Кріпосник Собакевич у створеній М. Гоголем галереї мертвих душ

Related posts:

1. Сюжет “Мертвих душ” Створюючи образи Манилова, Коробочки, Ноздрева, Собакевича, Плюшкина, Гоголь прибігає до загальних прийомів реалістичної типізації У тих випадках, коли це необхідно, з’являється перед нами й біографія персонажа В образі Манилова відбитий тип дозвільного мрійника, “романтичного” ледаря. Господарство поміщика перебуває в повному занепаді “Будинок панський стояв на юру, тобто на піднесенні, відкритому всім вітрам, якої тільки вздумается подутье” Краде ключниця, “нерозумно й безглуздо готується на кухні”, “порожньо в коморі”, “нечистоплотні й п’яниці […]...
2. У залі картинної галереї Відвідини картинної галереї – це справжнє свято для мене. Підіймаєшся красивими мармуровими східцями на другий поверх Художнього музею. І ось ти в залі картинної галереї. Тут живе Краса. А перед нею завжди схилялися люди. Зупиняєшся перед картинами Миколи Реріха. На них – горн Гімалаї, серед яких він жив. їхня велич, чистота і краса притягували до себе душу художника. Це була та вершина краси, до якої він прагнув піднестися. Важко передати […]...
3. Роман Шмельова “Сонце мертвих” Він працював над “Сонцем мертвих”, живучи в Буніна в Трасі, переслідуваний нав’язливими спогадами. Із Трасу Шмельов писав 19/6 вересня 1923 року в Париж Куприну: “Думаєте, весело я живу? Я не можу тепер весело! І пишу я – хіба вуж так весело? На мить забудешся… Зараз якийсь мистраль дує, і в мені тремтіння усередині, і туга, туга… Доживаємо дні свої в країні розкішної, чужий. Усе – чуже. Душа^-те рідний ні, а […]...
4. Коробочка одна з “мертвих душ” Поема “Мертві душі” належить до числа тих вічних книг, які ввійшли в скарбницю російської світової літератури. Із самого початку поема була задумана в російському національному масштабі. Близько 17 років працював М. В. Гоголь над цим добутком. Він хотів “показати хоча з одному боку всю Русь”, “усе, що не є й гарного й дурного в російській людині”. Письменник, за словами Миколи Гавриловича Чернишевського, сказав нам “правду про нас самих”. Майже половина […]...
5. Який сенс мандрівки Енея до царства мертвих? Одіссей іде до Аїда, щоб дізнатись про свою долю. Доля ж Енея вже визначена. Він тільки має утвердитись у прагненні невідступно слідувати визначеному. Цікаві слова Йосипа Бродського, який писав про Вергілія, що “його спроба пояснити світ була настільки досконалою, що змусила його спуститись до пекла. Описи його дивно переконливі, оскільки вони не зв’язані ні з якою схоластичною доктриною. Безумовно, пророцтво, яке робить батько Енея Анхіс, липове: воно не сягає далі […]...
6. Гроші – рушійна сила І. Бальзак – один із найвидатніших романістів XІX ст. ІІ. Згубна влада грошей над людьми. 1. Лихвар, який робить гроші із грошей. 2. Ставлення Гобсека до людей, що його оточують. 3. Перетворення Гобсека на уособлення влади золота. ІІІ. Актуальність твору О. де Бальзака у наш час....
7. Уславлення любові до праці та інших людських цінностей у казці “Пані Метелиця” Боротьба добра зі злом – основний конфлікт народної казки. Відомі збирачі народних казок брати Грімм першими в історії літератури по-науковому підішли до вивчення фольклору. У казці “Пані Метелиця” відображені ставлення народу до праці, пошана до старших, піднесення духовних і моральних цінностей. У цій казці простежується “шляховий” сюжет, притаманний казкам різних народів. Пасербиця і дочка мачухи здійснюють один і той же шлях через колодязь потрапляють до фантастичного світу, в якому відбуваються […]...
8. “Бережіть собори ваших душ” Годинник вічності вже відрахував останні хвилини другого тисячоліття, коли нажахане людство чекало кінця епохи. Що там, за порогом тисячоліть? Суцільні проблеми – голод і перенаселення, ядерна катастрофа й екологічна криза. Та чи не найважливішою серед них є проблема втрати духовності. На мій погляд, найстрашніше, що може статися з людиною – це духовна пустота, моральна деградація людей, перетворення їх на ситі й тупі машини, пристосовані тільки для задоволення матеріальних потреб. Проблема […]...
9. Гаргантюа і Пантагрюэль характеристика образу Пантагрюеля Пантагрюэль – син короля Гаргантюа і Бадбек, дочки короля амавротов, мешканців Утопії. Мати П. померла від пологів, оскільки немовля було колосальних розмірів. Його ім’я, згідно з поясненням Рабле, означає “всежаждущий”. Дійсно, з юних років П. відрізнявся непомірною ненажерливістю: він відгризнув вим’я і півживота у корови, яка поїла його молоком, розірвав на частини і проковтнув величезного ведмедя. Проте анітрохи не менші апетити П. Демонструє по відношенню до наук: виконуючи волю батька, […]...
10. Способи зображення героїв у поемі Мертві душі Гоголя Н. В “Мертві душі” – перший тім трилогії, у якій, за задумом автора, повинна була “з’явитися вся Русь”, тобто минуле, сьогодення й майбутнє країни, як воно представлялося Гоголю. Відповідно до ідеї трилогії в першому томі письменник показав минуле й сьогодення Росії, бездуховних героїв, погрязших у побуті, що прагнуть до матеріальних зручностей і заколишніх про високе духовне призначення людини. Минуле Росії, на думку Гоголя, – це поміщики й чиновники, вони так зжилися зі […]...
11. Мій ровесник Я не знаю нічого кращого, складнішого, цікавішого за людину. М. Горький Держава – це ми, український народ, тому наша країна і називається демократичною: від грецького “демос” – народ. Молодь, мої однолітки – це та частина народу, на плечі якої незабаром ляже турбота про майбутнє держави. Які ж ми зараз? Нам пощастило: ми почали вчитися вже в незалежній Україні. Наші життєві враження складалися уже в часи волі. Про жорстокість комуністичного режиму […]...
12. Проблеми сучасної сім’ї Як на мене, не варто розставляти проблеми сучасної сім’ї в порядку зменшення – збільшення “небезпечності”. Все те, про що йтиме розмова, може поставити шлюб під загрозу. Це шкідливі звички – вживання алкоголю, тютюну, наркотиків. Це відсутність спілкування й загальних інтересів у членів сім’ї, коли співіснування зводиться до спільних дітей та бюджету. Це загроза розлучення, коли двоє не можуть, а то й просто не хочуть шукати спільну мову, або співжиття без […]...
13. Уславлення любові до праці у казці “Пані Метелиця” Боротьба добра зі злом – основний конфлікт народної казки. Відомі збирачі народних казок брати Грімм першими в історії літератури по-науковому підішли до вивчення фольклору. У казці “Пані Метелиця” відображені ставлення народу до праці, пошана до старших, піднесення духовних і моральних цінностей. У цій казці простежується “шляховий” сюжет, притаманний казкам різних народів. Пасербниця і дочка мачухи здійснюють один і той же шлях через колодязь потрапляють до фантастичного світу, в якому відбуваються […]...
14. Бережіть собори душ своїх В історії кожної літератури є книги, які позначають сходження культури народу до духовних висот людства. В українській літературі XX століття такою книгою є “Собор” О. Гончара. Роман стверджує силу і красу людського духу, історичної пам’яті. Він присвячений темі збереження духовної спадщини, культури, мови, мистецтва, історичних святинь народу, захисту цих здобутків. Усім філософським змістом роман “Собор” звернений до нас, до наших нащадків. Що ми створили? Який слід в історії свого народу […]...
15. Порівняльна характеристика образів Онєгіна і Тетяни Порівняльна характеристика образів Онєгіна і Тетяни Я не в Онєгіна закохалася, а в Онєгіна й у Тетяну, у них обох разом, у любов. М. Цвєтаєва Хоча роман Пушкіна названо “Євгеній Онєгін”, образ Тетяни Ларіної не менш важливий і цікавий, аніж образ Онєгіна. А якщо говорити про ставлення до героїв читачів, то багато хто погодиться з Мариною Цвєтаєвою і віддадуть перевагу Тетяні. Та й сам Пушкін не ховає своєї симпатії до […]...
16. Якість вищої освіти в Україні Насамперед, варто розібратися, яка освіта є якісною. Мені здається, що це та освіта, яка задовольняє потреби суспільства, а також особистісні потреби. Але якщо суспільні потреби можна приблизно озвучити: кваліфікований фахівець, порядна людина, яка має активну життєву позицію, то особистісні потреби – річ більш тонка і має безліч варіантів. Практично всі навчальні заклади орієнтовані на суспільство, а не на особистість. Тобто суспільство таким чином виховує в людині якості, які йому потрібно. […]...
17. Україна в серці і в поезії Олександра Олеся І. Особлива сила поетичного слова Олександра Олеся – дивне поєднання думки, почуття і фантазії талановитого лірика. ІІ. Зростання національної свідомості поета: 1. Пошук зображальних засобів відтворення любові до України, захоплення нею. 2. Участь у відкритті пам’ятника Котляревському в Полтаві, усвідомлення свого національного покликання. 3. Зустрічі з Грінченком, Самійленком, Коцюбинським, Лесею Українкою, окрилення та піднесення духу митця. 4. Основне призначення поета – працювати, творити на славу рідної культури, рідного слова, рідної […]...
18. Охарактеризуйте Просвітництво як ідейний рух і літературну епоху Просвітництвом в Європі називається ідейна течія освіченої частини населення Європи у другій половині XVІІ – XVІІІ ст. Головними ідеями Просвітництва були: – ідея гуманізму, природного права кожної людини на визнання цінності її особистості, на щастя, незалежно від її походження, народності, раси. – осуд соціальної нерівності людей, експлуатації людини людиною. Антифеодальні настрої. – ідея перебудування суспільства на засадах розуму та науки. Розум для просвітників – це активне знаряддя перетворення, а не […]...
19. Дослідження образа Собакевича У куті вітальні в Собакевича “стояло пузате горіхове бюро на пребезглуздих чотирьох ногах… Стіл, крісла, стільці – усе було найважчої й неспокійної властивості, – словом, кожний предмет, кожний стілець, здавалося, говорив: “И я теж Собакевич!” . Такий детальний опис меблів символізує повна відсутність людського початку в поміщику. Він вростає в навколишнє оточення, як равлик у свою раковину. Уважний Чичиков установлює “якась дивна подібність”, зв’язок оздоблення житла з хазяїном будинку. Інакше […]...
20. Моє ставлення до Євгенія Онєгіна І. Духовна атмосфера, в якій народжувався тип Євгенія Онєгіна. ІІ. Євгеній Онєгін – людина зі складним і суперечливим характером. 1. Соціальне становище і виховання Онєгіна. 2. Безцільне і беззмістовне життя в Петербурзі. 3. Життя в селі. 4. Ставлення Онєгіна до людей. 5. Зміна ставлення до Онєгіна. ІІІ. Чи можливий у нашій сучасній літературі образ, подібний до Онєгіна?...
21. Ідеальне суспільство у романі Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Ідеальне суспільство у романі Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Ідеал щасливого суспільства, яким його уявляв собі Франсуа Рабле, збігається в часі з найвищим розквітом мистецтва доби Відродження, а разом із ним – з гуманістичними прагненнями та пориваннями. Із біографії Рабле ми знаємо, що багато років він прожив у Італії, де на той час уже сформувалась культура, у центрі якої була людина – жива і водночас “надзвичайна, богоподібна”. Як нам здається, […]...
22. Новий Заповіт поетична розповідь про духовний подвиг Ісуса Христа І. Структура та композиція Біблії – найвидатнішої книги церковної літератури. ІІ. Новий Заповіт – відтворення духовних пошуків і життєвого досвіду, виклад суто християнської ідеї. 1. Історичні книги. 2. Послання апостола Павла. 3. Одкровення, або Апокаліпсис. ІІІ. Місія Ісуса Христа....
23. Поема М. В. Гоголя “Мертві душі”: людські типи, представлені образами поміщиків 1. Передісторія задуму поеми “Мертві душі”. 2. Образ безгосподарного мрійника Манилова. 3. “Дубинноголовая” Коробочка. 4. Марнотратник життя Ноздрев. 5. “Чортовий кулак” Собакевич”. 6. Плюшкин – “діра на людстві”. По власному визнанню М. В. Гоголя, сюжет “Мертвих душ” йому запропонував А. З. Пушкін. Споконвічно “Мертві душі” замислювалися Гоголем як грандіозний добуток у трьох томах, у якому була б представлена панорама російського життя, виведені типові характери. Однак другий тім автор спалив, збереглося […]...
24. Висміювання підлабузництва, самоприниження, чиношанування та малодушності в оповіданнях А. Чехова Антон Павлович Чехов за фахом був лікарем, але славу і визнання принесли йому короткі оповідання. Саме оповідання стали засобом лікування людських над, негативних рис характеру. Кожний рядок, написаний автором, бореться за людяне в людині. Що може бути приємніше за зустріч шкільних друзів? Можна разом пригада­ти багато веселих і цікавих моментів життя. А в оповіданні “Товстий і тонкий” така зустріч пробуджує рабську психологію героя. Спочатку тонкий хвалиться сво­їми досягненнями, родиною: його […]...
25. Ми і природа Великою проблемою в нашій країні і в усьому світі є ставлення до природи. Люди вже не помічають навколо себе прекрасної природи, вони вирубують ліси, осушують болота, вбивають звірів, будують заводи і забруднюють природу. У багатьох країнах створено організації захисту природи, але це дуже мало, адже люди продовжують жорстоко знищувати природу, не усвідомлюючи того, що роблять. Природа – це наше життя. Не буде природи – не буде нас. Винищуючи ліси, будуючи […]...
26. Освітня програма І. Вишенського Іван Вишенський – чернець і книжник, патріот і оборонець православ’я проти католицизму. Гуманізм Івана Вишенського вкладався в рамки західноєвропейського ренесансного гуманізму. Але ж український письменник був запеклим ворогом усієї західноєвропейської науки і освіти, гостро виступав проти їх перенесення в Україну, убачаючи в них явище, вороже православ’ю. Він рішуче виступив проти запровадження у Львівській братській школі західноєвропейської шкільної програми. Шкільна програма Івана Вишенського “цілком підпорядкована” релігійному вихованню і то на початковому […]...
27. “Мертві” і “Живі” душі в поемі Гоголя Шкільний твір на тему творчості М. В. Гоголя. На початку роботи над поемою М. В. Гоголь писав В. А. Жуковському: “Який величезний, який оригінальний сюжет! Яка різноманітна купа! Вся Русь з’явиться в ньому”. Так сам Гоголь визначив обсяг – вся Русь. І письменник зумів показати в повному обсязі сторони життя Росії тієї епохи. Задум Гоголя був грандіозний: подібно Данте зобразити шлях Чичикова спочатку в “пеклі”- І тім “Мертвих душ”, потім […]...
28. Відкриття кохання І. І. Бунін – один з найвидатніших майстрів літератури XX століття. ІІ. Вічна тема “кохання” в оповіданнях І. Буніна. 1. Історія трагічного кохання в оповіданні “Сонячний удар” ,, 2. Історія кохання студента Мещерського до юної красуні Наталі Станкевич в оповіданні “Наталі” . 3. Збірка оповідань “Темні алеї” – енциклопедія любовних драм. ІІІ. Ствердження Буніним істинних духовних цінностей, краси і величі людини....
29. Літературно-естетичні погляди Г. Сковороди І. Г. Сковорода – філософ-просвітитель XVІІІ століття. ІІ. Основні проблеми філософії та творчості Г. Сковороди. 1. Проблема сутності людини. 2. Проблема людського щастя. 3. Пошуки шляху до всенародного щастя. ІІІ. Основні положення вчення філософа. 1. Пізнання себе. 2. Вибір “сродної праці”. 3. Удосконалення своїх здібностей шляхом освіти. 4. Дружба з людьми, близькими за інтересами та переконаннями....
30. Бережіть собори ваших душ – за романом Собор ОЛЕСЬ ГОНЧАР 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕСЬ ГОНЧАР “Бережіть собори ваших душ” Годинник вічності вже відрахував останні хвилини другого тисячоліття, коли перелякане людство чекало кінця епохи. Що там, за порогом тисячоліть? Суцільні проблеми – голод і перенаселення, ядерна катастрофа й екологічна криза. Та чи не найважливішою серед них є проблема втрати духовності. На мій погляд, найстрашніше, що може статися з людиною – це духовна пустота, моральна деградація людей, перетворення їх […]...
31. Порівняльна характеристика образів простої сільської дівчини Устини та освіченої панночки Порівняльна характеристика образів простої сільської дівчини Устини та освіченої панночки І. Життєві ідеали кріпачки та панночки. ІІ. Основні риси характеру. 1. Повага Устини до простих людей і зневажливе ставлення панночки до бідних. 2. Доброзичливість Устини й безсердечність та жорстокість панночки. 3. Природний розум Устини й обмеженість панночки. 4. Глибина й щирість почуттів Устини й вередливість панночки. 5. Ввічливість Устини та грубість панночки. ІІІ. Мова й портрет персонажів як засіб характеристики. […]...
32. Гуманістичний зміст оповідання “Гер переможений” Війна – страшне слово. Вона несе горе всім. Кров, біль, страждання випали на долю чоловіків, які зі зброєю в руках пішли на фронт, а також на долю дітей, жінок, старих, що залишилися в окупації, тяжко працювали, потерпали від голоду та холоду. Але часто ми сприймаємо ті події тільки під одним кутом – очима наших співвітчизників, забуваючи, що по той, “інший”, бік знаходилися також чуйні, добрі, працьовиті люди. Вони також були […]...
33. Гофман “Крихітка Цахес…” 1. Яким було життя у князівстві Керепес? Життя мешканців князівства нудне і безбарвне. Вони живуть за законами практицизму, не вірять ні в чари, ні в чудесні таємниці. їм чужі мрійливість, гли­бокі почуття. Всі їхні зусилля спрямовані на те, щоб зробити службову кар’єру та збагатитися. 2. У чому полягало запровадження “освіти” Пафнуцісм Великим? Бездуховне життя мешканців Керепеса стало наслідком запровадження “осві­ти” Пафнуцієм Великим, яка полягала у вигнанні із країни чар, поезії, […]...
34. Ми – діти світу У всьому світі майже в кожній сім’ї ростуть діти. І від того, якими вони стануть, залежить майбутнє Землі. Діти будуватимуть міста і заводи, нові магістралі, вирощуватимуть урожай, розвиватимуть культуру. Як все це робитимуть сьогоднішні діти, а в майбутньому будівники суспільства, залежить від батьків, від сім’ї, в якій вони живуть, від дорослих людей, що їх оточують. Потрібно, щоб батьки і всі дорослі бачили в кожній дитині людину майбутнього. А для цього […]...
35. Духовна та зовнішня краса в образах Мар’ї Волконської та Елен Курагіної Що робить людину щасливою? Німецький філософ Кант стверджував, що тільки свідоме слідування обов’язку. Л. Толстой вважав, що тільки в гармонії природних потреб з моральними вимогами можна здобути щастя. Саме цю думку письменник емоційно переконливо втілює в образах жінок, зокрема Мар’ї Волконської та Елен Курагіної. Чому саме ці жіночі образи такі переконливі з огляду на проблему моралі? Мабуть, тому, що в усьому вони протилежні. Для Мар’ї дотримуватися моралі було не важче, […]...
36. Духовна та зовнішня краса в образах Мар’ї Болконської та Елен Курагіної Що робить людину щасливою? Німецький філософ Кант стверджував, що тільки свідоме слідування обов’язку. Л. Толстой вважав, що тільки в гармонії природних потреб з моральними вимогами можна здобути щастя. Саме цю думку письменник емоційно переконливо втілює в образах жінок, зокрема Мар’ї Волконської та Елен Курагіної. Чому саме ці жіночі образи такі переконливі з огляду на проблему моралі? Мабуть, тому, що в усьому вони протилежні. Для Мар’ї дотримуватися моралі було не важче, […]...
37. Що мені подобається в образі Анни Кареніної? Роман Толстого “Анна Кареніна” належить до найкращих творів письменника. Через трагедію Анни Кареніної автор зображує складнощі особистого та сімейного життя людей, що були тісно пов’язані з сучасним йому суспільним устроєм, з законами “вищого світу”. Лев Толстой надав головній героїні свого твору жіночої привабливості та духовної краси. Гнучкий стан, вирізьблені плечі, темне волосся, граціозність рухів – все це надає Анні схожості з дочкою О. С. Пушкіна – Марією Олександрівною Гартунг, з […]...
38. Образ Альманзора-патріота в “Альпухарсьній баладі” з поеми А. Міцкевича “Конрад Валленрод” Поема польського поета-романтика XІX ст. Адама Міцкевича “Конрад Вал­ленрод” написана за часів боротьби за незшіежність Польщі. Адам Міцкевич був заарештований, засуджений та висланий у центральні губернії Росії зі своєї улю­бленої Вітчизни -■ Литви. Поет багато розмірковував над долею свого народу, тому і написав поему про Конрада Валленрода. Конрад Валленрод – герой, який обрав шлях помсти тевтонському ордену за загибель свого народу. У поемі є вставні тексти, які герої вважають загадковими, […]...
39. Образ Собакевича в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” Собакевич наслідує четверті в галереї гоголевских поміщиків. Образ цей порівнюють з шекспірівським Калибаном, проте багато в нім і чисто російського, національного. Основні риси Собакевича – це розум, діловитість, практична хватка, але при цьому для нього характерні скупуватість, якась ваговита стійкість в поглядах, характері, способі життя. Ці риси помітні вже в самому Портреті героя, який схожий на ведмедя “середньої величини”. Навіть звуть його Михайлом Семеновичем. “Для довершення схожості фрак на нім […]...
40. Що ми довідаємося в сцені фантастичної брехні Хлестакова про його реальне петербурзьке життя? У третій дії комедії М. В. Гоголя “Ревізор” читач зіштовхується з несподіваним і потужним потоком брехні, що виходить із вуст одного із центральних персонажів – Івана Олександровича Хлестакова. Не знаючи майже нічого про теперішню біографію заїжджого парубка, ми спочатку приймаємо його слова за чисту монету. Однак незабаром розуміємо, що бурхливий словесний потік є не чим іншим, байкою, що складає як на ході, казочкою для провінціалів-роззяв. Розуміємо багато в чому завдяки […]...