Чекай мене, і я повернуся… Симонова К. М

Чекай мене, і я повернуся. Тільки дуже чекай. Чекай, коли наводять смуток Жовті дощі. Чекай, коли снігу метуть, Чекай, коли жару, Чекай, коли інші не чекають, Забувши вчора.

Чекай, коли з далеких місць Листів не прийде, Чекай, коли вже набридне Всім, хто разом чекає.

Чекай мене, і я повернуся, Не бажай добра Всім, хто знає напам’ять, Що забути пора. Нехай повірять син і мати В те, що немає мене, Нехай друзі утомляться чекати, Сядуть у вогню, Вип’ють гірке вино На спомин душі – Чекай И с ними заодно Випити не поспішай. Чекай мене, і я повернуся, Всім смертям на зло.

Хто не знав мене, той нехай Скаже: – Повезло.

– Не зрозуміти не вїм, що чекали, Як серед вогню Очікуванням своїм Ти врятувала мене. Як я вижив, будемо знати Тільки ми з тобою, – Просто ти вміла чекати, Як ніхто інший





Чекай мене, і я повернуся… Симонова К. М

Categories: Твори з літератури