Як ми знаємо з історії і народознавства, українці споконвіку займалися хліборобством. Тому коли ми говоримо про народ, найчастіше маємо на увазі саме селян. Але наприкінці XІX століття нові умови життя породили іншу верству суспільства – робітників. У п’єсі “Хазяїн” народом і є численна маса незаможних, а часом і безземельних селян, що поступово перетворюються у робітників.
Вони вже менше прив’язані до своєї землі, навіть до рідного села, і постійно мандрують з місця на місце, шукаючи заробітку.
Як ми дізнаємося з комедії І. Карпенка-Карого, основною причиною перетворення селян на робітників може бути неврожай, тобто голод. Але і самі експлуататори, наймачі цієї дешевої робочої сили, робили все, щоб позбавити селян землі. Обдурюючи, вмовляючи, вони змушували неграмотних мужиків віддавати землю в оренду, а потім і робили з них, що хотіли.
Цим, зокрема, займався Ліхтаренко за наказом Пузиря в Мануйлівці.
Хазяї ставилися до робітників гірше, ніж до тварини, бо знали, що на місце не задоволених прийдуть інші. Про це говорять навіть самі робітники: “Ми не собаки – собак краще годують!” – кричать вони попід вікнами Пузиря, сподіваючись, що хазяїн може й не знає, яку їжу вони отримують. Вони усвідомлюють свою безсилість, бо знають: якщо покинуть роботу, їх ніхто не прийме, а можуть навіть і посадити. І врешті – решт вони самі залишаться ні з чим, бо прогайнують літо і не зароблять грошей.
Сподіваючись на підтримку хазяїна, вони не усвідомлюють, що все те робиться з його мовчазного до
Зволу. “Коли хазяїн нічого не зробе, поїдем до начальства. Я ходи знаю. Торік у Чобота було те Ж саме”,-пропонує Петро.
Але насправді тут же з’ясовується, що ті скарги не дуже й помогли. Поки хазяїнові робітник потрібний, він і буде його годувать, а як гаряча пора скінчиться, то їх навмисно почнуть годувати ще гірше, щоб більшість з них повтікала, покидавши зароблені за літо гроші.
Отже, вибір у них небагатий: або втікати, поки ще є робота, або скаржитися, наївно вірячи у виконанні їх вимог, або коритися, мовчки годуючись таким хлібом, що “поки свіжий, то такий глевкий, що тільки коники ліпить, в горло не лізе, заліплює пельку, а зачерствіє, тоді такий твердий, як цегла, – і собака не вкусить”.
Наприкінці п’єси виявилося, що є ще один спосіб боротьби – вимагати свої права силою. Сутички між робітниками і Ліхтаренком, що зменшив платню і брав на роботу тільки половину людей, призвела до того, що його поранили. Отже, виявляється, що народ, хоч який наївний і неосвічений, становить небезпечну силу.
А сила ця – в об’єднанні. І робітники починають вже це усвідомлювати, часом не без допомоги освічених людей, якими на селі були, зокрема вчителі. У Мануйлівці робочі вже почали засновувати артілі, крім того, там є, за словами Зеленського, “такий вчитель-артільщик і біля нього чоловіка три молодих, що через них і Ліхтаренко зуби переламає.”
Таким чином, вже наприкінці XІX століття народ почав усвідомлювати те, що він має право вимагати людського поводження з собою, має право на забезпечення умов їх праці і достойну заробітну платню. Зображуючи робітників, письменник показує звідки може прийти погибель пузирям. Хай це тільки початок, напевне, буде й продовження.





Related posts:
- Образ народу в комедії “Хазяїн” – ІІ варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Як ми знаємо з історії і народознавства, українці споконвіку займалися хліборобством. Тому коли ми говоримо про народ, найчастіше маємо на увазі саме селян. Але наприкінці XIX сторіччя нові умови життя породили іншу верству суспільства – робітників. У п’єсі “Хазяїн” народом і є численна маса незаможних, а часом і безземельних селян, що поступово перетворюються у робітників. Вони вже менше прив’язані до своєї землі, […]...
- Образ народу в комедії “Хазяїн” – І варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант І. Карпенко-Карий був добре ознайомлений з життям сільських багатіїв, з методами збагачення, завдяки яким спритні селяни своїм майном та прибутками зрівнялись з поміщиками-дворянами. П’єса є злою сатирою на любов до стяжання заради стяжання. Головна діюча особа – Пузир – колишній “мужик”, що тепер розбагатів такими методами. Є в п’єсі жертви Пузиревого “хазяйнування”. У ній весь час згадується про незадоволення, протести селян і […]...
- Образ народу в комедії “Хазяїн” І. Карпенко-Карого Карпенко-Карий не залишив своєю увагою наймитів, що тримають своєю працею Пузиреві економії. Автор правдиво показує у творі назрівання соціального конфлікту між капіталістами, з одного боку, та селянами і робітниками – з іншого. Оскільки головне спрямування комедії зосереджене на викритті і засудженні “стяжателя”, то цілком закономірним є те, що робітники не фігурують серед основних дійових осіб. Хоч вони активно виступають лише в перших трьох явах другої дії, проте як об’єкт хижацької […]...
- Образ народу в комедії І. Карпенка-Карого “Хазяїн” Комедію “Хазяїн” І. Карпенко-Карий написав навесні 1900 року. Перші вистави “Хазяїна” пройшли з великим успіхом у Києві в 1901 році. У цій комедії автор проявив себе драматургом-новатором. Це відразу вловили і критика, і глядачі йе тільки в Україні, а й за її межами. Так, під час гастролей українського театру в Москві 1901 року газета “Театральньїе известия” дала таку лаконічну, але точну характеристику художньому почер ку драматурга: Малороссийский он Островский, Фотограф […]...
- Образ Соні та Калиновича в комедії “Хазяїн” І. Карпенко-Карого Дочка хазяїна Соня і вчитель Калинович змальовані драматургом не так чітко і послідовно, як Пузир, Феноген і Ліхтаренко. Однак видно, що автор відвів їм важливу композиційну роль: служити контрастом до “темних сил”, уособленням яких є хазяїн і його помічники. І Соня, і Калинович відчувають, що навкруги їх твориться зло, вони ніби намагаються боротися з цим злом, але їхні зусилля наївні і марні. Соня – дочка Терентія Гавриловича Пузиря. Вона освічена, […]...
- Образ Пузиря в комедії Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Великим творчим досягненням І. Карпенка-Карого є його комедія “Хазяїн”, в якій він дуже майстерно висвітлив глитайську верхівку українського села, показавши її нікчемність і висміявши її ідеали. Цю глитайську верхівку він втілив в образі головного персонажа твору – великого землевласника, мільйонера Терентія Пузиря. Пузир вже ступив на ту найвищу сходинку власників, про яку тільки мріяли Михайло Окунь і Герасим Калитка. Він володіє тисячами десятин землі, його господарство складається з кількох економій. […]...
- Образ Пузиря у комедії Карпенка-Карого “Хазяїн” Художня повноцінність літературного твору, як відомо, виявляється в тому, що життєві ситуації й людські типи зображуються в ньому неоднозначно, з різних сторін, бо ж неоднозначним, багатогранним є й саме життя. Саме так і змальовано образ Терентія Гавриловича Пузиря – головного персонажа комедії “Хазяїн”. За задумом і його втіленням “Хазяїн” – це “зла сатира на чоловічу любов до стяжання”. Отже, сміх – іронічний, зневажливий, а ой знищувальний є основним прийомом характеристики […]...
- Образ Пузиря в комедії І. Карпенка-Карого “Хазяїн” Іван Карпенко-Карий – один з найвидатніших драматургів в українській літературі. Він був новатором драматичної форми, створив чимало нових жанрових різновидів драми, йому належить вісімнадцять оригінальних п’єс. “Хазяїн” – найвище досягнення І. Карпенка-Карого в жанрі соціальної комедії. Сам автор писав до свого сина Назара: “Комедія ця дуже серйозна, і я боюся, що буде скучна для публіки, котра від комедії жде тільки сміху. “Хазяїн” же – зла сатира на чоловічу любов до […]...
- Образ Пузиря в комедії “Хазяїн” І. Карпенко-Карого Терентій Гаврилович Пузир – великий український капіталіст-землевласник, який вийшов із середняків. Він ще не звикся зі своїм становищем мільйонера і тому в ньому ще живе дух ненажерливості, хворобливої ощадливості, властивий дрібним власникам. Його жінка згадує: “Ми були так собі хазяїни, з середнім достатком”. Через тридцять п’ять років землі Пузиря, за висловом німця-купця, уже нагадували ціле княжество, яке й за три дні не об’їдеш. На цих земельних просторах розташовано кілька великих […]...
- Образ Пузиря у комедії “Хазяїн” Художня повноцінність літературного твору, як відомо, виявляється в тому, що життєві ситуації й людські типи зображуються в ньому неоднозначно, з різних сторін, бо ж неоднозначним, багатогранним є й саме життя. Саме так і змальовано образ Терентія Гавриловича Пузиря – головного персонажа комедії “Хазяїн”. За задумом і його втіленням “Хазяїн” – це “зла сатира на чоловічу любов до стяжання”. Отже, сміх – іронічний, зневажливий, а то й знищувальний є основним прийомом […]...
- Образ Феногена, Ліхтаренко та інших помічників Пузиря в комедії “Хазяїн” І. Карпенко-Карого Поруч із зображенням психіки, прагнень і думок землевласника-мільйонера драматург показує і той розплідник ненажерливого глитайства, який виростає біля Пузиря. Які хазяїни, такі їхні й. помічники. Недаремно на неодноразове питання Феногена, де він такий узявся, Ліхтаренко відповідає: “Хазяїни викохали!”, “Підходящий грунт – от і родять такі люди, як ми з вами”. Багато років хазяїн був прикладом для помічників, то ж обманювати для них – звичайна справа. Грабуючи для хазяїна і крадучи […]...
- Жіночі образи комедії І. Карпенка-Kapoгo “Хазяїн” Комедія І. Карпенка-Kapoгo “Хазяїн” написана в 1900 році і відтворює реальні факти капіталістичного ладу – народження українського капіталіста-землевласника, якого ненаситна жадоба до наживи робить моральною потворою. Образи п’єси умовно можна поділити на три групи: Пузир та його управителі, ліберали та трудовий народ. Жіночих образів у п’єсі майже немає – це лише дружина Пузиря та його дочка Соня. Жорстокість і бездушність Пузиря, його жадобу до збагачення допомагають розкрити і образи дружини […]...
- Система образів у комедії І. Карпенка-Карого “Хазяїн” Драматична творчість І. К. Карпенка-Карого – найбільше досягнення української класичної драматургії XІX ст. В українській драматургії п’єса “Хазяїн” вважається найкращою реалістичною сатиричною комедією. Карпенко-Карий використав могутню силу сміху не для того, щоб розважати, звеселяти громадськість, а щоб боротись за торжество світлих, благородних ідеалів людства. Автор підкреслював, що його “Хазяїн” – це “зла сатира на чоловічу любов до стяжания без жодної іншої мети. Стяжания для стяжания”. Тему “стяжания для стяжания” Карпенко-Карий […]...
- Засоби сатиричного зображення персонажів комедії “Хазяїн” І. Карпенко-Карого Сатиричне зображення персонажів комедії, насамперед головного героя Пузиря, драматург здійснює засобами контрастного групування образів, самохарактеристики, взаємохарактеристики, введення художньої деталі, мовною характеристикою. Образи твору чітко розподілені на дві контрастні групи: з одного боку – Пузир і його помічники, з другого – Золотницький, Соня, Калинович. Хазяїн, характеризуючи сам себе, згадує, що раніше “йшов за баришами наосліп, штурмом кришив направо і наліво, плював На все і знать не хотів людського поговору”. Персонажі в […]...
- Композиція і сюжет комедії “Хазяїн” І. Карпенко-Карого П’єса “Хазяїн” – сатирична комедія, хоча дія твору, розвиток, розв’язка могли б бути матеріалом для драми. У морально здорової людини турботи глитаїв могли б збудити тільки сміх, коли б ці глитаї не були тією страшною силою, що оббирає тисячі людей, позбавляючи їх радощів життя. І. Карпенко-Карий був драматургом-новатором. Він сміливо відступав від усталених драматургічних шаблонів, приділяючи увагу не зовнішнім ефектним подіям, а глибокому розкриттю людських характерів. Драматург виходив не з […]...
- Честь та безчестя персонажів комедії І. Карпенна-Карого “Хазяїн” Що на сьогоднішній день означає поняття “честь”? Кожний це поняття буде трактувати по-своєму. Для одних – це сукупність вищих моральних принципів, повага, пошана, визнання інших перемог. Для інших – це “земля, скот, вівці, хліб, комерція, бариш – оце життя!” Тому і героїв комедії “Хазяїн” можна поділити на два табори за цими “поняттями” честі. Очевидно, людиною честі можна назвати юнака Зозулю, на якого Ліхтаренко та Феноген звели наклеп, а Пузир звільнив […]...
- Образ Пузиря за п’єсою “Хазяїн’ Івана Карпенка-Карого Драматург сам визначив ідею сатиричної комедії “Хазяїн” . У листі до сина він зазначав: “Хазяїн” – зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання”. І. Франко після прочитання твору писав: “Грандіозну по своїм замислі й по майже бездоганнім оздобленню картину великого промисловця і глитая з селян з його могутніми впливами і чисто селянською вдачею дає нам Карпенко-Карий,..”. Терентій Пузир незрівнянно багатший від Герасима Калитки, […]...
- Честь і безчестя персонажів комедії Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Комедія “Хазяїн” слушно вважається вершиною творчості Івана Карповича Тобілевича. “Зла сатира на чоло-вічу любов до стяжання без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання!” – так визнав свій задум сам автор, поклавши в основу п’єси реальні факти капіталістичної дійсності. Письменник з великою викривною силою змальовує типові явища розвитку капіталізму на Україні, виставляє на суд читача хижацьку суть сільської буржуазії. Цій меті підпорядковане і ретельне створення образів комедії, які можна поділити на […]...
- Образ Пузиря у п’єсі І. Карпенка-Карого “Хазяїн” П’єси І. Карпенка-Карого – ціла епоха в історії розвитку світової драматургії. Письменник вважав своїм обов’язком викривати суспільне зло, тому в його творах читач часто бачить дійових осіб, що виступають уособленням людських вад. Одним з таких персонажів є головний герой комедії “Хазяїн” Терентій Гаврилович Пузир. “Коли дають – бери! Сам хазяїн наш всіх научає: з усього, каже, треба користь витягать, хоч би й зубами пришилося тягнуть – тягни! Так він робив […]...
- Тема, ідея, проблематика та жанр комедії “Хазяїн” І. Карпенко-Карого Тему комедії “Хазяїн” Карпенко-Карий визначив сам. Це показ людської любові, пристрасті до збагачення, “без жодної іншої мети. Стяжания для стяжания!” І розкрито цю тему на фоні бурхливого розвитку капіталізму на півдні України в 90-х роках XIX століття. Драматург нещадно викриває і засуджує капіталістичні взаємини між людьми, де все підкорено владі “безсердечного чистогана”, де в “корені лежить неправда, зло”. Разом з тим автор комедії утверджує, висловлюючись його власними словами, “ідею любові, […]...
- Авторський задум та життєва основа комедії “Хазяїн” І. Карпенко-Карого Задум написати комедію “Хазяїн” І. Карпенко-Карий виношував довго – близько десяти років. А написав її 1900 року, коли багаті спостереження над тогочасною дійсністю, психологічні зауваження викристалізувалися у вчинки та характери героїв, склалися в яви та дії. Про довгий шлях твору від задуму до втілення свідчить і те, що в попередній комедії “Сто тисяч” ми вже зустрічаємо згадки про Пузиря, Чобота – багатих хазяїв; фактора Маюфеса, лихваря Хаскеля. Після написання комедії […]...
- Змалювання хижацьких засобів капіталістичної експлуатації у п’єсі І. Карпенка-Карого “Хазяїн” Основний герой п’єси І. Карпенка-Карого “Хазяїн” – це мільйонер Терентій Пузир. Він знає, що головним джерелом його збагачення є жорстока експлуатація робітників. Він страшний у своїй зажерливості, у хижацьких методах наживи. Розуміючи, що “дешевий робітник” там, де скрута, Пузир наймає бідних робітників. Під час здійснення хижацьких намірів Пузиря зростає напруження між багатієм та його робітниками. Трударі не витримують жорстокої експлуатації, і в мануйлівській економії спалахує стихійний бунт. Пузир планує збільшити […]...
- Образ і характеристика Чацкого в комедії “Горі від розуму” У комедії ми зустрічаємося вже зі зрілим Чацким, з людиною зі сформованими ідеями, з певними моральними вимогами. Рабської моралі Фамусових і молчалиних Чацкий протиставляє високе, декабристське розуміння честі й боргу, суспільної ролі й обов’язків людини. Вільний і самостійний напрям думок замість безмовного преклоніння перед “думками чужими”, незалежність і горде достоїнство замість низькопоклонства й лестощів перед вищими – такі моральні принципи Чацкого. Подібно самому Грибоєдову, він бачить “не в наслажденьи життя […]...
- Образ хазяїна життя в п’єсі І. Карпенка-Карого “Хазяїн” І. “І. К. Карпенко-Карий – батько новочасного українського театру, визначний артист, великий драматург” . ІІ. Моє знайомство з творами Карпенка-Карого. 1. Порівняння героїв двох комедій. 2. Протест батраків у хазяйстві Пузиря. 3. Певне позитивне значення слова “хазяїн” стосовно образу Пузиря. ІІІ. До яких роздумів приводить нас комедія Карпенка-Карого “Хазяїн”? ....
- “Хазяїн” – видатне досягнення української драматургії XIX століття “Чим він був для України, дня розвою її громадського та духовного життя, се відчуває кожний, хто знає, то він був з батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література”, – так оцінив значення спадщини і діяльності видатного письменника Івана Карпенка-Карого геніальний Франко. Комедію “Хазяїн” недаремно вважають одним з вершинних досягнень української драматургії XIX століття. У цьому творі знайшли своє подальше відображення […]...
- Правдивий образ промисловця і “Глитай’ з селян у драмі І. Карпенко-Карого “Хазяїн” Які твори стають класичним літературним зразком? Мабуть ті, в яких письменник розкриває таємницю людського серця, людського характеру. Від того, наскільки майстерно й правдиво він це зробить, залежить подальше життя твору в часі. Деякі твори залишаються актуальними навіть через кілька сотень років після їх народження, незважаючи на те, що людство іде вперед великими кроками, змінюються історичні обставини, політичні умови тощо. Можливо, душа людська не залежить від цих зовнішніх обставин. Вона є […]...
- Образ Пекла у “Божественній комедії” Данте Аліг’єрі “Божественна комедія” Данте – глибоко символічний твір. Побудований як подорож героя Пеклом, Чиє тилищем та Раєм, він зображує основні людські пороки та чесноти. Навіть бездіяльність Данте вважає гріхом, адже відстороненість, відсутність власного станлення і власної життєвої позиції не може бути схвальним вибором людини. Окрему увагу Данте приділяє грішникам, які матеріальне поставили вище від духовного. У чому б не полягай їхній гріх (чи у надмірній скупості, чи у марнотратстві, Данте зображу! […]...
- Образ Митрофана в комедії Д. Фонвізіна “Недоук” Имей сердце, имей душу, И будешь человек во всякое время. Д. Фонвізін Да отвяжись, матушка, как Навязалась! Д. Фонвізін. Недоук Комедія “Недоук” була написана наприкінці XVІІІ століття, але багато її проблем є актуальними, образи усе ще живі. І нехай трохи старомодний вигляд мають Стародум і Правдін, та багато що в їхніх монологах стосується й нашого часу. Нехай немає в сучасного Митрофанушки кріпаків, готових у будь-який момент догодити, нагодувати, прислужитися, захистити, […]...
- Образ Дон Жуана в комедії Мольера Більше ста варіантів образа Дон Жуана знає світове мистецтво. Найбільші майстри, геніальні поети, композитори, художники брали участь у створенні блискучої галереї портретів палкого, безтурботного іспанця, підкорювача й спокусника жіночих сердець. У них різні особи, але одне ім’я – знамените, що стало загальним ім’я Дон Жуана. Серед них відвертий цинік, ошуканець, лиходій-гвалтівник Дон Хуан Тирсо де Молина, прототип всіх майбутніх Дон Жуанів. Серед них жіночно прекрасний, по дитячому простодушний, палкий герой […]...
- Образ дон Жуана в комедії Мольєра “Дон Жуан” Більше ста варіантів образа Дон Жуана знає світове мистецтво. Найбільші майстри, геніальні поети, композитори, художники брали участь у створенні блискучої галереї портретів палкого, безтурботного іспанця, підкорювача й спокусника жіночих сердець. У них різні особи, але одне ім’я – знамените, що стало загальним ім’я Дон Жуан. Серед них відвертий цинік, ошуканець, лиходій-гвалтівник Дон Хуан Тирсо де Моліна, прототип всіх майбутніх Дон Жуанов, Серед них жіночно прекрасний, дпростодушний, палкий герой поеми Байрона […]...
- Образ Герасима Калитки у комедії І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” Першою п’єсою, що вийшла з-під пера Карпенка-Карого після того, як він позбувся “гласного нагляду”, була комедія “Гроші”, написана в 1889 році. Минуло майже три десятиліття, як у Росії скасували кріпацтво, і в житті села сталися суттєві зміни. Поміщики, що втратили безмежну владу над селянами, важко пристосовувалися до нових умов, бо не звикли думати й працювати. Їхні маєтки часто занепадали й перекуповувалися людьми з грошима, які набували дедалі більшої сили. Саме […]...
- Змалювання хижацьких засобів капіталістичної експлуатації в п’єсі “Хазяїн” ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В основі п’єси “Хазяїн” лежать реальні факти капіталістичної дійсності кінця XIX століття, коли на поверхню економічного життя України випливали спритні хижаки – українські “чумазі”. Карпенко-Карий розкрив хижацьке обличчя українського “чумазого”, показав, яка це страхітлива, темна сила, що нещадно визискує й пригнічує народ. У комедії “Хазяїн” показано кілька типів управителів маєтку Пузиря. Для них основний засіб наживи – хижацька експлуатація робітників. Пузир – типовий образ […]...
- Актуальність п’єси І. Карпенка-Карого “Хазяїн” В історії літератури відомі твори, які, не витримавши випробування часом, швидко забувалися. Часто причиною відсутності популярності для твору була його “відірваність” від життя, в ньому читач не знаходив висвітлення проблем, що хвилюють суспільство взагалі і самого читача зокрема. Однак були й твори, які, щойно з’явившись, набували загального визнання, широкої популярності. До таких творів належить і написана у 1900 році І. Карпенком-Карим комедія “Хазяїн”, тема якої, – показ жорстоких методів збагачення, […]...
- Іван Карпенко-Карий. “Хазяїн” Сатиричною комедією “Хазяїн” Карпенко-Карий закінчує галерею портретів сільських хижаків-куркулів. Драматург сам визначив ідею нової сатиричної комедії: “Хазяїн” – зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання!” Події відбуваються в 90-х роках XІX ст. У комедії широко, з глибоким знанням ситуації, показано рух “хазяйського колеса” капіталіста-аграрія, майстерно розкриті його економічні стосунки, способи і прийоми наживи. У центрі уваги драматурга стоять також моральні, етичні й психологічні […]...
- “Хазяїн” Івана Карпенка-Карого – зразок української драматургії XIX ст. – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина “Хазяїн” Івана Карпенка-Карого – зразок української драматургії XIX ст. Наприкінці XIX ст. в Україні відбувалися великі зміни, починали свій розвиток капіталістичні відносини, які дуже впливали на життя селян, на зміну дрібним власникам приходили великі капіталісти-землевласники, які нещадно експлуатували селян заради своєї наживи. Ці нові явища привернули увагу І. Карпенка-Карого, бо він бачив їхню руйнівну дію, тому в багатьох своїх творах […]...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” – ІІІ варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант У другій половині XIX сторіччя в Україні з’являються представники нового класу – капіталісти-земевласники. Виростали вони зі звичайних заможних селян, що важкою працею заробляли собі те багатство. Але нові землевласники швидко забули про те, що самі вони такі самі селяни, як ті робітники, що працюють на них, і перетворилися на справжніх експлуататорів, мета яких – збагачення заради збагачення. Цей процес спостерігав І. Карпенко-Карий […]...
- Твір: Образ Софії Київської – символ духовного надбання народу Багато є чудес на землі, якими пишаються народи – адже це їх історія і культура. І на нашій українській землі є справжнє диво – Софія Київська. Розкинулася вона посеред Києва і дивиться на нашу країну своїми здивованими “очима”. Цей собор нагадує нам, що були на нашій землі таланти, здатні своїми руками та багатющою фантазією створити чудову споруду, що стоятиме століттями як пам’ять, як символ духовного надбання українського народу. Жив на […]...
- Хто такий Пузир, або Як написати твір за комедією І. Карпенка-Карого “Хазяїн” Яким ви уявляєте собі пузир? Звичайно ж, великим, круглим, бо він зібрав в собі багато-багато повітря. І щоб йому вирости, потрібно ще й ще. Отак і Терентій Гаврилович Пузир із п’єси “Хазяїн” забрав собі багато-багато грошей, землі, овець. А хоче ще й ще. В основі кожного драматичного твору, якщо ви не забули, завжди лежить конфлікт, що є наслідком життєвих суперечностей. Який же конфлікт у п’єсі “Хазяїн”? Він досить своєрідний. Капіталіст-мільйонер […]...
- Прометей символічний образ нескореного народу Прометей – символічний образ нескореного народу О немовкнуча кобзо тараса, Як ти, будячи помсту і гнів, Відкликалась на стогін Кавказу, на брязкіт його кайданів! / Г. Леонідзе / Переклад О. Новицького. Майже в кожного народу від прадавніх часів збереглися легенди. Багато легенд і міфів народилося в Елладі. Серед них був міф про Прометея, що розповідає, як мужній титан викрав у богів вогонь і приніс його людям. За це він був […]...
- П’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” зла сатира на пристрасть до накопичення Талант І. Тобілевича найкраще виявився у жанрі комедії. Драматург вважав комедію найдійовішим драматичним жанром в умовах тогочасної пореформеної дійсності, бо комедія “бичує сатирою страшною всіх і сміхом через сльози сміється з пороків, і заставляє людей, мимо їх волі, соромитись своїх лихих учинків!..” І. Карпенко-Карий не міг обминути й такого суспільного зла, що нестримно розросталось у пореформених умовах, як гонитва спритних “мужиків”, особливо недавніх панських прикажчиків та економів, за грошима. Вони, […]...
- Картини рідної Донеччини у творах “Вода десь точить білий камінь”, “Солов’їні далі, далі солов’їні” – ІІІ варіант – ВОЛОДИМИР СОСЮРА
- Пародія й памфлет у п’єсах Булгакова
Categories: Твори з літератури