Ти пам’ятаєш, Алеша, дороги Смоленщини, Як ішли нескінченні, злі дощі, Як кринки несли нам втомлені жінки, Пригорнувши, як дітей, від дощу їх до грудей, Як сльози вони витирали украдкою, Як вслід нам шепотіли: – Господь вас урятуй! – И знову себе називали солдатками, Як встарь повелося на великій Русі. Слізьми обмірюваний частіше, ніж верстами, Ішов тракт, на пагорках ховаючись із очей: Села, села, села зі цвинтарями, Начебто на них вся Росія зійшлася, Начебто за каждою росіянці околицею, Хрестом своїх рук обгороджуючи живих, Усім миром зійшовшись,
Не знаю, як ти, а мене з деревенскою Дорожньою тугою від села до села, З овдовілої слезою й з песнею женскою Вперше війна на путівцях звела. Ти пам’ятаєш, Алеша: хата під Борисовом, По мертвому плачучий дівоча лемент, Сива баба в салопчике плисовому, Весь у білому, як на смерть одягнений, старий.
Ну що їм сказати, чим утішити могли ми їх? Але, Горе зрозумівши своїм жіночим чуттям, Ти пам’ятаєш, баба сказала: – Рідні, покуда йдіть, ми вас почекаємо. “Ми вас почекаємо!
” – говорили нам пажити. “Ми вас почекаємо! ” – говорили лісу.
Ти знаєш, Алеша, ночами мені здається, Що слідом за мною їх ідуть голосу. По російських звичаях, тільки пожарища На російській землі розкидавши за. На наших очах умирали товариші, По-російському сорочку рвонувши на груди.
Нас кулі з тобою поки ще милують. Але, тричі повіривши, що життя вже вся, Я все-таки гордий був за саму милу, За гірку землю, де я народився, За те, що на ній умерти мені заповідане, Що російська мати нас на світло народила, Що, у бій проводжаючи нас, російська жінка По-російському три рази мене обійняла
Related posts:
- Чекай мене, і я повернуся… Симонова К. М Чекай мене, і я повернуся. Тільки дуже чекай. Чекай, коли наводять смуток Жовті дощі. Чекай, коли снігу метуть, Чекай, коли жару, Чекай, коли інші не чекають, Забувши вчора. Чекай, коли з далеких місць Листів не прийде, Чекай, коли вже набридне Всім, хто разом чекає. Чекай мене, і я повернуся, Не бажай добра Всім, хто знає напам’ять, Що забути пора. Нехай повірять син і мати В те, що немає мене, Нехай […]...
- Людина на війні у трилогії К. Симонова “Живі і мертві” Костянтина Симонова вважають засновником “панорамного” роману про Велику Вітчизняну війну. Темі Вітчизняної війни присвятили свої добутки такі відомі автори, як Ю. Бондарев, В. Биков, А. Анан’єв, Г. Бакланов, В. Прочан і інші, що виступали в традиційних жанрах. Однак трилогія Симонова “Живі і мертві”, завдяки широті охоплення подій і відбиття доль людей на війні, одержала особливу назву – “панорамного” роману або роману-події. В один ряд із симоновською трилогією ставляться “Війна” і […]...
- Б. Пастернак Свіча горіла на столі, Свіча горіла Вона тихо переступила через поріг будинку й задумалася. Спустілий будинок, зблякли фіранки на вікнах, вся кімната в чорному кольорі. Катерина думала про своєму улюбленому, збіглому на війну, без нього будинок став похмурим, якимсь незатишним, і заходити в нього було боязно. Котячи зайшла в передню й запалила свічу. Вогник став розпалюватися, і відблиски променів стали рухатися по стінах. Котячи заплакалО. А якщо вона не побачить його більше? А що, якщо він […]...
- Наша сімейна традиція Коли народилася моя мама, її батько, а мій дід, що працював агрономом, посадив на околиці села ліщину. Пояснив домашнім: “Виросте дочка – буде орішки лускати”. Ліщина – це лісовий горіх. У нашому селі, та й у сусідніх селах, крім мого діда, ніхто це дерево не доглядав. Навіщо займатися? Зарості дикої ліщини в лісах можна зустріти ледве чи не на кожному кроці. Але то дика ліщина, а дід вирішив її окультурити, […]...
- Кульбаба Кульбаба – звичайна жовта квітка, що навесні росте всюди, де є хоч клаптик землі і світить сонечко. Зовсім маленьким я часто дивився на ці квіти, бачив, як вони “сивіють” і стають пухнатими білими парасольками. Мені це здавалося незвичайним, адже з іншими квітами нічого подібного не відбувалося. “Сиві” кульбаби я чомусь ніколи не зривав, якось не доводилося. А одного разу зірвав і вирішив понюхати, ніжні, пухнаті, вони тріпотіли в моїй руці, […]...
- Кобзарі Кобзарі – то мандрівні музиканти – співці. Часто вони були сліпі, і їх водили білим світом хлопчики – поводирі. Тихою ходою мандрував кобзар від міста до міста, від села до села, наслухав, як живуть прості люди, та оспівував їхні жалі й радощі у своїх думах – піснях. Колись кобзарів можна було побачити і на ярмарку, і на церковному майдані, і в убогій хатині, а то й просто серед поля. І […]...
- Жанр оповідання у творчості В. М. Шукшина Все це було б смішно, Коли б не було так смутно. М. Ю. Лєрмонтов За своє коротке життя Шукшин написало два романи, кілька повістей і безліч оповідань, завдяки яким він і став відомим письменником. У цих оповіданнях зображуються зовні цілком пересічні люди, що живуть у різних селах або в маленьких провінційних городках Росії в 60 – 70-е роки XX століття. Із шукшинскими героями нічого незвичайного не відбувається, але в їхньому […]...
- Шлях до себе у оповіданні І. О. Буніна “Чистий понеділок” Любов… вносить ідеальне відношення і світ у буденну прозу життя, розворушує шляхетні інстинкти души і не дає загрубіти у вузькому матеріалізмі і грубо-тваринному егоїзмі. І. О. Бунін. Людина – єдина із земних істот, наділена розумом і волею вибору. Людина постійно стоїть перед вибором: як надійти? куди йти далі? Людина вільна вибирати роботу, пристрасті, захоплення, думки, світогляд, любов. Любов буває до грошей, до влади, до мистецтва, може бути звичайна, земна любов, […]...
- Мій улюблений вірш Сергія Єсеніна “Мені смутно на тебе дивитися…” – так починається вірш Сергія Єсеніна, якій сподобався мені найбільше. У цього поета мені подобаються багато віршів, особливо про милі серцю російські простори, села, берези. У них всі слова зрозумілі, читаються просто і легко. Цей вірш, на мій погляд, якось виділяється із загальної маси. Є схожі на нього, такі, як “Лист до жінки”, “Вечір чорні брови насупив…”, але це мене більше торкнулося. У рядках видний […]...
- Тема батьківщини і природи у творчості С. Єсеніна І. Час Єсеніна – час значних поворотів в історії Росії. ІІ. Росія у віршах поета. 1. Любов до Батьківщини у ранніх віршах Єсеніна: А) мала батьківщина поета ; Б) самобутність віршів Єсеніна ; В) “Гой ты, Русь моя родная…” . 2. Новий зміст, нове світло: А) переживання поетом разом із країною історичних подій революції 1917 року і післяреволюційних часів; Б) бачення майбутнього Росії ; В) усвідомлення, що утопія на землі […]...
- Трагедія однієї селянської родини як частка трагедії всієї української нації І. Історія написання твору У. Самчука. ІІ. Глибокий сум У. Самчука за долю України. 1. Символіка роману. 2. Життя однієї родини та її трагедія за часів тоталітарної радянської системи. 3. Трагедія колективізації українського села. 4. Доля членів родини Марії. ІІІ. У. Самчук – український Гомер XX століття....
- Снігур на горобині Зима цього року лягла рання. Кілька днів підряд ішов сніг. Двірники, захоплені зненацька снігом, не встигли згребти опале листя. Де-не-де можна було побачити різьблений кленовий листок, що стирчить з-під снігу. Ще подекуди на деревах залишалося листя. Здавалося, дерева підставили свої долоньки, на яких лежав і не танув сніг. Листя на дубі, що залишилося, схоже на жерстяне. Воно стукало одне об одне, начебто намагалося зігрітися. А ось горобина давно скинула своє […]...
- Відбиття трагічних конфліктів історії в долі героїв повести А. І. Солженицина “Один день Івана Денисовича” Один день. Це багато або мало? Кожний задає режим собі сам. Але тільки не в тоталітарній державі. Можна перечитати масу історичних книг, енциклопедій і просто підручників, щоб довідатися, як жили люди в авторитарній країні. Але щоб відчути це, потрібно прочитати добуток А. І. Солженицина. Правду не можна видумати. Її можна списати з дійсності. І всі інші табірні добутки мерхнуть перед утвором автора, що пережив цей жах Завжди табірна література відрізняється […]...
- Твір по літературі Історична основа “Думи про козака Голоту” Про мужніх захисників рідної землі наш народ складав пісні і думи. У найдавніших думах змальовано страждання українців у турецькій неволі, їхню втечу, прославлено воїнів-козаків – захисників рідного краю. У “Думі про козака Голоту” розкривається одна з найцікавіших і найтрагічні-ших сторінок історії українського народу – боротьба проти татарських нападників. Події, зображені в думі, належать до XVІ-XVІІ століття. У ті далекі часи татарські та турецькі військові загони часто, зненацька нападали на українські […]...
- Вірш С. А. Єсеніна “Про червоний вечорі задумалася дорога…” Музичність мови досягається віршуванням. Віршування є мистецтво так підбирати і розташовувати слова, щоб їх високі і низькі склади, тобто склади з наголосом і без наголосу, слідували один за одним в певному порядку. Як все начебто просто, якщо дивитися на словникове визначення поезії. І як складно, якщо спробувати самостійно написати вірші Чи не римовані рядки, а вірші, в яких і музика, і почуття, і філософія, і все людське, і трішки ще […]...
- Моє сприйняття Достоєвського Сила й велич російських класиків XІX століття полягали в глибокому демократизмі, у безкомпромісному служінні правді життя. Неослабний інтерес до творчості Достоєвського в усьому світі не випадковий. Мир прагне до звільнення від всіх видів рабства, включаючи й психологічне рабство. Достоєвський глибоко співчував всьому пригнобленому людству. Він будив у страждаючих серцях надію на майбутнє, гідне людину. Влада грошей, попрання людського достоїнства, маячні ідеї “уседозволеності” – все це сміло викриває Достоєвський у своїй […]...
- Прекрасний зимовий день у моєму місті Зима наскочила зненацька. Ще вчора на землі під деревами лежали золоті кола опалого листя. Ця жовтизна поступово мерхнула – свою справу робили нічні тумани, дощі, прохолода, що ставали все сильніше і сильніше. До вечора наступив якийсь дивний затишок. Небо було бузковим, і на його тлі особливо чітко вимальовувалася чорна хмара ворон, що кудись летіли, начебто поспішали укритися від негоди, що насувається. Мені здалося, що вночі до кімнати з вулиці лилося […]...
- “Кайдашева сім’я” – зразок реалістичної соціально-побутової повісті І. “Кайдашева сім’я” – новий крок у розкритті теми селянства. ІІ. Колоритні персонажі – засіб розкриття проблеми. 1. Родина – основа патріархального устрою. 2. Образи героїв як засіб змалювання “ідіотизму селянського життя”. 3. “Берегині” домашнього вогнища. А) Маруся Кайдашиха. Б) Мотря. в) Мелашка. 4. Громада села Семигори. ІІІ. Суспільне спрямування у розв’язанні проблеми життя народу....
- Коли розгуляється Пастернаку Б. Л Велике озеро як блюдо. За ним – скопленье хмар, Нагромаджених білою купою Суворих гірських льодовиків. У міру зміни освещенья И ліс міняє колорит. Те весь горить, то чорною тінню Насевшей кіптяви покритий. Коли наприкінці днів дощових Меж хмар прогляне синявий, Як небо святково в проривах, Як торжества повна трава! Стихає вітер, далечінь розчистивши. Розлито сонце по землі. Просвічує зелень листів, Як живопис у кольоровому склі. У церковному розписі оконниц Так […]...
- Епіграфи до теми про щастя й добро Ніколи не можна досягти задовільного компромісу між Добром і Злом Ф. Рузвельт Відправляйся ж з вірою до правди напрямку. М. Зерлен Все пройде, одна правда залишиться. Українське прислів’я Відкиньте ж гіршу частку свого серця із кращої живете. В. Шекспір Усе можна виправдати високою метою – і тільки не порожнечу душі. П. Тичина Мудрість – вождь корабля. Роттердамский Жодна чеснота не спокутує пороків. Час – чесний чоловік. Бамарше Люби істину, але […]...
- Василь Герасимюк Перший сніг Перший сніг Автор створив своєрідний образ першого снігу за допомогою персоніфікації та порівнянь: Притишив кров. Притишив крок, І вищі стали гори. Йде перший сніг, Немов пророк, В якого серце хворе. Як важко дихати йому! Як свіжо доокола! Ступає у порожню тьму Нога різьблена, гола. Йде сніг – немов під гору йде – ледь дише, хоч безплотний, І палець на уста кладе, як знак мерця холодний. Ліричний герой відчуває гостру потребу […]...
- Твір-лист. Ми живемо в краю Григорія Сковороди Твір-лист. Ми живемо в краю Григорія Сковороди Добрий день, дорога моя Надійко! Дуже хочу приїхати до тебе в Дніпропетровськ. Сподіваюсь, що наша зустріч не за горами, а поки що розповім тобі про одну цікаву екскурсію. Коли ти приїдеш до мене в гості, я неодмінно покажу тобі джерело Сковороди… Неподалік нашого селища тягнеться Бабаївський ліс. У нім бував письменник-філософ Григорій Савич Сковорода. Мандруючи від села до села, любив мислитель спілкуватися з […]...
- Твори мистецтва, що вразили мене Звичайно, існує дуже багато творів мистецтва, якими захоплюється не одне покоління людей, але мені хочеться розповісти про звичайну картину, що висить на стіні в моїй кімнаті. Якось ми з мамою пішли на вернісаж. Картин було безліч, так що дуже важко було зупинити свій вибір на чомусь конкретному. Від усіляких пейзажів, написаних у різних стилях, розболілися очі. Був саме розпал літа, й усі знемагали від спеки. І раптом начебто звідкись повіяло […]...
- Розкриття загальнолюдських і моральних цінностей у новелах Григорія Косинки З порога смерті повертається до нас творчість Григорія Михайловича Косинки. Повертається, щоб нагадати про тих людей, які жили вірою в світле майбуття, які без усяких компромісів зустрічали проблеми пореволюційної доби. Мавши веселу вдачу та енергійний характер, письменник активно пропагував свої твори: майстерно читав їх перед будь-якою аудиторією. Любили Косинку і любили його твори. Чому? Та тому, що письменник у ставленні до правди життя, до правди характеру селянина був кришталево чесним. […]...
- Проблематика драматичної творчості М. Куліша Юрій Смолич писав: “Куліш-драматург був талант світового масштабу. Не будемо шукати небезпечних аналогій у класиці – між Шекспіром і Шиллером або Мольєром чи Бомарше, але в сучасній йому радянській драматургії він не мав собі рівних.”. Микола Куліш був багатогранно обдарованим художником, людиною виняткової творчої та громадської енергії. На жаль, на землі йому судилося прожити не багато, але в літературі, в пам’яті свого народу він житиме вічно. Микола Куліш увірвався в […]...
- Ідея Раскольникова і її крах Достоєвський у своєму романі зображує сутичку теорії з логікою життя. На думку письменника, логіка життя завжди спростовує, робить необгрунтованою будь-яку теорію. Виходить, робити життя по теорії не можна. І тому головна філософська думка роману розкривається не в системі логічних доказів і спростувань, а як сутичка людини, одержимої вкрай злочинною теорією, із життєвими процесами, що спростовують цю теорію. Теорія Раскольникова побудована на нерівності людей, на обраності одних і приниженні інших. І […]...
- Чи смішний ліхтарник “Маленький принц” Антуана де Сент-Екзюпері – це філософська казка. її герой відвідує різні планети. Розповіді про кожну зустріч із жителями цих планет – маленькі притчі. На п’ятій крихітній планеті, куди прилетів Маленький принц, містилися тільки ліхтар і ліхтарник. Ця планета в космосі була як світлофор: щохвилини ліхтарник гасив і запалював ліхтар. Він це робив згідно з давньою угодою. Колись, як говорить сам ліхтарник, це мало сенс. Тепер обставини змінилися, але […]...
- І. Нечуй-Левицький майстер пейзажу І. Тонке природжене чуття природи – характерна риса творчої особистості І. Нечуя-Левицького. ІІ. І. Нечуй-Левицький – видатний “артист зору”. 1. Повість “Микола Джеря” – майстерне змалювання письменником української природи. А) Опис річки Раставиці. б) Опис річки Рось – мальовнича картина неповторної української природи. 2. Мальовничі пейзажі України, майстерно відтворені письменником у повісті “Кайдашева сім’я”. а) Опис села Семигори – “жива краса, розлита в природі”. ІІІ. Велика любов письменника до рідної […]...
- Наш шкільний двір Мені сниться літо… Ранком мене будить сурма, як у таборі. Це вже наяву. Я прокидаюся, готовий вискочити з намету на траву, а бачу над собою високу стелю, а ліворуч і праворуч – красиві шпалери. Крізь відчинені двері видно рояль. Заради нього я і приїхав сюди з маленького селища під Донецьком. Зарядка, сніданок – і в двір: хоч трохи подихати свіжим повітрям перед жарким довгим днем. Хоча яке тут повітря? Через […]...
- Чому Том і Гек протиставляють себе світові дорослих? Це дуже просте питання. Тому що дорослі живуть не справжнім, а вигаданим життям. Тому що дорослі понад усе ставлять Гроші. Ось чому. Справді, весь Санкт-Петербург живе не так, як хоче. Начебто театр, і у кожного своя роль. Містечко назвали ім’ям великої столиці. Така собі скромність. І не лише вони: десь поблизу є крихітне місто з гучною назвою Кейро, тобто Каїр. І люди з цих міст ретельно виконують свої ролі. Дорослі […]...
- Добрий стосунок до коней Маяковського В. В Били копита. Співали начебто: – Гриб. Грабуй. Труна. Грубий. – Вітром опиту, Льодом взута, Вулиця сковзала. Кінь на круп Гримнулася, И відразу За зевакой зевака, Штани пришедшие Кузнецьким Клешить, Скупчилися, Сміх задзвенів і задзвякав: – Кінь упала! – Упав кінь! – Сміявся Кузнецький. Лише один я Голос свій не вмішував у виття йому. Підійшов И бачу Ока кінські… Вулиця перекинулася, Тече по-своєму… Підійшов і бачу – За каплищей каплища По […]...
- Доля села 1920-1930-х років у романі М. Олексєєва “Забіяки” В автобіографічному романі М. Олексєєва “Забіяки”, написаному у 1981 році, дія відбувається наприкінці 20-х – початку 30-х років у селі Монастирському. Складний час у житті російського села – період колективізації – автор показує через сприйняття дитини Миханькі Хохлова. Тому сільський світ розкривається перед нами дитячими очами. Саме це надає особливу жвавість у сприйнятті читачем життя села, а автобіографічність роману робить гірке оповідання про трагічну долю російського села правдивим. Михайло Олексєєв […]...
- Місто Василь Слапчук Місто Хати за руки побралися, З села не випускають, Школа посередині, як подоляночка. Усім класом сонце зустрічали. Вперше закурив, не криючись, Як матір на вальс запросив – зніяковіла, Злякалася, коли руку після танцю відпустив,- Тепер уже назавжди, Хоча й музика не переставала. Провела до зупинки, перевзувся з чобіт у черевики.. Шнурівки зав’язуючи, у бік міста вклонився, Через плече не озирнувся. А позаду мене село горіло, Заграва на все небо, Від […]...
- Мурка. Твір-опис тварини Одного разу, йдучи до школи, я помітив маленьке кошеня. Воно сиділо під горожею і мало досить кумедний вигляд. Це кошеня мені сподобалося, і я його взяв із собою. У школі весь клас зацікавлено дивився на мою знахідку. Дівчатка почали його годувати. Вони давали йому сир, ковбасу та хліб зі свого сніданку. Кошеня охоче їло ковбасу та сир, але з хліба тільки злизувало масло. На уроках вчителі мене лаяли, казали, що […]...
- Козаки Слово “козак” означає “вільний воїн”. Козаки були об’єднанням воїнів-селян. Вони жили в південних степах Росії і України біля великих річок – Дону і Дніпра. Дніпровські козаки були дуже знамениті. їх головними ворогами були татари. Воїни вибирали отамана-найкращого і наймужнішого бійця, і слідували за ним. А він був повинен вести їх до перемоги. Козаки були волелюбними, сміливими і відмінними наїзниками. Багатьом їздовим трюкам вони вчилися у своїх ворогів. Оскільки російські царі […]...
- Папуга Гоша Я познайомився з ним у будинку наших знайомих: тітки Ірини і її дочки Іри, моєї однолітки. Коли ми з мамою прийшли до них у гості, привіталися і з передпокою попрямували до кімнати, ми раптом почули: “Навіщо прийшли? Подарунки принесли?” Я не відразу зміркував, хто це не занадто ввічливий. Тітка Ірина та Іра стояли поруч із нами, а запитував хтось начебто зверху неголосним, але дивно знайомим голосом. Пізніше мені пояснили, що […]...
- Поетичний образ Наталки Полтавки дівчини з народу за п’єсою І. Котляревського “Наталка Полтавка” Поетичний образ Наталки Полтавки – дівчини з народу за п’єсою І. Котляревського “Наталка Полтавка” І. П’єса “Наталка Полтавка” І. Котляревського – один із перших драматичних творів, у якому реалістично змальовано життя українського села XІX століття. ІІ. Наталка – типовий образ української дівчини-селянки. 1. Типові моменти дійсності в основі сюжету. 2. Головні риси характеру Наталки ; дівоча чистота; скромність; енергійність). 3. Глибоке кохання Наталки до Петра. 4. Самопожертва Наталки заради матері. […]...
- Морально-етичні проблеми в оповіданні Є. Гуцала “Сім’я дикої качки” Євген Гуцало у своїх новелах, повістях і романах змалював багато персонажів дітей, які чарують читачів неповторністю характерів, чистотою своїх почувань і помислів. На противагу цій чистоті письменник викриває і вади у серці та поведінці деяких героїв, ніби пропонуючи нам самим замислитися і дати їм власну оцінку. Непрості морально-етичні проблеми порушує Є. Гуцало в оповіданні “Сім’я дикої качки”. Ми знайомимося з його героями Тосею та Юрком і довідуємося, що вони встигли […]...
- Все тягнеться до сонця, до весни Скільки прекрасних полотен створено художниками, в яких вони передали свою захопленість красою рідної землі! “Золота осінь” і “Березень” І. Левітана, “Ставок, що заріс” В. Полєнова, “Українська ніч” П. Куїнджі, “Корабельний гай” і. Шишкіна… Усе це – шедеври, те, без чого людина побіднішає. Художник ніби нагадує нам: “Люди, зачекайте! Озирніться навкруги – світ дивовижний та неповторний. У кожній квітці, в кожній гілочці, росинці, у кожнім світанку та надвечір’ї – невпинна робота […]...
- Динаміка переродження самостійного народу на покірних волів Твір за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” вирізняється між усіх творів письменника оригінальністю розробки традиційної теми сільського села. Оповідач у романі – це складне поєднання оповідача, автора твору. На тлі могутнього соціального звучання гуманістичних закликів і революцій розгортається велика трагедія всієї української, колись вільної, нації. Перед читачем постає панорамна картина життя на селі кількох різних соціальних груп: […]...
- Соціальна спрямованість, реалізм та народність пісень в п’єсі “Наталка Полтавка”
- Життя та творча доля Джеймса Джойса
Categories: Твори з літератури