Майстер ліричних поезій – Афанасій Фет

Related posts:

1. Мелодійність поезії А. А. Фета АФАНАСІЙ ФЕТ 10 клас ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АФАНАСІЙ ФЕТ Мелодійність поезії А. А. Фета Поезія Фета – поезія натяків, догадок, умовчань; його вірші у більшості своїй не мають сюжету, – це ліричні мініатюри, призначення яких не стільки передати читачеві думки і почуття, скільки “летючий” настрій поета. Фет обмежував свою поезію трьома темами: кохання, природа, мистецтво. Він був далекий від душевних бурь і тривог. Поет писав: Язык душевной непогоды Был непонятен для […]...
2. Людина і природа в ліричних віршах М. Рильського Праця, природа, культура – ця “велика тріада” посідає чільне місце у творчості М. Рильського. Його поетичний світ на диво мальовничий, сповнений ясності і прозорості. Ще в юності поета турбувала проблема відносин людини і природи. Це філософська реакція юного поета на все, що діється навколо, спроба рятівного виходу із душевної смути. М. Рильський увійшов у світ поезії життєлюбом, природолюбом. Він уявляє себе невід’ємною частиною цього прекрасного сонячного храму природи. Лейтмотивом його […]...
3. Народнопоетична основа поезій циклу І. Франка “зів’яле листя” Збірка “Зів’яле листя”, мабуть, найліричніша у поезії І. Франка. Це щоденник особистих почуттів героя, наділеного живою душею, освіченою, розумною, та разом із тим неможливо не помітити міцної народнопоетичної основи віршів. У чому ж вона проявляється? У першій частині циклу “Зів’яле листя” бачимо традиційні образи-символи: Безмежнеє поле в сніжному завою, Ох, дай мені обширу й волі! Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною І в серці нестерпнії болі. Образ самотнього […]...
4. Оптимістична тональність поезій збірки “Сонячні кларнети’ П. Тичини За природою свого таланту Павло Тичина належав європейському символізму з його прагненням до найтіснішого зв’язку поезії з музикою. Збагативши філософсько-естетичні основи цього символізму дивосвітом українського фольклору, він став одним з найяскравіших представників слов’янського модернізму. Сп’яніння від життя, універсальність і глибина мислення, розмах і динаміка національного піднесення – усе це притаманне поезіям збірки “Сонячні кларнети”, яка вийшла у світ 1918 року. Виразно символічний образ її назви відтворює радісні тони природи, “омузичені” […]...
5. Мелодійність поезії А. А. Фета Поезія Фета – поезія натяків, здогадів, умовчань; його вірші по більшій частині не мають сюжету, – це ліричні мініатюри, призначення яких передати читачеві не стільки думки й почуття, скільки “летуче” настрій поета. Фет обмежував свою поезію трьома темами: любов, природа, мистецтво. Йому були далекі щиросердечні бури й тривоги. Поет писав: Мова щиросердечної непогоди Була незрозуміла для мене. Любов для нього – захист “від вічного плескоту й шуму життя”. У той […]...
6. Стежками поезій Ігоря Муратова Харків – місто, славне своєю історією, культурним надбанням. Ореолом слави і визнання позначені імена видатних учених, поетів, художників, артистів. Справжній дивосвіт поруч з нами. Скільки незвіданих стежок простяглося у цей чарівний край людських доль, історій появи того чи іншого твору, картини, винаходу. Кожною стежкою хочеться пройти, торкнутися бентежної краси природи, дива, створеного майстрами слова, музики чи пензля. Піду стежкою пам’яті, що веде у хвилюючий світ поезії нашого земляка І. Муратова. […]...
7. Роль ліричних відступів у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Роль ліричних відступів у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Що таке ліричні відступи? Здавалося б, з точки зору розвитку сюжету – двічі зайве явище: по-перше, відступ від головної лінії, по-друге, лірика, а нам події та конфлікти цікавіші, розповідь про вчинки головних героїв або хоч описи природи. Це – на перший, поверхневий погляд. Якщо вдуматися, сенс твору – не суто розвиток сюжету, а реалізація пов’язаних із ним ідей автора, проекція на […]...
8. Система ліричних образів у творах Бориса Олійника Ліричний герой Бориса Олійника – це той, хто сіяв гречку, брав штурмом Стамбул, воював із фашизмом, відбудовував країну, вчив і виховував дітей. Його діла “буремні і великі, відкриті перед людством, як сльоза”. У поезію Борис Олійник прийшов у 60-ті роки XX століття, які пізніше були названі “хрушовською відлигою”. Це наклало помітний відбиток на літературні пошуки і мистецькі смаки поета. У його творах присутні високі космічні мотиви, декларування обов’язків поета перед […]...
9. Майстер і Маргарита характеристика образу Івана Бездомного Іван Бездомний – поет, потім професор Інституту історії і філософії. В образі персонажа істотний “казковий” початок. Псевдонім “Бездомний” наслідує реальні псевдоніми літераторів 20-х рр. : Бідний, Приблудний, Голодний і т. п.; можливі також алюзії на поета А. Безы-менского. На початку роману І. – відомий поет 23 років, що написав антирелігійну поему про Ісуса Христа. На Патріарших ставках він слухає Берліоза, що пояснює його пропагандистські прорахунки. Разом з Берліозом І. розмовляє […]...
10. Поєднання ліричних та комічних елементів у “Мисливських усмішках” В 1944-1956 роках письменник-гуморист Остап Вишня створює свої чарівні “Мисливські усмішки”. В них є оповідач, відчуваються розмовні інтонації, міміка. Є також і слухач, що заохочує оповідача: запитує, дає поради, рекомендації. Розповідь, як правило, спокійна, але з емоційно наснаженими, піднесеними фразами. Усмішки сповнені любові до людей, природи. Справжні пейзажні акварелі знаходимо ми в усмішці “Заєць”, “Золота осінь”… Звуки осіннього лісу, кокетування жовто-зеленої берізки, а над усім – симфонія осені, музика Чайковського. […]...
11. Остап Вишня – майстер гумору Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури. Письменник, який у 20-х роках минулого століття заохотив мільйонні маси до читання, якого в той час називали “королем українського тиражу”, якого сьогодні по праву вважають найяскравішою постаттю національного відродження 20-х рр. Остап Вишня – майстер гумору, чародій сміху, який за особливостями природи свого рідкісного обдаровання тонко відчував комічне і вмів одягнути це комічне в поетичну форму, не загубивши […]...
12. Світ без рум’ян і гриму у романі М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” У 30-ті роки Михайло Булгаков працює над значним твором – романом “Майстер і Маргарита”. Цей роман приніс автору посмертну світову славу. Цей твір став гідним продовженням тих традицій російської літератури, які стверджували пряме поєднання гротеску, фантастики, ірреального з реальним у єдиному потоці розповіді. Роман став унікальним людським документом тієї епохи в зв’язку з достовірністю як на історичному, так і на психологічному рівнях. Це і багатоплановий, поліфонічний твір, звернений у майбутнє. […]...
13. Твір-аналіз творчості А. А. Фета У своїй творчості А. А. Фет виходив з визнання високого й неминущого значення поезії, різко протиставляючи її реальної дійсності, що представляється йому “миром нудьги й праці”. “Скорбота ніяк не могла надихнути нас”,- писав він наприкінці життя. Фет був переконаний у тім, що література покликана відбивати лише вищі цінності, відгукуватися на вічні, загальнолюдські потреби, зовсім залишаючи осторонь актуальні питання суспільно-політичного життя Поезія Фета різко відрізняється від демократичної лінії в російській літературі. […]...
14. Фантастичні образи у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” І. “Майстер і Маргарита” – роман М. Булгакова, що вимагає від читача виходу за межі повсякденних естетичних уявлень. ІІ. Воланд – головний фантастичний образ роману. 1. Сатанізм Воланда. 2. Чому Воланд виконує волю Ієшуа щодо долі Майстра? . ІІІ. Можливість знайти Воланда в собі....
15. Майстер і Маргарита характеристика образа Івана Бездомного Іван Бездомний – поет, потім професор Інституту історії й філософії. В образі персонажа істотно “казкове” початок. Псевдонім “Бездомний” наслідує реальних псевдонімів літераторів 20-х рр.: Бєдний, Приблудний, Голодний і т. п. ; можливі також алюзії на поета А. Бези-Менского. На початку роману І. – відомий поет 23 років, що написав антирелігійну поему про Ісус Христі. На Патріарших ставках він слухає Берліоза, що пояснює його пропагандистські прорахунки. Разом з Берліозом І. розмовляє […]...
16. Головний герой поезій В. Симоненка I. Глибина думок і сила віршів Василя Симоненка. II. Образ ліричного героя поетичної спадщини В. Симоненка. 1. Ліричний герой – патріот своєї країни. 2. Краса героя інтимної лірики. III. Слово В. Симоненка – це справжнє надбання....
17. Мелодійність та музичність поезій П. Тичини Кожен письменник має свій особливий стиль. Кожен поет по-своєму сприймає навколишній світ і по-своєму передає побачене та пережите у своїх поезіях. в літературі, кожен з нас створює собі певний образ козака. Якими я уявляю собі запорожців? Спробую відповісти на це питання. Творчість Павла Тичини – чи не найкраще підтвердження цієї закономірності. Його поезії важко сплутати з творами інших митців. Знайомлячись із творами П. Тичини, я помітив, що особливе значення в […]...
18. Мир разючої гармонії в ліриці Панаса Фета Лірика Панаса Фета відкриває нам мир разючої краси, гармонії й досконалості, три складові якого – природа, любов і пісня. Фета можна назвати співаком російської природи. Наближення весни й осіннє зів’янення, запашна літня ніч і морозний день, що розкинувся без кінця й краю житнє поле й густий тінистий ліс – про все це пише він у своїх віршах. Природа у Фета завжди спокійна, притихла, вона начебто завмерла. І в той же […]...
19. Ліричний герой збірки поезій Павла Тичини “Сонячні кларнети” Іноді дивуєшся, як щедро природа наділяє деяких людей своїми дарами. Не поскупилася вона на них, коли наділяла мистецькими здібностями сина сільського дяка з-під Чернігова Павла Тичину. Співочий талант поєднався з винятковими музичними здібностями, а його захоплення живописом поступилося лише перед поетичним даром. Так на літературному небосхилі України спалахнула зірка, що за силою і красою свого сяяння стала гордістю української літератури. У її історії постать співця “Сонячних кларнетів” не має собі […]...
20. Ліричний герой поезій P. M. Рільке Кожен твір видатного австрійського поета Райнера Рільке наповнений символами, які часто переходять із одного вірша в інший і стають наскрізними у творчості митця. Часто його поезії мають однакову назву, схожі за настроєм, тональністю, але їх різнять образи-символи. Кінець літа і початок осені у вірші “Осінній день” несе в собі печаль. Дозрівають останні ягоди, наливаються солодким соком, щоб стати п’янким вином, але ліричний герой не помічає краси природи. Він повністю занурений […]...
21. Мої враження від поезій М. Шашкевича Маркіян Шашкевич – письменник з Галичини, де зародження і розвиток літератури рідною мовою мало ще більше значення, ніж у зрусифікованій Східній Україні. Багато чинників перешкоджали національному пробудженню, стримували його. Але декілька львівських семінаристів намагалися через літературу вплинути на розвиток національної свідомості співвітчизників. Вони об’єдналися у гурток, який назвали “Руська трійця”, куди спочатку входили тільки троє – Маркіян Шашкевич, Яків Головацький та Іван Вагилевич. Душею гуртка був Маркіян Шашкевич, який за […]...
22. Вивчення поезій Райнера Марія Рільке “Сонети до Орфея” Розкрийте філософський зміст епізоду поразки Орфея у підземному царстві. Намагання Орфея повернути Еврідіку з царства мертвих було приречене на поразку, тому що людині не дано повернути колесо світобудови, порушити закони природи і подолати межі людських можливостей. Поразка Орфея – це і приреченість ідей про надлюдину, які були популярними в той час. Намагання Орфея – смертної людини – змінити усталені, непохитні закони світобудови закінчуються поразкою. Він мусить примиритись з даністю: Еврідіки […]...
23. І. Нечуй-Левицький майстер пейзажу І. Тонке природжене чуття природи – характерна риса творчої особистості І. Нечуя-Левицького. ІІ. І. Нечуй-Левицький – видатний “артист зору”. 1. Повість “Микола Джеря” – майстерне змалювання письменником української природи. А) Опис річки Раставиці. б) Опис річки Рось – мальовнича картина неповторної української природи. 2. Мальовничі пейзажі України, майстерно відтворені письменником у повісті “Кайдашева сім’я”. а) Опис села Семигори – “жива краса, розлита в природі”. ІІІ. Велика любов письменника до рідної […]...
24. Проблема добра і зла у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Хто кидає камінь нагору, кидає його на свою голову, і підступний удар розділить рани. Хто риє яму, сам упаде в неї, і хто ставить сеті, сам буде вловлений ними. Хто робить зло, на того повернеться воно, і він не дізнається, звідки воно прийшло до нього. Старий Завіт. Добро і зло… Поняття вічні та нероздільні. І поки жива людина, вони будуть боротися один з одним. Добро буде “відкриватися” людині, висвітлюючи їй […]...
25. Сенс авторського задуму Булгакова “Майстер і Маргарита” В його творах вияви містичного досить різноманітні: від змалювання образів представників демонічного світу до символічних сновидінь героїв, від фантастичних елементів і неймовірних подорожей у минуле та майбутнє – до фантасмагоричних картин і вертепу, феєрії, фарсу. Містика Булгакова насичена філософською проблематикою. Роман, у якому наявні філософські проблеми, ідеї: наприклад, яке призначення людини у цьому світі? Яке її ставлення до світу? Що таке буття і що таке пізнання? Які закони природи рухають […]...
26. Що в світ і людину відкрив мені роман М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита”? Михайло Булгаков – письменник з незвичайною долею: основна частина його творів стала відома світові лише через чверть століття після смерті художника. А головна праця всього його життя – роман “Майстер і Маргарита” – приніс письменнику світову славу. У романі “Майстер і Маргарита” Булгаков зачіпає багато проблем побуту та буття, нагадує про них людям. Важливе місце у романі займають так звані “Єрусалимського” голови. Це вільна інтерпретація Євангелія від Матвія. У цих […]...
27. Боротьба добра й зла у романі М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” Добро й зло… Поняття вічні й нероздільні. І поки жива людина, вони будуть боротися один з одним. Добро буде “відкриватися” людині, висвітлюючи йому шлях до істини. Не завжди носіями добра й зла бувають різні люди, особливої трагічності досягає ця боротьба, коли вона відбувається в душі однієї людини. Роман М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” присвячений боротьбі добра й зла. Автор в одній книзі описує події двадцятих років нашого століття й […]...
28. Філософсько-етична проблематика роману М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Роман М. Булгакова “Майстер і Маргарита” настільки незвичний за формою, що навіть про жанр було чимало суперечок. Але очевидно одне: письменнику вдалося органічно передати існування трьох світів – реальності, міфу й фантасмагорії. Принаймні так вважають критики. Але придивімось до того, що називають міфом. Це ж знайомий євангельський текст, хай і переосмислений по-своєму. Роман у романі про Єшуа та Понтія Пілата зовсім не сприймається як міф. Це священна історія людства, яка […]...
29. Осмислення природи добра й зла у романі “Майстер і Маргарита” Булгаков же поступово, непевно відходить саме від такого тлумачення образа Сатани убік дуалістичних єресей, що визнавали рівність добра й зла у світі, що здавна існували в історії християнства й таких, що знайшли відбиття в “Божественній комедії” Данте Алигьери. Причина такого відступу полягає в тім, що Булгаков віддаляє Воланда від Мефистофеля у пошуках більше точного осмислення природи добра й зла і їхнього співвідношення між собою в реальному земному житті. “Кожне відомство […]...
30. Ісікава Такубоку – майстер танки Танка – найдавніша японська поетична форма, що дожила й до наших днів. Протягом століть вона мала періоди розквіту й відносного занепаду. Наприкінці XІX століття ця майже забута форма набуває популярності завдяки творчості основоположників романтичного напряму в поезії танка Ірсана Теккана та Іосано Акіко, п’ятивірші якої стали найвищим досягненням цього напряму. Ісікава Такубоку, їх учень, досяг у формі танка нових вершин, він став основоположником реалістичного напряму. Кажуть, що оволодіти “стилем Такубоку” […]...
31. Сатира у романі “Майстер і Маргарита” Сатира у романі “Майстер і Маргарита” Роман “Майстер і Маргарита” Михайло Булгаков писав протягом 1928-1940 років. Цей твір можна назвати сатиричним, бо в ньому автор яскраво висвітлив вади тогочасного суспільства. Роман починається з того, що Берліоз та його друг, поет Іван Бездомний, відпочивають у парку. А коли до них підходить Воланд, вони ставляться до нього насторожено. Друзі вважають іноземця шпигуном, ворогом радянських людей. І хоча Берліозу як освіченій людині цікаво […]...
32. Творчість і кохання в романі М. Булгакова “Майстер та Маргарита” Кохання, милосердя, прощення, творчість – це загальнолюдські поняття, які являються складниками моральності будь-якої людини, будь-якої світової релігії. На цих принципах і базується твір Михайла Булгакова “Майстер та Маргарита”. Цей роман є в деякій мірі автобіографічним, побутує думка, що Майстер – двійник самого письменника. Двійник, але не копія. Кохання між Майстром та Маргаритою взаємне, що ж могло стати на заваді цього світлого почуття. Виявляється, що справа не лише в почутті, а […]...
33. Майстер корабля – Юрій Іванович Яновський Юрій Іванович Яновський “Майстер корабля” Досвід роботи на Одеській кінофабриці дав живий матеріал для першого роману Юрія Яновського – “Майстер корабля”. У цьому творі автор намагається заглибитися у психіку людини, адже всі події твору подані через осмислення сімдесятирічного мемуариста. Майже всі персонажі твору мали реальних прототипів – працівників Одеської кінофабрики. Прототипом головного героя твору, кіномайстра То-Ма-Кі, вважають самого Яновського. Сюжет твору – новий для тогочасної української літератури, оскільки йдеться про […]...
34. Ліричний герой поезії А. Фета “Кто не в состоянии броситься с седьмого этажа вниз головой с непоколебимой верой в то, что он воспарит по воздуху, тот не лирик”. Ці дивні слова належать Афанасію Фету, і вони, ймовірно, розповідають про того, від чийого імені ллються вірші поета – іноді як мед, а то як струмок у лісовій гущавині, а то як кров з розтятого серця. Сутність цього героя – любов. “Любить есть действие – не состоянье”. […]...
35. Біблійні сюжети у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” У романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” є реальність і фантастика, сати ра і любовна лірика Особливо виділяються чотири глави історико-філософського характеру. Це “роман у романі” – оповідь про Христа і Понтія Пілата. Глави про прокуратора Іудеї та Ієшуа Га-Ноцрі пише головний булгаковський герой – Майстер. Створений за біблійним сюжетом, цей роман став долею його автора. Майстер із волі Булгакова так виклав відому біблійну іс­торію осуду і страти Христа, що […]...
36. Відповіді до теми: роман М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Якою зображена Москва 30-х років у романі Булгакова? Зображуючи Москву 30-х років, письменник дає зрозуміти читачу, що люди обплутані тут ланцюгами всіляких інструкцій, постанов і догм. Так, службов­ці Управління виловиш змушені співати в хорі, а літературні критики “говорять зовсім не те, що хочуть сказати”. Усі вони – жителі “поганої квартири”, відкіля незрозуміло як навічно зникають люди, а помешкання їх виявляються “запечата­ними”. Більшість із них із побоюванням озираються: “Нас хтось почує…” […]...
37. Тематика поетичної творчості Павла Грабовського. Аналіз поезій “До Русі-України”, “До українців” Тематика поетичної творчості Павла Грабовського. Аналіз поезій “До Русі-України”, “До українців”. Із 38 років життя П. Грабовський 20 років провів у неволі – тюрмах, таборах, па засланнях. Відірваний від рідиого краго, фізично недужий, часто доведений до відчаю, поет все ж зумів зберегти віру у праве діло борця за кращу прийдешність України. Він ні на хвилину не полишав своєї письменницької праці, яку розумів як обов’язок перед українським народом. У снігах далекого […]...
38. Співвідношення добра й зла у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Колись я вважала, що завжди можна визначити, “що таке добре й що таке погано”, поставити чіткі рубежі і, звичайно, чинила далі за карними чи просто людськими законами, намагаючись бути якомога найкращою… Неначе існує на світі без плям біле, без відтінків чорне… Мабуть, саме ця книга й допомогла мені не тільки піти далі у розумінні цього нелегкого питання, а й сформулювати деякі відповіді… По-перше, сам Воланд та його почт виявилися занадто […]...
39. Слушні поради митця у романі Ю. Яновського “Майстер корабля” У романі Ю. Яновського “Майстер корабля” розповідається про життєвий шлях простої чесної людини. Оповідь ведеться від імені літньої людини То-Ма-Кі, яка, сидячи в затишку власної кімнати, згадує минуле. У цих спогадах читач бачить нелегку путь кіномитця, залюбленого в мистецтво, з трепетом “прислухається” до порад головного героя. Мемуари То-Ма-Кі – сповідь людини з великим життєвим досвідом. Прагнучи осмислити прожите, він робить втішний висновок, адже досяг того, про що мріяв: “Багате досвідом […]...
40. М. Коцюбинський – майстер пейзажу Восени в лісі пахне дубом і сосною в гущавині. Дрімають дерева під останнім теп­лим промінням сонечка. На кущиках крушини глянцеві чорні ягоди. На вершеч­ках ліщини де-не-де помітні останні горішки. Вогнем палають плоди горобини… Дивишся – і не можеш надивитися. Відчуття захоплення і теплої радості ви­никає в душі і росте. Рука сама тягнеться до пензля. Беру фарби і починаю ма­лювати. Красивий пейзаж виникає на папері: багряний, жовтий, оранжевий. А чи можна […]...