Поезія Марини Іванівни Цвєтаєвої яскрава, самобутня і невгамовна, як і душа автора. Її добутки нагадують кораблі, що штурмують бурхливі води океану. Цвєтаєва ввірвалася в літературу шквалом тем, образів і пристрастей. Спочатку вона намагалася зрозуміти джерела власної геніальності, природу натхнення, звертаючись до своєї яркої і рвучкої натури:
Красною кистю Горобина запалилася. Падали листи. Я народилася. Сперечалися сотні Дзвонів.
День був суботній: Іоанн Богослов.
У навколишньому світі ніщо не повинне залишитися без уваги. Вона
Поки ж – світ. що відкрився, прекрасний і світлий, складний і цікавий. Від цього безумно хочеться жити, радуватися навколишньому багатоликому світу і виливати побачене у вірші, такі ж безмежні, як рідні простори Росії. Кохання у поезії Цвєтаєвої завжди величезне, нехай нерозділене, але глибоке і сильне, страхаюче своїми невгамовністю і жаром:
Два сонця холонуть – О, Господи, пощади! Одне – на небі, інше – у моїх грудях…
Почуття позамежні, на грані можливого, тому і захоплює дух від віршів, що відкривають серце поета:
Якби нас із тобою – так судьба звела Ох, веселі пішли б по землі справи! Не один би нам поклонився град…
Вірші Цвєтаєвої нагадують музику композиторів-романістів, що вилили у звуках свої емоції і фантазії. Живучи з відкритою душею, Марина Іванівна Цвєтаєва так і загинула, не примирившись із несправедливістю і жорстокістю навколишнього світу, але, на щастя, залишилися її вірші. Марина Цвєтаєва ніколи не говорила про себе “поетеса” – тільки “поет”, хоча у своїй творчості вона, безумовно, жінка, але жінка безстрашна, смілива, що затьмарила своєю значимістю багатьох сучасників.
Я не вірю віршам, які ллються. Рвуться – так! М. Цвєтаєва





Related posts:
- Кохання у житті Марини Цвєтаєвої Талант Марини Іванівни Цвєтаєвої виявився дуже рано. З дитячих років її душа прагнула багато зрозуміти і відчути, довідатися та оцінити. Звичайно ж, така палка і рвучка натура не могла не любити і обійти стороною велике почуття любові у своїй творчості. Кохання у ліриці Марини Іванівни – безмежне море, некерована стихія, що повністю захоплює і поглинає. Лірична героїня Цвєтаєвої розчиняється в цьому чарівному світі, страждаючи і мучачись, горюючи і засмучуючись: Учора […]...
- Лірика Марини Цвєтаєвої Геній Марини Цвєтаєвої – у її силі і самобутності. У її творчості багато чого виходило за рамки звичних рамок, широко визнаних літературних смаків. Те ж можна сказати і про особистості поетеси, яка ще у ранній юності дала собі клятву зберегти вірність своїм почуттям, своїй справі поза залежністю від часу і обставин. Вже у перших цветаєвських віршах була невідома раніше у російській жіночій поезії твердість, різкість поетів-чоловіків. Такий був характер не […]...
- Тема поета і поезії у ліриці Марини Цвєтаєвої Марина Цвєтаєва народилася у Москві 26 вересня 1892 року. Якщо вплив батька, Івана Володимировича, університетського професора і творця одного із кращих московських музеїв, до пори до часу залишався схованим, прихованим, то мати, Марія Олександрівна, жагуче і бурхливо займалась вихованням дітей до самої своєї ранньої смерті і, по вираженню дочки, “завила” їхньою музикою: “Після такої матері мені залишилося тільки одне: стати поетом”. Але, ставши поетом, Марина Іванівна Цвєтаєва повною мірою заплатила […]...
- Почуття Батьківщини у віршах Марини Цвєтаєвої “Батьківщина Не є умовність території, а приналежність пам’яті і крові, – писала Марина Цвєтаєва. – Не бути у Росії, забути Росію – може боятися тільки той, хто Росію мислить поза собою. У кого вона усередині – той втрачає її лише разом з життям”. Слідом за великими поетами Росії Марина Іванівна Цвєтаєва пронесла, у душі і оспівала у ліриці велике і святе почуття до батьківщини. Покинувши країну через чоловіка – білого […]...
- “Моя спеціальність життя…” Російська поезія – велике духовне надбання, національна гордість. Але багатьох поетів і письменників забули, їх не друкували, про них не говорили. Один раз Цвєтаєва випадково згадала по чисто літературному приводі: “Ця справа фахівців поезії. Моя ж спеціальність – Життя”. Жила вона складно і важко, не знала і не шукала ні спокою, ні благоденства, завжди була у повній невпорядкованості. У 1910 році, ще не знявши гімназичної форми, тайкома від сім’ї, вона […]...
- Поезія Марини Цвєтаєвої В історії російської поезії ім’я Марини Іванівни Цвєтаєвої стоїть поруч із іменами таких великих поетів, як Ахматова, Пастернак, Мандельштам. Вона – поет своєрідний, безумовно талановитий і безпосередній. Її вірші наповнені повітрям, світлом, безмежним простором. Будучи неординарною особистістю, Цвєтаєва відбивала у поезії самі складні почуття, погляди, емоції. Усе хотілося побачити, відчути, запам’ятати у своєї яркій і світлій ліриці: …золоті часи, Де погляд сміліший і серце чистіше! О, золоті імена: Гек Фін, […]...
- Поезія Марини Цвєтаєвої МАРИНА ЦВЄТАЄВА 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ МАРИНА ЦВЄТАЄВА Поезія Марини Цвєтаєвої Разбросанным в пыли по магазинам Моим стихам, как драгоценным Винам, Настанет свой черед. М. Цвєтаєва …Я обращаюсь с требованием веры И с просьбой о любви… М. Цвєтаєва У вересні 1992 року світ відзначав сторіччя з дня народження чудової російської поетеси М. Цвєтаєвої. Сьогодні ми вже не уявляємо свій духовний світ без А. Ахматової, О. Солженіцина, Б. Пастернака, без М. […]...
- Сповідальна лірика Марини Цвєтаєвої Мої вірші – щоденник. М. Цвєтаєва Видатна російська поетеса Марина Цвєтаєва якось сказала: “Я не вірю віршам, що – ллються. Рвуться – так!”. І доводила це протягом всього життя власними, що рвуться із серця, рядками. Це були дивовижно живі вірші про пережите, не просто про вистраждане – про те, що потрясло. І в них завжди був і є подих. У буквальному значенні: чути, як людина дихає. Всі вірші Цвєтаєвої мають […]...
- Твір “Світ навколо нас” або “Світ навколо мене” Світ навколо мене величезний. Його не обійти за ціле життя. Він поєднує в собі різноманітність: гори та океани, пустелі та лісові хащі, спекотні тропіки та крижану тундру. Світ прекрасний, але він ласкавий і жорстокий одночасно. В ньому існують водночас легкий вітерець та нищівний ураган, дзюркотливий струмочок та страшне цунамі. Найдивовижніше в навколишньому світі – це життя. Люди, звірі, птахи, риби, дрібні комахи та мікроби, яких ми навіть не можемо роздивитися […]...
- Сповідальна лірика Марини Цвєтаєвої МАРИНА ЦВЄТАЄВА 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ МАРИНА ЦВЄТАЄВА Сповідальна лірика Марини Цвєтаєвої Мої вірші – щоденник. М. Цвєтаєва Видатна російська поетеса Марина Цвєтаєва якось сказала: “Я не вірю віршам, що – ллються. Рвуться – так!”. І доводила це протягом всього життя власними, що рвуться із серця, рядками. Це були дивовижно живі вірші про пережите, не просто про вистраждане – про те, що потрясло. І в них завжди був і є […]...
- “У моїх жилах тече не кров, а душа” Марина Цвєтаєва належить до тих поодиноких, надзвичайно талановитих поетів, хто не писав вірші, а розмовляв віршами. Точніше, розмовляла душа поета: скаржилась і раділа, кохала і переповнювалася ненавистю. Марною, на мій погляд, буде робота, спрямована на встановлення прямих адресатів поезії М. Цвєтаєвої. Останнім часом з’явилося багато публікацій із любовними історіями: Цвєтаєва і Софія Парнок, Цвєтаєва й Пастернак, Цвєтаєва й Рільке і т. д. Проте вимірювача сили і якості серцевих емоцій не […]...
- Аналіз вірша Цвєтаєвої “Молитва” У вірші Молитва приховане обіцянка жити і творити: Я спрагу всіх доріг!. Вони з’являться в безлічі – різноманітні дороги цвєтаєвський творчості. У віршах Вечірнього альбому поруч зі спробами виразити дитячі враження і спогади межувала недитяча сила, яка пробивала собі шлях крізь немудру оболонку заримовані дитячого щоденника московської гімназистки. У збірнику Цвєтаєва багато сказала про себе, про свої почуття до дорогих її серцю людям; в першу чергу про маму і про […]...
- Тема кохання у поезії М. Цвєтаєвої Марина Цвєтаєва – російська поетеса; у її творчій спадщині – ліричні вірші, поеми, віршовані драми і трагедії. Оригінальність поетичного голосу Цветаєвої поєднує в собі “абсолютну природність і разючу норовливість” . Її лірична героїня завжди знаходиться на межі пристрастей – войовнича амазонка й рятівна Аріадна, віща Кассандра й молитовна Магдалина. Прихильниця бунтарського індивідуалізму, Цвєтаєва в літературі зволіла залишитися поза поетичними течіями. Серед її творчої спадщини – збірники “Вечерний альбом” , “Волшебный […]...
- Які почуття викликала в мене поезія “Писанка’ І. Калинця Поезія Ігоря Калинця надзвичайно яскрава і самобутня. У ній пульсує і промениться національний дух, вона випоєна живлющими соками рідної землі. Душа просто не може залишатися байдужою, коли до неї торкаються вірші цього поета. У них – пам’ять нашої історії та роду, українська духовна спадщина. У них живуть воєдино злиті язичництво і християнство. Коли я читала поезію І. Калинця “Писанка”, то неначе гойдалась у якомусь казковому промінні. Було таке відчуття, що […]...
- Над чим змусила мене замислитись повість М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Улітку 1911 року М. Коцюбинський, повертаючись із Капрі, де він лікувався, вирішує здійснити свою давню мрію – відвідати Карпати. Весь час перебування там він проводить в екскурсіях по горах верхи. Його вражають Карпати, “які вікують в такій гиші, що чують навіть дихання худоби”; захоплює живий, але суворий Черемош, який “сердито поблискував сивиною і світивсь попід скелі недобрим іеленим вогнем”; дивують чорні смереки, що “спускають свій шум в Черемош, а він […]...
- Чим мене схвилювала поема-казка Б. Олійника “Крило’? Б. Олійник – поет-мислитель, який у своїй творчості порушує проблеми взаємозв’язку людини і космосу, поет-мрійник, чиї мрії облагороджують почуття і дарують людині “крила”. Мрія підносить людину, робить її здатною “літати”, духовно розвиває її. Поема-казка “Крило” – це ірреальна історія: хлопчик рятує від загибелі пораненого журавля, а той на знак вдячності навчає його мистецтва літати. За цією історією, як мені здається, – потреба гармонії між людиною і природою, бо без гармонії […]...
- У мене стукотить у грудях грудочка любимої землі У мене стукотить у грудях грудочка любимої землі Я б побажав тобі когось отак любити, Як я тебе люблю… / В. Симоненко / З полону літ повернулося до нас ім’я поета-шістдесятника Василя Симоненка. Він прожив коротке, але яскраве життя і запалив неповторну зорю на небосхилі нашої духовності. Життя В. Симоненка промайнуло швидко, інтенсивно і урвалось несподівано, як перетята струна. Жилося поетові нелегко, бо пройшов він свій шлях через воєнне дитинство, […]...
- Що для мене українська мова Мова – це характер і духовна могутність народу. Саме він дає їй силу й красу. У своїх піснях він творить зразки неперевершеної поезії, а його генії і таланти високо підносять авторитет рідного слова, вплітаючи у вінок своєї культури найкрасивіші троянди. Отакі квіти вплели в той вінок і Т. Г. Шевченко, і Леся Українка, і Олександр Довженко, і Олесь Гончар та інші генії українського народу. Нас, українців, знають інші народи по […]...
- Любить людей мене навчила мати. Саме про рідних, ми і будемо писати А зараз спробуємо вернутися до найріднішої в світі людини – матінки, матусі. Чи навчила вона вас любити увесь світ? Якщо так, то… Чи замислювались ви коли-небудь над тим, що для вас означає слово “мати”, який образ вимальовується у вашій уяві? Людина з нагайкою в руках, яка примушує вас робити уроки, чи підслуховує телефон, коли ви розмовляєте, або прискіпується до вас за кожну похибку? Ви, певне, вигадуєте. Мати зовсім не така. […]...
- “Музика перепліталася в мене з літературою…” Одного разу високий худорлявий школяр повертався з гімназії. Буяла весна. Цвіли яблуні, вишні, і все було вкрито білими хмарками квітучих садків. Вікна багатьох дачних будиночків були відчинені навстіж. Легко й просто складалися рими: “Горище вголос заспіва, / Вклонившись рамі та зимі,/ Стрибне до вікон чехарда/ 3 дивацтв, нещасть, сум’ятя слів”. Але що це? Якась навала дивовижних звуків. Юнак зупинився й не зміг зрушити ні на крок. І доки лунала музика, […]...
- Чим приваблює мене ця професія? Юристи, на мою думку – це ті люди, які мають відстоювати в житті чесність, порядність, людяність. Ведучи ту чи іншу справу, вони повинні виявити причини конфлікту між суб’єктом і соціальним середовищем, зрозуміти суть конфлікту, приймати правильні рішення для його розв’язання. Юристи зобов’язані нживатися в атмосферу дії, співпереживали з коленим учасником драми, відчути й розуміти мотиви злочинів, проникати у внутріній світ того, кого доводиться захищати чи звинувачувати. Вважаю, що такий підхід […]...
- Як я розумію зміст вислову Г. С. Сковороди “Світ ловив мене, та не спіймав” На межі давнього та нового періодів в історії українського письменства височить постать Григорія Сковороди. З покоління в покоління передаються розповіді про цього письменника, просвітителя, філософа. За що б він не брався, робив по-новому, ставився до цього з відповідальністю, принципово. Будучи викладачем піїтики, Г. Сковорода викладав предмет по-своєму, працював залюбки, написав підручник. Це не подобалось єпископу, а ще більше не сподобалася, сміливість, з якою Сковорода йому відповів: “Одна справа – архієрейський […]...
- Що принесе з собою завтрашній день? Проблема, завжди турбує людський розум. Завтрашній день приходить, а відповіді на це питання немає. Майбутнє, неминуче є загадкою для людства. Із днів утворюються роки, роки формують століття, а людський розум наполегливо намагається відсунути грань, що розділяє сьогодення і майбутнє. Така суть людини, він не бажає ступати в невідомість, і тому йому потрібні казки, міфи, фантастичні образи, В яких міститься осмислена мрія про безхмарне майбутнє. Необхідність у формуванні майбутнього суспільства особливо […]...
- Чим приваблює мене майбутня професія Великий філософ Аристотель якось сказав: “У кожної окремої людини й у всіх людей зокрема ємета в житті, прагнучи до якої, вони одне вибирають, а інше видкидають”. Ось так і я, переосмисливши поради філософа, вибрала серед безлічі професій – професію юриста. Цей вибір стимулює моє життя, хто не йде вперед, той іде назад: нерухомого положення немає. Чим приваблює мене ця професія? Юристи, на мою думку – це ті люди, які мають […]...
- Які почуття викликають у мене вірші Тичини про природу, радість життя? Народився в с. Пісках на Чернігівщині у родині сільського дяка. Навчався в бурсі, Чернігівській духовній семінарії, Київському комерційному інституті. Захоплювався малюванням, музикою, співав у церковному хорі. Працював статистиком у Чернігівському земстві, помічником хормейстера в театрі М. Садовського, у харківському журналі “Червоний шлях”, був директором Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, Міністром освіти. Поет, автор багатьох збірок, серед яких найбільш якісними вважають “Сонячні кларнети”, “Замість сонетів і октав”, “Плуг”, […]...
- Лірика срібного століття. Дитинство Цвєтаєвої Лірика срібного століття різноманітна і дуже музична. Сам епітет срібний вік звучить як дзвіночок. Срібний вік подарував нам ціле сузір’я поетів. Поетів-музикантів. Вірші срібного століття – це музика слів. У цих віршах не було жодного зайвого звуку, жодної непотрібної коми, не до місця поставленої точки. На початку XX століття існувало безліч літературних напрямів. Це і символізм, і футуризм, і навіть егофутурізм. Всі ці напрями дуже різні, мають різні ідеали, переслідують […]...
- Мое розуміння змісту вислову Г. Сковороди “Світ ловив мене і не спіймав” Григорій Савич Сковорода народився 1722 року в селі Чорнухи на Київщині в сім’ї малоземельного козака. З раннього дитинства він виявив пристрасть до музики і співів, а ось грунтовну освіту у місцевій школі, де вчителем був паламар, здобути було важко, і батько, бачучи потяг сина до книжок, віддав його до славетної Києво-Могалянської академії. Там Сковорода був найкращим учнем, та богословського курсу не закінчив, священиком не став, бо манили його інші обрії: […]...
- Чим зацікавила мене “Велесова книга” Однією з найдавніших пам’яток нашої історії є “Велесова книга” – найдревніший праукраїнський літопис на п’ятдесяти двох дубових дощечках. Оригінальність цього літопису не може не зацікавити. Особисто я була вражена мудрістю наших предків, умінням у ті далекі часи фіксувати інформацію про своє життя для нас, нащадків. Розмірковуючи над історією, яку фіксує даний літопис, я більше дізналася про релігійні вірування нашого народу дохристиянської доби. До цього часу я мало знала про рунвірівську […]...
- Що приваблює мене в Робінзоні Крузо? Вже декілька століть юні і дорослі читачі захоплюються історією Робінзона Крузо. Чим же приваблює сучасних людей цей герой? На мою думку, – вмінням не тільки виживати, а й жити в екстремальних умовах. Для цього потрібні такі риси характеру: винахідливість, працелюбність, цілеспрямованість, старанність, наполегливість, хоробрість, сила волі і, безумовно, оптимізм. Робінзон Крузо вижив тому, що відчув усім серцем природу і злився з нею, а не підкорював, не нищив її. Тому такими […]...
- Любить людей мене навчила мати Наше дитинство починається з матері. Вона – найрідніша та найдорожча в цілому світі людина. Кожне її слово, мудрі поради і добрі діла – це Книга життя, з якою вирушаємо ми в далекі світи. І перший усміх до сонця, і перший “добридень” людям – це теж від матері. І оте одвічне: “не вкради”, “не убий”, “шануй старших”, “люби ближнього свого”… Мамина Книга життя… Вона про радощі й тривоги, про вміння творити […]...
- “В мене крила, в крові – огонь, в душі – любов” Тривалий час творчість видатного українського поета Олександра Олеся була мало відомою широкому колу читачів, адже він був поетом-емігрантом. Змушений виїхати за кордон у 1919 році, Олесь так більше і не побачив рідної землі, адже там його чекали не визнання і слава, а табори і загибель. Його поезія не вкладалася в рамки вимог радянської влади до митців слова, бо він не зрозумів революційних перетворень і не прославляв режим, який приніс стільки […]...
- Вірші Лесі Українки, які мене найбільше хвилюють Леся Українка – геніальна донька українського народу, талановита поетеса, творами якої ми захоплюємося до сьогодні. Читаючи її твори, захоплюєшся мовою, образами, проблемами і їх авторським вирішенням, поетичністю. Мені подобаються всі твори Лесі Українки – вірші, поеми, драматичні поеми, елегії, пісні. Серед творів поетеси, які справили на мене найбільше враження, є поезія “До мого фортепіано”. Вірш, який сповнений болю і туги до музичного інструменту, за який, через важку хворобу, поетеса не […]...
- Хто з видатних людей є для мене взірцем Людина стає великою тоді, коли вона ліпше за інших розуміє потреби свого часу й намагається докласти максимум зусиль для плідної роботи. Але часто ця велич помітна на відстані років, можливо, навіть епох. А сучасники, які близько знали цю людину, часом навіть не усвідомлювали цього, як писав Шевченко: “їм байдуже – панам жито сіють”. Але народ ніколи довго не може жити в розлуці з істиною. Він нікому не дозволить зловживати його […]...
- Чим приваблює мене фантастика Бредбері Лише дитина уявляє собі майбутнє як парад науково-технічних досягнень, царину найдосконаліших механізмів, виключно точну інформацію з усіх галузей науки, повну автоматизацію та ще й, мабуть, супердостаток усього, що побажає душа. Людина серйозніша обов’язково замислиться над духовним життям у майбутньому. Чи не зникне у світі науково-технічного прогресу людська особистість? Чи не стане наполегливий дослідник, вічний учень звичайним споживачем, духовним паразитом? Чи не задовольнить суспільство нескінченна черга розваг, запрограмована діяльність, коли хтось […]...
- Що для мене рідна мова Мова! Ти нескінченна в своєму обсязі, як саме життя. Буйна, бурхлива, заворожуєш мене своєю мелодійністю, кличеш. І я, немов легкий метелик, лечу до тебе, як на вогонь свічки, у твої палкі, гарячі обійми – слова. Бо спочатку було саме слово. І з нього з’явилась ти – мова. А я… я просто вже не можу від тебе нікуди відірватися, бо ти сильна. Більшої сили в світі не існує. А головне – […]...
- Що значить для мене – Земля? Подорожні нотатки Старенький автобус, що, здається, через кожні, півметра “кашляє” і “чхає” десь глибоко в своєму серці – моторі, нарешті вибирається з задимленого міста, котре ще тільки просинається, хоч ніколи не буває зовсім тихим і спокійним. Під “хурчання” мотора в голову приходять різноманітні думки: ще вчора ти відчував себе звичайною людиною, яка разом з іншими перебігала дорогу на червоне світло, майже не бачила зір в небі, яких “гасять” своїм світлом вуличні ліхтарі […]...
- Життєві переконання В. Стуса: “Довіку не буде із мене раба…” Надія Світлична так написала про Василя Стуса: “Є трагедія народу, і Василі. Стус – символ цієї трагедії”. Ці глибокі й сповнені розпачі слова дуже вразили мене. Насправді, життя В. Стуса було суцільною боротьбою: боротьбою за людську гідність, за власні по гляди, за право на творчість та за просте, на перший погляд, право жити за власним розсудом. Зрештою, навіть права на життя було позбавлено геніального по ета: він загинув у таборі. […]...
- Чим схвилювала мене повість О. Кобилянської “У неділю рано зілля копала’? Одним із найцікавіших у сюжетному та художньому плані творів О. Кобилянської є повість “У неділю рано зілля копала”. В його основу покладено мотив романтичної пісні-балади “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”. Цей твір зачаровує читача своїм яскравим народнопоетичним струменем, фольклорною поетикою, силою образів, взятих із самої гущавини народного життя. Сюжет твору розгортається за двома основними лініями, які перетинаються між собою. Перша лінія – це трагічна доля циганки Маври, […]...
- Що приваблює мене в характерах Андрія Волконського і П’єра Безухова? У кожного письменника власний погляд на свій час, свій вибір героїв. Це визначається особистістю автора, його світоглядом, його розумінням призначення людини на землі. Тому є книги, над якими не владний час. Є герої, що завжди будуть цікавими, чиї думки й вчинки бентежитимуть не одне покоління нащадків. Такими для мене є герої роману Л. М. Толстого “Війна і мир”. Не вперше про-, читано книгу. Що приваблює мене в характерах Андрія Волконського […]...
- Що таке для мене Батьківщина Думаю, у кожного вона своя. Кожний розуміє це слово по-своєму. Для когось це країна, у якій він народився. Для когось – країна, до якої емігрував. Для когось – своє місто, вулиця, будинок… А хтось, можливо, не вирішив, де ж саме його Батьківщина. Для мене Батьківщина – це країна, де я народилася і живу, де поруч мої близькі. Я люблю її, хоча і розумію, що це не Ельдорадо. У моїй країні […]...
- Герої Лєрмонтова на картинах Врубеля
- Зображення негативних рис у селянській психології в повісті “Кайдашева сім’я” ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ
Categories: Твори з літератури