я ходи знаю. Торік у Чобота було те Ж саме”,-пропонує Петро. Але насправді тут же з’ясовується, що ті скарги не дуже й помогли.
Поки хазяїнові робітник потрібний, він і буде його годувать, а як гаряча пора скінчиться, то їх навмисно почнуть годувати ще гірше, щоб більшість з них повтікала, покидавши зароблені за літо гроші.
Отже, вибір у них небагатий: або втікати, поки ще є робота, або скаржитися, наївно вірячи у виконанні їх вимог, або коритися, мовчки годуючись таким хлібом, що “поки свіжий, то такий глевкий, що тільки коники ліпить, в горло не лізе, заліплює пельку, а зачерствіє, тоді такий твердий, як цегла, – і собака не вкусить”.
Наприкінці п’єси виявилося, що є ще один спосіб боротьби – вимагати свої права силою. Сутички між робітниками і Ліхтаренком, що зменшив платню і брав на роботу тільки половину людей, призвела до того, що його поранили. Отже, виявляється, що народ, хоч який наївний і неосвічений, становить небезпечну силу.
А сила ця – в об’єднанні. І робітники починають вже це усвідомлювати, часом не без допомоги освічених людей, якими на селі були, зокрема вчителі. У Мануйлівці робочі вже почали засновувати артілі, крім того, там є, за словами Зеленського, “такий вчитель-артільщик і біля нього чоловіка три молодих, що через них і Ліхтаренко зуби переламає.”
Таким чином, вже наприкінці XIX століття народ почав усвідомлювати те, що він має право вимагати людського поводження з собою, має право на забезпечення умов їх праці і достойну заробітну платню. Зображуючи робітників, письменник показує звідки може прийти погибель пузирям. Хай це тільки початок, напевне, буде й продовження.





Related posts:
- Образ народу в комедії “Хазяїн” – І варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант І. Карпенко-Карий був добре ознайомлений з життям сільських багатіїв, з методами збагачення, завдяки яким спритні селяни своїм майном та прибутками зрівнялись з поміщиками-дворянами. П’єса є злою сатирою на любов до стяжання заради стяжання. Головна діюча особа – Пузир – колишній “мужик”, що тепер розбагатів такими методами. Є в п’єсі жертви Пузиревого “хазяйнування”. У ній весь час згадується про незадоволення, протести селян і […]...
- Образ народу в комедії “Хазяїн” І. Карпенко-Карого Карпенко-Карий не залишив своєю увагою наймитів, що тримають своєю працею Пузиреві економії. Автор правдиво показує у творі назрівання соціального конфлікту між капіталістами, з одного боку, та селянами і робітниками – з іншого. Оскільки головне спрямування комедії зосереджене на викритті і засудженні “стяжателя”, то цілком закономірним є те, що робітники не фігурують серед основних дійових осіб. Хоч вони активно виступають лише в перших трьох явах другої дії, проте як об’єкт хижацької […]...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” – ІІІ варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант У другій половині XIX сторіччя в Україні з’являються представники нового класу – капіталісти-земевласники. Виростали вони зі звичайних заможних селян, що важкою працею заробляли собі те багатство. Але нові землевласники швидко забули про те, що самі вони такі самі селяни, як ті робітники, що працюють на них, і перетворилися на справжніх експлуататорів, мета яких – збагачення заради збагачення. Цей процес спостерігав І. Карпенко-Карий […]...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” – ІІ варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Капіталістична система визискування породжує прислужників, які також прагнуть до наживи. Пузир стільки має хазяйства, що вже не може ним орудувати без управителів, прикажчиків, економів. Першими помічниками хазяїна є Феноген та Ліхтаренко. Хазяїн навчає їх обманювати селян, робітників. Хист кожного управителя визначається вмінням вигадувати якісь способи наживи. Це хижаки в людській подобі, що у всьому наслідують свого хазяїна, запопадливо крутять його “хазяйське колесо”. […]...
- П’єса “Хазяїн” – видатне досягнення української драматургії XIX століття – І варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Іван Карпенко-Карий-одна з визначних постатей в українській дожовтневій літературі, українській драматургії. Продовжуючи традиції Г. Квітки-Основ’яненка, І. Котляревського, Т. Шевченка, він з великою викривальною силою показує типові явища доби розвитку капіталізму в Україні, викриває хижацьку суть сільської буржуазії. В основу п’єси “Хазяїн” покладені реальні факти капіталістичної дійсності. І. Карпенко-Карий показав хижацьке обличчя українського капіталіста-землевласника, його нестримну жадобу до наживи, що робить з людини […]...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” – IV варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ IV варіант П’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” присвячена зародженню капіталістичних відносин в Україні. В центрі твору – яскраві представники цього класу. Зокрема, головний герой п’єси – Терентій Пузир. Яскравою рисою характеру цього “аграрія” є ненаситна жадоба до збагачення. Пузир просто засліплений нею і цілком підкорений їй. Всі його інтереси зводяться до того, як більше розбагатіти. Але ж для чого? Над цим питанням Пузир не замислюється. […]...
- П’єса “Хазяїн” – видатне досягнення української драматургії XIX століття – ІІ варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІІ варіант Іван Карпенко-Карий – видатний український драматург, який написав багато відомих п’єс, комедій. Усі знають такі його комедії, як “Мартин Боруля”, “Сто тисяч”, “Хазяїн”. Комедія “Хазяїн” – вершина творчості І. Карпенка-Карого. Важливі суспільно-політичні та моральні проблеми, які були поставлені ще в комедії “Сто тисяч”, знайшли своє подальше всебічне висвітлення в новій комедії “Хазяїн”. В основу п’єси покладено реальні факти капіталістичної дійсності. Драматург показав […]...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” – VІ варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ VI варіант У листі до сина Івана Карпенко-Карий писав: “Хазяїн” – зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної мети. Стяжання для стяжання”. Таким способом драматург сам визначив ідею своєї сатиричної комедії. Сатира пронизує всю п’єсу: вона наявна в зображенні головного героя – капіталіста-мільйонера Терентія Пузиря, а також його підручних – Феногена і Ліхтаренка, в змалюванні життєвих ситуацій, в мові персонажів. Терентій Пузир […]...
- Образ народу в комедії “Хазяїн” Як ми знаємо з історії і народознавства, українці споконвіку займалися хліборобством. Тому коли ми говоримо про народ, найчастіше маємо на увазі саме селян. Але наприкінці XІX століття нові умови життя породили іншу верству суспільства – робітників. У п’єсі “Хазяїн” народом і є численна маса незаможних, а часом і безземельних селян, що поступово перетворюються у робітників. Вони вже менше прив’язані до своєї землі, навіть до рідного села, і постійно мандрують з […]...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” – І варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант П’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” була написана у 1900 році. Це сатирична комедія, яка висміює ненажерливість і моральну ницість нових “господарів життя”. “Хазяїн” – зла сатира на чоловічу любов до стяжання, без жодної іншої мети. “Стяжання для стяжання!” – писав сам автор про свій твір. П’єса показує, як ненаситна жадоба до наживи, що стає самоціллю, перетворює поміщика на моральну потвору, робить з нього […]...
- Змалювання хижацьких засобів капіталістичної експлуатації в п’єсі “Хазяїн” ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В основі п’єси “Хазяїн” лежать реальні факти капіталістичної дійсності кінця XIX століття, коли на поверхню економічного життя України випливали спритні хижаки – українські “чумазі”. Карпенко-Карий розкрив хижацьке обличчя українського “чумазого”, показав, яка це страхітлива, темна сила, що нещадно визискує й пригнічує народ. У комедії “Хазяїн” показано кілька типів управителів маєтку Пузиря. Для них основний засіб наживи – хижацька експлуатація робітників. Пузир – типовий образ […]...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” – V варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ V варіант У 1861 році було скасовано кріпосне право. Але недовго довелося радіти мужикам, бо на зміну панам прийшов інший експлуататор – такий самий селянин, але більш заможний. Він почав дерти шкуру своїх братів не менше, а часом й більше за панів. Такий “хазяїн” і став головним героєм п’єси І. Карпенка-Карого. Звернувшись до жанру комедії, драматург намагається засобами сатири висміяти чоловічу любов до стяжання, […]...
- Тематика п’єси “Хазяїн” ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Серед найкращих п’єс, що поєднують матеріал, взятий з українського життя, патріотизм, здорові народні ідеали та літературно-драматичну майстерність, глибину висновків, уміння бачити загальноісторичний сенс подій, що відбуваються в Україні, п’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” посідає не останнє місце. Персонажі п’єси – сім’я, помічники, знайомі, що оточують головного героя Терентія Пузиря. Драматург групує події і будує сюжет так, що на наших очах обертається “хазяйське колесо”, об’єднуючи всіх […]...
- Іван Карпенко-Карий. “Хазяїн” Сатиричною комедією “Хазяїн” Карпенко-Карий закінчує галерею портретів сільських хижаків-куркулів. Драматург сам визначив ідею нової сатиричної комедії: “Хазяїн” – зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання!” Події відбуваються в 90-х роках XІX ст. У комедії широко, з глибоким знанням ситуації, показано рух “хазяйського колеса” капіталіста-аграрія, майстерно розкриті його економічні стосунки, способи і прийоми наживи. У центрі уваги драматурга стоять також моральні, етичні й психологічні […]...
- Образ Пузиря в комедії “Хазяїн” І. Карпенко-Карого Терентій Гаврилович Пузир – великий український капіталіст-землевласник, який вийшов із середняків. Він ще не звикся зі своїм становищем мільйонера і тому в ньому ще живе дух ненажерливості, хворобливої ощадливості, властивий дрібним власникам. Його жінка згадує: “Ми були так собі хазяїни, з середнім достатком”. Через тридцять п’ять років землі Пузиря, за висловом німця-купця, уже нагадували ціле княжество, яке й за три дні не об’їдеш. На цих земельних просторах розташовано кілька великих […]...
- Образ Соні та Калиновича в комедії “Хазяїн” І. Карпенко-Карого Дочка хазяїна Соня і вчитель Калинович змальовані драматургом не так чітко і послідовно, як Пузир, Феноген і Ліхтаренко. Однак видно, що автор відвів їм важливу композиційну роль: служити контрастом до “темних сил”, уособленням яких є хазяїн і його помічники. І Соня, і Калинович відчувають, що навкруги їх твориться зло, вони ніби намагаються боротися з цим злом, але їхні зусилля наївні і марні. Соня – дочка Терентія Гавриловича Пузиря. Вона освічена, […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи – IV варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи IV варіант “Сто тисяч” – це один з найкращих сатиричних творів І. Карпенка-Карого. Автор викриває експлуататора, його нестримний потяг до багатства. Г. Калитка, головний герой комедії, володіє степами, має декілька економій, велику кількість різних управителів, які по натурі такі ж жадібні, як і їх хазяїн. У гонитві за грішми багатій раз у раз потрапляє у […]...
- ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ Справжнє ім’я – Іван Карпович Тобілевич. Народився в с. Арсенівці у родині дворянина, помер у м. Берліні, похований поблизу рідного хутора Надія, що на Кіровоградщині. Драматург. Найвідоміші твори: комедії “Мартин Боруля”, “Сто тисяч”, “Хазяїн”, драми “Бурлака”, “Безталанна”, “Бондарівна”, трагедія “Сава Чалий”....
- Образ Феногена, Ліхтаренко та інших помічників Пузиря в комедії “Хазяїн” І. Карпенко-Карого Поруч із зображенням психіки, прагнень і думок землевласника-мільйонера драматург показує і той розплідник ненажерливого глитайства, який виростає біля Пузиря. Які хазяїни, такі їхні й. помічники. Недаремно на неодноразове питання Феногена, де він такий узявся, Ліхтаренко відповідає: “Хазяїни викохали!”, “Підходящий грунт – от і родять такі люди, як ми з вами”. Багато років хазяїн був прикладом для помічників, то ж обманювати для них – звичайна справа. Грабуючи для хазяїна і крадучи […]...
- Засоби сатиричного зображення персонажів комедії “Хазяїн” І. Карпенко-Карого Сатиричне зображення персонажів комедії, насамперед головного героя Пузиря, драматург здійснює засобами контрастного групування образів, самохарактеристики, взаємохарактеристики, введення художньої деталі, мовною характеристикою. Образи твору чітко розподілені на дві контрастні групи: з одного боку – Пузир і його помічники, з другого – Золотницький, Соня, Калинович. Хазяїн, характеризуючи сам себе, згадує, що раніше “йшов за баришами наосліп, штурмом кришив направо і наліво, плював На все і знать не хотів людського поговору”. Персонажі в […]...
- Композиція і сюжет комедії “Хазяїн” І. Карпенко-Карого П’єса “Хазяїн” – сатирична комедія, хоча дія твору, розвиток, розв’язка могли б бути матеріалом для драми. У морально здорової людини турботи глитаїв могли б збудити тільки сміх, коли б ці глитаї не були тією страшною силою, що оббирає тисячі людей, позбавляючи їх радощів життя. І. Карпенко-Карий був драматургом-новатором. Він сміливо відступав від усталених драматургічних шаблонів, приділяючи увагу не зовнішнім ефектним подіям, а глибокому розкриттю людських характерів. Драматург виходив не з […]...
- Образ народу в комедії І. Карпенка-Карого “Хазяїн” Комедію “Хазяїн” І. Карпенко-Карий написав навесні 1900 року. Перші вистави “Хазяїна” пройшли з великим успіхом у Києві в 1901 році. У цій комедії автор проявив себе драматургом-новатором. Це відразу вловили і критика, і глядачі йе тільки в Україні, а й за її межами. Так, під час гастролей українського театру в Москві 1901 року газета “Театральньїе известия” дала таку лаконічну, але точну характеристику художньому почер ку драматурга: Малороссийский он Островский, Фотограф […]...
- І. КАРПЕНКО-КАРИЙ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ХАЗЯЇН” Варіант 1 1.1. Карпенко-Карий народився 29 вересня 1845 р. у селі Арсенівка… А На Полтавщині. Б Львівщині. В Чернігівщині. Г Херсонщині. 2. Справжнє прізвище письменника… А А. Чайченко. Б М. Кандиба. В І. Тобілевич. Г П. Рудченко. 3. І. Карпенко-Карий після закінчення школи працював… А Театральним актором. Б Канцеляристом. В Учителем. Г Редактором театрального журналу. 4. Літературна діяльність І. Карпенка-Карого розпочинається з 1881 року, коли він написав твір… А “Новобранець”. […]...
- Пузир – дика, страшна сила ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Головний герой п’єси І. Карпенка-Карого “Хазяїн” – це мільйонер-землевласник Терентій Гаврилович Пузир, людина смішна і одночасно страшна. Визначальною рисою в характері Пузиря є ненаситна жадоба до збагачення. Нею й породжені такі його риси, як безчесність, несправедливість, жорстокість, некультурність, честолюбство, скупість. Він страшний у своїй зажерливості, у хижацьких методах наживи. Мета всього життя “хазяїна” – бариші, які він отримує нещадною, жорстокою експлуатацією робітників. Розуміючи, що […]...
- Викриття аморальності стяжателів і експлуататорів на прикладі образу Терентія Пузиря ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Земля була найбільшим скарбом для українця XIХстоліття, коли в нашій переважно аграрній державі почав зароджуватися капіталізм: “Ох земелько, святая земелько, Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку”, – ці роздуми і мрії належать не тільки Герасимові Никодимовичу Калитці, головному героєві комедії Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”, це думки багатьох селян тогочасної України. Так думав і Терентій […]...
- Тема, ідея, проблематика та жанр комедії “Хазяїн” І. Карпенко-Карого Тему комедії “Хазяїн” Карпенко-Карий визначив сам. Це показ людської любові, пристрасті до збагачення, “без жодної іншої мети. Стяжания для стяжания!” І розкрито цю тему на фоні бурхливого розвитку капіталізму на півдні України в 90-х роках XIX століття. Драматург нещадно викриває і засуджує капіталістичні взаємини між людьми, де все підкорено владі “безсердечного чистогана”, де в “корені лежить неправда, зло”. Разом з тим автор комедії утверджує, висловлюючись його власними словами, “ідею любові, […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи – ІІІ варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи ІІІ варіант Під час перебування І. Карпенка-Карого з дружиною у вигнанні в станиці Костянтинівський, він багато спілкувався з селянами. Одного разу, обідаючи в трактирі, драматург почув історію про те, як багатого мужика обдурили шахраї, продавши замість фальшивих грошей прості папірці. Цей випадок був використаний автором, що вже давно хотів прилюдно осудити сільських багатіїв нового типу, […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи – V варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи V варіант П’єса Карпенка-Карого “Сто тисяч” по праву належить до кращих сатиричних комедій в українській драматургії. В основу п’єси покладений життєвий матеріал, і нічого вигаданого в ній немає. У центрі комедії – образ жадібного Герасима Калитки. Можна впевнено сказати, що прагнення до збагачення – основний зміст життя Калитки. Він любить землю, але чому ми засуджуємо […]...
- Авторський задум та життєва основа комедії “Хазяїн” І. Карпенко-Карого Задум написати комедію “Хазяїн” І. Карпенко-Карий виношував довго – близько десяти років. А написав її 1900 року, коли багаті спостереження над тогочасною дійсністю, психологічні зауваження викристалізувалися у вчинки та характери героїв, склалися в яви та дії. Про довгий шлях твору від задуму до втілення свідчить і те, що в попередній комедії “Сто тисяч” ми вже зустрічаємо згадки про Пузиря, Чобота – багатих хазяїв; фактора Маюфеса, лихваря Хаскеля. Після написання комедії […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи – ІІ варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи II варіант І. Карпенка-Карого хвилювали проблеми українського селянства, його важка доля Письменник-демократ зневажав прагнення глитаїв до збагачення, що засліплює цих людей, вбиває в них почуття любові, дружби, вірності. У своїй комедії “Сто тисяч” він показав на прикладі головного героя Герасима Калитки, як низько може впасти людина, що в житті має лише один інтерес – гроші. […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи – І варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи І варіант І. Карпенко-Карий цікавився проблемами українського села. Він завжди хотів усвідомити причину виникнення селянина нового типу – п’явки-глитая, який збагачувався за рахунок народу. Обурюючись хижаками нового часу, письменник висміяв їх у своїй комедії “Сто тисяч”. Головний герой п’єси – багатий мужик Герасим Калитка, всі помисли якого спрямовані на придбання землі. Заради цього він накопичує […]...
- З чого сміється І. Карпенко-Карий у своїй комедії “Сто тисяч”? Карпенко-Карий – видатний український драматург, що працював наприкінці XІX століття. Іван Тобілевич зробив значний внесок не тільки в розвиток української літератури, а й у розвиток культури нашої Батьківщини. 1882 року у Катеринославі було створено перший український професійний театр, який здобув значне визнання не тільки серед народу, а й закордоном. П’єси для нового театру Тобілевич писав сам, у багатьох сам виконував головні ролі. Його драматичні твори характеризуються реалістичністю зображення усіх подій. […]...
- П’єса “Сто тисяч” як викриття користолюбства ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Наприкінці XIX – початку XX століття театральне мистецтво України переживало піднесення, ставала більш важливою його роль у культурному та громадському житті. Цей розквіт українського театру пов’язаний, не в останню чергу, з драматургією І. Карпенка-Карого та його діяльністю як режисера й керівника трупи. Українська драматургія того часу була під владою літературних штампів. Популярними були псевдокомічні п’єси “з народного життя” або історичні драми. І. Карпенко-Карий зміг збагатити літературу видатними п’єсами, […]...
- Твір Іван Карпенко-Карий і його п’єса “Сто тисяч” Іван Карпенко-Карий і його п’єса “Сто тисяч” Вивчаючи творчість Івана Карпенка-Карого, ми знайомимося з розвитком української драматургії й театру другої половини XIX століття. Величезним творчим досягненням Карпенка-Карого є його комедія “Сто тисяч”. Провідною рушійною силою подій, зображених у комедії “Сто тисяч”, є гонитва за багатством. Це яскраво показав драматург на образі сільського куркуля Герасима Никодимовича Калитки, сенсом життя якого було придбання землі: Калитка скуповував землю за будь-якої нагоди. Він купував […]...
- Образ Пузиря в комедії І. Карпенка-Карого “Хазяїн” Іван Карпенко-Карий – один з найвидатніших драматургів в українській літературі. Він був новатором драматичної форми, створив чимало нових жанрових різновидів драми, йому належить вісімнадцять оригінальних п’єс. “Хазяїн” – найвище досягнення І. Карпенка-Карого в жанрі соціальної комедії. Сам автор писав до свого сина Назара: “Комедія ця дуже серйозна, і я боюся, що буде скучна для публіки, котра від комедії жде тільки сміху. “Хазяїн” же – зла сатира на чоловічу любов до […]...
- Іван Карпенко-Карий – найвидатніший драматург XIX століття Іван Карпович Тобілевич – один з української сцени, талановитий драматург і актор, який виступав під псевдонімом Карпенко-Карий. Інтерес до театру, який зародився в Івана Карповича ще під час розповідей матері про вистави “Наталки Полтавки”, тепер знайшов реальний грунт для свого розвитку. У Бобринецькій ратуші Іван Тобілевич познайомився з колишнім актором мандрівної трупи Жураховського – Голубовським та М. Л. Кропивницьким. Голубовський і Кропивницький заснували аматорський театральний гурток, до якого ввійшли молоді […]...
- Трагікомічне звучання образу головного героя комедії І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля” І. КАРПЕНКО-КАРИЙ, М. СТАРИЦЬКИЙ 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ І. КАРПЕНКО-КАРИЙ, М. СТАРИЦЬКИЙ Трагікомічне звучання образу головного героя комедії І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля” Народна мудрість говорить: знайся кінь з конем, а віл з волом. Це висловлювання слід розуміти так: не намагайся дорівнятися до тих людей, з якими у тебе немає спільних інтересів, або до людей відмінного від твого соціального рівня. Не бажай неможливого чи неприйнятного для себе, бо навряд […]...
- Згубний вплив грошей ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Згубний вплив грошей Гроші… Для когось вони відіграють важливу роль, хтось має скромні грошові потреби, але, звичайно, без грошей обійтись неможливо. Любов до грошей – ось що об’єднує персонажів п’єси Карпенка-Карого “Сто тисяч”. Герасим Калитка, сільський багатій, прагне на всьому заробити і наскладати якомога більше грошенят. Він жорстоко експлуатує наймитів, шкодує для них шматка хліба і поступово втрачає ознаки нормальної людини. Мріє про гроші і кум Герасима Савка. […]...
- Іван Карпенко-Карий. “Мартин Боруля” “Сцена – мій кумир, театр – священний храм для мене!” Справжнє прізвище – Іван Карпович Тобілевич. Один із засновників театру корифеїв. Народився 29 вересня 1845 року в селі Арсенівці на Кіровоградщині. Помер 15 вересня 1907 року в Берліні. Похований у селищі Карлюжине, неподалік від хутора Надія. Іван Франко писав: ” …Він був одним з батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша […]...
- Життєвий і творчий шлях – Іван Карпенко-Карий Іван Карпенко-Карий Життєвий і творчий шлях 10 вересня 1845 р. у селі Арсенівці Бобринецького повіту на Херсонщині, в родині управителя поміщицького маєтку Карпа Адамовича Тобілевича народився син Іван. Батько походив із зубожілого дворянського роду. Не маючи ні землі, ні чинів, ні освіти, Карпо Адамович Тобілевич змушений був все життя служити у поміщиків. Мати майбутнього письменника була кріпосною, її Карпо Адамович викупив у поміщика Золотницького. До чотирнадцяти років Іван жив у […]...
- Утвердження сили народного духу і викриття нікчемності панівної верхівки у поемі І. П. Котляревського “Енеїда”
- Ідея жертовності та стійкості в трагедії Есхіла “Прометей закутий”
Categories: Шкільні твори