Кобзарі – то мандрівні музиканти – співці. Часто вони були сліпі, і їх водили білим світом хлопчики – поводирі. Тихою ходою мандрував кобзар від міста до міста, від села до села, наслухав, як живуть прості люди, та оспівував їхні жалі й радощі у своїх думах – піснях.
Колись кобзарів можна було побачити і на ярмарку, і на церковному майдані, і в убогій хатині, а то й просто серед поля. І скрізь, і всюди знаходились йому слухачі, і в кожного завмирало серце від кобзарської пісні. Часто кобзарів брали з собою в бойові походи козаки. І тоді закличний і мужній голос бандури лунав на козацькій чайці серед широкого Дніпра чи бурхливого моря, підтримував бойовий дух звитяжних воїнів.
Мудрі, безстрашні, високі духом кобзарі несли людям слово правди. Вони закликали народ до єднання. Піднімали його на боротьбу за свою волю.
Оспівували подвиги мужніх лицарів – героїв. Кобзарева пісня була чи не сильніша за будь-яку зброю. Хто приходив на нашу землю з мечем, прагнув відразу запопасти до своїх кривавих пазурів кобзарів.
А вже як ловив їх, то люто карав.
Та дарма – славне кобзарське мистецтво здолало всі пекельні вогні, пережило віки й збереглося до наших днів.





Related posts:
- Народні співці – кобзарі У старих літописах засвідчено: ще за часів Київської Русі існували народні співці, які виконували твори на історичні теми. А кобзарі часів козаччини – прямі їх спадкоємці. Охоронцями бойової слави України кобзарів Микола Васильович Гоголь. Кобзарі часів Запорізької Січі часто були не лише охоронцями, але й творцями цієї слави. Сьогодні відомо не так уже й багато про народних співців – запорожців. Багатьох із них віддавали у навчання до старих кобзарів ще […]...
- Кобзар – символ України – найкращий витвір українського народу ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА I СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ 6 КЛАС ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА I СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ. НАРОДНІ КОЛИСКОВІ ПІСНІ. М. ВОРОНИЙ, Т. ШЕВЧЕНКО Кобзар – символ України Кобзарі були творцями традицій, дум. складали історичні, героїчні пісні та передавали їх нащадкам. Своє мистецтво вони виявляли супроводом – грою на кобзі, лірі або бандурі. Звідси і назви народних співців – бандуристи, лірники. Для українства творчість кобзарів настільки важливе явище, як і винахід пергаменту і і єгиптянами – для […]...
- Історія кобзарства та лірництва на Україні “Шлях кобзарів – це шлях народу!” – сказав Михайло Стельмах. І це справді так. Кобзарів любили, цінували в Україні, адже вони завжди були з народом: супроводжувати козаків у походах, пробуджували волелюбний дух українців, закликали до боротьби за національне та соціальне визволення, оспівували подвиги героїв, завжди залишалися зацікавленими народними літописцями. Тарас Шевченко у поемі “Невольник” розповів історію молодого кобзаря Степана, який був козаком, потрапив у полон до турків-яничар, у кайданах ламав […]...
- П. ТИЧИНА. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “АРФАМИ, АРФАМИ…”, “ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА ШЕЛЕСТИТЬ”, “КОЛИ В ТВОЇ ОЧІ ДИВЛЮСЯ…”, “Я СКАЗАВ ТОБІ ЛИШ СЛОВО…”, “ЗОЛОТИЙ ГОМІН”, “СКОРБНА МАТИ”, “ГЕЙ, ВДАРТЕ В СТРУНИ, КОБЗАРІ…”, “ДО КОГО ГОВОРИТЬ?”, “ХТО Ж ЦЕ ТАК ІЗ ТЕБЕ НАСМІЯТЬСЯ СМІВ?”, “ПОХОРОН ДРУГА” Тема. П. ТИЧИНА. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “АРФАМИ, АРФАМИ…”, “ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА ШЕЛЕСТИТЬ”, “КОЛИ В ТВОЇ ОЧІ ДИВЛЮСЯ…”, “Я СКАЗАВ ТОБІ ЛИШ СЛОВО…”, “ЗОЛОТИЙ ГОМІН”, “СКОРБНА МАТИ”, “ГЕЙ, ВДАРТЕ В СТРУНИ, КОБЗАРІ…”, “ДО КОГО ГОВОРИТЬ?”, “ХТО Ж ЦЕ ТАК ІЗ ТЕБЕ НАСМІЯТЬСЯ СМІВ?”, “ПОХОРОН ДРУГА” Варіант 1 1. М. Рильський, характеризуючи індивідуальну неповторність поезії П. Тичини, дуже вдало назвав її… А “Природою життя”. Б “Неповторною музою”. В “Музичною рікою”. […]...
- Твір по літературі Історична основа “Думи про козака Голоту” Про мужніх захисників рідної землі наш народ складав пісні і думи. У найдавніших думах змальовано страждання українців у турецькій неволі, їхню втечу, прославлено воїнів-козаків – захисників рідного краю. У “Думі про козака Голоту” розкривається одна з найцікавіших і найтрагічні-ших сторінок історії українського народу – боротьба проти татарських нападників. Події, зображені в думі, належать до XVІ-XVІІ століття. У ті далекі часи татарські та турецькі військові загони часто, зненацька нападали на українські […]...
- Народні пісні про минуле українського народу З давніх-давен люди складають пісні про своє життя й працю, про важливі події країни. Згодом ці події відходять у минуле, вмирають їх учасники, але залишається пісня. Вона не забувається. її продовжують співати люди. І тут перед нами оживає героїчна історія українського народу, його гордий нескорений дух, безмежна відданість своїй Батьківщині. Народ уславив історичну боротьбу і загиблих своїх синів Так в історичних піснях розповідається про боротьбу нашого народу з турецько-татарськими нападниками, […]...
- Козак Голота – герой народної думи Нещодавно я перегортав збірку народних дум. У них розповідається про боротьбу українського народу проти турків і татар. Про сміливих, хоробрих, винахідливих козацьких ватажків: Самійла Кішку, Морозенка, Богдана Хмельницького. Але найбільше мені сподобалась “Дума про козака Голоту”. В образі Голоти народ бачить свого товариша, друга, визволителя. Часто нападали на українські міста та села турки і татари, грабуючи і спалюючи їх, захоплюючи людей у полон. Саме козацтво, представником якого і виступає козак […]...
- Думи та народні пісні – це соціальна пам’ять народу, його бачення життя та історії Творцями та зберігачами народного епосу були кобзарі. Джерела свідчать, що за часів Київської Русі існували співці, які виконували твори на історичні теми, “співали славу” воїнам-князям. Кобзарі, нащадки легендарного Бояна, й були охоронцями бойової слави народу. Багатьох із них віддавали у навчання до старих кобзарів ще хлопцями. Засвоївши науку, вони перебували на Січі як звичайні козаки. У вільний час вони співали для своїх побратимів. Дехто приходив до кобзи, підірвавши здоров’я, а […]...
- Шляхами П. Тичини Павло Тичина належить до самобутніх, складних і незвичайних поетів української літератури XX ст. В епоху нових соціальних перетворень молодий Тичина змальовує буремні події того часу за допомогою символічно-планетарних образів. Плуг уособлює могутню силу революційних перетворень. Цей плуг переорює землю, готуючи її до нових засівів на оновленій землі. Тичина дуже вірив в свободу, в революцію, в свій народ. Саме поняття народу набуває у нього чіткої соціальної визначеності і цілком реального життєвого […]...
- Серед моря пісень Серед моря пісень Українські народні пісні були популярні серед народу в далекому минулому. У них народ розкривав свою душу, розповідав про своє злиденне життя. Звенигородщина – це співучий куток України. Там усі любили співати і слухати пісні. Прийде вечір – всі вулиці в селі гудуть піснями. А ранком за селом чабан виспівує про своє бурлацьке життя: Та нема гірш нікому, як бурлаці молодому. А на весіллі чути море пісень: сумних […]...
- Народна творчість – це історія народу Джерела свідчать, що за часів Київської Русі існували співці, які виконували твори на історичні теми, “співали славу” воїнам-князям. Кобзарі, нащадки легендарного Бояна, й були охоронцями бойової слави народу. Багатьох із них віддавали у навчання до старих кобзарів ще хлопцями. Засвоївши науку, вони перебували на Січі як звичайні козаки. У вільний час вони співали для своїх побратимів. Дехто приходив до кобзи, підірвавши здоров’я, а найчастіше – втративши зір під час військових […]...
- Козак Голота – народний герой У “Думі про козака Голоту” розкривається одна зі сторінок історії українського народу – боротьба проти татарських нападників. Події, які змальовані в думі, стосуються XVІ-XVІІ століть. У ті далекі буремні часи татарські й турецькі військові загони часто нападали на українські села й міста, грабували їх, а людей забирали в полон і продавали на невільницьких ринках. Але український народ не корився жорстоким нападникам, мужньо боровся проти них. У цій звитяжній боротьбі особливо […]...
- Зображення боротьби за незалежність у “Пісні про Правду” Р. Рільке Райнер Марія Рільке – видатний австрійський поет. У квітні 1899 року він відвідав Російську імперію. Перебуваючи в Росії, поет познайомився з минулим, захопився історією Київської Русі. Завдяки історії у Рільке виник інтерес і до України, до княжих часів та героїчної козацької минувшини. Результатом захоплення P. M. Рільке Україною стало написання “Казок про любого Бога”, в яких письменник оспівує простоту та щирість українців, їх набожність, красу української природи. “Пісня про Правду” […]...
- Вулиця, на якій я живу Вулиця, на якій я живу Рідне місто… Твої вулиці й площі… Як багато з вас носять імена людей, життя яких, часто коротке, було сповнено героїзму. Вулиця, на якій я живу, теж носить ім’я прославленої людини. …Наближався час розплати з фашистами. У серпні 1943 року точилися жорстокі бої за міста і села Харківщини. Серед бійців, які віддали своє життя за наш край, були росіяни, осетини, чехи, білоруси. У передмісті Харкова Олексіївці […]...
- Рідна мова – неоціненний скарб Кожний народ має свою мову. У ній відбито його звичаї, побут, його національний менталітет. Мова – це колективна пам’ять народу, у ній відображена його історія. Письменники та поети вдосконалюють рідну мову, створюють літературу, яка підвищує духовний рівень народу, його духовну могутність. Над удосконаленням української мови працювало багато талановитих майстрів слова. Це й Котляревський, і Тарас Шевченко, і Леся Українка, і Олесь Гончар, а раніше – національні гомери-кобзарі, які складали думи […]...
- Наша сімейна традиція Коли народилася моя мама, її батько, а мій дід, що працював агрономом, посадив на околиці села ліщину. Пояснив домашнім: “Виросте дочка – буде орішки лускати”. Ліщина – це лісовий горіх. У нашому селі, та й у сусідніх селах, крім мого діда, ніхто це дерево не доглядав. Навіщо займатися? Зарості дикої ліщини в лісах можна зустріти ледве чи не на кожному кроці. Але то дика ліщина, а дід вирішив її окультурити, […]...
- Твір на тему – Образ народного співця в поезії Тараса Шевченка …А всім нам вкупі на землі Єдиномисліє подай І братолюбіє пошли. Т. Шевченко Безсмертне ім’я та неповторні твори Тараса Григоровича Шевченка вже півтора століття живуть у серцях людей, у мріях і надіях нашого народу, пробуджуючи щирі й благородні почуття. Тарас вийшов із народу, на власні очі бачив його тяжке життя, гіркі сльози, які сповнювали серце поета ненавистю до гнобителів. Разом із тим він безмежно любив Україну, її народ, і, бачачи […]...
- Жінка-полонянка Маруся Богуславка Дума про Марусю Богуславку відтворює ті часи, коли український народ боровся проти турецьких і татарських загарбників, які спустошували міста й села, гнали в неволю наш народ. Це була тяжка доба для України. Особливо хвилює своєю яскравістю образ турецької полонянки Марусі Богуславки, яка щиро переймається долею своїх єдинокровних братів-козаків і випускає їх на волю. Це один із найсвітліших жіночих образів українських народних дум, у якому втілено високі патріотичні почуття. Як засвідчують […]...
- Зображення січовиків як казкових героїв Запорозька Січ була колискою українського козацтва. Це місце овіяне подвигами, славою, оповите таємницею. Відомо, що козаків-січовиків називали “святими лицарями”. Адже вони мужньо боронили рідну землю від завойовників. Тоді на Україну насувалися полчища турецько-татарських загарбників, які палили міста і села, вбивали людей та забирали їх у неволю. Польська шляхта теж поневолювала українців. Нікому було захистити Україну, і тоді кращі сини її об’єдналися проти катів. Козаки були сповнені ненависті до загарбників, не […]...
- Зустріч із кобзарем Зустріч із кобзарем Із чим асоціюється у вас слово “кобзар”? Я не погрішу, коли спробую відгадати. Це щось таке з давнини, коли ще жив Шевченко, або коли ще козацька вольниця гуляла Запоріжжям. Чи зображення на картині сліпого дідуся з кобзою в руках, а поруч з ним – хлопчик-поводир? Про кобзарське мистецтво чули у школі всі, дехто навіть може згадати прізвища найвідоміших кобзарів, наприклад Остапа Вересая чи Федора Кушнерика. А запитати […]...
- Наша історико-культурна спадщина Так історично склалося, що після татаро-монгольської навали український народ постійно перебував під економічним, політичним і національним гнітом то Польсько-Литовської, то Австро-Угорської, то Російської держав. Іноземне ярмо намагалось знищити самостійність, державність і навіть саму назву “Україна”. Особливо жорстокою була русифікація, що протягом трьох століть намагалась переконати нас, що ми – “малороси”, тобто майже росіяни, але нижче класом. І мова наша – не мова, а так… “малоросійськоє нарєчіє”. Це послідовно насаджуване відчуття […]...
- Вулиця Сумська у Харкові Я люблю своє місто Харків за красиві споруди, за прекрасні парки, чудові театри та музеї. Однією з головних вулиць мого рідного міста є Сумська. Вона поєднує історичний центр міста з новим адміністративним, і тому в ній органічно злито історичне з сучасним, завжди вирує життя. За однією з версій цією дорогою добиралися до сусіднього міста Суми. Звідси і назва вулиці. Вулиця Сумська є культурним осередком міста, бо на ній розташовані два […]...
- Україна-мати Ми живемо на Україні. Багато міст і сіл є в нашій країні. В них є будинки і будиночки, в котрих живуть люди. Вони живуть родинами або самотньо, працюють і відпочивають, сваряться і кохають один одного. Все це – український народ. І якщо ми хочемо бути справжніми громадянами своєї Батьківщини, ми повинні розуміти і поважати один одного, допомагати у скруті, радіти у щасливі хвилини і намагатися жити однією родиною задля щастя […]...
- Твір доповідь Музей Г. С. Сковороди Серед численних історико-культурних пам’яток стародавнього міста Переяслава-Хмельницького виділяється оригінальною архітектурою меморіальний музей видатного українського філософа, гуманіста і поета Григорія Савича Сковороди. Експозиція музею розміщена в колишньому колегіумі, де 1753 р. Григорій Савич читав лекції з поетики. Вона починається із залу, в якому особливу увагу привертає постанова Ради Народних Комісарів РРФСР від 30 липня 1918 р. про спорудження пам’ятників видатним людям, підписана В. 1. Леніним. Ім’я Г. С. Сковороди назване в […]...
- Образи народних героїв Богдана Хмельницького та Івана Богуна Багатостраждальний український народ зазнав чимало знущань та наруги від татаро-турецьких загарбників, але не менше й від польсько-панської агресії. Частина України вже входила до польського королівства, але поляки не залишали надії заволодіти всією Україною, підкорити собі її волелюбний народ. Знемагала скривавлена, спустошена українська земля, але мужні її захисники – українські козаки – вели героїчну боротьбу проти іноземних загарбників. Цю звитяжну боротьбу українського козацтва прославив народ у своєму героїчному народному епосі. Багато […]...
- Велична постать Ярослава Мудрого в однойменній поезії О. Олеся за книгою “Княжа Україна” Старий плакат-календар “Знай наших!” висить на стіні у кімнаті моєї бабусі. Серед багатьох історичних постатей України на плакаті і портрет Ярослава Мудрого: суворе, рішуче обличчя, одежа в бойових обладунках. Який він, давній київський князь? Чому народ нарік його Мудрим? На ці питання дає відповідь Олександр Олесь у поезії “Ярослав Мудрий” з книги “Княжа Україна”. Поет розповідає нам про вольовий характер і розум князя Ярослава, який зміг після зруйнування “катом Святополком” […]...
- Місто Василь Слапчук Місто Хати за руки побралися, З села не випускають, Школа посередині, як подоляночка. Усім класом сонце зустрічали. Вперше закурив, не криючись, Як матір на вальс запросив – зніяковіла, Злякалася, коли руку після танцю відпустив,- Тепер уже назавжди, Хоча й музика не переставала. Провела до зупинки, перевзувся з чобіт у черевики.. Шнурівки зав’язуючи, у бік міста вклонився, Через плече не озирнувся. А позаду мене село горіло, Заграва на все небо, Від […]...
- Роксолана – султанша-українка Серед небагатьох жінок, яким доводилося керувати великою державою, та ще й у мусульманському світі, є й усім нам відома Роксолана. Життєвий шлях цієї непересічної жінки взагалі здається фантастичним. Їй удалося наперекір жорстким заборонам мусульманства потрапити до гарему турецького султана Сулеймана, стати його улюбленою дружиною, а потім і султаншею й без малого на сорок років зробитися фактичною правителькою могутньої Османської імперії. Її ім’я було Анастасія Лісовська, і родом вона була з […]...
- Скорочено Михайло-семиліток А. Лотоцький Оповідання з народного переказу І Було се дуже давно. Ще як на наші землі набігав дикий кочовий народ печеніги й нищив та руйнував села й міста, а людей убивав або забирав у тяжку неволю. А панував тоді в нашому славному золотоверхому Києві князь Володимир. У князя був син Михайлик. Молоденький ще був князенко Михайлик, семиліток, але що се за дитина була! Які славний стрілець був із нього. Було, ганяється конем, […]...
- Володимир Великий – “Ясне Сонечко України” Володимир Великий – “Ясне Сонечко України” За часів князя Володимира Україна була найсильнішою державою за всі часи свого існування. Як же він зміцнив державу? Насамперед, Володимир об’єднав усі українські землі. Люди жили у спокої, тому що князь зміг домогтися згоди з сусідніми державами: Польщею, Болгарією, Чехією, Грецією. Воював він тільки з печенігами, які час від часу нападали на українські землі зі сходу і нищили села й міста. Але найважливіше, що […]...
- Співці волелюбного духу народу Історія кобзарства і лірництва в Україні доволі багата й складна. Хто ж вони, оті талановиті співці – музики, котрі створили й донесли до нас невмирущі перлини – народні думи й історичні пісні? Дослідники вважають, що ідеалом кобзарів була перш за все індивідуальна моральна чистота, самовдосконалення, основна їх функція просвітительська. Крім того, народні співці розносили по всій Україні козацьку славу, поховану в українських могилах. Чудовий образ кобзаря – народного співця – […]...
- Героїчне минуле України у творчості Олександра Олеся Героїчне минуле України у творчості Олександра Олеся Олександр Олесь надзвичайно захоплювався історією рідного краю, зокрема такими героїчними її сторінками, як боротьба з іноземними завойовниками часів Київської Русі. У поезії “Печенізька облога Києва” автор достовірно змалював трагічне становище обложеної столиці міста Києва: А у місті плач і стогін: Ані вийти, ні ввійти, Став людей косити голод, Став в могили їх нести. Описуючи облогу міста, Олександр Олесь використовує образи, що нагадують героїчні […]...
- Відповіді до теми: “Усна народна творчість” 1. Чим усна народна творчість відрізняється від писемної літератури? Народна творчість, на відміну від творів літератури, не має одного автора, адже вона створювалась протягом тривалого часу багатьма авторами з народу. Такі твори варіантні, тобто один і той самий твір може побутувати в різних варіантах, залежно від території та часу виконання. Народна творчість створювалась та тривалий час побутувала тільки в усному мовленні. Народним творам притаманні особливі художня структура, сталі епітети та […]...
- Твір: Відображення героїчної боротьби за волю запорозького козацтва в народних думах та піснях Український народ завжди ніс у своїх серцях велике полум’я свободи, яке нічим не можна було загасити. І йшли у бій українці за волю, йшли, незважаючи на те, що не всіх чекало повернення додому. Гула слава про Запорозьку Січ, гула слава козацька, і збиралися під козацькі прапори ті, хто хотів волі для рідної України, хто мріяв про її незалежність. І складалися тоді пісні й думи, і йшли по шляхах кобзарі, розповідаючи […]...
- Героїчна історія України – джерело народних дум Протягом багатьох століть виснажливої напруженої боротьби за своє національне і соціальне визволення український народ творив свою сувору ліричну поезію – думи, у яких яскраво оживає його героїчна, але водночас і трагічна історія народу, його гордий, нескорений дух, безмежна відданість Батьківщині. У багатьох українських народних думах оспівано мужніх оборонців Вітчизни, які, не шкодуючи свого життя, відстоювали честь і незалежність України. Не можна не погодитись із словами відомої української поетеси Ліни Костенко, […]...
- Образ народного співця в поезії Шевченка В Україні “родилась, гарцювала козацька воля”. І про неї добрим людям Кобзарі співають, Все співають, як діялось, Сліпі небораки, Бо дотепні… Це уривок із поезії Шевченка “Думи мої, думи мої…”. Ці слова – правдивий пролог до першої збірки Шевченка і до всієї його творчості. Назва її дала літературне наймення поетові, з яким він назавжди увійшов у свідомість нашого народ). Образ народного співця ми зустрічаємо в багатьох поемах Шевченка: “Перебендя”, “Гайдамаки”, […]...
- Чим зацікавила мене “Велесова книга” Однією з найдавніших пам’яток нашої історії є “Велесова книга” – найдревніший праукраїнський літопис на п’ятдесяти двох дубових дощечках. Оригінальність цього літопису не може не зацікавити. Особисто я була вражена мудрістю наших предків, умінням у ті далекі часи фіксувати інформацію про своє життя для нас, нащадків. Розмірковуючи над історією, яку фіксує даний літопис, я більше дізналася про релігійні вірування нашого народу дохристиянської доби. До цього часу я мало знала про рунвірівську […]...
- Неопалима купина – символ єдності українського народу (легенда “Неопалима купина” 5 КЛАС СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ, МІФИ І ЛЕГЕНДИ УКРАЇНЦІВ Неопалима купина – символ єдності українського народу (легенда “Неопалима купина” Колись давно від своєї старенької бабусі я почула приказку: “За народ стоїть увесь наш род”, “Бабцю, що це значить?” – запитала я. “А от підростеш, – промовила бабуся, – усе сама і зрозумієш”. І от сьогодні, прочитавши український міф “Неопалима купина”, я, нарешті, зрозуміла, що мала на увазі моя бабуся. Вирішивши […]...
- А. Суркову Симонова К. М Ти пам’ятаєш, Алеша, дороги Смоленщини, Як ішли нескінченні, злі дощі, Як кринки несли нам втомлені жінки, Пригорнувши, як дітей, від дощу їх до грудей, Як сльози вони витирали украдкою, Як вслід нам шепотіли: – Господь вас урятуй! – И знову себе називали солдатками, Як встарь повелося на великій Русі. Слізьми обмірюваний частіше, ніж верстами, Ішов тракт, на пагорках ховаючись із очей: Села, села, села зі цвинтарями, Начебто на них вся […]...
- Мій народ Мій народ Український народ має славну і водночас трагічну історію. Відстоюючи право на свободу, незалежність, вільний розвиток, він вів багатовікову боротьбу з половецькими, литовсько-польськими, турецькими загарбниками, свавіллям російського царату. Україна пишається справжніми синами й дочками, що своєю боротьбою, творчістю наближали час утворення самостійної держави. Назву лише деякі імена: Ярослав Мудрий, Григорій Сковорода, Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка. Про український народ можна говорити тільки з гордістю, бо він […]...
Categories: Твори з літератури