Мені дуже подобається визначення поняття “матерія” з підручника фізики: “Матерія – поняття, стан простору, речовина, яка існує незалежно від нашого знання про нього”. Те ж саме можна сказати про нашу країну. Вона існує незалежно від того, бажають інші нації та окремі люди її визнавати чи ні. Ми постійно переймаємось сусідством з Росією: там же такі простори!
Багатства! Нафта! Там же такі глибокі традиції! Світова популярність і авторитет! Наукові досягнення!
Визнана світом література, балет, музеї! А що у нас? “Махають двокольоровим прапором, навчають мови, зайвої для сучасної людини, та пишаються цим селюком Шевченком!” Я особисто згоден з тим, що вважати Шевченка всесвітньо відомим поетом ранувато.
А може, це йому й не треба? Чи багато неросіян читають Пушкіна в перекладі? Може, Шевченко надто “національний”, щоб бути зрозумілим іншим народам? Тай і взагалі, чи багато митців з інших літератур мають стабільний успіх за кордоном? Не дуже багато, прямо скажемо.
Головні “постачальники” цих письменників – Велика Британія, Німеччина, США, Франція. Набагато менше їх походить з Іспанії, Італії, східних країн. Взяти ту ж Росію: кого з її письменників постійно читають, екранізують, ставлять у театрах неросіяни за кордоном? Толстого, Достоєвського, Чєхова, Набокова ; набагато менше – Тургенєва, Лєскова, Бердяєва. Та й хто з російського “канону” є чистим росіянином?
Француз Лєрмонтов, ефіоп Пушкін, грузин Маяковський чи єврей Бродський? Більшість митців і мислителів Росії зазнали глибокого впливу української культури, психології, природи. Булгаков, Бердяєв, Цвєтаєва тривалий час жили у Києві.
Сковорода, який вже навіть Москвою визнається українським філософом, був одним з найвпливовіших вчителів Толстого. Достатньо лише побіжного прочитання Гоголя, щоб визначити суржик, українську тематику, мислення, гумор, цитати з народних пісень і дум. Не меншого впливу нашої культури зазнали й сусідні країни: “польські” філософ Оріховський і поет Богдан-Ігор Антонич, француз Оноре де Бальзак, німець Райнер-Марія Рільке, єврей Шолом-Алейхем та єврейська цивілізація як така, та, нарешті, “росіяни”: педагоги Сухомлинський і Макаренко, фізики Капиця та Патон або літературна та театральна богема Москви та Санкт-Петербурга, яка автоматично поповнювала ся кращими силами російських колоній, і в першу чергу Україною. Якщо ми вже говоримо про минуле, то цей список можна було б продовжити: хоч це питання й складне, але “колискою трьох слов’янських народів” була не Московська чи якась, а Київська Русь.
До Петра І вся московська еліта була неписьменною, в той час як в Україні козацька старшина вчила своїх дітей в європейських університетах, а письменність була поголовною. “Відродження” російської культури ХVІІІ століття відбулося на 90 % перенесенням київської еліти до Москви й Петербурга. На фоні Мазепи, який вільно володів декількома європейськими мовами, Петро І з його голандськими судоверфами не мав жодних переваг. Тому не треба слухати прихильників Росії. Ми – аж ніяк не вторинна нація, і не треба вважати українське чимось другорядним, нижчого гатунку.
З іншого боку, попри всі недоліки й слабкість політичної влади, ми єдина країна СНД, де з 1989 року не було війни. Ми маємо багато громадянських прав, яких не існує в сусідніх країнах. Ми віддали свій атомний потенціал, і хоч це не знайшло належного світового поцінування, цей жест доброї волі має викликати нашу повагу до уряду. Нам потрібна рівновага між розвитком свого і вживанням у світову громадськість, а також наполеглива праця над поліпшенням життя. Думаю, це був би велетенський крок уперед, якби міністерство освіти затвердило другою державною мовою англійську. Це позбавило б нас необхідності знайомитися із світовою думкою через посередництво російських перекладів, а також приєднало більше людей до величезних ресурсів Інтернету.
Ми також маємо піднести на належний рівень нашу освіту і культуру праці. Я з оптимізмом дивлюсь у майбутнє. Моя країна ще скаже своє слово.
Моєму поколінню настав час діяти!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Моя країна
- Аналіз твору Блоку “На полі Куликовому” і “Росія”
- Родинно-побутові пісні про кохання, про сімейне життя, про трагічні сімейні обставини
Categories: Твори з літератури