Людина. Вінець Божого творіння. Творець людської історії.
Чи часто вона згадує про це? Чи часто вона замислюється над тим, що вона – Людина, що все в її житті залежить від неї, що світ буде таким, яким робить його вона, що майбутнє – це результат її життя, наслідок кожного дня, прожитого нею? Мабуть, у вирі щоденних проблем людині не часто доводиться згадувати це. І тільки іноді, коли у неї відповідний настрій, навіяний чимось вічним, людина може осмислити своє життя, а потім, наприкінці свого життєвого шляху, можливо, пожаліти, що таких хвилин було замало.
Поезія Ліни Костенко, поезія, що здатна проникати у найпотаємніші куточки людської душі і свідомості, адже створена людиною, яку Всевишній наділив рідкісним даром проникати в суть буття, осягнути суть Всесвіту, “доторкнутися” до буття, здатна нагадувати людині про вічні питання – про сенс людського життя, про вічні, справжні цінності людства і про швидкоплинність вартостей матеріальних. Поезія Ліни Костенко – це безупинна робота думки в намаганні осягнути вічність і безкінечність, це болісне намагання вмістити и себе любов і ненависть, ніжність і нещадність, пам’ять і вибуття.
Вірші Ліни Василівни примушують нас подумати по швидкоплинність життя, про те, що наше життя мине швидко, що “час летить, не стишує галопу” про те, що
…ми живі, нам треба поспішати.
Зробити щось, лишити по собі…
Адже в кінці нашого життя ми маємо звітуватися про те, як його прожили, бо від кас залежить “вік прожити, як належить”:
Настане день, обтяжений плодами.
Не страшно їм ні слави, ні хули.
Мої суцвіття, биті холодами,
Ви добру зав’язь все-таки дали.
Щодня людина повинна думати, який слід вона залишить після себе, чи будуть після неї “неба очі голубі”, чи не вимруть “ліси, як тур”, чи буде “земля в цвітінні”. Людина сама має вибирати свій життєвий шлях, свою стежку, іти по ній чесно й гордо, з любов’ю і радістю, з вірою і надією, не втратити, не розгубити на цій дорозі свою честь і гідність, прожити так, щоб нащадки добре згадували, щоб залишити добрий слід. Ліна Костенко нагадує нам про те, що ми самі господарі своєї долі, бо обираємо її самі:
Я вибрала долю собі сама.
І що зі мною не станеться –
У мене жодних претензій нема
До Долі – моєї обраниці.
Наше життя повне проблем і турбот, за якими багатьом ніколи думати про вічне і прекрасне. Я вважаю, що поезія Ліни Костенко – це саме те вічне, що настроює людину на роздуми про сенс життя, сутність буття, що вчить нас жити, жити гідно людини.





Related posts:
- “Куди йдемо? Який лишаєм слід?” Уже перші книжки Ліни Василівни Костенко засвідчили: на небосхилі української поезії спалахнув дужий талант. Поетеса постала перед читачами чесною і безкомпромісною, мислячою і самобутньою. Вона – справжній майстер, вимогливий художник слова. Одразу ж відкинула Ліна Костенко все дріб’язкове і звернулася до головного, насущного – загальнолюдського. “Не треба думати мізерно”, – стверджує вона. Відтоді ніякі заборони і дискримінації не змогли зупинити пера авторки. Поетеса порушує важливі питання ролі митця в суспільстві, […]...
- Хто ми й куди йдемо – Велесова книга “Хто ми й куди йдемо” “Я присвячую цю книгу Богу Велесу, вищій силі, яка нас захищає”. Ця присвята на дощечці 2 невипадкова, тому що Бога Велеса слов’яни вважали своїм заступником у господарській діяльності: він навчив їх розводити худобу та обробляти землю. На дощечках 1, 2А, 4Г “Велесової книги” описані події, які відбувалися на території Русі – у степах від Карпат до Дону та у Криму. Книга розкриває суспільний устрій слов’янських […]...
- Який ми слід лишимо на землі І. Від чого залежить доля людини? ІІ. Який ми слід лишимо на землі. 1. Сенс людського життя. 2. Пам’ять про людей. 3. У чому сенс існування нашого покоління? . ІІІ. Безсмертя – у житті для народу....
- Філософське осмислення життя в поезії Ліни Костенко Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – У мене жодних претензій нема До Долі – моєї обраниці. Ліна Костенко “Безсмертним дотиком до душі” стала для мене поезія Ліни Костенко, м’яка, лірична, лаконічна і точна, вимогливо прискіплива і беззахисно щира. Читаючи й осмислюючи поезію Ліни Василівни, ще раз переконуюся, що саме жінку наділив Господь Бог даром глибоко проникати в суть буття, в суть питання про Всесвіт, […]...
- ПЛАН – Л. КОСТЕНКО 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ. ПОЕТИ-ШІСТДЕСЯТНИКИ Л. КОСТЕНКО ПЛАН Роль пейзажу в ліриці Ліни Костенко I. Що таке пейзаж у літературному творі? природи у творі, що є змістовим і композиційним елементом, виконує зображувально-виражальні та емоційно-естетичні функції і підпорядкований ідейно-художньому задуму твору”. Також за допомогою картин природи поет осмислює сутність людського буття, передає свій душевний стан, свій погляд на життя та світобудову.) II. Роль пейзажу […]...
- Минуле сьогодення і майбутнє українського народу в поезії В. Голобородька “Ми йдемо” Минуле сьогодення і майбутнє українського народу в поезії В. Голобородька “Ми йдемо” Коли читаєш вірші Василя Голобородька, то здається, що потрапляєш у чудовий поетичний світ. Він наповнений людьми і птахами, щирістю і відвагою, болем і добротою. Він казковий і реальний водночас. Але, чи то буде вірш інтимної лірики, чи замальовка з життя, чи оживлений автором пейзаж, – з кожної поезії дивиться на нас Україна. Як же треба її любити, як […]...
- Голобородько Ми йдемо Ми йдемо по Україні: Від степів до гір, Від лісів до морів – Зві, цусіль виходимо на прадавні шляхи, І немає нам ліку. Ми чинимо волю наших прадідів, які нас послали у путь, щоб ми йшли нашою віковічною землею. Ми гордо йдемо шляхами України: Ви, які виглядаєте у вікна, як сусіди, Щоб подивитись на нас, гордо йдучих, Ви, які визираєте з-за рогу, як вороги, Щоб подивитись на нас, гордо йдучих, […]...
- Куди йде дитинство? Дитинство… Кажуть, що це найщасливіша пора життя. Але цінувати його ми починаємо тільки тоді, коли воно минає або вже пішло від нас назавжди. “Дайте до дитинства щасливий квиток”, – просять деякі. А чи треба? Чи треба повертатися туди, де вже був? А може, варто йти вперед і відкривати для себе все нові й нові далечіні? Як у Светлова: “Обрій іде – я за ним”. Так, дитинство – це прекрасна пора, […]...
- Що ж таке верлібр і який шлях він пройшов у своєму розвитку? На думку Н. Костенко, верлібр – це форма, утвердження якої є закономірним і водночас новим етапом у розвитку віршової культури XX ст. Дослідниця підкреслює, що в сучасному віршознавстві протиставлено концепції метричності та неметричності верлібру. Н. Костенко пропонує свою, авторську концепцію розуміння цього феномена, яка не зіштовхує дві, здавалось би, несумісні системи, а знаходить їх спільну точку опори: верлібр – неоднорідний, а тому він може бути метричним і неметричним, розмірним і […]...
- Поезія це зажди неповторність Українська поетеса Ліна Костенко… Вона належить до того покоління, на долю якого випало важке дитинство, коли зранена земля стогнала від невимовного болю і плакала гарячими слізьми дітей-сиріт і вдів: Мені б ще гратись в піжмурки і класи, в казки літать на крилах палітур. А я писала вірші про фугаси, а я вже смерть побачила впритул. Так з болем пише поетеса у вірші “Мій перший вірш, написаний в окопі”, згадуючи своє […]...
- Куди запрошує читачів В. Підпалим? Вивчаючи світову та українську літературу, я поступово навчаюся бачити у творах прихований зміст. Тепер кожен вірш, кожний роман чи оповідання для мене – не просто якийсь сюжет, ніби звичайна історія з життя, але ціле джерело підтекстів, натяків повчального та філософського змісту. Тепер я зрозумів, що серед визнаних шедеврів нашої літератури чи літератури інших народів нема “дво – мірних”, “пласких” творів, які тільки й обмежуються своєю поверхнею: всі вони містять глибину, […]...
- Куди летять птахи Як тільки жовтіє листя, зранку потрібно одягатися тепліше, а небо все частіше стає сірим замість блакитного, летять від нас птахи. Летять на зиму, тому що зараз тут їм холодно й незатишно. У пісні співається: “Летять вони до жарких країн…” До яких? Напевно, до Африки, Австралії, до Південної Америки. Але вони знають, що летять ненадовго, бо, як тільки в нас пригріє сонечко, вони знову повернуться до себе додому, адже їхній дім […]...
- Кощей Трипетович: слов’янський слід Весь цей прометеївський мотив в’язня, вогню і птаха спонукає шукати паралелей у слов’янських міфологічних уявленнях. При цьому слід прийняти зауваження відомих дослідників В. Іванова та В. Топорова, що При реконструкції міфологічних реалій слід вважати суттєвим не тільки семантичні та граматичні, але й звукові зв’язки, котрі навіть вважали випадковими: “… Тому тут важливим виявляється встановлення зв’язків не тільки між похідними від одного кореня, але й між словами різних коренів з подібним […]...
- Еней – “хлопець хоть куди козак” Як же треба любити свій український народ, його побут, звичаї, національні традиції, мову, щоб створити такий “самобутній і глибоко національний твір” як поема “Енеїда”. У творі “скільки сердечного тепла, тонкого гумору і живих барв своєї батьківщини, що його “Енеїда”… і до цього часу не втратила своєї чарівності”. У чому ж оригінальність і самобутність поеми? Саме у сатирично-гумористичному змалюванні образів, у зображенні картин потойбічного життя, народних звичаїв. – Як живі постають […]...
- Чому слід зберігати та вивчати народні пісні Чому слід зберігати та вивчати народні пісні Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу. О. Довженко Українських народних пісень записано понад 200 тисяч, і це, мабуть, не усі. Пісня – це поєднання слова й музики. У пісні народу – думки, почуття, мрії. Українська народна пісня віддзеркалює горе, радість, боротьбу за визволення. Народні пісні дуже різноманітні. Слухаючи їх, пізнаєш історію нашого народу з давніх часів. Українську пісню неможливо охарактеризувати […]...
- Інтимна лірика Ліни Костенко Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Ліна Костенко Поезія Ліни Костенко надзвичайно м’яка і жіноча, в ній відбито прекрасне, золоте серце поетеси, її почуття й думки, що стали мені дуже близькими. Її поезія – це талант, це гармонія. Гармонія мозку і душі, думки і почуття, змісту і форми. Талант поетеси, чудової жінки, що вміє відчувати, вміє дослуховуватися до найінтимніших своїх почуттів, проникати в найпотаємніші куточки […]...
- Куди поспішаєш, струмочну? Твір з власного досвіду на основі побаченого Стояв спекотний липневий день. Ми гралися у дворі: хтось осідлав гойдалки, хтось – велосипед, а ми з Дмитром грали у шахи. Раптом здійнявся вітер, сонце почало меркнути. Хтось із дорослих сказав, що зараз буде дощ. І справді, невдовзі перші великі холодні краплі впали на землю, і дощ пустився щосили. Дитячий майданчик спорожнів, діти розбіглися по домівках, а ми з Дмитром сховалися у невеликій альтанці. Краплі дощу барабанили по покрівлі, залітали […]...
- Куди б я хотів поїхати влітку Улітку, коли настають шкільні канікули, я завжди кудись їду: чи в село до родичів, чи з батьками на море, одного разу їздив до Москви на цілих три тижні. Завжди повертаюся в чудовому настрої, завжди вражень і спогадів так багато, що я півроку ділюся ними з друзями. Але в мене є мрія: я часто бачу уві сні, що я в Італії. Навіть не в Італії, а у Венеції. Я подивився кілька […]...
- Поетичний символ віри Ліни Костенко Ліни Костенко – це непереставна робота думки в прагненні осягнути вічність і безкінечність, це болісне намагання серця вмістити в себе любов і ненависть, ніжність і нещадність, це протест – може, і зарані приречений на поразку. Поезія Ліни Костенко – це сплав інтелекту і темпераменту. Лише вона вміє відкривати зовсім несподівані ситуації. Наприклад, вірш про Прометея. їх написано у світовій літературі тисячі, і всі вони зводяться до виразів вдячності Прометею, захоплення […]...
- Що значить залишити свій слід на землі На світі живе багато людей, і всі різні. У кожної людини своя доля, мета, досвід і життєва правда. Але, мабуть, всі мають одну спільну рису – хочуть залишити свій слід на землі. Це абсолютно природньо. Так повелося ще з давніх-давен. Адже навіть у стародавньому прислів’ї говориться, що людина за життя має посадити дерево, побудувати дім і виховати дитину. Дитина теж продовжить рід і передасть своїм дітям пам’ять про своїх батьків. […]...
- Який чистий російський поет У статті “Інтелігенція і революція” О. Блок писав: “Великі художники російські занурювалися в морок, але вони ж мали сили перебувати і бути у цьому темряві, бо вони вірили у світ. Вони знали світло. Кожен з них, як весь народ, який виносив їх під серцем, скреготів зубами в темряві, відчай, часто злобі. Але вони знали, що рано чи пізно все буде по-новому, тому що життя прекрасне “. Блок говорив у даному […]...
- Духовний світ героїв роману “Куди тече та річка” Дитячі мрії… серйозні й несерйозні, реальні й нереальні. Дуже добре, коли у маленької людини є мрія, до якої вона прагне. “Людина без мрії, що птах без крила”, – говорить народна мудрість. Улас Самчук, як і його герої, умів радіти світові й будувати у собі власний, заснований на добрі. Письменник у творі показує два світи: дорослий – серйозний, заклопотаний, і світ дитинства – фантазій і мрій. Вони тісно переплітаються між собою. […]...
- Який зв’язок існує між характером і професією У світі багато різних професій, як і багато людей з різними характерами. Мої друзі, наприклад, хочуть обрати різні спеціальності. Хтось мріє бути лікарем сто жахається крові і всього такого а хтось, навпаки, про-Хтось хоче бути бухгалтером, а хтось ненавидить сидіти весь день та рахувати цифри. Він прагне цікавої роботи, яка пов’язана з переїздами та спілкуванням з багатьма людьми. Є, так би мовити, суто жіночі та суто чоловічі професії. Як, наприклад, […]...
- Який він різний, цей Маяковський! Я – поет. Цим і цікавий. В. Маяковський. “Я сам” Маяковський вражає. Маяковський відштовхує. Маяковський приваблює. Маяковський – лірик. Маяковський – нахаба. І це ще не все. Багато чого можна сказати про поета Володимира Маяковського. Але навіщо? Він сам про себе все сказав у статті “Про різних Маяковських”: “Я – нахаба… Я – цинік… Я – рекламіст… Так от, панове, …сподіваюсь, після такого зізнання у вас відпала потреба доводити, що […]...
- Духовний світ героїв роману Уласа Самчука “Куди тече та річка” Пізнать себе – то школа нелегка, Жаття мінливе, мов швидка ріка. П. Воронько Дитячі мрії… серйозні й несерйозні, реальні й нереальні. Дуже добре, коли у маленької людини є мрія, до якої вона прагне. “Людина без мрії, що птах без крила”, – говорить народна мудрість. Улас Самчук, як і його герої, умів радіти світові й будувати у собі власний, заснований на добрі. Письменник у творі показує два світи: дорослий – серйозний, […]...
- Я слухала Ліну Костенко ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Я слухала Ліну Костенко Для мене Ліна Костенко – національна гордість України. Відтоді як вперше почитала вірші цієї надзвичайно талановитої поетеси, на все життя стала її шанувальницею. Не перестаю захоплюватися і дивуватися, як можна про життя, про війну, про кохання писати такими простими словами, щоб вони не просто торкалися потаємних струн серця, а повністю його охоплювали новими незвіданими почуттями. Я дуже тяжко Вами відболіла, Це все […]...
- Поетичні мотиви ранньої лірики Ліни Костенко Ліна Костенко і як ніжний лірик, і як глибокий філософ привернула увагу своїх сучасників ще у п’ятдесятих роках. У книзі “Першовірш”, що вийшла 1984 року, поети різних поколінь розповідали про початок своєї творчості і представляли на суд читачів свій перший вірш. Ліна Костенко у цій книзі говорить про свою поезію “Мій перший вірш, написаний в окопі”: Мій перший вірш, написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні, коли згубило […]...
- Близькі мотиви творчості Ліни Костенко і Лесі Українки Близькі мотиви творчості Ліни Костенко і Лесі Українки “Мистецтво – це людська діяльність, яка полягає в тому, що одна людина певними зовнішніми знаками свідомо передає іншим пережиті нею почуття, а інші люди заражаються цими почуттями і переживають їх”. Чим же заражає поетичне мистецтво Ліни Костенко та Лесі Українки? Перш за все щирістю вислову, емоційністю, красою слова. Вражає також різноманітність тем та близькість мотивів у творчості цих двох жінок – великих […]...
- Духовні цінності в поезії Ліни Костенко Вже перші збірки поезій Ліни Костенко, що були надруковані в кінці п’ятдесятих років, провістили прихід Дужої і своєрідної творчої індивідуальності і її велике майбутнє в літературі. “Мій перший вірш написаний в окопі”,- згадує поетеса. Враз відступило дитинство. Дитячу душу струснула велика трагедія війни: О перший біль тих недитячих вражень, Який він слід на серці полиша! Як невимовне віршами не скажеш, Чи не німою зробиться душа?! Відтоді у своїх віршах Ліна […]...
- Тютюнник – Оповідання “М’який” Щонеділі ввечері дядько Лук’ян, що досі спав, обнявши “Обломова”, розгорнутого на тому місці, де Іллі Іллічу й уві сні хочеться спати, каже до мене розніжено-хрипкувато спросоння: – Захаре, подай мені плаття, підемо, теє-то як його, до М’якого. У доброму гуморі – а він рідко коли втрачає його навіть після Кількох нічних операцій – дядько майже не буває самим собою, він завжди когось грає: Возного, Собакевича, Карася, Обломова, своїх колишніх односельців, […]...
- Який життєвий шлях мені обрати? Хто не мріяв у дитинстві стати у майбутньому вчителем, артистом, водієм тощо? Але ці мрії залишаються у дитинстві і разом із дитинством ідуть у минуле. Ти стаєш дорослим, самостійним, невдовзі повинен закінчити школу – і саме в цей час гостро постає питання: який життєвий шлях обрати? Є щасливці, ті, хто вже змалечку був спрямований або батьками, або власним талантом на певний шлях. Школа для них стає сходинкою у майбутню професійну […]...
- Громадянин. Який він? Часто замислюємося ми над питанням: яким повинен бути справжній громадянин? На мою думку, це людина, яка добре володіє українською мовою, шанує традиції свого народу. Бо це цінності, що передаються в спадок із покоління в покоління. Навіть якщо доводиться такій людині на деякий час виїхати, т вона плекає в своїй душі вогник любові до своєї Батьківщини, мови. Кожен повинен обов’язково шанувати своїх батьків, бо без цієї поваги не можна називатися громадянином. […]...
- Який зміст назви п’єси На дні? Повага до ім’я людському, нескінченна любов до людини за те тільки, що він людина, без усяких відносин до своєї особистості й до його національності, вірі й званню, навіть особистому його достоїнству або недостоинству, – словом, нескінченна любов і нескінченна повага до людства, навіть в особі останнього з його членів, повинне бути стихією, повітрям, життям людини. В. Г. Бєлінський Горький придумав кілька варіантів заголовка для своєї п’єси: “Без сонця”, “Нічліжка”, “Дно”, […]...
- Кожній людині слід виховувати свій характер протягом усього життя Я погоджуюся з думкою, що кожна людина повинна протягом усього життя займатися самовдосконаленням і вихованням свого характеру, адже досконалості немає меж. І чим раніше ми усвідомимо це і почнемо працювати над собою, тим легше будуть підкорятися нам все нові й нові вершини успіху. Аргументами на користь моєї думки є, по-перше, те, що характер є визначальним у людині як особистості, тому що саме в характері об’єднуються розумові, емоційні та чуттєві якості […]...
- Ліричні героїні Ліни Костенко І. Світ жіночої поезії Ліни Костенко. ІІ. Душевна гармонія ліричних героїнь. І “Немає еталонних ідеалів”. 2. Переживання за долю України. 3. Головна краса її ліричних героїнь. 4. Безмежна любов і вірність у коханні. 5. Безкорисливість ліричних героїнь. ІІІ. Заповіт поетеси....
- Твір Громадянин. Який він? Громадянин. Який він? Часто замислюємося ми над питанням: яким повинен бути справжній громадянин. На мою думку, це людина, яка добре володіє українською мовою, шанує традиції свого народу, бо це цінності, що передаються в спадок із покоління в покоління. Навіть якщо доводиться такій людині на деякий час виїхати, то вона плекає в своїй душі вогник любові до своєї Батьківщини, мови. Кожен повинен обов’язково шанувати своїх батьків, бо без цієї поваги не […]...
- Твір до ЗНО “Кожній людині слід виховувати свій характер протягом усього життя” Життя не стоїть на місці, усе змінюється кожного дня. Протягом усього свого життя людині доводиться пристосовуватися до його мінливих потреб. Спочатку дитина вчиться пізнавати світ та спілкуватися з іншими, потім потрапляє до школи, де має дотримуватися певних норм поведінки та виконувати вимоги вчителів. Далі, у дорослому житті, нам доведеться взяти на себе відповідальність за своє фінансове забезпечення, а згодом за свою власну родину. Отак разом із життям, змінюється і людина. […]...
- Теми, підказані життям Ліна Костенко – видатна українська поетеса, лірик, глибокий філософ, що намагалася ніколи не зраджувати своїм принципам і своєму покликанню. Вона належала до покоління шістдесятників – покоління, яке після довгої боротьби нарешті знайшло у собі сили заговорити про національні цінності та ідеали, і стала справжньою гордістю та окрасою української літератури. Світосприйняття Ліни Костенко трагічне, але в її ліриці прослідковується незламність, віра у глибоку значимість, а отже, і у вічність людини. Поетеса […]...
- Міф, який мені сподобався Я прочитав декілька давньогрецьких міфів, найбільше мені сподобався “Нарцис”. Це історія прекрасного юнака, але Пихатого і гордого, який нікого ніколи не любив, нехтував іншими. За це його покарала богиня краси і кохання Афродіта. Як саме вона це зробила? Якось прийшов Нарцис до струмка і побачив у воді своє відбиття. Ось тут і наздогнала його кара Афродіти, яка примусила юнака закохатися в своє зображення. Про все забув Нарцис: і про їжу, […]...
- Який зміст назви повести Пожежа? Тепер пускай з нас один, З молодих людей, найдеться – ворог шукань, … Вони негайно: розбої! пожежа! І просливет у них мрійником! небезпечним!! А. З. Грибоєдов Заголовок у художньому творі має дуже важливе значення: воно, епіграф, перша й остання фрази є ударними в значеннєвому відношенні, тому що відіграють першорядну роль у вираженні ідеї добутку. Звідси особлива увага будь-якого автора до назви добутку: з можливих варіантів він вибирає, як правило, багатозначний […]...
- Чи вміють мої ровесники бачити і цінувати людську красу?
- Жанрова традиція російського віршованого роману на прикладі “Євгенія Онєгіна”
Categories: Твори з літератури