Музей радощів і сліз

Як багато у світі різноманітних музеїв. Але, якби моя воля, я відкрив би ще один – музей “Радощів і сліз”. Серед його експонатів я повісив би банку з написом: “Сльози, які пролила волейбольна команда дівчат 8-А, що програла команді 8-Б”.

Або вивісив би щит: “Для пробивання дозволу на багатоденний туристський похід”. У музеї я виставив би кеди чемпіона школи зі стрибків і дитячі черевики однієї дівчинки, в яких вона вперше прийшла до школи. У цьому музеї була б спеціальна кімната для “астролога”.

Він сидів би на східній кулі зі строкатої тканини. І витягував би з лотерейного барабана для кожного, хто побажає, його “долю”. Це могли б бути афоризми. Наприклад, такі: “Я не Бог, я мушу щось робити” . “Гарячкуваті люди відхідливі” . “Лінощі, як іржа, роз’їдають швидше, ніж. праця виснажує” . “Що людина розумніше і що чуйніше в неї серце, то більше вона помічає добра в інших людях” . “Не треба навіть жартома брехати і лестити.

Хай кожен думає про тебе, що йому завгодно, а ти будь таким, який є насправді” . “Не знаєш, хто я, не знаю, хто ти. Дивно: як ми до сьогодні не знали одне одного. Побудуємо ж міст між двома, що одне одного не знають!” . Ось такий музей “Радощів і сліз” я хотів би відкрити у нашій школі.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Музей радощів і сліз

Categories: Твори з літератури