Мій письмовий стіл

Related posts:

1. Колективне складання текстів описів художнього та офіційно-ділового стилів Моя кімната. Опис в офіційно-діловому стилі. Кімната, у якій я вчу уроки, велика, квадратна. Біля вікна стоїть стіл. За дверима стоїть шафа, а біля стіни – ліжко. Над ліжком висить картина. Опис у художньому стилі. Кімната, у якій я вчу уроки, велика, простора і світла. Біля вікна стоїть стіл. Він накритий білою скатертиною. На столі – ваза з польовими квітами. За дверима стоїть дерев’яна шафа, а біля стіни – моє […]...
2. Твір “День народження” Я люблю відзначати всякі свята. Здається, ніби це якісь незвичайні дні, коли обов’язково відбувається що-небудь цікаве. Взагалі, моє улюблене свято – Новий рік, тому що його відзначають всі люди, повсюди святкова атмосфера. А день народження – індивідуальне свято, в якому беруть участь тільки іменинник та його близькі. Раніше, коли я був маленьким, організацією мого дня народження займалася мама. Вона запрошувала моїх хрещених, бабусь і дідусів, братів і сестер, готувала святковий […]...
3. Моє улюблене свято. Твір-роздум Дуже люблю будь-які свята, тому що під час свят не треба йти до школи та робити уроки. Але більш за все мені подобається Новий рік. На Новий рік ми купуємо ялинку та ставимо її у своїй квартирі в найкращому місці. Потім починаємо її прикрашати. Ми розвішуємо на ній іграшки, свічки, маленькі електричні лампочки різних кольорів, срібний дощ з металевої фольги, цукерки та паперові сніжинки. Прикрасивши ялинку; ми починаємо готувати святковий […]...
4. Письмовий твір за картиною І. Куїнджі “Березовий гай” І. Куїнджі народився в Україні в м. Маріуполі в незаможній грецькій родині. Він рано осиротів і в одинадцять років пішов заробляти собі на хліб. Працював у хлібо-торговця, у підрядника, пізніше став ретушером. Прізвище Куїнджі означає “золотих справ майстер”. Певний час Ку-інджі набував досвіду в майстерні Айвазовського. На початку 70-х років він жив у Петербурзі й навчався в Академії Мистецтв. Березовий гай Твір Пейзаж насичений динамікою повного життя. Коли дивишся на […]...
5. Письмовий переказ із елементами характеристики. Лисичка й Журавель План 1. Де жили Лисичка та Журавель? 2. Як лисичка пригощала Журавля? 3. Що вчинив Журавель? 4. Чим повчальна ця байка? Зразок Лисичка й Журавель Жили в лісі Лисичка та Журавель. Одногі разу запросила Лисичка Журавля до себе в гості. Хитра Лисичка намазала тарілочку кашею й поставила перед Журавлем. Швидко вилизала Лисичка кашу, а Журавлю незручно клювати дзьобом, не зміг він наїстися каші, так і залишився голодним. Лисичка ж більше […]...
6. Письмовий твір за серією малюнків і самостійно складеним планом План 1. Чекання свята. 2. Морозного ранку до лісу. 3. Несподіванка. 4. Сміх товариша. 5. Лісова пригода. Наближався Новий рік. Нетерпляче чекав його Петрик. До свята він вирішив принести з лісу ялинку. Одного тихого морозного ранку хлопчик тепло вдягнувся, узяв сокиру й вирушив у дорогу. Ліс зустрів його надзвичайною красою. Мовчазною стіною стояли засніжені ялинки. Вони були такі чудові, що Петрик розгубився. Яку ж вибрати? І ось він побачив її. […]...
7. Мій портфель 6 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Мій портфель Портфель – великий мій друг і працьовитий помічник. Правда, у вихідні і на канікулах він вилежується в моїй кімнаті, та в робочі дні він завжди зі мною. Як тільки кінчається літо, з першого вересня портфель сідає мені на плечі чи бере за руку і веде в школу. Щоб було легше вчитися, мій вірний товариш тримає в собі підручники, зошити, пенал з потрібним начинням. Олівці, […]...
8. Стислий письмовий переказ казки “Хатка в березовому лісі” за поданим планом і словником План 1. Хатина в лісі та її мешканці. 2. Наміри вовка та вовчиці. 3. Доброта та дружба перемагають. Словник: давно-давно, коник, цапок, Рябко, дружно, страшний вовк, заховав, побудували, знайшов, розправилися, непереможні. Хатка в березовому лісі Казка Колись давно-давно жили біля лісу дідусь та бабуся. У них були коник, півень, цапок, баран, кізочка та песик Рябко. Жили всі дружно, разом працювали, були веселі та щасливі. Та ось із лісу прийшов страшний […]...
9. Сюрприз Я живу з батьками у двокімнатній квартирі. У мене є своя кімната. У ній стоять письмовий стіл, ліжко, шафа для одягу. На підлозі лежить вовняний килимок; тому мені тепло ходити босоніж у будь-яку погоду. Ще у мене є полиця біля книг і комп’ютер. У батьківській кімнаті – канапа, меблева стінка і телевізор. А перед ним – велике м’яке крісло, яке дісталось нам від матусиних батьків. Мені подобається сидіти в ньому, […]...
10. Моя кімната 2 Узагалі моя кімната не зовсім особисто моя, тому що в ній стоїть телевізор. А телепередачі дивляться й батьки. Але у всьому іншому хазяїн тут я. Тут знаходяться мій письмовий стіл, книжкова шафа і книжкові полиці, диван, на якому я сплю, невеликий столик-тумбочка, де зберігаються мої ігри. Поруч – велике крісло, забравшись у яке з ногами, я люблю читати. А головне – в моїй кімнаті є куточок, де стоїть магнітофон і […]...
11. Письмовий твір-оповідання за поданим сюжетом на тему михайлик і світ дорослих Дядько Себастіян – перший учитель і наставник майбутнього письменника, був голова комбіду. Це – людина революційного гарту і щедрої душі. Голова комбіду – правдивий і добрий. У Михайлика з ним склалися найщиріші стосунки, як у батька з сином. Він не тільки пояснює малому Михайликові зміст незрозумілих книг, але й розкриває завісу майбутнього життя. Перед початком навчального року каже хлопчикові: “Пиши на здоров’я. …Нам треба писати тільки на здоров’я людям”. Дядько […]...
12. Моя кімната Моя кімната невелика, але дуже затишна. Мені дуже приємно і зручно тут, бо є все, що мені необхідно. Кімната квадратної форми, дуже світла, тому що велике вікно виходить на південь. Перед вікном стоїть тасьмовий стіл з настільною лампою, поряд з нею – підставка для ручок і олівців. У шухлядах столу я зберігаю зошити та інші шкільні речі. Біля столу – стілець, на якому я сиджу, коли роблю домашнє завдання. Коло […]...
13. Наша квартира твір-опис Я живу з батьками у великому новому будинку на сьомому поверсі. Переїхали ми сюди недавно, але вже звикли до нового приміщення: воно набагато краще колишнього. Коли входиш у квартиру, відразу виявляєшся у великій і просторій прихожей. Біля однієї стіни – вішалка й шафа, біля іншої – трюмо. Поруч – двері в кухню, а з іншого боку, праворуч, вхід у нашу кімнату й спальню батьків. Дитяча кімната в нас простора й […]...
14. Чи можна його назвати моїм другом? Поруч із людиною завжди її друзі. Друзів мають і діти, і дорослі. Є подруга у моєї молодшої сестри, є друзі у моїх батьків, є друзі у моїх бабусі і дідуся. Дружба може тривати кілька місяців, а може й ціле життя. Моя сестра познайомилася із своєю подругою минулого року, а бабуся досі дружить із своєю однокласницею. Я вважав, що є друг і у мене. Мишко прийшов вчитися до нашого класу цього […]...
15. Моє робоче місце Я ніколи не був акуратним. Мама часто дивувалась: “І в кого ця дитина така?” Однак колись я переконався в тому, що робоче місце кожного повинно бути в порядку. Ось як це було. Зазвичай я витрачав на уроки багато часу, кілька годин. Адже треба було з цього безладу дістати саме той зошит, який тобі потрібен. І добре, якщо гора зошитів не завалювалась за диван або на підлогу. Підручник математики я міг […]...
16. Мій робочий день Мій робочий день починається о сьомій годині ранку. Я прокидаюсь, вмиваюсь, одягаюсь, снідаю і о восьмій годині виходжу до школи. Перший урок починається о восьмій тридцять. У школі я вивчаю різні предмети: математику, українську мову, історію. На уроках я уважно слухаю вчителів, відповідаю на їхні запитання, виконую вправи та завдання. На перерві можна трохи відпочити, поговорити з друзями, з’їсти яблуко. Двічі на тиждень я ходжу на тренування з баскетболу. Після […]...
17. Моє улюблене свято Свята бувають загальні і особисті. Я люблю загальні свята: Новий рік, Різдво, 8 Березня. Але найулюбленішим для мене є особисте свято – мій день народження. Це дуже веселий для мене день. Чому? Це відомо всім. Тебе всі вітають: і мама з татом, і дідусі з бабусями, і сестри з братами, і друзі. Всі розповідають тобі, як ти народився, який був день чудовий і особливий. Я приймаю подарунки, вислуховую побажання і […]...
18. Чому потрібно берегти книгу? Книга – це чудо цивілізації. Життя без книги уявити собі неможливо. Хоча, на жаль, є люди, які так не вважають. Але не про них мова – їх мені просто шкода. Отже: книга в моїх руках відкриває мені захоплюючий невідомий світ, що розповідає про щось неймовірне або, навпаки, звичайне, близьке мені й від того цікаве. Я читаю, перегортаю її, повертаюся до прочитаних сторінок і ніколи не заглядаю в кінець. І книга […]...
19. Порівняльна характеристика Федька і Толі 1. Моє враження та враження моїх товаришів від кінцівки оповідання. 2. Головні герої оповідання. 3. Характерні риси Федька та Толі. 4. Опис подій весняного ранку. 5. Оцінка вчинку Толі. 6. Федько – справжній друг. 7. Якого друга я хотів би мати коло себе і чому? ....
20. Творче зростання Бориса Олійника І. Полтавщина – колиска творчої еліти України. ІІ. “Живи – як пишеш, а пиши – як живеш” . 1. Перші поетичні спроби і перші успіхи. 2. Поезія – це спалахи натхнення і важкі робочі будні. 3. Секрети поетичної творчості. ІІІ. Місце Бориса Олійника в українській літературі....
21. Різдвяне свято Український народ святкує Різдво. Це чудове свято, в якому з’єдналися християнські традиції з обрядовістю язичництва. Саме така єдність зробила це свято справді народним, веселим, таким, що запам’ятовується надовго. У мою свідомість воно ввійшло зі святковою вечерею, до якої бабуся готувала обов’язково 12 страв; з колядками, коли я ходив разом із хлопцями до знайомих і нас там пригощали ласощами; з вечірнім, під місячним сяйвом, катанням на санчатах зі снігових гір. Пізніше […]...
22. Ля-ля-ля С. Олійник Ля-ля-ля Шаляпіна і Гмирю Без мікрофона чув весь світ, А цей – несе його, мов гирю, І за собою тягне дріт. Спішить на сцену, бацає ногами й варіює “ля-ля-ля!”. Хоч безголосий – Є в металі Запас незайманих джерел! Тож верещить динамік в залі, Як недорізаний козел! Збагни – чи спів то, чи розмова? Щось шепче й вертиться, кружля… Ані мелодії, ні слова! Лящить обридле “ля-ля-ля!” Я б не писав про […]...
23. Портрет суспільства у “новорічній казці’ І. Драча “Крила” Поезію Івана Драча “Крила” не можна сприймати як іронічну “новорічну казку” – настільки глибинний підтекст криється за її зовні простим казковим сюжетом. Якщо замислитися над прочитаним, то зрозумієш, наскільки влучно викриває алегорія казки характер нашого суспільства. Поет окреслив його дуже своєрідно, показавши під образами-символами бажані новорічні подарунки, різноманіття матеріальних запитів наших сучасників: Новий рік дарує й “шапку смушеву”, і “люльку дешеву”, і “модерні кастети”, і “фотонні ракети”, і “солі до […]...
24. Моє улюблене свято – І варіант І варіант Серед усіх свят, які відзначає наша сім’я, я більше всього люблю родинні. Це мій власний день народження, а також день народження мого дідуся і ще мамине свято – Восьме березня. Мій дідусь брав участь у війні нашого народу проти фашистських загарбників, тому на його день народження приходить багато фронтових товаришів. Вони згадують воєнні роки, співають пісні своєї героїчної молодості. Мені дуже цікаво спілкуватися з друзями мого дідуся, бо […]...
25. Чому треба дотримуватися режиму дня? Хочу поділитися своїми думками щодо режиму дня. Я ніколи не замислювалась над цим. А тепер упевнена, що режим дня – найкращий засіб, щоб не марнувати час і все встигати. Раніше я не розуміла цього і не дотримувалася ніякого режиму. Жила собі як доведеться. Що ж виходило? Я могла за гарної погоди цілісінький день кататися на ковзанах, увечері години зо дві просидіти перед телевізором і лише потім узятися за уроки. Доводилося […]...
26. Диво-чарівник 5 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Диво-чарівник Я вважаю, що немає на світі людини, яка не любила б свята. По-перше, у свято не треба йти до школи, по-друге, цього дня можна чекати на різні подарунки. Іа найбільше я люблю святкувати дні народження моїх найкращих друзів і, звичайно, свій власний. І хоча ці дні не завжди припадають на вихідні, ми з нетерпінням чекаємо їх, адже наші мами завжди готують щось смачненьке, а татусі […]...
27. Сільська оселя Завдяки старанням учителів нашої школи було створено етнографічний музей “Слобожанська оселя”. Вони разом із учнями організовували своєрідні туристично-краєзнавчі походи та приносили багато цікавих експонатів для музею. Переступаєш поріг і опиняєшся в старій охайній хатині. Її інтер’єр було відновлено за малюнками, фотографіями, розповідями. Відразу над дверима – вішалка з дерев’яними кілочками. Вона призначена для чоловічих шапок. Праворуч на стіні – невелика полиця зі старими книжками та календарями, на почесному місці – […]...
28. Хліб на столі В усі часи у родині без хліба не можна було жити. Найголовніше на столі – хліб. Хліб та сіль на вишитому рушникові були ознакою гостинності українського народу. Раз на тиждень господиня випікала хліб у жіночий день – п’ятницю. Хлібна діжка – це родинний оберіг. її не годилось використовувати з іншою метою, окрім свого прямого призначення. Руками легко виплескували круглу хлібину, клали її на рушник, потім на ясеневу лопату клався капустяний […]...
29. Одного разу на контрольній Математика дається мені важко. Тато сміється і каже, що це в нас спадкоємне. Проте він став інженером, тому що був старанним. Я намагався сам вирішувати задачі, але марно, та й списував собі у сусіда по парті Петрика. Перед уроками я брав у нього зошит з алгебри або геометрії, йшов до підвіконня в коридорі і списував домашню роботу. На контрольній я зрозумів, що половину завдань не виконаю. Учителька попередила нас, що […]...
30. “Різдвяна пісня у прозі”. Що в житті людини найцінніше? У “Різдвяній пісні у прозі” Ч. Діккенса показаний старий жадібний чоловік. У нього немає власної родини, дітей, і він зовсім не радіє найкращому святу – Різдву. У Скруджа є все. Він багатий, у нього є торгова спілка, він вміє заробляти гроші. Справді, без грошей не буде і свята, бо ні за що буде купити подарунки чи накрити святковий стіл. Гроші дуже потрібні усім. Бідність та убогість дуже неприємні. У цьому […]...
31. Моє улюблене свято – ІІІ варіант ІІІ варіант Свята бувають загальні і особисті. Я люблю загальні свята: Новий рік, Різдво, 8 Березня. Але найулюбленішим для мене є особисте свято – мій день народження. Це дуже веселий для мене день. Чому? Це відомо всім. Тебе всі вітають: і мама з татом, і дідусі з бабусями, і сестри з братами, і друзі. Всі розповідають тобі, як ти народився, який був день чудовий і особливий. Я приймаю подарунки, вислуховую […]...
32. Подарунок другу Ми з Денисом дружимо вісім років, ще коли ходили до дитячого садка. Разом прийшли в перший клас однієї і тієї ж школи. Ні в нього, ні в мене немає братів і сестер. Напевно, тому наша дружба така міцна. Правда, буває, ми сваримося, не завжди уважні один до одного, але обов’язково до своїх днів народження ретельно вибираємо подарунки. Знаємо кожну річ, яка є в кожного, знаємо бажання і мрії один одного. […]...
33. Шматок хліба Шматок хліба Найбільший прояв геніальності – в засіяній ниві. / О. Довженко / Я дуже люблю поезію. Одного разу, гортаючи збірку Ольги Бергольц, я прочитала вражаючу розповідь, після якої я вже не можу байдуже ставитися до хліба. Під час Великої Вітчизняної війни шофер віз хліб до блокадного Ленінграда. Раптом машина зламалася, а шофер не міг її відремонтувати, бо його руки задубіли від сильного морозу. Тоді він вмочив їх у бензин […]...
34. Стосунки між батьками і дітьми Вранці, збираючись в школу, я вмикаю магнітофон і слухаю записи своїх улюблених виконавців. їхні пісні супроводжують мене й дорогою до школи: я беру із собою плейер. А ще в нашому будинку є відеомагнітофон. З його допомогою я дивлюся і слухаю виступи моїх улюблених груп: “Руки вгору”, “Любе” й інших. Ми часто купуємо відео – і аудіокасети, у нас зібралася велика фонотека. Одного разу касети безладно лежали на підвіконні, на письмовому […]...
35. Мій друг Скільки я себе пам’ятаю, стільки і дружу з Денисом, якого всі друзі називають Динею. Мама кілька разів спробувала поправити нас: “Чому Диня? Хоча б Деня”. Але залишалося звичне: “Диня”. Ми живемо по сусідству, але вчимося в різних школах і в різних класах: Диня на рік старший від мене. Ми ніколи не сваримося, хоча батьки час від часу намагаються то одному, то іншому навіювати, що ми не підходимо один одному. Правда, […]...
36. У кабінеті української мови і літератури Скільки себе пам’ятаю, мені завжди хотілось ходити до школи. Спочатку мене приваблювало те, що це великий будинок, з багатьма кабінетами, дуже багато простору. Потім, коли подорослішала, зрозуміла, чому так. Мені подобалися кабінети з різних предметів, а найбільше – кабінет з української мови та літератури. Це велика світла кімната. Навпроти дверей – три великих вікна. Через них до кабінету ллється сонячне світло, яке робить кабінет ще просторішим. На вікнах висять білосніжні […]...
37. Наш клас Наша класна кімната велика, світла, простора. У ній троє великих вікон. Праворуч від дверей стоять книжкові шафи. Їх п’ять, і кожна заповнена книгами, журналами, газетами. У класі у три ряди стоять дерев’яні столи з двома стільцями біля кожного. Біля вікна – учительський стіл. Він прикрашений білою з червоним орнаментом скатертиною. На одній стіні висить дошка, а зверху – портрет Тараса Шевченка, прикрашений вишиваним рушником. На іншій стіні знаходяться планшети з […]...
38. Книга – морська глибина Книга живе поряд з людиною усе життя. Незважаючи на те, що зараз з’явилися телевізори та комп’ютери, вони не можуть замінити книжку. Коли я читаю книгу, занурююсь в її глибину, то розумію, скільки всього вона може у собі вмістити. Вона пробуджує мою уяву, кличе її до дії. Саме через читання книг у мене з’явилась мрія, навіть кілька мрій, які я хочу неодмінно здійснити у майбутньому. Чим більше я читаю, тим глибше […]...
39. Справжній друг розділить радість Справжній друг розділить радість… Народне висловлювання “Справжній друг пізнається в біді” частенько підтверджується, коли доводиться переживати неприємні хвилини в житті. Моя подруга Оксана першою прийшла на допомогу, коли я важко захворіла. Це вона турбувалася про те, щоб вчасно повідомити домашні завдання, пояснити незрозумілий матеріал. А коли в день народження прийшли однокласники із квітами та теплими вітаннями, я зрозуміла, що Оксана – вірний та надійний друг. Не випадково філософи вважають характерною […]...
40. Чи цікаво ми живемо? Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая На перший погляд, кожен мій шкільний день схожий на інший. Уроки, школи, дім, де знову заняття за письмовим столом. Потім – телевізор або комп’ютер, спілкування з товаришами у дворі. Щось особливе пригадати важко. Проте друзі на нудьгу не скаржаться. А я подумав: що означає жити цікаво? На цю тему нещодавно у нас була класна година – дискутували. Запитали, наприклад, Микиту Бєлова, що цікавого […]...