Колискова-заповіт юні

Related posts:

1. Твір Колискова-заповіт юні Колискова-заповіт юні Ніжна, ласкава, як подих літнього вечора, назва вірша В. Симоненка: “Лебеді материнства”… Неначе заколисують римовані дворядкові вірші: Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Спогадами лину до бабусиної колискової, яка оповиває ніжністю мою душу: Не ходи до хати, коте волохатий, . Не буди дитяти… I як переклик з народним – Симоненкове: Ой, біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не пущу тебе […]...
2. Незвична колискова Ні в кого не викликає сумніву те, що Василь Симоненко, стільки років незас лужено забутий своїми співвітчизниками, мав талант надзвичайної сили, був людиною неординарною, поетом, вірші якого вражають своєю красою, силою почуттів, глибиною думки і світосприйняття. Хіба не є дивним, що хлопець із полтавського села зміг стати поетом, творами якого захоплюються люди різного віку, соціальної приналежності, різної освіти? Він залишив після себе величезний скарб – твори, пройняті любов’ю до всього […]...
3. ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не пущу тебе колиску синову гойдати. Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, Опустіться, тихі зорі, синові під вії. Темряву тривожили криками півні, Танцювали лебеді в хаті на стіні. […]...
4. “Лебеді материнства” – материнський заповіт на всі віки Зі згадок сучасників про поета та з чорнових варіантів його творів ми знаємо, що Василь Симоненко над кожним словом своєї поезії працював багато та уважно, він багато разів переробляв, виправляв, доповнював написане, добирав якнайточніші слова, необхідний ритмічний малюнок поезій. Коли я вперше дізнався з науково-критичної літератури про таку манеру письма Василя Симоненко, я був щиро вражений: його поезії настільки легкі, що читаються, як кажуть, на одному диханні: одразу складається відчуття, […]...
5. Полум’яний заповіт нащадкам Читаючи один із найвідоміших творів, який був написаний Кобзарем, починаєш розуміти, як поет ставився до своєї Батьківщини, як переживав за її сучасне і сподівався на краще майбутнє. Саме такий твір міг з’явитися тоді, коли поет відчував себе смертельно хворим. Як і кожна людина, яка проходить шлях через очищення хворобою або навіть смертю, ліричний герой ставить перед собою питання: що залишиться після мене? Як будуть згадувати нащадки моє надбання, чи знадобляться […]...
6. Скорочено Перша колискова М. Вінграновського Перша колискова За допомогою виразних епітетів “дитино золота”, “тривого кароока”, “гіллячко голуба” автор створив неповторнії образ батьківської любові й тепла: Спи, моя дитино золота, Спи, моя тривого кароока. В теплих снах ідуть в поля жита, І зоря над ними йде висока. Спи, моя гіллячко голуба, Тихо в моїм серці і щасливо. За вікном хлюпочеться плавба Твоїх літ і долі гомінливої. Будь-яка колискова пісня передає любов і турботу батьків. Особливість колискової […]...
7. “Колискова” Лесі Українки – оспівування безмежної материнської любові Для кожного з нас найрідніша людина на світі – мама. її ласку ми відчуваємо на кожному кроці. А в дитинстві нас сповивала любов’ю, теплом і ніжністю мамина пісня – колискова. Леся Українка у вірші створила свій образ матері. А в кожної матері, мабуть, своя пісня. Це залежить від того, яка ця жінка: багата чи бідна. Мені здається, що в заможної жінки пісня веселіша, ніж у бідної. Молода мати “Колискової” уявляється […]...
8. Колискова Дитя – це найпрекрасніший образ із загальнолюдської скарбниці духовності. “Нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим”, – писав Т. Шевченко. Чуттєвий обов’язок, що з дня народження існує між матір’ю та дитиною, дістає вічне відбиття у зворушливо щирих колисанках. Усю любов, ніжність, бажання бачити своє дитя щасливим, розумним, здоровим, гарним мати вкладає в невигадливі рядки і простеньку мелодію, яка супроводжувалась ритмом гойдання колиски. Монотонний тихенький наспів і […]...
9. Колискова пісня в житті дитини Кожен із нас, напевне, пам’ятає той час, коли мама, кинувши всі недороблені справи, сідала ввечері біля ліжка в дитячій кімнаті – й співала колискову. В її голосі завжди було стільки теплоти, ніжності, любові, що по тілу розливалася солодка втома, очі самі заплющувалися й ми поринали в країну снів. Так було з давніх-давен і так буде завжди, бо материні почуття наисильніші й наищиріші в світі, бо ніхто нас ніколи так не […]...
10. Заповіт нащадкам Заповіт – це висловлення останньої волі людини. Заповіт митця – ліричний твір, в якому той висловлює своє бажання не лише особистого, а й громадського, суспільно-політичного характеру. Тарас Шевченко мріяв бачити Україну вільною і незалежною. У картинах-мріях він малює повну єдність чарівної природи і життя її трударів. У поезії “І виріс я на чужині” поет, мріючи про справедливе суспільство, поетично відображає прекрасну картину всенародного щастя та вільного життя. Відчувається турбота Т. […]...
11. Що заповідав Тарас Шевченко своєму народові віршем “Заповіт”? Т. Шевченко – великий український поет, виразник найглибших заповітних прагнень народних мас. Він сміливо підніс прапор боротьби за волю й щастя народу. У 1845 році, будучи тяжко хворим, Шевченко написав свій знаменитий вірш “Заповіт”. Сталося це пізньої осені 1845 року. Т. Шевченко в цей час працював на Переяславщині за завданням археографічної комісії – змальовував пам’ятки старовини. У дорозі він застудився і захворів на запалення легенів. Цей тяжкий недуг тоді не […]...
12. “Заповіт” Тараса Шевченка. Чи виконуємо ми його? Зі свого власного, нехай поки що незначного життєвого досвіду я зрозумів, що всі люди справді дуже різні. І це не банальна фраза, а правда життя. Кожна людина прагне різного, має свої заповітні мрії, таємні сподівання та бажання. І не так вже легко розібратися в них комусь сторонньому, майже неможливо збагнути людську душу. Часом – навіть свою. Ще складніше з людьми творчими, бо люди з мистецьким талантом, з природним обдаруванням ніби […]...
13. Колискова моєї мами Мама свою донечку Спатоньки вкладала, Мама своїй донечці Пісеньку співала… Від самого початку життя схиляється над нами мама. Навіть підрісши, відчу­ваємо її постійну присутність поруч із собою. Колискова… Скільки їх створив наш талановитий народ! Вони відрізняються від інших пісень глибиною батьківських почуттів, ніжністю і любов’ю. Саме во­ни ще з дитинства засівають душу дитини любов’ю. Під спів маминої пісні зрос­тали майбутні поети і письменники, композитори і митці, хлібороби і робітники. Не […]...
14. Колискова пісня – свідчення материнської любові Важко переоцінити роль колискових пісень у житті українського народу. Під наспів матері виростали композитори, письменники, державні діячі, захисники Вітчизни, філософи. Лагідний материн наспів засівав дитячу душу любов’ю до людей, до природи, до всього живого. За словами одного з древніх істориків, яким убогим було б наше життя, якби не мамина пісня. А відомий український письменник Микола Ільницький у книзі “Ой зацвіла черемшина” відзначав: “Великі дороги в широкий світ завжди починаються від […]...
15. І сповідь, і заповіт живим у вірші “Я був вбитий під Ржевом” Як полюбляють хлопчики гратися у війну! Ця традиційна гра виховує у них чоловічі якості: зброю треба брати до рук лише для захисту – себе, близьких, рідної землі. У 1941 році вони, учорашні хлопчики, які тільки уявляли собі бої, побачили справжню війну. Від імені одного з них написаний вірш О. Твардовського “Я був вбитий під Ржевом…”. Рядки вірша – це наче голос тих, хто загинув в перших боях із фашистами, тих […]...
16. Вірш Олени Теліги “Сучасникам’ як моральний заповіт поетеси Вірш Олени Теліги “Сучасникам” як моральний заповіт поетеси Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може, в цьому й є моя сміливість: Палити серце в хуртовині сніжній, Купати душу у холодній зливі. Я ще і ще раз перечитую вірш Олени Теліги “Сучасникам”. Намагаюся збагнути, що це: лист до читачів, щирий і відвертий, у якому авторка розповідає про себе? Чи може, це – її своєрідний звіт перед нами, перед суспільством? […]...
17. Суспільно-політичні передумови написання Т. Шевченком вірша “Заповіт” Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая І. Літературне народження вірша “Заповіт”. У листопаді 1845 р. Шевченко збирався у подорож за завданням Археографічної комісії. Але невдовзі захворів. Хворим лежав у Переяславі у свого знайомого лікаря А. О. Козачко вськопИ Тут 25 грудня Т. Шевченко написав знаменитий “Заповіт”. ІІ. Головна думка поезії. (Вірш починається звертанням поета до народу. У ньому висловлюється палка любов до трудящих, до рідної землі, віра в те, […]...
18. Заповіт Т. Шевченка – патріотичний гімн Пеpегоpтаємо стоpінки “Кобзаpя”,знайомі й незнайомі. Знайомі з дитинства і наче зовсім нові, коли іх гоpтаєш на pізних вітpах часу. Адже поет говоpить до нас кpізь гомін, віяння і болі нашого часу. Він стає сучасником, бо слово любові не стаpіє і не в’яне. Він заглядає в саму душу глибоко-глибоко. “Сон”. Вже з пеpших pядків поеми пеpед читачами постає обpаз коханоі Укpаіни, бідноі вдови-вітчизни і пpоpочий обpаз іі сина-поета, що, наче птах, […]...
19. Опис та характеристика творів Тараса Шевченка “Заповіт”, “Сон” , “Кавказ”, “І мертвим, і живим, і ненарожденним…”, “Мені однаково” “Заповіт” Історія написання Гостюючи на Переяславщині в грудні 1845 p., Шевченко серйозно захворів. У нього виникла невесела думка сказати людям останнє слово. Композиція, ідейний зміст За формою “Заповіт” – монолог. Складається з шести строф, які об’єднані попарно й утворюють ніби три сходинки, кожна з яких має свою провідну думку. Перші – вражають простотою, буденністю. Простежується логічний ланцюжок: слово “поховайте” – образ труни – висока могила – уся Україна, зігріта любов’ю […]...
20. Чи виконали ми заповіт Шевченка? …Вітер. Він прийшов із синьої глибини Дніпра, з диких широких степів, вологих густих лісів. Приніс із собою свіжість води, гіркий запах полину, солодкувато-прохолодний – кориці: саме так пахне ліс восени. Повітря насичене новинами. Вони кружляють між небом та землею. На що чекає вітер? Кому він приніс звістку? …Він стоїть на високій Чернечій горі, звідки бачить все навкруги. Неперевершену стрімкість ріки, глибину лісу. Спостерігає небо. Воно плине над його головою, сумне, […]...
21. Ще 1845 року Шевченко написав свій невмирущий “Заповіт” Нарешті, наприкінці травня 1859 року, Шевченко дістає дозвіл на відвідини України на п’ять місяців. По дорозі він відвідує своїх знайомих, зустрічається з лікарем Козачковським, пише нові вірші, малює краєвиди, плаває з рибалкою на “дубі”, ловить рибу, захоплюється красою України. Хвилюючими моментами для Тараса Шевченка під час цієї подорожі були відвідини рідних сіл. Відвідав Корсунь, Моринці, Кйрилівку та інші. Як розповідають у спогадах, до Кирилівки Тарас Григорович прибув у жнива, у […]...
22. Оспівування безмежної материнської любові в поезії “Колискова” – ІІІ варіант – ЛЕСЯ УКРАЇНКА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант У вірші “Колискова” Л. Українки зображено молоду матір, що співає своїй дитині. Скільки любові, ніжності у її словах! Вона називає свого синочка пестливими словами: “малесенький”, “дитинонько”. Жаліє мати свого сина, що спить собі спокійно та й не знає, як воно буде далі. Не знає малеча того, що в житті є несправедливість та лихо. З долею битися,- Сон пропаде… Виросте хлопець і вже не буде […]...
23. Оспівування безмежної материнської любові в поезії “Колискова” – І варіант – ЛЕСЯ УКРАЇНКА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Дуже виразно розкривається глибоке материнське почуття до своєї дитини у “Колисковій”. Адже відомо, що мати завжди хоче огородити свою дитину від лиха, від горя та сліз. У вірші мати із великою любов’ю співає пісню над своїм дитям. Вона застерігає Його від лиха, яке ще доведеться зазнати, але доки вона в змозі, вона буде піклуватися про свою дитину, охороняти її спокій, не буде спати ночами, […]...
24. Заповіт українського пророка Наша історія – це історія віковічної боротьби українського народу за своє місце під сонцем. Коли ворог вибивав із наших рук шаблю, тоді на зміну їй приходило слово. Іноді таке могутнє і гаряче, що було дужче за легіони військ. Із Божого веління це слово приходило в час найбільшої скрути. Тоді, коли здавалося, що втрачено все. Така чорна смута огорнула Вкраїну, після ліквідації гетьманщини і знищення Січі. Націю спіткав цілковитий моральний занепад. […]...
25. Мудрий заповіт князя Ярослава На моє глибоке переконання, якби зараз усі домовилися виконати заповіти князя Ярослава Мудрого, що він їх проголосив ще за старих часів, то у нас менше було б проблем у сьогоднішньому житті й держави, і родини, і школи зокрема. “Бути разом і дбати про свою рідну землю” – це був головний заповіт князя Ярослава, він прекрасно розумів, що саме в єдності сила. Бо коли народ єдиний, його важко здолати. А зараз […]...
26. Образи поезії Т. Шевченка “Заповіт” Тарас Шевченко в поезії “Заповіт” висловив палку любов до України, рідної землі, віру в краще майбутнє трудящих. Початкові рядки вірша побудовані за принципом поетичної градації. Шевченко веде читача від часткового до цілого, але це ціле становить в свою чергу частину наступної більшої цілості: Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій… Перший рядок будить в уяві образ труни, що є складовою частиною більшої цілості – […]...
27. На крилах лебедів материнства. Твір за творчістю В. А. Симонєнка В. А. Симоненко – поет прекрасної, але трагічної долі. Він прагнув сказати правду про свій час і про себе, розвінчати добу сталінського культу, відродити загальнолюдські моральні й духовні цінності. Його творчість була теплим подихом вітру після важкої крижаної зими, першою ластівкою, що, на жаль, не принесла з собою весни. В. Симоненко був до безтями закоханий у життя і поезію. Він залишив нам неоціненний духовний скарб: збірки “Тиша і грім”, “Земне […]...
28. Творчі джерела поезії Василя Симоненка Василь Симоненко. Поет-“шістдесятник”. Недовгим був його життєвий і творчий шлях, та його поезію знають як у нашій країні, так і за її межами. І сьогодні поезії В. Симоненка хвилюють людські серця, кличуть до дружби, праці, закликають до боротьби. Поетична творчість В. Симоненка живилася джерелами народного життя, піснями, скорботою і радостями простих людей, любов’ю до рідного краю. Враження дитинства, повоєнні труднощі навіяли поезії “Ніч”, “Баба Онися”, “Жорна”. У вірші “Жорна” автор […]...
29. Головний герой поезій В. Симоненка I. Глибина думок і сила віршів Василя Симоненка. II. Образ ліричного героя поетичної спадщини В. Симоненка. 1. Ліричний герой – патріот своєї країни. 2. Краса героя інтимної лірики. III. Слово В. Симоненка – це справжнє надбання....
30. Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” заповіт Т. Шевченка нащадкам Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” – заповіт Т. Шевченка нащадкам І. Викривальний характер поезії Т. Шевченка. ІІ. Пророцтво поета. 1. Упевненість у силі народу. 2. Віра в перемогу й торжество справедливості. 3. Звернення до передової інтелігенції. ІІІ. Засудження перекручень історії України. ІV. Роздуми про самобутність української культури....
31. Поетичний заповіт Пушкіна. Твір за поезією “Я пам ятник себе воздвиг…” Я тисячами душ живу в сердцах Всех любящих, и, значиш, я не прах, И смертное меня не тронет тленье. Макіавеллі. Читаючи вірш О. С. Пушкіна “Я памятник себе воздвиг нерукотворньїй…”, мене найперше вражає дар передбачення, дарований усім великим поетам. Адже вірш написано 1836 року, коли поету залишалося жити менше року. З чого б раптом тридцятисемирічному Пушкіну підбивати підсумок свого життя, своїй творчості, роздумувати про значення всього написаного ним? Звідки ця […]...
32. Оспівування безмежної материнської любові в поезії “Колискова” – ІІ варіант – ЛЕСЯ УКРАЇНКА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Скільки написано віршів, скільки проспівано пісень, в яких виявляється безмежна материнська любов… Кожен з нас погодиться з тим, що цього почуття ніколи не буває занадто. Читаючи “Колискову” Лесі Українки, ще раз переконуєшся в тому, що так безмежно любити може тільки мати. Чимало пестливих слів використовує авторка в своїй поезії, щоби підкреслити материнську любов та ніжність: яснесенький, тихесенький, малесенький… Але любляча мати розуміє, що життя […]...
33. Новий Заповіт поетична розповідь про духовний подвиг Ісуса Христа І. Структура та композиція Біблії – найвидатнішої книги церковної літератури. ІІ. Новий Заповіт – відтворення духовних пошуків і життєвого досвіду, виклад суто християнської ідеї. 1. Історичні книги. 2. Послання апостола Павла. 3. Одкровення, або Апокаліпсис. ІІІ. Місія Ісуса Христа....
34. З чого починається Батьківщина? – І варіант I варіант Батьківщина… Якщо замислиться над самим цим словом, його значенням, можна побачити, що воно має спільні корені зі словами батько, батьки. Мабуть, його зміст в тому, що це місце, де живуть твої батьки, де поховані твої прабатьки, твої корені. Для кожного з нас Батьківщина – це місце, де пройшли наше дитинство, юність. Але є ще зміст в цьому слові. Бо Батьківщина – це не просто крапка на географічній карті. […]...
35. Вітчизна і мати – синоніми ніжності й синівської любові Василя Симоненка Скільки років наш народ не знав своєї історії, багатьох талановитих письменників, які пожертвували собою з любові до рідного народу. До таких поетів належить і Василь Симоненко. Неповних двадцять дев’ять років прожив поет, але запінив у спадок стільки, що вистачить на життя багатьох поколінь. Безумовно, творчість В. Симоненка виділяється яскравим променем на тлі 60-х років. Любов до України у нього – це любов. сина-патріота, який з попою дивиться на світ. її […]...
36. “Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил…” Образ України в творчості В. Симоненка Україна! Велика, прекрасна, неосяжна – вся вона вмістилася у чутливому серці її великого сина – відомого поета В. Симоненка. Із глибин народного життя, із славної Полтавщини бере початок його чудова, пристрасна поезія, що ніби струмочком – дзвінким, мелодійним, чаруючим розтікається по всій Україні, перетворюючись на широку річку, яка несе визнання. Визнання і щиру синівську любов поета до рідної своєї землі – України, яку поет любив ніжно, нестямно, заради щастя якої […]...
37. На крилах лебедів материнства Провідною у творчості Василя Симоненко є тема любові до рідної України. Одним з наГівідоміших творів є поезія “Лебеді материнства”. Коли читаєш цей вірш, в уяві постає ціла низка образів. Це рідна мати, біла хата, верби, тополі, людина праці. І все це зливається в один образ Батьківщини. “Лебеді материнства” – це колискова пісня, в якій поєднуються й материнська ніжність, і чоловіча твердість. А головне в цій пісні – побажання синові вирости […]...
38. З чого починається Батьківщина? – ІІ варіант II варіант Батьківщина моя там, де я народився, де живуть мої батьки, де жили мої пращури. Батьківщина моя там, де моє коріння. А з чого ж вона починається? Мабуть, з першого вжитті крику, першої краплини молока, першого слова “мама”. А далі з турботи про мене у сім’ї, з товаришів та друзів, з навчання і роботи, з першого кохання й власної сім’ї. Батьківщина починається з думок, з вчинків людей, що оточують […]...
39. Рідна земля в поезії А. Малишка Андрія Малишка називали людиною з вогнистим темпераментом. Про що б не писав він, усьому віддавався палко і рвучко. Жадібність до життя проявлялась у нього як прагнення охопити весь безмір людського існування, поринути в глибини народного духу, пізнати вічні таємниці природи. Він багато працював, але не встигав висловити все, що бачив, відчував, мислив. Гарячі рядки Малишка міняться і живуть, як жарини у вогнищі. Україна Малишка – насамперед люди. Батьківщина уособлюється в […]...
40. Любов до матері, Батьківщини у поезії В. Симоненка “Лебеді материнства” Василь Симоненко – поет, патріот, він понад усе любив рідну Україну, український трудовий народ. Для поета Україна – святиня, відданість їй – його обов’язок і щастя. Любов до рідної землі, до Вітчизни, матері як найвища морально-духовна цінність відбивається в багатьох творах В. Симоненка. Зворушливі і задушевні слова знайшов поет, звертаючись до матері, образ якої стає уособленням рідного краю, всієї Вітчизни. Колискова матері, білі лебеді на стіні рідної хати, вишневий садок, […]...