“Пігмаліон” – найвідоміша з п’єс Бернарда Шоу. Написав її драматург для актриси Стелли Патрик Кембл. Перед глядачем розгортається традиційно казковий сюжет: Попелюшка, яка ніколи не сподівалася на кращі зміни у своїй долі, раптом знаходить щастя.
Назва твору нагадує античний міф, який розповідає про скульптора Пігмаліона і його палке кохання до мармурової статуї чарівної Галатеї. Богиня кохання Афродіта, почувши благання Пігмаліона, оживила творіння майстра, і Галатея стала його дружиною.
Сюжет твору Бернарда Шоу перегукується із сюжетом античного міфу, але він сповнений комізму, та й дія п’єси перенесена з античних часів у епоху, сучасну письменникові.
Головна героїня Еліза Дуліттл – вулична квіткарка, яка торгує біля міського театру. Цю двадцятирічну дівчину не можна назвати привабливою. Еліза не має гарного смаку і достатньої кількості грошей, про що свідчить її вбогий одяг: старенький чорний капелюшок, пальто із чужого плеча, ношена спідничка, латний фартух га стоптані черевички.
Лондонські джентльмени – професор Хіггінс і полковник Пікерінг зацікавилися цією “замазурою”. Хіггінс хотів здивувати друга своїми фаховими здібностями, і саме для цього йому був потрібний цей “експеримент”. Жартуючи, вони вирішили перетворити смішну дикунку на “даму з вищого свічу”, видати її за герцогиню й переконатися в тому, що “експеримент” досяг мети Еліза, нічого не підозрюючи, погоджується навчатися. І ось професор розпочав “експеримент”.
Для нього – це суто наукова справа, а Еліза… “піддослідний кролик”.
За деякий час Еліза досягла певних успіхів. Поступово вона стає для Хіггінса і полковника Пікерінга зразковою лялькою: вони купують їй красиве й модне вбрання, навчають бездоганній вимові, світського етикету, шляхетних манер. Зневажливо дивилась на все це місіс Хіггінс, бо розуміла, що людина – то не іграшка, застерігала сина, але марно. Досить виразно звучить порівняння, до якого вдається полковник Пікерінг: “Ця дівчина просто геніальна.
Справжня папуга!”.
Освічені джентльмени не замислювалися над тим, що Еліза – жива істота, що вона має почуття власної гідності, може закохатися, страждати, мати свої бажання, мрії. Хіггінс не бачив ніякої проблеми, бо вважав, що дівчина після закінчення “експерименту” зможе жити, як захоче, “користуючись перевагами науки”.
Бернард Шоу показує, як розквітла його героїня, як вона, позбувшись поганої вимови та брутальних манер, перетворилася на справжню леді, яка була морально значно вищою за аристократок. Несподівано для всіх пробуджується і її особистість, з тонкими почуттями, вимогливістю, навіть вишуканістю. Драматург переконує нас у тому, що Еліза мас неабиякі природні здібності, світлий розум, вона винахідлива, кмітлива, має внутрішнє благородство, дивує своїм умінням тверезо мислити, зважувати обставини. Звертаючись до своїх вчителів, вона каже: “Мені хочеться лагідного слова, уваги… все ж таки я людина, а не порожнє місце…”
Експеримент успішно закінчився. Еліза справді стала схожою і мовою, і манерами на даму з вищого світу. Але не тільки Хіггінс гарно попрацював над дівчиною, а й вона вплинула на його душу, зробивши з байдужого професора фонетики чутливу палку людину. Бернард Шоу підкреслює, що неважливо, до яких верств суспільства належить людина.
Якщо вона чуйна, добра, щира, розумна, то шлях у майбутньому обов’язково знайде.





Related posts:
- Міфологічна основа та сучасний зміст у драмі-дискусії Бернарда Шоу “Пігмаліон” Збентежено дивиться Пігмаліон на свій витвір, І серце йому завмирає Від незнаного щастя, О, якби боги вселили в камінь Людську душу!” “Пігмаліон” – найвідоміша з п’єс Бернарда Шоу. Написав її драматург для актриси Стелли Патрик Кембл. Перед глядачем розгортається традиційно казковий сюжет: Попелюшка, яка ніколи не сподівалася на кращі зміни у своїй долі, раптом знаходить шастя. Назва твору викликає згадку про античний міф, який розповідає про скульптора Пігмаліона і його […]...
- Міфологічна основа комедії Б. Шоу “Пігмаліон” “Колись на острові жив відомий митець…” – так розпочинається давньогрецький міф про Пігмаліона – легендарного царя Кіпру, який страшенно не любив жінок, але надзвичайно захоплювався різьбярством. Одного разу він вирізьбив з мармуру жінку дивовижної вроди і назвав її Галатеєю. Вона була настільки чарівна, що Пігмаліон до нестями закохався у свій витвір і протягом двох ночей благав богиню кохання Афродіту оживити мармурову красуню. Зворушена такою любов’ю, богиня виконала прохання царя. Галатея […]...
- У чому проблематичність і головний сенс дискусії у драмі Б. Шоу “Пігмаліон” Долю людини, її вдачу, поведінку визначає час, у який вона живе, її суспільство, соціальний стан, а ще вплив інших людей, що постають на її життєвому шляху: вихователів, вчителів, коханих. Цей процес, звичайно, двосторонній, бо учні теж впливають на своїх вчителів, друг у чомусь визначає коло інтересів та діяльності свого товариша, разом з коханим з’являються нові манери, погляди, навіть дещо змінюється мова. Оскільки мова людини – один із головних проявів її […]...
- Міфологічна основа комедії “Пігмаліон” Колись на острові Кіпрі був великий митець Пігмаліон. З міфу “Пігмаліон” “Колись на острові Кіпрі був великий митець Пігмаліон” – так розпочинається давньогрецький міф про Пігмаліона. Цей відомий цар Кіпру славився також тим, що страшенно не любив жінок і був запеклим холостяком. Усього себе він віддавав керуванню державою і своєму захопленню – різьбярству. Пігмаліон вирізьблював скульптури з мармуру, із дерева, із слонової кістки, витворював їх із глини. Одного разу він […]...
- Роль античного міфа в п’єсі “Пігмаліон” Серед найвідоміших творів Бернарда Шоу – п’єса “Пігмаліон”, яку автор назвав “романом у п’яти актах”. В основу твору покладено античний міф про скульптора Пігмаліона, який вирізьбив із мармуру Галатею і закохався в неї. Він вимолив у богів, щоб ті оживили статую. Взявши за основу цей міф, Бернард Шоу подає свій оригінальний; парадоксальний варіант цієї історії. Еліза Дулітл – це смішна дикунка, бідна квіткарка, дівчина невихована і неосвічена. Починається п’єса з […]...
- Порівняльна характеристика образів Хіггінса і Пікерінга за п’єсою Бернарда Шоу “Пігмаліон” У 80-ті роки XІX століття Бернард Шоу починає боротися за новий театр, який у ті роки переживав кризу. Шоу свідомо відмовляється від принципів “добре зробленої” драми і широко користується парадоксом як одним із визначальних мистецьких прийомів. Наприклад, у п’єсі “Пігмаліон” драматург показує божевілля і оманливість довкілля, Б. Шоу ніколи не закінчував свої п’єси трагічним кінцем. П’єса “Пігмаліон” – це красива історія, побудована на основі міфа про Пігмаліона – скульптура, який […]...
- Комедія “Пігмаліон” – “сентиментальний роман” з парадоксальною подачею Ірландець за походженням, англомовний драматург, критик, публіцист, громадський діяч. За 56 років драматургічної діяльності написав 58 п’єс. Шоу здійснив “театральну революцію” у розвитку драми, він підтримав нововведення норвезького письменника Г. Ібсена. Суть новаторства Шоу полягає в тому, що автор примушує глядача мислити і пропонує “Відкритий фінал” . Персонажі Шоу мислять нешаблонно, критично, виводять на поверхню фальшиві цінності; автор широко використовує парадокс як засіб привернення уваги глядача. Комедія “Пігмаліон” – “сентиментальний […]...
- “Осучаснення” античного міфу в п’єсі “Пігмаліон” Видатний англійський драматург Джордж Бернард Шоу захоплювався творчістю Ібсена, і це привело його до реформи англійського театру. Він обстоює принципово нову структуру драми – проблемну п’єсу-симпозіум. Як драматург він тяжіє до гумору і сатири. “Мій спосіб жартувати полягає в тому, щоб говорити правду”, – заявляв Шоу. Драми Шоу не втрачають своєї популярності. Серед найвідоміших його творів – п’єса “Пігмаліон”, яку автор назвав “романом у п’яти актах”. В основу твору покладений […]...
- Пігмаліон Б. Шоу зразок “драми-дискусії” “Заради мистецтва як такого я не написав би жодного рядка”, – так висловив своє ставлення до творчості Джордж Бернард Шоу. Тим паче, що драматургом він став майже випадково, під впливом зустрічі й бесіди з відомим на той час театральним критиком Вільямом Арчером. Метр зацікавився молодою людиною, яка водночас вивчала “Капітал” К. Маркса і партитуру опери Вагнера. Зійшлися на тому, що сучасних п’єс нема і треба власноруч виправляти становище. І Шоу […]...
- Осучаснення античного міфа в п’єсі Бернарда Шоу “Пігмаліон” “Осучаснення” античного міфа в п’єсі Бернарда Шоу “Пігмаліон” Видатний англійський драматург Джордж Бернард Шоу захоплювався творчістю Ібсена, і це привело його до реформи англійського театру. Він обстоює принципово нову структуру драми – проблемну п’єсу-симпозіум. Як драматург він тяжіє до гумору і сатири. “Мій спосіб жартувати полягає в тому, щоб говорити правду”, – заявляв Шоу. Драми Шоу не втрачають своєї популярності. Серед найвідоміших його творів – п’єса “Пігмаліон”, яку автор назвав […]...
- Образи Хіггінса і Пікерінга у п’єсі Б. Шоу “Пігмаліон” П’єса “Пігмаліон” – це красива історія, в основі якої – міф про Пігмаліона. Головні герої цієї п’єси – це професор англійської фонетики Генрі Хіггінс та знавець індійських діалектів полковник Пікерінг. Вони дуже різні за характером і зовнішністю. Професор Хіггінс – це чоловік років п’ятдесяти, з сивим волоссям і зі зморшками на обличчі, невеликого зросту. А полковник Пікерінг – років шістдесяти, низького зросту, товстий, обличчя немов пожоване від старості, їхні характери […]...
- Актуальність конфлікту твору Б. Шоу “Пігмаліон” – конфлікту між зовнішньою культурою і духовною сутністю людини П’єса “Пігмаліон” є зразком драми-дискусії, головний конфлікт якої полягає в і ому, чи може людина втручатися в долю іншої людини, навіть тоді, коли робить вона це з кращих міркувань. Чи має вона, ця людина, моральне право визначати для іншої норми й правила поведінки, абсолютно не дотримуючись їх сама? Чи правомірно це? Конфлікт цей у п’єсі яскраво зображено автором в образах двох героїв – професора фонетики Хіггінса і вуличної квіткарки Елізи […]...
- Фольклорно-міфологічна основа “Пісні про Гайавату” Фольклорно-міфологічна основа “Пісні про Гайавату” Г. Лонгфелло єднає її з багатьма віддаленими з погляду літературної взаємодії українськими творами. Хвиля захоплення фольклором набуває міжнаціонального характеру у другій половині XІX – на початку XX століття, і це дає змогу встановити паралелі, провести аналогії, знайти типологічно схожі риси і розбіжності. Прикметно те, що майже одночасно з “Лісовою піснею” з’явилися такі першокласні літературні здобутки, як повість ‘Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського, драматичний етюд “Над […]...
- Відповіді до теми: Б. Шоу “Пігмаліон” Що являє собою за жанром твір Бернарда Шоу “Пігмаліон” ? Один із найпопулярніших творів Б. Шоу “Пігмаліон” є “романом у п’яти актах”. Це оригінальне визначення жанру п’єси з’являється недарма – так підкреслює Б. Шоу глибокі зв’язки своєї драматичної творчості з романом, прозою. “Пігмаліон” – це драма-дискусія, у якій головну увагу автор приділяє не зіткненню характерів, а протиборству точок зору, суперечці персонажів, яка стосується моральних чи філософських проблем. У чому полягає […]...
- Народження особистості в п’єсі “Пігмаліон” Бернарда Шоу Мрія – це друге життя. Народна мудрість Бернард Шоу – відомий англо – ірландський драматург, який написав свою п’єсу майже століття тому. Але твір настільки легко сприймається, що не відчуваєш цієї Часової відстані. Ні герої, ні їхні проблеми, ні їхня мова не здаються старомодними чи незрозумілими. Навпаки, усе, що відбувається з героями, досить сучасно й актуально. Бернард Шоу знайшов тему, яка, напевне, є вічною: як людина стає людиною. По суті, […]...
- “Енсперимент над людиною” професора Хіггінса Однією із найпопулярніших п’єс Бернарда Шоу є його драма “Пігмаліон”. Сюжет її навіяний автору давньогрецьким міфом про скульптора Пігмаліона, який закохався у своє створіння – статую прекрасної Галатеї і силою свого кохання оживив її. У п’єсі Б. Шоу історія дещо інша. Зовсім випадково відомий учений – лінгвіст Генрі Хіггінс зустрічається із молодою дівчиною Елізою, яка продавала на вулиці квіти, й, заклавшись із полковником у відставці Пікерінгом, який теж займався мовознавством, […]...
- Мої роздуми над п’єсою Б. Шоу “Пігмаліон” Творчість Б. Шоу спонукає читача до роздумів із багатьох причин. Насамперед тому, що самі твори драматурга є “інтелектуальними п’єсами”, або “п’єсами – дискусіями” – так визначили їх спрямування критики. Прочитавши “Пігмаліон” Б. Шоу, я можу аргументовано із критиками погодитись. Цей твір насправді є відо враженнями конфлікту ідеологій, твором інтелектуальним, в основі якого – конфлікт ідей, поглядів, а не просто суперечки між окремими людьми-персонажами. Як на мене, велике значення для розуміння […]...
- Яким я уявляю собі майбутнє Елізи Дулітл П’єса Бернарда Шоу “Пігмаліон” була написана у 1913 році, невдовзі перед початком першої світової війни, за мотивами міфа про скульптора Пігмаліона, який, створивши статую прекрасної Галатеї, закохався в неї до нестями й силою свого кохання за допомогою богині Афродіти зумів вдихнути в неї життя. Закінчується цей давньогрецький міф щасливим союзом Пігмаліона та Галатеї. У версії, яка запропонована драматургом, у ролі Галатеї з’являється лондонська квіткарка Еліза Дулітл, а Пігмаліон, що оживив […]...
- Щастя відчути себе людиною. Твір за п’єсою Б. Шоу “Пігмаліон” П’єса “Пігмаліон”, мабуть, найвідоміша і найпопулярніша з творів Бернарда Шоу. У назві п’єси впізнаємо ідею античного міфу про скульптора на ім’я Пігмаліон, який закохався у вирізьблену ним з мармуру жінку й попросив богів оживити її. Афродіта, як відомо, зглянулася над закоханим, і Галатея, так звали статую, стала його дружиною. Але ця наїва у Шоу швидше іронічна. Та й хто з героїв Пігмаліон? Може, Хіггінс? Так, він і справді, ніби скульптор, […]...
- “Двоє чоловіків і одна безглузда дівчина” Спектакль скінчився і виникає природне запитання: “А до чого отут Пігмаліон?” Бернард Шоу у своїй п’єсі використав давньогрецький міф про скульптора Пігмаліона, який створив статую Галатеї – дівчини такої краси, що закохався в неї і став просити Афродиту оживити своє творіння. Богиня любові вдихнула життя в Іалатею, і Пігмаліон одружився з нею. Але, знаючи зміст п’єси, легко зрозуміти, що тільки глузуючи, Шоу охрестив Хіггінса ім’ям Пігмаліона. Генрі Хіггінс не спроможний […]...
- Тема твору “Двоє чоловіків і одна дурна дівчина” Шкільний твір По п’єсі Б. Шоу “Пігмаліон” Спектакль кінчений, і виникає природне запитання: “А при чому отут Пігмаліон?” Бернард Шоу у своїй п’єсі використав давньогрецький міф про скульптора Пігмаліоне. Він створив статую Галатеї – дівчини до того прекрасної, що він закохався в неї й став просити Афродіту пожвавити своє створення. Богиня любові вдихнула життя в Галатею, і Пігмаліон женився на ній. Але, знаючи зміст п’єси, легко зрозуміти, що тільки на […]...
- Професор Хіггінс і полковник Пікерінг: порівняльна характеристика “Пігмаліон” – одна з найчарівніших п’єс відомого англійського драматурга Бернарда Шоу. Вона була написана у 1912 році, а в 1914 році відбулася прем’єра “Пігмаліона” в Лондоні у театрі його величності. Бернард Шоу сам ставив свої п’єси. “Пігмаліон” був названий автором “романом у п’яти актах”, що якнайкраще підкреслювало зв’язок драматургії Шоу з прозою. Міфологічна основа сюжету не викликає сумніву. У відомому міфі статуя Галатеї зачарувала красою свого творця. Пігмаліон закохався у […]...
- Російська міфологічна школа Ця теорія невдовзі завоювала увесь світ. В усіх країнах почали з’являтися праці, у яких застосовувалася міфологічна экзегеза. В Україні найяскравішим представником її було А. М. Афанасьєв. Вже першому видані казок він постачав кожну казку коментарями на кшталт міфологічної школи. Ще цього написано низку статей, які потім у переробленому і доповненому вигляді увійшли до його капітальний тритомний працю “Поетичні погляди слов’ян на природу”184. У ньому з’єдналися лінії європейської й російської науки. […]...
- Сучасний літературний процес VI. Сучасний літературний процес Загальний огляд Формування сучасної української літератури відбувається під впливом важливих подій, що відбуваються в суспільстві. 1986 р. – аварія на Чорнобильській АЕС. 1991 р. – здобуття незалежності, початок розбудови нової суверенної держави. 2004 р. – Помаранчева революція, вибори Президента тощо. З’являються болючі теми, які дали поштовх для народження нової генерації митців постчорнобильської епохи. Ця хвиля літераторів прагнула “зруйнувати Карфаген української провінційності” , тобто вивести мистецтво слова […]...
- ЗНО – Сучасний літературний процес. Загальний огляд Формування сучасної української літератури відбувається під впливом важливих подій, що відбуваються в суспільстві. 1986 р. – аварія на Чорнобильській АЕС. 1991 р. – здобуття незалежності, початок розбудови нової суверенної держави. 2004 р. – Помаранчева революція, вибори Президента тощо. З’являються болючі теми, які дали поштовх для народження нової генерації митців постчорнобильської епохи. Ця хвиля літераторів прагнула “зруйнувати Карфаген української провінційності” , тобто вивести мистецтво слова за межі політики, ідеологічних й адміністративних […]...
- Бернард Шоу – творець соціально-аналітичної “драми-дискусії” Бернард Шоу – один із класиків світової драматургії XX століття. Бернард Шоу – творець “драми-дискусії”. Б. Шоу – представник інтелектуального театру. Особливість п’єс Бернарда Шоу. Найвагоміший елемент у “драмах-дискусіях” Б. Шоу – блискучий парадокс. Гармонійне поєднання міфологічної основи та сучасності у драмі-дискусії “Пігмаліон”. Утвердження у п’єсах Б. Шоу моральних якостей простих людей. Гостра соціальна критика у “драмах-дискусіях” Б. Шоу. Бернард Шоу – великий драматург і яскрава, оригінальна особистість....
- Інтелектуальне і моральне перетворення Елізи Дулітл П’єса “Пігмаліон” – одна з найкращих драм англійського письменника Бернарда Шоу. Захоплює вона одразу – з першого рядка! Ти ніби опиняєшся в далекій Англії, а персонажі п’єси – твої давні знайомі… Рясний літній дощ ллє, як із відра. Ту т і там несамовито верещать свистки”; а ми біжимо, щоб сховатися під портиком церкви св. Павла. Дивна дівчина привернула мою увагу. Вона продавала квіти. У неї зовсім не романтична постать, їй […]...
- Мій улюблений сучасний поет Ліна Костенко Ліна Костенко – не тільки чесний, а й безстрашний цікаво й напружено мислячий митець. Тому-то їй затісні рамки ідилії, пасторалі. Вона “збурунює” ці жанри зсередини. “Пастораль XX сторіччя” – так називається один з її віршів. Три пастушки – “кирпаті сільські аргонавти” – знайшли і розібрали гранату. Вибух… …І несли їх діди, яким не хотілося жити. Під горою стояла вагітна, як поле, мати. І кричала та мати: – Хоч личко його […]...
- До змісту п’єсы “Пігмаліон” Б. Шоу Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая У XX ст. виникає новий тип епічного конфлікту-конфлікт різних ідеологій, світоглядів. Виявити такий тип конфлікту під час аналізу непросто. Адже він “часто перебуває поза подієвим рядом або дублюється колізіями, що розвиваються паралельно з основним подієвим рядом… Втілюючи такий тип конфліктів, епічний драматург використовує найчастіше тактику художніх провокацій, яка дає можливість… залучити глядача до складного процесу пошуку відповідей на нелегкі проблеми буття”. Специфіка конфлікту […]...
- ЗНО – Тест № 26 – Сучасний літературний процес. Загальний огляд 1. Укажіть, яка ознака не є притаманною для сучасного літературного процесу. А Мистецтво – поза політикою; Б піднесення ролі українського слова в розвитку української нації; В утворення “штучної завіси” між розвитком української літератури на “материковій” Україні та в діаспорі; Г пошук нових естетичних способів моделювання й зображення дійсності. 2. Укажіть термін за його визначенням: розмірковування, внутрішня зосередженість, аналіз власних роздумів і переживань. А Алюзія; Б ремінісценція; В рефлексія; Г постмодернізм. […]...
- Повість Вольтера “Простак”, зміст її назви, ідейний і художній зміст І. Філософська повість як жанр і її творець Вольтер. ІІ. “Простак” і теорія “природної людини” Жан-Жака Руссо. 1. Герой “Простака” – Гурон. 2. Полеміка про право на вільне віросповідання. “ 3. Гурон і звичаї цивілізованого світу. 4. Тема розбіжності між релігійними конфесіями. 5. Думки Гурона про кохання і суспільство. 6. Гурон і влада. ІІІ. Вольтер – наш сучасник....
- Спілкування – основа стосунків між людьми Можливість спілкування – величезна цінність, якою наділені люди. Мало хто про це замислюється, але навіть уявити неможливо, що стане зі світом, якщо водночас всі люди втратять можливість спілкуватися один з одним. Навіть маленькі діти, які не вміють нормально розмовляти, обмінюються нерозбірливими звуками, різними рухами, поглядами і спілкуються таким чином. Зростаючи, діти вчаться розмовляти і вже незабаром використовують для спілкування переважно свою мову. Їх життя продовжується в суспільстві, де вкрай часто […]...
- “Осучаснення” античного міфа про Галатею і Пігмаліона в п’єсі Б. Шоу У давньогрецькому міфі про Пігмаліона розповідається про великого художника з острова Кіпр Пігмаліона. Він жив самотньо, не був одружений. І одного разу зробив зі слонової кістки статую дівчини, неймовірно прекрасної. Дивлячись на своє створіння, він милувався її’красою й довершеністю й врешті-решт закохався у своє створіння. Скульптор звертався до неї зі словами, але вона залишалася німою. Тоді Пігмаліон на святі, яке проводилося на честь богині Афродіти, приніс у жертву богині телицю […]...
- Яким є сучасний інтелігент Певне, кожний із нас не раз замислювався про сутність справжньої інтелігентності, намагався подумки з’ясувати, чи відповідають риси його власної особистості, його вчинки уявному зразкові. І кожний зіткався з тим, що однозначно відповісти на питання “Яким є сучасний інтедігент?”не завжди легко. Чи збігаються поняття “освіченість” та “інтелігентність”? Чи можна виховати у собі інтелігентну людину, чи треба нею народитися? Саме на ці питання спробую відповісти. Слово “інтелігент” з’явилося порівняно недавно – у […]...
- Автобіографічна основа роману “Сад Гетсиманський” У романі “Сад Гетсиманський” Іван Багряний розповів про свої поневіряння у радянських тюрмах 1930-х років. Уперше його заарештували в Харкові 1932 року, звинувативши в українському буржуазному націоналізмі. Під час слідства він поводився впевнено і незалежно. Тоді його запитали: “Якби ви були на нашому місці, то що зробили б такому злочинцеві, як ви?” “Я б розстріляв,- відповів Багряний і пояснив: – Коли ви дасте мені кілька років, то виховаєте з мене […]...
- “Фатальне питання” і сучасний мир Тарасов Б. Н. “Фатальне й віковічне питання про необхідність поняття безсмертя душі для прогресу”, – містить Достоєвський у результаті роздумів про “таємницю людини”, як би з’єднуючи проблеми релігії й високої метафізики з ходом емпіричної історії й конкретною діяльністю людини, виділяючи в багатомірній реальності християнства одне з його, так сказати, практичних додатків. “Уявіть собі, – зауважував він в одному з листів, – що немає Бога й безсмертя душі безсмертя душі й […]...
- “Він так і залишився холодним уламком біля гарячого серця дівчини” П’єсу “Пігмаліон” Б. Шоу написав, орієнтуючись на античний міф про Пігмаліона. На далекому острові Кіпрі жив цар Пігмаліон, якому було дароване богами вміння вирізьблювати. Талановитий володар острова насолоджувався красою природи, умів виробляти чудові витвори, але мав одну дивну рису – він ненавидів жінок. Одного разу він вирізьбив із слонової кістки скульптуру жінки. Статуя була така прекрасна, що Пігмаліон закохався у власний витвір. Дні і ночі просив Пігмаліон богиню Афродіту, щоб […]...
- Сучасний Микола Куліш Перший у Харкові молодіжний драматичний “Театр 19” довго торував шлях у велике мистецтво. Нині він теж не відзначений якимись державними нагородами, але є одним із найпопулярніших драматичних театрів Харкова. Придбати квитка на спектакль за кілька годин до початку вистави – річ неможлива, бо всі знають, що квитки слід замовляти хоча б за два тижні. Тож, ясна річ, у невеликому залі на будь-якій виставі – жодного вільного місця. Нещодавно відбулася прем’єра […]...
- Мій улюблений сучасний поет Емма Андієвська. Це ім’я майже незнайоме нам, українським любителям поезії. І це не дивно. Вона дуне дивна поетеса. Сюрреалістка, з надзвичайно тонким світовідчуттям, з вільними асоціаціями, вона зрозуміла не всім. Але ось я прочитала статтю в “Молоді України” її дивний вірш “Нічне” і увійшла в цей новий, незбагненний світ: Душа дедалі з усе довших ліній, Які – над містом – петлі – уночі. На дні галактик спалахнув смичок, Щоб – […]...
- Образ Мавки у драмі-феєрії “Лісова пісня” Виняткове місце у творчості Лесі Українки, як і в усій українській літературі початку XX століття, посідає “Лісова пісня”. 25 липня 1911 року в Кутаїсі була дописана остання сторінка цієї драми, твору, який по праву вважається одним з найвищих мистецьких досягнень поетеси. Центральним образом “Лісової пісні” є образ Мавки. Народжена багатою фантазією українського народу, виношена в думках і серці протягом багатьох років геніальною українською поетесою, лісова красуня Мавка здобула безсмертя. Адже […]...
- Люди, що з нами відбувається? Треба людиною бути!
- Наскрiзний пафос життєствердження в новелi Григорiя Косинки “В житах”
Categories: Твори на різні теми