“Кожен повинен боронити свій рідний край…”

Related posts:

1. “Кожен повинен боронити свій рідний край…” – БОРИС ГРІНЧЕНКО 6 клас У XIII столітті на наші багаті землі нападали монголо-татарські загарбники. На своєму шляху вони спалювали житла, вбивали безвинних людей. Головною метою монголо-татар було грабіжництво. Своїм оповіданням “Олеся” Борис Грінченко переносить нас у ті далекі часи боротьби та неспокою. Героїнею оповідання є дівчинка Олеся. Батьки дівчинки загинули від рук монголо-татарських загарбників. Сироту виховує дід Данило. Саме він розповідає Олесі про страшних ворогів. Поруч із названим братом Михайликом сидить зблідла […]...
2. Твір Кожен повинен боронити рідний край Кожен повинен боронити рідний край Борис Грінченко – відомий український письменник – приділяв особливу увагу змалюванню дітей, які чарують неповторністю характерів, чистотою помислів та вчинків. Оповідання “Олеся” починається розповіддю про далекі часи. У селі серед боліт на Волині жив старий козак Данило. Після турецького полону він повернувся в рідне село, прийняв до себе двох сиріт: дівчинку Олесю та хлопчика Михайлика. Частенько Данило розповідав дітям, як знайшов їх серед трупів біля […]...
3. Рідний край Український поет Богдан Лепкий народився 1872 року на хуторі Кривенькім на Тернопільщині в родині сільського священика. Він навчався у Бережанській гімназії, в Академії мистецтв у Відні, у Віденському та Львівському університетах. Потім викладав у Бережанській гімназії, в Ягеллонському університеті м. Кракова. Пізніше він був членом гуртка літераторів “Молода Муза”. Під час Першої світової війни Богдан Лепкий співпрацював із Союзом визволення України, допомагав Українським січовим стрільцям. З 20-х років він мешкав […]...
4. “Люби свій край, Всю душу солов’їну І серця жар йому віддай” Рідна земля для кожної людини с найдорожчою і найсвятішою. Саме рідна земля давала поетам натхнення й віру в завтрашній день, в неї прохали вони мужності й Сили, щоб творити “пісні солов’їні”. Ніжне почуття до рідної землі бентежило й видатного українського поета Володимира Сосюру: Є любов до сестри, і до матері, і до дружини. Є багато любові, та найдужча й найвища з усіх, Непогасна, як вічність, до тебе – моя Україно, […]...
5. “Забудеш рідний край – тоді твій корінь всохне” Колись була чудова пісня. Називалась вона “З чого починається Вітчизна” і розповідала про ті прості речі, з яких складається це вагоме і дуже важливе для кожного слово – Батьківщина. Це і мамина пісня, і бабусині вишивані рушники, і наші друзі, з якими ми пережили немало хороших і гірких хвилин, це малюнок у нашому букварі і груша на бабусиному подвір’ї. Це тисячолітня культура нашого народу, що передається нам з молоком матері, […]...
6. Людина і рідний край Ми тут зросли, нам тут співали Розмріяні ліси й поля; Ми тут жили і тут вмирали. Це наша батьківська земля. / П. Карманський / Задумаймося… Досить тісний зв’язок існує між людиною і природою. І людина, і рослина для того, щоб вижити, пускає глибоко свої корені на тій землі, де народилася й живе. Для кожного з нас найсвятішими є слова: мати, батьківщина. Адже батьківщина, на мою думку, – це не тільки […]...
7. Шлях у край свій Історична пам’ять – це святиня народного духу, велич, доблесть і міць держави, надійний гарант єдності, наступності і спадкоємності поколінь, згуртування нації, атрибут шляхетності національної вдачі, запорука щасливої долі. Цю істину прекрасно розумів Микола Кіндратович Вороний – видатний діяч української культури, творчість якого припадає на злам ХІХ-ХХ стст. Поезія М. Вороного глибоко патріотична. Вірш “Краю мій рідний”, датований 1908 роком, нагадує вірш Б. Грінченка “Смутні картини” . Створені різними поетами в […]...
8. “Забудеш рідний край – тобі твій корінь всохне.” З чого починається Батьківщина? Над цим питанням, хоч раз у житті, замислювалась кожна людина. І кожна знаходила відповідь. Батьківщина – це щось велике, неосяжне. Для більшості людей це незабутні враження дитинства і юності: рідна хата, дерево коло неї, теплі і лагідні мамині руки, шкільні друзі, перше кохання. Нехай було важко, нехай були поразки і розчарування, але яке все дороге і близьке кожному з нас! А як було чудово майструвати щось […]...
9. “Висока честь: прийняти смерть за любий рідний край” Про життя видатного українського поета відомо небагато, адже він не зали­шив нам своїх спогадів, автобіографії. Збереглося лише декілька листів та 32 сто­рінки в учнівському зошиті, які Микола Вороний написав про себе на прохання О І. Білецького. І та розповідь є чи не єдиним джерелом, з якого можна дізна­тися про поета. Батько Вороного походив із селян, був онуком кріпака, правнуком гайдамаки. Мати була з роду Колачинських, з якого походив Прокіп Колачинськимй […]...
10. Спогади про рідний край у поезіях Богдана Лепкого “Заспів”, “Видиш, брате мій” Спогади про рідний край у поезіях Богдана Лепкого “Заспів”, “Видиш, брате мій” Любов до своєї Вітчизни, малої батьківщини, рідного куточка є одним з провідних почуттів людини, що визначає її як особистість. Багато народних пісень, казок, легенд, переказів відображають любов до рідного краю. Особливістю лірики Богдана Лепкого є те, що вона насичена мотивами українських народних пісень. Вірш “Заспів” – це поетична розповідь про рідний край, чарівне Поділля: “колисав мою колиску вітер […]...
11. Рідний край – твори на нелітературні теми – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір Рідний край – це цілющі джерела, до яких пробивається гострий корінець людської свідомості до життя, до знань, до світла. Краю мій зелений, вічная дорога, Та безсмертник в полі, в небесах гроза – Припаду я серцем до твого порога, Як твоя кровинка, як твоя сльоза. Місце, де я народився, де пройшло моє дитинство, – Полтавщина, Я поділяю захоплення багатьох відомих людей цим краєм. Це справді один із. найчарівніших куточків України. У […]...
12. Віра у свій талант В історії української літератури Степану Васильченку відведено одне з почесних місць. Виходець з народу, письменник кінця XIX – початку XX століття Васильченко вважав за свій громадянський обов’язок боротися художнім словом за глибоку любов до людини-трудівника. Духовний світ і світогляд письменника формувався серед розкішної природи у великій убогій, але дружній і мирній родині бідного ремісника-шевця Василя Панасенка – батька письменника. А також в семінарії, коли Васильченко разом із іншими студентами таємно […]...
13. “Митець і в калюжах повинен бачиш зорі…” Світова слава прийшла до О. Довженка одразу після появи його перших кінострічок. Започаткувавши новий напрям у кіномистецтві, він увів нові прийоми вираження думки на екрані. О. Довженко справив великий вплив на розвиток світового мистецтва кіно. Його шукання і відкриття діставали розвиток у різних напрямах кіномистецтва, лягали в теоретичне підгрунтя різних кіношкіл і кіноперіодів. У новелістиці О. Довженко залишився вірним своїм ідейно-естетичним принципам: його оповіданням властива масштабність і широта узагальнень, глибока […]...
14. Яким повинен бути президент? Яким повинен бути президент? Україна… І перед нами постає безліч найрізноманітніших образів. Хто згадує безкраї пшеничні лани і блакитне чисте небо; перед кимось постають прекрасна Либідь, безстрашний Святослав, відчайдушний Іван Сірко; комусь вчуваються пісні Марусі Чурай; хтось згадує рядки Т. Шевченка… Все це – образи нашої України, її найцінніші надбання. Кожна держава має свою історію, культуру, територію, мову, патріотично налаштований народ, сталу економіку. Наша Україна усім цим володіє несповна. Вона […]...
15. Чи кожен може дорівнятися до людини? За твором Е. Т. А. Гофмана “Малюк Цахес…” Ніяка блискуча доля не приховає природної ницості. Федр. Від чого залежить успіх людини у житті? Від примх долі чи від самої людини? Чи кожен, народжений людиною, має право так називатися? Відповіді на ці питання ми можемо знайти на сторінках казки Е. Т. А. Гофмана “Малюк Цахес…”. Цахес народився потворою: “Голова в нього глибоко запала між плечима, на спині виріс горб, як гарбуз, а зразу ж від грудей звисали тонкі, немов […]...
16. Поведінка – це дзеркало, у якому кожен показує своє обличчя 5 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Поведінка – це дзеркало, у якому кожен показує своє обличчя У різних життєвих ситуаціях людина поводиться по-різному, але кожен із нас має пам’ятати, що своєю поведінкою ми показуємо світові, хто ми такі і чого варті. Часто люди намагаються приховати своє справжнє обличчя, говорять хороші, приємні слова, а чинять підступно. У нашому класі навчаються два хлопчики, Ігор і Денис, які дружили ще із салочка. Вони разом ходили […]...
17. Твір до ЗНО “Яким я бачу свій старт у самостійне життя” Аргументи, докази, приклади, висновок Варіант 1 Моє самостійне життя почнеться після закінчення школи. Я планую вступати до обласного університету, переїжджати до великого міста. Там я буду жити сам, тобто без батьків. Зніму за допомогою батька кімнату в квартирі чи заселюсь у гуртожитку. Матиму сусідів по кімнаті, почну сам готувати собі їжу на спільній кухні. А також вчитися! Сподіваюся також знайти нових друзів, з якими мені буде цікаво крокувати дорогою самостійного […]...
18. Бажаю так скінчити я свій шлях, Як починала: з співом на устах! Безсмертна спадщина Лесі Українки є дорогоцінним внеском у культурну спадщину не лише нашого народу, а всього прогресивного людства. Вона була спадкоємницею й продовжувачкою традицій національного генія українського народу Т. Шевченка, вогненного слова І. Франка. Відомий український поет М. Рильський називав Лесю Українку “не тільки найбільшою жінкою-письменницею в світі, а й одним з найоригінальніших світових поетів”. Перші кроки в чарівний світ мистецтва письменниці були подібні весняному пробудженню після довгого зимового сну. […]...
19. Твір до ЗНО “Що відбувається з людиною, яка забуває свій народ” Варіант 1 На жаль, в останні роки з України виїхало багато її дочок та синів. Тепер вони живуть у інших країнах, можливо, не всі сюди вже повернуться. Хтось з них, залишивши Україну, знайшов кращі умови життя і тепер зневажає свою Батьківщину. Що ж відбувається з тим, хто забуває свій народ? Тобто своїх близьких, рідну мову, культуру, традиції? Я не засуджую таких людей, просто вважаю, що вони багато втрачають. Зв’язки з […]...
20. Тоталітаризм – це злочинна форма влади, що безкарно знищує свій народ У нас не було ні правди, ні волі, у нас одбирали віру. Багато українських письменників, справжніх синів свого народу, зазнали переслідувань, морального терору і політичних репресій у роки комуністичної сваволі. І тільки коли вони опинилися далеко від Радянської імперії, вони змогли розповісти нам правду. Іванові Багряному довелося пройти через усі пекельні кола, які влаштувала радянська влада “своєму” народові. Уперше його заарештували в Харкові 1932 року, звинувативши в українському націоналізмі. Під […]...
21. Що я знаю про свій родовід Роде мій красний, роде мій прекрасний! Ось уже майже, двісті років ти пишеш свій мудрий літопис життя. І я вдячна вам, отим першим невідомим поселенцям, які дали життя моєму родоводу. Що вас привело у цей чудовий степовий край, я не знаю. Можливо, ви мандрували до Азовського моря по харчі, сіль, рибу, а можливо переховувалися від ворогів, від їхньої несправедливості та наруги… І прийшли ви саме сюди, бо чули, що цей […]...
22. Я спробую дати вам свій зразок твору: Що таке подвиг? Кожна людина сама вибирає для себе шлях у житті. Хтось може усе життя ховатися, боятися сказати слово вголос. А хтось зовсім іншої вдачі. Саме з таких людей, на мій погляд, і народжуються герої, які здатні на подвиг. Так що ж таке подвиг? Подвиг… Одне це слово, і я бачу перед собою запорозьких козаків, які йдуть на татар чи ляхів. Йдуть з шаблями та пістолями, щоб здобути волю рідній Україні. Багато […]...
23. Ще 1845 року Шевченко написав свій невмирущий “Заповіт” Нарешті, наприкінці травня 1859 року, Шевченко дістає дозвіл на відвідини України на п’ять місяців. По дорозі він відвідує своїх знайомих, зустрічається з лікарем Козачковським, пише нові вірші, малює краєвиди, плаває з рибалкою на “дубі”, ловить рибу, захоплюється красою України. Хвилюючими моментами для Тараса Шевченка під час цієї подорожі були відвідини рідних сіл. Відвідав Корсунь, Моринці, Кйрилівку та інші. Як розповідають у спогадах, до Кирилівки Тарас Григорович прибув у жнива, у […]...
24. Твір до ЗНО “Кожній людині слід виховувати свій характер протягом усього життя” Життя не стоїть на місці, усе змінюється кожного дня. Протягом усього свого життя людині доводиться пристосовуватися до його мінливих потреб. Спочатку дитина вчиться пізнавати світ та спілкуватися з іншими, потім потрапляє до школи, де має дотримуватися певних норм поведінки та виконувати вимоги вчителів. Далі, у дорослому житті, нам доведеться взяти на себе відповідальність за своє фінансове забезпечення, а згодом за свою власну родину. Отак разом із життям, змінюється і людина. […]...
25. Рідний дім – ІІІ варіант 6 клас III Варіант В ці слова кожна людина вкладає свій смисл. Хтось уявляє собі сільську хату в степу, або горах, хтось – дім у місті. Але для всіх нас слова “рідний дім” пов’язані з теплом матусиних рук, світлом її ласкавих очей, з суворим, але справедливим батьком. Із запахами, які притаманні тільки рідній оселі, де пройшло твоє дитинство. Кожна людина має свій рідний дім, де її завжди люблять, чекають, зрозуміють […]...
26. Рідний дім – І варіант 6 клас I Варіант Рідна домівка… У цих словах всі людські сподівання. Тільки в рідних стінах людина почуває себе господарем. Наші предки, заселяючи нові землі, вибирали мальовничі місця. Ці місця були біля води, з багатими угіддями, зручні для оборони від ворога. Адже там мали постійно жити їхні родини. Символом Україні стала біла хата. Не тільки у свята, а й у будні господині білили хату, розписували стіни, сволоки, піч. З давніх-давен […]...
27. Рідний дім – IV варіант 6 клас IV Варіант Рідний дім, як маленька батьківщина. В кожному будинку живе сім’я – ділянка великої Батьківщини. Кожна людина любить свій дім, незалежно від того, великий він чи маленький, старий чи новий. Для мене важливо, що в рідному будинку живуть мати та батько, іграшки, кіт та собака. Для моїх батьків дім, ніби гніздечко. В дім приходять гості, мої друзі, починаються веселощі. Перші свої кроки я зробив в своєму рідному […]...
28. Рідний дім – ІІ варіант 6 клас II Варіант Рідна домівка… Що ми уявляємо, коли промовляємо ці слова? Скільки людей, стільки і уявлень, думок… Але є щось спільне, що допомагає кожному з нас із приємністю говорити ці слова – рідний дім. Для мене моя рідна домівка – це мої батьки, домашні тварини і, навіть, іграшки… Зрозуміло, що з іграшками я вже не граюсь, але вони нагадують мені моє раннє дитинство, коли я не мислила себе […]...
29. Спогади про дитинство Дитинство у кожної людини – неповторна й найкраща пора. Але інколи трапляються такі обставини, що доводиться швидко дорослішати, переносити нарівні з дорослими злигодні та голод. Так було і з героєм переказу “Млинці з акації”. Ставши дорослим, він іде весняним квітучим містом і відчуває зовсім не те, що всі люди навкруги. Запах акації та бузку нагадує йому, як у сорок сьомому році довелося від голоду їсти млинці з акації. Власне, це […]...
30. Міні-твір на тему: “Для мене ж той край найкращий, де виросли крила мої” Кожному з нас найбільше усього мила своя рідна сторона. Лише на рідній землі людина відчуває себе справжнім господарем. Лише на рідній землі людина наполегливо працює і має змогу отримати задоволення від життя. А ось на чужині людина, як правило, відчуває себе незатишно, сумує за своєю батьківщиною, за своєю домівкою, і навіть якщо живе на чужині довгі роки, усе одно залишається там чужою. Там людина ніколи не буде почувати себе вільною […]...
31. Я люблю свій старий сад Моя родина пишається нашим фруктовим садом. Його садили кілька поколінь нашого роду. Сад упритул підступає до будинку – теж дуже старого. У вікна заглядають вишневі дерева. Можна дотягтися рукою з вікна і нарвати жменьку вишень. В інше вікно скребеться яблунька. Є в нашому саду грушеві, абрикосові, сливові дерева. Коли вони цвітуть, у кімнату ллється не тільки аромат, але й світло. У саду привілля бджолам, метеликам, не кажучи вже про птахів. […]...
32. Як я організую свій робочий день Як я організую свій робочий день Свій робочий день я намагаюся вкрай заповнити. Я не люблю, коли хоч одна хвилина прожита даремно. Змалку мене привчили батьки жити наповнено, цікаво і корисно. Корисно не лише для себе, а й для інших. Іноді друзі дивуються: невже не хочеться відпочити – просто полежати, “поплювати у стелю”? Для мене відпочинок – це дія. Я вважаю, що слід прожити день так, щоб увечері я мав […]...
33. У кожного свій смак Кажуть, у кожного свій смак. Особисто мені не дуже подобаються “програмні” твори. Я полюбляю “легке чтиво”. Мене цілком задовольняють романи та фільми про Джеймса Бонда. Герой Яна Флемінга навряд чи потребує докладних коментарів. Ім’я Джеймса Бонда сьогодні стало загальною назвою, хоча часто його вимовляють з іронічним відтінком. Англійський розвідник Бонд і його колега Алманова повинні зірвати акцію “ворога”, яка може стати початком третьої світової війни. Обоє потрапляють у запаморочливі ситуації. […]...
34. За що я люблю свій ліцей Хвилювання… Квіти… Новий портфель… Нові друзі. З цього розпочався мій довгий шлях навчання у ліцеї. Були, звичайно, тривоги: як приймуть, що скажуть, але тепер вже все позаду. Я, тримаючи батьків за руки і весело перестрибуючи калюжі, наближаюся до ліцею. Я вважаю, що Перше вересня – це обличчя школи. Почалося все так: оголосили переможців олімпіад та відмінників навчання попереднього року, потім дуже красиво танцювали вальс старшокласники, а потім ми, новачки, приймали […]...
35. Що значить залишити свій слід на землі На світі живе багато людей, і всі різні. У кожної людини своя доля, мета, досвід і життєва правда. Але, мабуть, всі мають одну спільну рису – хочуть залишити свій слід на землі. Це абсолютно природньо. Так повелося ще з давніх-давен. Адже навіть у стародавньому прислів’ї говориться, що людина за життя має посадити дерево, побудувати дім і виховати дитину. Дитина теж продовжить рід і передасть своїм дітям пам’ять про своїх батьків. […]...
36. Пушкін свій для всіх епох Пушкін – свій для всіх епох Все в мире покроется пылью забвенья, Лишь двое не знают ни смерти, ни тленья: Лишь дело героя да речь мудреца Проходят столетья, не зная конца. Фірдоусі Поезія Пушкіна і сам його образ – це пульсуюче щохвилини життя. Для нас Пушкін ніколи не буде застиглим класиком. Усе тому, що понад півтора століття тому поет писав про те, що сьогодні сприймається як дуже особисте, своє, життєво […]...
37. Як я організовую свій робочий день Я прокидаюсь о сьомій ранку. Розплющую очі та вимикаю будильник, бо дзеленчить він надто гучно, проте я ніколи не запізнююсь до школи завдяки цьому. Потім я встаю, прибираю ліжко, відчиняю кватирку та йду вмиватись. На це я витрачаю близько п’ятнадцяти хвилин. Коли я закінчую вмиватись, то вже починаю відчувати, як добре пахне з кухні сніданком, який приготувала для мене моя мама. Я снідаю. О сьомій сорок я йду одягатись. О […]...
38. Твір про себе, про свій характер Мене звуть Кирило, мені 13 років, вчуся у восьмому класі. Я живу разом зі своєю родиною. Це тато, мама та брат Бориско, який старший від мене на чотири роки. У мене темне волосся, карі очі. Я середнього зросту, худорлявий, цілком симпатичний зовні, хоча й не красень. Вчуся я в школі добре, з предметів найбільше люблю математику та географію. У мене є власне хобі: я обожнюю різноманітні настільні ігри: з фігурами, […]...
39. “Рідне слово, рідний розум – рідна й правда буде” П. КУЛІШ, МАРКО ВОВЧОК 9 КЛАС УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ П. КУЛІШ, МАРКО ВОВЧОК “Рідне слово, рідний розум – рідна й правда буде” На теренах української культури XIX століття Пантелеймон Куліш виділяється як один із небагатьох письменників європейського масштабу, але який усе свої життя присвятив боротьбі за національну ідею. Своє призначення письменник-громадянин вбачав у тому, щоб розбудити національну та державотворчу свідомість народу. Він багато зробив для духовного відродження українців, трагедію яких вбачав у […]...
40. У кожного свій хрест і своя доля “Я свою душу пустив у душу народу, і там я почорнів з розпуки”. В. Стефаник Василь Стефаник писав коротко, влучно і страшно. Кожна його новела – це окрема картина трагедії селянського життя. Доля подарувала йому можливість жити серед прекрасної природи Карпат – він народився у селі Русові неподалік старовинного Снятина, що на Станіславщині. А писав він не про ліси і полонини, а про трагедії людські. Чому? Чи не бачив чудової […]...