“Пісня про Правду” Рільке переносить нас у сиву давнину, де у Південній Русі, в тихих самотніх степах, що звуться Україною, хазяйнувати польські пани. Вони були жорстокими володарями У цих жорстоких людей у руках були навіть церковні ключі, які видавалися за певну окрему платню. Люди були уяремлені не тільки фізично, а й духовно.
Ми бачимо Київ тих часів. Автор “Пісні про Правду” називає Київ священним містом, де Русь уперше заявила про себе чотирма сотнями священних куполів. Саме це велике місто Знищувалося пожежами, а в степах під Києвом жили майстрові люди, які не знали, шо діється за міськими вежами. Але й там люди страждали від жорстокості правителів.
Ця жорстокість переносилася на родинні стосунки. Може, її пом’якшували старі ікони. Автор говорить, що ці старі ікони – “немов верстові камені Бога, і відблиск лампадки пробивається крізь їхній оклад, немовби заблукане дитя крізь зоряну ніч.
Ці ікони – ніби опора, ніби певний іиак на шляху, і жодний дім не стоїть без них”.
Потреба в іконах росла. Братися за їхнє створення означало наближатися до Бога. Це розумів і Петро Якимович – швець за фахом. Він теж брався малювати ікони, але основну роботу не кидав, а коли втомлювався від неї, займався іконописом. Намагався залучити писати ікони і Олексу, сина свого.
Це був хлопець, який майже нічого не зробив у житті. Олекса вирішив намалювати Пресвяту Богородицю, проте спроба його не вдалася. Річ вийшла настільки гріховна, що старий Петро поквапився замалювати пошкоджену дошку образом святого Дими – грія, якого він із невідомих причин шанував понад усіх святих.
Проте цей випадок з іконою не заступив Олексі шлях до Бога. Якось увечері на початку літа, коли родина вечеряла, на порозі їхньої хати з’явився сліпий коб – іар. То був один із тих кобзарів, що ходив із своєю дванадцятиструнною бандурою по селах і співав про велику славу козаків.
Цього разу сліпий кобзар заспівав іншу пісню і проспівав її тричі. Цс була пісня про Правду. І починалася вона сумно:
Нема в світі Правди, не знайти, немає…
Бандурист співав натхненно, слова так і западали у душу. Кривда перемагає у світі. У заклику до боротьби за Правду бандурист знаходив такі слова, що бентежили слухачів:
Правдо, мати рідна, орлице крилата.
Де ж той син, що прийде тебе відшукати?..
Не тільки люди перебували під гнобленням, а й Правда потерпала від гоніння. Кобзар закінчив пісню словами, які запевняли: борцям за Правду на підмогу стане Бог великий, “і вкаже, єдиний, праведну дорогу”.
Тож дорога до Бога була відкрита усім чесним людям землі української. Пісня про Правду надихнула Олексу на боротьбу. У нього стало якось чудно на серці. Він узяв рушницю і вийшов з хати. Одержав материнське благословіння.
Немає сумніву, шо Олекса, як і інші патріоти, вийшов на праведний шлях, а на підмогу патріотам став сам Господь.





Related posts:
- Мої роздуми над твором Р. М. Рільке “Пісня про Правду” “Пісня про Правду” Рільке переносить нас у сиву давнину, де у Русі, в тихих самотніх степах, що звуться Україною, хазяйнували польські загарбники. Вони були жорстокими володарями. У цих жорстоких людей у руках були наші церковні ключі, які видавалися за певну окрему платню. Люди були поневолені не тільки фізично, а й духовно. Ми бачимо Київ тих часів. Автор “Пісні про Правду” називає Київ священним містом, де Русь уперше заявила про себе […]...
- Роздуми над твором “Пісня про віщого Олега” Олег бы послушал – еще один щит Прибил бы к вратам Цареграда. Волхвы-то сказали с того и с сего, Что примет он смерть от коня своего! В. Висоцъкий Драматизм вірша О. С. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” наводить на роздуми про ті суворі часи, коли жили наші древні предки. Докладно про життя й діяльність новгородського князя Олега розповідає в “Повісті минулих літ” Нестор Літописець. Після смерті князя Новгородського Рюрика князівством […]...
- Твір за оповіданням “Пісня про Правду” Р. М. Рільке Австрійський письменник Стефан Цвейг звернув увагу на обличчя поета – трохи слов’янське, без жодної різкої риси, з блакитними очима, які осявали його зсередини. У 1897 році Рільке познайомився з Лу Андреас Саламе, дочкою генерала російської армії французького походження, яка народилася в Петербурзі. Розумна, із сильним характером дівчина запалила Рільке своїми розповідями про вітчизну. Разом із нею він у 1899 – 1900 роках подорожує Росією та Україною. Рільке був вражений красою […]...
- Мої роздуми над твором Л. Костенко “Маруся Чурай” Вперше я познайомився з творчістю Ліни Костенко в одинадцятому класі. Прочитав її вірші: “Моя любове! Я перед тобою”, “Пастораль XX століття”, “Життя іде і все без коректур” та інші. Ця поезія залишила помітний слід у моїй душі. Мене захопила не тільки її творчість, а й вона сама як особистість, бо прийшла вона в цей світ і живе в ньому, щоб творити добро, щоб нести любов, щоб залишити нам у спадок […]...
- Зображення боротьби за незалежність у “Пісні про Правду” Р. Рільке Райнер Марія Рільке – видатний австрійський поет. У квітні 1899 року він відвідав Російську імперію. Перебуваючи в Росії, поет познайомився з минулим, захопився історією Київської Русі. Завдяки історії у Рільке виник інтерес і до України, до княжих часів та героїчної козацької минувшини. Результатом захоплення P. M. Рільке Україною стало написання “Казок про любого Бога”, в яких письменник оспівує простоту та щирість українців, їх набожність, красу української природи. “Пісня про Правду” […]...
- Роздуми І. Франка про правду життя – ІВАН ФРАНКО ІВАН ФРАНКО Роздуми І. Франка про правду життя І. Я. Франко завжди намагався усвідомити складні явища життя. У своїх творах він торкається глибин людської душі, прагне з’ясувати багато моральних проблем. Філософські проблеми піднімає поет у вірші “Не високо мудруй”. На думку Івана Франка, мудрість і правда життя полягає не в тому, щоб “понад світом кружить”, а в тому, щоб праведно жити, тобто боротися з будь-якою несправедливістю. У своєму творі “Строфи” […]...
- Роздуми над твором І. Драча “Чорнобильська Мадонна” Поема І. Драча “Чорнобильська Мадонна” – це твір, який читаєш з болем, твір, що дає кожному з нас збагнути найболючіші проблеми нашого буття, нашої духовності, нашої скорботи, долі нашої України. Це твір – складний, метафоричний, багатопроблемний. Поет порушує у поемі політичні, екологічні, морально-етичні, історичні проблеми, спонукає нас до роздумів над нашим минулим і сучасним, закликає зупинитися, переосмислити все і жити, не завдаючи шкоди навколишньому середовищу. Над нашою Україною 26 квітня […]...
- Мої роздуми над твором Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” я вважаю глибоко психологічним твором. Панас Мирний змусив задуматися над однією з найголовніших проблем життя – проблемою вибору. Рано чи пізно вона постає перед кожним. В романі увага спрямована на те, як вирішує цю проблему головний герой – Чіпка Варениченко. Кожна людина народжується для щастя, радощів. Кожна мати бажає своїй дитині світлої долі. Прагнула до цього і Мотря, мати Чіпки, але всі мрії […]...
- За твором Максима Горького “Пісня про Буревісника” “О Боже праведний! Це чого ж у школі тепер навчають?” – вжахнулась моя мама, коли прочитала тему твору. Горький і Ніцше – це два антиподи, вважає вона. І переконує мене у тому, що Горький славив людину, свободу, а Ніцше – навпаки, якусь “надлюдину”. Ставити в один ряд ці два імені аж ніяк неможливо, переконана вона. Люба моя вчителько, шановна Маріє Євгенівно, дозвольте я напишу свій твір у вигляді звернення до […]...
- Роздум за твором Чарльза Дікенса “Різдвяна Пісня” Англійський письменник-реаліст, найвідоміший представник соціально-побутової прози XІX століття. Г. Честертон зазначав, що Діккенс мав два великі таланти – вміння писати смішне та вміння змальовувати жахливе. Все це дійсно відображається в “Різдвяній пісні”. Основою сюжету різдвяної казки є диво святкової ночі. Відбувається якась подія – і починається духовне відродження людини, яка забула, щовона створена за образом і подобою Божою. Дверний молоток перетворюється на обличчя Джейкоба Марлі, що помер саме на Свят-вечір […]...
- Зображення боротьби за незалежність у “Пісні про Правду” Райнер-Марія Рільке – видатний австрійський поет. У квітні 1899 року він відвідав Російську імперію. Перебуваючи в Росії, поет познайомився з минулим, захопився історією Київської Русі. Завдяки історії у Рільке виник інтерес і до України, до княжих часів та героїчної козацької минувшини. Результатом захоплення Р. М. Рільке Україною стало написання “Казок про любого Бога”, в яких письменник оспівує простоту та щирість українців, їх набожність, красу української природи. “Пісня про Правду” є […]...
- Причини деградації особистості за твором “Різдвяна пісня в прозі” Ч. Діккенс, відомий англійський письменник XIX ст., прагнув звернути увагу суспільства на жахливу несправедливість щодо знедолених. Автор сподівався, що його твори допоможуть байдужим багатіям відкрити очі на справжнє життя, перевиховати їх, як це, наприклад, сталося у “Різдвяній пісні в прозі” з паном Скруджем, “людиною, що втратила душу” в гонитві за багатством. Маленьким хлопчиком Скрудж почувався дуже самотньо, біля нього не було нікого, кому б він міг розкрити свою душу. Помалу […]...
- Мої роздуми над твором В. Дрозда “Білий кінь Шептало” “Супроти вітру довго не пробіжиш і розумніше до часу прикинутися скореним, лишившись в душі вільнім, аніж бути скореним насправжки”. З точки зору композиції, логічніше було почати твір якимось вступом, можливо, розповіддю про біографію письменника чи про літературний процес того часу. Але я відразу виніс на початок свого твору тезу, яка не дає мені спокою. Перш ніж ми почали обговорювати цей твір у класі, ми встигли обмінятися враженнями з іншими учнями. […]...
- Правду не сховаєш Дуже часто кожен із нас стикається із ситуацією, коли на якесь запитання треба відповісти, сказавши правду чи збрехавши. Тут ми повинні зробити серйозний вибір, адже кожного з раннього дитинства батьки навчають говорити тільки правду. Що ж робити: вчинити так, як вимагали батьки, чи порушити правило говорити правду? Іноді люди вживають поняття “брехня заради спасіння”. Напевне, й насправді є такі випадки, коли правду краще приховати, наприклад, якщо лікар повинен сказати пацієнтові […]...
- “Бо я правду лиш співаю та й за правду гину” Гортаєш сторінки творів Юрія Федьковича – і читаєш нелегкі сторінки його власного життя; В цісарській армії в години короткого нічлігу народжувалась пісня Федьковича. Була вона сповнена туги за рідною землею, ввібрала у себе зітхання та пекучі сльози нещасних жовнірів. Бездушна муштра, катування палицями, знущання панів-офіцерів, виснажливі кровопролитні бої, передчасні каліцтво і смерть – такою була доля багатьох сільських хлопців, насильно забраних до армії. Тема жовнірства в поезії Федьковича набуває соціального […]...
- Чи завжди потрібно казати правду? Чи завжди потрібно казати правду? Що обманювати негарно, відомо всім. А якщо ти не хочеш казати правду, коли тебе про неї запитують?.. Наприклад, щоб не хвилювати старших якими-небудь неприємними новинами. Отримав у школі погану оцінку, але батьки сьогодні були дуже зайняті та не поцікавилися успіхами у школі. А ти також нічого не сказав. Але ж не збрехав, не сказав, що оцінка відмінна. Поки згадають, можна й оцінку виправити… Ось що […]...
- “Лісова пісня” Лесі Українки – прекрасна пісня про любов і зраду До написання “Лісової пісні” Леся Українка, можна сказати, готувалася все життя. У неї вона вклала “цвіт душі” і вилила зі свого серця “те, що не вмирає”. Це не звичайна драма, це не тільки драма-поема, а драма-пісня, ніжна, як голос сопілки, пісня волинського замріяного лісу, зворушлива, глибока, мудра. “Лісова пісня” вражає нас красою мрії, глибиною думки, музикою мови. Вона відкриває перед нами чари Полісся у шумах і тінях лісових, у веселкових […]...
- П’єса “На дні” це іносказання про правду й життя Правда людини й правда про людину ніяк не можуть збігтися в героїв п’єси. Наприклад, у Насті. Бубнів і Барон сміються над вигаданою нею історією про любов до неї Рауля. Але за дешевою вигадкою коштує внутрішня потреба Насті в цій любові й віра в те, що така любов змінила б її і її життя Для неї – це сама свята правда. Але правда Насті не може перейти зі сфери мрії в […]...
- Яка позиція автора в суперечці про правду в п’єсі На дні? Лисиця знає багато правд, а Їжак – одну, зате більшу. Архілох П’єса “На дні” – соціально-філософська драма. Із часу створення добутку пройшло більше ста років, змінилися соціальні умови, які викривав Горький, але п’єса не застаріла дотепер. Чому? Тому що в ній піднімається “вічна” філософська тема, що ніколи не перестане хвилювати людей Звичайно для горьковской п’єси цю тему формулюють так: суперечка про правду й неправду. Подібне формулювання явно недостатнє, тому що […]...
- І поки жив, стояти я клянусь за руську правду і єдину Русь І поки жив, стояти я клянусь за руську правду і єдину Русь Сонце котилося за дніпрові кручі, стомлене і припале пилом за день. Давня Софія… Дивишся і не можеш надивитися на цю пам’ятку, збудовану у ті далекі неспокійні часи, коли на Руську землю набігали печеніги, половці. Тоді вставали всі, кому дорога була рідна земля і могутній красень над Дніпром – Київ. Вставали з мечами до бою на чолі зі своїм […]...
- Пісня моя – радість моя У напівтемній залі застигла напружена тиша. Погляди всіх глядачів спрямовані на яскраво освітлену сцену. І ось завіси розсунулась, відкривши глядачам співачку, одягнену в українське національне вбрання. Із насолодою слухаю чарівну українську мелодію. А вона дзвенить, переливається срібними тремтливими звуками цимбал, пробуджує у серці ніжним голосом сопілки солодкий смуток. Чомусь спало на думку, що без музики, без пісні не змогли б існувати ні радість, ні кохання; люди не були б щасливими, […]...
- Українська народна пісня Українська пісня… Вона є однією із святинь нашого народу, його найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою, геніальною поетичною біографією. З давніх-давен уславилася Україна піснями, які дбайливо, як найдорожча реліквія, передавалися від покоління до покоління. Михайло Стельмах писав, що пісня супроводжує українця від колиски до могили, бо не було значної події в житті народу, нема такого людського почуття, яке б не озвалося в українській пісні чи ніжністю струни, чи рокотанням грому. […]...
- ПРО ПРАВДУ І КРИВДУ Жили колись-то два брати: один багатий, а другий бідний, що й не сказати. Цей бідний брат умер. Зостався у нього син, і він жив теж бідно. І спитався раз він у свого дядька: – А що, дядьку, як лучче жити: правдою чи неправдою? – Е-е-е!.. Де ти тепер найшов правду? Нема тепер правди на світі! Тепер скрізь одна кривда. – Ні, дядечку! Є правда – правдою лучче жити. – Ходім […]...
- Пісня – найцінніший скарб українців У кожної країни є свій народний символ. В України – це пісня, яка споконвіку лунає в наших краях. Мабуть, жодна подія не відбулася і не відбудеться без щирої народної пісні. Вона несе в собі і любов, і сум, і ніжність, і втіху. Пісня лунає тоді, коли хочеться показати свої почуття або настрій. Я спитала в бабусі й дідуся, що означає для них рідна пісня. Вони сказали, що пісня – це […]...
- Коли Николенька говорить правду й коли він обманює? Поняття й речі й люди в Толстого втрачають свою однозначність і цілісність. В одному з російських журналів 30-х років писалися: “Психологічні завдання про людину всього більше залучають тепер нашу увагу… Анатомія душі є павука століття…”5′. – Це писалося більш ніж за 15 років до появи “Дитинства” Толстого. Але в них, у цих слонах, можна виявити своєрідне передбачення того напрямку й тієї манери, у яких “Дитинство” написано. Толстовська, “діалектика душі” невіддільна […]...
- Радість моя, пісня Цю історію розповіла мені моя бабуся. Трапилось це одразу після війни. Бабуся була тоді ще молодою дівчиною і жила у невеличкому селі. У селі була школа, але під час війни її зруйнували фашисти. І ось бабусині односельці вирішили відбудувати школу, щоб першого вересня діти змогли почати навчання. Дорослим на будівництві допомагала молодь. Серед юнаків та дівчат була і моя бабуся. Техніки майже не було. Все доводилось робити руками. Працювати було […]...
- Роздум за твором Івана Липи “Близнята” Звісно ж, кожна мати бажає для своєї дитини долі, кращої за свою, і У творі Івана Липи “Близнята” ми бачимо, як у колискових піснях, звертаю” чись до своїх крихіток, ненька передає їм всю любов свого щирого серця, мріє про їх майбутнє. Вбога жінка побажала своїм близнятам – бути щасливими, цоб не знащи бідності, нужденного життя. А трохи пізніше додала, щоб дбали і:е тільки про: себе, а й про всіх знедолених. […]...
- Народна пісня “Їхав козак за Дунай…” Українська народна лірична пісня. Задушевна, ніжна, сповнена світла й радості, інколи суму, щирих дівочих мрій і сподівань, які не завжди збувалися. Їхав козак за Дунай, Сказав: “Дівчино, прощай!” – Співається в одній із них. Чому ж, козаче, кидаєш ти свою любу, що шукаєш у далекому краю за тим широким повноводним Дунаєм? Куди плинуть твої думки й сподівання, як темні хвилі ріки? Чи повернешся ти знову колись в Україну й зустрінеш […]...
- “Пісня про Роланда” як зразок середньовічного героїчного епосу Художні досягнення культури Середньовіччя відбилися в героїчному епосі різних народів. Кожен народ мав свій епос, який грунтувався на творах усної творчості і відображав інтереси народностей, які формувалися у цей час. Боротьба проти іноземців та іновірців за батьківщину – провідна тема і французького епосу “Пісня про Роланда”, і німецького “Пісня про Нібелунгів”, і іспанського “Пісня про мого Сіда”, і слов’янського “Слово о полку Ігоревім”. У “Пісні про Роланда” розповідається про похід […]...
- Твір Пісня – джерело народної мудрості Пісня – джерело народної мудрості З чого починається любов до отчого краю? Мабуть, у кожного українця вона починається з маминої колискової. Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над колискою своїх дітей? Українська пісня – це поетична біографія українського народу. Виринають із сивої давнини Байда Вишневецький, славний козак Морозенко, Іван Богун, Устим Кармалюк і кличуть до бою за Батьківщину, її свободу. Пісня – це наша історія, наша гордість […]...
- Здається, байка просто бреше, а справді ясну правду чеше Леонід Глібов був лагідною людиною і глибоким ліриком у душі. На його байки, вірші та загадки відгукуються і дорослі, і малі. Адже йому вистачило таланта й майстерності одягти байку в національне вбрання, щоб вона засяяла всіма барвами. Ще з дитинства маленький Леонід Глібов із захопленням слухав бабусині казки. Він часто задумувався, що у них діють не тільки люди, але й тварини. І ці тварини теж бувають добрі і злі, що […]...
- Кобзарська народна пісня Із чим асоціюється у вас слово “кобзар”? Це щось таке з давнини, коли ще жив Шевченко, або коли ще козацька вольниця гуляла по Запорожжю. А може це зображення на картині сліпого дідуся з кобзою в руках, а поруч з ним – хлопчика-поводира. Якось ми з мамою гуляли в саду Шевченка й побачили натовп людей біля лавки на центральній алеї. Люди оточили якогось чоловіка й мовчки слухали. Ми підійшли ближче, на […]...
- Роздум за твором П. Кальдерона “Життя є сон” Іспанський драматург XVІІ ст., якому належать 120 комедій, 80 п’єс у жанрі “ауто сакраменталь” та багато інтермедій. Хоча всі п’єси створені на основі сюжетів, які були написані раніше, все ж авторська індивідуальність яскраво помітна: Кальдерон вибудовує нову композицію, доповнює монологи і діалоги персонажів яскравими метафорами і ліричними сторінками. Кальдерон був придворним капеланом, і п’єси його призначались для постановки на королівській сцені. Головна тема п’єс Кальдерона – тема честі. Митець доводить, […]...
- Моя улюблена пісня Я дуже люблю як сучасну, так і класичну музику, люблю співати пісні. Навіть важко уявити своє життя без них. Я довго думала, яку ж із пісень назвати найулюбленішою? І прийшла до висновку, що то “Колискова” Моцарта. Так, саме цей твір я люблю понад усе. Ця пісня знайома мені дуже давно, бо ще тоді, коли я була в колисочці, її ніжно співала матуся. І потім, коли я вже почала підростати і […]...
- Українська пісня – поетична біографія нашого народу Тихий липневий вечір огорнув місто. На оксамитовім небі спалахнули ясні зорі й таємниче повис золотий серп місяця. Я виходжу в наш сад, вдихаю медвяні пахощі липи, а на серці так урочисто, бентежно… Несподівано чую здалека: Місяць на небі, зіроньки сяють, Тихо по морю човен пливе… Це дівчата співають народну пісню, її так бракувало мені в цю вечорову мить. Вона сповнила серце неповторною радістю. Минають віки, змінюються покоління, а народна пісня […]...
- “Наша дума, наша пісня не вмре, не загине…” Яке ж це диво дивне – народна пісня та дума! Вони полонять людські серця, підносять настрій, надихають у праці, розраджують у горі, тамують душевні болі, множать сили в боротьбі. Коли я думаю про українську пісню, то бачу обличчя кріпачки Катерини Шевченко, яка співала своєму синові Тарасу про кота-воркога і про зіроньку вечірню. Саме з піснею і козацькою думою великий Кобзар пов’язує безсмертя народного генія і славу рідної землі. Митець висловлює […]...
- Моя улюблена пісня. Твір-міркування в художньому стилі Я дуже люблю як сучасну, так і класичну музику, люблю співати пісні. Навіть важко представити своє життя без них. Я довго думала, яку ж з пісень назвати самої улюбленої? І дійшла висновку, що це “Колискова” Моцарта. Так, саме цей добуток я люблю найбільше. Ця пісня знайома мені дуже давно, так ще коли я була в колибельке, її ніжно співала мама. І потім, коли я вже початку підростати й пішла в […]...
- Роздум за твором Е. Т. А. Гофмана “Малюк Цахес…” Ніяка блискуча доля не приховає природної низості. Федр Від чого залежить успіх людини у житті? Від примх долі чи від самої людини? Чи кожен, народжений людиною, має право так називатися? Відповіді на ці питання ми можемо знайти на сторінках казки Е. Т. А. Гофмана “Малюк Цахес…”. Цахес народився потворою: “Голова в нього глибоко запала між плечима, на спині виріс горб, як гарбуз, а зразу ж від грудей звисали тонкі, немов […]...
- Моя улюблена пісня. Твір-роздум Я дуже люблю сучасну українську пісню. Дуже довго я думав, яка ж із пісень найулюбленіша? Але ж, мабуть, то все-таки “Червона рута”, слова й музику до якої написав славетний композитор і поет Володимир Івасюк. Ця пісня знайома мені дуже давно. Може, десь у лісах ти чар-зілля шукала, Сонце-руту знайшла і мене зчарувала. Так автор звертається до коханої. У цій пісні дівчина – то є чаклунка, яка вміє причаровувати хлопців, ходить […]...
- Переосмислення В. Стусом історії України. За твором “За літописом Самовидця” В українській історії, ще починаючи з часів Київської Русі, літописи відігравали неоціненну роль. Традиція літописання продовжувалась також у період козаччини та Гетьманщини. Літописи Грабянки, Самовидця, Величка засвідчували процес інтенсивного пробудження нації до життя й державотворчості, відображали її героїчну боротьбу проти чужинців. їх автори намагалися бути об’єктивними, тому не приховували і ганебних учинків козацької старшини, які призвели до втрати щойно здобутої свободи, до жахливої Руїни після смерті Богдана Хмельницького. Внаслідок цього […]...
Categories: Твори з літератури