В історії кожної літератури є книги, які позначають сходження культури народу до духовних висот людства. В українській літературі XX століття такою книгою є “Собор” О. Гончара. Роман стверджує силу і красу людського духу, історичної пам’яті. Він присвячений темі збереження духовної спадщини, культури, мови, мистецтва, історичних святинь народу, захисту цих здобутків. Усім філософським змістом роман “Собор” звернений до нас, до наших нащадків.
Що ми створили? Який слід в історії свого народу залишимо? Що нами збудовано, а що зруйновано?
Адже
Собор не тільки архітектурна споруда, окраса селища, але і символ моральної чистоти та краси людини. У ставленні до собору розкриваються характери головних героїв, їх внутрішня суть. Для Миколи Баглая, Івана, Ізота Лободи, Біруньки, Єльки – це символ краси, історичної пам’яті.
Найсвітліше почуття влучно висловив учитель Хома Романович: “Собори душ своїх бережіть, друзі… Собори душ!..”
Я довго думала над прочитаним, поки зрозуміла, що значить берегти собори душ своїх. Без цих “соборів” ми не збережемо, не збудуємо своєї держави, не постанемо в світі як незалежний народ. А у романі образ собору став, на мою думку, символом краси людського духу, свідком історії народу, символом багатства і краси.
Він символізує зв’язок поколінь, мовчазно судить нашу сучасність з позиції історичної пам’яті.
Я зачарована героєм роману Миколою Баглаєм, який не вірить у те, що святості зникають з життя. Хлопець шукає спадщину віків, щоб пізнати невмирущу силу народу. “Що буде з нами? З людьми, з заводами, з соборами?” – ставить Микола запитання, примушуючи задуматись і мене.
Читаючи роман О. Гончара, замислюєшся над тим, звідки беруться такі люди, як Володька Лобода, коли і чому вони зі звичайних людей перетворюються на кар’єристів. Який же це жах, коли душу оповила байдужість, а натомість з’явилась темінь! І це в людині, яка народилася і виросла на рідній землі!
Устами своїх героїв О. Гончар закликає нас берегти собори совісті, щирості, краси, правди, любові до людей. І якщо всі ми прислухаємося до цих слів, то, я впевнена, мине загроза духовної пустки, загроза перетворення людей на ходячі шлунки. Тільки усвідомлення значущості духовних потреб і устремлінь допоможе кожному прийти до божественного в собі, до прекрасного, до безсмертного.
Related posts:
- “Собори душ своїх бережіть, друзі… Собори душ!..” Невдовзі після створення роману “Собор” Григір Тютюнник написав листа Олесеві Гончару: “Щойно прочитав “Собор”. Орлиний, соколиний роман Ви написали, роман-набат! О, як засичить ота наша ретроградна гидь, упізнавши сама себе; яке невдоволення Вами висловлять…” Саме так і сталося. Роман “Собор” довгий час, близько двадцяти років, був суворо заборонений… Я думаю, ця заборона була прямим свідченням того, що письменник не прикрасив нічого у своєму творі, змалювавши реальний стан речей, тому й […]...
- Моє розуміння заклику автора роману “Собор”. “Собори своїх душ бережіть, друзі… Собори душ!..” Твір Олеся Гончара, за висловом Григора Тютюнника, – “орлиний, соколиний” роман, у якому автор порушив такі серйозні проблеми, як духовне браконьєрство, збереження природи і людської особистості, мови і культури, людської історичної пам’яті. Герої роману поділені на дві групи. До першої належать люди, які живуть за законами правди, у злагоді з природою та собою. Це студент Микола і його старший брат Іван Баглай, заслужений металург Ізот Лобода і дівчина-сирота Єлька, дід […]...
- “Собори душ своїх бережіть” “Горда поема степового козацького зодчества” – так характеризує О. Гончар головного персонажа роману – Собор. Це він височіє над робітничим селом, що притулилося до великого промислового міста на півдні України. І це навколо нього обертаються події, зображені в романі, навколо нього точаться суперечки. Найперше, про що хоче нагадати перо письменника, це генетична пам’ять народу, його історія, його сучасність. А для цього автор ставить у центрі подій долю української нації, власного […]...
- Бережімо собори своїх душ! – І варіант 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І варіант Собори душ своїх бережіть, Друзі!.. Собори душ! О. Гончар. Собор В історії кожної літератури є книги, які, ніби віхи, позначають сходження культури того чи іншого народу до духовних висот. В українській літературі XX століття такою книгою є “Собор” О. Гончара. Він висвітлює складні проблеми буття людини в суспільстві. Роман утверджує силу і красу людського духу, збереження духовних святинь, без яких людина перестає […]...
- “Бережіть собори ваших душ” Годинник вічності вже відрахував останні хвилини другого тисячоліття, коли нажахане людство чекало кінця епохи. Що там, за порогом тисячоліть? Суцільні проблеми – голод і перенаселення, ядерна катастрофа й екологічна криза. Та чи не найважливішою серед них є проблема втрати духовності. На мій погляд, найстрашніше, що може статися з людиною – це духовна пустота, моральна деградація людей, перетворення їх на ситі й тупі машини, пристосовані тільки для задоволення матеріальних потреб. Проблема […]...
- Бережіть собори ваших душ – за романом Собор ОЛЕСЬ ГОНЧАР 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕСЬ ГОНЧАР “Бережіть собори ваших душ” Годинник вічності вже відрахував останні хвилини другого тисячоліття, коли перелякане людство чекало кінця епохи. Що там, за порогом тисячоліть? Суцільні проблеми – голод і перенаселення, ядерна катастрофа й екологічна криза. Та чи не найважливішою серед них є проблема втрати духовності. На мій погляд, найстрашніше, що може статися з людиною – це духовна пустота, моральна деградація людей, перетворення їх […]...
- Бережімо собори своїх душ! Кожна дитина має потягдо добра, до правди і справедливості. Але не все так складається у житті, як хотілося б. Дехто зберігає чистоту своєї душі до кінця життя, не забруднює її дріб’язковістю, підлістю і злом, а дехто віддає свою душу на поталу, зрікається добрих поривань, які вважає наївними, дитячими, починає жити за законами “дорослого” суспільства. Хтось не тільки зберігає собор, тобто велич своєї душі, але й добудовує його, а хтось робить […]...
- Бережімо собори своїх душ! – ІІ варіант 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ II варіант Кожна дитина має потягдо добра, до правди і справедливості. Але не все так складається у житті, як хотілося б. Дехто зберігає чистоту своєї душі до кінця життя, не забруднює її дріб’язковістю, підлістю і злом, а дехто віддає свою душу на поталу, зрікається добрих поривань, які вважає наївними, дитячими, починає жити за законами “дорослого” суспільства. Хтось не тільки зберігає собор, тобто велич своєї […]...
- Символіка образу собору у романі О. Гончара І. Висока оцінка роману О. Гончара “Собор” літературною критикою 80-х років XX ст. . ІІ. Символічність образу собору у романі. 1. Особливість стилю Гончара у романі. 2. Собор в житті героїв роману – Миколи Баглая й Єльки. 3. Боротьба за собор. 4. Символічний зміст образу собору. “Бережіть собори своїх душ” ....
- Символічність назви роману Олеся Гончара “Собор” Олесь Гончар – свідомий та мислячий син свого народу, а тому і активний учасник його живої історії, пам’ятаючи, що історія – “…це не тільки сива минувшина, а й суперечлива, сповнена драматизму сучасність і що цю історію нинішнього дня маємо творити вдумливо, з відповідальністю перед майбутніми поколіннями”. Опублікований уперше 1968 року “Собор” своїм публіцистичним, пристрасним пафосом закликав читачів замислитися над значенням духовних начал у людському житті, історичної пам’яті, культурної спадщини народу. […]...
- “Бережіть у собі людину!” Є у світі цінності, над якими не владний час: світ, що оточує нас, з його сонцем і небом, із шурхотінням листя в лісі, із шумом морського прибою, і світ, що в кожному з нас. Світ з його моральними цінностями, розумінням добра і зла, любові і ненависті, відваги і підлоти, безкористя і егоїзму. Ці моральні закони вироблено століттями, передано з покоління у покоління, їх зберігають у сім’ях та заповідають дітям, вони […]...
- Чі схожий і несхожий булгаковський диявол на своїх літературних попередників? М. А. Булгаков – видатний письменник росіянці й світовій літературі. Найбільшим його добутком є роман “Майстер і Маргарита”. Це особливий добуток, у якому письменникові вдалося сплавити воєдино міф і реальність, сатиричне побутописання й романтичний сюжет, правдиве зображення й іронію, сарказм. Письменник працював над своїм романом близько 12 років, з 1928 по 1940 рік. Б процесі роботи мінявся задум роману, його сюжет, композиція, система образів, назва. Все це свідчить про величезну […]...
- “Не забуде народ-переможець самовідданих героїв своїх” У дитинстві я любила слухати спогади мого дідуся про війну. І війна уявлялася мені зовсім не страшною і, може, навіть по-своєму романтичною. Дід любив згадувати своїх фронтових друзів, перемоги в боях і часто розповідав про те, як наші війська ввійшли в Берлін і які почуття охопили його в той незабутній ранок 9 Травня, коли він довідався, що настав День перемоги. Подорослішавши, я зрозуміла, що багато про що дідусь умовчав. Умовчав […]...
- Бережіть наш безцінний дар – мову! Твір-міркування. Спочатку було Слово… Так починається книга книг – Біблія. Саме у слові бере весь свій початок. Сьогодні ми не додаємо слову такого великого значення, як в давнину. Людина мало стурбована тим, як він говорить. Йому важливіше те, що він говорить. Важливо передати в слові більше інформації. Наша мова стала одноманітною, неемоціиною, в ній багато вульгаризмов, а то і нецензурних слів і виразів. Серед молоді зараз дуже популярна своя особлива […]...
- Кого і за що засуджує Г. Сковорода у своїх байках Видатний поет-мислитель Г. С. Сковорода був і зачинателем української літературної байки. У 1774 році він склав збірку “Басні Харьковскія”, до якої увійшли тридцять байок. У них він висміював гонитву козацької старшини за дворянськими титулами, викривав поміщиків-паразитів, що живуть за рахунок народу, стверджував повагу до трудящого люду. Кілька байок Г. Сковорода присвятив злободенній темі про справжню цінність людини. Такою є байка “Ворона і Чиж”. Автор показав короткозорість і егоїзм Ворони, яка […]...
- Філософія буття у романі О. Гончара “Собор” … Собор лине вгору, ідеальне суголосся бань породжує мелодію, яку слухають блакитні вежі. Її чують і люди, розрізняють німу музику серед бурхливих акордів життя ті, що й у собі бережуть собори, красу почуттів і прагнень. Такими є більшість героїв роману Олеся Гончара “Собор”. Собор – світла пам’ятка легендарного козацтва, що після розгрому військом Катерини ІІ Запорозької Січі задумало поставити цей величний храм на згадку нащадкам. Цей собор став не тільки […]...
- Ідея собору у романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Кого не вражали старовинні собори? Проходиш повз один з тих, що збереглися, піднімеш голову, а він наче дивиться на тебе, слідкує, розмірковує, аж душу проймає. Цікаво! Звісно, що письменники не обминали цю тему у своїй творчості. Кожен народ має свою святиню, свій символ, а для України собор завжди вважався символом духовності. Саме до духовної краси, людяності, величі і сили народу, його волелюбності, нескореності, самовираження через символ собору звертаються автори двох […]...
- Духовна чистота і велич – головне багатство людини Мої роздуми над романом О. Т. Гончара “Собор”. У всі часи людина мала вибір: чинити добро чи зло, служити людям чи вождям-тиранам, бути вірним сином Вітчизни чи яничаром. Що ж впливає на цей вибір? На таке питання дає відповідь роман О. Гончара “Собор”, який став видатною, але скандальною подією в історії української літератури. Написаний у 1968 році, він виявився своєрідним вибухом серед “офіційного” благополуччя, скерованим проти серйозних суспільних вад. Для […]...
- Собор як втілення високого духу народного Мабуть, немає письменника, в творчому доробку якого не було б твору, присвяченого якійсь вічній проблемі. У XX столітті, столітті науково-технічної революції, митців особливо почала цікавити проблема духовності людини, народу. Одним з українських письменників, що порушив цю проблему, був Олесь Гончар. Його роман “Собор” присвячено саме боротьбі духовності і бездуховності, в ньому він доторкнувся до глибин людського існування. У романі собор постає як диво довершеності народної архітектури, народного бачення і розуміння […]...
- Дитинство или, чому люди в своїх спогадах повертаються до дитинства? Якось довелося мені прочитати романтичну сагу про те, що в житті кожної людини є два береги – той, від якого людина відпливає, і той, до якого має неодмінно пристати. Причому другий, думаю, – то необов’язково смерть, це, перш за все, берег надії, берег любові. Але перший – це, звичайно ж, берег дитинства. Берег дитинства – це рідна земля, перші стежки, якими мандрували ми завзято і які наполегливо сняться нам донині. […]...
- Над ким і чим сміється Чехов у своїх оповіданнях? Видатний російський письменник і драматург А. П. Чехов – автор багатьох сатиричних і гумористичних оповідань, про які можна сказати “такі смішні сумні історії”. У них він висміював такі людські вади, як лицемірство, рабське поклоніння, підлещування до начальства, грубість, неосвіченість, нахабство, відсутність почуття власної гідності. Так, поліцейський наглядач Очумєлов, головний герой оповідання А. П. Чехова “Хамелеон” – втілення готовності принижуватися перед сильнішими й владнішими. І він, і городовий Хрюкін, і натовп […]...
- Чим схожий і несхожий булгаківський диявол на своїх літературних попередників МИХАЙЛО БУЛГАКОВ 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО БУЛГАКОВ Чим схожий і несхожий булгаківський диявол на своїх літературних попередників? … Так кто ж ты, наконец? – Я часть той сили, Что вечно хочет зла И вечно совершает благо. Й. В. Гете. Фауст М. А. Булгаков – видатний письменник російської і світової літератури. Визначним його твором є роман “Майстер і Маргарита”. Це особливий твір, у якому письменнику вдалося сплавити воєдино міф і […]...
- Чому О. С. Пушкін так докладно описує дитинство й виховання своїх героїв – Євгенія Онєгіна й Петра Гринева? Розум, коли він тільки що розум, сама дрібниця. Пряму ціну йому дає доброзвичайність. Д. І. Фонвізін Євгеній Онєгін і Петро Гринев – головні герої романів “Євгеній Онєгін” і “Капітанська дочка”. Обоє добутки написані для того, щоб розкрити суспільні і моральні проблеми, пов’язані із цими героями “Євгеній Онєгін” і “Капітанська дочка” – реалістичні добутки. У творчості Пушкіна реалістичний період прийнятий уважати із часу виходу у світло першого розділу “Євгенія Онєгіна” . […]...
- Не забувайте своїх героїв Не забувайте своїх героїв Минули десятиліття від того часу, як відгриміли бої Великої Вітчизняної війни на нашій землі. Це була найстрашніша, найкривавіша війна століття. Скільки людей загинуло на фронтах, мабуть, ніколи не вдасться підрахувати!.. А скільки залишилося могил невідомих солдатів! Переважно тих юнаків, які ще тільки вчора ходили на побачення, а сьогодні повинні були віддати життя за визволення Батьківщини, за нас із вами. За те, щоб ми мали світле майбутнє […]...
- Бережіть, люди, свою планету Я упевнена, що будь-яка людина, яка почула або прочитала десь, що в якому-небудь морі плаває велика нафтова пляма, подумає: “А мені яке діло? І так турбот повно!” Ця ж людина вихідного дня йде зі своєю родиною до лісу – відпочити на природі. Йдучи, залишає після себе купу сміття і непотушене багаття. Ну й що? Адже до величезної кількості нафти в морі їй немає ніякого діла… Про те, що наша планета […]...
- Мої роздуми над романом “Собор” У всі часи людина мала вибір: чинити добро чи зло, служити людям чи вождям-тиранам, бути вірним сином Вітчизни чи яничаром. Що ж впливає на цей вибір? На такс питання дає відповідь роман О. Гончара “Собор”, який став видатною, але скандальною подією в історії української літератури. Написаний у 1968 ропі, він виявився своєрідним вибухом серед “офіційного” благополуччя, скерованим проти серйозних суспільних вад. Для роману, вилученого з літературного процесу на вісімнадцять років […]...
- Не забувай своїх коренів ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ 5 КЛАС ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ Не забувай своїх коренів У стародавні часи на Україні жили люди, яких ми знаємо як козаків. Здавна жили вони на Запорізькій Січі. За силою та славою рівних козакам не було. Але зараз люди забувають свої корені, забувають, якими були їхні предки та взагалі, хто вони є. Мабуть, душі козаків стривожені, бо саме ці люди […]...
- “Собор” Олеся Гончара – це твір високої художньої наснаги “Собор” Олеся Гончара – це твір високої художньої наснаги, великого інтелектуального наповнення. Як писав Є. Сверстюк, “своїм романом “Собор” Олесь Гончар увійшов у саму гущу пекучих питань сучасності і розворушив, розтривожив їх рій”. Коли у другій половині XVІІІ ст. за наказом Катерини ІІ російське військо підступно зруйнувало Запорозьку Січ, легендарне козацтво задумало лишити по собі світлу пам’ятку. І нею став прекрасний собор у Новомосковську. Образ собору у творі став яскравим […]...
- Образ собору у романі В. Гюго “Собор Паризької Богоматері” І. “Собор Паризької Богоматері” – один із найкращих історичних романів XІX століття. ІІ. Собор Паризької Богоматері – рівноправний герой твору. 1. Символічність назви собору. 2. Опис собору – привід для натхненної поеми в прозі про французьку національну архітектуру. 3. Собор – притулок для народних героїв Гюго. 4. Символіка епізоду штурму собору. ІІІ. Мої враження від книги В. Гюго....
- Із “Собором’ у майбутнє Важко усвідомлювати, що десятки й сотні творінь наших зодчих, творінь, що стояли віками, стали жертвами вандалізму. Як можна дозволяти знищувати те, що створювалось віками, те найцінніше й найзаповітніше, що здатне єднати народ? Але дозволяли… Одні руйнували власними руками, інші – байдужістю. Німим свідком життя поколінь височить над Зачіплянкою собор. Його побудували ще в далеку героїчну епоху козаччини наші талановиті предки, створивши справжній шедевр. Наші попередники увіковічили себе в неповторній красі […]...
- Дзвони тривоги Століття страшних пошестей, чуми, мору – століття чотирнадцяте – вважалося апокаліптичним. Мор косив народи. Але для решти вцілілих залишились багатства землі і чисті води – там не було примари екологічної катастрофи і не було такого знедуховлення людини, яке спіткало двадцяте століття, коли безбожна держава переступила навіть через людину. Людина втратила дарований Богом мир душі. Тепер ця розчавлена і розбещена душа хоче чимось затамувати розпалену спрагу. Якщо поміркувати, то дар життя […]...
- Собор як символ духовної краси людини у романі О. Гончара “Собор” Пам’ятниками та соборами здавна славилась наша земля. Здіймалися вони над полями та над містами, зростали серед селищ та майданів. Були, та й є, своєрідними символами духовної краси людини. Ними пишалися наші предки, про них співали кобзарі; вони прийшли у наше століття, мов міст через віки страждань та незгод, веселощів та радощів, мов живий зв’язок між поколіннями. Зруйнувати собори – це значить зруйнувати свою культуру, свою історію – самих себе. Про […]...
- Собор як символ духовної краси людини – IV варіант ОЛЕСЬ ГОНЧАР 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕСЬ ГОНЧАР Собор як символ духовної краси людини IV варіант “Собор” О. Гончара дійсно твір великого інтелектуального наповнення, пошукового, дискусійного плану, гостропроблемний і полемічний. Цей твір був надзвичайно популярний у народі, та і зараз ним захоплюються люди країн, на мови яких він був перекладений. Але був такий час, коли роман “Собор” був заборонений. Його ніде не друкували майже двадцять років. Все ж загубити інтерес […]...
- Протистояння Руйнача і Будівника на сторінках роману “Собор” В якому храмі помолитись Богу? В якому, люди, поки ще не пізно? В які, скажіте, вдарити нам дзвони, Щоб припинить душі лиху руїну?.. Цю “душі лиху руїну” намагався викрити ще в далекі шістдесяті О. Гончар, створивши роман “Собор”. Серед тогочасного “благополуччя” поява цього твору викликала гнів у чиновників різних рангів, і на вісімнадцять років “Собор” було вилучено з літературного процесу. Та “зона зла” вже була безсила надалі чинити опір – […]...
- Бережіть матерів – твори на вільну тему – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір Прославимо жінку-матір, чия любов не знає перешкод, чиїми грудьми вигодуваний увесь світ! М. Горький Про матерів, як писав М. Горький, можна розповідати нескінченно. Тому що безбережна та любов, якою обдаровує мати своє дитя. А головне – безкорислива. Мами знають, що ми їх любимо. Але наша любов, навіть дуже велика і віддана, незрівнянна з материнською любов’ю. Ми виростаємо. Наші особисті проблеми, справи заповнюють наші голови і серця. Здається, що нічого більш […]...
- Образ Володьки Лободи Той будує, той руйнує… Т. Г. Шевченко “Сон” “Чи світ іде до того… що на арену виступають тільки двоє: Руйнач і Будівник…” – говорить професор Яворницький у романі О. Гончара “Собор”. Будівники зводять величні споруди, вирощують сади і хліб, творять красу, захищають добро, бережуть собори людських душ. Руйначі нищать природу, паплюжать красу, прагнуть перетворити людські душі на купу цегли, або зовсім її знищити. Будівельників значно більше, тому світ живе і […]...
- Моя душа – храм чи купа цегли? Душа людська… Що воно таке? Так чи інакше, але є в людини дещо, що робить її саме людиною. І ми називаємо це “дещо” душею. Це слово несе в собі позитивний зміст: душа – добра, свята, рідна… І значно рідше ми чуємо: зла, жорстока, продана дияволу душа. Про погану ж людину часто кажуть: “у нього немає душі”. Отже, душа – це щось позитивне. Але і прекрасні споруди можна перетворити на купу […]...
- Краса духовного світу героїв роману “Собор” Олеся Гончара Олесь Гончар – один із найвидатніших українських письменників. У своїх творах він порушує пекучі проблеми життя, а найбільше – проблему духовності. Адже тільки тоді людина є людиною, коли вона любить свій край, почуває відповідальність за збереження природи, історичної та національної пам’яті, коли вона працьовита, добра і щедра, чутлива до краси. Все це віднайшло своє повне вираження в образах героїв роману “Собор”. Цей твір звернений як до сучасників, там і до […]...
- Обереги моєї душі Духовний світ людини. Він глибокий, багатогранний, не пізнаний до кінця. Чим він багатший, тим цікавіша людина, тим змістовніше й прекрасніше її життя. На сторожі нашої духовності, нашої душевної чистоти стоять вічні обереги, про які народ говорить, це загальнолюдські цінності. Мами на колискова, молитва до Бога, батьківське благословення, родинне вогнище – такий далеко не повний перелік тих скарбів, які очищають і ошляхетнюють нашу душу, оберігають її від скверни й прагматизму, користолюбства, […]...
- Краса людської душі. Твір по літературі за романом О. Гончара “Собор” Олесь Гончар – це письменник переважно сучасної теми, визначний майстер слова. Його улюблені герої – трудівники’ і воїни, мислителі й творці, люди з розвинутим почуттям прекрасного, люди високих духовних поривів і активного діяння. Саме такими і є герої роману “Собор”. їх кількість невелика, але через них ми поринаємо у ті часи, уявляємо собі Зачі-плянку і собор. На мій погляд, свої роздуми автор передає Миколі Баглаю – студентові-металургу, в якого дуже […]...
Categories: Твори з літератури